Справа №:372/3181/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" грудня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини-
установив:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина в вигляді земельної ділянки, яка розташована в Київській області, Обухівський район, м. Українка.
Враховуючи, що нерухоме майно, на яке претендують позивач, знаходиться в м. Українка, Обухівського району, Київської області, справа має розглядатися Обухівським районним судом Київської області.
Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 26 жовтня 2020 року передано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до Дніпровського районного суду м. Києва. Дана ухвала мотивована тим, що оскільки відповідач проживає в Дніпровському районі м. Києва у зв`язку з чим дана цивільна справа не підсудна Обухівському районному суду Київської області.
Однак, погодитися з даним твердження не можна з наступних підстав.
Частиною 1 статті 30 ЦПК України передбачена виключна підсудність позовів, які виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 14 ЦК). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370, 372, ЦК України); про право користування нерухомим майном визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 року № 6-47/0/9-12 та листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Таким чином, враховуючи вище викладене, Обухівським районним судом Київської області помилково було направлено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за територіальною підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини , інституту підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд , тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Згідно ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У зв`язку з даними обставинами, суд вважає, що матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід направити за підсудністю до Обухівського районного суду Київської області за правилами виключної підсудності, враховуючи те, що майно знаходиться в м. Українка, Обухівський район, Київська область. Що територіально відноситься до Обухівського районного суду Київської області.
Керуючись ст. ст. 2, 30, 31, 51, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
Матеріали справи № 372/3181/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - направити за підсудністю до Обухівського районного суду Київської області (адреса: 08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Київська, будинок № 20).
Ухвала в частині передачі справи за територіальною юрисдикцією може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Передачу здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Повний текст ухвали суду складено 18 грудня 2020 року.
Суддя Н.О. Яровенко
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2020 |
Оприлюднено | 24.12.2020 |
Номер документу | 93755545 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Яровенко Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні