Постанова

від 23.12.2020 по справі 420/6225/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6225/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

Секретар судового засідання: Уштаніт Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі № 420/6225/20 за позовом Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2020 року № 0011783305, № 0011793305, № 0011803305, № 0011813305, № 0011763305, № 0011773305, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року Суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - Позивач, СПД ОСОБА_1 ) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС в Одеській області, Податковий орган), в якому просила суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2020 року:

№ 0011783305 - про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 783, 44 грн., в тому числі: основного платежу - 2 226, 75 грн., штрафної санкції - 556, 69 грн.;

№ 0011793305 - про застосування штрафної санкції в сумі - 1 113, 38 грн., за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних;

№ 0011803305 - про застосування штрафної санкції в сумі - 1 грн., за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, та застосування реєстраторів розрахункових операцій;

№ 0011813305 - про застосування штрафної санкції в сумі 7 909 731, 88 грн., за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, та застосування реєстраторів розрахункових операцій;

№ 0011763305 про збільшення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі - 3 228, 39 грн., в тому числі: основного платежу - 2 582, 71 грн., штрафної санкції - 645, 68 грн.;

№ 0011773305 - збільшення податкового зобов`язання з військового збору в сумі 269, 04 грн., в тому числі: основного платежу - 215, 23 грн., штрафної санкції - 53, 81 грн..

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки винесені на підставі Акту перевірки №354/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 17.03.2020 року, висновки якого суперечать вимогам законодавства, та фактичним обставинам справи і не відповідають дійсності, наявним первинним документам та документам обліку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі № 420/6225/20 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22.05.2020 року за № 0011783305, № 0011793305, № 0011803305, № 0011813305, № 0011763305 та № 0011773305; стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь СПД ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 10 510 грн..

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- під час проведення планової документальної виїзної перевірки СПД ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , встановлено не ведення Книг обліку доходів та витрат за Ф-10, що є порушенням п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481;

- заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 2 582, 71 грн., в т.ч. 2017 рік - 27, 35 грн., 2018 рік - 1 806, 60 грн. 2019 рік - 748, 76 грн., що є порушенням п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, ст. 177 та п. 167.1 ст. 167 ПК України;

- порушення граничних строків оплати задекларованого єдиного внеску за 2018р., 2019р. та за 1-й та 2-й кв. 2019р., що є порушенням п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ;

- заниження грошового зобов`язання з військового збору від підприємницької діяльності у сумі 215, 23 грн., що є порушенням п.п. 1.2 п. 16-11, п. 1.4 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положення ПК України;

- заниження податку на додану вартість за 2017-2019 рр. всього у сумі 2 226, 75 грн., а саме: за липень 2017 року на 193 грн., за серпень 2017 року - 454 грн., за вересень 2017 року - 1 375, 59 грн., за листопад 2017 року - 90 грн. та за листопад 2018 року - 114, 16 грн., що є порушенням п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Розділу V ПК України;

- порушення термінів реєстрації ПН із затримкою реєстрації більше ніж на 366 днів на суму ПДВ - 2 226, 75 грн., що є порушенням п. 201.10 ст. 201 ПК України;

- не повідомлення про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку, що є порушенням абз. 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України;

- не проведення через реєстратори розрахункових операцій суми отриманого доходу в 2017 році у розмірі 6 877, 93 грн., що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ;

- порушення порядку обліку товарних запасів в книзі обліку доходів і витрат підприємця (неоприбуткування придбаного товару для подальшої реалізації) на загальну суму 3 954 865, 94 грн., що є порушенням п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

На думку скаржника, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам по справі у їх сукупності, об`єктивності позиції контролюючого органу, що призвело до невірного вирішення справи по суті.

Позивач надала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 20 лютого 2020 року по 12 березня 2020 року, з урахуванням продовження терміну проведення перевірки на 5 робочих днів з 05 березня по 12 березня 2020 року, головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Холодовою Н.В., проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, відповідно до затвердженого плану на підставі ст. 77 ПК України, пп. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , наказу ГУ ДПС в Одеській області № 287 від 03 лютого 2020 року та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2020 рік, направлення на перевірку № 397/33-05 від 10.02.2020 року (Том ІІ, а.с. 50, 51, 52, 53).

За результатами перевірки податковим органом складено Акт № 354/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 17 березня 2020 року Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 рік, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 рік. (далі - Акт перевірки), відповідно до якого встановлено наступні порушення з боку СПД ОСОБА_1 , а саме:

- п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 встановлено не ведення Книг обліку доходів та витрат за Ф-10;

- п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, ст. 177 та п. 167.1 ст. 167 ПК України встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 2 582, 71 грн., в т.ч. 2017 рік - 27, 35 грн., 2018 рік - 1 806, 60 грн. 2019 рік - 748, 76 грн.;

- п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено порушення граничних строків оплати задекларованого єдиного внеску за 2018р., за 1-й та 2-й кв. 2019р.;

- п.п. 1.2 п. 16-11, п. 1.4 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положення ПК України, внаслідок чого встановлено заниження грошового зобов`язання з військового збору від підприємницької діяльності у сумі 215, 23 грн.;

- п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Розділу V ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за 2017-2019 рр. всього у сумі 2 226, 75 грн., а саме: за липень 2017 року на 193 грн., за серпень 2017 року - 454 грн., за вересень 2017 року - 1 375, 59 грн., за листопад 2017 року - 90 грн. та за листопад 2018 року - 114, 16 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 ПК України - порушення термінів реєстрації ПН із затримкою реєстрації більше ніж на 366 днів на суму ПДВ - 2 226, 75 грн.;

- абз. 4 п. 63.3 ст. 63 ПК України встановлено не повідомлення про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку;

- п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , внаслідок чого не проведення через реєстратори розрахункових операцій суми отриманого доходу в 2017 році у розмірі 6 877, 93 грн.;

- п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - порушення порядку обліку товарних запасів в книзі обліку доходів і витрат підприємця (неоприбуткування придбаного товару для подальшої реалізації) на загальну суму 3 954 865, 94 грн. (Том І, а.с. 44-72).

Не погодившись з висновками у Акті перевірки, СПД ОСОБА_1 надано до Головного управління ДПС в Одеській області заперечення до Акту перевірки (вхід. № 51743/11/15-32 від 13.05.2020 року) (Том ІІ, а.с. 56-59).

Листом № 9948/П/15-32-33-05-12 від 21.05.2020 року та висновком № 85/15-32-33-05 від 20.05.2020 року Головне управління ДПС в Одеській області надано відповідь на заперечення від 13.05.2020 року, за результатами розгляду яких Акт перевірки № 354/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 17.03.2020 року залишено без змін (Том І, а.с. 77-80; Том ІІ, а.с. 60-67).

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0011783305 - про збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 783, 44 грн., в тому числі: основного платежу - 2 226, 75 грн., штрафної санкції - 556, 69 грн., за порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України (Том І, а.с. 38);

№ 0011793305 - про застосування штрафної санкції в сумі - 1 113, 38 грн., за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлених ст. 201 Податкового Кодексу України, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, ст. 120 Податкового Кодексу України (Том І, а.с. 39);

№ 0011803305 - про застосування штрафної санкції в сумі - 1 грн., за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, та застосування реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - не проведення через РРО суми отриманого доходу у 2017 році в розмірі 6 877, 93 грн. (Том І, а.с. 40);

№ 0011813305 - про застосування штрафної санкції в сумі 7 909 731, 88 грн., за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, та застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме: п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (Том І, а.с. 41);

№ 0011763305 про збільшення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі - 3 228, 39 грн., в тому числі: основного платежу - 2 582, 71 грн., штрафної санкції - 645, 68 грн., за порушення п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. І77.4 ст. 177 Податкового Кодексу України на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54. п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України (Том І, а.с. 42);

№ 0011773305 - збільшення податкового зобов`язання з військового збору в сумі 269, 04 грн., в тому числі: основного платежу - 215, 23 грн., штрафної санкції - 53, 81 грн., в зв`язку з порушенням пп. 1.2, п. 161 п. 1.4 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України та на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України (Том І, а.с. 44).

Не погодившись з висновками податкового органу про порушення вимог податкового законодавства та прийнятими ГУ ДПС в Одеській області податковими повідомленнями-рішеннями від 22.05.2020 року № 0011783305, № 0011793305, № 0011803305, № 0011813305, № 0011763305, № 0011773305, СПД ОСОБА_1 оскаржила вказані рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку.

Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості та недоведеності висновків, які викладені в Акті перевірки, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень у повному обсязі, виходячи з такого:

- висновки Акту перевірки в частині заниження суми отриманого доходу Позивачем у 2017 році на 6 877, 93 грн., та як наслідок порушення вимог п. 177.2 ст. 177 ПК України, а також заниження податку на доходи фізичних осіб, та військового збору, є необґрунтованими, та недоведеними Відповідачем належними, достатніми доказами;

- відсутності в діях Позивача порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , п. 1 ст. 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у зв`язку з відсутністю факту продажу товарів за готівку;

- заниження платником податку податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2017 року на 1 375, 59 грн. є також непідтвердженими з боку контролюючого органу з огляду на необґрунтованість висновків Акту перевірки в частині заниження суми отриманого доходу Позивачем за 2017 рік на 6 877, 93 грн., заниження податку на доходи фізичних осіб та військового збору;

- безпідставне здійснення Відповідачем, за наслідками перевірки, коригування задекларованих підприємцем витрат із-за безпідставного віднесення у період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року до складу валових витрат на сплату комісії банку за видачу готівки, послуги з питань ведення господарської діяльності, за оренду абонентської скриньки, за накопичувач, програмно-інформаційні послуги, за канцтовари, оскільки зазначені витрати правомірно враховані Позивачем при визначенні об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб через їх документальне підтвердження та прямий зв`язок з господарською діяльністю;

- Книга обліку доходів і витрат не передбачає під собою визначення ані товару, який продається/купується, ані вартості його одиниці чи його кількості, а отже, за її даними неможливо встановити будь-який фактичний рух товарів, а тому вона не може жодним чином пов`язуватись з обліком саме товарів. Тому, при відсутності конкретного нормативного документа, яким регулюється облік продукції платником податку може застосовуватись будь-яка форма обліку, яка забезпечує фіксацію інформації про те, який саме товар знаходиться у місці реалізації чи на складі.

Вирішуючи спірні питання, судова колегія виходить з такого.

Так, щодо донарахування податку на доходи фізичних осіб, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як з`ясовано судовою колегією, на час проведення Податковим органом перевірки та встановлення порушень, а саме з 01.01.2017 року по 31.12.2019 рік, СПД ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування.

За приписами ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ГК України) передбачено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Положеннями ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.35 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено поняття господарської діяльності, а саме - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Разом з цим, порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 ПК України.

Як визначено п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПК України).

За змістом п. 177.2 ст. 177 ПК України регламентовано, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Колегією суддів з`ясовано, що за висновками Акту перевірки сума збільшення податкового зобов`язання Позивача з податку на доходи фізичних осіб становить 2 582, 71 грн., з яких:

- за 2017 рік на 27, 35 грн. - за рахунок збільшення задекларованого платником податку об`єкту оподаткування - чистого оподатковуваного доходу на 151, 96 грн., внаслідок заниження Позивачем сум доходу від господарської діяльності - на 6 877, 93 грн., та завищення сум документально підтверджених витрат - на 6 725, 97 грн., різниця становить 151, 96 грн. (6 877, 93 грн. - 6 725, 97 грн. = 151, 96 грн., з яких податок становить 27, 35 грн.);

- за 2018 рік на 1 806, 60 грн. - за рахунок збільшення задекларованого чистого оподатковуваного доходу на 10 036, 67 грн., внаслідок завищення Позивачем документально підтверджених витрат;

- за 2019 рік - на 748, 76 грн. за рахунок збільшення задекларованого чистого оподатковуваного доходу на 4 159, 77 грн., внаслідок завищення Позивачем документально підтверджених витрат.

У зв`язку з корегуванням податку на доходи фізичних осіб, за наслідками перевірки суми чистого оподатковуваного доходу, Відповідачем донараховано Позивачу податкове зобов`язання з військового збору на 215, 23 грн., з яких: за 2017 рік - на 2, 28 грн., за 2018 рік - на 150, 55 грн., за 2019 рік - на 62, 40 грн..

Щодо заниження суми отриманого доходу Позивачем у 2017 року на суму 6 877, 93 грн., та як наслідок порушення вимог п. 177.2 ст. 177 ПК України, а також заниження податку на доходи фізичних осіб, колегія суддів виходить з такого.

У 2017 році для здійснення господарської діяльності СПД ОСОБА_1 придбавались акумулятори у кількості 50 штук. За видатковою накладною № 731 від 29.08.2017 року ТОВ Південна технічна підтримка надало Позивачу акумулятори a-mega BATTERIES Premium (new) 6CT-190-АЗ (0) у кількості 2 шт., вартістю по 3 940, 00 грн., за одиницю, на загальну суму 7 880, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 313, 33 грн.).

В свою чергу, згідно інформації наданої до перевірки про залишок товару на складі станом на 01.01.2017 року залишок акумуляторів складав - 6 шт., на суму 9 400, 00 грн. (без ПДВ). Однак, згідно виписок банку та накладних на реалізацію товару в період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, Позивачем реалізовано 53 акумулятори, тобто залишок акумуляторів станом на 31.12.2017 року повинен складати - 3 шт., проте згідно наданої інформації про залишок товару на складі станом на 31.12.2017 - 01.01.2018рр. рахувався - 1 акумулятор. Отже різниця становить 2 шт. акумуляторів.

Зазначена розбіжність стала підставою для висновку контролюючого органу про продаж Позивачем у 2017 році 2 шт. акумуляторів за готівкові кошти на загальну суму 6 877, 93 грн. (6 566, 67 грн. + 4,74%), які не відображено в книгах обліку доходів та витрат Ф-10.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, згідно даних сальдово-оборотної відомості до рахунку 281 облікової бази підприємця, за відповідний період оприбутковано 48 одиниць товару на підставі видаткових накладних постачальників. У загальний список включена видаткова накладна ТОВ Південна технічна підтримка (код ЄДРПОУ 35302630) від 29.08.2017 року № 731 на придбання 2 одиниці акумуляторів a-mega BATTERIES Premium (new) 6CT-190-АЗ (0) за ціною 3 283, 33 грн., загальною вартістю 7 880, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 313, 33 грн., проте, яка у зв`язку з дефектом форми (неналежні посилання на рахунок, невідповідна дата та номер документу) була анульована (Том І, а.с. 119-120).

Як вбачається з даних обліку рахунку 281, оприбуткування товару за анульованою накладною не проводилось (Том І, а.с. 121).

Крім того, по вищезазначеній анульованій накладній не було проведено будь-яких розрахунків за товар, що підтверджується виписками банку, даними аналітичного обліку рахунку 631 (Том І, а.с. 137).

Податкова накладна з ПДВ постачальником ТОВ Південна технічна підтримка в Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвалась, тобто відсутня в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідним витягом, наявного в матеріалах справи (Том І, а.с. 159).

Також, в матеріалах справи наявний Акт звіряння взаємних розрахунків, складеного між ТОВ Південна технічна підтримка та СПД ОСОБА_1 за 2017 рік, відповідно до якого станом на 31.12.2017 рік взаєморозрахунки між контрагентами завершено, інформація про постачання товару за накладною від 29.08.17 року № 731 - відсутня (Том І, а.с. 157-158).

Поряд з цим, як зазначав Позивач, в період серпень-вересень 2017 року від ТОВ Південна технічна підтримка отримувались акумулятори a-mega BATTERIES Premium (new) 6CT-190-АЗ (0):

- 29.08.2017 року за видатковою накладною № 662 (рахунок на оплату від 29.08.2017 року № 784, оплата платіжним дорученням від 31.08.2017 року № 1329) в кількості 2 одиниці, загальною вартістю 7 880, 00 грн. в т ч ПДВ - 1 313, 33 грн., податкова накладна постачальника від 31.08.2017 року № 95, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (Том І, а.с. 148-149, 153, 156);

- 01.09.2017 року за видатковою накладною № 662 (рахунок на оплату від 01.09.2017 року № 784, оплата платіжним дорученням від 04.09.2017 року № 1331) в кількості 2 одиниці, загальною вартістю 7 880, 00, в т.ч. ПДВ - 1 313,33 грн., податкова накладна постачальника від 01.09.2017 року № 1, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (Том І, а.с. 151-152, 154, 155).

Отриманий товар оприбуткований в відповідні дати в обліку Позивача, що підтверджується даними сальдово-оборотної відомості до рахунку 281 (Том І, а.с. 121).

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Визначення поняття первинний документ міститься в ст. 1 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , а саме: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Одночасно с цим, зазначеним законодавчим актом, визначається поняття господарської операції (ст. 1): господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Наявні в матеріалах справи первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку), дані аналітичного обліку до рахунків 281 та 631, акту звіряння взаєморозрахунків з постачальником товару, дають підстави для висновку щодо відсутності факту здійснення господарської операції з постачання 2 одиниць акумуляторів за анульованою видатковою накладною від 29.08.2017 року № 731, тому Позивачем правомірно не проведено оприбуткування товару за вказаною видатковою накладною, оскільки вона ніяким чином не вплинула на активи та зобов`язання Позивача.

Отже, факт поставки ТОВ Південна технічна підтримка за видатковою накладною № 731 від 29.08.2017 року Позивачу акумуляторів a-mega BATTERIES Premium (new) 6CT-190-АЗ (0) у кількості 2 шт., вартістю по 3 940, 00 грн., за одиницю, на загальну суму 7 880, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 313, 33 грн.), спростовується вищевстановленими обставинами по справі.

В свою чергу, Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протилежного, в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено.

За таких обставин, твердження в Акті перевірки про отримання Позивачем акумуляторів в кількості 50 штук у 2017 році не відповідає фактичним обставинам та даними обліку, відповідно, безпідставні є висновки Податкового органу про залишок акумуляторів станом на 31.12.2017р. в кількості 3 штуки, всупереч встановленим обставинам - 1 шт.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, невідповідність залишку товару із врахуванням отриманого та реалізованого товару не може бути безумовним доказом реалізації товару, в тому числі за готівкові кошти.

Також колегією суддів враховано, що податковою перевіркою не встановлено наявність недоліків первинних документів, як і не поставлено під сумнів реальність здійснюваних Позивачем господарських операцій.

Таким чином, враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків ГУ ДПС в Одеській області, які викладені в Акті перевірки № 354/15-32-33-05/ НОМЕР_1 від 17.03.2020 року, щодо заниження суми отриманого доходу Позивачем у 2017 році на 6 877, 93 грн., та, як наслідок, порушення вимог п. 177.2 ст. 177 ПК України, а також заниження податку на доходи фізичних осіб.

Разом з цим, в Акті перевірки міститься висновок Податкового органу щодо порушення Позивачем п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , внаслідок не проведення через реєстратори розрахункових операцій суми отриманого доходу в 2017 році у розмірі 6 877, 93 грн.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначати наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Положеннями п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо) (п. 12 ст. 9 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ).

В даному випадку колегія суддів дійшла висновку щодо недоведеності Відповідачем факту продажу Позивачем 2-х акумуляторів за готівкові кошти на суму 6 877, 93 грн..

При цьому, інші операції з розрахунків у готівковій формі в межах спірного періоду Позивачем не здійснювались, протилежного Відповідачем не доведено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для застосування Позивачем реєстратору розрахункових операцій у зв`язку із невикористанням останньою готівкової форми розрахунків у господарській діяльності в силу п. 12 ст. 9 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Відсутність правових підстав для застосування у господарській діяльності реєстратору розрахункових операцій унеможливлює притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності за порушення правил їх використання та застосування штрафних санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про відсутність порушень з боку Позивача вимог п. 1 ст. 3 та п. 1 ст. 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг через не встановлення факту використанням нею у господарській діяльності готівкової форми розрахунків.

Щодо визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафної санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Також, Податковий орган у Акті перевірки дійшов висновку про порушення Позивачем вимог п. 185.1. ст. 185 та п. 187.1 ст. 187 ПК України внаслідок встановлення заниження податку на додану вартість за 2017-2019 рр. на сумі 2 226, 75 грн., з яких, зокрема, за вересень 2017 року - 1 375, 59 грн., у в`язку з реалізацією Позивачем 2 акумуляторів a-mega BATTERIES Premium (new) 6CT-190-АЗ (0) з урахуванням націнки на товар на суму 6 877, 93 грн. (без ПДВ, сума ПДВ складає 1 375, 59 грн.) у вересні 2017 року за готівкові кошти. Тому Податковим органом донараховано Позивачу податкове зобов`язання з податку в сумі 1 375, 59 грн. за вересень 2017 року.

Проте, як було зазначено вище, колегія суддів дійшла висновку щодо недоведеності Відповідачем факту продажу Позивачем 2-х акумуляторів за готівкові кошти на суму 6 877, 93 грн., тому висновки Податкового органу у Акті перевірки щодо заниження платником податку податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2017 року на суму 1 375, 59 грн. є необґрунтованими, а донарахування на Позивача податкового зобов`язання з ПДВ на зазначену суму та застосування штрафної санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних є неправомірним.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позиції Відповідача в частині безпідставного віднесення Позивачем до складу валових витрат, які не пов`язані з веденням господарської діяльності, не підтверджені документально та які відображені СПД ОСОБА_1 в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 92 адміністративні витрати та 93 витрати на збут товару і включені до графи 7 інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг Додатків Ф2 Декларацій про майновий стан і доходи (наданих підприємцем до контролюючого органу ГУ ДПС в Одеській області) за 2017, 2018 та 2019 рр:

за 2017 рік - в сумі 5 237, 01 грн., з яких: сплата комісії банку за видачу готівки - 125, 81 грн.; електронно-інформаційні послуги з питань ведення господарської діяльності - 1 464, 00 грн.; оренда абонентської скриньки - 450, 00 грн.; SSD накопичувач Samsung - 2 270, 00 грн.; за постачання модуля МС- DOS - 810, 00 грн.; витрати на бланки, буклети - 117, 20 грн.;

за 2018 рік - в сумі 5 111, 30 грн., з яких: за електронний пакет Д-К - 1 152, 00 грн.; за юридичні послуги - 1 650, 00 грн.; сплата комісії банку за видачу готівки - 304, 00 грн.; оренда абонентської скриньки - 384, 00 грн.; за постачання модуля МС- DOS - 810, 00 грн.; витрати на бланки, буклети - 811, 30 грн.;

за 2019 рік - в сумі 7 193, 17 грн., з яких: передплата за видання - 1 632, 00 грн.; сплата комісії банку за видачу готівки - 705, 00 грн.; за постачання модуля МС- DOS - 810, 00 грн.; витрати на бланки, буклети, канцтовари - 4 046, 17 грн..

З цього приводу колегія суддів враховує наступне.

Пунктом 177.2 статті 177 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Отже, до складу витрат фізичних осіб-підприємців входять витрати, пов`язані з веденням господарської діяльності, за умови їх документального підтвердження.

Як зазначалось вище, господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ (ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

За приписами ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що у Акті перевірки Відповідачем зроблено висновок про невідповідність показників податкових декларацій Позивача щодо документально підтверджених витрат, а саме:

- за 2017 рік встановлено заниження задекларованої платником податків загальної суми документально підтверджених витрат на 6 725, 97 грн.: за даними податкової звітності (додаток ф2 до декларації) платника - 1 024 151, 51 грн., за результатами перевірки - 1 030 877, 48 грн.;

- за 2018 рік встановлено завищення задекларованої платником податків загальної суми документально підтверджених витрат на 10 036, 67 грн.: за даними податкової звітності (додаток ф2 до декларації) платника - 1 150 611, 60 грн., за результатами перевірки - 1 140 574,93 грн.;

- за 2019 рік встановлено завищення задекларованої платником податків загальної суми документально підтверджених витрат на 4 159, 77 грн.: за даними податкової звітності (додаток ф2 до декларації 1 ) платника - 1 906 353, 95 грн., за результатами перевірки - 1 902 194, 18 грн..

Згідно подальшим записам в Акті перевірки, Податковим органом стверджується про визначену на підставі наявних первинних документів Позивача, вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, згідно переліку, наведеному в додатку 2 до Акту перевірки:

за 2017 рік - 992 829,34 грн.;

за 2018 рік - 1 105 109,32 грн.;

за 2019 рік - 1 856 927,28 грн.;

Інші витрати визначені в таких сумах:

за 2017 рік - 38 048, 14 грн.;

за 2018 рік - 35 465,61 грн.;

за 2019 рік - 45 266,90 грн..

На думку Контролюючого органу, що п. 177.4 ст. 177 ПК України визначено перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не передбачає включення до складу витрат на оплату: комісії банку за видачу готівки (так як готівкові кошти з поточного рахунку ФОП ОСОБА_1 знімались на власні потреби),електронно-інформаційних послуг з питань ведення господарської діяльності, за оренду абонентської скриньки, за юридичні послуги, за канцелярію та бланки, передплати за видання тощо. Тобто, вартість вищевказаних витрат не включається до складу витрат фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування. Щодо віднесення підприємцем до складу валових витрат витрати на придбання SSD накопичувач Samsung - фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) віднести до складу витрат амортизаційні відрахування з вартості придбання програмного забезпечення, що використовується для ведення господарської діяльності, витрати на придбання якого підтверджені документально з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Так, як вбачається з Акту перевірки, Податковим органом проведено зменшення загальної суми витрат Позивачки, зокрема, витрат, які пов`язані зі сплатою банківської комісії за операції з видачі готівкових коштів - зменшено перевіркою всього на 1 134, 81 гри., у тому числі:

за 2017 рік - 125, 81 грн.;

за 2018 рік - 304, 00 грн.;

за 2019 рік - 705, 00 грн..

Проте, фактично, за даними обліку підприємця, в складі витрат за статтею Витрати РКО враховано:

за 2017 рік - 1 530, 81 грн.;

за 2018 рік - 1 673, 00 грн.;

за 2019 рік - 2 602, 00 грн..

Згідно банківських виписок сума платежів по сплаті комісії за видачу готівки з цільовим призначенням дохід підприємця становив:

- за 2017 рік - 125, 81 грн. (виписки банку: за 01.02.2017 року - 30 грн., за 20.09.2017 року - 55 грн., за 28.12.2017 року - 40, 81 грн.);

- за 2018 рік - 264 грн., що на 40 грн. менше ніж визначено перевіркою (виписки банку: за 11.04.2018 року - 33 грн., за 16.05.2018 року - 22 грн., за 27.06.2018 року - 110 грн., за 06.09.2018 року - 33 грн., за 09.11.2018 року - 33 грн., за 26.12.18 року - 33 грн.);

- за 2019 рік - 705 грн. (виписки банку: за 08.02.2019 року - 45 грн., за 10.04.2019 року - 60 грн., за 07.05.2019 року - 540 грн., за 23.10.2019 року - 60 грн.).

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що до переліку інших витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належить, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування (пп. 177.4.4 п. 177.4. ст. 177 ПК України).

Водночас, п. 1.37 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Отже, суми коштів, сплачені ФОП ОСОБА_1 - платником податку на доходи фізичних осіб, на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов`язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, видачею йому коштів у готівковій формі, відкритих безпосередньо на фізичну особу-підприємця), включаються до складу витрат такої фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування.

За таких обставин, оскільки належним чином оформленими первинними документами документально підтверджуються понесені за період 2017-2019рр. витрати ФОП ОСОБА_1 на сплату комісії банку за операції з видачі готівкових коштів, твердження ГУ ДПС в Одеській області про їх завищення є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо витрат, пов`язаних зі сплатою електронно-інформаційних послуг з питань ведення господарської діяльності пов`язаних із провадженням господарської діяльності.

Як вбачається з Акту перевірки, Відповідачем проведено зменшення суми витрат на електронно-інформаційні послуги з питань ведення господарської діяльності на суму 1 464 грн. за 2017 рік.

Проте, за даними обліку Позивача - рахунок 92:

- за статтею Інформаційно-консультаційні послуги враховані витрати в сумі - 576 грн., пов`язані з оплатою на користь ТОВ Видавнича група Ділова Преса (31527482) електронно-інформаційних послуг, а саме відкриття доступу до електронного видання за пакетом Експерт на період січень-грудень 2017 року, що підтверджується Актом виконаних робіт від 28.02.2017 року, рахунком від 07.02.2017 року № 105/717. Оплата послуг здійснено згідно платіжного доручення № 1194 від 07.02.2017 року, що підтверджується банківською випискою за відповідну дату.

- за статтею Витрати за підписку періодичних видань враховані витрати в сумі 888 грн., пов`язані з оплатою на користь ТОВ ПОЛЬАН (41503976) електронно-інформаційних послуг, а саме доступу до електронного видання за пакетом Експерт на період січень-грудень 2018 року, що підтверджується Акт виконаних робіт від 12.09.2017 року, рахунком від 12.09.2017 року за № 105/2333/164, банківською випискою за 25.09.2017 року та платіжним дорученням № 1343 від 25.09.2017 року.

Крім того, Відповідачем проведено зменшення суми витрат на електронний пакет Д-К на суму 1 152 грн., проте, фактично, за даним обліку Позивача (рахунок 92), за статтею - расходы по подписке периодических изданий враховані 1 152 грн., які пов`язані з оплатою на користь ТОВ Е-Преса (40727759) електронно-інформаційних послуг з питань ведення господарської діяльності, а саме доступ до електронного видання Дебет-Кредит за пакетом Експерт за 01.07.2018 року по 31.12.2018 року. Оплата послуг здійснена 27.06.2019 року на підставі платіжного доручення за № 1508 по рахунку видання від 26.06.2018 року.

Також, Відповідачем проведено зменшення суми витрат на передплаті за видання на суму 1 632, 00 грн. за 2019 рік. Однак, фактично за даним обліку Позивача (рахунок 92) за статтею расходы по подписке периодических изданий враховані 1 632, 00 грн., сплачені 11.07.2019 року на користь ТОВ Е- Передплата (43062547) за ліцензію на комп`ютерну програму електронного видання Дебет-Кредит на 2020 рік.

Вище зазначені витрати належним чином підтверджено наявними у справі первинними документами, складеними з дотриманням відповідних законодавчих вимог.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що доходи (витрати) про отримані послуги через Інтернет та вартість придбаної літератури враховуються у складі доходу (витрат) платника податку за умови, що вони безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичної особи-підприємця від господарської діяльності та за наявності первинних документів, а саме: документів, які фіксують факт витрачання коштів на придбання таких послуг, тобто відповідних платіжних документів (банківські платіжні документи, роздруківка про рух коштів від банківської установи із зазначенням даних контрагентів та вартості товарів (робіт, послуг), касовий чек, угоди тощо).

За таких обставин, Позивачем правомірно віднесено витрати по сплаті електронно-інформаційних послуг з питань ведення господарської діяльності до складу валових витрат безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу та документально підтверджених витрат, оскільки вони безпосередньо пов`язані із провадженням ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності.

Щодо суми витрат з оренди абонентської скриньки.

Згідно Акту перевірки, Відповідачем проведено зменшення суми витрат з оренди абонентської скриньки на загальну суму 834 грн., з яких:

за 2017 рік - 450 грн.;

за 2018 рік - 384 грн..

Колегія суддів зазначає, що до переліку інших витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належить, зокрема, плата за послуги зв`язку (пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України). Оскільки в пп. А п. 201.11 ст. 201 ПК України йдеться про зв`язок взагалі , тому, в даному випадку, послугами зв`язку є послуги з поштового зв`язку.

Статтею 1 Закону України Про поштовий зв`язок визначено наступні терміни:

- абонементна скринька - скринька із засобами для запобігання несанкціонованому доступу, що встановлюється в об`єктах поштового зв`язку і орендується адресатом на визначений термін для одержання на його ім`я поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань;

- послуги поштового зв`язку - продукт діяльності оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів;

- поштовий зв`язок - приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій;

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за даними обліку Позивача (рахунок 92) витрати в сумі 450 грн. враховані за 2017 рік, а в сумі 384 грн. - за 2018 рік, що підтверджується Актами виконаних робіт Одеської дирекції ПАТ Укрпошта (відділення 85) від 15.11.2018 року на суму 540 грн., в т.ч. ПДВ - 90 грн., та від 30.06.2019 року на суму 460, 80 грн., в т.ч. ПДВ - 76, 80 грн., які були оплачені у повному обсязі згідно платіжних доручень від 21.11.2017 року за № 1377 та від 16.11.2018 року за № 1614 відповідно.

За таких обставин, оскільки належним чином оформленими первинними документами документально підтверджуються понесені за період 2017-2018рр. витрати ФОП ОСОБА_1 зі сплати оренди абонентська скринька, яка використовувалась для забезпечення гарантованого отримання кореспонденції, пов`язаною зі здійсненням підприємницької господарської діяльності, твердження ГУ ДПС в Одеській області про їх завищення є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо SSD накопичувача Samsung.

Відповідачем в Акті перевірки проведено зменшення суми витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, на придбання SSD накопичувач Samsung за 2017 рік на 2 270 грн..

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, вищезазначений жорсткий диск придбаний Позивачем для встановлення на комп`ютер, який використовується ним у власній господарській діяльності згідно видаткової накладної ТОВ Розетка.УА від 30.08.2017 року № 1303010. Вартість товару становить 2240,83 грн., ПДВ - 448,17 грн., всього - 2689,00 грн. Оплата здійснена 30.08.2017 року № 1327 на підставі рахунку постачальника від 30.08.2017 року № СФ-01303010. Витрати, пов`язані з перевезенням зазначеного товару становлять 29,17 грн., ПДВ - 5,83 грн., всього 35 грн..

Водночас, вартість придбаного SSD накопичувача Samsung врахована Позивачем до складу капітальних вкладень, а саме до рахунку 1521, що підтверджується сальдово-оборотної відомістю до рахунку 1521. Проте, до розрахунку об`єктів оподаткування податком на доходи - не враховувалась, амортизація не нараховувалась. Витрати, пов`язані з перевезенням придбаного товару в сумі 29, 17 грн., враховані в складі витрат на збут (рахунок 93) та правомірно включені до складу витрат при визначенні об`єкту оподаткування.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності та необґрунтованості висновків Податкового органу щодо завищення Позивачем сум витрат за 2017 рік в цій частині, з огляду на неповне з`ясування обліку, розрахунку та декларування Позивачем витрат, з яким погоджується колегія суддів.

Щодо модуля МС DOS .

Відповідачем проведено зменшення суми витрат на загальну суму 2 430, 00 грн., з яких:

за 2017 рік - на 810 грн.;

за 2018 рік - на 810 грн.;

за 2019 рік - на 810 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, понесені Позивачем зазначені витрати підтверджуються первинними документами, а саме: Актом приймання передачі ПП Науково-виробнича компанія Інтелект-Проект від 12.01.2017 року № ПИП003943 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП M.E.Doc модуль M.E.Doc Електронний документообіг - 500 грн., платіжним дорученням від 12.01.2017 року № 1187; Актом здачі-прийняття робіт ТОВ Інтелект-Юг (40209463) від 28.07.2017 року № ИНЮ006213 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП M.E.Doc модуль M.E.Doc Звітність - 310 грн., платіжним дорученням від 28.07.2017 року № 1308; Актом здачі-прийняття робіт ТОВ Інтелект-Юг (40209463) від 19.07.2018 року № ИНЮ009224 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП M.E.Doc модуль M.E.Doc Звітність - 310 грн., платіжним дорученням від 19.07.2017 року № 1524; Актом здачі-прийняття робіт ТОВ Інтелект-Юг (40209463) від 11.01.2018 року № ИНЮ007059 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП M.E.Doc модуль M.E.Doc Електронний документообіг - 500 грн., платіжним дорученням від 11.01.2018 року № 1406; Актом здачі-прийняття робіт (послуг) ТОВ Інтелект-Юг (40209463) від 08.01.2019 року № ИНЮ011535 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП M.E.Doc модуль Облік ПДВ - 500 грн., платіжним дорученням від 08.01.2018 року № 1649; Акт здачі-прийняття робіт (послуг) ТОВ Інтелект-Юг (40209463) від 18.07.2019 року № ИНЮ013084 - постачання примірнику та пакетів оновлень КП M.E.Doc модуль Звітність (для ФОП) - 310 грн., платіжним дорученням від 18.07.2019 року № 1773.

Зазначені витрати враховані до складу загальних інших витрат в обліку Позивача - рахунок 92 за статтею - Расходы по оформлению электронной отчетности , та враховані при визначенні об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідних звітних періодів.

Аналіз вищезазначених первинних документів, дає підстави для висновку, що Позивачем отримувались послуги з надання примірника та пакетів оновлень комп`ютерної програми M.E.Doc - модулі M.E.Doc Електронний документообіг , Облік ПДВ та M.E.Doc Звітність для цілей забезпечення реєстрації та обліку обігу податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставне проведення Відповідачем зменшення суми витрат Позивача на загальну суму 2 430, 00 грн., оскільки зазначені витрати були здійснені на програмне забезпечення (спеціалізованої програми), яка забезпечувала зв`язок з системою електронного адміністрування ПДВ та виконання обов`язку платника податку з надання податкової та інших видів обов`язкової звітності підприємця, тому напряму пов`язана зі здійсненням Позивачем господарської діяльності.

Щодо наданих юридичних послуг.

Відповідачем в Акті перевірки проведено зменшення суми витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, пов`язаних з оплатою отриманих юридичних послуг за 2018 рік на 1 650 грн..

Як з`ясовано колегією суддів, у зв`язку зі зміною у 2018 році місця проживання Позивача, необхідно було провести відповідні зміни облікових даних в частині адреси підприємця. Внаслідок чого, для супроводження та професійної підготовки необхідних для реєстрації документів, Позивачем залучені фахівці-юристи ПП Елерон (34320664) - замовлення від 07.08.2018року № 81 на надання послуг з консультування, супроводження в проведенні реєстраційних дій, та проведення правового аналізу документів на предмет відповідності закону і підготовка договору.

Зазначені обставини та факт отримання відповідних юридичних послуг підтверджуються Актом виконаних робіт ПП Елерон від 08.08.2018 року № 81 та платіжним дорученням № 1533 від 08.08.2018 року щодо оплати вартості цих послуг. Вказані витрати Позивачем враховано за рахунком 92.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставне проведення Відповідачем зменшення суми витрат Позивача за 2018 ріку розмірі 1650 грн., оскільки зазначені витрати безпосередньо пов`язані зі здійсненням Позивачем господарської діяльності з огляду на встановлений обов`язок підприємця - платника податків на своєчасне внесення необхідних змін в реєстраційні/облікові дані державних органів, що є невід`ємною частиною господарської діяльності, а отже й пов`язані з цим витрати підлягають врахуванню при визначенні об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Щодо витрат на бланки, буклети, канцтовари.

Як вбачається з Акту перевірки, Податковим органом проведено зменшення суми витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, на бланки, буклети, канцтовари на загальну суму 4 974, 67 грн., з яких:

за 2017 рік - на 117, 20 грн.;

за 2018 рік - на 811, 30 грн.;

за 2019 рік - на 4 046, 17 грн..

За даним обліку Позивача, зазначені витрати враховувались по рахунку 92 за статтями Расходы бланков, визиток, буклетов , Расходы по канцтоварам :

- в 2017 році на суму 117, 20 грн. - витрати на придбання поштових марок Укрпошта з оплатою готівкою, що підтверджується відповідними фіскальними чеками Укрпошта;

- в 2018 році на загальну суму 811, 30 грн., з яких: 240, 50 грн. - витрати на придбання поштових марок, що підтверджується відповідними фіскальними чеками Укрпошта та 570, 79 грн. - витрати на придбання канцтоварів, що підтверджено видатковою накладною ТОВ ТехноЮг від 27.11.2018 року № 53276 та платіжним дорученням від 23.11.2018 року № 1626;

- в 2019 році на загальну суму 4 046, 17 грн., з яких: 101, 50 грн. - витрати на придбання поштових марок, що підтверджується відповідними фіскальними чеками Укрпошта та 3 944, 67 грн. - витрати на канцтовари. Водночас, у 2019 році при визначенні загальної суми витрат для цілей оподаткування, витрати на канцтовари в сумі 3 944, 67 грн. - Позивачем не враховувались. Загальна сума витрат, облікованих за рахунком 92 становить 51 193, 40 грн. З урахуванням оборотів рахунка 93 (витрати на транспортування) - 1 266, 67 грн., загальна сума інших витрат за даними обліку підприємця - 52 460, 07 грн. В р.7 додатка Ф2 до податкової декларації за 2019 рік задекларована сума - 48 515,40 грн., тобто, менше, ніж відображено в обліку на 3 944, 67 грн., отже в цій частині Податковим органом не у повному обсязі з`ясовано фактичний склад задекларованих Позивачем витрат, внаслідок чого, зроблені неналежні висновки.

На думку колегії суддів, для провадження Позивачем господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі шинами, акумуляторами, маслом, іншими деталями та приладдям для автотранспортних засобів, використання канцелярських приладів (паперу, папок, ручок, тощо) є необхідним, у зв`язку із видачою покупцю товаросупроводжувальних документів, рахунків на оплату, накопичення та зберігання первинних документів. При цьому, витрати на поштові відправлення (конверти, марки), пов`язані з забезпеченням поштового відправлення всіх перелічених вище документів контрагентам підприємця.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витрати на поштові відправлення, бланки, буклети, канцтовари безпосередньо пов`язані із отриманням доходу, а й відповідно, є складовою господарської діяльності, тому за наявності документального підтвердження та прямого зв`язку з господарською діяльністю, зазначені витрати правомірно враховані Позивачем при визначенні об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Щодо донарахування грошового зобов`язання з військового збору.

Згідно висновків Акту перевірки, Податковим органом у зв`язку з корегуванням податку на доходи фізичних осіб, за наслідками перевірки суми чистого оподатковуваного доходу, донараховано Позивачу податкове зобов`язання з військового збору на загальну суму 215, 23 грн., з яких:

за 2017 рік - на 2, 28 грн.;

за 2018 рік - на 150, 55 грн.;

за 2019 рік - на 62, 40 грн..

За приписами пп. 1.1-1.4 п. 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України встановлено, що, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 цього пункту.

Враховуючи факт неправомірності здійсненного Відповідачем коригування об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, що було встановлено вище, тому висновок Податкового органу в Акті перевірки щодо заниження Позивачем бази оподаткування військовим збором - також не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам Податкового Кодексу України.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2020 року за № 0011773305, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по військовому збору на загальну суму 269, 04 грн., в тому числі: основного платежу - 215, 23 грн., штрафної санкції - 53, 81 грн..

Щодо зафіксованого в Акті перевірки порушення Позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме порушення порядку обліку товарних запасів у книзі обліку доходів і витрат (не оприбуткування придбаного товару для подальшої реалізації) на загальну суму 3 954 865,94 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, ст. 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків, відповідно до положень статті 16 ПК України зобов`язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, затверджені наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 (п. 177.10 ст. 177 ПК України).

Як вже встановлено вище, Позивач в період з 01.01.2017 року по 12.12.2019 року перебував на загальній системі оподаткування, та був платником податку на додану вартість.

Проте, як встановлено колегією суддів та не заперечувалось сторонами, у період здійснення перевірки, Позивачем не велась Книга обліку доходів і витрат не велась.

Разом з цим, порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено ведення у ній залишку товарних запасів фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року по справі № 814/2158/16.

Поняття запаси визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 Запаси (П(С)БО9), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246 (зі змінами) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044.

Проте, податковим органом фактично підмінюються поняття облік товарних запасів та ведення Книги обліку доходів та витрат .

Вказана норма закону зобов`язує платників податків вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Так, в даній правовій нормі говориться саме про облік товарних запасів, тобто в контексті номенклатури, кількості, вартості.

Окрім того, облік повинен вестись саме в порядку, встановленому законодавством. На сьогоднішній день відсутній документ, що встановлює порядок ведення обліку товарів фізичною особою-підприємцем. Оскільки П(С)БО9, як єдиний документ, який регулює це питання, застосовується виключно до юридичних осіб (як таких, що ведуть бухгалтерський облік). При цьому жодного іншого нормативного документа, який би регулював положення обліку саме руху товарних запасів для ФОП не існує.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Враховуючи викладене, ведення бухгалтерського обліку та визначення облікової політики для фізичної особи-підприємця не є обов`язковими, з чим погоджується апеляційний суд.

Слід також зазначити, що у книзі обліку доходів і витрат (затверджена Наказом Міндоходів №481 від 16.09.2013 року) підлягає відображенню суми доходів, суми витрат та суму чистого прибутку. При цьому відповідно до п. 5 Порядку ведення книги передбачено, що внесення цих сум здійснюється за підсумками робочого дня. Тобто в ній відображається тільки вартісний (грошовий) показник однією цифрою за день і дані книги жодним чином не розкривають, що саме придбано чи продано та у якій кількості.

Тобто, книга не передбачає під собою визначення ні товару, який продається/купується, ні вартості його одиниці чи його кількості, а отже, за її даними не можливо встановити будь-який фактичний рух товарів, а тому вона не може жодним чином пов`язуватись з обліком саме товарів.

Отже, при відсутності конкретного нормативного документа, яким регулюється облік продукції, платником податку може застосовуватись будь-яка форма обліку, яка забезпечує фіксацію інформації про те, який саме товар знаходиться у місці реалізації чи на складі.

Більш того, позиція щодо відсутності обов`язку ведення обліку товарних запасів підприємцем на загальній системі оподаткування висловлювалась і ДФС України на офіціальному порталі у мережі Інтернет (http://zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-329738.html).

Тобто, позиція, відображена Позивачем у Акті перевірки, суперечить вказаним роз`ясненням і настановам вищестоящого податкового органу.

Також доцільно звернути увагу на те, що чинним законодавством закріплено презумпцію правомірності рішень платника податку (п. 4.1.4. ст. 4 та п. 56.21. ст. 56 ПК України), а тому будь-яке неоднозначне тлумачення норм діючого законодавства мусило трактуватись на користь платника податку.

Отже, у разі наявності колізії чи правової невизначеності, будь-які рішення повинні прийматись на користь платника податку.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, та не заперечується сторонами, що Позивачем надано під час перевірки оборотно-сальдові відомості, відомості залишку на складі, а також первинну бухгалтерську документацію по реалізованим товарам за перевіряємий період, та щодо її змісту, та форми, податковим органом не виявлено невідповідності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності висновків Податкового органу щодо порушення з боку Позивача вимог п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме порушення порядку обліку товарних запасів у книзі обліку доходів і витрат (не оприбуткування придбаного товару для подальшої реалізації) на загальну суму 3 954 865,94 грн..

Оскільки висновки, до яких дійшов Податковий орган в Акті перевірки щодо порушення з боку Позивачем вимог ПК України у період з 01.01.2017-12.12.2019рр., не відповідають дійсності та є необґрунтованими, тому прийняті на підставі цих висновків оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо задоволення позовних вимог Позивача з огляду на їх обґрунтованість.

Апелянтом, в свою чергу, протилежного не доведено під час апеляційного перегляду справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі № 420/6225/20 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі № 420/6225/20 за позовом Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2020 року № 0011783305, № 0011793305, № 0011803305, № 0011813305,№ 0011763305, № 0011773305 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець