Вирок

від 17.12.2020 по справі 753/4203/15-к

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4203/15-к

провадження № 1-кп/753/56/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 120141000020001162 від 26.08.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татабанья Республіка Угорщина, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого головним спеціалістом другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 відповідно до обвинувального акту обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за наступних обставин:

Так, наказом Головного управління юстиції у м. Києві № 456/03 від 13.03.2013 року ОСОБА_7 переведено з посади головного спеціаліста сектору державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно та надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на посаду головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з 13.03.2013 року за його згодою, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.

26.11.2010 року ОСОБА_7 попереджений про спеціальні обмеження, встановлені законами України «Про державну службу» та про «Боротьбу з корупцією» щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби.

13.07.2011 року ОСОБА_8 склав присягу державного службовця, є державним виконавцем 6 категорії 13 рангу.

Згідно ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Перебуваючи на посаді головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_7 здійснює функції представника влади, отже він є службовою особою.

Згідно посадової інструкції головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 17.07.2013 року на посаду головного спеціаліста призначається особа, яка має вищу юридичну освіту за освітньо-кваліфікованим рівнем спеціаліста, магістра за напрямком підготовки «Право», стаж роботи якої за фахом у державній службі не нижче посади спеціаліста не менше 2 роки, або стаж роботи за фахом в інших сферах управління не менше 3 років;

головний спеціаліст другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного Управління юстиції у м. Києві є державним реєстратором прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

призначається та звільняється з посади начальником реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з дотриманням вимог Законів України «Про державну службу», «Про засади запобігання і протидії корупції» та законодавства про працю;

проводить державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до закону, шляхом:

а) встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обов`язків;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

б) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

в) відкриття і закриття розділів Державного реєстру прав, внесення до них відповідних записів;

г) ведення реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна;

ґ) присвоєння реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

д) видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених законом;

є) формування витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

підписує документи в межах наданих повноважень.

30.04.2013 приблизно о 13 год. 21 хв., перебуваючи в службовому кабінеті в приміщенні реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві за адресою: м. Київ, проспект Бажана, 7-Є, перебуваючи на посаді головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, зловживаючи службовим становищем, в інтересах третіх осіб ПП «СОБОР-ЮНІТ» (код ЄДРПОУ 35426339), що виразилось в реєстрації права власності за підприємством на нежитлове приміщення, всупереч інтересам служби та інтересам реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, умисно, в порушення:

ст.22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», яким встановлено, що право володіння, користування і розпорядження об`єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації;

ст.ст. 9, 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відповідність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру про зареєстровані права та /або їх обтяження;

п.п. 12, 26, 27, 30 Постанови Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 «Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», якими встановлено:

під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, щодо: наявності факту виконання умов правочину, з яким закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

що необхідними документами, що підтверджують виникнення, перехід або припинення прав власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим порядком;

документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є зокрема укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі договору, відповідно до якого право власності або інше речове право на нерухоме майно набувається у зв`язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27-29 цього Порядку подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події;

пунктів 1.1, 1.2, 3.1, 3.2 договору купівлі-продажу, укладеного між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва (код ЄДРПОУ 26089049) та ПП «СОБОР-ЮНІТ» (код ЄДРПОУ 35426339), яким встановлено:

право власності на нежилий будинок загальною площею 766,10 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11-А (літ. А) переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об`єкта приватизації;

остаточна ціна продажу об`єкту приватизації шляхом комерційного конкурсу становить 2 245 000 грн.;

вказаний у договорі об`єкт приватизації продано за 2694000 грн. При цьому сума податку на додану вартість становить 449000 грн.;

розрахунок за об`єкт приватизації здійснюється таким чином податок на додану вартість в сумі 449000 грн. перераховується покупцем на рахунок продавця №37181005001681 в УДК м. Києва. Кошти покупця в сумі 2245000 грн. перераховується покупцем на рахунок продавця №37181005001681 в УДК м. Києва;

передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття об`єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами»,

розглядаючи заяву ПП «СОБОР-ЮНІТ» (код ЄДРПОУ 35426339) про реєстрацію права власності за підприємством на нежилий будинок за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11-А (літ. А), усвідомлюючи, що ПП «СОБОР-ЮНІТ» (код ЄДРПОУ 35426339) не було сплачено повної вартості придбаного об`єкта, не було надано для державної реєстрації права власності документи про сплату повної вартості придбаного об`єкта приватизації та акту прийому-передачі придбаного об`єкта, підписаного сторонами, не зупинив розгляд заяви про державну реєстрацію прав їх обтяжень, не повідомив про це заявника, не витребував документи про сплату повної вартості придбаного об`єкта приватизації та акту прийому-передачі, підписаного сторонами, незаконно прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на нежилий будинок: м. Київ, провулок Руднєва, 11-А (літ. А) за ПП «СОБОР-ЮНІТ» (код ЄДРПОУ 35426339) та о 13 год. 21 хв. вніс запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, тобто як службова особа незаконно визнав і підтвердив перехід права власності на нежилий будинок за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11-А (літ.А) від Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва (код ЄДРПОУ 26089049) до ПП «СОБОР-ЮНІТ» (код ЄДРПОУ 35426339), внаслідок чого громадським інтересам заподіяно шкоду в розмірі 2245000 грн., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинив тяжкі наслідки.

Сторона обвинувачення вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, суду показав, що згідно наказу Головного управління юстиції у м. Києві №456/03 від 13.03.2013 його було переведено з посади головного спеціаліста сектору державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно та надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на посаду головного спеціаліста другого відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з 13.03.2013 за його згодою. 30.04.2013 року ним була здійснена реєстрація нежилого будинку за адресою: АДРЕСА_3 , за ПП «СОБОР-ЮНІТ». Під час реєстрації вказаного об`єкта у нього не виникло жодних сумнівів, оскільки документи подавалися директором ПП «СОБОР-ЮНІТ особисто. З моменту укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку пройшло 5 років, договір був укладений у 2008 році, а документи на реєстрацію подавались у 2013 році. На момент проведення реєстрації нежилого приміщення, всі необхідні документи були подані. Також, під час реєстрації вказаного об`єкта, у реєстрах не було будь-яких обтяжень або заборон щодо проведення реєстрації. Обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що Державна реєстраційна служба України почала працювати з січня 2013 року, а тому, ще не станом на 30.04.2013 рік, напрацьованої практики щодо проведення процедури реєстрації не було, постійно проводились наради керівництвом щодо удосконалення процедури проведення реєстрації, оскільки керівництво не володіло знаннями у застосуванні законодавства у практичному плані, будь-яких роз`яснень у застосуванні законодавства щодо реєстрації теж не було на той період, зміст законодавства з приводу реєстрації до нього ніким не доводився. Також, на той час, а саме 30.04.2013 року, дату реєстрації об`єкта, ще навіть не була розроблена посадова інструкція головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, за тією посадою, яку він обіймав. Не було встановлено обов`язку про обізнаність державного реєстратора у законодавстві щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Тільки 17.07.2013 року було розроблено посадову інструкцію головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, з якою він не був ознайомлений. Документи, які були подані на реєстрацію директором ПП «СОБОР-ЮНІТ» ОСОБА_9 25.04.2013 він не читав, вважав, що було достатньо документів для проведення державної реєстрації.

Відповідно до ст.22КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Стаття 25КПК України передбачає, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно дост. 9 КПК України.

За правилами ст.91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час ,місце ,спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ,а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого ,обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність, або є підставою закриття кримінального провадження ; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України, покладається на прокурора.

Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст.364КК України сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме :

- показання представника потерпілого ОСОБА_5 , який суду показав, що по даній справі нічого пояснити не може, так як не працював у 2013 році в Департаменті комунальної власності. Відомо, що нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_3 витребувано у ПП «СОБОР-ЮНІТ» до Київської міської ради у судовому порядку, а тому, матеріальної шкоди Київській міській раді не заподіяно, підстав для пред`явлення цивільного позову немає.

- показання свідка ОСОБА_10 , який суду показав, що він працює заступником начальника управління Київської міської державної адміністрації. Так, під час того, як проводилась приватизація нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а стало відомо, що об`єкт належить іншій особі, а не Територіальній громаді міста Києва. Також повідомив, що у серпні 2016 року Окружним адміністративним судом м. Києва позовну заяву Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_7 про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду. Обвинуваченого ОСОБА_7 він не знає.

- показання свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні підтвердив факт подачі документів до реєстраційної служби для проведення реєстрації нежилого будинку, за адресою: АДРЕСА_4 . Відносно нього було порушено кримінальне провадження, однак було закрито.

- показання свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні показав, що працював з листопада 2014 року на посаді начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Станом на 30.04.2013 був студентом вищого навчального закладу України. Йому не відомо щодо доведення посадових обов`язків реєстраторам реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, оскільки станом на 2013 рік він був студентом. Свідком будь-яких подій у цій справі не був, був допитаний слідчим з приводу порядку проведення державної реєстрації.

- показання свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні показала, що з 2013 року працює на посаді слідчого в Дарницькому УП ГУ НП у м. Києві. У вказаному кримінаьному провадженні вона була призначеня слідчим ОСОБА_13 для здійснення досудового розслідування. До неї досудове розслідуваня здійснювала слідча ОСОБА_14 . Старши групи слідчих був ОСОБА_15 . Чому в справі немає доручень, постанов про групу слідчих, не змогла пояснити, хто складав опис матеріалів даного кримінального провадження не може вказати.

- показання свідка ОСОБА_16 , яка в судовому засідання показала, що у 2015-2016 році працювала слідчим Дарницького УП ГУ НП у місті Києві. Вказаного кримінального провадження вона не памятає. Було щось таке пов`язане з ПП Сервіс Юніт. Чи проводились нею якісь слідчі дії, вона не памятає. Постанову про перекваліфікацію не виносила. У 2015 році вона пішла у декретну відпустку, будь-які матеріали з даного кримінального провадження у неї не залишились, все передала по акту, де акт їй не відомо, але пам`ятає, що акт складався.

- показання свідка ОСОБА_17 , який в судовому засіданні показав, що у вказаному кримінальному провадженні він здійснював досудове розслідування. Ним для проведення досудового розслідування була призначення слідча Валіневич, виносились доручення для проведення слідчих дій. Більше нічого свідок по вказаному кримінальному провадженні повідомити не зміг.

- заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_18 від 20.08.2014 року.

- копія договору купівлі продажу від 28.10.2008 року за № 246/П ПП «Собор-Юніт» , згідно якого був придбаний у Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва нежилий будинок за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11-а за грошові кошти у сумі 2694000 гривень;

- копія договору купівлі-продажу від 10.06.2013 року, відповідно до якого ПП «Собор-Юніт» продав нежилий будинок загальною площею 766, 1 кв.м за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11-а ТОВ «Атлантида-Д»;

- копія картки прийому заяви № 984187 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), подана ОСОБА_18 04.02.2014 року, та отримана 11.01.2014 року ОСОБА_19 , Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.

- копія рішення № 9996222 від 16.01.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 16.01.2014 року, яким відмовлено в державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11-а;

- копія листа Департаменту комунальної власності м. Києва від 05.02.2014 року, відповідно до якого Універсальній товарній біржі «Національні ресурси» було відмовлено у поданні документів до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві для проведення державної реєстрації права власності на нежилу будівлю загальною площею 768, 30 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_4 , у зв`язку з тим, що заявлене право вже зареєстроване за іншим суб`єктом права;

- копія листа від 05.02.2014 року Департаменту комунальної власності м. Києва з приводу надання інформації про з`ясування обставин, за яким суб`єктом права та на підставі яких документів було здійснено державну реєстрацію права власності на нежилу будівлю 768, 30 кв. м на АДРЕСА_4 ;

- копія рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в№ 2095032 від 30.04.2013 року, відповідно до якого державний реєстратор ОСОБА_7 вирішив провести державну реєстрацію права власності на нежилий будинок за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11-а;

- копія адміністративного позову;

- копія висновку про вартість майна, а саме нежилого будинку за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а;

- копія рецензії на звіт про незалежну оцінку майна нежилого будинку, загальною площею 768, 30 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а, літера «А» від 21.01.2014 року за № 557/14-54/558/14-53.

- копія наказу про затвердження висновку суб`єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю «Євролізинг» про вартість майна нежилого будинку площею 768, 30 кв. м., що за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а, літера «А», який перебуває на балансі комунального підприємства «Дирекція» з управління та обслуговування нежитлового фонду Дарницького району м. Києва, станом на 31.12.2013 рроку.

- копія листа Департаменту комунальної власності м. Києва № 062/01/09-9922 від 18.11.2014 року;

- копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року;

- копія ухвали Київського Апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 року;

- копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.2014 року;

- копія листа Пенсійного фонду України від 19.11.2014 року за № 30995/05-30;

- копія листа ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві з копією роздруківки по рахунку № 37181005001681 по Фонду приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва, що відкритий з 01.01.2004 року по 31.12.2008 року та по якому здійснювався рух коштів;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Собор Юніт»;

- копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПП «Собор Юніт»;

- копія запиту Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю від 14.11.2014 року № 7/6-3214 про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копії документів в межах виконання доручення по матеріалах досудового розслідування № 1201400000001162 по факту вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;

- копія витягу про державну реєстрацію обтяження;

- копія свідоцтва про право власності від 15.09.2008 року на нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копія реєстраційного напису на правовстановлюючому документі № 44;

- копія довідки-характеристики про те, що нерухоме майно, яким є нежилий будинок за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим номером 9222-П;

- копія витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна;

- копія наказу № 75/08 від 03.08.2008 року про затвердження незалежної оцінки вартості нежилого будинку, за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-А, якою встановлено, що початкова вартість будинку (без врахування ПДВ) складає 2227010 гривень;

- копія наказу № 70/08 від 28.08.2008 року про затвердження способу приватизації, відповідно до якого нежиле приміщення за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 1 приватизовано шляхом комерційного конкурсу;

- копія наказу № 71/08 від 28.08.2008 року про створення конкурсної комісії з продажу об`єктів приватизації;

- копія додатку № 1 до наказу (номер та дата не вказані) про склад комісії з продажу нежитлових приміщень;

- копія наказу № 80/08 від 10.10.2008 року про затвердження протоколу № 2 засідання конкурсної комісії з продажу нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а;

- копія наказу № 90/08 від 22.10.2008 року про затвердження протоколу № 2 засідання конкурсної комісії з продажу нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а;

- копія протоколу № 1 від 04.09.2008 року засідання конкурсної комісії з продажу нежилого будинку за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копія протоколу № 2 від 09.10.2008 року засідання конкурсної комісії з продажу нежилого будинку за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копія протоколу № 3 від 17.10.2008 року засідання конкурсної комісії з продажу нежилого будинку за адресою: АДРЕСА_4 ;

- копія рішення № 23 від 25.06.2008 року про приватизацію об`єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва;

- копія переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації у 2008 році, серед яких наявне нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а;

- копія ухвали суду від 19.02.2015 року про тимчасовий доступ до речей і документів;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.02.2015 року відповідно до якого у Реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві були вилучені документи реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, нежилого приміщення за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а;

- картка прийому заяви № 1976304 від 30.04.2013 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) , подана ОСОБА_9 та отримана ОСОБА_20 ;

- заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, пров. Руднєва, 11-а від ПП «Собор-Юніт»;

- квитанції про оплату;

- копія паспорта ОСОБА_21 та картки фізичної особи платника податків;

- копія довідки АБ 686225 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПП «Собор-Юніт»;

- копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП Собор-Юніт;

- копія статуту ПП Собор-Юніт;

- копія логовору купівлі-продажу нежилого будинку за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11 а;

- копія наказу про призначення на посаду директора ПП Собор-Юніт ОСОБА_9 ;

- копія технічного паспорта на нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 ;

- наказ про переведення ОСОБА_7 на посаду головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 13.03.2013 року;

- копія посадової інструкції головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві;

При аналізідоказів сторінкримінального провадження,суд керуютьсятакими вимогамикримінального процесуальногозакону.Так, у відповідності до ст. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно з приписами ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Виходячи з положень ч. 1ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

Аналізуючи показання представника потерпілого та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку, що вказані покази не мають жодного доказового значення у даному кримінальному провадженні, тому суд не бере їх уваги і відкидає їх як доказ обвинувачення.

Суд, перевіряючи на предмет допустимості дані, які містяться в письмових доказах, долучених до матеріалів кримінального провадження, клопотання захисника про визнання доказів недопустимими, виходить з таких вимог кримінального процесуального закону та аналізуючи їх зміст приходить до наступних висновків.

Оцінюючи докази надані сторонами кримінального провадження суд виходить з того, що допустимість доказів це властивість, яка визначає здатність фактичних даних бути використаними у розгляді судової справи. Ця властивість забезпечується дотриманням таких правил: доказ повинен бути отриманий належним суб`єктом; із належного джерела; із додержанням належної правової процедури; доказ не повинен бути отриманий на підставі неприпустимого джерела та не повинен засновуватись на чутках.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011 р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальне провадження №12014100000001162 зареєстроване 26.08.2014 року за фактом шахрайських дій невстановлених осіб під час реєстрації права власності на об`єкт комунальної власності за ч.4 ст.190 КК України. Згідно витягу з реєстру кримінального провадження №12014100000001162, наданого стороною обвинувачення, підозрюваному ОСОБА_7 слідчим ОСОБА_17 20.02.2015 року була висунута підозра за ч.2 ст. 364 КК України, без внесення в Єдиний реєстр досудового розслідування.

Частиною 3 ст. 214 КПК Українипередбачено, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається та тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стороною обвинувачення не надано жодних доказів того, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 було зареєстровано кримінальне провадження за ч.2ст. 364 КК України, саме з моменту розслідування відносно нього кримінального провадження за статтею, щодо якої йому була пред`явлена підозра, та щодо якої був складений обвинувальний акт.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про порушення норм кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування, а саме порушення ст. 214 КПК України, тому вказаний доказ є недопустимим.

Частиною першою статті 37 КПК України передбачено призначення та заміну прокурора. Зокрема, прокурор, який здійснюватиме провадження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності, керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Частиною другою вказаної норми права передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у цьому самому кримінальному провадженні, а іншим прокурором це можливо лише у випадках, передбачених ч. 4, 5 ст. 36, частиною 3 ст.313, ч.2 ст. 341 та ч. 3 ст. 37 цього закону.

При цьому, у ч. 2 статті 39 КПК України вказано, що керівник органу досудового розслідування уповноважений: визначити слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою визначити старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування.

Відповідно до вимог п.п. 1, 3 ст.110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого, суду.

Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Враховуючи наведене, постанова про призначення прокурора, якою надаються у конкретному провадженні повноваження прокурора, передбачені ст. 36 КПК України, є обов`язковою.

В матеріалах кримінального провадження відсутні такі документи, що свідчить про те, що відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України не були внесені до ЄРДР, а прокурор та слідчий не призначався.

Враховуючи, що досудове розслідування здійснювали не уповноважені на це особи, письмові докази отримані з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та є недопустимими.

Крім того, суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про визнання недопустимим доказом протоколу про тимчасовий доступ до речей та документів, здійснений на підставі ухвали суду від 19.02.2015 року є обґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п.1, 6 ч.1 ст.164 КПК України в ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено: прізвище, ім`я та по-батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів, розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, а також з положеннями ч. 1 ст.165 КПК України, згідно з яким, особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.

Як вбачається з протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.02.2015 року та додатку до нього тимчасовий доступ до документів із їх вилученням здійснений оперативним уповноваженим УДСБЕЗ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_22 .

Оцінюючи вказані докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, виходячи з вимог ст.41 КПК України, відповідно до якої оперативні підрозділи органів Національної поліції здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов`язковим для виконання оперативним підрозділом.

Тобто, оперативний підрозділ на стадії досудового слідства може діяти виключно за дорученням слідчого або прокурора або здійснювати слідчі (розшукові) дії, або звичайні, або негласні. Жодних інших повноважень оперативний підрозділ немає.

Положеннями КПК України, передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів не віднесений ні до слідчих (розшукових) дій, ні до негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки є видом заходів забезпечення кримінального провадження (Глава 15 Розділ 2 КПК України).

Таким чином, кримінально-процесуальним законодавством не передбачено право оперативного підрозділу виконувати не слідчу (розшукову) дію, а процесуальну дію (забезпечувати кримінальне провадження), передбачену ст.165 КПК України.

Згідно з вказаною нормою, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду. Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов`язана пред`явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.

В ухвалі слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2015 р. особа не вказана, а тому, така ухвала суду не підлягала виконанню, оскільки не відповідала приписам кримінального процесуального закону, а саме ст.165 КПК України.

На підставі викладеного, суд визнає протокол тимчасового доступу від 24.02.2015 року з додатком недопустимими доказами у кримінальному провадженні, а документи, отримані в ході вказаної процесуальної дії до уваги не приймає, як такі, що здобуті з порушенням вимог КПК України, не уповноваженою особою.

Крім того, у зв`язку з тим, що документи від нотаріуса (т.1 а.с.75-101) були отримані не у порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, а саме відповідно до ч.1 ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити виїмку). згідно з ч.2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.

Тому вказані докази у кримінальному провадженні, пов`язані з цими документами є недопустимими доказами.

Також стороною обвинувачення до обвинувального акту долучені фотокопії судових рішень, а саме: постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2014 по справі №826/7584/14 за позовом Департаменту комунальної власності м. Києва до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_7 , Головного управління юстиції в м. Києві в особі Реєстраційної служби, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_23 , треті особи Приватне підприємство «СОБОРЮНІТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТИДА-Д» про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії; ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014 по справі №826/7584/14 про відкриття апеляційного провадження; ухвали Господарського суду м. Києва від 24.12.2015 у справі №910/26866/15; ухвали Господарського суду м. Києва від 08.01.2019 у справі №910/26866/15.

Вказані судові рішення (документи) не відповідають Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2013 №173 (далі Інструкція), якою визначено порядок видачі (надсилання) справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення та копій судових документів.

Відповідно до п.13.6. Інструкції, копії судових рішень, що набрали законної сили, мають бути підписані відповідальним працівником (особою) суду та суддею, а також скріплені відбитком гербової печатки суду.

Пунктом 13.7 Інструкції передбачено, що копії судових рішень мають бути належним чином оформлені та засвідчені відбитком гербової печатки суду.

Одночасно стороною захисту отримані додаткові матеріали, які відкриті у відповідності до ст.290 КПК України сторонам кримінального провадження, що мають значення для цього провадження і відповідають вимогам Інструкції, а саме:

- копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2014 року, за позовом Департаменту комунальної власості міста Києва до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_7 , Головного управління юстиції у м. Києві в особі Реєстраційної служби, Приватного нотаріуса Київського міського нотарільаного округу ОСОБА_23 , треті особи ПП «Собор-Юніт», ТОВ «Атлантида-Д» про скасування рішень та зобовязання вчинити дії;

- копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 року;

- копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 року;

- копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2016 року.

Вказані судові рішення набрали законної сили. Жодне судове рішення не визнає дії ОСОБА_7 як державного реєстратора Головного управління юстиції у м. Києві як неправомірні, відносно проведення ним державної реєстрації 30.04.2013 об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, провулок Руднєва, 11а, літера «А» за ПП «СОБОР-ЮНІТ» .

Фотокопії та копії документів, які були надані стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_7 суд визнає неналежними доказами, оскільки відповідно до ч.3 ст.99 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані надати суду оригінал документа.

Крім того, відповідно до ч.7 ст.99 КПК України сторона зобов`язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку.

Сторона обвинувачення при виконанні вимог ст.290 КПК України оригінали документів, які є фотокопіями та копіями у справі, стороні захисту не відкривала та доступу до них не надавала.

Водночас, прокурор не надав суду доказів щодо позбавлення його можливості надати суду оригінали документів.

Щодо роздруківок відомостей про рух кримінального провадження №12014100000001162 з Єдиного реєстру досудових розслідувань наданих прокурором, суд приходить до наступного висновку.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться користувачами реєстру (прокурор, слідчий) на підставі процесуальних рішень, прийнятих в рамках даного кримінального провадження. Процесуальне рішення, відповідно до частини 3 ст.110 КПК України, приймається у формі постанови.

Таким чином, рішення про призначення слідчого (слідчих) приймається у формі постанови. Відсутність постанови позбавляє сторони кримінального провадження перевірити підстави для призначення слідчого (слідчих).

Крім того, відомості, надані прокурором про рух кримінального провадження №120141000000001162 з Єдиного реєстру досудових розслідувань. не місять даних про те, коли та ким вносилися відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.364 КК України. Належним підтвердженням внесення відомостей за ч.2 ст.364 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань є витяг з кримінального провадження, після чого розпочинається досудове розслідування, або постанова про зміну правової кваліфікації, яка дає можливість проводити досудове розслідування без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в такому разі, в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відбувається тільки редагування (зміна) зафіксованих відомостей. Також, з витягу можна побачити час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Прокурором під час судового розгляду не надано доказів визначення групи слідчих в об`єднаному кримінальному провадженні відповідно до п. 1 ч. 2ст. 39 КПК України, а доводи прокурора про визначення слідчих в окремих кримінальних провадженнях (до остаточного об`єднання кримінальних проваджень 23 лютого 2015 року) не вказує про визначення в передбачений п. 1 ч. 2ст. 39 КПК Україниспосіб повноважного слідчого (групи слідчих) після отримання об`єднаного кримінального провадження слідчим відділом.

Ураховуючи вищевикладене, прокурором на підтвердження своїх доводів не надано належних та допустимих доказів, а тому, такі докази сторони обвинувачення як роздруківки відомостей про рух кримінального провадження №120141000000001162 з Єдиного реєстру досудових розслідувань є недопустимими доказами. Доводи сторони захисту в цій частині суд задовольняє.

Разом з тим, ст. 7 Конвенції з прав людини та основоположних свобод встановлено, що нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом.

Також, ОСОБА_7 обвинувачується у зловживанні владою, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

З об`єктивної сторони вказаний злочин виражається у зловживанні службовим становищем, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Під зловживанням службовим становищем слід розуміти будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з її посадою.

Зловживання службовим становищем передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності. Службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність визначених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов`язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сама посада (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).

Всупереч інтересам служби передбачає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов`язками, діє всупереч їм, не звертає увагу на службові інтереси.

Під інтересами служби слід розуміти, насамперед, інтереси суспільства та держави взагалі, і крім того інтереси певного органу, підприємства, установи або організації, що не суперечать, не протиставляються інтересам суспільства та держави.

До обов`язкових ознак об`єктивної сторони належить також настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам (свободам) та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Окрім того, до обов`язкових ознак об`єктивної сторони належить також настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам (свободам) та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.11 КК України діяння є злочином лише у випадку, коли воно становить суспільну небезпеку заподіяло чи могло заподіяти істотну шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Згідно змісту пункту 3 примітки до ст.364 КК України, істотна шкода полягає у заподіянні матеріальних збитків, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Істотна шкода повинна обчислюватися у вказаних розмірах, незалежно від форми та виду вини, якими характеризується психічне ставлення винного до суспільно-небезпечних наслідків, а також незалежно від того, чи була вона результатом діяння, що призвело до втраченої вигоди чи до прямого зменшення наявних фондів.

Так, в обґрунтування розміру заподіяних матеріальних збитків по даному кримінальному провадженню стороною обвинувачення надано суду світлокопію рецензії КНДІСЕ на звіт про незалежну оцінку майна нежилого будинку, загальною площею 768,30 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3 від 21.01.2014 №557/14-54/558/14-53.

Оцінюючи вищевказану рецензію як доказ з точки зору її належності й допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Питання «шкоди», «тяжких наслідків», визначення яких є в примітці до ст.364 КК України, а також і обставин, з якими сторона обвинувачення пов`язує вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , мають істотне значення для кримінального провадження.

У відповідності до п.6 ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язаний звернутись до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Визначення вартості того чи іншого товару або майна у кримінальному провадженні, згідно із Законом України «Про судову експертизу» відноситься виключно до компетенції атестованих судових експертів, які мають відповідне свідоцтво експерта.

Таким чином, допустимим доказом розміру завданої злочином шкоди відповідно до ч.2 ст.84 КПК України є висновок експерта.

Крім того, стороною обвинувачення на обґрунтування вищевказаних ознак не надано жодних належних доказів, як б містили вказівки на будь-які обставини, які б указували, що ОСОБА_7 , окрім надання публічних послуг, виконував ще й адміністративно-господарські обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном або організаційно-розпорядчі обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.

У судовому засіданні встановлено, що наказом Головного управління юстиції у м. Києві № 456/03 від 13.03.2013 року ОСОБА_7 переведено з посади головного спеціаліста сектору державної реєстрації обтяжень на нерухоме майно та надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на посаду головного спеціаліста другого відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з 13.03.2013 року за його згодою.

Після переведення на посаду головного спеціаліста другого відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві 13.03.2013 року ОСОБА_7 не був ознайомлений з посадовою інструкцією, оскільки її на той час не існувало. Натомість, обвинувачення посилається на посадову інструкцію головного спеціаліста другого відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 17.07.2013 року, з якою ОСОБА_7 не був ознайомлений, а злочин, який інкримінується ОСОБА_7 , згідно обвинувального акту було вчинено останнім 30.04.2013 року.

Таким чином, сторона обвинувачення не надала суду доказів того, що 30.04.2013 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді головного спеціаліста другого відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві був наділений організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими посадовими обов`язками. Сторона обвинувачення не надала суду окремо розроблених та затверджених уповноваженим органом посадових обов`язків реєстратора, у якому було би прописано ті посадові обов`язки, які відповідно до примітки 1 до ст.364 КК України визначають посадову особу саме як суб`єкта злочину, передбаченого ст.364 КК України.

Проаналізувавши наведені вище показання свідків, письмові докази, суд приходить до висновку про те, що прямим доказом сторони обвинувачення є недостовірні та нелогічні показання свідків та похідні від них письмові докази, які суд відкинув з підстав вказаних у мотивувальній частині вироку. Інших даних щодо вчинення ОСОБА_24 аналогічних злочинів органами досудового розслідування не здобуто, а прокурором не представлено.

З урахуванням наведеного, надані та досліджені в судовому засіданні докази сторони обвинувачення, крім встановленої їх невідповідності вимогам національного кримінального процесуального законодавства у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 , не відповідають вимогам Конвенції та практиці Європейського Суду з прав людини, а відтак є недопустимими.

Суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про те, що досліджені докази не доводять, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_7 є склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог положень процесуального закону, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,

У ХВ АЛ И В:

ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та виправдати за недоведеністю, що в його діянні є склад злочину.

Речові докази: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору та виправданому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: