Постанова

від 20.04.2021 по справі 905/34/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 905/34/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

за участю представників:

прокуратури - Бересток Б. П.,

позивачів - не з`явилися,

відповідача - Федорова В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 (судді: Мартюхіна Н.О. - головуючий, Здоровко Л. М., Бородіна Л. І.) у справі

за позовом Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради

до Громадської організації "Центр танцю "Грація"

про розірвання договору оренди і повернення комунального майна,

ВСТАНОВИВ:

1. Фабула справи

1.1. У січні 2019 року керівник Слов`янської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Громадської організації "Центр танцю "Грація" (далі - ГО "Центр танцю "Грація") про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська від 07.11.2013 № 188, укладеного між відділом культури Слов`янської міської ради і ГО "Центр танцю "Грація" та зобов`язання ГО "Центр танцю "Грація" повернути відділу культури Слов`янської міської ради за актом приймання-передачі комунальне майно 37/100 ідеальних часток, площею 657,6 м 2 нежитлової будівлі кінотеатру " Мрія " за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Батюка, 24 б, вартістю 534 50,00 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на незаконну передачу відповідачем орендованого ним комунального майна в суборенду Громадській організації "Професійний бійцівський клуб "Тріада", громадянці ОСОБА_1 та Громадській організації "Студія фітнесу і танцю "Зе Бест".

Оскільки Слов`янська міська рада та відділ культури Слов`янської міської ради є органами уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах сторін, проте ці органи не вживають заходів для усунення зазначених порушень законодавства, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

1.3. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.03.2019 позов залишено без розгляду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 ухвалу скасовано, справу передано на розгляд суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 24.10.2019 постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 28.03.2019 скасовано, справу № 905/34/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд зазначив, що судами обох інстанцій не з`ясовано чи потребують захисту державні інтереси у цьому випадку, чи замінює прокурор у цьому судовому провадженні орган, уповноважений на виконання відповідних функцій, який не здійснює захисту або робить це неналежно. Суди також не перевірили наведені прокурором причини, які, на його думку, свідчать про невжиття позивачем заходів щодо захисту інтересів держави шляхом припинення їх порушення, як і не з`ясували, чи вжив прокурор всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 позовну заяву керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради до ГО "Центр танцю "Грація" про розірвання договору оренди та повернення комунального майна загальною площею 657,6 м 2 , вартістю 534 450,00 грн залишено без розгляду. Стягнуто з прокуратури Донецької області на користь ГО "Центр танцю "Грація" 58 558,51 грн судових витрат.

2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор не дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та не підтвердив підстав представництва, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

Щодо стягнення судових витрат з прокуратури Донецької області, суд виходив з того, що Слов`янська місцева прокуратура є структурною одиницею Прокуратури Донецької області і не має статусу юридичної особи, а тому не може виступати в якості боржника за виконавчим документом. При цьому суд визнав обґрунтованими та документально доведеними вимоги відповідача щодо компенсації судових витрат у сумі 58 558,51 грн, зазначивши, що хоча положеннями частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено покладення таких витрат на позивача, однак, оскільки суд установив необґрунтованість звернення до суду з позовом саме прокуратури, такі витрати слід покласти на прокуратуру.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі скасовано в частині стягнення судових витрат у сумі 18 646,50 грн та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у стягненні цієї суми.

Абзац другий резолютивної частини ухвали Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 викладено в такій редакції: "Стягнути з Прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок № 6; код ЄДРПОУ 25707002) на користь громадської організації Центр танцю Грація (84101, Донецька область, місто Слов`янськ, вулиця Університетська, будинок 7, квартира 21; код ЄДРПОУ 24639190) 39 912,01 гривень судових витрат."

В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі № 905/34/19 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позову керівника Слов`янської місцевої прокуратури на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд дійшов висновку, що заявлена відповідачем сума адвокатських витрат є завищеною та неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг, час та доцільність наданих адвокатських послуг.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020, заступник керівника Харківської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень неправильним застосуванням норм процесуального права (статей 2, 226, 236 статті 226 Господарського процесуального кодексу України) та невідповідністю висновків судів обставинам справи.

Прокурор зазначає, що безпосередньо підставою для звернення керівника Слов`янської місцевої прокуратури до господарського суду з позовною заявою в інтересах Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради стало порушення інтересів держави у сфері володіння комунальним майном та неналежне виконання посадовими особами ради своїх посадових обов`язків (нездійснення їх захисту), що призвели до порушень умов договору оренди з боку відповідача - ГО "Центр танцю "Грація".

Про обізнаність Слов`янської міської ради та її відділу культури Слов`янської міської ради щодо порушення інтересів держави свідчить листування прокуратури з цими органами протягом 10 місяців 2018 року. При цьому, дії, спрямовані на встановлення порушень закону компетентними органами вчинялися лише за запитами прокуратури, самостійні заходи з усунення порушень законодавства та договору компетентні органи не вчиняли.

Висновки судів щодо недотримання прокуратурою порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, з питання повідомлення про представництво відділу культури Слов`янської міської ради, не відповідають наявним у матеріалах справи доказам.

Прокурор зазначив, що згідно з пунктом 1.1 Положення про відділ культури Слов`янської міської ради, затвердженого рішення від 2.05.2018 № 9-ХLVІ-7 відділ створений міською радою, є виконавчим органом міської ради, підзвітним, підконтрольним їй, підпорядкованим виконавчому комітету міської ради та міському голові.

Всі відповіді на запити та повідомлення прокурора підготовлені саме відділом культури, що свідчить про обізнаність позивачів про порушення інтересів держави та звернення прокуратури до суду в порядку здійснення представництва у разі їх бездіяльності.

Заявник касаційної скарги наголошує, що прокуратурою вжито всіх необхідних заходів щодо інформування Слов`янської міської ради та її відділу культури Слов`янської міської ради про порушення законодавства у сфері використання комунального майна, надано достатньо часу для реагування на ці факти.

Прокурор також зауважує, що суди в порушення статей 45, 129, 130 Господарського процесуального кодексу України дійшли висновку про наявність підстав для стягнення судових витрат з прокуратури.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ГО "Центр танцю "Грація" просить залишити її без задоволення, а судові рішення у справі - без змін, наголошуючи на встановленні судами відсутності підстав для захисту прокуратурою інтересів держави, чого заявником касаційної скарги не спростовано, та недотримання прокуратурою вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо стягнення судових витрат з прокуратури, відповідач акцентує увагу на тому, що встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави (територіальної громади) є первісною дією під час вирішення спору, оскільки відсутність таких підстав призводить до неможливості подальшого слухання справим з розгляду такого спору по суті та, відповідно, набуття сторонами процесуального статусу позивачів є формальним.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

4.2. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131 1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким є Закон України "Про прокуратуру".

За змістом абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом у січні 2019 року) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3- 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131 1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

4.3. Як свідчать матеріали справи, необхідність звернення з позовною заявою прокурор обґрунтував наявністю підстав для захисту інтересів держави, оскільки безпідставне відчуження майна стороннім особам створює умови для протиправної передачі майнових прав на комунальне майно. Компетентними органами, що мають здійснювати захист означених інтересів держави є Слов`янська міська рада та відділ культури Слов`янської міської ради, які протягом тривалого часу не вживають дієвих заходів щодо усунення порушень законодавства з боку ГО "Центр танцю "Грація" шляхом розірвання договору оренди та повернення комунального майна.

4.4. Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).

4.5. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, на яку посилався як суд апеляційної інстанції, так і скаржник у касаційній скарзі, наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що в матеріалах справи наявне повідомлення Слов`янської місцевої прокуратури про представництво інтересів держави від 22.12.2018 №01-71-14674 вих-18, адресоване Слов`янській міській раді та відділу культури Слов`янської міської ради, в якому прокуратура зазначила, що нею було опрацьовано інформацію засобів масової інформації про незаконні дії ГО "Центр танцю "Грація" щодо передачі орендованого комунального майна третім особам у суборенду без згоди орендодавця. Встановлено, що між відділом культури Слов`янської міської ради та ГО "Центр танцю "Грація" укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська від 07.11.2013. Всупереч умовам укладеного договору та вимог чинного законодавства, громадська організація "Центр танцю "Грація" протягом 2014-2018 років надавала в суборенду комунальне майно Громадській організації "Професійний бійцівський клуб "Тріада", громадянці ОСОБА_1 та Громадській організації "Студія фітнесу і танцю "Зе Бест". Використання комунального майна всупереч встановленим законом або договорам умов, а також безпідставне відчуження такого майна стороннім особам порушує зазначені державні інтереси, створює умови для протиправної передачі майнових прав на комунальне майно. Незважаючи на вказані порушення з боку керівника орендаря, ні відділом культури Слов`янської міської ради, ні самою Слов`янською міською радою тривалий час не вживались дієві заходи для їх усунення. Враховуючи викладене, через наявні порушення інтересів держави та нездійснення захисту цих інтересів Слов`янською міською радою та відділом культури, прокурором прийнято рішення про звернення до суду з метою захисту інтересів держави.

Суди попередніх інстанцій також установили, що з відбитку поштового штемпеля на конверті вбачається, що Слов`янська місцева прокуратура 26.12.2018 звернулась до Господарського суду Донецької області із позовом до ГО "Центр танцю "Грація" про розірвання договору оренди та повернення комунального майна загальною площею 657,6 м 2 , вартістю 534 450,00 грн.

Отже, як установили суди, повідомлення Слов`янської місцевої прокуратури про представництво інтересів держави від 22.12.2018 № 01-71-14674вих-18 було надіслано на адресу Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради за 4 дні до дати, коли прокурор звернувся до суду із вказаним позовом (26.12.2018).

Суди також установили, що зверненню прокурора до суду з позовом передувало листування між прокуратурою та Слов`янською міською радою з приводу порушень ГО "Центр Танцю "Грація" умов договору оренди від 07.11.2013 № 188.

Так, у матеріалах справи наявний лист Слов`янської місцевої прокуратури від 09.08.2018 вих. №01-71-88113вих18, яким проінформовано Слов`янську міську раду про підготовлену позовну заяву в інтересах Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради до ГО "Центр Танцю "Грація".

Разом з тим, як установили суди попередніх інстанцій, з матеріалів справи вбачається, що Слов`янською місцевою прокуратурою до відділу культури Слов`янської міської ради жодного разу не надсилалось листів про наявність порушень інтересів держави (територіальної громади).

При цьому саме відділ культури Слов`янської міської ради є тим компетентним органом, якій мав вчиняти дії для захисту інтересів держави, оскільки він є орендодавцем за договором оренди від 07.11.2013 № 188 і до його повноважень належить право на дострокове розірвання договору у випадку виявлення порушень з боку орендаря.

Ураховуючи наведене, зважаючи на те, що повідомлення про представництво інтересів держави було надіслано відділу культури Слов`янської міської ради 22.12.2018, а з позовом Слов`янська місцева прокуратура звернулась 26.12.2018, суди дійшли висновку, що прокурор не надав достатнього часу відділу культури Слов`янської міської ради для усунення порушень інтересів держави (територіальної громади), що свідчить про відсутність факту бездіяльності відділу культури Слов`янської міської ради щодо неусунення порушень інтересів держави (територіальної громади) протягом розумного строку після отримання повідомлення Слов`янської місцевої прокуратури.

При цьому, суд апеляційної інстанції установив, що матеріали справи не містять доказів того, що відділ культури Слов`янської міської ради, як орган, що є орендодавцем за договором оренди від 07.11.2013 № 188, не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду із відповідним позовом до відповідача.

Так, після отримання повідомлення прокурора від 22.12.2018 № 01-71-14674вих-18, відділ культури Слов`янської міської ради створив комісію та провів 28.01.2019 перевірку умов виконання договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська від 07.11.2013 № 188, укладеного з ГО "Центр танцю "Грація", за наслідками якої встановлено факт порушення ГО "Центр танцю "Грація" умов договору, а саме облаштування перегородок та приміщень санвузлів без погодження з орендодавцем.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені обставини свідчать про те, що відділ культури Слов`янської міської ради відреагував на повідомлення прокурора від 22.12.2018 №01-71-14674вих-18 та здійснив перевірку, викладених в повідомленні прокурора обставин.

Проте, зважаючи на те, що станом на дату проведення перевірки відділом культури Слов`янської міської ради, прокурор вже подав до суду позов, зазначена обставина унеможливила подання відділом культури Слов`янської міської ради самостійного позову із аналогічними позовними вимогами.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зважаючи на те, що прокуратурою при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, не наведено доказів того, що відповідний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом, дійшов висновку про недотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що у будь-якому випадку свідчить про відсутність підтвердження підстав для представництва інтересів держави у суді.

При цьому, доводи прокурора стосовно того, що компетентні органи були обізнані про невжиття ними заходів із захисту інтересів держави, про що свідчить, лист Слов`янської міської ради від 13.04.2018 № 01.01-07/806, в якому рада погодилася з викладеними у листі прокуратури від 13.03.2018 № 01-71-2895 порушеннями та вбачала підстави для звернення до суду, суд апеляційної інстанції визнав безпідставними та необґрунтованими, оскільки з листа Слов`янської міської ради від 13.04.2018 № 01.01-07/806 вбачається, що рада не заперечувала проти звернення прокурора до суду із відповідним позовом. Проте до відділу культури Слов`янської міської ради (орендодавця за договором) прокурор не звертався, у зв`язку з чим відділ культури Слов`янської міської ради був позбавлений потенційної можливості відреагувати на стверджувані прокурором порушення під час виконання спірного договору оренди комунального майна.

Суд апеляційної інстанції визнав безпідставним ототожнення прокурором Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради як єдиного органу, оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вищевказані органи є окремими юридичними особами. У касаційній скарзі прокурор зазначеного не спростував.

4.7. Ураховуючи наведене, та встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо недотримання прокурором у цьому випадку порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та непідтвердження ним підстав представництва, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, колегія суддів вважає правильним висновок судів про залишення позову прокурора у цій справі без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, в частині залишення позову без розгляду судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 в цій частині та задоволення касаційної скарги.

4.8. Разом з цим, суд першої інстанції стягнув з прокуратури Донецької області на користь ГО "Центр танцю "Грація" 58 558,51 грн судових витрат.

Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що оскільки за приписами чинного процесуального законодавства судом відшкодовуються лише ті витрати, які дійсно є необхідними для вирішення спору, а ГО "Центр Танцю "Грація" не обґрунтовано заявлену ним до стягнення суму судових витрат, суд дійшов висновку, що стягненню з прокуратури Донецької області на користь ГО "Центр танцю "Грація" підлягає 39 912,01 грн судових витрат.

При цьому, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводи прокурора про неможливість покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що позивачами у цій справі є Слов`янська міська рада та відділ культури Слов`янської міської ради, проте зважаючи на те, що судом було встановлено безпідставність звернення прокурора до суду із позовом в цій справі в інтересах Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради, приймаючи до уваги фундаментальні принципи господарського процесуального законодавства України як верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд визнав за необхідне застосувати аналогію закону та стягнути з прокуратури, як сторони, витрати на правничу допомогу, понесені ГО "Центр танцю "Грація" під час розгляду цієї справи.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом частин 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 53 цього Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно зі статтями 4, 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 4 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами - особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (частина статті 53 зазначеного Кодексу).

Звертаючись до суду з позовом прокурор визначив позивачами уповноважені у спірних правовідносинах органи - Слов`янську міську раду та відділ культури Слов`янської міської ради.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 зазначеного Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Розподіл судових витрат визначений статтею 129 зазначеного Кодексу, частиною якої передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини 3 статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правовий аналіз зазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, відмови у задоволенні позову, покладаються на позивача.

У справі, що розглядається, за позовом прокурора в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради статусу позивача набули саме Слов`янська міська рада та відділ культури Слов`янської міської ради.

Матеріали справи не містять заперечень Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради щодо подачі цього позову, у відповіді на відзив відповідача на позовну заяву таких заперечень не висловлено.

Отже, у розумінні вимог частини 2 статті 126 та пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу, понесені ГО "Центр танцю "Грація" під час розгляду цієї справи, мають покладатися позивачів у справі, а саме на Слов`янську міську раду та відділ культури Слов`янської міської ради, а не на прокуратуру Донецької області.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 в частині суб`єкта, на якого покладено судові витрати у справі, понесені відповідачем, здійснивши їх пропорційний розподіл між позивачами у справі - Слов`янською міською радою та відділом культури Слов`янської міської ради, у сумі, визначеній судом апеляційної інстанції на підставі дослідження всіх доказів.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. У частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац 2 зазначеної норми).

За змістом частини 1 статті 309 цього кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, судові рішення в частині залишення без розгляду позовної заяви керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради до ГО "Центр танцю "Грація" про розірвання договору оренди та повернення комунального майна загальною площею 657,6 м 2 , вартістю 534 450,00 грн слід залишити без змін, а в частині покладення судових витрат у справі на прокуратуру Донецької області - змінити щодо суб`єкта стягнення заявлених судових витрат.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції щодо вирішення питання про наявність підстав для залишення позову без розгляду, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 905/34/19 змінити в частині стягнення з прокуратури Донецької області на користь Громадської організації "Центр танцю "Грація" 39 912,01 грн судових витрат.

Викласти резолютивну частину постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 905/34/19 в цій частині в такій редакції:

"Стягнути пропорційно зі Слов`янської міської ради та відділу культури Слов`янської міської ради на користь Громадської організації "Центр танцю "Грація" 39 912,01 грн (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дванадцять грн) судових витрат.

Стягнути зі Слов`янської міської ради на користь Громадської організації "Центр танцю "Грація" судові витрати у сумі 19 956, 00 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість грн).

Стягнути з відділу культури Слов`янської міської ради на користь Громадської організації "Центр танцю "Грація" судові витрати у сумі 19 956, 00 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість грн)."

3. У решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 905/34/19 залишити без змін.

4. Доручити Господарському суду Донецької області видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак