Постанова

від 14.12.2020 по справі 905/34/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа № 905/34/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,

при секретарі Семенові О.Є.

за участю представників сторін:

прокурор - Ногіна О.М., посв. №057318 від 09.10.2020;

представник позивача 1 - не з`явився;

представник позивача 2 - не з`явився;

представник відповідача - Федорова В.П., ордер ДК №017019 від 10.11.2020;

представник відповідача - Овчинников О.В., керівник.

Розглянувши апеляційну скаргу Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м. Слов`янськ, Донецька область (вх. № 2857 Д/2),

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 (повний текст складено 29.09.2020) у справі №905/34/19 (суддя Фурсова С.М.),

за позовом Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м. Слов`янськ, Донецька область,

в інтересах держави в особі:

1) Слов`янської міської ради Донецької області, м. Слов`янськ, Донецька область,

2) Відділу культури Слов`янської міської ради, м. Слов`янськ, Донецька область,

до відповідача Громадської організації "Центр Танцю "Грація", м. Слов`янськ, Донецька область,

про розірвання договору оренди та повернення комунального майна загальною площею 657,6 кв.м., вартістю 534450,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради та Відділу культури Слов`янської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Громадської організації "Центр танцю "Грація", в якому просив:

- розірвати договір оренди №188 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська від 07.11.2013, укладений між Відділом культури Слов`янської міської ради та Громадською організацією "Центр танцю "Грація", в особі президента організації Овчинникова О.В. (ідентифікаційний код юридичної особи 24639190 та на час укладання договору - Громадською організацією "Танцевальный клуб "Грация");

- зобов`язати Громадську організацію "Центр танцю "Грація" повернути за актом приймання-передачі комунальне майно - 37/100 ідеальних часток, площею 657,6 кв.м. нежитлової будівлі кінотеатру "Мрія" за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Батюка, 24 "б", вартістю 534450,00 грн. - Відділу культури Слов`янської міської ради (84100, м. Слов`янськ, Донецька область, площа Соборна, 2, код ЄДРПОУ 00183868).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19:

- залишено без розгляду позовну заяву керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради Донецької області та Відділу культури Слов`янської міської ради Донецької області до Громадської організації "Центр танцю "Грація" про розірвання договору оренди та повернення комунального майна загальною площею 657,6 кв.м., вартістю 534450,00 гривень;

- стягнуто з Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок №6; код ЄДРПОУ 25707002) на користь громадської організації «Центр танцю «Грація» (84101, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Університетська, будинок 7, квартира 21; код ЄДРПОУ 24639190) 58 558,51 гривень судових витрат.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, керівник Слов`янської місцевої прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- про обізнаність компетентних органів та невжиття ними заходів по захисту інтересів держави або територіальної громади свідчать також відповіді Слов`янської міської ради, які містяться в матеріалах справи. Так, у відповіді №01.01-07/806 від 13.04.2018 Слов`янська міська рада (виконавцем зазначено начальника відділу культури Олійник М.М.) погодилась з викладеними у листі Слов`янської місцевої прокуратури №01-71-2895 від 13.03.2018 порушеннями, самостійно констатувала виявлені порушення пунктів 5.1.6, 5.1.8., 9.1. договору, та вбачала підстави для звернення до суду;

- судом першої інстанції жодним чином не враховано зміст відповіді на відзив на позовну заяву Слов`янської міської ради від 15.02.2019 та відповідь на відзив №01-63/84 від 12.02.2019 та додаткових пояснень до неї №01-63/102 від 21.02.2019 відділу культури Слов`янської міської ради у яких позивачами самостійно констатовано про наявність порушень закону та умов договору, а також те, що ці органи підтримують позовні вимоги прокурора;

- з боку Слов`янської міської ради та Відділу культури Слов`янської міської ради, як компетентних органів, вбачається невжиття заходів протягом розумного строку після того, як їм стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, та має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу і є підставою для реалізації прокурором своєї конституційної функції, передбаченої п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України;

- враховуючи, що Відділ культури Слов`янської міської ради, розташований у одній будівлі зі Слов`янською міською радою, має одну юридичну адресу, всі відповіді на запити та повідомлення прокурора, які містяться в матеріалах справи, підготовлені саме відділом культури Слов`янської міської ради, обох позивачів у справі належним чином поінформовано про порушення інтересів держави;

- положеннями ГПК України не передбачено покладання витрат на правничу допомогу на прокурора.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020, сформовано колегію суддів у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Здоровко Л.М., Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 та призначено справу до розгляду на 25.11.2020 о 14:15 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 оголошено

перерву у судовому засіданні у справі №905/34/19 до "01" грудня 2020 р. о 12:15 год.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 у зв`язку із перебуванням судді Лакізи В.В. на лікарняному, сформовано колегію суддів у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/34/19 до "14" грудня 2020р. о 11:30 год.

Прокурор в судовому засіданні 14.12.2020 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з підстав викладених в апеляційній скарзі, у відповіді на відзив та відповіді на додаткові пояснення відповідача.

Позивачі в судове засідання 14.12.2020 не з`явились, причини неявки не повідомили.

Відповідач в судовому засіданні 14.12.2020 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що підлягає залишенню без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях.

Крім того, від відповідача надійшло клопотання, яким останній просив стягнути з прокуратури Донецької області на користь громадської організації Центр танцю Грація 8 000 грн. судових витрат, зазначив, що детальний опис робіт та докази на підтвердження понесення таких витрат буде надано суду додатково.

Також від Громадської організації "Центр Танцю "Грація" надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги Слов`янської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 без розгляду.

В обґрунтування вищевказаного клопотання Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" було зазначено, що апеляційним господарським судом безпідставно поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19, оскільки копію останньої було отримано прокурором 09.10.2020 (а не 13.10.2020 як стверджує прокурор) та саме з цієї дати слід відраховувати десятиденний строк на подання апеляційної скарги.

Під час розгляду вищевказаного клопотання, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом 24.09.2020, повний текст якої складено 29.09.2020, отже, строк подання апеляційної скарги, відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України сплив 09.10.2020, що свідчить про те, що надіслана 21.10.2020 керівником Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області апеляційна скарга є такою, що подана із пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19.

Із наявного в матеріалах справи поштового повідомлення вбачається, що копія ухвали Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 дійсно була вручена Слов`янській місцевій прокуратурі Донецької області 09.10.2020.

Разом з тим, реєстрацію вхідного документу - ухвали Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 було здійснено канцелярією Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області 13.10.2020.

Зважаючи на вищевикладене, уповноважений працівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області мав можливість ознайомитись із змістом ухвали Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 та висловити свої заперечення стосовно тих чи інших обставин, встановлених судом першої інстанції, лише після її фактичної реєстрації (13.10.2020).

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що Слов`янська місцева прокуратура Донецької області звернулась із апеляційною скаргою 21.10.2020, тобто протягом 10 днів з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали та її реєстрації канцелярією, приймаючи до уваги необхідність дотримання фундаментального принципу господарського судочинства щодо доступу до правосуддя, колегія суддів дійшла вірного висновку щодо поновлення керівнику Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19.

Отже, викладені Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" обставини не знайшли свого підтвердження, у зв`язку із чим клопотання відповідача про залишення апеляційної скарги Слов`янської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 без розгляду, підлягає залишенню без задоволення.

Окремо судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу, що Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" не наведено норми господарського процесуального законодавства, яка дозволяє залишити без розгляду апеляційну скаргу, з наведених ним підстав.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що Громадською організацією «Центр танцю «Грація» порушено умови договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська №188 від 07.11.2013, зокрема відповідач передав орендоване майно в суборенду та здійснив перепланування орендованого приміщення без погодження з Орендодавцем.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 залишено без розгляду позовну заяву керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради Донецької області та Відділу культури Слов`янської міської ради Донецької області до Громадської організації "Центр танцю "Грація" про розірвання договору оренди та повернення комунального майна загальною площею 657,6 кв.м., вартістю 534450,00 гривень.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Слов`янською місцевою прокуратурою фактично не було надано можливості компетентному органу протягом розумного строку відреагувати на стверджуване прокурором порушення інтересів держави, що є підставою для застосування п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, а саме залишення позову без розгляду.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із вищевказаною позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" .

У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України , встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, з метою дотримання принципу правової визначеності, та формування сталої судової практики суд апеляційної інстанції враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права до спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив, що необхідність звернення з даною позовною заявою зумовлена необхідністю захистити інтереси держави, оскільки безпідставне відчуження майна стороннім особам створює умови для протиправної передачі майнових прав на комунальне майно. Компетентними органами, що мають здійснювати захист означених інтересів держави є Слов`янська міська рада та Відділ культури Слов`янської міської ради. Вказує, що компетентними органами протягом тривалого часу не вживалось дієвих заходів щодо усунення порушень законодавства з боку Громадської організації «Центр танцю «Грація» (Орендаря) шляхом розірвання договору оренди та повернення комунального майна, що свідчить про неналежний захист інтересів держави, та в силу положень ст. 23 Закону України Про прокуратуру є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

В матеріалах даної справи наявне повідомлення Слов`янської місцевої прокуратури про представництво інтересів держави від 22.12.2018 №01-71-14674 вих-18, адресованого Слов`янській міській раді та Відділу культури Слов`янської міської ради, в якому прокуратура зазначила, що нею було опрацьовано інформацію засобів масової інформації про незаконні дії ГО "Центр танцю "Грація" щодо передачі орендованого комунального майна третім особам у суборенду без згоди орендодавця. Встановлено, що між відділом культури Слов`янської міської ради та громадською організацією "Центр танцю "Грація" укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська від 07.11.2013. Всупереч умовам укладеного договору та вимог чинного законодавства, громадська організація "Центр танцю "Грація" протягом 2014-2018 років надавала в суборенду комунальне майно громадській організації "Професійний бійцівський клуб "Тріада", громадянці ОСОБА_1 та громадській організації "Студія фітнесу і танцю "Зе Бест". Бездозвільне використання комунального майна всупереч встановленим законом або договорам умов, а також безпідставне відчуження такого майна стороннім особам порушує зазначені державні інтереси, створює умови для протиправної передачі майнових прав на комунальне майно. Незважаючи на вказані порушення з боку керівника орендаря, ні відділом культури Слов`янської міської ради, ні самою Слов`янською міською радою тривалий час не вживались дієві заходи для їх усунення. Враховуючи викладене, через наявні порушення інтересів держави та нездійснення захисту цих інтересів Слов`янською міською радою та Відділом культури Слов`янської міської ради, прокурором прийнято рішення про звернення до суду з метою захисту інтересів держави.

З відбитку поштового штемпеля на конверті вбачається, що Слов`янська місцева прокуратура 26.12.2018 звернулась до господарського суду Донецької області із позовом до Громадської організації "Центр танцю "Грація" про розірвання договору оренди та повернення комунального майна загальною площею 657,6 кв.м., вартістю 534450,00 грн.

Отже, повідомлення Слов`янської місцевої прокуратури про представництво інтересів держави від 22.12.2018 №01-71-14674вих-18 було надіслано на адресу Слов`янської міської ради та Відділу культури Слов`янської міської ради за 4 дні до дати, коли прокурор звернувся до суду із вищевказаним позовом (26.12.2018).

Судом першої інстанції було встановлено, що перед зверненням прокурора до суду із позовом в даній справі, між Слов`янською місцевою прокуратурою та Слов`янською міською радою велось численне листування з приводу порушень Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" умов договору оренди №188 від 07.11.2013.

В матеріалах справи наявний лист Слов`янської місцевої прокуратури від 09.08.2018 вих.№01-71-88113вих18, яким було проінформовано Слов`янську міську раду про підготовлену позовну заяву в інтересах Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради до громадської організації «Центр танцю «Грація» .

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що Слов`янською місцевою прокуратурою до Відділу культури Слов`янської міської ради жодного разу не надсилалось листів про наявність порушень інтересів держави (територіальної громади).

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що саме Відділ культури Слов`янської міської ради і є тим компетентним органом, якій мав вчиняти дії для захисту інтересів держави, оскільки останній є орендодавцем за договором оренди №188 від 07.11.2013 і до його повноважень належить право на дострокове розірвання договору у випадку виявлення порушень з боку орендаря.

Зважаючи на те, що повідомлення про представництво інтересів держави було надіслано Відділу культури Слов`янської міської ради 22.12.2018, а з позовом Слов`янська місцева прокуратура звернулась 26.12.2018, прокурор не надав достатнього часу Відділу культури Слов`янської міської ради для усунення порушень інтересів держави (територіальної громади).

З наведеного вище вбачається відсутність факту бездіяльності Відділу культури Слов`янської міської ради щодо неусунення порушень інтересів держави (територіальної громади) протягом розумного строку після отримання повідомлення Слов`янської місцевої прокуратури.

При цьому, зважаючи на майже одночасне звернення прокурора до суду та до компетентного органу та строки пересилання поштових відправлень по території України, у Відділу культури Слов`янської міської ради взагалі не було часу для реагування на повідомлення прокуратури та самостійного захисту інтересів держави.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що Відділ культури Слов`янської міської ради, як орган, що є орендодавцем за договором оренди №188 від 07.11.2013, не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду із відповідним позовом до відповідача.

Наявні в матеріалах справи документи навпаки свідчать про те, що після отримання повідомлення прокурора від 22.12.2018 №01-71-14674вих-18, Відділом культури Слов`янської міської ради було створено комісію та проведено 28.01.2019 перевірку умов виконання договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська від 07.11.2013 №188, укладеного між Відділом культури Слов`янської міської ради та Громадською організацією "Центр танцю "Грація".

За наслідками проведеної перевірки Відділом культури Слов`янської міської ради було встановлено факт порушення Громадською організацією "Центр танцю "Грація" умов договору оренди №188 від 07.11.2013, а саме облаштування перегородок та приміщень санвузлів без погодження з орендодавцем.

Наведені вище обставини свідчать про те, що Відділ культури Слов`янської міської ради 28.01.2019 відреагував на повідомлення прокурора від 22.12.2018 №01-71-14674вих-18 та здійснив перевірку, викладених в повідомленні прокурора обставин.

Разом з тим, зважаючи на те, що станом на дату проведення перевірки Відділом культури Слов`янської міської ради, Слов`янська місцева прокуратура Донецької області вже звернулась до суду із позовом в даній справі, зазначена обставина унеможливила подання Відділом культури Слов`янської міської ради самостійного позову із аналогічними позовними вимогами.

Наведені вище обставини свідчать про те, що прокурором недотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та не підтверджено підстав представництва, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

Крім того, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів в розумінні статей 76 , 77 Господарського процесуального кодексу України надсилання чи вручення Слов`янській міській раді та Відділу культури Слов`янської міської ради повідомлення про представництво інтересів держави (опису вкладення в цінний лист, розписки про отримання, тощо), що свідчить про недоведеність Слов`янською місцевою прокуратурою дотримання вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

У постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №910/1062/18 зазначено, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53 , 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведення прокурором підстав для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки прокурором не дотримано вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що прокуратурою при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, не наведено доказів того, що відповідний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що у будь-якому випадку свідчить про відсутність підтвердження підстав для представництва інтересів держави у суді.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позову керівника Слов`янської місцевої прокуратури на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України .

Доводи апелянта, що компетентні органи були обізнані про невжиття ними заходів по захисту інтересів держави, про що свідчить, лист Слов`янської міської ради №01.01-07/806 від 13.04.2018, яким остання погодилась з викладеними у листі Слов`янської місцевої прокуратури №01-71-2895 від 13.03.2018 порушеннями та вбачала підстави для звернення до суду, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки із листа Слов`янської міської ради №01.01-07/806 від 13.04.2018 вбачається, що саме Слов`янська міська рада не заперечувала проти звернення прокурора до суду із відповідним позовом.

Разом з тим, Слов`янська місцева прокуратура не зверталась до Відділу культури Слов`янської міської ради із листом №01-71-2895 від 13.03.2018, у зв`язку із чим була позбавлена потенційної можливості відреагувати на стверджувані прокурором порушення під час виконання спірного договору оренди комунального майна.

При цьому, прокурором безпідставно ототожнюється Слов`янська міська рада та Відділ культури Слов`янської міської ради як єдиний орган, оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вищевказані органи є окремими юридичними особами.

Та обставина, що Слов`янська міська рада та Відділ культури Слов`янської міської ради знаходяться за однією адресою, не спростовує факту необхідності дотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та надання обом юридичним особам розумного строку для вжиття необхідних заходів, направлених на усунення порушень інтересів держави (територіальної громади).

Доводи апелянта, що судом першої інстанції жодним чином не враховано зміст відповіді на відзив на позовну заяву Слов`янської міської ради від 15.02.2019, відповіді на відзив №01-63/84 від 12.02.2019 та додаткових пояснень до неї №01-63/102 від 21.02.2019 відділу культури Слов`янської міської ради у яких позивачами самостійно констатовано про наявність порушень закону та умов договору, а також те, що ці органи підтримують позовні вимоги прокурора, не впливають на правомірний висновок суду першої інстанції стосовно залишення позову без розгляду, оскільки прокурором не було дотримано вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". В свою чергу, подальше підтримання позивачами позовних вимог при наявності факту безпідставного звернення до суду із позовом, не може слугувати обставиною для звільнення прокурора від обов`язку дотримання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Що стосується доданого до апеляційної скарги листа Відділу культури Слов`янської міської ради від 13.08.2018 №01-63/380 то зазначений документ не був предметом дослідження судом першої інстанції, а прокурором не було зазначено причин неможливості подання останнього до суду першої інстанції, у зв`язку із чим останній не береться до уваги апеляційним господарським судом. Крім того, із даного документу також не вбачається доказів дотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Посилання апелянта на рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради від 06.05.2020 №755 Про розподіл обов`язків між міським головою, заступниками міського голови і заступником міського голови - керуючим справами виконкому (у новій редакції) також не може бути предметом дослідження судовою колегією апеляційної інстанції, оскільки вказане рішення не оцінювалось судом першої інстанції та взагалі не існувало станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Що стосується розподілу судових витрат судом першої інстанції, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається із матеріалів справи, між Громадською організацією «Центр Танцю «Грація» (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юнікс» (далі - Об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №03/12/2018 від 03.12.2018 за умовами п.1. якого Об`єднання зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу в обсязі та на умовах передбачених цим договором та додатковими угодами, що є невід`ємними частинами до нього.

У розділі 3 договору сторони визначили зміст правничої допомоги, окремо розділом 4 - права та обов`язки сторін.

Пунктом 6.1. договору погоджено, що вартість правничої допомоги та порядок розрахунків за її надання Клієнту, визначаються сторонами в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п.п.11.1.-11.2. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань, але не пізніше, ніж до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Одностороннє розірвання договору не допускається. При неподанні за 1 місяць до закінчення строку дії договору письмової заяви від однієї зі сторін про його припинення, договір вважається продовженим до 31.12.2019.

25.01.2019 між сторонами було підписано Додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги №03/12/2018 від 03.12.2018, у п.1.1. якої визначили, що адвокатами Об`єднання ОСОБА_2 та Гончаровою І.Т. буде здійснюватись представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Донецької області по справі №905/34/19.

Сторони, керуючись п.6.1. договору про надання правової допомоги №03/12/2018 від 03.12.2018 погодили, що визначення вартості правничої допомоги, що надається Об`єднанням, буде визначатись додатково у відповідних додаткових угодах щодо розрахунку вартості такої правничої допомоги (п.1.2. Додаткової угоди).

Послуги нотаріуса, аудитора, експертних установ, експертів, судовий збір, інші обов`язкові платежі та витрати за договором та цією Додатковою угодою, Клієнт сплачує окремо від визначеної договором правничої допомоги (п.1.3. Додаткової угоди).

Згідно з п.2.4. ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань, але не пізніше, ніж до 31.12.2019, , а в частині розрахунків - до повного виконання зобов`язань.

Протоколом наради, який є додатком до договору про надання правової допомоги №03/12/2018 від 03.12.2018, Адвокатським об`єднанням «Юнікс» спільно з Громадською організацією «Центр Танцю «Грація» визначено станом 20.02.2019 обсяг наданих послуг в межах господарської справи №905/34/19, кількість витраченого часу, узгодили вихідні дані, які використовуються та будуть використовуватись в подальшому при розрахунку вартості правничої допомоги:

- вартість 1 години роботи - 1 000,00 гривень;

- розмір гонорару за 1 судове засідання - 5 500,00 гривень;

- витрати на переїзд адвокатів з м. Києва до Господарського суду Донецької області та у зворотному напрямку компенсуються клієнтом у розмірі, що не перевищує 1 350,00 гривень (без ПДВ) за одне відрядження, що еквівалентно 50,00 доларів США;

- витрати на проживання адвокатів (які пов`язані з розглядом господарської справи №905/34/19) компенсуються клієнтом у розмірі, що не перевищує 1 350,00 гривень (без ПДВ) за одне відрядження, що еквівалентно 50,00 доларів США.

Додатковою угодою №3 від 21.02.2019 сторони погодили, що до 22.02.2019 Клієнт (ГО «Центр Танцю «Грація» ) сплачує Об`єднанню 30 000,00 гривень за надання правничої допомоги у вигляді вивчення матеріалів справи, підготування заяв по суті спору та з процесуальних питань, а також 5 500,00 грн. за здійснення представництва в судовому засіданні.

Із матеріалів справи вбачається, що Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" було подано заяву про попереднє визначення сум судових витрат, пов`язаних з розглядом справи від 22.02.2019 на суму 47 017,72 грн, з яких: 39 464,46 грн. - сума понесених витрат, 7 553,26 грн. - планованих.

Слов`янська місцева прокуратура поясненнями від 12.03.2019 №01-37-2194вих19 заперечила проти заяви Громадської організації "Центр Танцю "Грація" про відшкодування останній вищевказаних судових витрат, зважаючи на наступне:

- відповідачем не підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу та не надано жодного доказу щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості;

- твердження адвоката про витрату 15 годин 30 хвилин на вивчення матеріалів справи не підтверджено, вказана справа не є складною, ґрунтується на порушенні умов договору при користуванні комунальним майном;

- адвокатом необґрунтовано включено до судових витрат відповідача оплату нотаріальних послуг за засвідчення показань свідків по справі, а додані до клопотання довідки-розрахунки свідчать, що тільки одна із них на суму 300 грн. оплачувалась відповідачем, інші видані самим свідкам, доказів того, що кошти сплачувались Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" не надано, таким чином витрати у розмірі 900 грн. взагалі нічим не обґрунтовано;

- незрозумілим є посилання на судові витрати пов`язані із прибуттям адвоката Гончарової І.Т. автомобільним транспортом у судове засідання у розмірі 795 грн. Всі документи щодо правничої допомоги складено адвокатським об`єднанням Юнікс , яке розташовано у м. Києві, при цьому відповідач у заяві самостійно посилається на здійснення правничої допомоги адвокатами цього об`єднання. Квитанція ж автозаправної станції АЗС-АГЗП №8 ПП Маршал оплачена ОСОБА_3 у місті Чугуїв, яке розташоване у протилежному від міста Харкова напрямі, ніж м. Київ, датована 18.02.2019 о 17:29, тобто після проведення засідання та не може свідчити про прибуття у судове засідання адвоката Гончарової І.Т.;

- необґрунтованими є також й інші пункти акту, оскільки адвокатом надавалися вже існуючі копії документів, що виключає створення ним продукту власної інтелектуальної праці. Безпідставно також завищено суму гонорару за складання документів процесуального характеру та участь у судових засіданнях.

В подальшому, Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" було подано заяву про попереднє визначення сум судових витрат, пов`язаних з розглядом справи від 26.06.2019 на суму 48 854,97 грн.

Остаточно Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" було надано суду заяву про попереднє визначення сум судових витрат, пов`язаних з розглядом справи від 12.12.2019 на суму 59 558,51 грн., з яких: 58 558,51 грн. - сума понесених витрат, 1 000 грн. - планованих. Зазначеною заявою відповідач просив у разі ухвалення рішення по справі на користь Громадської організації "Центр Танцю "Грація" включити до судових витрат пропорційне стягнення зі Слов`янської міської ради та Відділу культури Слов`янської міської ради судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку із розглядом даної справи, розмір яких буде уточнений пізніше.

Із попереднього розрахунку суми судових витрат, вбачається понесення відповідачем наступних витрат:

1. Витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду та розглядом справи у Господарському суді Донецької області, понесені на професійну правничу допомогу, надану адвокатами Адвокатського об`єднання ЮНІКС :

1.1. вивчення адвокатами Об`єднання матеріалів господарської справи, вивчення адвокатами інших наданих ГО "Центр Танцю "Грація" матеріалів, консультацій, узгодження правової позиції по справі, підготовка адвокатських запитів з метою витребування доказів - 15 500,00 грн. Витрачено 15 год 30 хв.;

1.2. вивчення адвокатами відповідей на відзив, отриманих від керівника Слов`янської місцевої прокуратури, Позивача-1 та Позивача-2, підготовка процесуальних документів по справі №905/34/19 (заяви про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про залишення позову без розгляду, відзиву на позовну заяву, клопотання про долучення до матеріалів доказів, заперечення на відповідь позивачів та Слов`янської місцевої прокуратури, формування додатків до них та відправлення цих документів на адресу суду та сторін - 14 500,00 грн. Витрачено 14 год. 30 хв.;

1.3. збір доказів адвокатом: оплата нотаріальних послуг за засвідчення показань свідків по справі (4 шт.) - 1200 грн.;

1.4. оплата послуг поштового відправлення на адресу господарського суду, керівнику Слов`янської місцевої прокуратури, позивачів від 26.01.2019, 04.02.2019, 16.02.2019, 22.02.2019, 25.02.2019, 15.03.2019. - 1126,00 грн.;

1.5. гонорар за здійснення представництва ГО "Центр Танцю "Грація" в Господарському суді Донецької області під час судового засідання у справі №905/34/19, призначеного на 18.02.2019 - 5 500,00 грн. ;

1.6. оплата проїзду представника відповідача - адвоката Федорова В.П. залізничним транспортом з м. Київ до м. Харків та з м. Харків до м. Київ на судове засідання 18.02.2019 - 1 258,26 грн.;

1.7. оплата проїзду відповідача та представника відповідача - адвоката Гончарової І.Т. на судове засідання 18.02.2019 автомобільним транспортом - 795,00 грн.;

1.8. гонорар за здійснення представництва ГО "Центр Танцю "Грація" в Господарському суді Донецької області під час судового засідання у справі №905/34/19, призначеного на 14.03.2019 - 5 500,00 грн.;

1.9. оплата проїзду представника відповідача - адвоката Федорова В.П. залізничним транспортом з м. Київ до м. Харків та з м. Харків до м. Київ на судове засідання 14.03.2019 - 584,94 грн.;

1.10. оплата проїзду відповідача та представника відповідача - адвоката Гончарової І.Т. на судове засідання 14.03.2019 автомобільним транспортом - 898,50 грн.;

1.11. гонорар за здійснення представництва ГО "Центр Танцю "Грація" в Господарському суді Донецької області під час судового засідання у справі №905/34/19, призначеного на 28.03.2019 - 5 500,00 грн.;

1.12 оплата проїзду представників відповідача - адвокатів Федорова В.П. та Гончарової І.Т. на судове засідання 28.03.2019 автомобільним транспортом - 753,00 грн.

2 Витрати, пов`язані з підготовкою до апеляційного розгляду та апеляційним розглядом справи, понесені на професійну правничу допомогу, надану адвокатами Адвокатського об`єднання ЮНІКС :

2.1. вивчення адвокатами апеляційної скарги Керівника Слов`янської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.03.2019 у справі №905/34/19, складання відзиву на апеляційну скаргу 0,00 грн. Витрачено 5 год.;

2.2. оплата послуг поштового відправлення (відзив на апеляційну скаргу) на адресу Східного апеляційного господарського суду, керівнику Слов`янської місцевої прокуратури та позивачам - 174, 80 грн.;

2.2 оплата проїзду представника відповідача - адвоката Федорова В.П. залізничним транспортом з м. Київ до м. Харків та з м. Харків до м. Київ на судове засідання 27.05.2019 - 1032,25 грн.

3. витрати, пов`язані з підготовкою та складанням касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №905/34/19, понесені на професійну правничу допомогу, надану адвокатами Адвокатського об`єднання ЮНІКС :

3.1. вивчення нормативно-правової бази, судової практики та складання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №905/34/19 - 0,00 грн. Витрачено 7 год.;

3.2. оплата судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №905/34/19 - 3842,00 грн.;

3.2. оплата послуг поштового відправлення (касаційної скарги та інших процесуальних документів) на адресу Верховного Суду, керівника Слов`янської місцевої прокуратури та позивачів - 393,76 грн.

4. Очікувані витрати, які будуть понесені у зв`язку із направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

4.1. Оплата проїзду автомобільним транспортом представника відповідача - адвоката Гончарової І.Т. до Господарського суду Донецької області для надання відповідних письмових клопотань та заяв до судового засідання, призначеного на 16.12.2019 - 1000 грн.

Для оплати відповідачу у справі був виставлений рахунок №20/02 від 20.02.2019 на загальну суму 35 500,00 гривень.

Як вбачається з платіжного доручення №10 від 21.02.2019 відповідачем сплачено на користь адвокатського об`єднання грошові кошти у розмірі 35 500,00 грн., з призначенням платежу надання правничої допомоги згідно договору №03/12/2018 від 03.12.2018, рахунок №20/02 від 20.02.2019

Окрім оплачених послуг з надання правничої допомоги в розмірі 35 500,00 гривень, додатково відповідач очікував понести витрати за надання правничої допомоги, згідно поданого розрахунку, в розмірі 11 000,00 гривень за здійснення представництва в судових засіданнях від 14.03.2019 та 28.03.2019 (5 500,00 + 5 500,00 гривень).

Зважаючи на факт присутності адвокатів Об`єднання у судових засіданнях від 18.02.2019, 14.03.2019 та 28.03.2019, подання останніми заяв по суті спору та з процесуальних питань, суд першої інстанції дійшов висновку щодо можливості стягнення з прокуратури 46 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з яких 35 500,00 гривень вже понесені відповідачем та 11 000,00 гривень які він очікував понести.

Судова колегія апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції щодо розподілу витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу адвоката, зазначає, що надані вищевказані документи та встановлені обставини, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з прокурора, адже цей розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено ст.126 Господарського процесуального кодексу України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи є заявлена сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, згідно ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судова колегія апеляційної інстанції, погоджується із висновками місцевого господарського суду, зазначеними в оскаржуваній ухвалі щодо стягнення з прокуратури 16 500 грн. за здійснення представництва в трьох судових засіданнях, зважаючи на підтвердження факту присутності представників Громадської організації "Центр Танцю "Грація" в судових засіданнях 18.02.2019, 14.03.2019 та 28.03.2019 та те, що тариф 5 500 грн. за одне судове засідання є фіксованим та не залежить від обсягу потраченого часу адвокатом на надання правничої допомоги.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись із позицією суду першої інстанції щодо необхідності відшкодування прокурором 30 000,00 грн. витрат, понесених відповідачем на надану правничу допомогу адвокатами адвокатського об`єднання ЮНІКС за види робіт, передбачені у пунктах 1.1. та 1.2. попереднього розрахунку суми судових витрат, на виконання яких за позицією адвоката ним було витрачено 30 годин.

Так, в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили про виконання адвокатами переліку робіт, визначеного в пунктах 1.1. та 1.2. попереднього розрахунку суми судових витрат саме протягом 30 годин, у зв`язку із чим у апеляційного господарського суду виникають обґрунтовані сумніви щодо надання адвокатами об`єднання правничої допомоги саме протягом вказаного ними часу.

При цьому, спір в даній справі не є складним, цей спір ґрунтується на порушенні умов договору під час користування комунальним майном, а матеріали справи не містять великої кількості доказів, які потребували ретельного дослідження адвокатами об`єднання.

На думку апеляційного господарського суду зазначена сума адвокатських витрат є завищеною та неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг, час та доцільність наданих адвокатських послуг.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний господарський суд зауважує, що обґрунтованою сумою витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню прокурором на користь відповідача за виконання робіт, передбачених у пунктах 1.1. та 1.2. попереднього розрахунку суми судових витрат є 15 000 грн., виходячи з 15 годин часу, який був необхідний адвокатам для виконання зазначеного виду робіт.

Що стосується розподілу інших судових витрат, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.129 наведеного кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.128 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходження, забезпечення доказів та вчинення інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вже зазначалось вище, Громадська організація "Центр Танцю "Грація" просила стягнути на її користь крім витрат на правничу допомогу, наступні витрати:

- збір доказів адвокатом: оплата нотаріальних послуг за засвідчення показань свідків по справі (4 шт.) - 1200 грн.;

- оплата послуг поштового відправлення на адресу господарського суду, керівнику Слов`янської місцевої прокуратури, позивачів від 26.01.2019, 04.02.2019, 16.02.2019, 22.02.2019, 25.02.2019, 15.03.2019. - 1126,00 грн.;

- оплата проїзду представника відповідача - адвоката Федорова В.П. залізничним транспортом з м. Київ до м. Харків та з м. Харків до м. Київ на судове засідання 18.02.2019 - 1 258,26 грн.;

- оплата проїзду відповідача та представника відповідача - адвоката Гончарової І.Т. на судове засідання 18.02.2019 автомобільним транспортом - 795,00 грн.;

- оплата проїзду представника відповідача - адвоката Федорова В.П. залізничним транспортом з м. Київ до м. Харків та з м. Харків до м. Київ на судове засідання 14.03.2019 - 584,94 грн.;

- оплата проїзду відповідача та представника відповідача - адвоката Гончарової І.Т. на судове засідання 14.03.2019 автомобільним транспортом - 898,50 грн.;

- оплата проїзду представників відповідача - адвокатів Федорова В.П. та Гончарової І.Т. на судове засідання 28.03.2019 автомобільним транспортом - 753,00 грн.

- оплата послуг поштового відправлення (відзив на апеляційну скаргу) на адресу Східного апеляційного господарського суду, керівнику Слов`янської місцевої прокуратури та позивачам - 174, 80 грн.;

- оплата проїзду представника відповідача - адвоката Федорова В.П. залізничним транспортом з м. Київ до м. Харків та з м. Харків до м. Київ на судове засідання 27.05.2019 - 1032,25 грн.

- оплата судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі №905/34/19 - 3842,00 грн.;

- оплата послуг поштового відправлення (касаційної скарги та інших процесуальних документів) на адресу Верховного Суду, керівника Слов`янської місцевої прокуратури та позивачів - 393,76 грн.

Судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо наявності підстав для відшкодування Громадській організації "Центр Танцю "Грація" судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 842,00 грн., витрат пов`язаних із поштовим відправленням кореспонденції в сумі 1694,56 гривень та оплату проїзду представників відповідача в судові засідання залізничним транспортом на суму 2 875,45 грн., з огляду на наявність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують наявність відповідних обставин.

Разом з тим, апеляційний господарський суд не може погодитись із висновком суду першої інстанції стосовно покладання на прокуратуру витрат з оплати нотаріальних послуг за засвідчення показань свідків по справі (4 шт.) в розмірі 1200 грн., та відшкодування витрат з оплати проїзду представників відповідача автомобільним транспортом (витрати на паливо) в сумі 2446,50 грн., зважаючи на наступне:

1) в матеріалах справи наявні копії чеків, які за твердженням відповідача свідчать про придбання палива для проїзду автомобільним транспортом його представників на судові засідання на загальну суму 2446,50 грн. (т.4, а.с.152, 155, 156).

Разом з тим, із вищевказаних чеків не вбачається, що Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" було придбано саме паливо, яке було необхідне для прибуття представників відповідача до м. Харкова для участі в судових засіданнях.

Зміст вищевказаних документів свідчить лише про наявність перерахування грошових коштів автомобільній заправній станції невідомою особою у вищевказаному розмірі, проте у суду відсутня можливість встановити за які саме товари чи послуги відбувалось таке перерахування грошових коштів;

2) в матеріалах справи містяться довідки-рахунки вих. №29/01-14 від 28.01.2019, вих. №31/01-14 від 28.01.2019, вих.№30/01-14 від 28.01.2019, видані приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Таранушенко В.М. які свідчать про те, що з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 стягнуто 900 грн. (300 грн. з кожної особи) за вчинення нотаріальних дій із засвідчення справжності підпису на заяві.

З наведеного вище вбачається, що витрати за вчинення нотаріальних дій за довідками-рахунками вих. №29/01-14 від 28.01.2019, вих. №31/01-14 від 28.01.2019, вих.№30/01-14 від 28.01.2019 були понесені вищевказаними фізичними особами, а не Громадською організацією "Центр Танцю "Грація", що свідчить про відсутність підстав для відшкодування їй цих витрат.

Що стосується довідки-рахунку №39/01-17 від 01.02.2019, остання свідчить про понесення Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" витрат на вчинення нотаріальної дії із засвідчення підпису на заяві свідка в сумі 300,00 грн.

Проте, як вже зазначалось вище, судом відшкодовуються лише ті витрати, які дійсно є необхідними для вирішення спору. В свою чергу, Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" не обґрунтовано, яким чином долучення до матеріалів справи нотаріально посвідчених заяв свідків, пов`язане із встановленням підстав для представництва прокурором інтересів держави (територіальної громади) в даній справі.

При цьому, встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави (територіальної громади) є первісною дією під час вирішення даного спору, оскільки відсутність таких підстав призводить до неможливості подальшого слухання справи з розгляду даного спору по суті.

Враховуючи наведене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для відшкодування Громадській організації "Центр Танцю "Грація" 18 646,50 грн., з яких 15 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу, 1200,00 грн. - витрат з оплати нотаріальних послуг за засвідчення показань свідків по справі, 2446,50 грн. - відшкодування витрат з оплати проїзду представників відповідача автомобільним транспортом (витрати на паливо).

Окремо колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку щодо відсутності заперечень прокурора проти попереднього розрахунку судових витрат Громадської організації "Центр Танцю "Грація", зважаючи на наявність в матеріалах справи пояснень Слов`янської місцевої прокуратури від 12.03.2019 №01-37-2194вих19, якими остання заперечила проти стягнення на користь відповідача судових витрат в заявленому ним обсязі в заяві від 22.02.2019.

Той факт, що прокурором не було надано заперечень саме на заяву Громадської організації "Центр Танцю "Грація" від 12.12.2019 не має вирішального значення, оскільки зміст заяв відповідача від 22.02.2019 та від 12.12.2019 є ідентичним, до остаточної заяви від 12.12.2019 було додано лише окремі види робіт, пов`язаних із участю адвокатів об`єднання в наступних судових засіданнях. До того ж, Громадською організацією "Центр Танцю "Грація" не направлялось на адресу прокурора заяви про попереднє визначення сум судових витрат, пов`язаних з розглядом справи від 12.12.2019, у зв`язку із чим останній був позбавлений можливості надати оцінку доводам відповідача.

Разом з тим, зважаючи на наявність заперечень прокурора проти заяви Громадської організації "Центр Танцю "Грація" від 22.02.2019, яка за своїм змістом є подібною із заявою відповідача від 12.12.2019, суд першої інстанції повинен був врахувати відповідні заперечення прокурора під час розподілу судових витрат.

Доводи прокурора про неможливість покладання на нього витрат на професійну правничу допомогу, не приймаються апеляційним господарським судом, зважаючи на наступне.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України дійсно встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В даній справі, Керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області звернувся із позовом в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради та Відділу культури Слов`янської міської ради до Громадської організації "Центр танцю "Грація" про розірвання договору оренди та повернення комунального майна загальною площею 657,6 кв.м., вартістю 534450,00 грн.

З наведеного вище вбачається, що позивачами в даній справі є Слов`янська міська рада та Відділ культури Слов`янської міської ради.

Разом з тим, судова колегія апеляційної інстанції враховує, що у діючому законодавстві України застосовується принцип аналогії закону, яким передбачено, що в разі якщо відносини не врегульовані певними правовими нормами, вони регулюються тими правовими нормами законодавства, що регулюють подібні за змістом відносини.

Зважаючи на те, що судом було встановлено безпідставність звернення прокурора до суду із позовом в даній справі в інтересах Слов`янської міської ради та Відділу культури Слов`янської міської ради, приймаючи до уваги фундаментальні принципи господарського процесуального законодавства України як верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати аналогію закону та стягнути з прокуратури, як сторони, витрати на правничу допомогу, понесені Громадською організацією "Центр танцю "Грація" під час розгляду даної справи.

При цьому, колегія суддів зауважує, що незастосування заходів щодо стягнення з прокурора витрат на професійну правничу допомогу, призведе до правового вакууму внаслідок якого Громадська організація "Центр танцю "Грація" буде позбавлена свого законного права на відшкодування таких витрат, що є порушенням основних принципів господарського судочинства.

Інші доводи прокурора були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 підлягає скасуванню в частині стягнення судових витрат в розмірі 18 646,50 грн. В іншій частині ухвала Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 - скасувати в частині стягнення судових витрат в розмірі 18 646,50 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні цієї суми.

Абзац другий резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 викласти в наступній редакції:

Стягнути з Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок №6; код ЄДРПОУ 25707002) на користь громадської організації «Центр танцю «Грація» (84101, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Університетська, будинок 7, квартира 21; код ЄДРПОУ 24639190) 39 912,01 гривень судових витрат.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/34/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

(Повний текст постанови складено 24.12.2020 року).