Рішення

від 16.12.2020 по справі 914/1554/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 справа № 914/1554/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі серетаря судових засідань Толочко І.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом : Фізичної особи-підприємця Чабан Лесі Степанівни, с. Вихопні Кам`янка-Бузького району Львівської області,

до відповідача : Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального некомерційного підприємства 8-а міська клінічна лікарня м. Львова , м. Львів,

про стягнення 174134 грн. збитків

За участі представників:

від позивача: Поліщак І.Р. - адвокат,

від відповідача: Кизик І.А. - представник,

від третьої особи: Василишин І.Й. - представник

Суть спору: Фізична особа-підприємець Чабан Л.С., с. Вихопні, звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, 174134 грн. збитків (4900 грн. - реальних збитків та 169234 грн. упущеної вигоди), 2612,02 грн. судового збору та 15000 грн. орієнтовних витрат на правничу допомогу. Ухвалою суду від 05.08.2020 р. задоволено клопотання Позивачки та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Комунальне некомерційне підприємство 8-а міська клінічна лікарня м. Львова , м. Львів.

Стислий виклад позиції позивачки.

Позивачка посилається на те, що вона прийняла участь у аукціоні на офіційному сайті електронної торгової системи ProZorro.Продажі , з використанням якої Відповідачем проводились електронні торги, з метою надання в оренду вільних нежитлових приміщень площею 21,4 кв. м за адресою: м. Львів, вул. Навроцького, 23.

Позивачка визнана переможцем цього електронного аукціону. З нею, як з переможцем електронного аукціону, 17.05.2019 р. укладено договір оренди № С-11779-19.

Проте постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 р. у справі № 914/1253/19, яка набрала законної сили, визнано недійсними результати електронного аукціону, визнано недійсним Договір оренди та встановлено факт порушення Відповідачем процедури проведення електронних торгів щодо нежитлових приміщень по вул. Навроцького, 23, у м. Львові, 1-й поверх, площею 21,4 кв. м. Суд апеляційної інстанції встановив, що Відповідачем розміщено оголошення про проведення електронних торгів з порушенням умов конкурсу, визначених Конкурсною комісією (не зазначено при розміщенні оголошення такої умови конкурсу як цільове призначення приміщення).

В зв`язку з наведеними обставинами, Позивачка фактично та юридично позбавлена можливості використовувати згадане приміщення для здійснення господарської діяльності.

Позивачка стверджує, що за період з 22.05.2019 р. по 16.03.2020 р. її упущена вигода становить 169234 грн., а реальні збитки (гарантійний внесок, реєстраційний внесок, сума, яка підлягає перерахуванню переможцем електронного аукціону оператору, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію, плата за договором про проведення незалежної оцінки) становлять 4900 грн. Розмір упущеної вигоди позивачка обґрунтовує документами, які підтверджують її доходи, отримані внаслідок діяльності ідентичної точки торгівлі за визначений у позовній заяві період часу, а розмір реальних збитків - доказами оплати згаданих вище грошових сум. На підставі ст. ст. 22, 623, 1166 ЦК України, ст. ст. 224, 225 ГК України позивачка просить стягнути з відповідача реальні збитки та упущену вигоду.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві.

Відповідач вважає, що в силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані із його недійсністю. На думку відповідача, це означає, що вчинення такого правочину не є підставою набуття тих прав та обов`язків, на які був спрямований правочин, визнаний судом недійсним.

Відповідач посилається на те, що в силу висновків Вищого господарського суду України, викладених у його постанові від 23.03.2017 у справі № 910/15794/15, витрати позивачки на внесення гарантійного внеску, сума реєстраційного внеску, плата за договором про проведення незалежної оцінки, сума, яка підлягає перерахуванню переможцем електронного аукціону оператору, не є збитками в розумінні статей 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України.

Відповідач стверджує, що Позивачкою не доведено, що заявлена нею до стягнення упущена вигода не є абстрактною, а дійсно була б отримана і лише неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення. Розрахунок упущеної вигоди є теоретичним, побудованим на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджений належними і допустимими доказами.

Відповідач вважає розрахунок суми упущеної вигоди необґрунтованим.

Відповідачем у відзиві поставлено Позивачці та третій особі у справі на підставі ч. 1 ст. 90 ГПК України запитання.

Аргументи Позивачки, викладені у відповіді на відзив.

Позивачка вказує, що постановою Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/1253/19 встановлено розміщення Відповідачем оголошення із порушенням умов конкурсу (в оголошенні відповідачем не зазначено цільове призначення приміщення, право оренди якого виставлялось на аукціон).

Позивачка посилається на ст. ст. 216, 229 ЦК України як на додаткову правову підставу відшкодування понесених нею збитків.

Позивачка зазначає, що сплачені нею гарантійний внесок, сума реєстраційного внеску, плата за договором про проведення незалежної оцінки, сума, яка підлягає перерахуванню переможцем електронного аукціону оператору, є витратами, які вона понесла для того, щоб результат аукціону був узаконений і вона мала можливість укласти договір оренди з відповідачем та використовувати приміщення. Це витрати, які понесено нею для підписання та реалізації договору оренди.

Позивачкою надано відповіді на поставлені відповідачем у відзиві питання.

Представник третьої особи у судовому засіданні, 16.12.2020 р., усно заперечив проти позову, посилаючись на те, що з огляду на запроваджені в Україні карантинні обмеження та перепрофілювання Комунального некомерційного підприємства 8-а міська клінічна лікарня м. Львова на лікарню, яка здійснює лікування пацієнтів, хворих на Covid-19, позивачка не змогла б здійснювати торгову діяльність, аналогічну тій, яку вона здійснювала у приміщенні Львівської міської дитячої клінічної лікарні.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.07.2020 р. позовну заяву залишено без руху.

У зв`язку з необхідністю перебування судді на самоізоляції, ухвалою суду від 05.08.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Судові засідання у справі відкладались з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою суду від 14.09.2020 р. продовжено Позивачці строк на подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 05.10.2020р. продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 26.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №914/1554/20 до судового розгляду по суті

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування: існування факту протиправної поведінки Відповідача; факту понесення Позивачкою збитків у розмірі, в якому вони заявлені нею до стягнення з Відповідача; наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Відповідача та понесеними Позивачкою збитками.

Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, зазначено сторонами в додатках до позовної заяви, відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив у справі.

Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16 березня 2020 р. у справі № 914/1253/19 (а.с. 40-49), яка набрала законної сили, визнано недійсними результати електронного аукціону UA-PS-2019-04-03-000018-1 щодо оренди вільних нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Навроцького, 23, загальною площею 21,4 кв.м. Як наслідок, задоволено також похідну позовну вимогу та визнано недійсним договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-11799-19 від 17.05.2019, укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та фізичною особою-підприємцем Чабан Лесею Степанівною.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів. Неправильні дії відповідача полягали у неправомірному не зазначенні ним цільового призначення оренди приміщення при проведенні електронного аукціону (а.с. 48-49).

Суд апеляційної інстанції у згаданій вище постанові (а.с. 44) встановив, що: … з оприлюдненого оголошення на сайті ProZorro.Продажі вбачається, що організатор аукціону не зазначив у ньому інформації про цільове призначення об`єкта оренди.

Заяви на участь в вказаних електронних торгах з використанням електронної системи ProZorro.Продажі подали дві особи: ФОП Іваськевич О.В. та ФОП Чабан Л.С.

Згідно Протоколу електронного аукціону № UA-PS-2019-04-03-000018-1, що відбувся 18.04.2019, переможцем електронного аукціону стала ФОП Чабан Л.С., оскільки запропонувала найвищу цінову пропозицію 10000,00грн. Цінова пропозиція ФОП Іваськевич О.В. становила 2820,00 грн.

03.05.2019 УКВ ДЕР ЛМР прийняло наказ №15-А про укладення з ФОП Чабан Л.С. договору оренди на нежитлові приміщення на вул. Навроцького, 23 (а.с. 114, т.1).

17.05.2019 між УКВ ДЕР ЛМР (орендодавцем) та ФОП Чабан Л.С. (орендарем) було укладено договір оренди №С-11779-19, предметом якого є оренда спірного нежитлового приміщення. Відповідно до розділу 1 договору передбачено, що вказане приміщення підлягає передачі орендарю балансоутримувачем - КНП 8 міська клінічна лікарня м. Львова , а в пункті 2.1 договору визначено цільове призначення приміщення - для розміщення аптечного пункту (а.с. 59-60, т.1). ;

… електронні торги є складовою частиною конкурсу, який був проведений УКВ ДЕР ЛМР із порушенням встановленого порядку. Вказане є підставою для визнання електронних торгів та укладеного за їх результатами договору недійсними. .

Приймаючи постанову у справі № 914/1253/19, суд апеляційної інстанції встановив, що Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів: розмістило оголошення про проведення електронних торгів у електронній торговій системі ProZorro.Продажі (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-04-03-000018-1) із порушенням п.3.6.1 Положення про оренду, а також п. 2.10, 3.8.1, 4.1 Порядку організації та проведення конкурсів… ; ...внаслідок допущеного УКВ ДЕР ЛМР порушення була проігнорована позиція балансоутримувача спірного нерухомого майна .

Відповідач, зокрема відступив від умов конкурсу, визначених Комісією; не зазначив такої умови конкурсу, як цільове призначення приміщення при розміщенні оголошення у електронній системі ProZorro.Продажі .

Відповідно до норм ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 914/1253/19, яка набрала законної сили, не доказуються при розгляді справи № 914/1554/20, оскільки особи, які беруть у ній участь, брали участі й при розгляді справи № 914/1253/19.

Таким чином, внаслідок протиправних дій Відповідача, Позивачку допущено до участі у електронних торгах, не дивлячись на те, що вона не вправі здійснювати такий вид господарської діяльності як надання стоматологічних послуг, оскільки немає ані відповідної освіти, ані відповідної кваліфікації. Наявною у матеріалах справи детальною інформацією про фізичну особу-підприємця Чабан Л.С. (а.с. 188-191) підтверджується право Позивачки лише на здійснення такого виду діяльності як роздрібна торгівля і дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Як наслідок, Позивачку, яка не вправі надавати стоматологічні послуги, визначено Відповідачем переможцем електронних торгів та укладено з нею Договір оренди № С-11779-19 від 17 травня 2019 р.

Докази, які б підтверджували наявність у Позивачки фактичної можливості та юридичного обов`язку перевірити правомірність і законність наведених вище дій Відповідача, станом на день проведення електронного аукціону, в частині: законності його дій при проведенні електронного аукціону, відповідності зазначеного ним в оголошенні при проведенні аукціону цільового призначення об`єкта оренди (торгова нерухомість відповідно до опублікованого оголошення) дійсній його волі; законності визначення переможця цього аукціону, у матеріалах справи відсутні.

Взявши участь у процедурі електронного аукціону, Позивачка розраховувала укласти із Відповідачем відповідний договір оренди. Про реальність намірів Позивачки свідчать: участь позивачки у аукціоні, сплата нею усіх необхідних для участі у аукціоні та для укладення Договору оренди платежів (сплата 117,46 грн. гарантійного внеску та 17 грн. реєстраційного внеску підтверджується протоколом електронного аукціону (а.с. 21-22); сплата 3482,54 грн. суми, яка підлягала перерахуванню переможцем електронного аукціону оператору підтверджується платіжним дорученням № 12 від 08 травня 2019 р. (а.с. 23); сплата 1300 грн. плати за договором про проведення незалежної оцінки підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією від 07.05.2019 р. (а.с. 19)). Про реальність намірів Позивачки свідчить і укладення в кінцевому результаті нею Договору оренди з Відповідачем.

Укладаючи Договір оренди № С-11779-19, Позивачка мала реальний намір здійснювати господарську діяльність з розміщення аптечного пункту у орендованому за цим Договором приміщенні. Відповідачем суду не надані докази, які б спростовували таку реальність намірів Позивачки.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправністю поведінки Відповідача та понесеними Позивачкою збитками підтверджується тією обставиною, що внаслідок протиправної поведінки Відповідача Позивачка вирішила взяти участь у електронному аукціоні із продажу права оренди нежитлових приміщень, які як неправомірно зазначив Відповідач, являли собою торгову нерухомість (а.с. 15, на звороті), була допущена Відповідачем до участі у електронному аукціоні на право оренди нежитлових приміщень, визначена переможцем цього аукціону та отримала право оренди нежитлових приміщень, які насправді, мали використовуватись для розміщення у них стоматологічного кабінету. При цьому Позивачка права на здійснення такого виду діяльності немає.

Європейський суд з прав людини у п. 71 свого рішення у справі Рисовський проти України зазначає, що: …потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), п. 38). . Наведену практику Європейського суду з прав людини суд застосовує у справі № 914/1554/20 на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України, як джерело права.

Згідно з приписами статей 22, 216, 229, 1166 ЦК України, статей 224, 225 ГК України в редакції, які діяли на момент існування спірних правовідносин, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

З огляду на викладене, стягненню з Відповідача на користь Позивачки підлягають реальні збитки в розмірі 3482,54 грн. суми, яку сплачено переможцем електронного аукціону оператору, через електронний майданчик якого подано найвищу цінову пропозицію та 1300 грн. плати за договором про проведення незалежної оцінки нерухомого майна, яке передавалось в оренду, які вона понесла в зв`язку із визнанням переможцем аукціону та укладенням Договору оренди, котрі в подальшому визнано Західним апеляційним господарським судом недійсними.

Позовні вимоги в частині стягнення решти витрат задоволенню не підлягають, оскільки Позивачка понесла б ці витрати незалежно від того, чи була б вона у подальшому визнана переможцем електронного аукціону, чи ні.

Що стосується розміру упущеної вигоди, то суд дійшов висновку про те, що відшкодуванню Відповідачем на користь Позивачки підлягають 24889,37 грн. упущеної вигоди, виходячи з такого.

Позивачка стверджує, що здійснюючи з 22.05.2019 р. по 16.03.2020 р. господарську діяльність з розміщення аптечного пункту у орендованих приміщеннях, вона б отримала 169234 грн. чистого прибутку, який вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене неправомірними діями Відповідача та допущеними ним порушеннями у ході проведення електронних торгів, що є складовою частиною проведеного Відповідачем конкурсу.

Такий розмір упущеної вигоди Позивачка обґрунтовує одержаними за звичайних обставин доходами за результатами діяльності протягом окресленого нею періоду часу у належному їй іншому, аналогічному, аптечному пункті.

Відповідач проти такого розміру упущеної вигоди заперечує, посилаючись на його абстрактність та недоведеність.

Однак, сам Відповідач, оголошуючи конкурс на право оренди нежитлових приміщень, виходив з того, що його доходи від використання цих приміщень на праві оренди не будуть меншими, ніж 2349,17 грн. без ПДВ на місяць, з урахуванням передбаченого договором щомісячного коригування орендної плати на індекс інфляції за попередній місяць (п.п 5.2., 5.3., 5.4. Договору оренди № С-11779-19) та донарахованого на цю суму ПДВ. Початкова ціна місячної орендної плати, вказана у оголошенні про проведення аукціону, становила 2349,17 грн. без ПДВ і кожного місяця підлягала коригуванню на індекс інфляції. Отже Відповідач, який порушив право, розраховував отримувати щомісячний дохід від оренди нежитлових приміщень у розмірі, вказаному в оголошенні, з урахуванням ПДВ та інфляційних коригувань.

Суд вважає, що розмір упущеної вигоди особи, право якої порушено Відповідачем в зв`язку із недодержанням ним правил здійснення господарської діяльності, не може бути нижчим за наведену вище суму, оскільки доказів того, що Позивачка не збиралась використовувати орендоване приміщення у господарській діяльності з метою отримання прибутку, або ж мала б сплачувати орендну не з отриманих від здійснення у згаданих приміщеннях доходів, або ж результати її господарської діяльності не дозоляли б сплачувати таку щомісячну орендну плату, матеріали справи не містять та Відповідачем суду не надані. Про те, що господарська діяльність у згаданих приміщеннях реально могла принести доходи, необхідні для сплати 2349,17 грн. орендної плати на місяць, яка підлягала коригуванню на індекс інфляції, та на яку мало нараховуватись ПДВ, свідчить й запропонована іншим учасником електронних торгів, ФОП Іваськевич О.В., місячна орендна плата у розмірі 2820 грн. без ПДВ.

У матеріалах справи немає доказів та Відповідачем суду не подані докази, які б спростовували доводи Позивачки про те, що розмір упущеної нею вигоди від визнання електронного аукціону та Договору оренди недійсними становить 24889,37 грн. за період з 21.06.2019 р. по 16.03.2020 р.

Решта позовних вимог Позивачки у цій частині задоволенню не підлягають, як недоведені. Крім цього, Договором оренди № С-11779-19 не було передбачено строку передачі Позивачці приміщення в оренду. Тому такий обов`язок виникав на підставі ст. 530 ЦК України у семиденний строк від дня пред`явлення Позивачкою відповідної вимоги. Позивачка з такою вимогою звернулась до Відповідача та Третьої особи 13.06.2019 р. (а.с. 26-31).

Доводи Третьої особи про неможливість використання нежитлових приміщень в зв`язку із запровадженням у лікарні карантинних обмежень, спричинених захворюванням на COVID-19, спростовуються постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. за № 211, відповідно до якої установлено на усій території України карантин з 12 березня 2020 р., діяльність лікарні не припинено та не обмежено в зв`язку із прийняттям вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України. Загальновідомим є той факт, що перший випадок захворювання на коронавірусну хворобу у м. Львові підтверджено 20.03.2020 р., хворий госпіталізований не був.

З огляду на усе викладене вище, решта доводів Відповідача судом не беруться до уваги.

Судовий збір у справі на підставі вимог статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Що стосується стягнення орієнтовних витрат Позивачки на професійну правничу допомогу, то можливість стягнення судом таких орієнтовних витрат ГПК України не передбачена.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Чабан Лесі Степанівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл.Галицька,15, код ЄДРПОУ 25558625), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального некомерційного підприємства « 8-а міська клінічна лікарня м. Львова» (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 23, код ЄДРПОУ 01997645) задовольнити частково.

Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл.Галицька,15, код ЄДРПОУ 25558625) на користь Фізичної особи-підприємця Чабан Лесі Степанівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 29671,91 грн. збитків та 445,08 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.12.2020 р.

Суддя О.Ю. Бортник