Постанова

від 16.12.2020 по справі 676/58/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 676/58/17-ц

провадження № 61-5047св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Промінь Галичина ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділ Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватне підприємство - фірма Земля , виробничий кооператив Іскра 2007 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Промінь Галичина на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Стельмах Д. В., від 20 квітня 2017 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Купельського А. В., Гринчука Р. С., Янчук Т. О., від 12 лютого 2020 року.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Промінь Галичина (далі - ТОВ Промінь Галичина ) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділу Держгеокадастру у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області про скасування державної реєстрації земельних ділянок, визнання недійсними державних актів та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18 червня 2010 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ Промінь Галичина (орендар) укладено договір оренди землі № 067Г щодо земельної ділянки розміром 2,23 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0142, яка знаходиться на території Голосківської сільської ради (на даний час Гуменецької об`єднаної територіальної громади) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Строк договору оренди 10 років. Договір зареєстровано у Кам`янець-Подільському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а земельну ділянку, яка є об`єктом оренди, в рівних частках успадкували є дочки померлого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 12.6. договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

Отже як вважав позивач, договір оренди землі, укладений власником земельної ділянки, є чинним для його спадкоємців, до яких переходять усі права та обов`язки померлого.

Разом з тим, спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили поділ успадкованої земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0142 на дві окремі земельні ділянки і отримали на них правовстановлюючі документи, а саме: спадкоємець ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 1,1136 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0245; спадкоємець ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 1,1136 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0244. Утворені внаслідок поділу земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали в оренду виробничому кооперативу Іскра 2007 .

Оскільки на момент поділу земельна ділянка площею 2,23 га знаходилася в оренді ТОВ Промінь Галичина , до складу технічної документації щодо поділу земельної ділянки мала бути включена нотаріально посвідчена згода товариства на поділ, проте такої згоди не було. Тому поділ успадкованої земельної ділянки позивач вважав незаконним та таким, що порушує законні інтереси ТОВ Промінь Галичина .

Враховуючи викладене, ТОВ Промінь Галичина просило суд: скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0244 та земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0245, що утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0142, яка перебуває в оренді

ТОВ Промінь Галичина згідно договору оренди землі № 067Г від 18 червня 2010 року; відновити державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0142, яка існувала до моменту її поділу на дві окремі земельні ділянки; скасувати державний акт про право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 1,1136 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0244, із закриттям розділу Державного реєстру прав на об`єкт нерухомого майна; скасувати державний акт про право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 1,1136 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0245, із закриттям розділу Державного реєстру прав на об`єкт нерухомого майна.

Короткий зміст судових рішень

Справа переглядалась судами неодноразово.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 02 червня 2017 року, у задоволенні позову

ТОВ Промінь Галичина відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оформивши спадкові права на земельну ділянку, яка належала померлому батькові ОСОБА_3 , набули право спільної часткової власності на вказану ділянку і правомірно виділили свої частки. Оскільки переліком документів, які входять в технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об`єднання земельних ділянок, відповідно до частини першої статті 56 Закону України Про землеустрій , в редакції, чинній на час поділу, не передбачений такий документ, як нотаріально завірена згода землекористувача, тому в територіального органу Держземагенства не було підстав для відмови у реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6822481000:06:010:0244, 6822481000:06:010:0245 через відсутність такої згоди.

Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу ТОВ Промінь Галичина без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 правомірно здійснили виділ своїх часток у праві власності на успадковану земельну ділянку.

Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 02 червня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, із зазначенням, що апеляційний суд помилково погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі здійснили виділ своїх часток, оскільки фактично відбувся поділ земельної ділянки, яка перебувала в оренді ТОВ Промінь Галичина , без згоди останнього. Також Верховний Суд вказав на те, що заява ОСОБА_2 про застосування наслідків спливу строку позовної давності не розглянута та не встановлено, коли ТОВ Промінь Галичина дізналося про порушення своїх прав.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Промінь Галичина задоволено частково, рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 20 квітня 2017 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції, чинній із 16 січня 2020 року, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, проте позивачем не заявлені позовні вимоги про визнання недійсними нових договорів оренди, які 09 липня 2014 року укладених між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та виробничим кооперативом Іскра 2007 . Тобто позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права і його вимоги сформульовані таким чином, що у суду відсутні можливості дотриматись положень частини другої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і обрати спосіб захисту права, який би не суперечив закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2020 року представник ТОВ Промінь Галичина - адвокат Сторожук А. В. подав касаційну скаргу на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2017 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 676/58/17-ц та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У квітні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, вважаючи що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 05 лютого

2020 року у справі № 924/196/19, від 30 січня 2020 року у справі № 904/1093/19, від 20 січня 2020 року у справі № 902/803/17, від 09 жовтня 2019 року в розглядуваній справі.

Вказує, що відповідно до приписів частини 2 статі 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), в редакції, чинній на момент поділу земельної ділянки, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується, зокрема свідоцтвом про право на спадщину. Тобто в даному випадку, на підставі свідоцтв про право на спадщину, достатнім є внесення змін в державний акт про право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я спадкодавця, щодо співвласників цієї ділянки, натомість відповідачами було здійснено поділ вказаної земельної ділянки та отримані державні акти на нові ділянки.

При цьому спірна земельна ділянка перебуває в оренді позивача та її поділ відбувся без згоди останнього.

Крім того вважає, що апеляційний суд, допустивши зворотню дію закону в часі, помилково послався на приписи частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції, чинній від 16 січня 2020 року, оскільки вони не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли до вказаної дати.

Звертає увагу на те, що на момент подання цього позову законодавством не вимагалося обов`язкового включення до позову вимоги про припинення речових прав на земельні ділянки, державна реєстрація яких скасовується.

Також зазначає, що апеляційний суд в порушення приписів частини першої статті 417 ЦПК України не виконав вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 09 жовтня 2019 року в цій справі, щодо необхідності дослідження дотримання строків позовної давності.

Доводи особи, яка подалі відзив на касаційну скаргу

У травні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив виробничого кооперативу Іскра 2007 , поданий адвокатом Шпаком А. П., в якому товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Зазначає, що позивач не просить визнати недійсними договори оренди, які

09 липня 2014 року укладенні між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та виробничим кооперативом Іскра 2007 , однак задоволення позовних вимог призведе до порушення прав останнього.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 червня 2010 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ Промінь Галичина (орендар) укладений договір оренди землі № 067Г, об`єктом якого є земельна ділянка розміром 2,23 га, кадастровий номер 6822481000:06:010:0142, що знаходиться на території Голосківської сільської ради (на даний час Гуменецької об`єднаної територіальної громади) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Договір зареєстровано у Кам`янець-Подільському районному відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 0410755100429 від 22 жовтня 2010 року.

Строк дії договору оренди - 10 років (пункт 3.1 договору).

Згідно із пунктом 12.6. договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою зміни умов або розірвання цього договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а земельну ділянку, яка є об`єктом договору оренди, в рівних частках успадкували дочки померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 здійснили поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0142 та отримали правовстановлюючі документи на дві окремі земельні ділянки, а саме ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 1,1136 га з кадастровим номером 6822481000:06:010:0245, а ОСОБА_2 на земельну ділянки розміром 1,1136 га з кадастровим номером 6822481000:06:010:0244. Утворені в результаті поділу земельні ділянки зареєстровано в національній кадастровій системі 08 жовтня

2012 року.

Розробку технічної документації із землеустрою земельних ділянок здійснило приватне підприємство - фірма Земля .

Земельні ділянки з кадастровими номерами 6822481000:06:010:0244 та 6822481000:06:010:0245 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали в оренду виробничому кооперативу Іскра 2007 , право оренди якого зареєстроване Реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 17 липня 2014 року: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0244 вчинено запис про право за № 6437801, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822481000:06:010:0245 вчинено запис про право за № 6437316.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у

пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Предметом оскарження у цій справі є державна реєстрація нових земельних ділянок, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки, яка перебувала в оренді ТОВ Промінь Галичина , відновлення державної реєстрації первинної земельної ділянки та скасування державних актів про право власності на земельні ділянки.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої

статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під захистом права розуміється застосування державою примусу, спрямоване на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, компенсація витрат, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи результату, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

При цьому спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Таким чином, належний спосіб захисту повинен гарантувати особі відновлення порушеного права або можливість отримання відповідного відшкодування.

Згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав , зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що, на відміну від статті 26 зазначеного Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особияк:

1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) скасування державної реєстрації прав.

При цьому законодавець передбачив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням судовим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Вказані висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду у постановах від 23 червня 2020 року в справах № 906/516/19, № 905/633/19,

№ 922/2589/19, від 30 червня 2020 року в справі № 922/3130/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 вересня 2020 року в справі

№ 914/1201/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19,

від 04 листопада 2020 року у справі № 910/7648/19.

У розглядуваній справі право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822481000:06:010:0244 та 6822481000:06:010:0245, обтяжено зареєстрованим правом оренди цих ділянок виробничим кооперативом Іскра 2007 на підставі договорів оренди від 09 липня 2014 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та виробничим кооперативом Іскра 2007 .

Оскільки за змістом частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, яка була чинною на час вирішення справи апеляційним судом, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, задоволення позовних вимог ТОВ Промінь Галичина у розглядуваній справі може відбутися виключно із одночасним припиненням цим судовим рішенням права оренди виробничого кооперативу Іскра 2007 земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Очевидно, що звернення ТОВ Промінь Галичина до суду спрямовано на відновлення свого права оренди земельної ділянки передбаченого договором від 18 червня 2010 року. Разом із тим, таке відновлення неможливо без припинення прав діючого орендаря, яким є виробничий кооператив Іскра 2007 на підставі договорів оренди від 09 липня 2014 року.

Однак виробничий кооператив Іскра 2007 до участі у справі № 676/58/17-ц в якості співвідповідача залучений не був, що унеможливлює прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такого орендаря, у тому числі щодо припинення права оренди.

За таких обставин, апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову , вірно застосував положення частини третьої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, яка була чинною на час вирішення справи апеляційним судом) та, врахувавши наявність договорів оренди від 09 липня 2014 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та виробничим кооперативом Іскра 2007 , дійшов загалом вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Позивачем у розглядуваній справі обрано спосіб захисту спрямований на відновлення своїх прав орендаря, а не отримання відповідного відшкодування за їх порушення.

При цьому договір оренди землі № 067Г від 18 червня 2010 року між

ОСОБА_3 та ТОВ Промінь Галичина , із якого виникли права, за захистом яких позивач звернувся до суду, було укладено строком на 10 років.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у

постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18-ц (пункт 59), суд може захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати право оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, означену можливість первинний орендар матиме тільки тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема, якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди.

Доводи касаційної скарги про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду

від 05 лютого 2020 року у справі № 924/196/19, від 30 січня 2020 року у справі № 904/1093/19, від 20 січня 2020 року у справі № 902/803/17 , є помилковими, оскільки застосування принципу суд знає закони не дає суду права за власною ініціативою залучати до участі у справі співвідповідачів.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доводи касаційної скарги про ігнорування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в цій справі, підлягають відхиленню, оскільки після прийняття вказаної постанови, законодавцем були внесені зміни до статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , які обґрунтовано враховані апеляційним судом при прийнятті постанови від 12 лютого

2020 року.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Апеляційний суд змінюючи рішення суду першої інстанції правильно застосував норми матеріального права. При цьому суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржені судові рішення не допустили таких порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для їх скасування.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400 , 402 , 409 , 410 , 415, 416 , 419 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Промінь Галичина залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2017 року з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович