Рішення

від 14.12.2020 по справі 643/15195/20

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/15195/20

Провадження № 2-о/643/621/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2020

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

заявника: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку окремого провадження матеріали справи

за заявою ОСОБА_1

заінтересована особа Васищівська селищна рада

про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою, з урахуванням уточнень від 23.11.2020 року, в якій він просить:

- підтвердити факт належності правовстановлюючого документа від 24.04.1998 р. серія ХР 25-064-071105, який посвідчує його дійсне право на приватну власність земельної ділянки № 1 розміром 1 000 кв. м. (0,1га) в дачному товаристві Васіщеве , як ОСОБА_1 ;

- рекомендувати організації, яка видала цей правовстановлюючий документ виправити помилку при написанні вірного імені ОСОБА_2 для внесення в відомості (змін до них) і приведення Державного земельного кадастру від 13.08.2020 р. ЗВ-9707858122020 у відповідність правовстановлюючому документу, щодо належності ОСОБА_1 земельної ділянки № 1 розміром 1 000 кв. м. (0,1га) в дачному товаристві Васіщеве .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги заявник вказує на те, що на підставі декрету Кабінету Міністрів України Про приватизацію земельних ділянок від 26.12.1992 р. за № 15-92 рішенням від 15.09.1992 р. № 198 Васищівської селищної ради народних депутатів Харківського району Харківської області України Науково-дослідному інституту радіотехнічних вимірювань було виділено землю для постійного користування і організації садівничого товариства. 11.03.1993 року було організовано дачне товариство Васищево . З цього часу він, ОСОБА_1 , є членом цього товариства і має дачну земельну ділянку № НОМЕР_1 в розмірі 1 000 квадратних метрів (0,1 га), яка була йому виділена в приватну власність і яку він обробляє до сьогоднішнього дня. Однак, при складанні Акту обстеження та погодження меж в натурі земельної ділянки власником цієї ділянки був помилково зазначений ОСОБА_1 всупереч запису у паспорті. На підставі цього Акту підприємство СПЕЦ розробило Технічний звіт від лютого 1998 р. по розробці документації для складання Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 . При складанні Державного акту від 24.04.1998 р. серія ХР 25-064-071105 на право приватної власності на землю було помилково зазначено, що власником земельної ділянки є громадянин України ОСОБА_1 , який мешкає у АДРЕСА_1 , на підставі рішення № 407 від 10.12.1996 р. Васищівської селищної ради народних депутатів, а не ОСОБА_1 . У липні 2020 р. заявник з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру підготував нові наступні документи: довідку від 11.07.2020 р. що ОСОБА_1 дійсно є членом дачного товариства Васищеве і є власником земельної ділянки за № 1 в розмірі 1000 кв.м (0,1га); нову технічну документацію від 28.07.2020 р. із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки № НОМЕР_1 в натурі на місцевості для дачного будівництва ОСОБА_1 в дачному товаристві Васищево . Організація, яка видала акт на право приватної власності на землю не має можливості внести до нього відповідні виправлення, з причини розбіжності в написані імені в різних документах , а саме: ОСОБА_2 замість ОСОБА_2 . Таким чином, заявник не може отримати документ із Державного земельного кадастру, тому що одержав рішення від 17.08.2020 р. № РВ-6302450712020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 13.08.2020 р. ЗВ-9707858122020 на підставі перевірки Протоколу електронного документа від 17.08.2020 р. № ПП-6301251962020 на ім`я ОСОБА_1 . Встановлення факту належності йому правовстановлюючого документа від 24.04.1998 р. серія ХР 25-064-071105 необхідно для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06.10.2020 вищевказану заяву залишено без руху.

16.10.2020 року до Московського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 02.11.2020 відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 23.11.2020 року.

23.11.2020 року розгляд справи відкладено на 14.12.2020 р. у зв`язку з неявкою заінтересованої особи.

У судовому засіданні 14.12.2020 року заявник заяву підтримав та просив її задовольнити.

Заінтересована особа у судове засідання призначене на 14.12.2020 р. не з`явилась, належним чином була повідомлена про дату, час а місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення заявника та дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право безперешкодного звернення людини до суду за захистом своїх прав гарантується ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Белле проти Франції суд зазначив, що частина 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві (Bellet v. France, 04/12/1995, Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Порядок розгляду справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, врегульовано у главі 6 Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення Розділу IV Окреме провадження Цивільного процесуального кодексу України, зокрема щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Як визначено у ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи у тому числі про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України і не є вичерпним.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як на тому наголошено у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31 березня 1995 року № 5, що при розгляді справ про встановлення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи у паспорті, у тому числі факт належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документи належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення Васищівської селищної ради народних депутатів Харківського району Харківської області Української РСР від 15 вересня 1992 року № 198 Науково-дослідному інституту радіо-технічних вимірювань видано державний акт на право постійного користування землею, розміром 15,1 гектарів, в межах згідно з планом землекористування. Земля надана у постійне користування для організації садівничого товариства.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 415495, 30.05.1996 року проведено державну реєстрацію Дачного товариства Васищево , ідентифікаційний код юридичної особи 24480306.

Як вбачається з копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , заявником у даній справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Риза, Німеччина, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 14.11.1994 року. На дев`ятому аркуші паспорту мається запис, про те, що рішенням виконавчого комітету Васищівської селищної ради № 407 від 10.12.1996 року, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га у селищі Васищеве.

Згідно з рішенням Васищівської селищної ради народних депутатів Харківського району Харківської області № 407 від 10.12.1996 Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 0,1 га у Дачному товаристві Васищево .

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 24.04.1998 серії ХР № 25-064-071105, виданого на ім`я ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , останньому на підставі рішення № 407 Васищівської селищної ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 10.12.1996 року передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,10 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Дачного товариства Васищеве Васищевської селищної Ради. Землю передано для дачного будівництва. Цей державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано ОСОБА_1 , другий зберігається у Васищевській селищній раді народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 679.

Згідно із довідкою № 002 від 11.07.2020 року, ОСОБА_1 дійсно є членом дачного товариства Васищево , має ділянку № НОМЕР_1 , площею 1 000 кв. м., заборгованості немає, самозахвату землі немає, дільниця ухожена.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що у Державному акті на право приватної власності на землю від 24.04.1998 серії ХР 25-064-071105, прізвище ім`я по-батькові власника зазначено як ОСОБА_1 . Разом з тим, згідно з рішенням № 407 Васищівської селищної ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 10.12.1996, на підставі якого виданий вищевказаний Державний акт, земельна ділянка передавалась у власність ОСОБА_1 .

Зазначена в Державному акті адреса власника, співпадає з адресою заявника, також збігається прізвище та по-батькові. Крім того, збігаються відомості зазначені у рішенні № 407 Васищівської селищної Ради народних депутатів Харківського району Харківської області від 10.12.1996 з відомостями, що маються у паспорті заявника.

Як вбачається із відповіді Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області, № 825/02-25 від 13.10.2020 року, рішення № 407 від 10.12.1996 року виконавчого комітету Васищівської селищної ради було надруковано російською мовою, якою в той час велось діловодство селищної ради. При виготовленні Державного акту відділом земельних ресурсів Харківської районної ради ім`я було переведено на українську мову як ОСОБА_2 , що згідно словника власних імен людей є одним із варіантів переведення ім`я ОСОБА_2 . Виконавчий комітет селищної ради повноважень щодо змін державного акту на землю немає.

Як на підставу звернення із цією заявою до суду ОСОБА_1 вказує бажання внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Як вбачається із протоколу № ПП-630125196202 проведення перевірки електронного документа від 17.08.2020 року та рішення № РВ-6302450712020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, заявнику відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа. Рекомендовано: відповідно до документу, що посвідчує право приватної власності на земельну ділянку серії ХР 25-064-071105 від 24.04.1998 року власником земельної ділянки є ОСОБА_1 , натомість документація розроблена від імені ОСОБА_1 та долучений документ, що посвідчує особу на ім`я ОСОБА_1 . Уточнити та привести у відповідність.

Майнових прав заявника на зазначену земельну ділянку ніхто не оспорював і не оспорює.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним, що вказаний вище державний акт належить саме заявнику.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявнику необхідно останньому для реалізації свого права на розпорядження належним йому майном.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети. Отже, встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявнику необхідно для реалізації свого права на розпорядження належним йому майном.

Враховуючи викладене, наявність вищевказаних розбіжностей у правовстановлюючих документах заявника в порушення вимог ст. ст. 316, 319 Цивільного кодексу України перешкоджає останньому у повному обсязі здійснювати право власності на належне йому майно, в тому числі розпоряджатися ним.

При цьому, суд вважає, що заявник позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документа.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За таких обставин, суд подану заяву задовольняє та встановлює факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Ризи, Німеччина, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , Державного акту про право приватної власності на землю від 24.04.1998 серії ХР 25-064-071105, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 679.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні вимог заявника в частині рекомендувати організації, яка видала цей правовстановлюючий документ виправити помилку при написанні вірного імені ОСОБА_2 для внесення відомостей (змін до них) і приведення Державного земельного кадастру від 13.08.2020 р. ЗВ-9707858122020 у відповідність правовстановлюючому документу, щодо належності ОСОБА_1 земельної ділянки № 1 розміром 1 000 кв. м. ( 0.1га.) в дачному товаристві Васіщеве , оскільки вказані вимоги не можуть бути предметом розгляду під час розгляду справ в порядку окремого провадження.

Керуючись ст. ст. 76, 264, 265, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа Васищівська селищна рада, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, що має юридичне значення задовольнити частково.

2. Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Ризи, Німеччина, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , Державного акту про право приватної власності на землю серії ХР 25-064-071105, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 679.

3. В іншій частині заявлених вимог відмовити.

4. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 .

6. Заінтересована особа: Васищівська селищна рада, код ЄДРПОУ 04396584; Харківська область, Харківський район, селище міського типу Васищеве, вул. Орєшкова, буд. 49.

Повне рішення складено 22.12.2020 року.

Суддя Н.В. Новіченко