Рішення

від 07.12.2020 по справі 915/961/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року Справа № 915/961/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: - Яценко В.А., посвідчення № 056398 від 29.05.20, дійсне до 29.05.23;

від позивача - представники не з`явились.

від відповідача 1 - представники не з`явились.

від відповідача 2 - представники не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18;

в інтересах держави в особі:

Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області,

54034, пр. Миру, 34, м. Миколаїв;

до 1. Романовобалківської загальноосвітньої школи I-III ступенів,

55270, Миколаївська область, Первомайський район, с. Романова Балка, вул. Шкільна, 1;

2. Фермерського господарства «МТД» ,

55270, Миколаївська область, Первомайський район, с. Романова Балка, вул. Генерала Богданова, 33

про: визнання недійсним договору.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області пред`явлено позов до Романовобалківської загальноосвітньої школи I-III ступенів (далі-Школа) та Фермерського господарства (ФГ) «МТД» з такими вимогами:

- визнати недійсним договір про спільний обробіток земельної ділянки від 05.01.2018, укладений між Романовобалківською загальноосвітньою школою I-III ступенів та Фермерським господарством «МТД» ;

- зобов`язати Фермерське господарство «МТД» повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області з правом користування Романовобалківської загальноосвітньої школи I-III ступенів земельну ділянку з кадастровим номером 4825485700:07:000:0878 площею 74,4 га, вартістю 2640987,98 грн., розташовану в межах Романовобалківської сільської ради Первомайського району.

Вимоги щодо недійсності правочину ґрунтуються на тому, що укладений між Школою та ФГ «МТД» спірний договір є удаваним договором, так як ним прикриваються відносини сторін щодо оренди землі, на укладення якого у Школи відсутні достатні правові підстави та відповідний обсяг повноважень, що у відповідності до ст.ст. 203,207,215 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним. Підстави для повернення державі земельної ділянки обґрунтовано посиланням на ст.1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 04.08.2020 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем-2 подано суду клопотання, в якому останній, клопоче про закриття провадження в даній справі в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України - у зв?язку з відсутністю предмета спору, з посиланням на те, що спірний договір від 05.01.2018 розірвано за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди від 07.09.2020 № 2.

На адресу суду 28.09.2020 від прокурора надійшла заява від 25.09.2020 року № 35-5857 вих-20, в якій останній зазначив, що договір про спільний обробіток земельної ділянки від 05.01.2018 розірвано угодою від 07.09.2020, та ФГ «МТД» звільнено земельну ділянку з кадастровим номером 4825485700:07:000:0878 загальною площею 74,4 га, вартістю 2640987 грн. 98 коп., що підтверджується актом обстеження земельної ділянки, у зв`язку із чим прокурор просить закрити провадження у зв`язку із відсутністю предмету спору в частині повернення у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом постійного користування Романовобалківській ЗОШ земельної ділянки загальною площею 74,4 га, вартістю 2 640 987,98 грн, розташованої в межах Романовобалківської сільської ради Первомайського району, а також повернути судовий збір у сумі 39614 грн. 82 коп.

Ухвалою від 19.10.2020, після дослідження указаних вище документів, поданих сторонами, судом закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов?язання ФГ «МТД» повернути у розпорядження держави в особі Управління з правом користування Лікарні спірні земельні ділянки ? у зв?язку з відсутністю предмета спору.

Від відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники не з?явилися.

Вислухавши прокурора, який підтримав позов, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2018 р. між Романовобалківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів та фермерським господарством «МТД» укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки (далі ? договір), згідно умов якого сторони зобов`язались спільно обробляти земельну ділянку площею 74,4 га, яка знаходиться в постійному користуванні Романовобалківської загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002348 від 18.10.1995 року (п. 1.1 договору).

За умовами договору навчальний заклад прийняв на себе обов`язок надати фермерському господарству доступ до спірної земельної ділянки, натомість ФГ «МТД» отримало право мати безперешкодний доступ до землі з метою одержання прибутку та проводити на ній роботи (п. п. 3.2-3.4 Договору).

Школа в залежності від розміру вкладу в спільний обробітвід зібраної продукції на рік в матеріальній формі, або ж у грошовому виразі в розмірі не меньше 2500 грн. га 1 га. Школа має право щорічно вибирати форму частки та повідомляти про це ФГ «МТД» не пізніше ніж за шість місяців до збирання врожаю (п.п. 4.1, 4.3 договору).

Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протгом семи років(п.п. 5.1, 5.2 договору).

Додатковою угодою від 22.10.2018 № 1, передбачено, що остаточний прибуток за результатами спільної діяльності у 2018 році, із врахуванням вкладу кожної сторони в спільний обробіток, розподілений наступним чином: ФГ «МТД» -350028,79 грн.; Романовобалківської загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів - 195000,00 грн.

У подальшому сторонами до договору укладено додаткову угоду від 22.11.2019 № 2, якою погоджено, що чистий прибуток від спільного обробітку земельної ділянки у 2019 році складає 203721,52грн; вклад сторін у спільний обробіток земельної ділянки у 2019 році виглядає наступним чином: ФГ «МТД» -10%; Романовобалківської загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів - 90%; розподіл прибутку за результатами спільної діяльності у 2018 році, із врахуванням вкладу кожної сторони в спільний обробіток, розподілений наступним чином: ФГ «МТД» -17721,52 грн.; Романовобалківської загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів - 186000,00 грн (п.п. 1-4 додаткової угоди № 2 до договору).

Після відкриття провадження в даній справі Школа та ФГ «МТД» укладено до договору додаткову угоду від 07.09.2020, згідно умов якої договір розірвано за згодою сторін (а.с. 176).

Згідно акту обстеження земельної ділянки Мигіїської сільської ради від 22.09.2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 4825485700:07:000:0878 площею 74,4 га, вільна від буд-яких культур, тобто повернено в користування Школи орендовані нею земельні ділянки (а.с. 191).

З урахуванням указаної обставини та закриття ухвалою від 19.10.2020 провадження у справі в частині вимоги про зобов?язання ФГ «МТД» повернути спірні земельні ділянки, предметом спору в даній справі є визнання недійсним укладеного між Школою та ФГ «МТД» договору з підстав удаваності цього правочину, так як: 1) на думку прокурора, спірним договором прикриваються відносини сторін щодо оренди землі, на укладення якого у Школи, як постійного користувача земельною ділянкою відсутні достатні правові підстави та відповідний обсяг повноважень (перевищення); 2) відсутні у школи можливості здійснювати контроль за діяльністю фермерського господарства.

Таке, на думку прокурора, є підставою для визнання спірного договору недійсним у відповідності до ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України.

Згідно чинного законодавства, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України). Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Загальні підстави визнання недійсним правочину і настання відповідних наслідків визначені ст.ст. 215, 216 ЦК України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п?ятою, шостою ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов?язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, ? відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Господарське зобов?язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб?єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов?язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов?язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов?язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (ч.ч. 1, 3 ст. 207 ГК України).

Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ст. 235 ЦК України).

Удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею. Обов?язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин, ніж ті, щодо яких було оформлено відносини .

Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням ЦК України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і не дійсним, у залежності від того, наскільки він відповідає вимогам до правочинів, що містяться в ст. 203 ЦК України.

Питання здійснення спільної діяльності регламентуються главою 77 ЦК України.

Зокрема відповідно до ст.ст. 1130-1131 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов?язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність мають передбачати у тому числі координацію спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Із змісту викладених приписів законодавства випливає, що основними елементами договору про спільну діяльність є об?єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності, і відповідні частки мають бути визначеними; обов?язки сторін у правовідносинах спільної діяльності не мають зустрічного характеру, натомість кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а в загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором і спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Згідно ч. 1 ст. 1133 ЦК України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Таким чином, характер правовідносин, що регулюється договором спільного використання полягає у об`єднанні вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності.

Разом з тим, умовами спірного договору передбачається надання всіх повноважень щодо використання земельних ділянок (виконання робіт на земельних ділянках шляхом проведення агротехнічних робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур, здійснення заходів по збільшенню продуктивності використання земель, забезпечення своєчасного та якісного виконання робіт по обробці землі та вирощуванню сільськогосподарської продукції, тощо) виключно ФГ «МТД» .

Сторонами спірного договору не узгоджено спільних дій сторін заради досягнення мети договору, як і порядок обліку вирощеної сільськогосподарської продукції, отриманого доходу та матеріальних витрат, порядок розрахунку чистого прибутку, який підлягає розподілу між сторонами договору.

Натомість, пунктами 3.1, 3.3, 3.4 договору визначені повноваження та обов?язки ФГ «МТД» щодо фактичного керівництва всім процесом спільної діяльності за укладеним договором, здійснення забезпечення виконання договору послугами, майном та грошовими коштами у розмірах, необхідних для обробітку площі землі, та проведення фактичного використання земель для виробництва сільськогосподарської продукції.

Школа, як на момент укладення договору, не має можливості вести бухгалтерський облік такої діяльності та здійснювати спільну діяльність з метою отримання прибутку, а тому не може бути учасником спільної діяльності з метою отримання прибутку.

У відповідності до п. 2.1 договору, договір укладено з метою спільного виробництва сільськогосподарської продукції (ведення підсобного господарства), забезпечення учнів якісним практичними заняттями та збереження якісних показників земельної ділянки.

Разом із тим, згідно наказу Романобалківської ЗОШ №02а -аг від 12.01.2019 і №38а -к/тр від 29.08.2019 відповідальним за здійсненням контролю за станом проведення сільськогосподарських робіт на шкільному полі упродовж 2019 року та утворено агротехнічний гурток, керівником якого визначено педагога-організатора ОСОБА_1 , до обов?язків якого не входить проведення сільськогосподарських робіт та прийняття участі в обробітку орендованих земельних ділянок.

Згідно інформації відділу освіти Первомайської РДА від 17.12.2019 (а.с. 96) і Романовобалківської ЗОШ від 09.12.2019 обробка спірної земельної ділянки учнями в межах гурткової роботи не здійснювалась, проте проводилась безпосередньо педагогом-організатором шляхом здійснення на шкільній техніці - колісному тракторі МТЗ-80, 1988 року випуску, культивації та оранки землі на площі 74,7 га. Кошти на пальне, мастильні матеріали та запчастини для колісного трактора Школою не виділялись, натомість у відомості ФГ «МТД» про витрати на вирощування у 2019 році сільськогосподарської культури на шкільному полі містяться дані про фактичне проведення оранки та культивації спірної землі фермерським господарством.

Крім того, згідно плану роботи агротехнічного гуртка на 2019-2020 роки та даних журналу планування та обліку агротехнічного гуртка Школи на 2019-2020 роки жоден із запланованих до роботи гуртка заходів безпосередньо не пов`язаний із проведенням обробітку землі.

Такі обставини, унеможливлюють будь-яку іншу, окрім передачі землі, участь школи у спільному обробітку земельної ділянки.

Також, пунктами 4.1, 4.5 договору передбачено порядок розрахунків між відповідачами, відповідно до яких освітній заклад, в залежності від розміру вкладу в спільний обробіток землі, має право на отримання своєї частки прибутку у розмірі не менше 15% від зібраної продукції на рік в матеріальній формі або у грошовому виразі в розмірі 2 500 грн за 1 га (тобто 2500 грн х 74,4 га = 186 000 грн).

При цьому, Школа має право щорічно обирати форму частки та повідомляти про це ФГ «МТД» .Обов`язок провести кінцевий розрахунок від спільної діяльності згідно дійсного договору визначено на період після збирання врожаю, але не пізніше 31 грудня поточного року.

Отже, вказані розрахунки проведено за аналогією обчислення орендної плати за землю на час укладення договору оренди.

Крім того, додатковим угодами до договору № 1 від 22.10.2018 та №2 від 20.11.2019, передбачено проведення розрахунку без урахування особистого вкладу сторін у обробіток земель та незалежно від наслідків спільної діяльності.

Викладені обставини в їх сукупності дозволяють дійти висновку про те, що жодної спільної господарської мети сторони не мали, оскільки господарську діяльність на земельних ділянках, що орендуються, здійснювало лише фермерське господарство; фактично земельні ділянки були передані у строкове платне користування ФГ «МТД» .

Отже, укладений відповідачами договір про спільний обробіток відповідає наведеному вище визначенню удаваного правочину.

Таке, згідно наведених вище приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Законодавством визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов?язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

За такого суд відхиляє твердження відповідача-1 про наявність підстав для закриття провадження в даній справі щодо вимоги прокурора про визнання договору недійсним (у зв?язку з припиненням цього договору за згодою сторін).

Ураховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов прокурора підлягаючим задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Ураховуючи викладене, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором (в частині розглянутої судом вимоги про визнання договору недійсним), згідно платіжного доручення від 17.06.2020 № 968 у сумі 2102 грн., належить покласти на відповідачів солідарно.

У судовому засіданні 07.12.2020, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 05.01.2018 про спільний обробіток земельної ділянки, укладений між Романовобалківської загальноосвітньої школи I-III ступенів та фермерським господарством «МТД» .

3. Стягнути з Романовобалківської загальноосвітньої школи I-III ступенів (55270, Миколаївська область, Первомайський район, с. Романова Балка, вул. Шкільна, 1, ідентифікаційний код 20904726) та Фермерського господарства «МТД» (55270, Миколаївська область, Первомайський район, с. Романова Балка, вул. Генерала Богданова, 33, ідентифікаційний код 23397276) на користь прокуратури Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 02910048 (р/р UA 748201720343150001000000340, ідентифікаційний код 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172), у солідарному порядку грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102 грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020.

Суддя C.М.Коваль.