Постанова

від 24.12.2020 по справі 922/2286/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2020 р. Справа № 922/2286/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Істоміна О.А. , суддя Пушай В.І.

без виклику учасників справи,

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу позивача - ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (вх. № 2864Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 28 вересня 2020 року (повний текст складено 06.10.2020) у справі № 922/2286/20

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків,

до Управління соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, місто Валки Харківської області,

про стягнення 68368,45 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2020 року ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) звернулося до Господарському суду Харківської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, в якій просить стягнути 68368,45 грн, які складаються з: 64467,70 грн - невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення за період з 01.01.2019 по 31.12.2019; 1756,10 грн - втрат від впливу інфляційних процесів за період з 01.03.2019 по 31.05.2020 та 2144,65 грн - три проценти річних за період з 18.02.2019 по 07.07.2020, та просить відшкодувати судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 у справі № 922/2286/20 (суддя Ольшанченко В.І.) у позові відмовлено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 20-28/51 про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян від 19.09.2019 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 64467,70 грн та судовий збір в сумі 1982,07 грн.

Повний текст зазначеного рішення складено 06.10.2020.

ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду, встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить (з урахуванням уточнень від 09.11.2020 вх.№ 10821) скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні втрат від впливу інфляційних процесів та трьох процентів річних і ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з Управління соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" 1756,10 грн - втрат від впливу інфляційних процесів та 2144,65 грн - три проценти річних. Також просить змінити здійснений господарським судом Харківської області розподіл судових витрат та покласти на відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2102,00 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на підтвердження звернення до відповідача з вимогою про оплату за січень-листопад 2019 до матеріалів справи надані розрахунки за формою 2-пільга та докази їх направлення відповідачу на електронних носіях - витяги з електронної пошти особи, відповідальної за направлення розрахунків компенсаторам пільг, які є письмовою вимогою про оплату згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) направлення надавачами послуг розрахунків за формою 2-пільга є підставою для розрахунку видатків на надання послуг на пільгових умовах та відшкодування витрат надавачів послуг. Згідно Опису електронного формату форми 2-пільга (додаток до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга , та Інструкції про порядок її заповнення (редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) підприємства та організації, що надають послуги, формують та надають до управлінь праці та соціального захисту населення розрахунки на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, у вигляді файлів БВР або ТХТ-формату. Позивач вважає, що надані ним докази направлення електронного формату 2-пільга безпідставно не прийняті судом в якості належного та допустимого доказу відправки вимог про оплату відповідачу, оскільки містять такі реквізити як інформація про відправника, дата відправлення, адреса отримувача (яка відповідає адресі електронної пошти відповідача), інформація про зміст вкладень, зображення вкладених файлів з зазначенням їх формату. Описом встановлені вимоги лише відносно формату надання форми 2-пільга , вимоги необхідності засвідчення надісланих файлів ЕЦП в Описі відсутні. Факт отримання розрахунків 2-пільга за кожен місяць спірного періоду на електронних носіях не заперечується відповідачем та не був спростований під час розгляду справи. Відтак, розрахунки за формою 2-пільга є вимогою про проведення оплати, а надані витяги з електронної пошти (скріншоти), одним з реквізитів яких є дата відправлення розрахунків за формою 2-пільга - належною підставою для відрахування моменту, з якого починається прострочення грошового зобов`язання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі № 922/2286/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі позивача доводи в порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2019 між позивачем (підприємство) та відповідачем (розпорядник) укладений договір №20-28/51 про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян.

У п.2.1 договору зазначено, що його предметом є взаємовідносини сторін щодо проведення відшкодування розпорядником витрат підприємства за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які проживають на території Валківського району.

Відповідно до п. 2.2 договору підприємство зобов`язується надавати телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, а розпорядник коштів місцевого бюджету зобов`язується здійснювати розрахунки з підприємством на підставі наданих на паперових та електронних носіях розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Згідно з п. 2.3 договору відшкодування розпорядником витрат здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, передбачених у коді за (ТПКВКМБ/ТКВКБМС) 0813032 "Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв`язку" на відповідний рік, враховуючи необхідність виконання зобов`язань минулих років.

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що ціна договору складається з сум витрат, які понесені позивачем з надання телекомунікаційних послуг, пільговим категоріям громадян на території Валківського району, розмір яких підтверджується формами "3-пільга", що були складені сторонами впродовж дії договору.

Відповідно до п. 4.3.4 договору розпорядник (відповідач) зобов`язаний здійснювати розрахунки з позивачем за послуги зв`язку, надані пільговим категоріям громадян у звітному місяці, в порядку та строки, визначені розділом 5 цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства за реквізитами, вказаними в цьому договорі.

Пунктом 5.2 цього договору сторони визначили, що відшкодування витрат за грудень здійснюється до 15 січня наступного календарного року за рахунок відповідних бюджетних призначень наступного року.

У п. 9.1 договору сторони узгодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Згідно з п. 9.2 вказаного договору умови цього договору в частині надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян та обов`язку розпорядника коштів місцевого бюджету відшкодувати витрати поширюються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2019.

19.09.2019 сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою п. 2 п.п. 2.4 доповнено наступним змістом: сума договору на січень - лютий (частково) 2019 року складає 12598,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 01.01.2019 до 31.12.2019 (включно) надав послуги зв`язку на пільгових умовах населенню міста Валки та Валківського району Харківської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширюється дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 64467,70 грн, про що свідчать розрахунки на паперових та електронних носіях видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період січень - грудень 2019 року (форма №2-пільга).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо відшкодування ПАТ "Укртелеком" наданих ним послуг на пільгових умовах населенню міста Валки та Валківського району Харківської області, позивач 18.05.2020 надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості №26-15/148, якою просив в семиденний строк з дня отримання вимоги сплатити заборгованість в сумі 64467,70 грн. Крім того, відповідача було попереджено, що у випадку невиконання зазначеної вимоги сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних буде стягнута в судовому порядку.

З наявної у матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідач отримав зазначену вимогу 22.05.2020.

У зв`язку із невиконанням вищевказаної вимоги та несплатою Управлінням соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області заборгованості за надані позивачем послуги, ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення з Управління соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації суми 68368,45 грн, з яких:

-64467,70 грн - невідшкодована заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення за січень-грудень 2019;

- 1756,10 грн - втрат від впливу інфляційних процесів за період з 01.03.2019 по 31.05.2020

- 2144,65 грн - три проценти річних за період з 18.02.2019 по 07.07.2020.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 19.09.2019 № 20-28/51 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 64467,70 грн, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості наданих послуг особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, який діє від імені держави у цивільних відносинах, цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані послуги. Право позивача на отримання вказаної компенсації підлягає реалізації і захисту, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

ПАТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Надання окремим категоріям громадян України пільг з оплати телекомунікаційних послуг (зокрема послуг зв`язку) передбачено кількома законами, в тому числі: п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; п. 18 ст. 6-1, п. 10 ст. 6-2, п. 17 ст. 6-3, п. 19 ст. 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; п. 11 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства".

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

У відповідності до п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачам відповідно до законодавства за місцем проживання з дня пред`явлення документів, що підтверджують право на пільги.

Вказані положення законодавства є нормами прямої дії та закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян а саме: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян та безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг оператору телекомунікацій, який надає вказані послуги.

У ч. 1 ст. 30 Бюджетного кодексу України зазначено, що видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов`язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Згідно з п.п. "б" п. 4 ст. 89 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на період надання послуг), до видатків, які здійснюються з районних бюджетів і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансферів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, державні програми соціального захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України (в редакції чинній на період надання послуг) видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої ст. 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів.

На виконання вимог статті 102 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, визначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів та державних програм соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених зокрема у обласних бюджетах, районних бюджетах на зазначені цілі.

Згідно з п. 3 Порядку від 04.03.2002 № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (надалі - головні розпорядники коштів).

Відповідно до п. 5 Порядку від 04.03.2002 № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів кожного місяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звірки розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад до 22 числа місяця, що наступає за звітним - зокрема, щодо пільг з послуг зв`язку.

За приписами п. 6 Порядку від 04.03.2002 № 256 фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад на підставі актів звірки, зазначених у пункті 5 цього Порядку, кожного місяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх фінансовим органам обласних, міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби до 25 числа місяця, що настає за звітним - щодо пільг, зокрема, з послуг зв`язку.

Частиною 1 п. 8 зазначеного Порядку передбачено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів у п`ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256 від 04.03.2002).

У даному випадку головним розпорядником коштів являється Управління соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач у справі).

Надані позивачем до матеріалів справи копії роздруківок з електронної скриньки позивача свідчать про те, що поіменні списки абонентів за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача: upszn_valki@rda.kh.gov.ua.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем щомісячно надсилались відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період січень - грудень 2019 року також у паперовій формі (форма №2-пільга), що підтверджується копіями листів №20-28/70 від 07.02.2019, №20-28/240 від 07.03.2019, №20-28/365 від 08.04.2019, №20-28/569 від 07.05.2019, №20-28/569 від 07.06.2019, №20-28/719 від 08.07.2019, №20-28/794 від 06.08.2019, №20-28/909 від 09.09.2019, №20-28/1023 від 09.10.2019, №20-28/1125 від 06.11.2019, №20-28/1226 від 06.12.2019, №20-26/9 від 13.01.2020 та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

До того ж, факт отримання розрахунків за формою "№2-пільга" не заперечується Управлінням соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області.

Наведені вище обставини свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 відповідач був зобов`язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Проте, в порушення вимог Бюджетного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (яка була чинною на момент виникнення спірних відносин) відповідач не відшкодував позивачу вартість наданих послуг зв`язку пільговим категоріям населення за січень-грудень 2019 у сумі 64467,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2020 позивач надіслав відповідачу вимогу №26-15/148 про оплату заборгованості у сумі 64467,70 грн, яку відповідач отримав 22.05.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 6130114909990.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З огляду на вказані норми законодавства у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, який діє від імені держави у цивільних відносинах - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч. 1 ст. 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).

Аналогічні правові висновки наведені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.04.2018 у справі № 906/621/17.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного Бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

Таким чином, право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг населенню, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума невідшкодованої вартості послуг, що надані пільговим категоріям населення за січень-грудень 2019 у розмірі 64467,70 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 1756,10 грн - втрат від впливу інфляційних процесів за період з 01.03.2019 по 31.05.2020 та 2144,65 грн - три проценти річних за період з 18.02.2019 по 07.07.2020, колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов`язань за період, за який позивачем нараховані інфляційні та 3% річних. До того ж позивачем помилково здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних витрат помісячно з дати отримання відповідачем поіменних списків абонентів за формою "2-пільга" електронною поштою. Надані позивачем скриншоти сторінок електронної пошти, якими надсилалися щомісяця відповідачу поіменні списки абонентів за формою "2-пільга" не прийняті судом в якості належного та допустимого доказу відправки відповідачу вказаних списків, а також настання строку виконання відповідачем зобов`язань з відшкодування витрат, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, оскільки вони не засвідчені ЕЦП. Отже, вказані скриншоти електронної пошти не є копіями електронного доказу. З них не вбачається вимоги до відповідача щодо сплати останнім відшкодування витрат, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, а відтак не можуть бути підставою для відрахування прострочення виконання зобов`язання по відшкодуванню. Таким чином, позивачем безпідставно зроблений розрахунок 3% річних та інфляційних витрат з дати направлення відповідачу електронною поштою поіменних списків абонентів за формою "2-пільга" за звітний місяць.

Судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись із вищевказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Згідно п. 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг, у тому числі на оплату пільг з послуг зв`язку.

Як свідчать матеріали справи 19.09.2019 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 20-28/51, відповідно до п. 4.3.4 якого, відповідач зобов`язався здійснювати розрахунки з позивачем за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян.

Згідно р. 5 договору розрахунки між сторонами проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ Укртелеком ; відшкодування витрат за грудень здійснюється до 15 січня наступного календарного року.

При цьому за змістом п. 4.3.5 договору розрахунки проводяться в порядку, передбаченому Постановою № 117 (Постанова від 29.01.2003 № 117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , якою затверджене Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги).

Так, згідно п. 11 Положення № 117 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Уповноважений орган щомісяця:

- звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

- після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";

- до 15 числа подає фінансовим органам районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга".

Таким чином, відповідно до п. 11 Положення № 117 та п. 2 Постанови № 256, відповідач був зобов`язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 15.05.2019 у справі 922/1401/18.

Тобто відшкодування позивач має право отримувати щомісячно, незалежно від того, чи мав місце факт узгодження строків відшкодування заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Форма пред`явлення вимоги про оплату випливає з характеру правовідносин між сторонами, адже згідно Постанови № 117 саме направлення надавачами послуг розрахунків за формою "2-пільга" є підставою для розрахунку видатків на надання послуг на пільгових умовах та відшкодування витрат надавачів послуг.

Відповідно до умов п.4.1.2. договору Підприємство (позивач) щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, направляє на електронну адресу Розпорядника (відповідача) E-mail: upszn_valki@rda.kh.gov.ua. форму "2-пільга" в електронному форматі, у вигляді файлів DBF, щодо вартості послуг зв`язку, наданих пільговим категоріям громадян у звітному місяці.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п.4.1.2. договору розрахунки за формою "2-пільга" позивачем були направлені на електронну адресу Розпорядника (відповідача) E-mail: upszn_valki@rda.kh.gov.ua. за формою 2-пільга у вигляді файлів DBF наступним чином: 11.02.2019 - за січень 2019; 07.03.2019 - за лютий 2019; 08.04.2019 - за березень 2019; 06.05.2019 - за квітень 2019; 07.06.2019 - за травень 2019; 09.07.2019 - за червень 2019; 08.08.2019 - за липень 2019; 11.09.2019 - за серпень 2019; 09.10.2019 - за вересень 2019; 11.11.2019 - за жовтень 2019; 06.12.2019 - за листопад 2019; 10.01.2020 - за грудень 2019.

Факт отримання розрахунків за формою "2-пільга" не заперечується Управлінням соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що саме умовами п.4.1.2. договору була передбачена така форма направлення розрахунків на електронну адресу Розпорядника (відповідача) E-mail: upszn_valki@rda.kh.gov.ua. форми "2-пільга" в електронному форматі, у вигляді файлів DBF, що і було виконане позивачем та спростовує ствердження суду першої інстанції щодо необхідності засвідченння переданих розрахунків ЕЦП.

З огляду на вищевикладене, саме розрахунки за формою "2-пільга" є вимогою про проведення оплати, а надані витяги з електронної пошти (скріншоти), одним з реквізитів яких є дата відправлення розрахунків за формою "2-пільга" - належною підставою для відрахування моменту, з якого починається прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що направлення позивачем на адресу відповідача розрахунків за формою "2-пільга" є пред`явленням вимоги в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем щомісячно надсилались відповідачу розрахунки вартості наданих послуг за період січень - грудень 2019 року у паперовій формі (форма "2-пільга"), що підтверджується копіями листів №20-28/70 від 07.02.2019 - за січень 2019; №20-28/240 від 07.03.2019 - за лютий 2019; №20-28/365 від 08.04.2019 - за березень 2019; №20-28/569 від 07.05.2019 - за квітень 2019; №20-28/569 від 07.06.2019 - за травень 2019; №20-28/719 від 08.07.2019 - за червень 2019; №20-28/794 від 06.08.2019 - за липень 2019; №20-28/909 від 09.09.2019 - за серпень 2019; №20-28/1023 від 09.10.2019 - за вересень 2019; №20-28/1125 від 06.11.2019 - за жовтень 2019; №20-28/1226 від 06.12.2019 - за листопад 2019; №20-26/9 від 13.01.2020 - за грудень 2019 та рекомендованих повідомлень про вручення вказаних поштових відправлень.

У вказаних Листах позивач повідомляв відповідача, що згідно з п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Розрахунки щодо вартості наданих послуг у поточному місяці, згідно з формою "2-пільга" із зазначенням загальної суми наданих послуг та кількості абонентів, були надані відповідачу на електронну адресу: upsn6308@ukr.net.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія вимоги №26-15/148 від 18.05.2020 про оплату заборгованості у сумі 64467,70 грн, яку відповідач отримав 22.05.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером 6130114909990 та не виконав.

Відповідно до п.6.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п.9.1 договору цей договір діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

19.09.2019 сторонами також укладено додаткову угоду №1 до договору, якою п. 2 п.п. 2.4 доповнено наступним змістом: сума договору на січень - лютий (частково) 2019 року складає 12598,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач у відповідності до укладеного між сторонами Договору та вимог чинного законодавства визначив період нарахування заявлених до стягнення втрат від впливу інфляційних процесів за період з 01.03.2019 по 31.05.2020 та три проценти річних за період з 18.02.2019 по 07.07.2020.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, колегія суддів дійшла висновку, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку із чим судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1756,10 грн - втрат від впливу інфляційних процесів за період з 01.03.2019 по 31.05.2020 та 2144,65 грн - три проценти річних за період з 18.02.2019 по 07.07.2020.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 у справі № 922/2286/20 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні втрат від впливу інфляційних процесів в сумі 1756,10 грн та 3% річних в сумі 2144,65 грн із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 у справі № 922/2286/20 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 у справі № 922/2286/20 - скасувати в частині відмови у стягненні втрат від впливу інфляційних процесів в сумі 1756,10 грн та 3% річних в сумі 2144,65 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Абзаци 1-2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 у справі № 922/2286/20 викласти в наступній редакції:

"Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області про стягнення 68368,45 грн - задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області (63002, Харківська обл, м. Валки, пл. Центральна,2, код ЄДРПОУ 03196400) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків (код ЄДРПОУ 25614660) на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк , м.Київ МФО 300465, отримувач ПАТ Укртелеком код ЄДРПОУ 21560766) невідшкодовану заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення в сумі 64467,70 грн, втрат від впливу інфляційних процесів в сумі 756,10 грн, три проценти річних в сумі 2144,65 грн та 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору."

Стягнути з Управління соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області (63002, Харківська обл, м. Валки, пл. Центральна,2, код ЄДРПОУ 03196400) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків (код ЄДРПОУ 25614660) на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк , м.Київ МФО 300465, отримувач ПАТ Укртелеком код ЄДРПОУ 21560766) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3153,00 грн.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок оскарження передбачено ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя О.А. Істоміна

Суддя В.І. Пушай