Рішення

від 22.12.2020 по справі 640/4098/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року м. Київ № 640/4098/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Енергосервіс, ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД (далі - позивач та/або ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 року №00003030502, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 року №00003040502, прийняте Головним управлянням Державної податкової служби у місті Києві.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 22.10.2019 року №100/26-15-05-02-03/22944109 є хибними, договори зі спірними контрагентами укладалися з метою здійснення ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД основної діяльності та виконання будівельних і монтажних робіт загального призначення, будівництва об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури, з огляду на що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та просить суд відмовити в задоволення адміністративного позову.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд звертає увагу на наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД , за наслідком якої складено акт від 22.10.2019 року №100/26-15-05-02-03/22944109.

У висновках акту перевірки вказано про порушення позивачем:

- пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 П(с)БО №11, пункту 5 П(с)БО №15, пункту 6 П(с)БО №16, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 42 781 грн., в тому числі за 2017 рік на 42 781 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1, пункту 201.10 статі 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на загальну суму 45 272 грн., в тому числі по періодах: січень 2017 року - 11 310 грн.; травень 2017 року - 12 264 грн.; липень 2017 року - 21 698 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД подано заперечення, за наслідком розгляду яких листом від 12.11.2019 року №42716/10/26-15-05-02-03 ГУ ДПС у м. Києві повідомив про залишення висновків акту перевірки від 22.10.2019 року №100/26-15-05-02-03/22944109 без змін.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 року №00003030502, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на прибуток за податковими зобов`язаннями у розмірі 42 781 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10 695 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1);

- податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 року №00003040502, яким ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД зменшено суму від`ємного значення за січень 2017 року - 11 310 грн.; за травень 2017 року - 12 264 грн.; за липень 2017 року - 21 698 грн.; загальна сума - 45 272 грн. (далі - спірне та/або оскаржуване рішення №2).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Рішенням Державної податкової служби України від 17.01.2019 року №2098/6/99-00-08-05-02-06 скаргу позивача на спірні рішення залишено без задоволення, а останні - без змін.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно зі підпунктом 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку врегульовано Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 Дохід та 16 Витрати , що затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 та від 31.12.1999 року №318.

Зокрема, за змістом пунктів 5 і 7 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визначені доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Згідно з пунктами 5 - 7 цього П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Зокрема, пункти 11, 12 і 15 ПБО 16 визначено склад собівартості продукції, робіт і послуг, а також порядок формування загальновиробничих витрат. Так, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Зокрема, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат (п. 12 П(С)БО 16).

Поряд з цим, за змістом норм пунктів 200.1, 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, абзацу б пункту 185.1 статті 185, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг (тобто, в розумінні підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу, будь-яка операція, що не є постачанням товарів), місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статі 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV(далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частини 1 та 2 статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно частиною 3 статті 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на рахунках бухгалтерського обліку.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат і податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Тобто, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Надаючи оцінку первинним документам по взаємовідносинам позивача із ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ суд вкаже наступне.

Між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД та ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ укладено договір №12/1 на поставку продукції від 12.01.2017 року (далі - договір №12/1), у відповідності до якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику шпали з/б з пружним безболтовим кріпленням в кількості 87 штук по ціні 650,00 грн./шт. (без ПДВ), а замовник прийняти і оплати поставлену продукцію на умовах даного договору.

Згідно із пунктом 5.1 договору №12/1 загальна сума договору складає 67 860 грн., в тому числі ПДВ 20% - 11 310,00 грн.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 договору №12/1 приймання продукції здійснюється за кількістю та якістю замовником відповідно до Інструкції про порядок приймання за кількістю та якістю №№П-6, П-7 продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання. Підтвердження про одержання продукції замовником є акт прийому-передачі товару (або накладна), підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно із додатковою угодою №1 від 12.01.2017 року до договору №12/1 від 12.01.2017 року місцем поставки (навантаження) за даним договором є Харківська область, Харківський район, с. Хроли, вул. Птахівник, 7.

Договір №12/1 від ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ підписаний О.В. Биковим, а додаткова угода - О. Попов.

На виконання умов договору №125/14 та додаткової угоди сторонами складено та підписано наступні документи: рахунок на оплату №1201/3 від 12.01.2017 року на загальну суму 67 860, 00 грн.; видаткову накладну №3 від 12.01.2017 року на товар: шлапа з/б з пружним без болтовим скріпленням у кількості 87 штук, ціна 650 грн./шт., на загальну суму 67860 грн., в тому числі ПДВ - 11 310 грн.; довіреність №2 від 12.01.21017 року на отримання товару - шпала з/б з пружним без болтовим скріпленням у кількості 87 штук; лист вих. 11/1 від 12.01.2017 року; товарно-транспортну накладну №12/01 від 12.01.2017 року; докази оплати транспортних послуг наданих позивачу (акт здачі-приймання (надання послуг) №1 від 12.01.2017 року, рахунок-фактура №1 від 12.01.2017 року, платіжне доручення №46357 від 24.01.2020 року); лист вих. 15/01 від 15.01.2020 року, платіжне доручення №355 від 30.01.2017 року щодо сплати ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ грошових коштів у сумі 67 860 грн.; виписку по рахунку; податкову накладну №3 від 12.01.2017 року; виписка з відомостей по рахунку 623; сертифікат якості.

Разом з цим, на підтвердження реальності господарської операції та подальшої реалізації товару позивачем надано до суду: договір №52.16-136 від 27.04.2016 року укладений між ним та Комунальним підприємством КИЇВПАСТРАНС та додатки до нього, акт, рахунок №3 від 21.01.2017 року у відповідності до якого позивачем поставлено КП КИЇВПАСТРАНС шпали залізобетонні з пружними без болтовими скріпленнями для залізничних рейок типу Р65 у кількості 87 штук, ціна 780 грн./шт. на загальну суму 81432 грн., у тому числі ПДВ 20% - 13572 грн., видаткову накладну №2 від 30.01.2017 року, довіреність №10 від 30.01.2017 року, товарно-транспортну накладну №30/01 від 30.01.2017 року, підтверджуючи документи щодо оплати транспортних послуг, платіжне доручення №46364, виписку по рахункам, податкову накладну №182 від 30.01.2017 року, відомості по рахункам №902, №702.

Разом з тим, як свідчить акт перевірки висновок щодо нереальності господарської операції між позивачем та ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ базується на наявності вироку Печерського районного суду міста Києва від 17.08.2018 року у справі №757/33900/17-к, даними реєстру податкових накладних, відсутністю трудових ресурсів та зареєстрованої картки фіктивного підприємства.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача суд звертає увагу на наступне.

Так, вироком Печерського районного суду міста Києва від 17.08.2018 року у справі №757/33900/17-к затверджено угоду від 06.02.2017 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва Каніковським В.І. та обвинуваченою ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, та призначено їй узгоджене покарання у виді 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 грн.

У вказаному рішенні зазначено, що у грудні 2016 року, в мережі інтернет ОСОБА_1 познайомилася з чоловіком на ім`я ОСОБА_2 , який в подальшому запропонував їй зареєструвати на своє ім`я підприємство за грошову винагороду у розмірі 300 (триста) гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 перебуваючи у м. Києві зустрілась з ОСОБА_2 в одному з кафе по бул. Дружби Народів в м. Києві, неподалік станції метро Дружби народів , де отримала від ОСОБА_2 пропозицію зареєструвати на своє ім`я підприємства в органах державної влади за грошову винагороду у розмірі 300 (триста) гривень.

ОСОБА_1 домовилась з ОСОБА_2 про придбання та перереєстрацію на своє ім`я, як засновника та службової особи підприємства, в органах державної влади юридичних осіб - ТОВ ТОП СТРІМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40921310), ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ (код ЄДРПОУ 40993542), ТОВ ГРАТО (код ЄДРПОУ 40818751) за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність та з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Проаналізувавши зміст вказаного вироку суд звертає увагу на те, що він не може бути врахований при наданні оцінки спірної операції між позивачем та ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ , оскільки остання мала місце в січні 2017 року, первинні документи по вказаними взаємовідносинам від імені ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ підписані іншою особою - не ОСОБА_1 .

Таким чином, вирок Печерського районного суду міста Києва від 17.08.2018 року у справі №757/33900/17-к не може свідчити про нереальність господарської операції між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД та ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ за договором №12/1.

Однак, при дослідженні первинних документів суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення позивача щодо місця навантаження товару, а саме: місцем поставки (навантаження) за даним договором є Харківська область, Харківський район, с. Хроли, вул. Птахівник, 7.

Відповідно до змісту акту перевірки, у ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ відсутні будь-які основні фонди, в матеріалах справи відсутні складські документи. Таким чином, не можливо встановити, кому та на яких підставах належить склад (місце поставки) навантаження товару за умовами договору №12/1.

Окрім того, товарно-транспортна накладна від 12/01 від 12.01.2017 року не містить в собі дати і часу початку навантаження та дати і часу відвантаження, що унеможливлює прослідувати кількість затраченого часу щодо доставки товару за маршрутом Харків-Київ протягом одного дня 12.01.2017 року.

Разом з цим, суд звертає увагу, що товар, який згідно наданих позивачем документів отримано від його контрагента 12.01.2017 року реалізовано на користь КП КИЇВПАСТРАНС 21.01.2017 року та 30.01.2017 року, однак в матеріалах справи відсутні будь-які належні та достатні докази на підтвердження обставин зберігання такого товару у період з 12.01.2017 року до моменту його реалізації. Також, суд акцентує увагу на тому, що позивачем не надано суду жодних документів на підтвердження наявності/відсутності до 12.01.2017 року кількості шлап з/б з пружним безболтовим кріпленням, що, в свою чергу, не дає можливості дійти до однозначного висновку про реалізацію ним такого товару КП КИЇПАСТРАНС безпосередньо отриманого від ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ .

Водночас, суд вважає за доцільне вказати, що транспортування товару здійснювалось за рахунок позивача, згідно наданих ним матеріалів транспортні послуги склали 10 800 грн. (доставка від ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ ) та 1 800 (доставка товару на адресу КП КИЇПАСТРАНС ), загальна сума 12 600 грн.

Між тим, товар придбано за 67 860 грн., реалізовано за 81432 грн., звідси слідує, що прибуток становить 13 572 грн., однак за мінусом транспортних витрат - 972 грн. Позивачем не аргументовано доцільність такої господарської операції. Додатково суд звертає увагу, що транспортні послуги були надані у січні 2017 року, проте розрахунок за них проведений вже у 2020 році. Окрім того, наданий позивачем сертифікат якості №59 стосується 226 відвантажених шпал, у ньому відсутня дата, а відтак не можливо встановити чи цей сертифікат якості стосується поставленої партії товару ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ , чи ні.

При цьому, суд враховує висновки акту перевірки в частині відсутності відомостей в єдиному реєстрі податкових накладних щодо придбання ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ товару, який в подальшому був реалізований на користь ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД .

Таким чином, беручи до уваги наведене в сукупності суд вважає, що надані позивачем первинні документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарську операцію із ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ .

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснена ним господарська операція з ТОВ КАЛІСТО ІНТЕЛ носить реальний характер, а придбані товари використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

Щодо взаємовідносин з ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ судом встановлено наступне.

Між ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД та ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ укладено договір №22/04 від 23.04.2017 року (далі - договір №22/04), у відповідності до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по одиночній заміні дерев`яних шпал в кількості 200 штук на промисловому майданчику ТОВ ПЕТАГРАНІТ .

Згідно із пунктом 2.1 договору №22/04 орієнтовна вартість робіт за договором складає 49244,34 грн., в тому числі ПДВ 8207, 39 грн. згідно з додатками №1 (договір ціна), №2 (локальний кошторис), які є невід`ємною частиною даного договору.

Строки виконання робіт травень 2017 року (п. 3.1 договору №22/04).

Відповідно до пункту 3.2 договору №22/04 після закінчення робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт.

До вказаного договору позивачем надано наступні документи: договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, підсумкова відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1, довідка про вартість будівельних робіт, акт №1 приймання виконання будівельних робіт за травень 2017 року, підсумкова відомість ресурсів, податкова накладна №65 від 29.05.2017 року, платіжне доручення №94 від 20.06.2017 року.

Також, між позивачем та ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ укладено договір №1005 від 10.05.2017 року (далі - договір №1005), у відповідності до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт про приведенню під`їзної колії ТОВ Бетон Коплекс за адресою: м. Київ, вул. Резервна, 8 до технічних норм та будівельних правил.

Орієнтована вартість робіт за договором складає 25256,94 грн., в тому числі ПДВ 20% - 4209, 49 згідно з додатками №1 (договірна ціна), №2 (локальний кошторис), які є невід`ємною частиною даного договору (п. 2.1 договору №1005).

Згідно пункту 2.1 договору №1005 строк виконання договору - травень 2017 року, після закінчення робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт (п. 3.2 договору №1005).

На виконання вказаного договору ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД надано до суду наступні документи: договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2017 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт, відомості витрачених ресурсів поставки замовника, підсумкова відомість ресурсів, акт прийому передачі матеріалів від 12.05.2017 року, звіт про використання матеріалів замовника від 31.05.2017 року, податкова накладна №67 від 31.05.2017 року, платіжне доручення №95 від 20.06.2017 року, виписки по рахунку, відомості по рахунку №631 за травень 2017 року.

Окрім цього, позивачем надано до суду договір №07/5 від 04.05.2017 року, укладений між ним та ТОВ "Бетон Комплекс", за умовами якого ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД приймає на себе зобов`язання виконання робіт по проведенню підїздної колії до технічних норм та діючих будівельних правил ТОВ Бетон Комплекс за адресою: м. Київ, вул. Резервна, 8. Орієнтовна вартість робіт за договором 28392,98 грн., у тому числі ПДВ 4 732, 16 грн. та інші документи на підтвердження виконання зазначеного договору.

Судом встановлено, що всі первинні документи підписані від ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ ОСОБА_3 .

Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 31.08.2018 року у справі №753/23956/17 затверджено угоду від 20.12.2017 троку про визнання винуватості між прокурором Олійниченком В.В. та обвинуваченою ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 ( вісім тисяч п`ятсот) гривень.

У вказаному вироку зазначено про наступні обставини: У березні місяці 2017 року, у денний час доби ОСОБА_3 перебуваючи за тимчасовим місцем проживання Центр обліку для бездомних осіб за адресою м. Житомир пров. Іподромний 15, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім`я ОСОБА_4 пропозицію придбати (перереєструвати на своє ім`я) підприємство ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298). Не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, зазначену у статутних документах ТОВ Союз Кепітал Строй , а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій як майбутнього керівника та власника вказаного підприємства, усвідомлюючи, що вказане підприємство придбавається нею для здійснення незаконної діяльності невстановленими розслідуванням особами, ОСОБА_3 погодилась на таку пропозицію та надала відомості невстановленій досудовим розслідуванням особі для створення документів для перереєстрації підприємства на своє ім`я, а саме копію паспорту НОМЕР_1 , виданого Богунським РВ УМВС України в Житомирській області 18.09.1999 року та копію облікової картки платника податків № НОМЕР_2 . З метою реалізації умислу на придбання суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності ОСОБА_3 , у кінці травня 2017 року діючи на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім`я ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, без наміру в подальшому провадити законну підприємницьку діяльність, перебуваючи в офісі нотаріуса ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 отримала від раніше невідомої, невстановленої до судовим розслідуванням особи Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Союз Кепітал Строй від 22.02.2017 року, Протокол №24/05 загальних зборів учасників ТОВ Союз Кепітал Строй від 24.05.2017, Статут ТОВ Союз Кепітал Строй (нова редакція), а також інші документи необхідні для перереєстрації. Усвідомлюючи, що діяльність ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298) будуть здійснювати інші особи, реалізуючи умисел на придбання суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_3 засвідчила своїм підписом Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Союз Кепітал Строй від 22.02.2017 року, Протокол №24/05 загальних зборів учасників ТОВ Союз Кепітал Строй від 24.05.2017, Статут ТОВ Союз Кепітал Строй (нова редакція), довіреність на представництво інтересів Товариства від 25.05.2017 року. Завірені таким чином установчі документи ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298), а також інші підписані документи, ОСОБА_3 надала невстановленій до судовим розслідуванням особі, з метою подальшого використання їх для прикриття незаконної діяльності. В подальшому, отримавши від ОСОБА_3 підписані та завірені нею необхідні документи для діяльності ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298), невстановленими досудовим розслідуванням особами в органах державної реєстрації Маріупольської міської ради, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, буд. 114, було проведено перереєстрацію юридичної особи ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298), де ОСОБА_3 виступила засновником та директором ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298), що, в свою чергу, надало можливість невстановленим досудовим розслідуванням особам використовувати вищевказане підприємство для прикриття незаконної діяльності - надання податкової вигоди іншим суб`єктам господарської діяльності під виглядом здійснення реальних фінансово-господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей. Так, з червня 2017 року невстановлені досудовим розслідуванням особи використовували реквізити та банківський рахунок ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298) для відображення наче б то наданих послуг підприємствам реального сектора економіки, серед яких ТОВ ПК Золоте руно, Україна , ТОВ Агро - Успіх , ТОВ Трансімпульс плюс , ТОВ Глорія - Комплекс , ТОВ Теса - Групп , ТОВ Київтехцентр , ТОВ Папір - Мал , ТОВ Капро , ТОВ Східтепло Буд , ТОВ ТК Скорпіон - С , ТОВ Колоксай , ТОВ Листехпоставка , ТОВ Хлібні Технології , ТОВ Транс - Харвіст , що підтверджує факт використання ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298) для прикриття незаконної діяльності. Жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298) ОСОБА_3 не мала, підприємство перереєструвала на своє ім`я на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особою без мети здійснення господарської діяльності. Реєстраційних документів ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298) ОСОБА_3 не складала, лише підписувала та передавала невстановленим до судовим розслідуванням особам. Жодних документів податкової та бухгалтерської звітності ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298) не складала та не підписувала, до органів Державної фіскальної служби податкову звітність не подавала та нікого на це не уповноважувала, жодних службових осіб ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298) не призначала. Жодні дії з поточними рахунками ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298) в банківських установах ОСОБА_3 не вчиняла. Ключами до систем дистанційного обслуговування рахунків "Клієнт-банк", печаткою ТОВ Союз Кепітал Строй (код 40703298) ОСОБА_3 ніколи не володіла, її місцезнаходження їй не відоме. .

Тобто, даним вироком встановлено, що ОСОБА_3 фактично не здійснювала господарську діяльність, ніяких первинних документів не підписувала та не володіла печаткою.

Між тим, обставини про які йдеться у вироку Дарницького районного суду міста Києва від 31.08.2018 року у справі №753/23956/17, мали своє місце у березні 2017 року, спірні операції відбулися вже в квітні - травні 2017 року, тобто через короткий проміжок часу.

Суд звертає увагу, що у переліку підприємств відсутнє ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД , однак зважаючи на встановлені у ньому обставини, зокрема, щодо не здійснення ОСОБА_3 у будь-якій формі господарської діяльності ТОВ Союз Кепітал Строй , суд вважає, що надані позивачем первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Союз Кепітал Строй .

При цьому, суд при наданні оцінки спірним операціям враховує висновки акту перевірки, яким зафіксовано відсутність будь-яких трудових ресурсів у даного контрагента. Разом з тим, суд враховує, що відсутність трудових ресурсів не є беззаперечним доказом нереальності господарської операції, однак у взаємозв`язку із наведеним, на думку суду, вказані доводи відповідача є додатковим свідченням відсутності реального характеру спірних операції.

Також, суд вважає за доцільне вказати, що ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД не надано до суду первинних документів щодо взаємовідносин із ТОВ ПЕТАГРАНІТ , виконання робіт якому було обумовлено договором укладеним між позивачем та ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ від 23.04.2017 року №22/04.

Таким чином, беручи до уваги наведене в сукупності суд вважає, що надані позивачем первинні документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій із ТОВ СОЮЗ КЕПІТАЛ СТРОЙ .

Щодо взаємовідносин ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД із ТОВ ЛАТОНІК суд зверне увагу на наступне.

Між позивачем та ТОВ ЛАТОНІК укладено договір №03/7 від 03.07.2017 року, у відповідності до якого замовник доручає та оплачує, а виконавець власними та/або залученими силами та з власних матеріалів відповідно до проектної документації та умов договору приймає на себе виконання будівельних робіт з реконструкції та будівництва трамвайної лінії від вул. Гната Юри до ЗАТ Кисневий завод (влаштування трамвайних з`їздів на вул. Покотила та бульварі Кольцова від вул. Гната Юри до вул. Зодчих) (далі - договір 03/7).

Згідно із пунктом 1.3 договору №03/7 склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання виконавцю, визначені затвердженою проектною документацією. Орієнтовна вартість робіт за договором складає 91590, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 15265,00 грн. (п. 2.1 договору №03/7).

Відповідно до пункту 3.1 договору №03/7 строки виконання робіт - липень 2017 року, а після закінчення виконання робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт (п. 3.2 договору №03/7).

Згідно із пунктом 7.1 договору №036/7 роботи виконуються з матеріалів виконавця та для укладання даного договору виконавець зобов`язаний представити ліцензію на право здійснення робіт, якщо така ліцензія передбачена законодавством України (п. 8.1 договору №03/7).

На виконання вказаного договору позивачем надано до суду наступні документи: договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи №02.01/II-8, підсумкова відомість ресурсів кошторису №02.01/II-8, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року, підсумкова відомість ресурсів, податкова накладна №58 від 17.07.2017 року, податкова накладна №2 від 17.07.2017 року, платіжне доручення №126 від 01.08.2017 року.

Також, аналогічний за змістом договір між сторонами укладено договір №05/7 від 05.07.2017 року на загальну суму 55246,73 грн., на виконання якого ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД надано до суду наступні документи: договірна ціна, локальний кошторисний розрахунок на будівельні роботи №2-1-4, підсумкова відомість ресурсів кошторису №2-1-4, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року, відомість витрачених ресурсів поставки замовника, підсумкова відомість ресурсів, акт прийому-передачі матеріалів від 08.07.2017 року, звіт про використання матеріалів замовника від 17.07.2017 року, податкова накладна №59 від 17.07.2017 року, податкова накладна №3 від 17.07.2017 року, платіжне доручення від 01.018.2017 року №127, виписки по рахунку, відомості по рахунку №631.

За умовами договору №05/7 від 05.07.2017 року роботи виконуються як матеріалом виконавця, так і матеріалами замовника.

Судом встановлено, що вказані вище договори укладені позивачем на виконання умов договору субпідряду №01/6 від 01.06.2017 року, укладеного між ПАТ Київметробуд та ТОВ Україна-Енергосервіс, ЛТД .

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують факт надання послуг ТОВ ЛАТОНІК суд дійшов до висновку, що надані документи оформленні відповідно до вимог чинного законодавства та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Між тим, суд не бере до уваги посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні вимог процесуального законодавства. Дана податкова інформація з бази АІС Податковий Блок вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентом позивача.

Також не можуть бути взяті до уваги посилання контролюючого органу на протокол допиту директора - ОСОБА_6 , який повідомив, що не має жодного відношення до господарської діяльності такого товариства та посилання на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/18279/17-к мотивуючи це наступним.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Суд звертає увагу, що факт здійснення фіктивного підприємництва ТОВ ЛАТОНІК не встановлено вироком суду, а тому посилання контролюючого органу на наявність пояснень директора контрагента позивача суд не приймає до уваги.

При цьому, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено належними та достатніми доказами реальність господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ ЛАТОНІК , а відтак позовні вимоги визнаються судом частково обґрунтованими.

З урахуванням наведеного спірне рішення №1 підлягає скасуванню частково шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2019 року №00003030502, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на прибуток за податковими зобов`язаннями у розмірі 19 528, 20 грн. (130188-21698 (ПДВ)х18 (ставка податку на прибуток) та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у розмірі 4 882, 05 грн. (19528,2х25%/100%).

В іншій частині оскаржуване рішення №1 суд залишає без змін.

Разом з тим, з урахуванням того, що спірні господарській операції з ТОВ ЛАТОНІК відбувались у липні 2017 року суд вважає, що спірне рішення №2 підлягає скасуванню в частині зменшення позивачу суми від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2017 року у розмірі 21 698, 00 грн.

В іншій частині оскаржуване рішення №2 суд залишає без змін.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Положеннями частини 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн.

Загальна сума майнових вимог - 53 476 грн. (без врахування вимог щодо від`ємного значення).

Загальна сума задоволених майнових вимог - 24 410,25 грн.

Сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача становить 959, 50 грн. (2102х24410,25/53476).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 72-73, 76-78, 132, 134, 139, 143, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД (02009, м. Київ, вул. Ялтинська, б. 5-Б, код ЄДРПОУ 22944109) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 року №00003030502, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД суми грошових зобов`язань за платежем податок на прибуток за податковими зобов`язаннями у розмірі 19 528, 20 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) у розмірі 4 882, 05 грн.

3. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від рішення від 14.11.2019 року №00003030502, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, залишити без змін.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 року №00003040502, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД суми від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2017 року у розмірі 21 698, 00 грн.

5. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 14.11.2019 року №00003040502, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, залишити без змін.

6. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Україна-Енергосервіс, ЛТД (02009, м. Київ, вул. Ялтинська, б. 5-Б, код ЄДРПОУ 22944109) сплачений ним судовий збір у розмірі 959 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги

Суддя М.А. Бояринцева