Постанова

від 22.12.2020 по справі 906/497/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 грудня 2020 року Справа № 906/497/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський індустріальний парк"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.10.2020р.

(ухвалене о 18:16 год. у м. Житомирі, повний текст складено 15.10.2020р.)

у справі № 906/497/20 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський індустріальний парк"

про стягнення 447534,15 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.08.2020р.)

за участю представників сторін:

від позивача - Довгалюк Р.О.;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський індустріальний парк" 251 693 грн 77 коп. вартості наданих послуг з розподілу природного газу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" вказує, що відповідач неналежно виконанні зобов`язання в частині оплати за надані позивачем послуги з розподілу природнього газу в період січень-квітень 2020 року.

В подальшому, позивачем були подані клопотання про збільшення позовних вимог, за останнім з яких, позивач просив стягнути з відповідача 447534 грн 15 коп. вартості послуг з розподілу природнього газу в період січень-липень 2020 року, 19 066 грн 68 коп. пені, 4071 грн 25 коп. 3% річних та 1321 грн 39 коп. інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.08.2020 останнє клопотання про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду в частині стягнення з відповідача 447534 грн 15 коп., а врешті вимог заяви відмовлено.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.10.2020р. у справі №906/497/20 позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський індустріальний парк" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський індустріальний парк" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" 251693 грн 76 коп. основного боргу. У стягненні 195840 грн 39 коп. основного боргу відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідачу послуг з розподілу природнього газу за період січень-липень 2020 року.

Однак, суд дійшов висновку, що оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 14.05.2020, а строком проведення розрахунків є календарний місяць і остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 195840 грн 39 коп. заборгованості за розподіл природного газу за травень-липень 2020 року є безпідставними, так як станом на час звернення до суду спір між сторонами в цій частині був відсутній.

Також враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується сплата відповідачем заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (потужності) за період з січня по квітень 2020 року в сумі 251693 грн 77 коп., суд вказав, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи спірні правовідносини, місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 1, 37, 40 Закону України "Про ринок природного газу", п. п. 1, 2, 6, 7, 8 гл. 6, розділу VI Кодексу газорозподільних систем.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенський індустріальний парк", у якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 05.10.2020р. у справі №906/497/20 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 251693 грн 76 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає таке.

Системний аналіз положень п. 35 ч. 1 ст. 1, ст. 34, ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" та п. 1.1., 1.2.,1.3., 1.4. Типового договору розподілу природного газу дає можливість стверджувати, що відповідач зобов`язаний оплачувати послуги з переміщення (фізичної доставки споживачу) придбаного ним газу, а не річну замовлену потужність як це стверджує позивач.

Укладений ним з позивачем Договір є договором з надання послуг в розумінні ст. 901 ЦК України.

Судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок, що оскільки договірні відносини між сторонами не припинено, а лише з 01.02.2019 припинено розподіл природного газу, позивач правомірно та обґрунтовано нараховував відповідачу вартість наданих послуг з розподілу природного газу (за підтримання замовленої потужності та забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи).

Однак, ні Законом України "Про ринок природного газу", ні Кодексом газорозподільних систем, ні Типовим договором не встановлено, що послуги з розподілу природного газу полягають у підтриманні замовленої потужності та забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи.

Позивачем не було надано ніяких доказів, що ним дійсно здійснювались заходи із підтримання замовленої скаржником потужності та забезпечення доступу до газорозподільної системи та відповідно позивачем понесені витрати (використано матеріальні та трудові ресурси), які відповідач зобов`язаний компенсувати в силу умов договору та положень законодавства.

Також, позивачем не було надано доказів про фактичний обсяг природного газу, що переміщуються газотранспортною системою для відповідача.

Зазначає, що на 2020 газовий рік відповідачем не укладались договори на придбання природного газу, а отже у позивача не було у розпорядженні належного відповідачу природного газу, що переміщувався газотранспортною системою.

З огляду на вказане, скаржник вважає, що оскаржене рішення було ухвалене із невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 05.10.2020 у справі №906/497/20 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 251693 грн 76 коп. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує на таке.

Підставою для надання послуги з розподілу природного газу є наявність укладеного між Оператором ГРС та споживачем Типового договору розподілу природного газу, для укладення якого повинно виконуватись ряд умов визначених гл. 3 розд. 3 Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до абз. 2 п. 2 гл. 3 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем, на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу.

Споживач в свою чергу має право здійснювати відбір природного газу з газорозподільної системи лише за наявності укладеного договору розподілу природного газу відповідно до вимог абз. 3 п.1 гл. 3 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем.

Оскільки вартість наданих послуг та безпосередньо розрахунок між Оператором ГРМ та споживачем визначається на основі обсягів річної замовленої потужності, об`єктивним є те, що позивач трактує обсяг наданих послуг з розподілу природного газу як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної мережі та підтримання річної замовленої потужності.

Відповідно до абз. 5 п. 8 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем (в редакції, що діяла на момент розгляду судової справи), припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.

У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Викладене спростовує доводи скаржника в частині, що останній зобов`язаний оплачувати послуги виключно з переміщення споживачу придбаного ним природного газу.

В своїй апеляційні скарзі, відповідач не навів жодних доводів в частині спростування, як і вимог аб. 5 п. 8 гл. 6 розд. 6 Кодексу газорозподільних систем, так і не довело факту суперечності або протиправності змін внесених Постановою НКРЕКП № 2080 від 07 жовтня 2019 року до правових положень Закону України "Про ринок природного газу", у зв`язку з чим, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права.

Оскільки між сторонами станом на 01 січня 2020 діяли договірні відносини та зважаючи на нові вимоги законодавства (затверджені Постановою НКРЕКП № 2080 від 07 жовтня 2019) позивачем було надано відповідачу послугу за договором розподілу природного газу, яка полягала в: забезпечені цілодобового доступу до газорозподільної систем; забезпечені річної замовленої потужності в місці забезпечення потужності (в місці приєднання до газорозподільної системи об`єкту відповідача).

Додатково в обґрунтування вартості та обсягу наданих послуг, до матеріалів судової справи позивачем долучено розрахунок вартості наданих послуг та акти приймання-передачі природного газу за період жовтень 2018 року - вересень 2019 року, відповідно до яких здійснювалось визначення обсягів річної замовленої потужності.

Таким чином, обсяг наданих послуг підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами.

За наведеного вище, позивач вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

22.12.2020 в судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду представник позивача заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Від ТОВ "Коростенський індустріальний парк" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Вказує, що підтримує вимоги апеляційної скарги та просить їх задоволити.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 04.01.2017 ТОВ "Коростенський індустріальний парк" укладено з позивачем Договір розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання заяви-приєднання №09420Z8B7FCP017 (т. 1, а. с. 11).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 було затверджено Типовий договір розподілу природного газу затверджений (далі - Типовий договір; т. 1, а. с. 208-224).

Відповідно до абз.10, п.1.4 розділу І Типового договору, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

За п. 1.1., 1.2.,1.3. Типового договору розподілу природного газу, останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем). Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору розподілу, Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим Договором; обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.1. Типового договору).

За п. 5.2. Договору, визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Згідно з пунктом 5.4. Договору, порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об`ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період.

На виконання Закону України "Про ринок природного газу", НКРЕКП постановою від 07.10.2019 № 2080 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем (Постанова НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 із змінами і доповненнями), Типового договору розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 із змінами), Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (Постанова НКРЕКП № 236 від 25.02.2016 із змінами). Зазначеними змінами для споживачів з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, змінено принципи визначення обсягів газу, що беруться за основу.

Згідно з п. 6.1. Типового договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Позивач зазначає, що за період січень-липень 2020 року ним були надані відповідачу послуги з розподілу природнього газу на загальну суму 447534 грн 15 коп., що підтверджується Актами наданих послуг з розподілу природного газу № ЖТП80003375 від 28.02.2020, № ЖТП80006715 від 31.03.2020, № ЖТП80008447 від 30.04.2020, №ЖТП80010899 від 29.05.2020, №ЖТП80012481 від 30.06.2020, № ЖТП80015520 від 31.07.2020 та рахунки на оплату вартості послуги з розподілу природного газу за період з січня 2020 по липень 2020 (т. 1, а. с. 16-22, 110-111, 141-142).

Враховуючи, що відповідач не оплатив надані послуги, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський індустріальний парк" 447534 грн 15 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.08.2020).

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Судом апеляційної інстанції вище встановлено, що 04.01.2017 ТОВ "Коростенський індустріальний парк" укладено з позивачем Договір розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим, шляхом підписання заяви-приєднання №09420Z8B7FCP017.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг з розподілу природного газу.

Згідно із ч. ч. 2, 6 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать ч. 2 цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Відповідно до cт. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Тобто, договір розподілу природного газу є договором приєднання, за яким його умови визначені заздалегідь однією із сторін, а тому такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до нього в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини; постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

За приписами ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, визначаються взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Згідно п. 4 гл.1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем (тут і надалі - в редакції чинній на момент звернення позивача до суду) розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Згідно із п. 2 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.

У випадку якщо річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.

На період до кінця 2019 року Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.

В матеріалах справи наявні скріншоти з електронної пошти, надані відповідачем, які на думку останнього підтверджують направлення повідомлень (заяв) щодо річної (на 2020) замовленої потужності на газовий рік (т. 1, а. с. 153-156).

Проаналізувавши такі скріншоти, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновків, що в скріншотах міститься інформація про надсилання 09.09.2019 сканкопії не встановленого документа, а 18.12.2019 - річної замовленої потужності.

Тобто, якщо взяти до уваги, що 18.12.2019 відповідачем була подана заявка на величину річної замовленої потужності, то вона подана з порушенням строку, встановленого у ч. 4 п. 2 гл. 6 розд. 6 Кодексу ГРМ.

Враховуючи, що у строк визначений ч. 4 п. 2 гл. 6 розд. 6 Кодексу ГРМ, ТОВ "Коростенський індустріальний парк" не надало заяви про величину річної замовленої потужності у строк до 01.11.2019, визначення величини річної потужності правомірно здійснювалось позивачем на підставі даних фактичного обсягу споживання об`єктом відповідача природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3020 від 24.12.2019, для АТ "Житомиргаз" визначено тариф на послуги розподілу природного газу на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року (включно) у розмірі 0,89 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), а з 01 липня 2020 року - у розмірі 1,09 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1158 від 24.06.2020 внесено зміни до постанови №3020 від 24.12.2019 та встановлено, що з 01 липня 2020 року тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 0,99 грн за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ).

Відповідно до актів наданих послуг з розподілу природного газу (потужність) за період з 01.10.2018 по 30.09.2019 (газовий рік, що передував розрахунковому календарному року) відповідачем фактично спожито природного газу в об`ємі 707 005 метрів кубічних, що згідно п.2 гл.6 розд. 6 Кодексу ГРМ визнається річною замовленою потужністю об`єкта споживача.

Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача становить 58917,08 метрів кубічних, тариф 1 тис.м.куб. складає 0,89грн (з 01.01.2020 до 30.06.2020). За вказаного, місячна вартість послуги з розподілу природного газу складає 52463 грн 20 коп. без ПДВ, а з ПДВ - 62923 грн 44 коп.

Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць (п. 2 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем).

Відповідно до п. 7 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.

В п. 6.5 Договору передбачено, що споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату.

Відповідно до п. 6.6 Договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг з розподілу природного газу, підписаних представниками позивача, що позивач надав послуги з розподілу природного газу (потужність) та рахунки на оплату вартості послуги з розподілу природного газу (потужність) за період з січня 2020 по квітень 2020 з доказами направлення таких документів відповідачу (т. 1, а. с. 16-24, 37-43, 79-82).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.6.6. Типового договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Водночас, матеріали справи не містять доказів оплати наданих послуг.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

За наведеного позовні вимоги, про стягнення з відповідача 251693 грн 77 коп., є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають до задоволення.

Доводи скаржника, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги з переміщення (фізичної доставки споживачу) придбаного ним газу, а не річну замовлену потужність як це стверджує позивач спростовуються таким.

За умовами п. 8 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що припинення або обмеження розподілу споживання природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.

Із матеріалів справи судом встановлено, що на підставі заяви відповідача подача природного газу до діючого обладнання відповідача була припинення та складений відповідний Акт пломбування вхідної засувної арматури від 01.02.2019 (т. 1, а. с. 13).

Однак, п. 8 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільних систем чітко зазначає, що припинення споживання природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу.

Зазначений пункт не ставить у залежність фактичне постачання газу споживачу з оплатою послуг розподілу такого газу, отже відповідач міг не здійснювати таку оплати лише у випадку розірвання договору розподілу природного газу. Однак, матеріали господарської справи не містять доказів на підтвердження розірвання, укладеного між позивачем та відповідачем договору розподілу природного газу.

За наведеного, беручи до уваги, що з 01.02.2019 припинено розподіл природного газу, відсутні докази розірвання договору розподілу природного газу, то позивач правомірно та обґрунтовано нараховував відповідачу вартість наданих послуг з розподілу природного газу.

Щодо тверджень відповідача, що оскільки ним не укладалися договори на придбання на 2020 газовий рік природного газу, а отже у позивача не було у розпорядженні належного відповідачу природного газу, що переміщувався газотранспортною системою, суд зазначає таке.

За приписами п. п. 6-8, 17, 19, 29-30, 34-35 до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам. Газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу. Доступ - право користування потужністю об`єкта газової інфраструктури в обсязі та на умовах, встановлених у договорі про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG. Оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику відповідно до договору про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG. Приєднання - сукупність організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуг транспортування чи розподілу природного газу, які здійснюються у зв`язку з підключенням об`єкта будівництва чи існуючого об`єкта замовника до газотранспортної або газорозподільної системи. Розподіл потужності - надання, встановлення умов та порядку реалізації, а також здійснення інших процедур, пов`язаних із правом користування потужністю об`єкта газової інфраструктури. Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Згідно із п. 4 гл.1 р. I Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.

В п. п. 1 - 3 гл.1 р. I Кодексу газорозподільних систем вказано, що оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором. Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу. Основними функціями Оператора ГРМ є:

1) забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБГ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів;

2) забезпечення оперативно-диспетчерського управління ГРМ та планово-профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки;

3) забезпечення максимальної економічності, оптимальних режимів та надійності роботи ГРМ, розробка оптимальних технологічних режимів роботи ГРМ для безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів;

4) забезпечення організації та реєстрації взаємовідносин (адміністрування) суб`єктів ринку природного газу, які підключені до/через ГРМ та співпрацюють з ним, при забезпеченні розподілу (передачі) природного газу ГРМ;

5) виконання договірних зобов`язань при розподілі (споживанні, передачі) природного газу ГРМ;

6) своєчасне інформування суб`єктів ринку природного газу про відхилення технологічних режимів роботи ГРМ, що можуть вплинути на режим газоспоживання (обмеження обсягів тощо), та вжиття заходів щодо їх ліквідації;

7) забезпечення контролю якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається до/з ГРМ;

8) забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ;

9) забезпечення приєднання об`єктів замовників до ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності або користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, за їх зверненням та за умови дотримання вимог цього Кодексу;

10) забезпечення балансування між об`ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГТС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об`ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ);

11) формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об`єктах суб`єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді;

12) співпраця з операторами суміжних систем з метою надійного та ефективного функціонування ГРМ;

13) дослідження потреб споживачів (замовників), у тому числі різних галузей економіки, в природному газі для здійснення підготовки планів розвитку та розбудови ГРМ.

Згідно із п. п. 1-3 гл.3 р. I Кодексу газорозподільних систем доступ суб`єктів ринку природного газу до ГРМ, що на законних підставах знаходиться у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, здійснюється на принципах:

забезпечення рівних прав доступу, у тому числі приєднання, до ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу;

забезпечення Оператором ГРМ належної якості послуг доступу (приєднання) на договірних засадах;

забезпечення суб`єктами ринку природного газу критеріїв доступу, визначених розділами V та VI цього Кодексу, та належних розрахунків за надані послуги.

Оператор ГРМ зобов`язаний розміщувати на своєму веб-сайті інформацію про технічні та комерційні умови доступу (приєднання) до об`єктів газорозподільної системи, що на законних підставах перебувають в його власності чи користуванні (у тому числі експлуатації), а також методологію встановлення плати за приєднання до газорозподільної системи, затверджену Регулятором.

Оператор ГРМ не має права відмовити замовнику в доступі (приєднанні) до об`єктів газорозподільної системи, що на законних підставах перебувають в його власності чи користуванні (у тому числі експлуатації), за виключенням випадків, передбачених розділами V та VI цього Кодексу.

Для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Власники об`єктів будівництва або існуючих об`єктів (земельних ділянок), які фізично не підключені до ГРМ, для набуття права на цілодобовий доступ до ГРМ та розподіл (переміщення) природного газу ГРМ повинні здійснити заходи щодо підключення (приєднання) власних об`єктів до ГРМ у порядку, визначеному в розділі V цього Кодексу.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VІ цього Кодексу.

За наведеного, суд підсумовує, що оператор газорозподільної системи, яким є позивач, забезпечує не лише фізичне транспортування газу до відповідача, а і комплекс інших дій, котрі полягають в забезпеченні споживача (відповідача) доступом до газорозподільної системи, належної потужності системи на підставі укладеного між оператором ГРМ та споживачем договору.

Тому, враховуючи наявний укладений між сторонами договір, позивач вправі нараховувати грошові кошти, в порядку та розмірі визначеному законодавством в якості оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, якщо такий договір не розірвано.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Житомирської області від 05.10.2020р. у справі № 906/497/20 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 251693 грн 76 коп. необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський індустріальний парк" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенський індустріальний парк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 05.10.2020р. у справі № 906/497/20 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 251693 грн 76 коп. - без змін.

2. Справу № 906/497/20 надіслати Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "24" грудня 2020 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.