Постанова від 23.12.2020 по справі 916/2422/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2422/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будпостач»

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.10.2020, проголошене о 10:10:47 суддею Петренко Н.Д. у м. Одесі, повний текст якого складено 20 . 10.2020

у справі № 916/2422/20

за позовом скаржника

до Управління поліції охорони в Одеської області

про стягнення 82 688,56 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року Приватне підприємство (далі - ПП) "Будпостач" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління поліції охорони в Одеської області про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 82 688,56 грн., а саме 5 000 грн. на підставі підпункту 6.1.1 пункту 6.1 договору від 17.05.2019 №ПЦО-1/8979 відшкодування збитків, що завдані замовнику третіми особами внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та 77 688,56 грн., як збитки завдані замовнику неналежним виконанням умов договору від 23.05.2020 №Т1-543/19. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст.ст. 15, 16, 51, 52, 525, 526, 530, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 175, 179, 193, 230, 263, 265 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами № ПЦО-1/8979-19 від 17.05.2019 та №Т1-543/19 від 23.05.2019, оскільки у період з 17.45 год. 27.05.2020 до 13.05 год. 28.05.2020 невідомі особи шляхом проникнення у складське приміщення у м. Одесі по Новомосковській дорозі, 3, де була встановлена охоронна сигналізація, викрали майно позивача на загальну суму 82 688,56 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.10.2020 відмовлено у задоволенні позову з огляду на недоведеність позивачем неналежного виконання відповідачем свої договірних зобов`язань.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав не підтвердженим розмір збитків, визначених в акті про розбіжності при перерахунку товарно-матеріальних цінностей по кількості та якості, складеному 29.05.2020 у зв`язку із крадіжкою, тоді як відповідач не піддавав сумніву розмір збитків, вказаних у відповідному акті, та обставини проведення інвентаризації без його участі.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд неправомірно не прийняв до уваги в якості належного доказу акт інвентаризації від 29.05.2020 пославшись при цьому на обов`язок проведення інвентаризації у день виявлення крадіжки, тоді як п. 8 розділу 2 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 передбачено, що якщо інвентаризація активів не закінчена протягом одного дня, вона має бути закінчена протягом наступних.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на невиконання відповідачем вимог ст. 165 ГПК України через не направлення позивачу відзиву на позовну заяву, а відтак вважає, що суд першої інстанції протиправно посилався на нього у оскаржуваному рішенні.

Також скаржник вважає не обґрунтованим висновок суду першої інтенції про те, що не весь період часу, коли було вчинено крадіжку, входить до періоду охорони за договором від 17.05.2019 №ПЦО-1/8979-19, оскільки п. 2.2 розділу 2 відповідного договору встановлено, що періодом охорони майна на об`єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, якою обладнаний об`єкт, під спостереження до зняття її з під спостереження замовником у відповідності до інструкції з користування сигналізацією.

Від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він спростовує доводи скаржника, зокрема зазначає, що позивач не довів порушення відповідачем умов договору, оскільки ним підписано акт прийому-здачі наданих послуг за травень 2020 року, в якому зазначено, що претензій з якості та обсягу наданих послуг у замовника не має, крім того, відсутні докази крадіжок, які виявлено шляхом інвентаризації майна, проведеної в порушення умов договору без повідомлення та участі відповідача, а той час, в який позивач припускає можливість їх скоєння, не входить до періоду охорони. Щодо тверджень скаржника про порушення ст.165 ГПК України, то Управління поліції охорони в Одеської області вважає їх такими, що суперечать фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази надсилання відзиву на позов скаржнику і в судовому засіданні його представник не заперечував проти його приєднання до справи, отже відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Станом на час прийняття даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку без проведення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2019 між ПП «Будпостач» /замовник/ та Управлінням поліції охорони Одеській області /виконавець/ укладено договір №ПЦО-1/8979-19 на надання послуг охорони майна, за умовами п. 2.1 якого, позивач доручає, а відповідач зобов`язується здійснювати охорону майна позивача, а пунктом 2.2 договору визначено, що періодом охорони є час з моменту прийняття відповідачем сигналізації під спостереження до зняття її з-під спостереження.

Відповідно до розділу 1 договору об`єктом охорони є зазначене у додатку №1 до цього договору складське приміщення за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, 3.

Відповідно до пункту 5.1 договору, відповідач зобов`язаний здійснювати охорону майна позивача; якісно та своєчасно, в технічно можливий строк ліквідовувати несправності сигналізації, які можуть бути усунуті безпосередньо за місцем знаходження сигналізації за заявкою замовника; у разі надходження на пульт централізованої охорони (далі-ПЦО) сигналу про спрацювання сигналізації на об`єкті негайно направити наряд охорони на об`єкт для вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації / п.п. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.4/.

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1. договору визначено, що відповідач відшкодовує збитки, що завдані замовнику третіми особами внаслідок невиконання своїх договірних зобов`язань в межах суми прямої дійсної шкоди, але не більше 5000 грн.

Підпунктом "а" п. 7.3 договору визначено, що виконавець звільняється від обов`язку відшкодувати збитки замовнику, розмір яких визначено замовником самостійно без уповноважених представників виконавця, окрім випадків, коли виконавець своєчасно був повідомлений про дату і час проведення інвентаризації майна на об`єкті та визначення розміру збитків.

У дислокації (додаток № 1 до договору від 17.05.2019 № ПЦО-1/8979-19 на надання послуг охорони майна) визначено період часу (години в дні), коли відповідачем надаються послуги охорони. Так, відповідно до дислокації, у цілодобовому режимі охорона здійснюється виключно у вихідні дні (субота і неділя) та святкові дні, а у всі інші дні охорона здійснюється з 19.00 год. до 09.00 год.

23.05.2019 між цими ж сторонами укладено договір №Т1-543/19, відповідно до пункту 1.1 якого, виконавець бере на себе виконання наступних послуг: монтаж та комплекс пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації на об`єкті замовника за адресою м. Одеса, Новомосковська дорога, 3, її підключення на пульт центрального спостереження.

Згідно з підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 цього договору виконавець зобов`язаний відповідно з нормативно-технічними документами в повному обсязі і з високою якістю провести роботи з монтажу засобів охоронної сигналізації.

Пунктом 3.3 договору визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботи, виконані виконавцем відповідно до умов даного договору, оглянути їх і в разі виявлення допущених у роботах відступів від умов договору або інших недоліків заявити про них виконавцю протягом 5 (п`яти) робочих днів.

Відповідно до п.п. 4.1.3, п.4.2 договору вартість обладнання та матеріалів, що забезпечується виконавцем згідно додатку 3, що надається замовнику, становить 7 465,8 грн. та сплачується замовником.

Положеннями п.п. 5.2.9 п. 5.2 договору встановлено обов`язок замовника своєчасно, але не менше ніж за три години до початку, письмово повідомляти виконавця про дату та час проведення інвентаризації майна на об`єкті та визначення розміру збитків.

Згідно з п. 6.1 договору виконавець надає замовнику гарантію на встановлене обладнання та роботи по його встановленню строком на 12 (дванадцять) календарних місяців з дати підписання акту здачі -прийняття робіт.

Відповідно до п. 7.1 договору виконавець несе відповідальність за роботи, виконані з відступами від умов договору, що роблять результат роботи непридатним для використання відповідно до умов даного договору, у вигляді обов`язку по безоплатному усуненню недоліків у роботах у визначений сторонами строк.

У локальному кошторисі №3 на придбання матеріалів та обладнання охоронно-тривожної сигналізації виконавець визначив обладнання та матеріали, що забезпечуються виконавцем для виконання договору.

31.05.2019 сторонами складено акт здачі-прийому виконаних робіт згідно з договором від 23.05.2019 №Т1-543/19 про здійснення виконавцем монтажу та комплексу пусконалагоджувальних робіт системи охоронної сигналізації на об`єкті замовника, в якому сторони погодили, що роботи по договору виконані в повному обсязі, якісно і в строк, сторони претензій по виконанню договору один до одного не мають.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 29.05.2020 Малиновським відділом поліції в м.Одесі ГУНП в Одеській області зареєстровано кримінальне провадження № 12020161470000626 на підставі заяви ОСОБА_1 від 28.05.2020 про те, що в період з 17.45 год. 27.05.2020 до 13.05 год. 28.05.2020 невстановлена особа, шляхом пошкодження даху, проникла до складського приміщення №3, розташованого на огородженій території ТОВ «Одеський логістичний центр» за адресою: м.Одеса, Новомосковська дорога, 3, звідки таємно викрала майно ПП «Будпостач» - телевізори « Grunhelm» діагоналлю 50, 43, 32, 24 дюйми.

Згідно до акту про розбіжності при перерахунку товарно-матеріальних цінностей по кількості та якості, складеного 29.05.2020 комісією, утвореною ПП «Будпостач» у складі голови комісії зав. регіонального складу, старшого комірника, комірника, на території регіонального складу в м. Одеса у зв`язку із крадіжкою загальна вартість недостачі становить 82 688,56 грн.

05.06.2020 ПП «Будпостач» направило на адресу Департаменту поліції охорони та Управління поліції охорони в Одеській області претензію вих. № 2164/юр про відшкодування збитків на суму 82 688,56 коп., яка відхилена Управлінням поліції охорони в Одеській області у повному обсязі відповіддю від 05.06.2020 №2164/юр.

Крім умов договорів правовідносини сторін регулюються наступними нормами права. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов`язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб; вини боржника.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України зобов`язання довести ті обставини, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладено на цих учасників справи.

Відповідно до вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши зміст договору від 17.05.2019 № ПЦО-1/8979-19 на наявність умов та підстав для застосування до суб`єкта охоронної діяльності такого виду відповідальності, як стягнення збитків, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для відшкодування відповідачем позивачу збитків у сумі 82 688,56грн., що заподіяні внаслідок крадіжки, яка відбулась в період з 17:45год. 27.05.2020 до 13:05год. 28.05.2020 на об`єкті, де відповідач зобов`язувався здійснювати охорону майна позивача, оскільки останній ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи належних та допустимих доказів на підтвердження неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору не надав.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що позивач в особі директора ПП «Будпостач» ОСОБА_2 підписав акт № ОД-0060303 від 31.05.2020 прийому-здачі наданих послуг за травень 2020 року по договору від 17.05.2019 № ПЦО-1/8979-19, відповідно до якого, претензій по якості та об`єму наданих послуг замовник до виконавця не має.

Посилання апелянта на акт про розбіжності при перерахунку товарно-матеріальних цінностей по кількості та якості, складений 29.05.2020 у зв`язку із крадіжкою, яким встановлена загальна вартість недостачі у сумі 82 688,56 грн., колегією суддів не приймається до уваги, оскільки по-перше, з нього вбачається, що відповідну інвентаризацію, в порушення умов укладеного між сторонами договору, а саме п.п. 5.2.9 пункту 5.2 договору, було здійснено без уповноважених представників відповідача, при цьому матеріали справи не місять і доказів повідомлення відповідача про дату та час проведення такої інвентаризації, а отже відповідач в такому разі, як то передбачено п.п. а п.7.3 укладеного між сторонами договору, звільняється від обов`язку відшкодовувати збитки. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, інвентаризація майна на об`єкті - складі за адресою: м.Одеса, Новомосковська дорога, 3, згідно пункту 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142 (із подальшими змінами та доповненнями) повинна була бути проведена не пізніше 28.05.2020, разом з тим згідно з Актом про розбіжності при перерахунку товарно-матеріальних цінностей, інвентаризація на складі була проведена позивачем лише 29.05.2020.

Безпідставним є і твердження скаржника про те, що весь період часу, коли було вчинено крадіжку, входить до періоду охорони за договором від 17.05.2019 №ПЦО-1/8979-19, оскільки додатком №1 до відповідного договору, який є його невід`ємною частиною, визначено період часу коли надаються послуги охорони об`єкта, при цьому період з 17:45 год. до 19:00 27.05.2020 та період з 09.00 год. до 13.05 год. 28.05.2020 до періоду охорони згідно Додатку №1 до договору не входить.

Доводи апелянта про невиконання відповідачем вимог ст. 165 ГПК України та не направлення позивачу відзиву на позовну заяву не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки в матеріалах справи наявні докази про направлення відповідачем на зазначену позивачем адресу відзиву з копіями доданих до нього документів (а.с. 69-70).

Інші доводи апелянта є також безпідставними і необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга ПП «Будпостач» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 15.10.2020 у даній справі слід залишити без змін.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.10.2020 у справі №916/2422/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будпостач»- без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено 23.12.2020 о 17.30 .

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Головей В.М.

Суддя Савицький Я.Ф.