Постанова

від 17.12.2020 по справі 520/4628/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 р.Справа № 520/4628/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.

представників сторін: позивача - Мельник Н.І., відповідача - Михайлової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., м. Харків, по справі № 520/4628/2020

за позовом Валківської районної спілки споживчих товариств

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ

Валківська районна спілка споживчих товариств (надалі - позивач, Валківська РССТ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 05.02.2020 № 1257-52 на суму 27299,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана податкова вимога від 05.02.2020 № 1257-52 на суму 27299,12 грн, яка винесена на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.04.2018 № 0057471209 та № 005751209 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень вже виносилася податкова вимога № 6156-52 від 10.04.2019, яка була скасована в судовому порядку, що унеможливлює винесення податкової вимоги на підставі тих саме податкових повідомлень-ріщшень. Вважає, що відповідач протиправно визначає у спірній вимозі, що сума боргу визначена 04.02.2020, а застава з 28.03.2019. Вказує, що жодних сум узгоджених податкових зобов`язань позивач не погашав; крім того, сума узгодженого податкового зобов`язання по податковим повідомленням-рішенням від 12.04.2018 № 0057471209 та № 005751209 є відмінною від сум податкового боргу, визначеного у спірній вимозі, що є додатковою підставою для її скасування.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі № 520/4628/2020 адміністративний позов Валківської районної спілки споживчих товариств (вул. Ков`язька, буд. 11, м. Валки, Валківський район, Харківська область, 63002, код 01768909) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 05.02.2020 № 1257-52 на суму 27299,12 грн.

Стягнуто на користь Валківської районної спілки споживчих товариств (вул. Ков`язька, буд. 11, м. Валки, Валківський район, Харківська область, 63002, код 01768909) судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі № 520/4628/2020, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що 12.04.2018 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0057471209 та № 005751209, якими позивачеві нараховані грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно на суми 409,53 грн та 23418,65 грн. За результатами судового оскарження вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, у зв`язку з чим було сформовано та направлено податкову вимогу № 6156-52 від 10.04.2019, яка була скасована постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, оскільки контролюючим органом було не вірно зазначено суму боргу. У зв`язку з наявністю узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідачем була сформована та направлена оскаржена податкова вимога. Вважаючи спірну податкову вимогу законною та обґрунтованою, стверджує про невірне застосування судом першої інстанції вимог ст.ст. 59, 87 ПК України. Вказує, що усі розрахунки, які були підставою для винесення спірної вимоги були надані до суду першої інстанції.

Представник позивача не погодився з доводами апеляційної скарги відповідача та надав відзив на неї, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Стверджує, що контролюючий орган невірно тлумачить приписи ПК України та неправильно визначає суму боргу позивача, в тому числі не обґрунтовує правомірність нарахування пені, оскільки зараховував платежі позивача по податковим деклараціям в рахунок погашення неіснуючого податкового боргу, який утворився внаслідок неправильного нарахування пені за період оскарження податкових повідомлень-рішень. Вважає, що сума грошових зобов`язань у розмірі 27229,12 грн є неузгодженою.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкову вимогу № 1257-52, якою Валківській районній спілці споживчих товариств повідомлено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 27299,12 грн, з яких 19272,65 грн - основний платіж, 4697,73 грн - штрафні санкції, 3328,74 грн - пеня.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, Валківська районна спілка споживчих товариств звернулась із скаргою до Державної податкової служби України, проте рішенням Державної податкової служби України від 05.03.2020 № 8553/6/99-00-10-05-06 скарга залишена без задоволення, а вимога від 05.02.2020 № 1257-52 - без змін, що і зумовило звернення до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган після узгодження сум грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням зобов`язаний був винести та направити позивачу вимогу про сплату боргу на відповідну суму, яка зазначена у податковому повідомленні-рішенні № 0057511209 від 12.04.2018, а не самостійно зараховувати сплачені позивачем суми по самостійно узгодженим зобов`язанням в рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0057511209 від 12.04.2018 та нарахуваною пенею. У зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не було дотримано вимог податкового законодавства при формуванні та направленні платнику податків спірної вимоги про сплату боргу, а тому є підстави для її скасування.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засаді верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі № 520/4628/2020 не відповідає, а вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач є власником двох об`єктів нежитлової нерухомості, розташованих у селі Сніжків та смт Ков`яги Валківського району Харківської області.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Валківською РССТ у податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне під земельної ділянки на 2018 рік, за результатами якої складено акт від 19.03.2018 № 3863/20-40-12-09-20/01768909.

На підставі висновків акту прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018:

- № 0057471209, яким позивачу нараховано грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 409,53 грн (у тому числі: основне зобов`язання - 327,62 грн, штрафна санкція - 81,91 грн);

- № 0057511209, яким позивачу нараховано грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 23 418,65 грн (у тому числі: основне зобов`язання - 18720,92 грн, штрафна санкція - 4 697,73 грн).

Вказані податкові повідомлення-рішення Валківська РССТ отримала 17.04.2018, а з позовом про їх скасування до суду звернулася лише 20.09.2018, що підтверджується рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 по справі № 2040/7852/18.

Таким чином, в силу пункту 57.3 статті 57 ПК України зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з 28.04.2018 по 19.09.2018 вперше мали статус узгоджених.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019, у задоволенні адміністративного позову Валківської районної спілки споживчих товариств, зокрема, про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2018 № 0057471209, № 0057511209 відмовлено.

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року, набрало законної сили 12.03.2019.

Отже, з 12.03.2019 податкові зобов`язанння, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 12.04.2018 № 0057471209, № 0057511209 остаточно набули статусу узгоджених в силу приписів пункту 56.18 статті 56 ПК України.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а так пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України)

Колегією суддів встановлено та не заперечується позивачем у наданих ним процесуальних документах по суті спору та письмових поясненнях, що суми податкових зобов`язань, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 12.04.2018 № 0057471209, № 0057511209 сплачено не було.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, з урахуванням приписів підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 та абзацу 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України, суми узгоджених (в судовому порядку) податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 12.04.2018 № 0057471209, № 0057511209 набули статусу податкового боргу з 23.03.2019.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Колегія суддів зазначає, що особливості нарахування, адміністрування, сплати, тощо, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначені ст. 266 ПК України.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України).

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 ПК України).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України).

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. (п.п. 266.9.1. п. 266.9. ст. 266 ПК України)

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. (п. б) п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України)

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік:

- від 14.02.2019 № 15531604, якою позивачем було самостійно визначено суму податкових зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розташованого на території Сніжківська сільська рада (Валківський район) код КОАТУУ 6321287500) за 2019 рік в сумі 3927,73 грн, які підлягали сплаті щоквартально за І-ІІІ квартал 2019 року у розмірі по 981,93 грн та за IV квартал 2019 року у розмірі по 981,94 грн;

- від 14.02.2019 № 15531602, якою позивачем було самостійно визначено суму податкових зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розташованого на території Ков`язької селищної ради (Валківський район) код КОАТУУ 6321255400) за 2019 рік в сумі 838,77 гривень, які підлягали сплаті щоквартально за І-ІІІ квартал 2019 року у розмірі по 209,69 грн та за IV квартал 2019 року у розмірі по 209,70 грн.

Термін сплати податкових зобов`язань по вказаним податковим деклараціям за І квартал 2019 року - 29.04.2019; за II квартал 2019 року - 29.07.2019; за ІІІ квартал 2019 року - 29.10.2019; IV квартал 2019 року - 29.01.2020.

На підтвердження сплати самостійно узгоджених податкових зобов`язань по вказаним податковим деклараціям від 14.02.2019 № 15531604 та від 14.02.2019 № 15531602 позивачем надані платіжні доручення № 32 від 02.04.2019, № 34 від 02.04.2019, № 72 від 03.07.2019, № 71 від 03.07.2019, № 109 від 02.10.2019, № 108 від 02.10.2019, № 147 від 16.01.2020, № 149 від 16.01.2020 (а.с. 61-64) у призначенні платежу яких фактично зазначено про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за періоди та за майно, визначені у податкових деклараціях від 14.02.2019 № 15531604, від 14.02.2019 № 15531602.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Так, з аналізу пункту 87.9 статті 87 ПК України випливає, що податковий орган має законодавчо встановлений обов`язок зарахувати кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг в погашення виключно такого податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків у платіжному документі.

Оскільки станом на 23.03.2019 суми узгоджених (в судовому порядку) податкових зобов`язань (визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 12.04.2018 № 0057471209, № 0057511209), набули статусу податкового боргу, податковим органом суми сплачених позивачем податкових зобов`язань по вказаним вище податковим деклараціям від 14.02.2019 № 15531604, від 14.02.2019 № 15531602 (платіжні доручення № 32 від 02.04.2019, № 34 від 02.04.2019, № 72 від 03.07.2019, № 71 від 03.07.2019, № 109 від 02.10.2019, № 108 від 02.10.2019, № 147 від 16.01.2020, № 149 від 16.01.2020) зараховувалися в погашення існуючого податкового боргу таким чином:

- сплачені на підставі платіжного доручення від 02.04.2019 № 32 у сумі 981,93 грн кошти спрямовані на погашення податкових зобов`язань по декларації з податку на нерухоме майно від 09.02.2018 № 9016028345, податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0057511209 та пені;

- сплачені на підставі платіжного доручення від 03.07.2019 № 71 у сумі 981,93 грн кошти спрямовані на погашення грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057511209;

- сплачені на підставі платіжного доручення від 02.10.2019 № 108 у сумі 981,93 грн кошти спрямовані на погашення грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057511209;

- сплачені на підставі платіжного доручення від 16.01.2020 № 149 в сумі 981,93 грн кошти спрямовані на погашення грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057511209;

- сплачені на підставі платіжного доручення від 02.04.2019 № 34 в сумі 209,69 грн кошти спрямовані на погашення грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057471209 в сумі 179,21 грн та на погашення пені за попередні періоди в сумі 30,48 грн;

- сплачені на підставі платіжного доручення від 03.07.2019 № 72 в сумі 209,69 грн кошти спрямовані на погашення грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057471209.

- сплачені на підставі платіжного доручення від 02.10.2019 № 109 у сумі 209,69 грн, спрямовані на погашення: податкових зобов`язань по декларації від 14.02.2019 № 15531604 у сумі 135,78 грн; штрафу по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 №0057471209 у сумі 20,63 грн; пені, нарахованої у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057471209 у сумі 53,28 грн.

- сплачені на підставі платіжного доручення від 16.01.2020 № 147 у сумі 209,69 грн, спрямовані на погашення: податкових зобов`язань по декларації від 14.02.2019 № 15531604 у сумі 199,90 грн; пені, нарахованої з зв`язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно за І квартал 2019 року у сумі 9,80 грн.

У зв`язку зі списанням 27.01.2020 ГУ ДПС пені в розмірі 13,99 грн на таку суму було зменшено податковий борг позивача по декларації від 14.02.2019 № 15531604.

Отже, на дату винесення спірної податкової вимоги податкові зобов`язання: по декларації від 14.02.2019 №15531604 було погашено в розмірі 349,67 грн, по податковій декларації від 14.02.2019 №15531602 не погашені.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючий орган, направляючи кошти позивача на сплату сум податкового боргу діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, а висновки суду першої інстанції про те, що податковий орган, після узгодження сум грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням зобов`язаний, був винести та направити позивачу вимогу про сплату боргу на відповідну суму, яка зазначена у податковому повідомленні-рішенні № 0057511209 від 12.04.2018, а не самостійно зараховувати сплачені позивачем суми по самостійно узгодженим зобов`язанням в рахунок погашення податкового боргу за повідомленням-рішенням № 0057511209 від 12.04.2018 та нарахування пені є хибним та суперечить положенням ПК України.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 95 ПК України є необґрунтованими, оскільки за своїм змістом вказана норма врегульовує питання пов`язані зі стягненням податкового боргу саме у примусовому порядку (шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі), яке, в свою чергу, реалізується податковим органом виключно на підставі відповідного рішення суду за його позовом про стягнення податкового боргу з платника податків.

Разом з цим при вирішенні спірних відносин, враховуючи предмет позову (скасування податкової вимоги), вказані норми не можуть застосовуватися.

З огляду на наведене, колегія суддів встановлено, що станом на момент винесення спірної податкової вимоги у позивача рахувався податковий борг зі сплати основного зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки таких розмірах:

- 489,09 грн податкового зобов`язання, нарахованого позивачем у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 15.02.2019 № 15531604;

- 3927,73 грн податкового зобов`язання, нарахованого позивачем на підставі податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 15.02.2019 № 15531602;

- 14855,82 грн основного податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0057511209.

- 4697,73 грн штрафної санкції, нарахованої контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0057511209.

Щодо підстав нараховання пені, яка була включена до спірної податкової вимоги, колегія суддів зазначає про таке.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 129.1 ПК України нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Згідно з п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Колегією суддів враховано, що позивачем не надано доказів оскарження дій податкового органу щодо нарахуванням пені, сума по якій включена до спірної вимоги, ані в адміністративному, ані в судовому порядку. Посилання позивача на скасування цієї пені у межах справи № 520/4922/19 є хибним та не відповідає резолютивній частині постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019.

Разом з цим, як вбачається зі змісту інтегрованої картки позивача, пеня була нарахована у зв`язку з несвоєчасною сплатою сум узгоджених податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 12.04.2018 № 0057511209 та по податковій декларації від 15.02.2019 № 15531604.

Щодо нарахування пені по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057511209, колегією суддів встановлено, що останнє отримано позивачем 17.04.2018, отже граничний термін сплати - 27.04.2018.

27.03.2019 у зв`язку з підтвердженням за результатами судового оскарження по справі № 2040/7852/18 правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 12.04.2018 № 0057511209, (за час починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом, у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження до закінчення оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення в судовому порядку) контролюючим органом було нараховано пеню в сумі 3044,79 грн за період 29.04.2018-21.03.2019.

Також на підставі платіжного доручення:

- від 16.01.2020 № 149 від платника надійшли кошти в сумі 981,93 грн, що були спрямовані на погашення грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 №0057511209. З огляду на несвоєчасну сплату грошових зобов`язань контролюючим органом нараховано пеню в сумі 173,14 грн. Пеня нарахована за період з 28.03.2019 по день сплати;

- від 02.10.2019 № 108 було погашено 981,93 грн грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057511209. З огляду на несвоєчасну сплату грошових зобов`язань контролюючим органом нараховано пеню в сумі 112,73 грн. Нарахування пені розпочалось 28.03.2019;

- від 03.07.2019 № 71 було погашено 981,93 грн грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057511209. З огляду на несвоєчасну сплату грошових зобов`язань контролюючим органом нараховано пеню в сумі 56,95 грн. Нарахування пені розпочалось 28.03.2019;

- від 02.04.2019 № 32 було погашено 919,30 грн грошових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 12.04.2018 № 0057511209. З огляду на несвоєчасну сплату грошових зобов`язань контролюючим органом нараховано пеню в сумі 3,26 грн. Нарахування пені розпочалось 28.03.2019.

Відповідно до пункту 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Аналіз приписів підпунктів 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1 пункту 129.4 статті 129 ПК України наведених норм права дає підстави для висновку, що фактично процедура нарахування пені на підставі п. 129.1.1 та 129.1.2 є ідентичною, отже помилкове зазначення податковим органом в інтегрованій картці про нарахування пені на підставі 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України не потягнуло здійснення помилкового розрахунку, у зв`язку з чим така помилка не може вважатися достатньою для визнання відсутніми підстав для включення такої пені до складу спірної податкової вимоги.

Щодо нарахування пені по податковій декларації від 15.02.2019 № 15531604 колегія суддів зазначає про таке.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. (абзац другий пункту 129.4 статті 129 ПК України)

При граничному терміні сплати податкових зобов`язань за II кв. 2019 р. - 29.07.2019, сплачено - 27.01.2020. З огляду на викладене, Валківській РССТ нарахована пеня за період з 28.10.2019 (91 день з дня граничного терміну сплати) по 27.01.2020 в сумі 0,51 грн.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, шо податковим органом у зв`язку з несвоєчасною сплатою податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки позивачу правомірно була нарахована пеня в розмірі 3391,38 грн (3044,79+173,14+112,73+56,95+3,26+0,51).

Водночас, 27.01.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято рішення №11/20-40-52-04-30 про скасування пені в сумі 62,64 грн (що відображено в інтегрованій картці 27.01.2020).

Зважаючи на викладене, в спірній вимозі зазначено про наявність податкового боргу у позивача по пені в сумі 3328,74 грн (3391,38 - 62,64).

Щодо підстав для винесення податкової вимоги, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п 2.2 Розділу II Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов`язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки; платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України податковим органом було сформовано спірну податкову вимогу № 1257-52 від 05.20.2020 на суму 27299,12 грн в тому числі, основний платіж - 19272,65 грн, штрафні санкції - 4697,73 грн та пеня - 3328,74 грн.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (Пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Таким чином, податкова вимога виноситься на усю суму податкового боргу, що існувала на момент її винесення, а не на будь-яке окреме рішення податкового органу про донарахування податкових зобов`язань, або самостійно узгоджених податкових зобов`язань на підставі відповідних податкових декларацій.

Отже, посилання позивача на те, що спірна вимога має містити виключно суми податкового боргу по податковим повідомленням-рішенням є хибними.

Відповідно до пункту 59.5 статі 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положення пункту 59.5 статі 59 ПК України свідчить про те, що у разі наявності у платника податків податкового боргу йому виставляється усього одна податкова вимога, яка є чинною допоки не буде погашена сума усього наявного податкового боргу, навіть того, що виник значно пізніше, або буде скасована в адміністративному чи судовому порядку.

Також твердження позивача про те, що попередня податкова вимога (№6156-52 від 10.04.2019) була скасована не є належних підтвердження наявності підстав для скасування спірної податкової вимоги № 1257-52 від 05.02.2020, оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 № 520/4922/19 податкова вимога № 6156-52 від 10.04.2019 була скасована у зв`язку з невідповідністю сум, які в ній визначені фактичному розміру податкового боргу позивача. Вказана обставина не спростовує права податкового органу винести нову податкову вимогу з правильною сумою податкового боргу, оскільки така вимога виноситься на підставі податкового боргу, який існує на момент її винесення, що цілком відповідає вимогам пункту 59.5 статі 59 ПК України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана вимога Головного управління ДПС у Харківській області від 05.02.2020 № 1257-52 на суму 27299,12 грн винесена відповідачем обґрунтовано, з урахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття, на підставі та у спосіб, що передбачені ПК України, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» , суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі № 520/4628/2020 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року по справі № 520/4628/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Валківської районної спілки споживчих товариств до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 22.12.2020 року