Постанова

від 23.12.2020 по справі 200/4066/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року справа №200/4066/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Блохіна А.А., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,

за участю: представника відповідача - Помалюк І.В.,

діючого згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом самопредставництва,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/4066/20-а (головуючий І інстанції Лазарєв В.В., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства Керампром до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Керампром (далі - ПАТ Керампром , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, відповідач), в якому просило визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.02.2020 року № 0000300402 форми В1 , № 0000310402 форми В4 , № 0000320402 форми Р , № 0000330402 форми ПН .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року позов задоволений: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 11 лютого 2020 року № 0000300402 форми В1 , № 0000310402 форми В4 , № 0000320402 форми Р , № 0000330402 форми ПН (т. 4 а.с. 229-239).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин (т. 5 а.с. 1-16). Посилався на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, наголошуючи на непідтвердженні господарських операцій.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу. Також, просив розглянути справу у відсутність ппредставника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги,

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 08.12 - добування піску, гравію, глин і каоліну.

У період, за який проводилася перевірка, товариство зареєстровано платником податку на додану вартість.

З 23 грудня 2019 року по 10 січня 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ Керампром з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2019 року, за результатами якої складений акт від 15 січня 2020 року № 44/05-99-04-02/24655289 (т. 1 а.с. 19-84).

Актом встановлені такі порушення позивачем вимог податкового законодавства:

- пп. 14.1.36, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, з вартості товарів, послуг, робіт, використання яких у господарській діяльності не доведено, в результаті чого занижені податкові зобов`язання на суму 189682,80 грн.

- п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст.3, ст.9, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 №996-XIV (Закон 996), що призвело до завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2019 року на 1 643360,00 грн.; завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 713777,00 грн.; заниження податкових зобов`язань на 36633,00 грн.;

- відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абз. 2 п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на суму ПДВ 189682,80 грн.

11 лютого 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області на підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000300402 форми В1 , яким ПрАТ Керампром зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1643360 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 821680,00 грн. (т. 1 а.с. 94);

- № 0000310402 форми В4 яким ПрАТ Керампром зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 713777 грн. (т. 1 а.с. 96);

- № 0000320402 форми Р яким ПрАТ Керампром збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 62633 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31316,50 грн. (т. 1 а.с. 98);

- № 0000330402 форми ПН яким до ПрАТ Керампром застосовано штраф у сумі 94841,40 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригувань (т. 1 а.с. 101).

15 жовтня 2019 року між ПрАТ Керампром (клієнт) та ТОВ ІННОВАЦІЙНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 24/19 (т. 1 а.с. 103-110).

Згідно п. 1.1 договору, експедитор приймає на себе зобов`язання за дорученням клієнта за винагороду здійснювати від свого імені і за рахунок клієнта організацію перевезень вантажів в залізничному рухомому складі.

Згідно п.1.2 клієнт відшкодовує експедитору всі витрати, пов`язані з перевезенням і транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, сплачує експедитору винагороду (плату) за надані відповідно до цього договору послуги.

Пунктом 1 додатку до вказаного договору передбачено, що вартість послуг з організації перевезень глини кислотривкої та вогнетривкої у власних (орендованих) вагонах експедитора територією України за маршрутом ст. Костянтинівка Донецької залізниці - ст. Жовтнева Одеської залізниці за кожний перевезений вагон згідно з наданими клієнтом заявками становить 2248,96 грн. (з урахуванням ПДВ).

Виконання умов договору підтверджено актом виконаних робіт за жовтень 2019 б/н від 31.10.2019 року, звітом експедитора від 31.10.2019 року № 3100140000 (т. 1 а.с.111-112).

Здійснення перевезення вантажів ПрАТ Керампром підтверджують залізничні накладні: від 23.10.2019 року №52207529, від 24.10.2019 року № 52212206, від 23.10.2019 року № 52208873, від 23.10.2019 року № 52191681, від 22.10.2019 року № 52185030, від 21.10.2019 року № 52164514, від 23.10.2019 року № 52204369, від 21.10.2019 року № 52164472, від 30.10.2019 року № 52323557 (т. 1 а.с.124-146).

Розрахунок за надані послуги за договором № 24/19 від 15 жовтня 2019 підтверджується платіжними дорученнями: № 2443 від 21.10.2019 року; №6 від 23.10.2019 року; № 2516 від 30.10.2019 року (т. 1 а.с. 121-123).

5 червня 2015 року між позивачем (покупець) та ТОВ КАРАВАН-САРАЙ (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 960/15 (т. 1 а.с. 103-104).

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця у відповідності з його заявкою товари народного споживання (товар).

На виконання умов вказаного договору ТОВ КАРАВАН-САРАЙ складено накладні: № РН ДО № 4862880 від 01.10.2019 року, № РН ДО №4933897 від 31.10.2019 року (т. 1 а.с.105-106).

Розрахунок за поставлені товари за договором купівлі-продажу № 960/15 підтверджується платіжними дорученнями: №2265 від 01.10.2019 року, №2526 від 31.10.2019 року (т. 1 а.с. 101-102).

Використання у власній господарській діяльності товарів за договором купівлі-продажу № 960/15 підтверджується також: накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (т. 4 а.с. 156-157).

19 лютого 2019 року між ПрАТ Керампром (замовник) та ТОВ Торговий Дім Логистик Транс (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № ЛТ-46/30-2019 (т. 1 а.с. 242-250).

Згідно п. 1.1 предметом цього договору є організація перевезень вантажів замовника, організація надання вантажних вагонів для перевезення та надання інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах власності АТ Українська залізниця (далі - перевізник), вагонах залізниць інших держав, у вагонах експедитора та/або вагонах замовника (при наявності) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.

Згідно п.1.3 договору надання послуг може підтверджуватись актами приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та/або іншими документами.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано: протокол погодження договірної ціни від 20.05.2019 року №3, акт надання послуг від 31.10.2019 року № 107 та додатком до цього акту, залізничні накладні від 22.10.2019 року № 52184652, від 23.10.2019 року № 52201043, від 25.10.2019 року № 52233889, від 24.10.2019 року № 52220738, від 24.10.2019 року № 52218724, від 24.10.2019 року № 52213790, від 20.10.2019 року № 52148160, від 23.10.2019 року № 52194586, від 22.10.2019 року № 52177276, від 20.10.2019 року № 52152907, від 21.10.2019 року № 52166865, від 21.10.2019 року № 52162559 (т. 2 а.с. 8-11 т.4 а.с. 62-85).

Розрахунок за надані послуги за договором № ЛТ-46/30-2019 від 19 лютого 2019 підтверджується платіжними дорученнями: № 2436 від 18.10.2019 року; № 2 від 22.10.2019 року; № 5 від 23.10.2019 року, № 9 від 25.10.2019 року (т. 2 а.с. 13-16).

26 грудня 2017 року між ПрАТ Керампром (клієнт) та ДФ Галь-Дженералтранс (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиторського обслуговування № 17-459 (т. 2 а.с. 25-29).

Згідно п. 1.1 вказаного договору за даною угодою експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта виконати і/або організовувати виконання визначених цим договором транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом по/через територію України, Росії, карїн СНД, Балтії, далекого зарубіжжя.

Згідно п. 1.6 договору вартість транспортно-експедиторського обслуговування включає вартість витрат на організацію перевезення і оплату послуг експедитора. Витрати на організацію перевезення включають: вартість залізничного тарифу, додаткових зборів, митного декларування і єдиного збору. Додаткові витрати на організацію перевезення можуть включати вартість послуг учасників перевізного процесу, необхідність залучення яких виникла у зв`язку з виконанням доручення по організації перевезення, таких як: екологічний збір, відправлення телеграм, оплата послуг з охорони, супроводу агентування, стеження, інформування про рух або місцезнаходження вантажу, інше прямо непередбачене, але пов`язане з виконанням послуг організації перевезення.

Про виконання умов вказаного договору свідчить акт від 31.10.2019 року №09/19 щодо виконаної організації ТЕО вантажних перевезень, яким встановлено, що у період з 01.10.2019 року по 31.10.2019 року експедитор організував перевезення 9728,00 тон вантажу клієнта - глини вогнетривкої (код ЄТСНВ 301010) в міжнародному сполучені по маршруту Костянтинівка - Ізов-експ. (номера відправок (накладних), номера вагонів, дати відправлення вказані у додатку до даного Акту) (т. 2 а.с. 32) та залізничні накладні №51837599, №51837649, №51874865, №51874956, №51939379, №51971919, №52009065, №52238664, №52238896, №52322039, №52270014 (т.4 а.с. 41-61).

Згідно з Актом від 31.10.2019 року № 09/19, експедитор відзвітував клієнту щодо використаного фінансування на загальну суму 5385561,30 грн., зокрема, вартість залізничних послуг з міжнародного перевезення по УМВС-накладній склала 4682300,90 грн. у тому числі ПДВ 0 грн.; вартість ТЕО при організації перевезення вантажів залізничним транспортом склала 13931,30 грн. у тому числі ПДВ 2321,93 грн.; плата експедитору - винагорода за належне виконання послуг ТЕО вказаних перевезень в період з 01.10.2019 по 31.10.2019 та вартість транспортно-експедиторських послуг ДФ Галь-Дженералтранс склала 689328,80 грн. у тому числі ПДВ 114888,13 грн.

Згідно з додатком до Акту від 31.10.2019 року №09/19, за період з 01.10.2019 року по 31.10.2019 року було перевезено 143 вагонів, також вказані ділянки перевезення, номера вагонів, вага вантажу в тонах - фактична та розрахункова, дати відправлення вагонів, номера відправок (УМВС накладних), вартість залізничної послуги в гривнях за вагон, розмір плати експедитору в гривнях за вагон, загальна сума ТЕО в гривнях за вагон, всього вартість ТЕО в гривнях та баланс розрахунків на 31.10.2019 року (т. 2 а.с. 33-35).

Розрахунок з боку позивача за надані послуги за договором № 17-459 від 26 грудня 2017 року підтверджується платіжними дорученнями: №2339 від 07.10.2019 року; №2373 від 09.10.2019 року; №11 від 28.10.2019 року (т. 2 а.с. 60,62,65).

2 січня 2019 року між ПрАТ Керампром (замвоник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір про надання послуг технікою № 02/01 (т. 2 а.с. 201-203).

Згідно п. 1.1 вказаного договору (перевізник) зобов`язується за дорученням замовника (позивач) виконати наступні роботи (пункт 1.1. Договору): прийняти для перевезення та здійснити власними силами та на власний ризик перевезення вогнетривкої глини з кар`єру родовища Видне за визначеними маршрутами. Маршрут перевезення: кар`єр Видний - м. Костянтинівка, склад готової продукції Замовника (район с/г технікума), відстань 26 км; кар`єр Видний - с. Миколайпілля - м. Дружківка - м. Костянтинівка, склад готової продукції Замовника (район с/г технікума), відстань 52 км.; робота навантажувача, полив дороги, грейдерування дороги, посипання дороги, внутрішнє перевезення на відстань до 1 км на території кар`єру родовища Видне .

Згідно п.2.1 договору, замовник додатково компенсує виконавцю вартість дизельного пального. Вартість дизельного палива визначається виходячи з вартості погодженої сторонами, яка не повинна перевищувати середньої ціни на дизпаливо в регіоні на час закупівлі. Вартість дизпалива оформлюється протоколом погодження договірної ціни на дизельне пальне, який є невід`ємною частиною цього Договору, з урахуванням прийнятої сторонами норми витрат для перевезення вантажу на відстань 26 км - 0,95л/тн, на відстань 52 км - 1,80л/тн. (пункт 2.2. договору).

Про виконання умов вказаного договору свідчить акт надання послуг від 31.10.2019 № 27, складений ФОП ОСОБА_1 , яким встановлено, що останнім були надані замовнику послуги з перевезення 3913,43 тон глини з прикар`єрного складу с. Русін Яр Костянтинівський район на прирейковий склад с. Іллінівка (відстань 26 км) на суму 249363,76 грн. за ціною 63,72 грн. за тону та навантаження 5343.24 тон глини екскаватором на суму 54501,05 грн. за ціною 10,20 грн. за тону. Загальна сума за актом становила 303864,81 грн. у тому числі ПДВ 50644,14 грн. (т. 2 а.с. 206).

Виконання вказаного договору підтверджено товарно-транспортними накладними: №№ 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 13 від 30.10.2019 року, №№ 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 39, 40 (т. 2 а.с. 214-250, т. 3 а.с.1-2).

Розрахунок за надані послуги за договором № 02/01 від 2 січня 2019 року підтверджується платіжними дорученнями: № 2410 від 16.10.2019 року; № 2441 від 18.10.2019 року; № 2507 від 29.10.2019 року (т. 2 а.с. 211-213).

2 січня 2019 року між ПрАТ Керампром (замвоник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір про надання послуг технікою № 02/02 (т. 3 а.с. 3-5).

Згідно п. 1.1 вказаного договору (перевізник) зобов`язується за дорученням замовника (позивач) виконати наступні роботи: прийняти для перевезення та здійснити власними силами та на власний ризик перевезення вогнетривкої глини з кар`єру родовища Видне за визначеними маршрутами. Маршрут перевезення: кар`єр Видний - м. Костянтинівка, склад готової продукції Замовника (район с/г технікума), відстань 26 км; кар`єр Видний - с. Миколайпілля - м. Дружківка - м. Костянтинівка, склад готової продукції Замовника (район с/г технікума), відстань 52 км. робота навантажувача, полив дороги, грейдерування дороги, посипання дороги, внутрішнє перевезення на відстань до 1 км на території кар`єру родовища Видне .

Згідно п.2.1 договору, замовник додатково компенсує виконавцю вартість дизельного пального. Вартість дизельного палива визначається виходячи з вартості погодженої сторонами, яка не повинна перевищувати середньої ціни на дизпаливо в регіоні на час закупівлі. Вартість дизпалива оформлюється протоколом погодження договірної ціни на дизельне пальне, який є невід`ємною частиною цього Договору, з урахуванням прийнятої сторонами норми витрат для перевезення вантажу на відстань 26 км - 0,95л/тн, на відстань 52 км - 1,80л/тн. (пункт 2.2. договору).

Про виконання умов вказаного договору свідчить акт надання послуг від 10.10.2019 №93, складений ФОП ОСОБА_2 , яким встановлено, що останнім були надані замовнику послуги зі здійснення вскришних робіт у кількості 27164,00 кубічних метрів глини на суму з ПДВ 977904 грн. за ціною 36 грн. за кубічний метр. Акт надання послуг від 31.10.2019 року №100, складений ФОП ОСОБА_2 , яким встановлено, що останнім були надані замовнику послуги зі здійснення вскришних робіт у кількості 61372 кубічних метрів глини на суму з ПДВ 2209392 грн. за ціною 36 грн. за кубічний метр, послуги автогрейдера у кількості 132 години на суму з ПДВ 92664 грн. за ціною 702 грн. за годину та перевезення глини з прикар`єрного складу с. Русин Яр Костянтинівського р-ну на прирейковий склад с. Іллінівка (26 км.) (т. 3 а.с. 6, 7).

Виконання вказаного договору підтверджують товарно-транспортні накладні:№№ 1,4,10,11, від 30.10.2019 року, №№1, 4,10,11,18,19,24,29,30,37 (т. 3 а.с. 22-35).

Розрахунок за надані послуги за договором № 02/02 від 2 січня 2019 року підтверджується платіжними дорученнями: № 2292 від 01.10.2019 року; № 2353 від 08.10.2019 року; № 2372 від 09.10.2019 року, № 2442 від 18.10.2019 року, № 2508 від 29.10.2019 року (т. 3 а.с. 17-21).

10 січня 2018 року між позивачем (покупець за договором) та ТОВ ТЕРМІНАЛ (постачальник за договором) укладено договір поставки № ДП100118/1 (т. 3 а.с. 36-39).

Згідно п. 1.1 вказаного договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупцеві паливо-мастильні матеріали, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та своєчасно оплатити цей товар.

На виконання умов вказаного договору ТОВ ТЕРМІНАЛ складені видаткові накладні від 15.10.2019 року № оРН1015/13, від 15.10.2019 року № оРН1015/04, від 22.10.2019 року № оРН1022/29, від 23.10.2019 року № оРН1023/07, від 29.10.2019 року № оРН1029/04 (т. 3 а.с.40,42,44,46,48).

Виконання вказаного договору підтверджують товарно-транспортні накладні: від 15.10.2019 року № 1015/13, від 15.10.2019 року № 1015/04, від 22.10.2019 року № 1022/29, від 23.10.2019 року № 1023/07, від 29.10.2019 року №1029/04 (т. 3 а.с. 41,43,45,47,49).

Розрахунок за поставлені товари за договором поставки № ДП100118/1 підтверджується платіжними дорученнями: № 2403 від 15.10.2019 року; № 2408 від 15.10.2019 року; № 2440 від 18.10.2019 року, № 2467 від 22.10.2019 року, № 2474 від 23.10.2019 року, №14 від 28.10.2019 року; № 19 від 28.10.2019 року (т. 3 а.с. 60-66).

Зберігання палива за вказаним договором здійснювалося в ємностях ПрАТ Керампром , а саме: автоцистерні (інв. № 00305) та металевій ємності (інв. № 59) (т. 4 а.с. 132-134).

Також за вказаними господарськими операціями позивачу контрагентами були видані податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пп. 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, наведених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Таким чином, одним з юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 статті 632 ЦК України).

Згідно з частина 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на зменшення суми податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

В підтвердження виконання умов договорів поставки товару між позивачем - ПрАТ Керампром та його контрагентами, за умовами якого підприємство надає одержувачу товари та послуги, позивачем надані договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, документи, що свідчать про подальше використання придбаного товару та послуг у власній господарській діяльності, які враховуються для визначення суми податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, відповідають вимогам Закону №996-ХІV, тому є належними та допустимими доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій у перевіряємий період, а також те, що ці операції спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

Податковий орган, стверджуючи про відсутність у позивача господарських операцій, не заперечує того факту, що внаслідок цих операцій змінився майновий стан позивача.

Щодо встановлених податковим органом порушень по взаємовідносинах позивача з ПАТ Укрзалізниця відносно формування податкового кредиту за жовтень 2019 року на суму 25000 грн. за зареєстрованими ПАТ Укрзалізниця в ЄРПН податковими накладними від 25.10.2019 року №26668 та від 07.10.2019 року №6251.

Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113 затверджені Правила користування вагонами і контейнерами, Додатком 1 до яких є затверджена форма Відомості плати за користування вагонами ГУ-46. Ця форма Відомості плати за користування вагонами ГУ-46 містить інформацію про порядковий номер; номер вагону; код адміністрації приписки вагону; число, місяць, години, хвилини - при передачі вагону при подаванні, при прийманні вагону залізницею та при забиранні вагону залізницею; час користування, години, хвилини - загальний, у тому числі затримки з вини вантажовласника, залізниці та форс-мажору і що підлягає оплаті; суму нараховану за користування вагоном у гривнях; номер пам`ятки про додавання вагонів та про забирання вагонів; номер акту; примітки. Така форма не містить графи (стовпчику) сума ПДВ . Тобто, АТ Українська залізниця при наданні залізничних послуг зазначає нараховану суму наданих залізничних послуг у «Відомості плати за користування вагонами» ГУ-46 без зазначення суми податку на додану вартість, як це і передбачено її формою.

Правила користування вагонами і контейнерами затверджені з метою визначення плати та порядку користування вантажними вагонами і контейнерами суб`єктами підприємницької діяльності та відповідно до статті 119 Статуту залізниць України.

Стаття 1 Закону України від 04.06.96 № 273/96-ВР Про залізничний транспорт встановлює визначення понять міжнародне залізничне сполучення - це перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами; вантаж - це матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Згідно статті 8 Закону України Про залізничний транспорт визначені основи організації перевезень на залізничному транспорті, зокрема, перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Згідно ст. 9 Закону України Про залізничний транспорт встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Розроблення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, вантажобагажу залізничним транспортом у міжнародному сполученні, у тому числі транзитом, здійснюється АТ "Укрзалізниця". Тарифи на транзитні перевезення встановлюються АТ "Укрзалізниця" відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Розрахунки за роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 1 Статуту залізниць України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу - це система цінових ставок та правил їх застосування, за якими провадяться розрахунки за перевезення залізницями; збори - це цінові ставки, за якими провадяться розрахунки за виконання підприємствами залізничного транспорту робіт та послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу.

Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Виконання залізницею додаткових операцій, пов`язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 року № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15.04.2009 року за №340/16356, затверджений Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Згідно п. 3 розділу 1 Збірника Тарифів, державні регульовані тарифи встановлюються, зокрема, на: внутрішні та міжнародні (експорт та імпорт) вантажні перевезення, що здійснюються на лініях широкої та європейської колій загальної мережі залізниць України; охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов`язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті; користування вагонами і контейнерами перевізника; роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі III цього Збірника.

Розділом 3 Збірника Тарифів, встановлений певний перелік робіт та послуг, що пов`язані з перевезенням вантажів. Наприклад, збір за подачу й забирання рейкового рухомого складу локомотивом залізниці, збір за подачу й забирання вагонів, плата у разі простою локомотива в очікуванні закінчення операції навантаження або розвантаження, плата при дезінфекції й дезінсекції вагонів, збір за подачу й забирання навантажених і порожніх вагонів на пристанські та портові колії, збір за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів - переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; інша маневрова робота з вагонами на станціях, під`їзних коліях та інших місцях незагального користування та інші.

Отже, поняття залізничні послуги - це сукупність дій перевізника, яка охоплює в собі як здійснення безпосередньо перевезення вантажу, так і наданні інших робіт і послуг, що пов`язані з перевезенням вантажів, зокрема і подачу та прибирання вагонів, маневрову роботу.

ПрАТ Керампром задекларований податковий кредит за жовтень 2019 року на підставі податкових накладних від 07.10.2019 року № 6251, від 25.10.2019 року №26668, зареєстрованими АТ Українська залізниця в Єдиному реєстрі податкових накладних, за номенклатурою залізничні послуги з суми грошових коштів, які перераховані АТ Українська залізниця платіжними дорученнями від 07.10.2019 року № 2343, від 25.10.2019 року № 2481 за послуги подачі, прибирання, використання залізничних вагонів (т. 2 а.с. 199-200).

Оскільки, поняття плата за подачу прибирання, використання залізничних вагонів не є тотожними поняттю плата за надання послуг із здійснення міжнародного перевезення вантажів , то висновок відповідача щодо оподаткування за нульовою ставкою плати за подачу прибирання, використання залізничних вагонів на підставі ПП. а п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 ПК України спростовується наведеним.

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні від 07.10.2019 року № 6251, від 25.10.2019 року №26668 складені та зареєстровані АТ Українська залізниця в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг та є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Розрахунки коригування АТ Українська залізниця до цієї податкової накладної не виписувались та не реєструвалися. Між сторонами відсутній спір щодо наявності реєстрацій АТ Українська залізниця податкових накладних від 07.10.2019 року № 6251, від 25.10.2019 року №26668, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача, що відповідно з відомостями плати за користування вагонами АТ Українська залізниця сума ПДВ визначена на рівні 0 грн., оскільки АТ Українська залізниця при наданні залізничних послуг зазначає нараховану суму наданих залізничних послуг з подачі, прибирання вагонів та здійсненої маневрової роботи у Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка не містить графи (стовпчику) сума ПДВ і не є у розумінні п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо встановлених податковим органом порушень по взаємовідносинах позивача з ТОВ Торговий Дім Логистик Транс , ДФ Галь-Дженералтранс та ТОВ Інноваційна транспортна компанія .

Згідно ст.1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01.07.2004 року № 1955-IV транспортно-експедиторської послуги - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. При цьому експедитор (транспортний експедитор) - це суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Згідно ст. 4 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

При цьому, у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею, експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта, а факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ст. 9 Закону).

Висновок відповідача, що аналізом наданих до перевірки документів ПАТ Укрзалізниця , а саме відомостей плати за користування вагонами, відомостей плати за подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, пам`яток про забирання вагонів встановлено, що постачальником та виконавцем транспортних послуг (у даному випадку допоміжних послуг, що супроводжують безпосередньо залізничне перевезення) на ПрАТ Керампром за жовтень 2019 року є ПАТ Укрзалізниця , колегія суддів вважає хибним, оскільки, поняття вартість залізничних послуг при організації ТЕО вантажних перевезень , послуги допоміжні щодо транспортування: вартість транспортно-експедиторських послуг - плата експедитору за належне виконання та організацію ТЕО вантажних перевезень не є тотожними поняттю плата за надання послуг із здійснення міжнародного перевезення вантажів .

В обгрунтування правомірності спірних прийнятих податкових повідомлень-рішеь податковий орган посилався, що позивач формував податковий кредит в період з 01.10.2019 по 31.10.2019 (зокрема, з 21.10.2019 по 31.10.2019) з придбання послуг ТЕО, які не визнаються витратами відповідних звітних періодів, так як відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати - витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Підприємством понесені витрати без мети отримання доходу. Відсутнісь доходу підтверджується відсутністю калькуляції вартості готової продукції -глини, відсутністю проведень у бухгалтерському обліку по рах. 791 Результат операцiйної дiяльностi , рах. 703 "Інші доходи основної діяльності"- як відшкодування ТЕО.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому зазначені документи мають підтверджувати і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету, а також впливати на стан майна і капіталу суб`єкта господарювання. Сам по собі процес калькулювання собівартості готової продукції (робіт, послуг) жодним чином не впливає ні на стан майна і капіталу підприємства, ні на його зобов`язання і фінансові результати діяльності.

Калькуляція - це документ, в якому визначена сума витрат (планова або фактична) на виробництво одиниці виробів. Відповідно, калькуляція не є первинним документом в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому її дані не є показниками бухгалтерської звітності, а її відсутність не може впливати на визначення наявності або відсутності доходу певного періоду за наявності всіх підтверджуючих первинних документів. Зазначена правова позиція також знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі N 804/5840/16.

Колегія суддів не приймає доводів відповідача щодо ненадання позивачем заяви зі скаргою на контрагентів в частині наявних помилок у реквізитах податкових накладних, оскільки ці накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим органом.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Караван-сарай згідно яких позивачем були придбані товари народного споживання (чай, вода, сік, паперові рушники), які включені до складу виробничих запасів, а ПДВ на суму 566,68 грн. до складу податкового кредиту.

На думку податкового органу, придбання цих товарів не для подальшої реалізації не пов`язано із господарською діяльністю та позивач не має право на формування податкового кредиту, а мав би задекларувати податкові зобов`язання за цією операцією.

Основною діяльністю позивача є добування глини, а не комерційна торгівля товарами народного споживання. Придбані ТМЦ приходуються на рахунок 209 Інші матеріали і видаються для споживання (списуються на рахунки 92,91). Вказані товари видаються співробітникам компанії, які своєю працею (інтелектуальною, адміністративною або фізичною) створюють готовий продукт суміши глин і реалізують його на експорт.

Використання у власній господарській діяльності товарів за договором купівлі-продажу № 960/15 підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, бухгалтерською довідкою від 07.07.2020 року (т. 4 а.с. 33-38, 39).

Витрати підприємства на продукти для офісу, які підтверджені документально та відображені в бухгалтерському обліку, відображаються в бухгалтерському та податковому обліку як податкові витрати. До того ж, суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв`язку з придбанням товарів/послуг, у тому числі і для санітарно-гігієнічних та господарсько-адміністративних витрат (питна вода, чай, кава, цукор, печиво, консерви, квіти тощо), включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об`єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), ці товари визнаються такими, що призначаються для використання/використані в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов`язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється (ІПК від 18.04.2019 р. №1673/6/99-99-15-03-02-15).

Згідно цього П(С)БУ 16 Витрати витрати господарюючого суб`єкта складаються як безпосередньо з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) (п. 11), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат (прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати), так і витрат, пов`язаних з операційною діяльністю суб`єкта господарювання, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), і які, в свою чергу, поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати (п. 17).

Згідно п. 18 П(С)БУ 16 Витрати до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства.

Згідно п. 26 П(С)БУ до складу елемента Інші операційні витрати включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп. 22 - 25 цього Положення (стандарту), зокрема витрати на відрядження, на послуги зв`язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

При цьому, ані розділ Кодексу Податок на додану вартість , ані стаття 14 ПК України не містять визначення понять негосподарська , невиробнича діяльність. У пп. 14.1.36 ПК України наведено визначення поняття господарська діяльність , як діяльність, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямованих на отримання доходу.

Таким чином, йдеться про діяльність, спрямовану на отримання доходу, а не діяльність на безпосереднє створення такого доходу. Джерелом проведення таких витрат (їх оплату) є загальний чистий дохід підприємства, одержаний від реалізації продукції, товарів, послуг.

Податковим кодексом України не передбачено коригування об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених операцій в невиробничій чи негосподарській діяльності (крім амортизації невиробничих основних засобів), що також свідчить про необхідність таких витрат господарюючими суб`єктами.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що використання зазначених товарів (послуг) позивачем відбувалось в межах його господарської діяльності.

Щодо порушення п.44.1 ст.44, п.198.1 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України - зайве включення до складу податкового кредиту за жовтень 2019 року по контрагенту ФОП ОСОБА_2 ПДВ у сумі 561844,58 грн.

Наказом Міністерства промислової політики України від 07.05.2004 року № 221 затверджено Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування (далі -Наказ № 221). Згідно п.п.5.1.4 Наказу 221 гірничопідготовчі роботи проводяться з метою підготовки до розробки розкритої частини родовища. До гірничопідготовчих робіт належать розкривні роботи (крім гірничо-капітальних), роботи з планування денної поверхні, проведення в`їзних траншей, призначених для підготовки запасів на розміщених нижче горизонтах, роботи з проведення розкривних та розрізних траншей, роботи з розміщення розкривних порід і пустих порід, що виникли від збагачення, та некондиційної мінеральної сировини у відвалах кар`єрів. При розміщенні розкривних та пустих порід виділяються обсяги, які не є відходами та будуть використані для гірничотехнічної рекультивації, будівництва перевантажувальних майданчиків і шляхів в кар`єрах, гідротехнічних споруд.

Відповідно до п.п.5.1.5 Наказу 221 допоміжні роботи проводяться в підготовленій частині родовища. Допоміжними роботами повністю завершується підготовка запасів до проведення добувних робіт. До допоміжних робіт належать: роботи з зачищення уступів для проведення бурових робіт (планування робочих площадок, роздрібнення і прибирання негабаритів та інше); роботи з будівництва автодоріг (під`їздів) до екскаваторів; роботи з проведення тимчасових водовідвідних канав і зумпфів на окремих горизонтах.

Таким чином, вскришні (розкривні) роботи це комплекс дій та робіт, які виконуються різними засобами та механізмами, та включають в себе зняття ґрунту, його переміщення, навантажувально-розвантажувальні роботи, формування відвалів та інше. Договір від 02.01.2019 року №02/02, укладений з ФОП ОСОБА_2 встановлює, зокрема, роботу навантажувача, полив дороги, грейдерування та посипання дороги, внутрішнє перевезення на території кар`єру та інше, що за змістом може входити до складу вскришних робіт.

Щодо фактичного надання ФОП ОСОБА_2 послуг із здійснення вскришних робіт та послуг автогрейдера, між сторонами спір відсутній. Відповідач зазначає лише про те, що надані послуги не відповідають за найменуванням послугам зазначеним у Договорі від 02.01.2019 року №02/02, проте вони за змістом використовуються в господарській діяльності позивача - в процесі добування корисних копалин. Таким чином, не прийняття наданих до перевірки первинних документів у якості первинних для цілей бухгалтерського та податкового обліку та висновок щодо завищення податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування здійснено відповідачем безпідставно.

Щодо встановлених відповідачем порушення п.44.1 ст.44, п.198.1 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - зайво включено до складу податкового кредиту за жовтень 2019 року по контрагенту ФОП ОСОБА_1 .

Хибними є доводи відповідача, що перевезення глини з прикар`єрного складу с. Русін Яр Костянтинівський район на прирейковий склад с. Ілінівка (26 км), що зазначено в акті надання послуг від 30.09.2019 року №25, не є ідентичним послузі з перевезення глини з кар`єру родовища Видне до складу готової продукції позивача (район с/г технікуму) відстань 26 км, що зазначено в договорі від 02.01.2019 року №02/01, з таких підстав.

Оскільки, господарські операції підтверджуються наданими первинними документами, то зазначення в акті виконаних робіт дещо іншого, не дослівного із договору формулювання наданої послуги, ніяким чином не змінює суть та зміст здійсненої господарської операції та наданої послуги, й не заважало податковому органу ідентифікувати господарські операції, прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за результатом таких послуг.

Формулювання прикар`єрний склад с. Русин Яр Костянтинівського району на прирейковий склад с. Іллінівка (26км) та кар`єр Видний м. Костянтинівка, склад готової продукції (район с/г технікума), відстань 26 км - це тотожні і рівнозначні поняття, оскільки ці об`єкти не мають точної поштової адреси. Для їх ідентифікації позивач та ФОП ОСОБА_1 роблять прив`язку або до їх місця розташування, або до їх найменування - прикар`єрний склад знаходиться на кар`єрі Видний , що розташований біля с.Русин Яр Костянтинівського району, а прирейковий склад с. Іллінівка, це і є склад готової продукції, що розташований близька с/г технікуму. При цьому загальна відстань перевезення завжди збігається - 26 км.

Отже, не прийняття наданих до перевірки первинних документів ФОП ОСОБА_1 у якості первинних для цілей бухгалтерського та податкового обліку, здійснено відповідачем безпідставно.

Згідно ч. 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами для визначення податкового кредиту мали реальний характер, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

Вищевказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеному в рішенні від 06.03.2018 року у справі № 826/15950/15, які суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно ч. 5 статті 242 КАС України.

Згідно п. 85.6. статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідачем не надано до матеріалів справи акту про відмову від надання позивачем документів, відтак посилання на цю обставину є незмістовною.

Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція) Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно ч. 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив: 70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. 71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 .

Відповідна позиція викладена у рішенні Верховного Суду України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту .

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 21-4953а15.

Певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 26 лютого 2020 року №0001540512, №0001550512 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті в супереч вимогам Конституції та законів України, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Щодо застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Згідно п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України - платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України - у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/4066/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства Керампром до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 23 грудня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Г.М. Міронова