Постанова від 22.12.2020 по справі 913/365/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. Справа № 913/365/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Єфременко О.О., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.03.2018 КС №6537/10) - на підставі довіреності від 17.05.2019 №14-192;

від відповідача: Андрєєв А.М., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.06.2011 №986) - на підставі довіреності від 26.12.2019 №24;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» , м. Сєвєродонецьк, Луганська область,

на рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 (суддя Косенко Т.В.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Луганської області в м.Харкові об 11год 49хв, повний текст якого складений 22.10.2020,

у справі №913/365/20

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ,

до відповідача : Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» , м. Сєвєродонецьк, Луганська область,

про стягнення 8082460,27грн,

ВСТАНОВИЛА:

17.06.2020 АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Луганської області із позовом до АТ «Луганськгаз» про стягнення пені в сумі 4891492,45грн, 3 % річних у сумі 814436,55грн, інфляційних втрат у сумі 2376531,27грн (т.1, а.с. 1-53).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 у справі №913/745/20 позов АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» про стягнення 8082460,27грн задоволено частково; стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" пеню в сумі 4891492,45грн, 3% річних у сумі 814436,55грн, інфляційні втрати в сумі 2348718,50грн; у решті позову відмовлено (т.2, а.с. 12-15).

Рішення місцевого господарського суду із посиланням на ст. ст. 3, 42, 173, 193, 216, 222, 230, 233 ГК України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546,549, 551, 553, 599, 610, 627, 629, 638, 639, 655, 692 ЦК України мотивоване доведеністю матеріалами справи факту порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 08.10.2018 №18-328-Н щодо строків оплати поставленого газу у жовтні 2018 року та обґрунтованістю нарахування пені у сумі 4891492,45грн за період прострочення з 27.11.2018 по 16.04.2019, 3% річних у сумі 814436,55грн, інфляційних втрат у сумі 2348718,50грн. При цьому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення суми нарахованих штрафних санкцій, посилаючись на те, що сторони спору укладаючи договір погодили усі істотні умови, у тому числі ціну, порядок розрахунків, відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань. Також суд зазначив, що зменшення розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних фактично нівелює мету існування неустойки як відповідальності за порушення грошового зобов`язання та може призвести до порушення балансу інтересів сторін.

12.11.2020 АТ «Луганськгаз» звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 у справі №913/365/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 4891492,45грн та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені, не враховано, що: по-перше, відповідач є оператором газорозподільної системи та здійснює на території ліцензованої діяльності Луганської області: постачання природного газу, зокрема, населенню; розподіл природного газу розподільними системами в якості оператора газорозподільної системи. На території Луганської області відповідач є єдиним підприємством, що має ліцензію на розподіл природного газу; по-друге, газ, поставлений за договором від 08.10.2018 №18-328-Н, відповідачем використано виключно для постачання побутовим споживачам; по-третє, постановою КМУ від 19.10.2018 №867 на АТ Луганськгаз , як на постачальника природного газу, який придбав газ у АТ НАК Нафтогаз України , покладений обов`язок постачати такий газ, зокрема, побутовим споживачам і звітувати про його використання. На думку скаржника, позивач є енергопостачальною компанією, а відповідач виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг, який здійснює свою діяльність на території Луганської області, населенні пункти якої входять до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, а отже на правовідносини між сторонами поширюється Закон України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергоресурси (надалі Закон №85-VIII), якими, зокрема, встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 у справі №913/365/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у сумі 4891492,45грн та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 у справі №913/365/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначив, що позивач не є енергопостачальною компанією, а отже на спірні правовідносини не поширюється дія Закону №85-VIII.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

08.10.2018 між ПАТ НАК Нафтогаз України та ПАТ по газопостачанню та газифікації Луганськгаз укладений договір купівлі-продажу природного газу №18-328-Н, пунктом 1.1 якого встановлено, що продавець зобов`язується передати покупцеві у 2018 році природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (т.1, а.с. 11-15).

Згідно з п.1.2 цього договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ НАК Нафтогаз України на митну територію України (п.1.3 цього договору).

Відповідно до пункту 2.1 цього договору (в редакції додаткової угоди від 25.10.2018 №2 до договору купівлі-продажу природного газу від 08.10.2018 №18-328-Н) продавець передає покупцеві з 01.10.2018 по 31.10.2018 (включно) природний газ обсягом до 20100,00тис.куб.метрів (т.1, а.с. 17).

Згідно з п.3.2 цього договору приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.

Згідно з п. 4.1 цього договору кількість природного газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494.

Пунктами 5.1-5.3 цього договору встановлено, що на дату підписання цього договору ціна на природний газ становить 4942,00грн за 1000,00куб.м, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати за 1000,00куб.м природного газу - 5930,40грн з ПДВ. Порядок зміни ціни та її застосування встановляється постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Згідно з п. 6.1 цього договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Пунктом 6.2 вказаного договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця згідно з нормативами розподілу коштів, розрахованих до нормативно-правових актів України.

Пунктом 7.2 вказаного договору встановлено, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.

Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.10.2018, і діє в частині продажу природного газу до 31.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 вказаного договору в редакції додаткової угоди від 25.10.2018 №2 до договору купівлі-продажу природного газу від 08.10.2018 №18-328-Н).

На виконання умов договору ПАТ НАК Нафтогаз України передало, а ПАТ Луганськгаз прийняло у власність природний газ власного видобутку за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, виключно для постачання побутовим споживачам у жовтні 2018 року в обсязі 12376,476тис.куб.м на суму 73397453,27, про що свідчить акт приймання-передачі природного газу на території, підконтрольній українській владі від 31.10.2018 (т.1, а.с. 20).

Однак, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, з порушенням строків оплати, визначених пунктом 6.1 договору від 08.10.2018 №18-328-Н, про що свідчать банківські виписки АТ Ощадбанк за особовим рахунком НАК «Нафтогаз України» у період з 02.04.2019 по 17.04.2019 (т.1, а.с. 23-48).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 08.10.2018 №18-328-Н АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Луганської області із позовом до АТ «Луганськгаз» про стягнення пені в сумі 4891492,45грн, 3 % річних у сумі 814436,55грн, інфляційних втрат у сумі 2376531,27грн (т.1, а.с. 1-53).

12.10.2020 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення з підстав, викладених вище (т.2, а.с. 12-15).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 у справі №913/365/20 виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги АТ Луганськгаз а саме: в частині задоволення позовних вимог АТ НАК Нафтогаз України щодо стягнення пені у сумі 4891492,45грн.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу позивач упродовж жовтня 2018 року передав відповідачеві природний газ на загальну суму 73397453,27грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу (т.1, а.с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідач здійснив оплату з порушенням строків, визначених умовами договору купівлі-продажу природного газу від 08.10.2018 №18-328-Н (т.1, а.с. 23-48).

Відповідач не заперечує факту порушення строків виконання грошових зобов`язань.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що період прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань, розмір несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань не є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Пунктом 7.2 вказаного договору встановлено, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.

Відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ у повному обсязі, але з порушенням строків, визначених умовами договору купівлі-продажу природного газу від 08.10.2018 №18-232-Н, що було підтверджено представниками сторін у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з виписок по особовому рахунку ПАТ НАК Нафтогаз України , що стало підставою для нарахування позивачем відповідачеві пені.

АТ «Луганськгаз» вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення не було враховано положення Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси .

Статтею 2 Закону №85-VIII встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами - виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

У статті 1 вказаного Закону визначено, що його метою є встановлення додаткових гарантій щодо захисту житлових та майнових прав громадян, які проживають на територіях, де проводиться антитерористична операція, та громадян, які тимчасово переселені в інші населені пункти України з територій, на яких проводиться антитерористична операція. До 31 грудня 2020 року цим громадянам має бути погашена заборгованість із виплат заробітної плати, стипендій, пенсій, що утворилася внаслідок проведення антитерористичної операції, а також встановлено додаткові гарантії захисту житлових та майнових прав громадян, звільнених на підставі зазначених обставин, до моменту їх працевлаштування, за умови отримання ними статусу зареєстрованого безробітного.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 №705 «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» (чинній на момент укладення та виконання умов договору купівлі-продажу від 08.10.2018 №18-328-Н ) гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3млн.куб.м, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

Згідно з пп.1 п.1 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин ), цим положенням покладаються такі спеціальні обов`язки на ПАТ НАК Нафтогаз України , зокрема: продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів , релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням; постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням, виробникам теплової енергії, а саме: виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).

У пункті 5 Статуту АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044, встановлено, що метою діяльності Компанії є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах (т.1, а.с. 49).

Пунктом 6 Статуту АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» встановлено, що предметом діяльності Компанії є, зокрема, постачання природного газу.

Законом України "Про енергозбереження" встановлено, що "енергозбереження" - це діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів; "паливно-енергетичні ресурси" - сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.

Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" енергоносії - це кам`яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам`яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф`яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.

Тобто природний газ як матеріальний об`єкт, різновид палива, в якому зосереджена енергія, придатна для практичного використання, є одним з видів енергетичних ресурсів.

Враховуючи, що природний газ є енергетичним ресурсом, а гарантованим постачальником цього ресурсу є АТ НАК Нафтогаз України , в силу приписів чинного законодавства позивач є енергопостачальною компанією в розумінні статті 2 Закону України Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2019 у справі №913/66/18 та у постановах Верховного Суду від 25.10.2018 у справі №905/2949/17, від 10.05.2018 у справі №905/3272/16, від 30.04.2020 у справі № 913/409/19, від 18.03.2020 у справі № 913/407/19.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення, а тому при прийнятті судового рішення судом апеляційної інстанції враховані правові позиції Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - яка формує правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній станом на момент прийняття Закону №85-VIII) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент укладення договору від 08.10.2018 №18-328-Н) виконавцями комунальних послуг є: з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 13 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з умовами п.1.2 цього договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (т.1, а.с. 11-15).

Відповідно до частин 1-3 статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови НКРЕКП 08.09.2015 №2283 Про переоформлення ліцензій на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, виданих ПАТ ЛУГАНСЬКГАЗ , ТОВ КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ , ТОВ ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ , ТОВ ХАРКІВГАЗ ЗБУТ та ТОВ ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ , постановлено переоформити, за заявами ліцензіатів, ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, на бестрокові , зокрема, ліцензію серії АВ №527280, видану Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації з обмеженою відповідальністю Луганськгаз .

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, п.п.2,3 п.3 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) покладаються такі спеціальні обов`язки на операторів газорозподільних систем - надавати інформацію, необхідну для забезпечення безперервного постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр «Артек» , на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням; на постачальників природного газу, які придбали природний газ у НАК «Нафтогаз України» відповідно до цього Положення, - постачати такий природний газ побутовим споживачам, релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр «Артек» і звітувати про його використання на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням.

Згідно з додатком до цього Положення Перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу до зміни постачальника природного газу (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин ) ПАТ Луганськгаз належить до суб`єкта господарювання, який є постачальником природного газу та має ліцензію на провадження діяльності з розподілу природного газу на відповідній території.

Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Статуту АТ Луганськгаз , затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз від 23.04.2019 №23, предметом діяльності товариства є, зокрема, надання населенню, установам і організаціям, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів, релігійним організаціям, промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання послуг з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ і скрапленого газу; придбання та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом; придбання, реалізація та постачання споживачам скрапленого газу; розподіл природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ; розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; транспортування природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл (т.1, а.с. 98-100).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що видами економічної діяльності АТ Луганськгаз є, зокрема, розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (основний), торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (т.1, а.с. 101-103).

З наведеного в сукупності вбачається, що АТ Луганськгаз є суб`єктом правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг (виконавцем) та здійснює свою господарську діяльність у місті Сєвєродонецьк Луганської області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р. (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 N 28-р).

Таким чином, враховуючи, що позивач є енергопостачальною організацією, а відповідач є виконавцем житлово-комунальних послуг на території, де проводилася в спірний період часу антитерористична операція, суд апеляційної інстанції вважає, що на спірні правовідносини поширюється мораторій на нарахування та стягнення пені, встановлений частиною 2 статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» , у зв`язку з чим рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені у сумі 4891492,45грн слід скасувати та відмовити у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №905/1100/18 та від 08.08.2019 у справі №905/1449/18.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст.91 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ Луганськгаз підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 у справі №913/365/20 слід скасувати в частині задоволення позову щодо стягнення пені у розмірі 4891492,45грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені . В решті рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Відповідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п.2 ч.1 ст. 275, п.4 ч.1 ст. 277, ст.ст.282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 у справі №913/365/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 4891492,45грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені.

3. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 у справі №913/365/20 викласти у такій редакції:

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 05451150) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 3% річних у сумі 814436,55грн, інфляційні втрати в сумі 2348718,50грн, судовий збір у сумі 47477,33грн.

4. В решті рішення Господарського суду Луганської області від 12.10.2020 у справі №913/365/20 залишити без змін.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (вул. Гагаріна, 87, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 05451150) 110058,58грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 24.12.2020.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза