Рішення

від 17.12.2020 по справі 906/281/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/281/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдфорест"

до Приватного підприємства "Ам-Тек"

про стягнення 48 000,00 грн та розірвання договору

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдфорест" звернулося до господарського суду із вимогами до Приватного підприємства "Ам-Тек" про розірвання договору поставки UK №07-01/20 від 30.01.2020 та стягнення 48 000,00грн попередньої оплати.

Ухвалою суду від 18.03.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

30.03.2020 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 26.03.2020 із доданою до неї квитанцією №31 від 26.03.2020 про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 06.04.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання неодноразово відкладалося за клопотанням позивача.

Відповідач уповноваженого представника в судові засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав. Крім того, ухвали суду отримано відповідачем, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 39, 52, 56).

Ухвалою суду від 17.11.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу №906/281/20 до судового розгляду по суті на 17.12.2020.

Згідно клопотання від 10.12.2020 позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка учасників провадження та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

30.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдфорест" (позивач, покупець) та Приватним підприємством "АМ-ТЕК" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки UK№07-01/20 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця дизельне паливо Євро 5 в кількості 5000 літрів, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити його вартість (а.с.9-10).

Покупець здійснює оплату вартості замовленої партії товару на підставі рахунку-фактури постачальника, шляхом переказу грошових коштів на поточний (розрахунковий) рахунок постачальника на наступних умовах: 50% вартості договору, що складає 48 000,00грн - попередня оплата; 50% вартості договору, що складає 48 000,00грн - по факту поставки товару (п.3.1. договору).

Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах: склад покупця або (за домовленістю сторін) склад продавця (п.5.2. договору).

За даними позивача на виконання умов договору покупцем 30.01.2020 згідно платіжного доручення №538 здійснено попередню оплату на суму 48 000,00грн (а.с.12).

11.02.2020 позивач направив відповідачу претензію №11/02, в якій повідомив про розірвання договору та вимагав повернути суму здійсненої попередньої оплати у розмірі 48 000,00грн (а.с. 13-17, 20).

Проте відповідач вимоги претензії не виконав, суми попередньої оплати не повернув та товару не поставив, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

2. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору поставки UK№07-01/20 від 30.01.2020.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

При цьому, згідно ст.662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 ЦК України).

Так, ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Покупцем надіслано продавцю вимогу про повернення авансового платежу в розмірі 48 000,00грн та повідомлення про розірвання договору.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар на суму 48 000,00грн.

В силу приписів частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов`язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Однак відповідач в порушення вищезазначених положень законодавства, умов договору не виконав.

Крім цього, суд також зауважує, що до матеріалів справи не подано доказів того, що відповідач повідомив вчасно позивача про наявність обставин, які би перешкоджали чи унеможливили виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Судом враховується, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку, що невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару, є істотним порушенням договору, оскільки позивач, позбавлений того, на що розраховував при його укладенні.

Доказів наявності виконаних відповідачем зобов`язань в повному обсязі та доказів передання товару позивачу матеріали справи не містять.

3. Висновок господарського суду за результатами розгляду справи.

Зважаючи на перерахування позивачем відповідачу коштів на виконання договору, позовні вимоги про розірвання договору, укладеного між сторонами, та стягнення 48 000,00грн заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

4. Розподіл судових витрат між сторонами.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України. Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, судовий збір в повному обсязі покладається на відповідача.

Доказів понесення інших судових витрат позивачем до матеріалів справи не подано, заяви про надання даних доказів до початку судових дебатів позивачем також не подано.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір поставки UK№07-01/20 від 30.01.2020, укладений між Приватним підприємством "АМ-ТЕК" (10014, м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 25, ідентифікаційний код 35238513) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдфорест" (77662, Івано-Франківська обл., Рожнятівський район, смт. Перегінське, вул.Мирна, буд.12, ідентифікаційний код 41093243).

3. Стягнути з Приватного підприємства "АМ-ТЕК" (10014, м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 25, ідентифікаційний код 35238513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдфорест" (77662, Івано-Франківська обл., Рожнятівський район, смт. Перегінське, вул.Мирна, буд.12, ідентифікаційний код 41093243):

- 48 000,00грн - попередньої оплати;

- 4 204,00грн - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.12.20

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2, 3 - сторонам (рек з пов.)

позивачу на ел. пошту: bogdan19692405@gmail.com

відповідачу на електронну пошту: am-tek@ukr.net, 35238513@ukr.net