Постанова

від 23.12.2020 по справі 916/3605/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3605/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, І.Г. Філінюка,

секретар судового засідання - І.В. Іванов

за участю представників сторін:

від позивача: Ю.В. Колесник

від відповідача: О.С. Щукін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт» та Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІТТРАНССТРОЙ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 (суддя Д`яченко Т.Г., м. Одеса, повний текст складено 21.09.2020)

та Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІТТРАНССТРОЙ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 (суддя Д`яченко Т.Г., м. Одеса, повний текст складено 21.09.2020)

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2020 (суддя Д`яченко Т.Г., м. Одеса, повний текст складено 01.10.2020)

у справі № 916/3605/19

за позовом Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт»

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІТТРАНССТРОЙ»

про стягнення 278415,16 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року Державне підприємство „Херсонський морський торговельний порт» (далі також - ДП „ХМТП» , Підприємство, Порт) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» (далі також - ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» , Товариство), в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 4718/20 від 24.09.2020), просило стягнути з останнього заборгованість у розмірі 278415,16 грн., з яких: 264991,00 грн. - основний борг, 12255,46 грн. - пеня та 1168,70 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором про надання послуг №86Д від 05.08.2019 щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню та 3% річних.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у її задоволенні у повному обсязі. Разом з тим Товариство зазначило, що, якщо суд дійде висновку, що відповідач порушив певні зобов`язання перед позивачем, то Господарський суд Одеської області має вирішити, чи сталося таке порушення з вини Підприємства та відповідно зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» .

01.04.2020 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» до ДП „Херсонський морський торговельний порт» про стягнення реальних збитків (витрат) у розмірі 108764,50 грн. та неодержаного доходу (упущеної вигоди) у розмірі 100000,00 грн., яку ухвалою від 06.04.2020 повернуто. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» на користь ДП „Херсонський морський торговельний порт» основний боргу у розмірі 174075 грн. 00 коп., пеню у розмірі 9092 грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 868 грн. 80 коп., а також витрати зі сплаті судового збору у розмірі 2760 грн. 54 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за отримані послуги за актом виконаних робіт (наданих послуг) №1992 від 08.09.2019 в сумі 174075,00 грн. (враховуючи часткове погашенням Товариством заборгованості в розмірі 100000 грн.) є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами, а тому підлягають задоволенню. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 9092,08 грн., суд визнав його вірним, а вимоги про її стягнення правомірними, а розрахунок 3% річних - частково невірним через допущення арифметичної помилки, при цьому судом встановлено, що з відповідача слід стягнути 3% річних у загальному розмірі 868,80 грн. Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 90916,00 грн. на підставі акта виконаних робіт (наданих послуг) №2003 від 17.09.2019 за послугу - простій т/х „Кілія» в портах навантаження/вивантаження не підлягають задоволенню у зв`язку з їх не відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, недоведеністю та безпідставністю, у зв`язку з чим в задоволенні позову в цій частині судом відмовлено, як і у задоволенні похідних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних, що нараховані на вказану суму. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення викладеного у відзиві клопотання відповідача щодо зменшення розміру збитків та неустойки, які стягуються з Товариства.

15.09.2020 до Господарського суду Одеської області надійшла заява Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт» про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №916/3605/19.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2020 заяву ДП „Херсонський морський торговельний порт» вказану заяву задоволено: стягнуто з ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» на користь Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16194 грн. 80 коп.

Крім того, 24.09.2020 до господарського суду першої інстанції надійшла заява ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3605/19, яку залишено без розгляду ухвалою даного суду від 05.10.2020.

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020, додаткове рішення даного суду від 28.09.2020 та на ухвалу суду від 05.10.2020 про залишення без розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/3605/19. Водночас назване товариство заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» про відстрочення сплати судового збору; вказану апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а також роз`яснено, що якщо не буде усунено недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику. При цьому у вказаній ухвалі зазначено, що за подання вказаної апеляційної скарги відповідач мав сплатити 6242,81 грн. (4140,81 грн. + 2102,00 грн.), однак скаржник не надав доказів сплати судового збору.

Крім того, до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга ДП „Херсонський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 у справі № 916/3605/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 у справі № 916/3605/19, а ухвалою від 09.11.2020 - розгляд справи №916/3605/19 призначено на 02.12.2020 о 14:00 год.

30.10.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» про усунення недоліків апеляційної скарги в частині вимог про оскарження вищевказаного судового рішення та додаткового рішення та відкликання апеляційної скарги в частині вимог про оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.10.2020 у справі № 916/3605/19. До вказаної заяви скаржником додано доказ сплати судового збору в сумі 4141,00 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 у справі № 916/3605/19; об`єднано апеляційні провадження за апеляційними скаргами ДП „Херсонський морський торговельний порт» та ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» в одне провадження, призначено скарги до сумісного розгляду на 02.12.2020 о 14:00 год. Разом з тим ухвалою від 09.11.2020 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» апеляційну скаргу (копію) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.10.2020 у справі № 916/3605/19.

У своїй апеляційній скарзі ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування та недоведеність обставин справи, а також невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 в частині стягнення відповідних сум з даного товариства та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви Підприємства, а також скасувати повністю додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2020 та відмовити ДП „Херсонський морський торговельний порт» у стягненні судових витрат у цій справі. Так, скаржник вказав, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Підприємство спрямовувало на адресу Товариства саме акт виконаних робіт (наданих послуг) №1992 від 08.09.2019 та рахунок на оплату №2868 від 27.09.2019. Також апелянт зазначив, що його вина у невиконанні судном Кілія 4 послідовних рейсів поспіль оскаржуваним судовим рішенням не встановлена та належними і допустимими доказами не доведена. Як вказав скаржник, процесуальним наслідком скасування рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 є скасування і додаткового рішення даного суду від 28.09.2020.

ДП „Херсонський морський торговельний порт» у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 в частині відмови в позові та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник вважає правомірним виставлення акта виконаних робіт (наданих послуг) №2003 від 17 вересня 2019 року на суму 90916,00 грн. та рахунку на оплату №2876 від 30 вересня 2019 року за послугу - простій т/х „Кілія» в портах навантаження/вивантаження, оскільки позивачем доведено позовні вимоги в цій частині, а тому вбачаються правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

У відзиві на апеляційну скаргу Підприємства відповідач просив дану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» задовольнити в повному обсязі, а також стягнути з Підприємства на користь Товариства витрати на оплату професійної правничої допомоги щодо складання відзиву у розмірі 8000,00 грн., а також просив продовжити строк подання відзиву на апеляційну скаргу до 16.11.2020, посилаючись на те, що не отримав дану скаргу та ухвалу суду від 19.10.2020 про відкриття апеляційного провадження. Протокольною ухвалою судова колегія задовольнила вказане клопотання.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариства позивач просив залишити оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог без змін. Також Підприємство надало відповідь на відзив Товариства та клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якій вважає, що витрати на надання правової допомоги адвоката Щукіна О.С. в інтересах ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» повинні бути суттєво зменшені.

13.11.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, доручивши забезпечення проведення такого засідання одному із визначених підприємством судів, зокрема Господарському суду Херсонської області, яке задоволено ухвалою від 17.11.2020, доручено вказаному суду забезпечити проведення судового засідання у справі №916/3605/19, розгляд якої відбудеться 02.12.2020 о 14:00 год., в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Херсонської області.

У судовому засіданні 02.12.2020, яке проводилось в режимі відеоконференції, оголошено перерву до 23.12.2020 о 14:00 год. і за усним клопотанням представника Порта розгляд апеляційних скарг ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 23.12.2020 представники сторін підтримали свої правові позиції щодо оскаржуваного судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 05 серпня 2019 року між Державним підприємством „Херсонський морський торговельний порт» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» (замовник) було укладено Договір №86Д надання послуг (далі також - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язується судном „Кілія» (вантажопідйомністю 2500 тонн) (надалі по тексту - судно) надавати на підставі письмових заявок замовника послуги по перевезенню вантажу з кар`єру с. Рибальче в порт Південний окремими рейсами (далі - послуги).

Відповідно до п.п 1.4., 1.5. Договору дата і час початку надання послуг по даному Договору письмово узгоджуються Сторонами. Початок надання послуг по перевезенню вантажу - момент відходу судна зі штатного місця стоянки, закінчення надання послуг - момент повернення Судна до штатного місця стоянки в порту Херсон.

Згідно з п. 1.6. Договору замовник гарантує, що стояночний час судна в порту вивантаження (розвантаження, оформлення документів, інше), не перевищуватиме 12 годин по кожному рейсу. При цьому стояночний час в порту Південний розраховується, починаючи з моменту приходу в порт і закінчуючи моментом відходу з порту та фіксується виконавцем в судновому журналі.

Пунктом 1.8. Договору передбачено, що у разі невиконання замовником умов п. 1.6. та п.1.7. Договору, замовник сплачує виконавцеві вартість простою судна за час, понад встановлений в п. 1.6. та п.1.7. Договору за тарифом, передбаченим в п. 5.6, даного Договору.

За невиконання умов п. 1.6. та п.1.7 та відповідно до п. 1.8 даного Договору (перевищення часу стоянки судна в порту розвантаження понад 12 годин та здійснення зачистки у термін, більше ніж 4 години) замовник сплачує виконавцеві вартість простою судна по тарифах: вартість використання т/х „Кілія» на стоянці складає 1337,00 грн. за 1 годину з урахуванням ПДВ 20%, вартість використання т/х „Кілія» на стоянці складає 955,00 грн. за 1 годину з урахуванням ПДВ 20% при умові підключення до берегового електроживлення (п. 5.6. Договору).

У п. 2.1.5. Договору сторони узгодили, що виконавець зобов`язаний після закінчення надання послуг по кожному окремому рейсу складати Акт виконання робіт (надання послуг) у 2 (двох) примірниках, по одному екземпляру для кожної з сторін, підписувати та направляти Замовникові для підписання.

Пунктом 3.1.1 Договору передбачено обов`язок замовника не менш ніж за 5 календарних днів до початку надання послуг направляти для узгодження на електронну адресу виконавця письмову заявку, з подальшою заміною на оригінал, на надання послуг із обов`язковим зазначенням кількості послідовних рейсів поспіль та часу і дати початку надання таких послуг.

Згідно з п.3.1.2. Договору у робочий час з 07.30 год. до 16.30 год., але не пізніше, ніж за 48 годин до передбачуваного часу початку надання послуг, надавати Виконавцю на електронну адресу уточнюючу письмову заявку, з подальшою заміною на оригінал. Цілодобовий контактний телефон диспетчера Виконавця (050) 494-30-64, Заявка повинна містити інформацію про кількість послідовних рейсів судном поспіль, дану та час початку надання послуг, кількість вантажу, перелік осіб, уповноважених на оперативне управління судном та підписання коносаментів, актів та інших документів, передбачених Договором, з координатами уповноваженого представника замовника, іншу необхідну для надання послуг інформацію. При цьому заявлена дата початку надання послуг судном не повинна бути пізнішою, ніж сьомий календарний день з дати зарахування коштів, зазначених в рахунку на попередню оплату, а кількість вантажу дорівнювати максимально допустимій вантажопідйомності згідно технічних характеристик Судна.

Відповідно до п. 3.1.6, п. 3.1.7. Договору, замовник зобов`язаний забезпечити своєчасне розвантаження судна, а також оформлення формальностей по приходу/відходу в порту Південний, відповідно до умов, передбачених п. 1.6. даного Договору. Здійснювати оплату за послуги, що надаються виконавцем, на підставі рахунків виконавця та відповідно до умов передбачених даним договором.

Замовник зобов`язаний підписувати Акти виконаних робіт та інші акти, передбачені умовами даного Договору. Направляти виконавцеві один примірник підписаного Акту виконання робіт (надання послуг), передбаченого умовами даного Договору, протягом 10 (десяти) календарних діб з дати їх відправлення виконавцем поштою. У разі неповернення замовником оригіналів Актів виконання робіт (надання послуг) у встановлений термін, або необґрунтованої відмови від їх підписання, вважається, що Акти виконання робіт (надання послуг) є узгодженими сторонами і такими, то підлягають оплаті (п.п. 3.1.9. 3.1.10. Договору).

За положеннями п. 4.5. Договору рахунки виконавця та Акти виконання робіт (надання послуг) відправляються виконавцем замовникові по факсу та/або на електронну адрес) з подальшою відправкою їх оригіналів поштою або врученням представнику замовника під підпис. Оплата таких рахунків повинна бути проведена замовником протягом 7 (семи) календарних діб з дати їх відправлення поштою або вручення представником замовника.

У силу п.4.1 Договору замовник здійснює оплату виконавцеві за надання послуг з перевезення вантажу судном, відповідно до умов даного Договору, за наступними тарифами: п. 4.1.1. Договору, вартість надання послуг з перевезення внатажу судном виконавця з кар`єру Рибальче в порт південний складає 75,00 грн. за 1 тонну ( в тому числі ПДВ 20%) при умові здійснення не менше, ніж 4 послідовних рейсів поспіль судном, згідно заявки, наданої замовником; п. 4.1.2. Договору, вартість надання послуг з перевезення вантажу судном виконавця з кар`єру Рибальче в порт Південний - 150,00 грн. за 1 тонну (в тому числі ПДВ 20%) при умові здійснення менше, ніж 4 послідовних рейсів поспіль судно згідно заявки, наданої замовником.

Пунктами 4.2.-4.2.2. Договору встановлено, що замовник здійснює 100% попередню оплату вартості послуг згідно умов Договору та у відповідності з поданою ним письмовою заявкоюё на підставі виставленого виконавцем рахунку на попередню оплату послуг. Оплата такого рахунку повинна бути здійснена замовником в день виставлення його виконавцем, але до відходу судна порту Херсон. При цьому сума, зазначена в попередньому рахунку, складається з завдатку, який складає 50% від суми зазначеної в попередньому рахунку, розміру попередньої оплати за послуги з перевезення вантажу судном, що надаватимуться по даному Договору.

Згідно з п. 4.3. Договору замовник здійснює остаточну оплату вартості послуг за кожний окремий рейс на підставі рахунків виконавця, актів виконаних робіт (надання послуг) та актів надання послуг.

У п. 4.4. Договору сторонами погоджено, що у разі фактичного здійснення, з вини замовника, судном менше ніж 4 послідовних рейсів поспіль, всупереч наданої замовником заявки, виконавець здійснює перерахунок остаточних рахунків, які підлягають обов`язковій сплаті замовником, по тарифах зазначених в п. 4.1.2. Договору.

Відповідно до п. 4.7. Договору фактом сплати рахунку у повному обсязі вважається зарахування грошових коштів замовника на поточний рахунок виконавця в банківський операційний день згідно режиму роботи, встановленого Національним банком України.

За затримку остаточних розрахунків після узгодженого в Договорі строку, виконавець має право стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежів від суми простроченого платежу, включаючи день оплати (п. 5.4. Договору).

Згідно з п. 5.5. Договору у разі прострочення платежів, відповідно до ст. 625 ЦК України, виконавець має право стягнути з замовника суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми простроченого платежу.

Пунктом п. 5.6. Договору визначено, що за невиконання п. 1.6. та п. 1.7. та відповідно п. 1.8. даного Договору (перевищення часу стоянки судна в порту розвантаження понад 12 годин та здійснення зачистки у термін, більше ніж 4 години), замовник сплачує виконавцеві вартість простою судна по тарифах:

- вартість використання т/х „Кілія» на стоянці складає 1337,00 грн. за 1 годину з урахуванням ПДВ 20%;

- вартість використання т/х „Кілія» на стоянці складає 955,00 грн. за 1 годину з урахуванням ПДВ 20%, при умові підключення до берегового електроживлення (витрати на електроживлення несе замовник).

06.09.2019 Товариство звернулось до Підприємства із заявкою №0609, в якій повідомило, що замовник планує навантаження піску з 09 серпня по 11 вересня 2019 року у кількості 2500 тонн на умовах поставки порт Херсон - порт Южний та що оплата гарантується до 13.09.2019.

Як стверджує позивач, ним було виконано роботи в повному обсязі, що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) №1992 від 08.09.2019 та №2003 від 17.09.2019, та було виставлено рахунки на оплату №2868 від 27.09.2019 на суму 348150,00 грн. та №2876 від 30.09.2019 на суму 90916,00 грн. відповідно до п. 3.1.7 Договору. Оскільки після спливу 10 календарних днів з дати направлення вищезазначених актів та рахунків відповідачу, останнім їх повернуто не було, зауваження на акти відповідачем не надсилалися, позивач вважає, що акти є погодженими сторонами та виконані роботи підлягають оплаті. Однак, в порушення умов Договору та приписів норм діючого законодавства, відповідач рахунок на оплату №2868 від 27.09.2019 оплатив частково у сумі 74075,00 грн., а рахунок № 2876 від 30.09.2019 не було сплачено взагалі, а отже, заборгованість відповідача за даним Договором склала 364991,00 грн.

У листі від 27.09.2019 № 03-28/1458 Порт вимагав оплати відповідачем виставлених йому рахунків, зокрема, №2868 від 27.09.2019 на суму 348150 грн з ПДВ, а також повідомив, що надання послуг та поставка піску призупинені до погашення заборгованості.

Позивач направляв на адресу відповідача також аналогічну претензію, у відповідь на яку на адресу позивача надійшов лист від ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» вих. №310 від 31.10.2019, у якому відповідач зобов`язався сплатити заборгованість за рахунком №2868 від 27.09.2019 у строк до 10 листопада 2019 року. Однак, кошти на рахунки ДП Херсонський морський торговельний порт станом на момент звернення до суду з позовом не надходили.

Щодо заборгованості за рахунком №2876 від 30.09.2019 відповідач в своєму листі повідомив позивача, що відповідний акт виконаних робіт ним не погоджено.

Відповідно до пояснень позивача менша вартість простою судна застосовується за умови, коли сам замовник несе витрати за електроживлення судна, водночас, за інформацією служби флоту ДП „Херсонський морський торговельний порт» , під час відповідного простою, електроживлення судна забезпечувалось від допоміжного дизельного генератора т/х „Кілія» .

Із довідки начальника служби флоту ДП „Херсонський морський торговельний порт» від 01.07.2020 вбачається, що при виконанні рейсу за заявкою ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» вих. № 0609 від 06.09.2019 на підставі Договору №86Д від 05.08.2019, т/х „Кілія» був пришвартований в порту „Південний» до причалу №38 з 01 години 00 хвилин 09.09.2019 по 23 годину 30 хвилин 16.09.2019 Електроживлення судна забезпечувалось від допоміжного дизельного генератора т/х „Кілія» . До берегової електромережі судно підключено не було (а.с. 38, т.2).

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 7 статті 193 Господарського кодексу (далі - ГК) України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 даного Кодексу визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов`язковим для виконання сторонами (п. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1. ст. 903 цього Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору №86Д надання послуг від 05 серпня 2019 року ДП „ХМТП» були оформлені акти наданих послуг та відповідні рахунки на оплату таких послуг, а саме: акт виконання робіт (надання послуг) №1992 від 08 вересня 2019 року на суму 348150,00 грн. (послуга - перевезення т/х „Кілія» вантажу за маршрутом кар`єр с. Рибальче - порт „Південний» ) і відповідний рахунок на оплату №2868 від 27 вересня 2019 року на суму 348150,00 грн. та акт виконання робіт (надання послуг) №2003 від 17 вересня 2019 року на суму 90916,00 грн. (послуга - простій т/х „Кілія» в портах навантаження/вивантаження) і відповідний рахунок на оплату №2876 від 30 вересня 2019 року на суму 90916,00 грн. (а.с. 26-29, т.1).

Щодо виникнення зобов`язання за актом виконання робіт (надання послуг) №1992 від 08.09.2019 на суму 348150,00 грн. (послуга - перевезення т/х „Кілія» вантажу за маршрутом кар`єр с. Рибальче - порт „Південний» ), заборгованість за яким станом на момент розгляду справи становила суму 174075,00 грн., у зв`язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в розмірі 100000 грн., та рахунком на оплату №2868 від 27.09.2019, то слід вказати наступне.

Акт виконання робіт (надання послуг) №1992 від 08 вересня 2019 року на суму 348150,00 грн. направлений на адресу відповідача 11.10.2019, про що свідчить відповідне поштове повідомлення за №7350105507018 (а.с. 43. т.2).

Відтак, саме із цієї дати (дати направлення акта) відповідно до умов 3.1.10. Договору у відповідача виник обов`язок направити виконавцеві один примірник підписаного акта виконання робіт (надання послуг) протягом 10 (десяти) календарних діб з дати його відправлення виконавцем поштою або надати відмову від підписання даного акта.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідачу акта виконання робіт (надання послуг) - 11.10.2019, ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» не було підписано такий акт та не повернуто позивачу. Матеріали справи не містять також доказів того, що у встановлений договором строк відповідачем було надано обґрунтовану відмову від підписання такого акта.

Відтак, виходячи з наведених обставин та умов Договору, акт виконання робіт (надання послуг) №1992 від 08 вересня 2019 року є узгодженим сторонами в силу умов п.3.1.10. Договору, а тому підлягає оплаті.

Як вище згадувалось, пунктом 4.5. Договору встановлено, що у відповідача є обов`язок оплатити рахунки позивача протягом 7 (семи) календарних діб з дати їх відправлення поштою або вручення представником замовника, однак у встановлений договором строк такий рахунок було оплачено відповідачем частково, у зв`язку з чим за цим рахунком наявний борг у розмірі 174075,00 грн.

Також слід зазначити, що, пунктами 4.1.1. та 4.1.2. Договору визначено, що вартість надання послуг з перевезення вантажу судном виконавця з кар`єру Рибальче в порт Південний становить - 150,00 грн. за 1 тонну при умові здійснення менше 4 послідовних рейсів поспіль згідно заявок , та враховуючи, що відповідачем було подано до позивача 1 заявку та відповідно здійснено 1 рейс, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача щодо визначення вартості послуг з перевезення в розмірі 75 грн., оскільки така вартість можлива при здійсненні не менше 4 послідовних рейсів, чого замовником здійснено не було та що не заперечується сторонами у справі.

Отже, вказаний розрахунок виставлений позивачем відповідачу на підставі ставок та тарифів, які були узгоджені сторонами в укладеному між ними договорі.

Таким чином, ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» неналежним чином виконало свої зобов`язання за Договором №86Д надання послуг від 05 серпня 2019 року щодо повної та своєчасної сплати наданих послуг перевезення т/х „Кілія» вантажу за маршрутом кар`єр с. Рибальче - порт „Південний» (акт виконаних робіт (наданих послуг) №1992 від 08.09.2019, рахунок на оплату №2868 від 27 вересня 2019 року), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, у зв`язку з чим місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 174075,00 грн., врахувавши часткове погашенням останнім заборгованості в розмірі 100000 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем за актом виконання робіт (надання послуг) №1992 від 08 вересня 2019 року та рахунком на оплату №2868 від 27 вересня 2019 року було здійснено нарахування пені, розрахунок якої проведено на суму боргу 348150,00 грн. за період з 19.10.2019 по 15.11.2019, борг зі сплати пені становить 8393,75 грн. та на суму боргу 274075,00 грн. за період з 16.11.2019 по 15.11.2019, борг зі сплати пені становить 698,33 грн.

Так, відповідно до такого розрахунку позивача загальна сума боргу зі сплати пені становить грошову суму у розмірі 9092,08 грн.

Господарський суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 9092,08 грн., дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про те, що цей розрахунок є вірним, а тому вимоги про її стягнення підставно задоволені судом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних за актом виконання робіт (надання послуг) №1992 від 08.09.2019 та рахунком на оплату №2868 від 27 вересня 2019 року. Відповідно до такого розрахунку, борг зі сплати 3% річних становить 869,80 грн.

При перевірці відповідного розрахунку позивача місцевим господарським судом встановлено, що позивачем при здійсненні нарахування 3% річних на суму боргу 274075,00 грн. за період 16.11.2019-18.11.2019 було допущено арифметичну помилку.

Перерахувавши 3% річних, Господарським судом Одеської області вірно встановлено, що з відповідача за актом виконаних робіт (наданих послуг) №1992 від 08.09.2019 та рахунком на оплату №2868 від 27.09.2019 підлягає стягненню сума 3% річних у загальному розмірі 868,80 грн.

Стосовно зобов`язання відповідача за актом виконаних робіт (наданих послуг) №2003 від 17.09.2019 на суму 90916,00 грн. за надану послугу - простій т/х „Кілія» в портах навантаження/вивантаження та рахунку на оплату №2876 від 30.09.2019, слід зазначити наступне.

На підтвердження належного направлення на адресу відповідача акта виконаних робіт (наданих послуг) №2003 від 17.09.2019 на суму 90916,00 грн. та рахунку на оплату №2876 від 30.09.2019 позивачем разом з позовною заявою та клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи від 23.07.2020 надано певні докази.

Так, до позовної заяви додано копію конверту, направленого позивачем на адресу відповідача у жовтні 2019, на якому кимось написано рах.2868, акт 1992 (а.с.39, т.1). Така сама копія була додана відповідачем також до клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 23.07.2020 (а.с.42, т.2). При цьому у даному клопотанні зазначено, що рахунок №2876 від 30.09.2019 та акт №2003 від 17.09.2019 були направлені на адресу Товариства рекомендованим листом 02.10.2020, що підтверджується витягом з облікового реєстру вихідної кореспонденції Підприємства та квитанцією про сплату послуг АТ Укрпошта , копії яких додані до цього клопотання (а.с.44-46,49). Проте судова колегія зазначає, що ці документи не є допустимими та достовірними в розумінні ст.ст.77, 78 ГПК України доказами направлення наведених документів відповідачу.

Крім того, до апеляційної скарги Підприємством було додано копію конверта та повідомлення про неможливість вручення у зв`язку з відсутністю адресата, які містять чийсь запис рах.2876, акт 2003 , а у самій апеляційній скарзі позивач зазначив, що вважає за можливе поновити строк для подання цих доказів на стадії апеляційного провадження.

У судовому засіданні 02.12.2020 представник позивача заявив усне клопотання про долучення вказаних доказів до матеріалів справи, пославшись на те, що у суді першої інстанції інтереси Порту представляв інший адвокат.

Частиною 3 статті 269 ГПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судова колегія відхилила вказане клопотання, оскільки позивач не надав докази неможливості подання доданих до апеляційної скарги доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а зміна представника ДП „Херсонський морський торговельний порт» не є такою поважною причиною. Крім того, колегія суддів не вважає додану до скарги копію конверта достовірним в розумінні ст. 78 ГПК України доказом направлення наведених документів відповідачу.

Крім того, слід зазначити наступне.

Зі змісту викладених вище умов укладеного між сторонами договору слідує, що у цьому договорі сторонами було визначено таке поняття як стояночний час судна в порту вивантаження, який передбачено для вчинення таких дій як розвантаження, оформлення документів, тощо, та умовами п. 5.6. Договору передбачено, що у разі перевищення саме стояночного часу судна в порту вивантаження, замовник сплачує виконавцеві вартість простою судна по тарифах, які визначено відповідним договором.

Як свідчать матеріали справи, судно т/х „Кілія після заходу у акваторію морського торговельного порту „Південний» у ніч з 8 на 9 вересня 2019 року сіло на мілину.

26.09.2019 комісією був складений Акт розслідування аварійної морської події, яка сталася із судном Кілія , в якому було встановлено що 08.09.2019 близько 23:22 під час слідування на вхід до порту Південний, з метою швартування до причалу №38 т/х Кілія у буксирному супроводженні буксирами п/б Борей та п/б Екватор , під проведенням морського лоцмана філії Дельта-лоцман ДП АМПУ , трапилася посадка на мілину у районі між 4-ою і 5-ою пари буїв за червоною брівкою підхідного каналу морського порту Південний.

Стосовно доводів Підприємства, що саме лоцман, має нести відповідальність за надання некоректних та неналежних рекомендацій, що призвели до аварійної морської події, судова колегія зазначає наступне.

Дійсно, частиною 1 ст.98 КТМ України встановлено, що відповідальність за аварійні морські події, що сталися з вини морських лоцманів під час виконання ними службових обов`язків, несе підприємство, працівником якого є лоцман.

Однак, згідно з ч.1 ст.97 КТМ України присутність на судні морського лоцмана не звільняє капітана від відповідальності за управління судном.

Пунктом 5.6 Положення про морських лоцманів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 08.05.2013 № 292, встановлено, що присутність на судні лоцмана не звільняє капітана судна від відповідальності за управління судном, лоцман дає рекомендації капітану при плаванні судна в районі лоцманського проведення.

Отже, згідно з чинного законодавства саме на капітана судна покладається обов`язок управління ним і присутність лоцмана не звільняє капітана від відповідальності за управління судном.

Також судова колегія зазначає, що Південно-західним апеляційним господарським судом у постанові від 01.12.2020 у справі 916/1034/20 встановлено, що в діяннях ДП ХМТП як виконавця за договором № 86Д від 05.08.2019, укладеним між Підприємством та Товариством, наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання позивачу, як замовнику, збитків, а саме:

- неправомірність поведінки - ДП ХМТП не забезпечило належне виконання угоди на перевезення, чим порушило взяте на себе господарське зобов`язання;

- наявність збитків - в контексті ст.ст.224,225 ГК України збитками являються додаткові витрати позивача у сумі 69412,81 грн. (38 688,98 грн. + 30 723,83 грн.), пов`язані зі зняттям судна з мілини, які Товариство не мало б нести за умови належного виконання договору ДП ХМТП ;

- причинний зв`язок між неправомірною поведінкою та збитками - в результаті того, що судно в процесі управління ним капітаном, який є працівником ДП ХМТП , сіло на мілину, позивачем додатково витрачено кошти;

- вина - ДП ХМТП порушило положення Договору, будучи обізнаним про існування в нього обов`язку забезпечити перевезення вантажу на досягнутих контрагентами умовах, у т.ч. щодо кінцевої вартості перевезення.

Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного договору, якими сторони погодили сплату виконавцеві вартості простою судна саме за перевищення стояночного часу судна в порту вивантаження (розвантаження, оформлення документів, інше), та встановлення того, що судно т/х „Кілія після заходу у акваторію морського торговельного порту „Південний» сіло на мілину, що підтверджується актом розслідування аварійної морської події, яка сталася із судном „Кілія» (прапор України), що належить судноплавній компанії ДП „ХМТП» , виставлення позивачем акта виконаних робіт (наданих послуг) №2003 від 17.09.2019 на суму 90916,00 грн. та рахунку на оплату №2876 від 30.09.2019 за послугу - простій т/х „Кілія» в портах навантаження/вивантаження є неправомірним, оскільки позивачем не доведено, що мало місце саме з вини Товариства перевищення часу стоянки судна в порту розвантаження понад 12 годин та здійснення зачистки у термін, більше ніж 4 години.

Отже, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з Товариства 90916,00 грн.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимоги в частині стягнення з відповідача 90916,00 грн. за послугу - простій т/х „Кілія» в портах навантаження/вивантаження, так само як у задоволенні похідних вимог про стягнення з Товариства 3% річних та інфляційних, нарахованих на цю суму.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ДП „Херсонський морський торговельний порт» та стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 174075,00 грн., пені у розмірі 9092,08 грн. та 3% річних у розмірі 868,80 грн.

Доводи ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження направлення Підприємством на його адресу саме акта виконаних робіт (наданих послуг) №1992 від 08.09.2019 та рахунку на оплату №2868 від 27.09.2019 відхиляються колегією суддів, оскільки у своєму листі від 31.10.2019 вих. №310 відповідач зобов`язався сплатити заборгованість за рахунком №2868 від 27.09.2019 в сумі 174075 грн у строк до 10 листопада 2019 року (а.с.42, т. 1), що свідчить про наявність у відповідача зобов`язання оплатити вказаний рахунок, який був виставлений йому позивачем.

Інші доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують вищенаведені висновки господарського суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

При оскарженні додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2020 Товариство послалось тільки на те, що скасування цього додаткового рішення є процесуальним наслідком скасування рішення у справі №916/3605/19.

Колегія суддів зазначає, що, враховуючи вищенаведені приписи ч. 1 ст. 269 ГПК України та залишення судом апеляційної інстанції без змін рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020, підстави для скасування вказаного додаткового рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16194,80 грн. відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд не відшкодовуються.

Витрати ТОВ „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» на оплату професійної правничої допомоги щодо складання відзиву у розмірі 8000,00 грн., заявлені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу Підприємства, не підлягають стягненню з Підприємства з огляду на відмову у задоволенні скарги відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт» та Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІТТРАНССТРОЙ» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 у справі №916/3605/19 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2020 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.12.2020.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя І.Г. Філінюк