Рішення
від 22.12.2020 по справі 265/7079/20
ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 265/7079/20

Провадження № 2/265/1858/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 грудня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Дрьомовій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/7079/20 за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, 3-я особа: Управління Служба у справах дітей Маріупольської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом до відповідача про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись в обґрунтування позову на те, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який схильний до вживання спиртних напоїв, не створив та не створює належних умов для життя та розвитку доньки, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Малолітня ОСОБА_2 передана до КЗ Маріупольський дитячий будинок змішаного типу Центр опіки для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області 26 грудня 2019 року, де перебуває до теперішнього часу. 16 червня 2020 року ОСОБА_1 написав заяву про повернення йому малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою він буде проживати за адресою, яку він вкаже пізніше, але до цього часу адресу не повідомив, на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Маріупольської міської ради не з`явився та дитину не забирає, хоча відвідував свою доньку 8 разів протягом січня 2020 року - березня 2020 року. Починаючи з 12 березня 2020 року відповідач телефонує до дитячого будинку Центр опіки з метою дізнатися про самопочуття доньки та її емоційний стан та передає їй гостинці, однак не завжди дотримується рекомендацій адміністрації дитячого будинку щодо правил відвідування дитини у закладі та агресивно реагує на зауваження. При цьому ОСОБА_1 свого житла в м. Маріуполі не має, орендувати житло не бажає, де мешкає не повідомляє, отже не створив необхідних умов для життя та розвитку дитини. Відповідач перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб по АДРЕСА_1 та періодично користується послугою притулку для осіб без визначеного місця проживання. В найкращих інтересах дитини прийнято рішення про доцільність звернення до суду з позовною заявою про відібрання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_1 ,без позбавлення його батьківських прав, та продовження строку перебування малолітньої ОСОБА_2 в КЗ Маріупольський дитячий будинок змішаного типу Центр опіки для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області , оскільки своїми діями ОСОБА_1 порушує ст. 12 Закону України Про охорону дитинства . На підставі наведеного просив відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення його батьківських прав, а також стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 на користь законного представника дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судове засідання представник позивача, яка діє на підставі довіреності, ОСОБА_3 , не з`явилась, надавши суду заяву з проханням вирішити справу за її відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні заявлених вимог у повному обсязі та не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач, ОСОБА_1 , в судове засідання за невідомих суду причин не з`явився повторно, будучи про час та місце розгляду справи повідомленим належним чином.

Представник третьої особи, Управління Служба по справах дітей Маріупольської міської ради, до судового засідання не з`явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

За ч. 4 ст. 223 ЦПК суд ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

На підставі ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі за текстом рішення - СК) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За ст. 8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ст. 12 Закону України Про охорону дитинства батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, а також несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно із свідоцтвом про народження, виданим 22 серпня 2017 року Лівобережним у місті Маріуполі відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 23, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

За свідоцтвом про смерть, виданим Лівобережним у місті Маріуполі відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 24 жовтня 2017 року, актовий запис № 1623, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до паспорту громадянина України, виданого 7 лютого 2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Згідно із актом про знайдену дитину від 20 грудня 2019 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 грудня 2019 р. об 4-52 год. була знайдена на зупинці громадського транспорту по вул. Кирова Центрального району м. Маріуполя без супроводу дорослих, бо спала на зупинці, після чого була передана до Маріупольської міської лікарні № 4 ім. І. К. Мацука.

За повідомленням начальника відділу превенції ЦВП ГУ НП в Донецькій області від 21 грудня 2019 року вбачається, що відповідач вживає алкоголь, тому заснув вночі разом з дитиною на зупинці громадського транспорту взимку, а коли дитина прокинулась, то батька поруч не було, відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, на підставі чого судом було 9 січня 2020 року накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Суд встановив, що після медичного обстеження малолітня ОСОБА_2 була передана до КЗ Маріупольський дитячий будинок змішаного типу Центр опіки для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області за актом передачі дитини від 26 грудня 2019 року, де перебуває до теперішнього часу.

За інформацією КЗ Маріупольський дитячий будинок змішаного типу Центр опіки для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області від 15 липня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 відвідував свою доньку: 14.01.2020, 21.01.2020, 22.01.2020, 17.02.2020, 22.02.2020, 26.02.2020, 02.03.2020, 05.03.2020, а починаючи з 12 березня 2020 року телефонує з метою дізнатись про стан своєї доньки. Натомість, відповідач не завжди дотримується рекомендацій адміністрації такого дитячого будинку та агресивно реагує на зауваження.

За письмовою інформацією в. о. завідувача ДНЗ № 70 від 18 вересня 2019 року вбачається, що за час перебування малолітньої ОСОБА_2 в такому закладі виникали проблеми з вчасною оплатою, відвідуванням дитиною дитячого садочку, а дитина іноді виглядала неохайно, на зауваження відповідач жалівся, що йому бракує часу слідкувати за донькою. При цьому 17 вересня 2019 року об 18.40 год. ОСОБА_2 була госпіталізована до інфекційного відділення № 3 міської лікарні № 4 ім. Мацука з температурою 37.5 градусів, дитина протягом 2 днів була на контролі медичної сестри. В інфекційному відділенні дівчинка вже три місяці тому назад знаходилась на лікуванні з запаленням легень. Зі слів дитини у вихідні вони з батьком залишилися без житла на вулиці. Про стан здоров`я дитини було повідомлено батькові об 6.00 ранку 17 вересня 2019 р., після чого зв`язок з ним був відсутній. На зв`язок ОСОБА_1 вийшов лише 18 вересня 2019 року об 7-00 год.

Вказане також підтверджується інформацією Інфекційного відділення № 3 міської лікарні № 4, де також вказано, що за час перебування в стаціонарі дитини її періодично відвідував батько, який приходив у нетверезому стані, який натомість на виписку дитини із такоо закладу не прийшов.

За повідомленням Маріупольського міського центру з обслуговування громадян без визначеного місця проживання від 20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 періодично користується послугою притулку для осіб без визначеного місця проживання.

За інформацією Департаменту соціального захисту населення від 2 листопада 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в АДРЕСА_1 .

Суд встановив, що 16 червня 2020 року ОСОБА_1 написав заяву про повернення йому малолітньої доньки ОСОБА_2 , 2013 р. н., з якою він буде проживати за адресою, яку він вкаже пізніше.

Однак, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини від 2 вересня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 свого житла в м. Маріуполі не має, мешкає де прийдеться, не створив необхідних умов для життя та розвитку дитини, тому оскільки відповідач не зробив нічого для того, щоб покращити якість свого життя та створити необхідні й безпечні умови проживання для дитини, не маючи бажання співпрацювати з соціальними службами, свідомо нехтуючи своїми обов`язками, було прийнято рішення звернутись до суду із вказаним позовом.

За п. 2 ч. 1 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених, в тому числі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У такому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

При цьому на підставі ч. 3 ст. 170 СК, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

В судовому засіданні було встановлено, що свої вимоги представники позивача обґрунтовували тим, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої ОСОБА_2 та що залишення дитини у відповідача є небезпечним для здоров`я та морального виховання дитини, виходячи з того, що батько дитини належним чином не піклується про здоров`я, розвиток та навчання своєї доньки, не створюючи належних умов для її проживання із ним, що у повній мірі знайшло своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не виконує належним чином свої батьківські обов`язків по відношенню до малолітньої ОСОБА_2 , внаслідок чого, суд погоджується із наявністю підстав для відібрання такої дитини від відповідача.

Суд зауважує, що доказів того, що з часу примусового відібрання дитини від ОСОБА_1 у нього відбулись позитивні зрушення з бік створення умов проживання малолітньої дитини, суду не було надано.

Оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, а дитина має лише батька, будучи позбавленої його піклування, то позиція органу опіки та піклування про доцільність відібрання такої дитини без позбавлення відповідача батьківський прав, ґрунтується на встановлених судом обставинах справи та відповідає інтересам дитини.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2019 року по справі № 643/7567/16-ц.

Враховуючи викладене вмотивування, суд вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню підлягають шляхом відібрання у ОСОБА_1 малолітньої доньки, ОСОБА_2 , без позбавлення його батьківських прав, що буде виправданим втручанням у сім`ю відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

За ст. 180 СК батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За ч. 1 ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі ч. 2 ст. 193 СК якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи, що утримання малолітньої доньки, яка була тимчасово влаштована та на теперішній час перебуває у КЗ Маріупольський дитячий будинок змішаного типу Центр опіки для дітей дошкільного і шкільного віку Маріупольської міської ради Донецької області , є обов`язком відповідача, як батька такої дитини, то суд вважає можливим також задовольнити заявлені позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь законного представника дитини на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі ст. 141 ЦПК з відповідача підлягає також стягненню на користь держави судовий збір у загальному розмірі 1681,60 грн. відповідно до кількості задоволених судом позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Органу опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, 3-я особа: Управління Служба у справах дітей Маріупольської міської ради, - задовольнити.

Відібрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не позбавляючи батьківських прав ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь законного представника дитини на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 5 листопада 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути ОСОБА_1 з на користь держави судовий збір у сумі 1681,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте відповідачем шляхом подачі письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 22 грудня 2020 року.

Позивач: Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради, розташований в м. Маріуполі по вул. Митрополитській 3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа по АДРЕСА_1 .

Третя особа: Управління Служба у справах дітей Маріупольської міської ради, розташоване в м. Маріуполі по вул. Архітектора Нільсена 26.

Суддя

СудОрджонікідзевський районний суд м.Маріуполя
Дата ухвалення рішення22.12.2020
Оприлюднено24.12.2020
Номер документу93771951
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —265/7079/20

Ухвала від 07.10.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Дорошенко Г. В.

Ухвала від 30.09.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Дорошенко Г. В.

Ухвала від 19.11.2021

Цивільне

Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя

Козлов Д. О.

Ухвала від 12.04.2021

Цивільне

Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя

Козлов Д. О.

Ухвала від 12.02.2021

Цивільне

Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя

Козлов Д. О.

Рішення від 22.12.2020

Цивільне

Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя

Козлов Д. О.

Ухвала від 06.11.2020

Цивільне

Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя

Козлов Д. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні