Рішення

від 21.12.2020 по справі 910/10023/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2020Справа № 910/10023/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора-С3"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення заборгованості в розмірі 27 837 387,70 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Мартинюк Т.Б., ордер серія ВО № 1004376;

від відповідача: Левченко Д.Ю., довіреність № 29-Д від 15.01.2019;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фора-С3 звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства Гарантований покупець про стягнення заборгованості в розмірі 27 837 387,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 805/01 від 10.10.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

27.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2020.

18.08.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись, зокрема на те, що обов`язок гарантованого покупця з оплати 100% вартості відпущеної продавцем за "зеленим" тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця виникає лише з другого робочого дня, що слідує за днем затвердження розміру вартості послуги регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в подальшому НКРЕКП, регулятор), наданої гарантованим покупцем у цьому розрахунковому місяці, а розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у березні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 29.04.2020 №902, у зв`язку з чим остаточним терміном оплати гарантованим покупцем електричної енергії, відпущеної у березні 2020 року є, на думку відповідача, 04.05.2020. При цьому, позивачем в позовній заяві не враховано платежі від 5.06.2020, 30.06.2020, 15.07.2020, 23.07.2020, 30.07.2020 та два платежі від 31.07.2020 на загальну суму 2 177 462,56 грн., при цьому платежі від 25.06.2020 та 30.06.2020 були здійсненні ще до подачі позовної заяви до суду. Відповідач також зазначає, що позивачем не враховано вихідні 1, 2 та 3 травня 2020 року, у зв`язку з чим, позивачем невірно визначено період прострочення, з огляду на п. 10.4 Порядку, яким визначено, що обов`язок з 100% оплати поставленої електричної енергії виникає протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором вартості послуги, а отже обов`язок з оплати не міг виникнути в неробочий день. Крім того, відповідач зазначає, що наведені відповідачем обставини, свідчать про невірність здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій.

Крім того за твердженнями відповідача, наведені позивачем оперативні дані стосовно обсягу товарної продукції, відпущеної позивачем за перші 10 та 20 днів березня місяця 2020 року, всупереч п.10.1 Порядку купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у продавців за "зеленим" тарифом, що затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (Порядок), не підтверджені даними АКО - Приватного акціонерного товариства Національної енергетичної компанії "Укренерго" (адміністратора комерційного обліку), підписаним КЕП.

До того ж, як зауважує відповідач, на Приватне акціонерне товариство Національну енергетичну компанію "Укренерго" покладено обов`язок забезпечити надходження грошових коштів гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії продавцем за "зеленим" тарифом в повному обсязі, тоді як відповідач повинен провести розрахунки з цими виробниками з урахуванням сплачених Приватним акціонерним товариством Національною енергетичною компанією "Укренерго" грошових коштів для забезпечення гарантованому покупцю здійснення вказаної оплати, а будь-яких доказів того, що гарантований покупець не здійснив оплату платежів позивачу, в т.ч. із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, а також остаточної оплати за рахунок коштів сплачених Приватним акціонерним товариством Національною енергетичною компанією "Укренерго" на користь гарантованого покупця матеріали справи не містять.

У судове засідання 14.09.2020 представник позивача не з`явився, представник відповідача з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 12.10.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

05.10.2020 представником позивача подано відповідь на відзив та заяву про зменшення розміру позовних вимог.

05.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції відмовлено.

08.10.2020 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

12.10.2020 представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

У судове засідання 12.10.2020 представник відповідача з`явився та подав клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, представник позивача не з`явився.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 залучено до участі у справі Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, підготовче судове засідання відкладено на 09.11.2020.

09.11.2020 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 09.11.2020 представники сторін з`явились, представники третіх осіб не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 30.11.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

16.11.2020 представником третьої особи-1 подано письмові пояснення, у якій представник третьої особи-1 просить також розгляд справи здійснювати за відсутності представника останнього.

25.11.2020 представником відповідача подано відповідь на пояснення третьої особи-1.

30.11.2020 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 30.11.2020 представники сторін з`явились, представник третіх осіб не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання до 09.12.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

03.12.202 представником позивача подано заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача.

У судове засідання 09.12.2020 представник відповідача з`явився та подав заперечення, представники інших учасників справи не з`явились.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 21.12.2020 представники сторін з`явились, представники третіх осіб не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0105477195942 та № 0105477195950 відповідно.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві, а також заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 1 грн.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 21.12.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року між Державним підприємством Гарантований покупець (далі - гарантований покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фора-С3 (далі - виробник за зеленим тарифом, позивач) укладено Договір № 805/01 (далі - Договір), за умовами якого виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України Про ринок електричної енергії , Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

У пункті 2.2 Договору визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за зеленим тарифом в балансуючій групі виробників за зеленим тарифом.

Відповідно до пункту 2.3 Договору виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому зеленим тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 Договору погоджено, що виробник за зеленим тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за зеленим тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за зеленим тарифом електричну енергію.

22 квітня 2020 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1163/01/20 до Договору, відповідно до умов якої, сторони дійшли згоди статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.

За умовами п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди продавець за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, вироблених з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами)

Відповідно до пункту 2.1 Договору в редакції Додаткової угоди сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законами України Про ринок електричної енергії , Про альтернативні джерела енергії , Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

У пункті 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за зеленим тарифом в балансуючій групі гарантованого покупця.

Відповідно до пункту 2.3 Договору в редакції Додаткової угоди продавець за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за зеленим тарифом за встановленим йому зеленим тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами пунктів 2.4, 2.5 Договору в редакції Додаткової угоди погоджено, що продавець за зеленим тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за зеленим тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, а разі якщо продавець є споживачем за зеленим тарифом , за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за зеленим тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди).

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за зеленим тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за зеленим тарифом електричну енергію.

Відповідно до Актів купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2020 відповідачем здійснено купівлю електроенергії у позивача у березні 2020 року вартістю 6 974 020,57 грн., від 30.04.2020 у квітні 2020 року вартістю 11 930 868,19 грн. та від 31.05.2020 у травні 2020 року вартістю 9 493 514,56 грн.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановами № 02 від 29.04.2020, №995 від 27.05.2020 та № 1211 від 24.06.2020 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу в березні - травні 2020 року, відповідно до яких розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству Гарантований покупець у березні 2020 року склав 2 568 247 721,39 грн., у квітні 2020 року склав 4 944 046 105,48 грн. та у травні 2020 року, складає 4 337 390 779,22 грн. (без ПДВ).

Позивач зазначає, що ТОВ Фора-С3 взяті на себе за Договором зобов`язання виконало належним чином, однак відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату купленої у позивача електроенергії у березні - травні 2020 року своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 24 073 806,90 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 305 475,27 грн., 3% річних в розмірі 66 126,92 грн. та штраф в розмірі 1 177 954,06 грн.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що обов`язок гарантованого покупця з оплати 100% вартості відпущеної продавцем за "зеленим" тарифом електричної енергії попереднього розрахункового місяця виникає лише з другого робочого дня, що слідує за днем затвердження розміру вартості послуги регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в подальшому НКРЕКП, регулятор), наданої гарантованим покупцем у цьому розрахунковому місяці, а розмір вартості послуги, наданої гарантованим покупцем у березні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 29.04.2020 №902, у зв`язку з чим остаточним терміном оплати гарантованим покупцем електричної енергії, відпущеної у березні 2020 року є, на думку відповідача, 04.05.2020. При цьому, позивачем в позовній заяві не враховано платежі від 5.06.2020, 30.06.2020, 15.07.2020, 23.07.2020, 30.07.2020 та два платежі від 31.07.2020 на загальну суму 2 177 462,56 грн., при цьому платежі від 25.06.2020 та 30.06.2020 були здійсненні ще до подачі позовної заяви до суду. Відповідач також зазначає, що позивачем не враховано вихідні 1, 2 та 3 травня 2020 року, у зв`язку з чим, позивачем невірно визначено період прострочення, з огляду на п. 10.4 Порядку, яким визначено, що обов`язок з 100% оплати поставленої електричної енергії виникає протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором вартості послуги, а отже обов`язок з оплати не міг виникнути в неробочий день. Крім того, відповідач зазначає, що наведені відповідачем обставини, свідчать про невірність здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій.

Крім того за твердженнями відповідача, наведені позивачем оперативні дані стосовно обсягу товарної продукції, відпущеної позивачем за перші 10 та 20 днів березня місяця 2020 року, всупереч п.10.1 Порядку купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у продавців за "зеленим" тарифом, що затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (Порядок), не підтверджені даними АКО - Приватного акціонерного товариства Національної енергетичної компанії "Укренерго" (адміністратора комерційного обліку), підписаним КЕП.

До того ж, як зауважує відповідач, на Приватне акціонерне товариство Національну енергетичну компанію "Укренерго" покладено обов`язок забезпечити надходження грошових коштів гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії продавцем за "зеленим" тарифом в повному обсязі, тоді як відповідач повинен провести розрахунки з цими виробниками з урахуванням сплачених Приватним акціонерним товариством Національною енергетичною компанією "Укренерго" грошових коштів для забезпечення гарантованому покупцю здійснення вказаної оплати, а будь-яких доказів того, що гарантований покупець не здійснив оплату платежів позивачу, в т.ч. із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, а також остаточної оплати за рахунок коштів сплачених Приватним акціонерним товариством Національною енергетичною компанією "Укренерго" на користь гарантованого покупця матеріали справи не містять.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Актів купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2020 відповідачем здійснено купівлю електроенергії у позивача у березні 2020 року вартістю 6 974 020,57 грн., від 30.04.2020 у квітні 2020 року вартістю 11 930 868,19 грн. та у від 31.05.2020 у травні 2020 року вартістю 9 493 514,56 грн., які направлені засобами поштового зв`язку відповідачу 07.04.2020, 06.05.2020 та 05.06.2020 відповідно.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

В свою чергу, відповідно до пунктів 3.2., 3.3 Договору в редакції Додаткової угоди розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за зеленим тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2802 від 13.12.2019 в Порядок купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (нова назва - Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії) внесені зміни, які набрали чинності з 28.12.2019.

Відповідно до п. 10.1 Порядку у новій редакції до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з п. 10.4 Порядку в новій редакції після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України Про ринок електричної енергії Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за зеленим тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Акт купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року підписаний сторонами із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписаний сторонами 31.03.2020, за квітень 2020 року підписаний сторонами 30.04.2020 та за травень 2020 року підписаний 31.05.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству Гарантований покупець у березні-травні 2020 року, затверджено постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 02 від 29.04.2020, №995 від 27.05.2020 та № 1211 від 24.06.2020 на рівні 2 568 247 721,39 грн., 4 944 046 105,48 грн. та 4 337 390 779,22 грн. відповідно.

Таким чином, виходячи з положень Договору та законодавства, остаточний розрахунок за отриману у березні електричну енергію у строку до 04.05.2020 включно, за квітень 2020 року у строку до 29.05.2020 включно, за травень 2020 року у строк до 26.06.2020 включно (після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 24 073 806,90 грн. на підставі Договору за поставлену електричну енергію у березні-травні 2020 року. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ДП Гарантований покупець обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

При цьому, суд враховує, що позивачем враховано заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, відповідно до яких відповідач зазначає, що позивачем в позовній заяві не враховано платежі від 5.06.2020, 30.06.2020, 15.07.2020, 23.07.2020, 30.07.2020 та два платежі від 31.07.2020 на загальну суму 2 177 462,56 грн., при цьому платежі від 25.06.2020 та 30.06.2020 були здійсненні ще до подачі позовної заяви до суду, з огляду на подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався на те, що оплата вартості електричної енергії за зеленим тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Проте суд зазначає, що Договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого Постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за зеленим тарифом .

Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства Гарантований покупець перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Таким, чином, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП Гарантований покупець перед позивачем, ніж передбачено Договором.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ Фора-С3 про стягнення з ДП Гарантований покупець заборгованості у розмірі 24 073 806,90 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 305 475,27 грн., штрафу у розмірі 1 177 954,06 грн. та 3% річних у розмірі 66 126,92 грн., нарахованих по 03.07.2020.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за зеленим тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробників за зеленим тарифом.

В свою чергу, пунктом 4.6 Договору в редакції Додаткової угоди передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком або порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за зеленим тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за зеленим тарифом.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 305 475,27 грн.

В свою чергу, оскільки станом на дату подання позовної заяви до суду, відповідачем порушено оплату електроенергії купленої у позивача у період березень-квітень 2020 року на строк понад 30 днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 177 954.06 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 66 126,92 грн.

Що стосується заявленого відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 1 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, згідно ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Отже враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу на 50%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф на суму 588 977,03 грн. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора-С3" (46008, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Живова, 11; ідентифікаційний код: 42104560) заборгованість у розмірі 24 073 806 (двадцять чотири мільйони сімдесят три тисячі вісімсот шість) грн. 90 коп., пеню у розмірі 305 475 (триста п`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн. 27 коп., штраф у розмірі 588 977 (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 66 126 (шістдесят шість тисяч сто двадцять шість) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 375 515 (триста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.12.2020

Суддя О.А. Грєхова