Постанова

від 23.12.2020 по справі 5016/48/2011(9/3)

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 5016/48/2011(9/3) Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богацької Н.С., Разюк Г.П.

при секретарі - Лук`ященко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020, суддя в І інстанції Давченко Т.М., повний текст якої складено 16.09.2020 в м. Миколаєві

у справі №5016/48/2011(9/3)

кредитори:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»

2) Заводський районний центр зайнятості;

3) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області;

4) Головне управління ДФС у Миколаївській області;

5) Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області,

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Волмар»

про банкрутство

ліквідатор: арбітражний керуючий Прохоров Володимир Сергійович.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.01.2011 за заявою публічного акціонерного товариства «Кредобанк» порушено справу про банкрутство ТОВ агрофірми «Волмар» .

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.02.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.05.2011, з урахуванням ухвали від 09.06.2011 про виправлення описки, затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута на загальну суму 1 313 086,09 грн.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2011 боржника - ТОВ агрофірму «Волмар» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.02.2013 припинено повноваження арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. як ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ агрофірми «Волмар» , призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шахова В.А.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2013 припинено повноваження арбітражного керуючого Шахова В.А. як ліквідатора ТОВ агрофірми «Волмар» , ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сашина О.А.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 припинено повноваження ліквідатора ТОВ агрофірми «Волмар» - арбітражного керуючого Сашина О.А. шляхом задоволення його клопотання про дострокове припинення повноважень та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Прохорова В.С.

10.10.2016 арбітражним керуючим Сашиним О.А., який раніше виконував обов`язки ліквідатора у справі, подано до суду заяву про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 25.11.2014 по 17.05.2016 у сумі 50482,67 грн.

14.07.2020 арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В., який раніше виконував обов`язки ліквідатора у справі, подано до суду заяву про затвердження оплати послуг (грошової винагороди) арбітражного керуючого та покладення обов`язку щодо їх сплати на кредиторів боржника пропорційно визнаних вимог за період роботи з 22.11.2012 по 12.02.2013 у сумі 6141,40 грн.

13.12.2019 арбітражним керуючим Прохоровим В.С. подано до суду звіт за підсумками ліквідаційної процедури відносно ТОВ агрофірми «Волмар» станом на 31.10.2019, в якому просив затвердити звіт ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс ТОВ агрофірми «Волмар» станом на 31.10.2019 і ліквідувати ТОВ агрофірму «Волмар» .

07.09.2020 арбітражним керуючим Прохоровим В.С. подано до суду звіт ліквідатора про проведену роботу у справі про банкрутство ТОВ агрофірми «Волмар» станом на 07.09.2020.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 заяву арбітражного керуючого Сашина О.А. № 02-01/137/85/48-16 - задоволено.

Затверджено оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Сашина О.А. за період з 25.11.2014 по 17.05.2016 у сумі 50482,67 грн.

Стягнуто з кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на користь арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича грошову винагороду у сумі 49964,64 грн.

Стягнуто з кредитора - Заводського районного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича грошову винагороду у сумі 35.91 грн.

Стягнуто з кредитора - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича грошову винагороду у сумі 173,89 грн.

Стягнуто з кредитора - Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича грошову винагороду у сумі 56,00 грн.

Стягнуто з кредитора - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича грошову винагороду у сумі 252,21 грн.

Задоволено заяву арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. № 21/03-32 від 01.07.2020.

Затверджено оплату послуг (грошової винагороди) арбітражного керуючого за період роботи з 22.11.2012 по 12.02.2013 у сумі 6141,40 грн.

Стягнуто з кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на користь арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича грошову винагороду у сумі 6083,05 грн.

Стягнуто з кредитора - Заводського районного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича грошову винагороду у сумі 4,37 грн.

Стягнуто з кредитора - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича грошову винагороду у сумі 18,15 грн.

Стягнуто з кредитора - Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича грошову винагороду у сумі 4,64 грн.

Стягнуто з кредитора - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича грошову винагороду у сумі 30,70 грн.

Розгляд справи призначено на 03 листопада 2020 року об 11 год. 30 хв. для забезпечення участі ліквідатора Прохорова В.С. в судовому засіданні стосовно розгляду судом звіту ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури відносно ТОВ «Волмар» .

ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» у поданій до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 у справі №5016/48/2011(9/3) в частині заяви арбітражного керуючого Сашина О.А. та заяви арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. про оплату послуг та відшкодування витрат і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні таких заяв у повному обсязі.

Підставами для скасування оскаржуваної ухвали скаржник зазначає порушення норм матеріального права, а саме: ст. ст. 30, 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує те, що розгляд заяв арбітражних керуючих Бєлоусова І.В. та Сашина О.А. повинно здійснюватися саме за нормами Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з приписами ст. 30 якого основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Як свідчать матеріали справи, в даному випадку фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався, станом на день розгляду заяв арбітражних керуючих Бєлоусова І.В. та Сашина О.А. ліквідаційна процедура у справі триває, ліквідатором у справі вживаються заходи до повернення майна банкрута до ліквідаційної маси.

З огляду на викладене, скаржник вважає передчасним та необґрунтованим стягнення з кредиторів грошової винагороди і витрат арбітражного керуючого при наявності невстановленого майна банкрута та незавершеної ліквідаційної процедури.

Також скаржник зазначає, що нормами чинного законодавства України не встановлено обов`язку кредиторів оплачувати послуги та витрати арбітражного керуючого. Тому, комітет кредиторів на своїх зборах протоколом встановив та затвердив оплату послуг арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, одержаних виключно від продажу майна банкрута.

Також скаржник наголошує, що оплата послуг арбітражного керуючого нерозривно пов`язана з його діяльністю, яка по зазначеним арбітражним керуючим містить в собі багато нюансів.

Враховуючи вищевикладене, скаржник зазначає про відсутність законних підстав для задоволення судом першої інстанції відповідних заяв арбітражних керуючих Бєлоусова І.В. та Сашина О.А. про стягнення сум грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок пропорційного розподілу їх між кредиторами.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу місцевого суду залишити без змін з огляду на те, що протягом ліквідаційної процедури не встановлено наявність майнових активів які можливо було б використати як джерело для відшкодування оплати послуг (грошової винагороди) та витрат арбітражного керуючого, враховуючи практику Верховного Суду в питаннях визначення джерел оплати праці арбітражних керуючих, одним з яких визначено кошти кредиторів, оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 постановлена відповідно до норм процесуального та матеріального права, а отже є законної та обґрунтованою.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги учасники справи в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду.

Водночас, 22.12.2020 на електронну адресу апеляційного суду від представника ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» надійшло клопотання розглянути справу без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, а частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.01.2011 за заявою публічного акціонерного товариства «Кредобанк» порушено справу про банкрутство ТОВ агрофірми «Волмар» за ознаками ст.ст. 6,11,12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.02.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.05.2011, з урахуванням ухвали від 09.06.2011 про виправлення описки, затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута на загальну суму 1 313 086,09 грн., у тому числі вимоги:

- публічного акціонерного товариства «Кредобанк» в сумі 1300712,58 грн., з яких: судові витрати в сумі 321 грн. та витрати на публікацію оголошення щодо порушення справи про банкрутство боржника в сумі 527 грн. - І черга та 1299864,56 грн.- ІV черга;

- Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі в сумі 6565,90 грн.- ІІ черга;

- Заводського районного центру зайнятості в сумі 934,82 грн. - ІІ черга;

- Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 3880,64 грн. - ІІ черга;

- Державної податкової інспекції в Заводському районі в сумі 215025,50 грн., з яких: 992,17 грн. - ІІІ черга, 465,72 грн. - VІ черга.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2011 боржника - ТОВ агрофірму «Волмар» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.02.2013 припинено повноваження арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. як ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ агрофірми «Волмар» , призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шахова В.А.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2013 припинено повноваження арбітражного керуючого Шахова В.А. як ліквідатора ТОВ агрофірми «Волмар» , ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сашина О.А.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 припинено повноваження ліквідатора ТОВ агрофірми «Волмар» - арбітражного керуючого Сашина О.А. шляхом задоволення його клопотання про дострокове припинення повноважень та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Прохорова В.С.

У справі неодноразово здійснювалося процесуальне правонаступництво, а саме: ухвалою суду 13.03.2012 здійснено процесуальне правонаступництво, а саме замінено ініціюючого кредитора у справі - ПАТ «Кредобанк» на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» ; ухвалою від 03.12.2013 замінено кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва, - його правонаступником - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв; ухвалою від 13.06.2017 замінено кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва його правонаступником - Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області; ухвалою від 16.01.2018 замінено кредиторів - Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв, їх правонаступником - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області; ухвалою від 01.10.2019 замінено кредитора - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області; ухвалою від 23.01.2020 замінено первісного кредитора - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва, на його правонаступника - Головне управління ДФС у Миколаївській області.

13.12.2019 арбітражним керуючим Прохоровим В.С. подано до суду звіт за підсумками ліквідаційної процедури відносно ТОВ агрофірми «Волмар» станом на 31.10.2019, в якому просив затвердити звіт ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс ТОВ агрофірми «Волмар» станом на 31.10.2019 і ліквідувати ТОВ агрофірму «Волмар» . Відповідно до даного звіту, майна банкрута, яке можливо включити до ліквідаційної маси, не виявлено, у зв`язку з чим ліквідатор зазначав про неможливість задоволення вимог кредиторів через відсутність майнових активів банкрута, що підлягають включенню до ліквідаційної маси.

07.09.2020 арбітражним керуючим Прохоровим В.С. подано до суду звіт ліквідатора про проведену роботу у справі про банкрутство ТОВ агрофірми «Волмар» станом на 07.09.2020. Як зазначено в цьому звіті, станом на 07.09.2020 змін у фінансовому і майновому стані банкрута не відбулося, додаткова інформація та доповнення до звіту ліквідатора за підсумками ліквідаційної процедури відносно ТОВ агрофірми «Волмар» відсутні.

Таким чином, судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що станом на 10.09.2020 ліквідатором не виявлено у банкрута майна (основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів, капітальних інвестицій, які обліковуються на субрахунку, запасів, грошових коштів, дебіторської заборгованості, тощо), у зв`язку з чим протягом ліквідаційної процедури вимоги кредиторів не задовольнялися.

10.10.2016 арбітражним керуючим Сашиним О.А., який раніше виконував обов`язки ліквідатора у справі, подано до суду заяву про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період з 25.11.2014 по 17.05.2016 у сумі 50482,67 грн.

Судом встановлено, що у вказаний період арбітражний керуючий Сашин О.А. виконував повноваження ліквідатора у даній справі, що ніким із учасників справи не заперечується.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2014 по 31.12.2014 складала 1218,00 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2015 по 31.08.2015 складала 1218,00 грн., а з 01.09.2015 по 31.12.2015- 1378,00 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2016 по 31.04.2016 складала 1378,00 грн., а з 01.05.2016 по 30.11.2016 - 1450,00 грн.

Арбітражним керуючим Сашиним О.А. основну грошову винагороду визначено з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень, загалом за період з 25.11.2014 по 17.05.2016 розмір оплати послуг становить 45 968,32 грн.

Заявлена ліквідатором сума оплати послуг відповідає затвердженому судом мінімальному розміру оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора у справі, отже поданий арбітражним керуючим Сашиним О.А. розрахунок грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута у період з 25.11.2014 по 17.05.2016 в сумі 45968,32 грн. є правильним.

Окрім цього, за вказаний період виконання повноважень ліквідатора, арбітражним керуючим Сашиним О.А. понесено витрати у розмірі 4501,35 грн., що підтверджується наявним у справі належними доказами. (т.13, а.с. 3-15). З протоколу засідання комітету кредиторів від 10.03.2017 вбачається, що комітетом не погоджено відшкодування оплати послуг та витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів.

Отже, станом на 10.09.2020 винагорода арбітражного керуючого Сашина О.А. та витрати, понесені ним у загальній сумі 50 482,67 грн. не відшкодовані.

14.07.2020 арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В., який раніше виконував обов`язки ліквідатора у справі, подано до суду заяву про затвердження оплати послуг (грошової винагороди) арбітражного керуючого та покладення обов`язку щодо їх сплати на кредиторів боржника пропорційно визнаних вимог за період роботи з 22.11.2012 по 12.02.2013 у сумі 6141,40 грн.

Судом встановлено, що у вказаний період арбітражний керуючий Бєлоусов І.В. виконував повноваження ліквідатора у даній справі, що ніким із учасників справи не заперечується.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі зокрема з 01.10.2012 по 30.11.2012 складала 1118,00 грн., з 01.12.2012 по 31.12.2012 - 1134 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2013 по 31.11.2013 складала 1147,00 грн.

Арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. основну грошову винагороду за вказаний період визначено з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень, загалом за період з 22.11.2012 по 12.02.2013 розмір оплати послуг становить 6141,40 грн.

Заявлена ліквідатором сума оплати послуг відповідає затвердженому судом мінімальному розміру оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов`язків ліквідатора у справі, отже поданий арбітражним керуючим Бєлоусовим І.В. розрахунок грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута у період з 22.11.2012 по 12.02.2013 в сумі 6141,40 грн. є правильним.

Колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованими висновком суду першої інстанції про задоволення поданих арбітражними керуючими Сашиним О.А. та Бєлоусовим І.В. заяв, з огляду на таке.

Згідно з ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий виконує свої повноваження за грошову винагороду.

Приписами ч. 3 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Частиною 5 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Згідно з ч. 6 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень якого установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, розгляд справи здійснюється відповідно до приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України (ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 30 Кодексу також унормовано, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода складається з основної та додаткової грошових винагород.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу з питань банкрутства розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною п`ятою статті 30 Кодексу передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредиторами або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Із цього приводу колегія суддів зазначає, що у цій справі не було здійснено заявником - ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» або іншими кредиторами авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду. Судом не було встановлено можливості здійснення боржником господарської діяльності. Продаж майна банкрута не можливий у зв`язку з його відсутністю. У цій справі комітетом кредиторів відповідно жодного рішення про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не приймалося.

Водночас, колегія суддів відзначає, що згідно з статтею 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі 912/1783/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15 викладено правові висновки, згідно з якими, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредитора є правомірним.

Також колегія суддів апеляційного суду враховує, що чинним Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого, при цьому Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідно до звіту ліквідатора у боржника повністю відсутні майнові активи, у зв`язку з чим неможливе здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна боржника, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо можливості здійснення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого в порядку розподілу між кредиторами суми грошової винагороди пропорційно визнаних кредиторських вимог кожного кредитора у справі.

З цих підстав колегія суддів не бере до уваги викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника, що оскільки в даному випадку фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався, станом на день розгляду заяв арбітражних керуючих Бєлоусова І.В. та Сашина О.А. ліквідаційна процедура у справі триває, ліквідатором у справі вживаються заходи до повернення майна банкрута до ліквідаційної маси, то стягнення з кредиторів грошової винагороди і витрат арбітражного керуючого є передчасним та необґрунтованим, а також, що нормами чинного законодавства України не встановлено обов`язку кредиторів оплачувати послуги та витрати арбітражного керуючого.

Судом установлено, і скаржником не спростовано, що станом на 10.09.2020 ліквідатором не виявлено у банкрута майна (основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів, капітальних інвестицій, які обліковуються на субрахунку, запасів, грошових коштів, дебіторської заборгованості, тощо), у зв`язку з чим протягом ліквідаційної процедури вимоги кредиторів не задовольнялися, і на теперішній час жодних дій ліквідатором щодо повернення майна банкрута до ліквідаційної маси не вживається.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що той факт, що ліквідатором не виявлено майна, а також, що кредиторами не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено як попереднім законодавчим актом, що регулював процедуру ліквідації банкрута, так і чинним Кодексом України з процедур банкрутства, не звільняє кредиторів від обов`язку платити ліквідатору за виконання повноважень.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заяви ліквідаторів підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, отже, оскаржувана ухвала скасуванню або зміні не підлягає.

Враховуючи, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2102 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 вересня 2020 у справі № 5016/48/2011 (9/3) залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Богацька Н.С.

Разюк Г.П.