Постанова

від 23.12.2020 по справі 916/2616/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2616/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви, ухвалене суддею Літвіновим С.В. у м. Одеса

у справі №916/2616/19

за позовом: Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІРІНОВКА ВМ

про: зобов`язання повернути земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІРІНОВКА ВМ про зобов`язання повернути за актом приймання-передачі земельні ділянки з кадастровими номерами: 5121655500:01:003:0379 площею 32,0941 га; 5121655500:01:003:0395 площею 2,7143 га; 51216555500:01:003:0404 площею 23,0402 га; 5121655500:01:003:0384 площею 19,7623 га; 5121655500:01:003:0413 площею 13,838 га; 5121655500:01:003:0381 площею 6,1003 га; 5121655500:01:003:0386 площею 48,086 га; 5121655500:01:003:0410 площею 11,8674 га; 5121655500:01:003:040 площею 40,3552 га; 5121655500:01:003:0564 площею 18,4916 га; 5121655500:01:003:0378 площею 12,7779 га; 5121655500:01:003:0396 площею 41,5946 га; 5121655500:01:003:0402 площею 12,2867 га; 5121655500:01:003:0397 площею 7,4509 га; 5121655500:01:003:0346 площею 4,7936 га; 5121655500:01:003:0392 площею 51,9513 га; 5121655500:01:003:0390 площею 10,4135 га.

Позов мотивовано тим, що відповідач використовує земельні діялнки за відсутності законодавчо визначених підстав без правовстановлюючих документів. У свою чергу, укладений 15.02.2019 між директором відповідача та Цебриківською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області договір № 25 про відшкодування витрат бюджету селищної ради за фактичне землекористування є лише домовленістю сторін про сплату коштів за фактичне використання земельних ділянок без відповідних правовстановлюючих документів та згідно положень законодавства не надає відповідачу права користування ними. Отже, на думку позивача, таке використання суперечить вимогам чинного законодавства, внаслідок чого спірна земельна ділянки має бути звільнена та повернена органу місцевого самоврядування згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Звернення прокурора з відповідною позовною заявою мотивоване ч. 3 ст. 4, ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру та обґрунтоване тим, що Цебриківська селищна рада Великомихайлівського району має повноваження звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель на території селищної ради, проте ухилилась від їх виконання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 позовну заяву керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІРІНОВКА ВМ про зобов`язання повернути земельні ділянки та додані до неї документи, повернуто позивачу.

Означене судове рішення мотивоване недоведеністю необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також необґрунтованістю підстав звернення до суду з позовом від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру . судом також зазначено, що прокурором необґрунтовано неможливість Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області самостійно звернутися до суду, у випадку наявності порушення прав та охоронюваних інтересів держави у сфері, яка відноситься до повноважень органу місцевого самоврядування.

Не погодившись з означеною ухвалою суду, виконувач обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить: прийняти апеляційну скаргу до провадження; ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 у справ №916/2616/19 скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; про дату та час розгляду справи повідомити Роздільнянську місцеву прокуратуру Одеської області та прокуратуру Одеської області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилався на необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неправильне застосування норм матеріального права, а саме ч. 1, ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 131-1 Конституції України та порушенням норм процесуального права, а саме ч. 4 ст. 53, ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що:

Цебриківською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області як органом, який з урахуванням положень ст. ст. 2, 9, 16, 18-1, 60 Закону України Про місцеве самоврядування України зобов`язаний представляти інтереси територіальної громади, не вжито жодних заходів щодо звернення до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель на території селищної ради та повернення зазначених в позові земель, у зв`язку з чим позивач з метою поновлення порушених інтересів держави звернувся із цим позовом;

Роздільнянською місцевою прокуратурою листом №(16-97)4084-19 вих. від 02.08.2019 повідомлено відповідну селищну раду про факти порушення законодавства під час користування відповідачем земельними ділянками, що належать територіальній громаді. Водночас, вказаним органом жодних заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства не вжито, земельні ділянки не повернуто. Повідомленням від 28.08.2019 №(16-97)4475-19 вих. проінформовано Цебриківську селищну раду Великомихайлівського району про подання позовної заяви до суду для розгляду по суті;

нездійснення відповідним органом заходів щодо повернення зазначених земельних ділянок протягом тривалого часу, а саме з 15.02.2019 і є доказами їх бездіяльності, що є підставою для представництва інтересів держави органами прокуратури;

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.09.2020 для розгляду вказаної справи визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Ярош А.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020: витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2616/19; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 у справі №916/2616/19 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

30.09.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/2616/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2020: апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 у справі №916/2616/19 залишено без руху; встановлено виконувачу обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів (листом з описом вкладення) іншим учасникам справи, документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; попереджено виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.

Листом, що надійшов до Південно-західного апеляційного господарського суду 24.10.2019, керівником Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області надано докази направляння апеляційної скарги сторонам у справі №916/2616/19 та копію наказу прокурора Одеської області №1812к від 30.08.2019 про покладення обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури на його заступника Цівільова В.В., що підтверджує повноваження заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області.

У зв`язку з перебуванням судді Ярош А.І. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду від 24.10.2029 №687, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2616/19.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.10.2019 для розгляду справи визначено судову колегію у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Разюк Г.П., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2020: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви у справі №916/2616/19; у задоволенні клопотання виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відмовлено; постановлено розгляд апеляційної скарги виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви у справі №916/2616/19 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст. 263 Господарського процесуального кодексу України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами його направлення учасникам справи) до 08.11.2019 та роз`яснено про їх право у вказаний строк подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду.

06.11.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю ІРІНКОВА ВМ надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить суд залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта відповідач зазначав, що суд першої інстанції прийняв спірне рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, встановивши, що Цебрикінська селищна рада Великомихайлівського району Одеської області у відповідності до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є органом місцевого самоврядування, що представляє собою гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, а прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави та не обґрунтовано підстави звернення до суду з позовом від імені органу місцевого самоврядування.

Керівник Роздільнянської місцевої прокуратури згідно поданих, у порядку ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, письмових пояснень наполягав на обґрунтованості доводів апеляційної скарги та зазначив, що усвідомлена пасивна поведінка Цебрикінської селищної ради Великомихайлівського району, якій відомо: 1) про законодавчо визначений порядок надання земельних ділянок у користування; 2) про самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем, що порушує вимоги законодавства; 3) що незаконне використання земельних ділянок комунальної власності порушує інтереси у сфері контролю за використанням та охороною земель, призводить до ненадходження орендних платежів відповідно до законодавства; 4) що використання земельних ділянок без належних правових підстав порушує права держави в особі позивача, як розпорядника земель комунальної власності та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель; 5) що внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів до бюджету не надходять кошти, які бюджет міг отримати за наслідками проведення аукціону з визначенням найвищої ціни, що призводить до фактичного ослаблення економічних основ місцевого самоврядування та неможливості спрямувати ці кошти на реалізацію програм соціально-економічного розвитку та інше; 6) що Цебриківська селищна рада відповідно до положень ст. ст. 2, 9, 16, 18-1, 60 Закону України Про місцеве самоврядування України , ст. ст. 15-17, 319, 386 Цивільного кодексу України має всі повноваження для захисту своїх прав та законних інтересів, але не вживає жодних заходів для цього, розцінена прокурором як нездійснення захисту . Саме це і стало підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Доказами наявності підстав є інформація Цебриківської селищної ради від 18.07.2019 №613/02-15 (додаток №7 до позову), надана на запит Роздільнянської місцевої прокуратури від 30.05.2019 №(16-97)3010-19 вих. та інформація Цебриківської селищної ради від 14.08.2019 №686/02-15 (додаток 8 до позову), надана на запит Роздільнянської місцевої прокуратури від 02.08.2019 №(16-97)4084-19 вих.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 зобов`язано виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області у строк до 25.11.2019 надати суду оригінал позовної заяви Керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області (вх. ГСОО №2671/19 від 03.09.2019) по справі №916/2616/19 та доданих до неї документів.

На виконання вищевказаної ухвали суду апеляційної інстанції, листом (за вх. №3521/19/Д6 від 20.11.2019) керівником Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області надано оригінал позовної заяви по справі №916/2616/19 та додані до неї документи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви у справі №916/2616/19 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №912/2385/18 (виготовлення та офіційного оприлюднення повного тексту постанови).

28.09.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі №916/2616/19 за апеляційною скаргою виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви, зважаючи на закінчення касаційного перегляду справи №912/2385/18 та опублікування повного тексту рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2020: поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви у справі №916/2616/19; продовжено розгляд апеляційної скарги виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви у справі №916/2616/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене судове рішення, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, поясненнях та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Предметом даного апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав, визначених п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Звертаючись із цим позовом до суду, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Цебріківську селищну раду Великомихайлівського району Одеської області та зазначив, що позивач не здійснює захисту інтересів, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці. Така поведеніка органу місцевого самоврядування позбавляє можливості раціонального використання спірних земельних ділянок, звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання розпорядження землею, що перебуває у комунальній власності, з метою забезпечення можливості здійснення власником правомочностей щодо вільного розпорядження цією землею у законний спосіб. Прокурором у позовній заяві зазначено, що дотриманням конкурсної процедури надання в оренду земельних ділянок забезпечило надходження значно більшої суми орендних платежів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Згідно з аб. 1 і 2 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до аб. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями ч. ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Як вже зазначалося, своє звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ради прокурор обґрунтовував тривалим невжиттям позивачем заходів у сфері контролю за використанням та охороною земель.

Матеріалами справи встановлено, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю ІРІНОВКА ВМ Тухтарян О.А. 15.02.2019 звернувся з клопотанням до Цебриківської селищної ради про надання згоди на відшкодування втрат бюджету селищної ради за фактичне землекористування в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на 2019 рік у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

15.02.2019 між Цебриківською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю ІРІНОВКА ВМ укладено договір про відшкодування втрат бюджету селищної ради за фактичне землекористування №25, де у п.1 сторони передбачили, що землекористувач, який фактично використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів площею 260,6870 га із земель сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: на території Цебриківської селищної ради (за межами населених пунктів) на період 7 місяців 2019 року зобов`язується сплачувати в грошовій формі, відшкодування витрат бюджету за фактичне використанні земельної ділянки в розмірі 471 484,84 грн. Договір містить додатки: розрахунки втрат бюджету селищної ради за фактичне землекористування за спірними земельними ділянками.

Відповідно до листа Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області від 18.07.2019 №613/02-15, останньою повідомлено, що селищною радою рішення про проведення земельних торгів щодо спірних земельних ділянок не приймалось, договір про проведення земельних торгів щодо зазначених земельних ділянок між організатором земельних торгів - Цебрикіською селищною радою та їх виконавцем не укладався, відповідною селищною радою підготовка лоту, а саме спірних земельних ділянок для проведення земельних торгів не здійснювалась, а договори оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю ІРІНОВКА ВМ не укладались за відсутності земельних торгів.

Іншим листом від 14.08.2019 №686/02-15 Цебриківська селищна рада Великомихайлівського району Одеської області повідомила керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області про те, що договір укладений між нею та відповідачем у даній справі не є договором оренди, а укладений з метою отримання компенсації від фактичного землекористування за використання самовільно зайнятої земельної ділянки. Цебриківська селищна рада не передавала ні в оренду або іншим чином, не надавала право використання зазначеними земельними ділянками. Умовами договору передбачено лише внесення плати до бюджету селищної ради. Окремо зазначено, що з боку. Цебриківської селищної ради проводяться заходи щодо узаконення порядку використання земель, зокрема найближчим часом заплановано проведення земельних торгів.

Оцінюючи в сукупності відповідні дії селищної ради щодо укладення договору про відшкодування втрат бюджету селищної ради за фактичне землекористування та не проведення земельних торгів, колегія суду доходить до висновку, що Цебриківській селищній раді Великомихайлівського району Одеської області було відомо про порушення земельного законодавства ще з лютого 2019 року.

Також колегією суду взято до уваги те, що Роздільнянською місцевою прокуратурою Одеської області надіслано Цебриківській селищній раді Великомихайлівського району Одеської області повідомлення від 28.08.2019 №(16-97)4475-19вих в якому зазначено, що відповідно до ч. 3 п. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру нею підготовлено позов в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю ІРІНОВКА ВМ про зобов`язання останньої повернути земельні ділянки площею 260,6870 га та відповідний позов найближчим часом буде направлено до Господарського суду Одеської області.

Таким чином, прокурор дотримався порядку, що передбачений ст. 23 Закону України Про прокуратуру , у свою чергу компетентний орган Цебриківська селищна рада Великомихайлівського району Одеської області знаючи про порушення ще з лютого 2019 року протягом розумного строку не звернулась до суду з позовом в інтересах держави, кваліфікується колегією суддів як бездіяльність відповідного органу, та є самостійною підставою для представництва прокурор інтересів держави і суспільства відповідно до вказаної Закону України Про прокуратуру .

Щодо посилань місцевого господарського суду на те, що прокурором не подано належних та допустимих доказів нездійснення або здійснення неналежним чином міськрадою своїх повноважень щодо захисту інтересів держави (як то доказів внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вироку суду щодо службових осіб; доказів накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків) колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18: суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності .

За таких обставин, враховуючи положення статей 131-1 Конституції України, 53 Господарського процесуального кодексу України, 23 Закону України Про прокуратуру , усталеної судової практики щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, сформованих, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 922/708/19, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області, викладених у апеляційній скарзі щодо представництва інтересів у даній справі прокурором в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційна скарга Виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції не розглядає справу по суті, матеріали справи №916/2616/19 відповідно до положень ст. 271, п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України направляються для продовження розгляду до суду першої інстанції, відтак, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконувача обов`язків керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 про повернення позовної заяви скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Г.П. Разюк

Н.М. Принцевська