Постанова

від 18.12.2020 по справі 705/4132/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року

м. Черкаси

Справа № 705/4132/19 Провадження № 22-ц/821/1569/20 категорія: 314000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л. І.,

суддів: Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.,

секретаря: Винник І. М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Централ Фінанс ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог: державний реєстратор комунального підприємства Реєстраційний центр Каленчук Микита Андрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Централ Фінанс , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: державний реєстратор комунального підприємства Реєстраційний центр Каленчук Микита Андрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування рішення, у складі головуючого судді Годік Л. С.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ ФК Централ Фінанс про визнання недійсним та скасування рішення.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 09 липня 2019 року в процесі моніторингу Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна було встановлено, що 26.04.2019 о 15:37:55 державним реєстратором Каленчуком М. А. КП Реєстраційний-центр , Черкаська область, проведено реєстрацію зміни власника на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 31389246). Власник: ТОВ ФК Централ Фінанс , код ЄДРПОУ: 40371994.

Вважає, що проведення реєстрації зміни власника вказаного майна проведено з грубим порушенням чинного законодавства України, оскільки 43/50 об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі, магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 24033411, належали йому - ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 18.07.2008, виданого Виконавчим комітетом Уманської міської ради, а 7/50 об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі, магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 24033411 належали ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності, НОМЕР_2 від 18.07.2008, виданого Виконавчим комітетом Уманської міської ради.

Вказане майно перебувало в іпотеці у зв`язку з укладенням кредитного договору і первісним іпотекодержателем було ПАТ Дельта Банк .

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.02.2017 в межах розгляду цивільної справи №705/2554/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ПАТ Дельта Банк про визнання договору іпотеки недійсним, заборонено відповідачу ПАТ Дельта Банк вчиняти будь-які дії щодо предмету іпотеки за Іпотечним договором від 20.05.2011, тобто щодо нежитлової будівлі, магазину, загальною площею 568 кв.м., розташованої по АДРЕСА_2 , який належить на праві власності позивачу ОСОБА_5 , що можуть потягти за собою зміну власника вказаного майна, в тому числі: укладати договори стосовно цього майна, проводити реєстрацію, перереєстрацію права власності на вказаний предмет іпотеки, здійснювати його відчуження.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.03.2019 в межах розгляду цивільної справи №705/2554/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ПАТ Дельта Банк про визнання договору іпотеки недійсним накладено арешт на нежитлову будівлю, магазин, загальною площею 568,00 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Зазначав, що зазначені вище ухвали набрали законної сили та сторонами в апеляційному порядку оскаржені не були.

Як вбачається з інформаційної довідки, відповідач не надав державному реєстратору необхідних даних, а реєстратор не встановив розміру вимоги за кредитним договором, яка була задоволена шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також зазначав, що Верховний Суд у своїй практиці підтвердив необхідність встановлення розміру вимоги за кредитним договором при такій державній реєстрації за іпотекодержателем.

Також набуттю права власності повинна передувати оцінка майна.

Просив суд визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 11:45:02 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення-магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1 , проведене державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційний-центр , Черкаська область, Каленчуком М. А., згідно якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ ФК Централ Фінанс та скасувати запис про проведення державної реєстрації права власності номер 31389246; поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності 231 в книга 1 на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 24033411 за ОСОБА_4 , частка власності 43/50 та ОСОБА_3 , частка власності 7/50. Судові витрати покласти на відповідача.

28.04.2020 ОСОБА_1 подав суду письмову заяву про зміну предмета позову, в якій зазначав, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Остаточно просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 11:45:02 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1 , проведене державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційний-центр , Черкаська область, Каленчуком М. А., згідно якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ ФК Централ Фінанс та скасувати запис про проведення державної реєстрації права власності номер 31389246.

Припинити право власності ТОВ ФК Централ Фінанс на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 (номер запису права власності 31389246).

Поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності 231 в книга 1 на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 24033411 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1821371171108) за ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 18.07.2008 виданого Виконавчим комітетом Уманської міської ради, частка власності 43/50 та ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності, НОМЕР_2 , 18.07.2008 виданого Виконавчим комітетом Уманської міської ради, частка власності 7/50.

Судові витрати покласти на відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення його прав, свобод чи законних інтересів відповідачем ТОВ ФК Централ Фінанс при набутті ним права власності на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог чинного законодавства України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Вважаючи незаконним та необґрунтованим рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Просив скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав, обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 11:45:02 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1 , проведене державним реєстратором КП Реєстраційний-центр , Черкаська область, Каленчуком М. А., згідно якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ ФК Централ Фінанс та скасувати запис про проведення державної реєстрації права власності номер 31389246.

Припинити право власності ТОВ ФК Централ Фінанс на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 (номер запису права власності 31389246).

Поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності 231 в книга 1 на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 24033411 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого 1821371171108) за ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 18.07.2008 виданого Виконавчим комітетом Уманської міської ради, частка власності 43/50 та ОСОБА_3 на підставі С Свідоцтва про право власності, НОМЕР_2 , 18.07.2008 виданого Виконавчим комітетом Уманської міської ради, частка власності 7/50.

Судові витрати покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що провадження у даній справі відкрито за правилами загального позовного провадження, однак, після задоволення відводу розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Мотивів, з яких виходив суд Уманського міськрайонного суду Черкаської області визнаючи справу малозначною в ухвалі не зазначено.

При ухваленні оскаржуваного рішення судом витребувані докази не досліджувалися, адже останні не були приєднані до матеріалів справи станом на дату ухвалення рішення.

Зазначає, що відповідачем було проведено реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна з грубим порушенням ст. 35 ЗУ Про іпотеку та пп. 1, пп. 2 п. 61 Порядку № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Вказує, що з електронної форми реєстраційної справи вбачається, що державному реєстратору не було надано Іпотечного договору посвідченого державним нотаріусом Уманської міської нотаріальної контори Кравчук Т. І. за реєстровим № 2-1908 від 20 травня 2011 року, тому державний реєстратор жодним чином не міг встановити право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному ст. 37 ЗУ Про іпотеку .

02 листопада 2020 року представником ТОВ ФК Централ Фінанс - адвокатом Стратілатовим К. Г. подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року у справі № 705/4132/19 залишити без змін.

Вважає, що доводи скаржника суперечать нормам матеріального та процесуального права, не відповідають дійсним обставинам справи та наявним у справі доказам, у зв`язку з чим апеляційна скарга не може бути задоволена.

Зазначає, що оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 925/1347/15 було встановлено факт порушення позичальником основного зобов`язання і протягом трьох років ані позичальник, ані майнові поручителі не задовольнили вимоги іпотекодержателя, не погасили заборгованості, то у відповідача, як правонаступника ПАТ Дельта Банк , було право звернути стягнення на предмет іпотеки, що ним і було зроблено.

Вказує, що оригінали всіх документів, які підтверджують право вимоги, в тому числі оригінал іпотечного договору, з 08.04.2019 перебувають у відповідача. Крім того, відповідачем було належним чином визначено вартість предмету іпотеки на момент набуття його у власність та отримано звіт суб`єкта оціночної діяльності до моменту державної реєстрації права.

10 листопада 2020 року на адресу суду надійшла відповідь представника ОСОБА_1 - адвоката Міщенка С. В. на відзив в якому зазначено, що відповідач безпідставно заперечує посилання позивача у апеляційній скарзі на допущені судом першої інстанції процесуальні порушення, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

У даній справі ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа не могла бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказує, що відповідач не приєднав до відзиву оригіналів документів, а подані копії не є належним чином посвідченими.

Зазначає, що судом першої інстанції порушено також неповноту розгляду справи, зокрема, суд не дослідив та не надав оцінки тим доказам на підставі яких було прийняте рішення про державну реєстрацію прав від 02.05.2019 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення-магазин за ТОВ ФК Централ-Фінанс серед яких відсутній договір іпотеки посвідчений державним нотаріусом Уманської міської нотаріальної контори Кравчук Т. І. за реєстровим № 2-1908 від 20.05.2011.

Вказує, що при реєстрації також не було надано реєстратору Звіту про оцінку об`єкта іпотеки, оскільки лише при його наявності можливо вчинити вказану реєстрацію. На його думку, наявний в матеріалах справи звіт не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, наданий відповідачем звіт складений ТОВ Харківексперт , яке згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців не зареєстроване, а під вказаним кодом ЄДРПОУ 42816012 зареєстроване інше товариство -ТОВ СТАРК ІНДАСТРІ .

Просив скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

13 листопада 2020 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Міщенком С. В. подано до суду клопотання-доповнення на відзив відповідача в якому зазначає, що діючи в межах п`ятиденного строку після отримання відзиву, з метою повноти і об`єктивності розгляду даної справи, просив суд приєднати до матеріалів справи наступні документи: копії технічної документації на нежитлове приміщення-магазин, що знаходиться по АДРЕСА_2 та фототаблиці із зображенням його ззовні та всередині, копії висновку експерта № 10-03/20 від 17.03.2020, який був виготовлений в ході розгляду господарської справи № 925/1341/19, оригінал якого знаходиться у вказаній господарській справі, а також довідок про середню ринкову вартість одного квадратного метра площі комерційної нерухомості, якими підтверджується невідповідність дійсності оцінки згідно Звіту , яка була здійснена по заниженій вартості і допущені порушення під час його виготовлення.

Зазначає, що ОСОБА_1 не мав змоги подати вказані документи по тій причині, що суд першої інстанції провів судовий розгляд без його участі, що позбавило позивача можливості надати ці письмові докази до суду першої інстанції в ході розгляду справи.

27 листопада 2020 року від представника ТОВ ФК Централ Фінанс - адвоката Стратілатова К. Г. до суду надійшло заперечення на відповідь ОСОБА_1 на відзив ТОВ ФК Централ Фінанс в якому зазначає, що доводи скаржника, зазначені у відповіді на відзив, суперечить нормам матеріального та процесуального права, не відповідають дійсними обставинам справи та наявним у справі матеріалам, у зв`язку з чим апеляційна скарга не може бути задоволена.

Вважає, що доводи позивача щодо процесуальних порушень є зловживання процесуальними правами, оскільки позивач не тільки не заперечував проти цих порушень, а і своїми діями сприяв їм.

Щодо відсутності договору іпотеки при здійсненні державної реєстрації прав зазначає, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності позивача зареєстровано, зокрема, на підставі договору іпотеки, серія та номер 2-1908, виданий 20.05.2011, видавник: Уманська міська державна нотаріальна контора. Отже, той факт, що державний реєстратор некоректно завантажив документи в електронну систему та не надіслав копії документів на зберігання органу державної реєстрації не може бути підставою для скасування реєстраційної дії.

Також зазначає, що всі надані відповідачем копії письмових документів засвідчені належним чином, а їх оригінали перебувають у Товариства та будуть надані в судовому засіданні для огляду.

Зазначає, що надання звіту про проведення оцінки реєстратору не передбачено жодним нормативним документом, хоча в даному випадку такий звіт був наданий реєстратору разом з іншими документами. Вказану оцінку було проведено ТОВ Харківексперт 24.04.2019, в подальшому назву товариства було змінено на ТОВ СТАРК ІНДАСТРІ . Зміна назви відбулася після складання оцінки і ця інформація є в публічному доступі.

Крім цього, якщо позивач вважає, що вартість майна перевищує розмір заборгованості, він має право вимагати в іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки, однак з такими вимогами до іпотекодержателя позивач не звертався.

Просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року без змін.

30 листопада 2020 року на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи ОСОБА_2 в яких нею зазначено, що судом першої інстанції допущені процесуальні порушення, які є безумовною підставою перегляду справи, оцінки доказів безпосередньо апеляційним судом та скасування рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року, а заперечення відповідача проти апеляційної скарги з посиланням на формальний підхід позивача при обґрунтуванні процесуальних порушень є неприйнятними, оскільки суперечать нормам ЦПК України, якими врегульовано підстави для скасування судового рішення.

Також вказує, що підтримує позицію позивача та вважає, що суд першої інстанції допустив також неповноту розгляду справи та неправильне застосування норм матеріального права, що також є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, при цьому заперечення відповідача в цій частині також є такими, що суперечать дійсним обставинам справи та спрямовані на введення суду в оману.

Просила суд скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

30 листопада 2020 року на адресу суду надійшли пояснення від третьої особи ОСОБА_3 в яких вважаючи, що судом першої інстанції допущені процесуальні порушення, які є безумовною підставою перегляду справи, оцінки доказів безпосередньо апеляційним судом, просила скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Зазначає, що заперечення відповідача проти апеляційної скарги з посиланням на формальний підхід позивача при обґрунтуванні процесуальних порушень є неприйнятними, оскільки суперечать нормам ЦПК України, якими врегульовано підстави для скасування судового рішення.

Вказує, що підтримує позицію позивача та вважає, що суд першої інстанції допустив також неповноту розгляду справи та неправильне застосування норм матеріального права, при цьому заперечення відповідача в цій частині також є такими, що суперечать дійсним обставинам справи та спрямовані на введення суду в оману.

17 грудня 2020 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Міщенка С. В. надійшли додаткові пояснення до відповіді на відзив відповідача.

Обґрунтування вказаних пояснень зводиться до того, що Звіт № 1485у/19 про незалежну оцінку нежитлового приміщення магазину загальною площею 568 кв. м., що належить ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний ТОВ Харківексперт є неналежним доказом у справі.

При цьому, посилається на лист ДФС від 08.04.2016 №7884/6/99-99-17-03-03-15, який відповідно до ст. 52 ПК України має статус податкової консультації та зазначає, що звіт про оцінку підлягав реєстрації у Єдиній базі даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, тому відповідно, тільки за умови наявності такої реєстрації цей звіт міг бути використаний відповідачем як доказ виконання вимог ст. 35-37 ЗУ Про іпотеку .

Вказаний звіт не був внесений до Єдиної бази даних звітів про оцінку на дату вчинення реєстраційної дії, що оспорюється (про що свідчить відсутність даних про це у самому Звіті), тому, на його думку, ця обставина є доказом на підтвердження посилання сторони позивача, що державному реєстратору належний звіт про оцінку не надавався, а реєстрація відбулася без такої оцінки.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2020 року визначено склад суду: головуючий суддя Фетісова Т. Л., судді: Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 серпня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі, а ухвалою від 09 жовтня 2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 27 жовтня 2020 року на 09:30 год.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_6 про відвід судді Фетісової Т. Л.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 жовтня 2020 року визначено склад суду: головуючий суддя Василенко Л. І., судді: Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року дану цивільну справу, у новому складі суддів, прийнято до свого провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року продовжено представнику ТОВ ФК Централ Фінанс - адвокату Стратілатову К. Г. строк для подачі відзиву.

Розгляд справи відкладено на 13 листопада 2020 року на 14:00 год.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 листопада 2020 року залучено до участі в розгляді даної справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно супровідного листа від 16 листопада 2020 року № 705/4132/19/19453/2020, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було надіслано копію позовної заяви, копію заяви про зміну предмета позову, копію апеляційної скарги з додатками, копія відповіді на відзив, копію клопотання-доповнення до відповіді на відзив відповідача з додатками, копію відзиву з додатками, копію відзиву з додатками, копія ухвали про відкриття апеляційного провадження від 06 жовтня 2020 року, а копію ухвали від 13 листопада 2020 року надіслано всім учасникам справи.

Розгляд справи відкладено на 04 грудня 2020 року на 11:00 год., а в подальшому на 18 грудня 2020 року на 11:00 год.

02 грудня 2020 року від третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли заяви, в яких просили суд розгляд справи проводити в їх відсутність, а в задоволенні позовних вимог не заперечували.

Фактичні обставини справи

20.05.2011 року між ПАТ Дельта Банк (кредитором) та ФОП ОСОБА_2 (позичальником) було укладено Договір кредитної лінії №ВКЛ-2006374, за умовами якого Кредитор надав Позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 1000000,00 грн, зі сплатою процентів в розмірі 20% річних з кінцевим терміном погашення не пізніше 19.05.2016 (т. 1 а.с. 40-43).

06 липня 2012 року між ПАТ Дельта Банк (кредитором) та ФОП ОСОБА_2 (позичальником) укладено Додатковий договір № 1 до Договору кредитної лінії №ВКЛ-2006374, яким було встановлено процентну ставку 22% річних а сукупна вартість кредиту складає 468091,53 грн (т. 2 а.с. 35).

20.05.2011 між ПАТ Дельта Банк та громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Уманської державної нотаріальної контори за № 2-1908 Кравчук Т. І. На підставі цього Договору в забезпечення зобов`язань позичальника ОСОБА_2 в іпотеку була передана нежитлова будівля, магазин, загальною площею 568,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п. 2.3.3. Договору, загальна заставна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін становить 4632500 грн (т. 1 а.с. 44-49).

06 липня 2012 року між ПАТ Дельта Банк та ФОП ОСОБА_2 укладено Додатковий договір №1 до Договору кредитної лінії № ВКЛ-2006374 від 20 травня 2011 року (т. 2 а.с. 35).

Відповідно до Свідоцтва про зміну імені Серії НОМЕР_3 від 04.03.2017 ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив ім`я, про що 03 листопада 2016 року складений відповідний актовий запис №37. Прізвище, власне ім`я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 15).

Згідно з рішенням господарського суду Черкаської області від 27.10.2015 у справі № 925/1347/15 з позичальника ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за Кредитним договором №ВКЛ-2006374 від 20.05.2011 в сумі 449906,79 грн з яких сума строкової заборгованості за кредитом - 238080 грн, простроченої заборгованості за кредитом - 9030 грн, сума заборгованості за строковими відсотками - 5666,60 грн, за простроченими відсотками - 38735,40 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 126337,47 грн, пеня за несвоєчасне повернення основного боргу - 5147,10 грн, 3% річних від суми простроченого боргу - 14,10 грн, 3% річних від суми прострочених процентів - 346,13 грн, штраф 3% від отриманих коштів - 26550 грн (т. 1 а.с. 32-34).

12.02.2016 ПАТ Дельта Банк (який на той час був кредитором за основним Договором та іпотекодержателем за Договором іпотеки) було направлено вимоги позичальнику ФОП ОСОБА_2 (цінним листом № 0101410303443 з описом вкладення) та майновим поручителям ОСОБА_7 (цінним листом № 0101410303370 з описом вкладення), ОСОБА_3 (цінним листом № 0101410303362 з описом вкладення). Позивач ОСОБА_7 та ОСОБА_5 отримали вказаний лист 18.02.2016 (т. 1 а.с. 65-72).

04.04.2019 між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Інвент було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 1234/К, на підставі якого ПАТ Дельта Банк передало ТОВ ФК Інвент права вимоги за вищевказаним Договором кредитної лінії. Загальна заборгованість за Договором на дату купівлі-продажу майнових прав - 1082054,55 грн з яких заборгованість по тілу кредиту - 247110, заборгованість по нарахованим % за кредитом на дату купівлі-продажу майнових прав - 396239,24 грн, пеня та штраф на дату купівлі-продажу майнових прав - 438705,31 грн (т.1 а.с. 50-51).

04.04.2019 між ПАТ Дельта Банк та ТОВ ФК Інвент було укладено Договір відступлення права вимоги за вказаним вище Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С. Ю. за № 376. Згідно п. 1.1. Договору, на підставі цього договору, Договору № 1234/К купівлі- продажу майнових прав від 04.04.2019 та на підставі Протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-02-07-000051-b від 06.03.2019 первісний іпотекодержатель передає новому іпотекодержатлю право вимоги за Іпотечним договором, посвідченим державним нотаріусом Уманської міської нотаріальної контори Кравчук Т. І. за реєстровим № 2.1908 від 20.05.2011, що укладений між ПАТ Дельта Банк та ОСОБА_5 і ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 55-56).

04.04.2019 між ТОВ ФК Централ фінанс та ТОВ ФК Інвент було укладено Договір про відступлення права вимоги № 003/19, на підставі якого ТОВ ФК Інвент передало ТОВ ФК Централ фінанс права вимоги за вищевказаним Договором кредитної лінії. Згідно п. 1.1. Договору, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржників, зазначених в акті прийому-передачі вправа вимоги, що належить первісному кредитору на підставі основних договорів, а новий кредитор зобов`язується прийняти зазначене вище право вимоги та перерахувати первісному кредитору кошти у сумі ціни відступлення. У відповідності до п. 1.3. станом на дату укладання Договору загальний розмір заборгованості Позичальника перед Первісним кредитором складає 1082054,55 грн (т. 1 а.с. 52-54).

08.04.2019 року між ТОВ ФК Централ фінанс та ТОВ ФК Інвент було укладено Договір відступлення права вимоги за вказаним вище Іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Деделюк С. Ю. за № 386, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ ФК Централ фінанси отримало права іпотекодержателя за вищевказаним Іпотечним договором. Пунктом 2.1 Договору визначено, що моментом переходу права вимоги за Договором іпотеки, визначеними у п. 1.1 цього Договору від первісного іпотекодержателя до нового іпотекодержателя, є момент підписання цього Договору уповноваженими представниками сторін та його нотаріальне посвідчення. За цим Договором до нового іпотекодержателя переходять всі без винятку права та обов`язки первісного іпотекодержателя, передбачені чинним законодавством України та Договором Іпотеки (п. 2.2 Договору) (т. 1 а.с. 57-58).

Згідно Звіту № 1485у/19 від 24 квітня 2019 року, наданого суду у формі короткого викладу важливих фактів та висновків, проведеного ТОВ Харківексперт про незалежну оцінку нежитлового приміщення магазину загальною площею 568 м. кв., що належать ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вартість даного об`єкта оцінки без ПДВ становить 1039260 грн. У звіті зазначено, що мета оцінки - це визначення ринкової вартості об`єкту нерухомості; використання оцінки (функція оцінки) прийняття управлінського рішення замовником; при проведенні оцінки використані порівняльний і дохідний підходи і методи; строк використання звіту складає шість місяців (т. 1 а.с. 73- 74).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 26.04.2019 о 15:37:55 державним реєстратором Каленчуком Микитою Андрійовичем КП Реєстраційний-центр , Черкаська область, проведено реєстрацію зміни власника на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 31389246). Власник: ТОВ ФК Централ Фінанс , код ЄДРПОУ: 40371994 (т. 1 а.с. 7-9, 61-64, 135-138).

Згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 березня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Дельта Банк про визнання іпотечного договору недійсним та накладено арешт на нежитлову будівлю-магазин загальною площею 568 м. кв., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 12).

Відповідно до постанови про арешт майна боржника від 04.04.2019 ВП №58796615 головним державним виконавцем Уманського міського ВДВС ГТУЮ у Черкаській області Бойко Т. Д., згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 березня 2019 року, накладено арешт на майно - нежитлову будівлю, магазин загальною площею 568 м. кв., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 13).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, індексний номер 162333432, від 04.04.2019 року вбачається, що о 18:15:26 внесено до реєстру запис про арешт майна боржника (т.1 а.с. 14).

Відповідно до листа Уманської міської ради від 14 лютого 2020 року, на виконання ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22.01.2020, повідомлено, що реєстраційна справа та документи для долучення для реєстраційної справи у паперовій формі на об`єкт нерухомого майна, а саме: на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , до відділу реєстрації виконавчого комітету не надходили. Разом з тим, суду були направлені документи реєстраційної справи, які наявні в електронній формі та отримані шляхом друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно опису, суду надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.02.2016, претензія-вимога від 12.02.2016, Додатковий договір від 07.07.2012, Договір кредитної лінії від 20.05.2011, Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Кравчук Т. І. за реєстровим № 2-1908 від 20.05.2011 від 08.04 2019 № 386 та Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Кравчук Т. І. за реєстровим № 2-1908 від 20.05.2011 від 04.04 2019 № 376 (т. 2 а.с. 29-45).

Згідно довідки агентства нерухомості Лілія по оцінці середньої вартості комерційної нерухомості від 25 жовтня 2019 року, середня вартість комерційної торгової нерухомості, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , станом на 2019 рік становить за 1 кв. м. 28000-30000 грн.

З довідки ТОВ Уманська нерухомість про середню вартість комерційної нерухомості від 15 жовтня 2019 року вбачається, що середня вартість 1 кв. м. комерційної торгової нерухомості, яка знаходиться в АДРЕСА_3 , станом на 2019 рік становить 35800 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатом проведення судової оціночно-будівельної експертизи № 10-03/2020 від 17 березня 2020 року, ринкова вартість нежитлових приміщень магазину загальною площею 568 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 станом на 26 квітня 2019 року становить 17097000 грн. без врахування ПДВ.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Міщенка С. В., представника ТОВ Фінансова компанія Централ Фінанс - адвоката Стратілатова К. Г., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі Краска проти Швейцарії від 19 квітня 1993 року визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які мають бути почуті , тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з принципом диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 49 ЦПК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення вищевикладеним вимогам не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Звертаючись в суд з позовом, а в подальшому змінюючи предмет позову, ОСОБА_1 було поставлено три вимоги, з яких дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав обтяжень, скасування запису про проведення державної реєстрації права власності номер 31389246 та припинення права власності ТОВ ФК Централ Фінанс на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 (номер запису права власності 31389246) та майнову вимогу (поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис право власності за ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 18.07.2008 виданого Виконавчим комітетом Уманської міської ради, частка власності 43/50 та ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності, НОМЕР_2 , 18.07.2008 виданого Виконавчим комітетом Уманської міської ради, частка власності 7/50.

При цьому, ціна позову значно перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що згідно ч. 4 ст. 274 ЦПК України вказує на неможливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області 04 жовтня 2019 року в особі судді Коваля А. Б. даний позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с. 17).

14 травня 2020 року ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_6 про відвід головуючого судді Коваля А. Б., а цивільну справу № 705/4132/19 передано до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для виконання вимог ст. 33 ЦПК України (т.1 а.с. 7-8).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2020 року визначено головуючим суддею Годік Л. С. (т. 2 а.с. 9).

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 червня 2020 року дану справу прийнято суддею Годік Л. С. до свого провадження та вирішено продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (т. 2 а.с. 11).

Частиною 5 ст. 274 ЦПК України визначено, що суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Тобто, положення норм ЦПК України визначає умови за яких можливий перехід із спрощеного позовного провадження в загальне, а не навпаки.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, що враховуючи предмет та підстави позову узгоджується із нормами процесуального права, натомість суддя Годік Л. С., прийнявши справу до свого провадження ухвалою від 20.06.2020, в порушення процесуальних норм, дійшла висновку про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, що є самостійною, безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Крім того, досліджуючи матеріали справи апеляційним судом були встановлені також інші порушення норм процесуального права.

Зокрема, встановлено, що ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 січня 2020 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 та витребувано в Уманській міській раді належним чином завірені копії документів, які були надані заявником для реєстрації зміни власника на нежитлове приміщення магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 95-96).

Вказану ухвалу Уманською міською радою було виконано шляхом направлення 17 лютого 2020 року документів реєстраційної справи з їх описом, які наявні в електронній формі та отримані шляхом друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 2 а.с. 29-45).

Однак, вказані документи, які надійшли до місцевого суду 18 лютого 2020 року, за вх. № 3505, долучені до матеріалів справи лише 03 серпня 2020 року, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення суду та відповідно не були досліджені судом у визначеному законом порядку.

Щодо розгляду позову по суті Черкаський апеляційний суд виходить з наступних мотивів.

У п. 3 рішення Конституційного Суду України від 14.07.2020 № 8-р/2020 у справі № 3-67/2019(1457/19) зазначено таке: відповідно до Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509); зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526); виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546).

Згідно зі ст. 572 цього Кодексу за заставою кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку (абз. 3 ст.1 Закону).

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (перше речення частини 1) іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5).

Згідно зі ст. 9 цього Закону іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено Законом (перше речення частини 1); іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки (абзац 4 частини 3).

Судом встановлено, що 20.05.2011 між ПАТ Дельта Банк та громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , у забезпечення Договір кредитної лінії №ВКЛ-2006374 від 20.05.2011, було укладено Іпотечний договір, за яким в іпотеку була передана нежитлова будівля, магазин, загальною площею 568,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 44-49).

04.04.2019 між ТОВ ФК Централ фінанс та ТОВ ФК Інвент укладено Договір про відступлення права вимоги № 003/19, а 08.04.2019 року між ТОВ ФК Централ фінанс та ТОВ ФК Інвент було укладено Договір відступлення права вимоги за вказаним вище іпотечним договором, за яким ТОВ ФК Централ фінанси отримало права іпотекодержателя за вищевказаним іпотечним договором.

У ст. 12 ЗУ Про іпотеку вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 ЗУ Про іпотеку передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст. 12 цього Закону.

Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, у тому числі, й ст. ст. 35-37 ЗУ Про іпотеку .

Так, ст. 35 ЗУ Про іпотеку визначено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно зі ст. 36 ЗУ Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 37 ЗУ Про іпотеку правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Вказане узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 760/14438/15-ц.

Так, у Договорі іпотеки від 20.05.2011, укладеному між ПАТ Дельта Банк та громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_3 п. 6.2 визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцями зобов`язання вцілому або в частині, а також в інших випадках, передбачених цим договором, кредитним договором чи чинним законодавством, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором чи чинним законодавством.

Пунктом 7.2 Договору іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ Про іпотеку та умовами цього договору, продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 8 ЗУ Про іпотеку та умовами цього Договору.

Іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.2 цього договору (п. 7.3 договору).

Також в п. 2.3.2 та п. 2.3.3. Договору визначено, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №29741795, виданого Уманським виробничим відділком КП ЧООБТІ 20 квітня 2011 року загальна вартість предмета іпотеки становить 4632500 грн, а загальна заставна вартість предмету іпотеки за погодженням сторін становить 4632500 грн.

Відповідно до п. 7.4, п. 7.4.1. Договору сторони домовилися про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, зокрема, шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання згідно із цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до наведених нижче умов.

У випадку набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавці підтверджують свою згоду на передачу у власність іпотекодержателю предмета іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, якого обирає іпотекодержатель для здійснення такої оцінки.

Підписанням цього договору іпотекодавець засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя у випадку виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору, кредитного договору та вимог чинного законодавства України.

Тобто передача іпотекодавцем права власності на предмет іпотеки є умовою звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.

Якщо у законі і договорі по різному урегульовано питання звернення стягнення на предмет іпотеки, то застосовуються вимоги договору, якщо такі не протирічать закону чи не заборонені законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , зокрема: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Частиною 2 ст. 18 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, визначено, що цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу) (пункт 61 Порядку у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у ст. ст. 10, 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ст. 37 Закону України Про іпотеку порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц (провадження № 14-501цс18), від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц (провадження № 14-661цс18).

Отже, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки тільки після направлення іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення, та не усунення іпотекодавцем порушення у тридцятиденний строк з моменту отримання такої вимоги, а державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, здійснюється державним реєстратором після надання доказів про направлення такої вимоги іпотекодавцю та завершення тридцятиденного строку з моменту отримання такої вимоги.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підставою виникнення у ТОВ ФК Централ Фінанс права власності на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зазначено: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення б/н, виданий 18.02.2016, претензія-вимога, серія та номер: 023-18, виданий 12.02.2016, Додатковий договір: 1, виданий 06.07.2012, Договір іпотеки, серія та номер: 2-1908, виданий 20.05.2011, Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором посвідченим державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Кравчук Т. І. за реєстровим № 2-1908 від 20.05.2001 року серія та номер 386, виданий 08.04.2019, первісний іпотекодержатель ТОВ Фінансова компанія Інвент , новий іпотекодержатель ТОВ Фінансова компанія Централ Фінанс , Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором посвідченим державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Кравчук Т. І. за реєстровим № 2.1908 від 20.05.2001 року серія та номер 376, виданий 04.04.2019, первісний іпотекодержатель ПАТ ДельтаБанк , новий іпотекодержатель ТОВ Фінансова компанія Інвент , (т.1 а.с. 7).

Разом з тим, із наданих, на виконання ухвали суду, документів реєстраційної справи, які наявні в електронній формі та отримані шляхом друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, спірна реєстрація права власності відбулася на підставі наступних документів: рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_2 від 18.02.2016, претензії-вимоги від 12.02.2016, Додатковий договір від 07.07.2012, Договір кредитної лінії від 20.05.2011, Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Кравчук Т. І. за реєстровим № 2-1908 від 20.05.2011 від 08.04 2019 № 386 та Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Кравчук Т. І. за реєстровим № 2-1908 від 20.05.2011 від 04.04 2019 № 376 (т. 2 а.с. 29-45).

Отже з викладеного вбачається, що документи на підставі яких перейшло право власності до відповідача, які містяться в реєстраційній справі відрізняються від інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Крім того, згідно реєстраційної справи, державному реєстратору не було надано Договору іпотеки, який і містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Щодо перевірки направлення іпотекодавцям та боржнику письмової вимоги про усунення порушення, слід зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц дійшла висновку, що повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Сторонами Кредитного договору узгоджено, що ФОП ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_4 .

Сторонами іпотечного договору також узгоджено, що адресою проживання ОСОБА_7 є АДРЕСА_4 , а ОСОБА_3 - АДРЕСА_5 .

Крім того, Кредитним договором узгоджено, що позичальник протягом десятиденного строку зобов`язаний письмово повідомити кредитора про зміну, зокрема, місця проживання, а договором іпотеки визначено, що у п`ятиденний строк іпотекодавці повинні повідомити іпотекодержателя про зміну місцезнаходження та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов`язань за цим Договором.

Ні позичальник, ні іпотекодавці не повідомляли іпотекодержателя про зміну місця проживання.

12 лютого 2016 року ПАТ Дельта Банк було складено вимоги позичальнику ФОП ОСОБА_2 та майновим поручителям ОСОБА_7 , ОСОБА_3 з яких вбачається, що загальна заборгованість за кредитним договором становить 1091625,35 грн, Банк вимагав протягом 30 календарних днів, з моменту направлення цієї претензії, погасити заборгованість за договором кредитної лінії №ВКЛ-2006374 від 20 травня 2011 року та попередив, що у випадку невиконання вимоги Банк розпочне процедуру звернення стягнення на майно передане в іпотеку Банку, в забезпечення виконання зобов`язань ФОП ОСОБА_2 за Кредитним договором.

Вказані вимоги були направлені на визначені в Договорі іпотеки та Кредитному договорі адреси проживання.

Позивач ОСОБА_7 та ОСОБА_5 отримали вказаний лист 18.02.2016, а щодо отримання вимоги ОСОБА_3 , то матеріали справи містять лише докази належного направлення їй письмової вимоги, докази вручення або причини невручення відсутні.

Водночас, досліджені судом матеріали реєстраційної справи не містять і доказів направлення ОСОБА_3 письмової вимоги про усунення порушень зобов`язань.

Отже, державному реєстратору було надано підтвердження вручення вимоги лише позичальнику ФОП ОСОБА_2 та позивачу ОСОБА_7 , при цьому будь-яких доказів щодо вручення чи направлення вимоги другому із майнових поручителів, а саме ОСОБА_3 реєстратору надано не було, а останнім не перевірено вказаних обставин, що є порушенням вимог законодавства.

Щодо оцінки предмета іпотеки під час переходу права власності.

Частиною 5 ст. 37 ЗУ Про іпотеку , іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

За висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц щодо застосування вищевказаної норми ст. 37 ЗУ Про іпотеку ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною, яка має погоджуватись з власником майна при зверненні іпотекодержателем стягнення на іпотечне майно у позасудовий спосіб шляхом набуття на нього права власності. Відповідно, нездійснення оцінки предмету іпотеки на момент переходу права власності до іпотекодержателя є порушенням процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду є загальним, підтриманий усталеною судовою практикою Верховного Суду (зокрема у постановах від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 20.02.2020 у справі № 653/2857/17, від 11.06.2020 у справі № 914/953/19) та підлягає застосуванню при розгляді спорів щодо скасування державної реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем внаслідок набуття ним права власності на предмет іпотеки у позасудовий спосіб.

Згідно п. 7.4.1. Договору іпотеки, іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Тобто, проведення оцінки предмета іпотеки, на момент переходу права власності, крім іншого вимагає і сам Договір іпотеки.

Чинним законодавством встановлено ряд вимог до форми та змісту оцінки майна.

Зокрема, ст. 3 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною 3 ст. 12 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Частиною 6 ст. 9 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 та з урахуванням Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з п. 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Разом із цим, відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

При цьому, п. 57 Національного стандарту № 1 визначено, що звіт про оцінку майна дозволяється складати у стислій формі у разі доопрацювання (актуалізації) оцінки об`єкта оцінки на нову дату оцінки, а також в інших випадках, визначених відповідними національними стандартами.

Крім того, ст. 11 ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 2033/2-108/11, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведення незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Відповідно до Звіту № 1485у/19 про незалежну оцінку від 24 квітня 2019 року ТОВ Харківексперт вартість нежитлового приміщення, магазину загальною площею 568 кв. м., що належить ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 24.04.2019 складає 1039260 грн, а сам звіт наданий у формі короткого викладу важливих фактів та висновків.

Наданий звіт не містить відповідних пояснень щодо огляду об`єкта оцінки чи про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, в ньому не зазначені обґрунтування застережень та припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду та інформації про ціни продажу подібного (пропонованого) майна або інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна, відсутній також перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилась оцінка, як того вимагає Національний стандарт №1.

У висновку, долученому відповідачем до матеріалів справи не зазначено, який саме фактор вплинув на те, що вартість майна вказана у вказаній оцінці суттєво знизилась в порівнянні з оцінкою зазначеною у Договорі іпотеки.

Крім того, апеляційний суд також враховує, що згідно висновку експерта № 10-03/2020 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 17 березня 2020 року (справа в провадженні господарського суду Черкаської області № 925/1341/19 за позовом ТОВ Фінансова компанія Централ Фінанс до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення 47567,30 грн), вартість нежитлового приміщення, магазину загальною площею 568 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 26.04.2019 складає 17097000 грн, що суттєво відрізняється від оцінки, яка проведена на момент переходу права власності до відповідача.

Тому посилання скаржника на порушення законодавства під час проведення оцінки нежитлового приміщення, магазину за адресою: АДРЕСА_1 , є такими, що ґрунтується на законі, адже наданий суду Звіт № 1485у/19 про незалежну оцінку від 24 квітня 2019 року не відповідає вищевикладеним вимогам та не може підлягати застосуванню.

Щодо скасування запису про проведення державної реєстрації права власності та поновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності, апеляційний суд виходить з наступних мотивів.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) підставою для вчинення відповідної реєстраційної дії є судове рішення, яке набрало законної сили, про скасування рішення державного реєстратора.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, зокрема, на підставі судового рішення, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому а п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У розумінні положень наведеної норми (чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), на відміну від редакції чинної на момент звернення до суду з позовом, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Тому, вимога про скасування запису про проведення державної реєстрації права власності за відповідачем не підлягає задоволенню.

Поновлення запису про право власності за своєю правовою природою не є спором про відновлення майнових прав позивача, оскільки вчинення такої реєстраційної дії не пов`язане з виникненням або припиненням права на це майно, а є наслідком скасуванням запису/рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зокрема, відповідно до п. 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (з відповідними змінами), внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні/скасуванні відповідних записів, виключно у випадках, передбачених законом. У Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.

Отже, позивач не позбавлений можливості звернутися до державного реєстратора із заявою про поновлення запису про його право власності на спірне майно, том у в задоволенні позовної вимоги про поновлення запису про право власності теж слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов' `язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи приведені вимоги закону, встановлені обставини справи, надані докази та доводи сторін, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову, оскільки вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 11:45:02 про реєстрацію речового права на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1 за ТОВ ФК Централ Фінанс та припинення речового права на нього за ТОВ ФК Централ Фінанс є обґрунтованими. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновок щодо суті апеляційної скарги (задоволенню підлягають дві немайнові вимоги), із ТОВ ФК Централ Фінанс на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2450 (1681,6+768,4) грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 липня 2020 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Централ Фінанс , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: державний реєстратор комунального підприємства Реєстраційний центр Каленчук Микита Андрійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 46694241 від 02.05.2019 11:45:02 про реєстрацію речового права на нежитлове приміщення, магазин, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 568 кв.м., проведене державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційний-центр , Черкаська область, Каленчуком Микитою Андрійовичем, згідно якого право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Централ Фінанс , номер запису про право власності 31389246.

Припинити речове право товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Централ Фінанс на нежитлове приміщення, магазин, що розташований по АДРЕСА_1 (номер запису права власності 31389246).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Централ Фінанс на користь ОСОБА_1 - 2450 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2020 року.

Головуючий: Л. І. Василенко

Судді: Н. І. Гончар

Ю. В. Сіренко