Постанова

від 23.12.2020 по справі п/320/935/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/935/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Білоцерківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 - дошкільний навчальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Білоцерківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 - дошкільний навчальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи: Центральна виборча комісія, Київська обласна державна адміністрація про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 - дошкільний навчальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Білоцерківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 - дошкільний навчальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області, юридична адреса: Київська обл., м.Біла Церква, вул.Таращанська, 18, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію (роботи) будівлі об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 17.12.2019 №1046.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідачем було вжито дієві заходи, покликані на усунення виявлених в акті №1046 порушень і значну їх кількість було усунуто за короткий термін, натомість невиконаними лишилась лише частина порушень, деякі з них помилково визначені позивачем.

Білоцерківська міська рада Київської області також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що пункти 1, 2 акту в частині виявлених порушень не можуть бути застосовані до відповідача, оскільки їх вимоги поширюються на об`єкти під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків, що в даному випадку не мало місце, а тому відсутні підстави, які зумовлювали б обладнання приміщення закладу системами протипожежного захисту. Також судом не було враховано обмежені фінансові можливості та необхідність виділення додаткових коштів на усунення всіх пунктів порушень, що відбувається поступово.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідачем не було усунуто всіх порушень у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Центральну виборчу комісію та Київську обласну державну адміністрацію.

Центральна виборча комісія подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що до неї не надходили подання стосовно неможливості використання приміщення відповідача для роботи звичайної виборчої дільниці №321179, утвореної постановою ЦВК від 25.06.2020 №117, а не забезпечення таких дільниць перешкоджає реалізації права громадян України брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати та бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Просила прийняти законне рішення.

Київська обласна державна адміністрація правом подачі відзивів на апеляційні скарги не скористались. Будь-яких письмових пояснень по суті спору не подавала.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Білоцерківський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 - дошкільний навчальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області, розташований за адресою: 09111, Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 18, зареєстрований як юридична особа 16.08.2001, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 24.02.2007 запис №13531200000002600 (а.с.47-49).

На підставі наказу від 13.12.2019 №1359 Про проведення перевірок (а.с.11-16), посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13.12.2019 №10692 Білоцерківським районним відділом ГУ ДСНС України у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Білоцерківським навчально-виховним комплексом Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 - дошкільний навчальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 17.12.2019 №1046 (а.с.26-33), яким встановлено наявність порушень відповідачем вимог законодавства, а саме:

- приміщення школи не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до діючих норм, а саме пункт 7.3 (додаток А), таблиця А.1 ДБН В.2.5-56:2014 (п. 1.2, глава 1, розділ V ППБУ);

- навчальний заклад не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією 2-го типу, а саме пункт 5.1, (додаток Б), таблиця Б.1 ДБН В.2.5-56:2014 (п. 1.2, глава 1, розділ V ППБУ);

- допускається влаштування на віконних отворах будівлі глухі грати (п. 2.16, глава 2, розділ ІІІ ППБУ);

- допускається замикання дверей, які є другим шляхом евакуації з приміщення актового залу та спортивного залу (п.2.37, глава 2., розділ III ППБУ);

- допускається розміщення під сходовими клітками горючих матеріалів та інвентарю (п.2.37., глава 2., розділ III ППБУ);

- сходові клітки, коридори та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в школі людей (п.2.31., глава 2., розділ III ППБУ);

- на підлозі по шляху евакуації допускаються перепади висот і виступи (приміщення дитячого садочка) (п.2.37., глава 2., розділ III ППБУ);

- не обладнано двері евакуаційних виходів пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах (п. 2.37., глава 2., розділ III ППБУ);

- не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів (крок і лат) будівлі школи (п.2.5., глава 2., розділ III ППБУ);

- не заповнено отвір в протипожежній перешкоді, котра відокремлює приміщення прачки та костилянші від коридору протипожежними дверима з відповідним класом вогнестійкості (пункт 2.3., глава 2., розділ III ППБУ);

- не встановлено протипожежний люк з межею вогнестійкості ЕІ 30 виходу у горищний простір (пункт 2.3., глава 2., розділ III ППБУ);

- не змонтовано над евакуаційними виходами світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (п.2.32., розділ III ППБУ);

- в актовому залі крісла та стільці не прикріплені до підлоги (п.2.7., глава 2., розділ VI ППБУ);

- килими, паласи, килимові доріжки, в приміщенні дитячого садочку не прикріплені до підлоги (п.1.2., глава 1, розділ VI ППБУ); горючі декорації та сценічне оформлення, драпірування в актовому залі не виконано важкогорючими або оброблено вогнезахисними засобами (п. 2.3, глава 2, розділ VI ППБУ);

- дерев`яні конструкції сценічної коробки не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.3, глава 2, розділ VI., ППБУ).

Зазначений акт підписано директором Білоцерківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 - дошкільний навчальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області без зауважень.

Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність обґрунтованого побоювання настання надзвичайної події, яка може призвести до незворотних наслідків, що підтверджено доказами і є достатнім для вжиття заходів реагування шляхом заборони експлуатації приміщення навчального закладу до усунення усіх порушень правил техногенної та пожежної безпеки.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст.1 Кодексу цивільного захисту України, цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтями 64, 65, 66 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що позивач, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Частинами 1-2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Разом з тим, згідно ст.69 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в період з 13.08.2020 по 14.08.2020 повторно проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 14.08.2020 №298 (а.с.70-83), в якому відображено, що неусунутими лишились порушення відповідачем:

- п.1.2. глава 1 розділ V ППБУ - приміщення школи не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до діючих норм, а саме п.7.3 (додаток А), таблиця А.1 ДБП В.2.5.56:2014;

- п.1.2. глава 1 розділ V ППБУ навчальний заклад не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією 2-го типу, а саме п.5.1 (додаток Б), таблиця Б.1 ДБН В.2.5.-56:2014;

- п.2.21 глава 2, розділу ІІІ ППБУ - сходові клітини, коридори та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разу перебування в школі людей;

- п.2.37 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - на підлозі по шляху евакуації допускаються перепади висот і виступи (приміщення дитячого садочка);

- п.2.5 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів (крок і лат) будівлі школи;

- п.2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - не заповнено отвір в протипожежній перешкоді, котра відокремлює приміщення прачки та костилянші від коридору протипожежними дверима з відповідним класом вогнестійкості;

- п.2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - не встановлено протипожежний люк з межею вогнестійкості ЕІ 30 виходу у горищний простір;

- п.2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - горючі декорації та сценічне оформлення, драпірування в актовому залі не виконано важкогорючим або обробити вогнезахисними засобами;

- п.2.3 глава 2 розділу ІІІ ППБУ - дерев`яні конструкції сценічної коробки не оброблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Колегія суддів зазначає, що зазначені порушення були встановлені перевіркою, яка була проведена вже після ухвалення рішення суду першої інстанції, що свідчить про підтвердження факту не усунення всіх порушень, зафіксованих в акті від 17.12.2019 №1046, на момент розгляду справи в суді першої інстанції.

У відповідності до п.п.25, 26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків; небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, законодавець пов`язує створення реальної загрози життю та/або здоров`ю людини від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Зазначені позивачем в актах від 17.12.2019 №1046 та від 14.08.2020 №298 порушення колегія суддів вважає пов`язаними з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Так, відповідач частково усунув порушення, відображені в акті від 17.12.2019 №1046 та здійснює заходи щодо усунення порушень, визначених в акті від 14.08.2020 №298.

В той же час, доказів усунення всіх порушень до суду надано не було.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями скаржників, що виявлені порушення не створюють загрози життю та здоров`ю осіб, що перебуватимуть у приміщенні закладу освіти.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

На думку суду, наведені порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки безумовно пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають в закладі освіти, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі та є обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Крім того, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до п.1 постанови Центральної виборчої комісії від 25.06.2020 №117 утворено звичайні та спеціальні виборчі дільниці на постійній основі згідно з додатками, зокрема додатком №10, яким створено звичайну виборчу дільницю №321179 за адресою 09106, Київська обл., м.Біла Церква, вул.Таращанська, 18, внаслідок чого третя особа - Центральна Виборча Комісія просила врахувати конституційне право громадян на участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що закріплені у ст.38, 53 Конституції України право участі в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування та право на освіту не повинні бути забезпечені шляхом нехтування ст.3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я , честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідачем до суду не було надано акту перевірки, проведеної з питань усунення раніше виявлених порушень вимог пожежної безпеки, яким би було встановлено відсутність відповідних порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, тому на думку суду, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на користь усунення виявлених порушень.

Твердження щодо необхідності виділення додаткових коштів для усунення всіх виявлених порушень в жодному разі не свідчить про відсутність потенційної загрози життю та здоров`ю людей.

Не дивлячись на часткове усунення з боку відповідача встановлених порушень, низка з них станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції залишались такими, що створювали реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №812/2061/17, який має бути врахований судом.

Інші доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зокрема, в п.30 Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод не можна розуміти як такий, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Білоцерківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 - дошкільний навчальний заклад Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківської міської ради Київської області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Текст постанови виготовлено 23 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма