ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року Справа № 915/703/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: адвокат Тютюник Р.В., за ордером
від відповідача: адвокат Панасюк І.В, за ордером
слухач від відповідача: Москаленко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛТО» (27320, Кіровоградська обл., Олександрівський р-н, с. Цвітне, вул. Березовського, буд. 1, ідентифікаційний код 24744314)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» (54001, м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1, офіс 206, ідентифікаційний код 37697929)
про: відшкодування збитків
в с т а н о в и в:
25.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ОЛТО» (далі - ТОВ фірма «ОЛТО» ) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 22.05.2020 (вх. № 6274/20), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» (далі - ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» ) збитки в розмірі 79004,69 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості (збитків). Підставою позову позивачем зазначено обставини, які полягають в тому, що 19.02.2020 року між ТОВ фірма «ОЛТО» та Geraleni Trading Ltd укладено договір поставки № 19/02/20-1, відповідно до умов якого позивач зобов`язався здійснювати поставку товару автомобільним транспортом. Місцем поставки товару є ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» (вул. 3 Слобідська, буд. 179, м. Миколаїв).
Позивач зазначає, що поставка товару, на виконання умов договору поставки №19/02/20-1 від 19.02.2020 року, здійснювалась на підставі укладених позивачем ТОВ фірма «ОЛТО» договорів перевезення вантажу з іншими контрагентами (перевізниками).
Позивач вказує, що в період з 22.02.2020 року по 26.02.2020 року здійснено поставку товару (сої) до терміналу ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» . Однак, під час перевірки вантажу (сої) в лабораторії терміналу відповідача ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» виникли сумніви щодо якості зерна, у зв`язку з чим відповідач ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» згідно актів повернення повернув товар позивачу.
ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» є місцем інспекції інспекторами / представниками CEREALES Y HARINAS GARSAN S.L.
Сюрвеєром CEREALES Y HARINAS GARSAN S.L. є компанія «Контектна Україна» .
Позивач зазначає, що поставлений товар є якісним та відповідає вимогам ДСТУ 4964:2008 «Соя. Технічні умови.» , що підтверджується протоколом випробувань харчової продукції № 195/02-20Х ДП «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології, та специфікації» та протоколом випробувань харчової продукції Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України № 3/28-А-535/28 від 10.03.2020.
Враховуючи вищевикладене, внаслідок неналежно наданих відповідачем послуг із якісного аналізу проб сої позивачу завдано збитки (упущену вигоду), які складаються із суми виставлених контрагентами позивача рахунків на оплату автоперевезення, суми за проведення лабораторних випробувань. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано завдані позивачу збитки, останній звернувся до суду із даним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. ст. 142, 193, 224, 225 ГК України, ст. ст. 22, 610, 623 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2020 позовну заяву ТОВ фірма «ОЛТО» б/н від 22.05.2020 залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
15.06.2020 до Господарського суду Миколаївської області від ТОВ фірма «ОЛТО» , на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.06.2020, надійшла заява б/н від 11.06.2020 (вх. № 7053/20) про усунення недоліків позовної заяви до якої додано позовну заяву (з усуненими недоліками) б/н від 11.06.2020 (вх. № 7054/20).
За такими вимогами ухвалою суду від 22.06.2020 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.07.2020; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, зокрема, відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
16.07.2020 до суду від ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» надійшов відзив на позовну заяву № 50 від 09.07.2020, в якому відповідач заперечує проти позову, просить відмовити в задоволенні позову та зазначає наступне:
- будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні. Так само як відсутні договірні відносини між відповідачем та Соraleni Trading Ltd;
- відповідач зазначає, що 15.11.2019 року між ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» (зерновий склад) та ТОВ «Укртрансюг» (поклажодавець) укладено договір складського зберігання № 15-11/нк/19/1 (з урахуванням додаткових угод про продовження строку дії договору), згідно умов якого зерновий склад приймає на зберігання від поклажодавця в опціоні товар, що надходить автомобільним транспортом. Відповідно до п. 1.1.3 договору №15-11/нк19/1 від 15.11.2020 року на зберігання передається товар, що відповідає: ДСТУ та /або характеристикам, що визначаються сторонами у відповідних додаткових угодах до договору. Згідно п. 2.1 цього ж договору зерновий склад зобов`язаний прийняти від поклажодавця товар по фактичній якості за відсутності зараженості та сторонніх запахів. Відповідні висновки згідно умов договору уповноважена надавати лабораторія ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» , яка при своїх діяльності керується чинними ДСТУ. При цьому, відповідач несе відповідальність перед поклажодавцем, а не перед третіми особами;
- дійсно у період з 24.02.2020 по 28.02.2020 на зерновий склад поступила партія товару: соя, проте всупереч умовам договору зерновий склад не отримав посвідчення про якість товару, внаслідок невідповідності сої п. 5.4 ДСТУ 4964:2008 «Соя. Технічні умови» зерновий склад не зміг здійснити звичайний прийом товару;
- протокол випробувань харчової продукції № 3/28-А-535/28 Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України складено 10.03.2020, тобто через два тижні після відбору проб (24.02.2020), що безсумнівно могло вплинути на результати;
- що стосується наданого протоколу випробувань харчової продукції № 195/02-20х, то висновок був наданий на підставі кількісного, а не якісного аналізу, а саме була проведена «об`єднана проба із автомобілів» , в які увійшли проби з 10 автомобілів, 8 з яких зразки СТОВ «НАДІЯ» , тому даний протокол не може бути прийнятий як належний та достатній доказ в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України;
- з наведених позивачем обґрунтувань позову не вбачається наявність всіх необхідних елементів для стягнення збитків, таких як: протиправності поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та вини відповідача;
- беручи до уваги вищевикладене, а також відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» не може виступати в даній справі як відповідач та не є належним відповідачем.
Ухвалою суду від 22.07.2020 відкладено підготовче засідання на 02.09.2020.
27.07.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 24.07.2020, в якій ТОВ фірма «ОЛТО» просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
31.08.2020 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву № 27-01/20 від 27.08.2020, в яких ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 01.09.2020 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» № 21/08/2020 від 21.08.2020 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 02.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 17.09.2020.
Ухвалою суду від 17.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.10.2020.
08.10.2020 від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи б/н від 08.10.2020, в якому ТОВ фірма «ОЛТО» просило залучити до матеріалів справи копію листа № 12/03 від 12.03.2020, направленого ТОВ фірма «ОЛТО» на адресу ТОВ «Людмилівський елеватор» та копію листа № 41 від 16.03.2020, направленого ТОВ «Людмилівський елеватор» на адресу ТОВ фірма «ОЛТО» .
Ухвалою суду від 15.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.10.2020 о 13:30.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Адаховської В.С., розгляд справи №915/703/20, призначений на 20.10.2020, не відбувся, про що повідомлено учасників справи.
Ухвалою суду від 27.11.2020 призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2020 о 15:00.
В судове засідання 10.12.2020 з`явилися повноважні представники обох сторін.
Відповідно до змісту ст. 240 ГПК України, 10.12.2020 за результатами розгляду даної справи, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
19.02.2020 року між ТОВ фірма «ОЛТО» (продавець) та Соraleni Trading Ltd (покупець) укладено договір поставки № 19/02/20-1 (том 1, арк. 14-23).
Відповідно до п. 16.2 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та зберігає силу до моменту повного та належного виконання обов`язків сторін.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Доказів розірвання, припинення або визнання недійсним договору поставки суду не подано.
Умовами договору поставки сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1 Договору «Визначення» :
товар - соя, врожаю 2019 року, країна походження - Україна;
місце поставки - ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» м. Миколаїв, вул. 3 Слобідська, буд. 179 (далі - пункт призначення );
пункт відвантаження - місце передачі продавцем товару початковому перевізнику відповідно до договору перевезення, зазначене у залізничній або товарно-транспортній накладній, в залежності від випадку.
Відповідно до п. 2.1 Договору продавець зобов`язується поставити і передати покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах, погоджених у цьому договорі.
Відповідно до п. 2.2 Договору право власності на товар передається від продавця до покупця в момент прийняття товару в місці поставки.
В Розділі 3 договору сторони домовились про характеристики товару, що повинен поставлятись за договором, а саме щодо кількості та якості товару.
Відповідно до п. 3.2.5 Договору результати аналізу якості товару, здійсненого лабораторією Зернового Терміналу в Місці поставки, є остаточними та приймаються сторонами . Такі результати мають бути передані продавцю без затримок. Такі аналізи здійснюються за рахунок покупця.
Відповідно до п. 3.2.6 Договору продавець має право проведення арбітражного аналізу у першокласного незалежного сюрвеєра, узгодженого з покупцем.
Результати аналізу повинні визнаватись обома сторонами як основа для формування остаточних взаєморозрахунків. Оплата послуг сюрвеєра і простою автотранспорту - за рахунок продавця, в разі підтвердження невідповідності якості. У разі підтвердження відповідності якості - за рахунок покупця.
Відповідно до п. 3.2.7 Договору продавець або його представник мають право бути присутніми при відборі зразків на прийманні товару в пункті призначення.
Відповідно до п. 5.1 Договору товар поставляється залізничним транспортом або автомобільним транспортом на умовах СРТ (згідно правил ІНКОТЕРМС - 2010) до пункту призначення.
Відповідно до п. 5.2 Договору строки поставки: початок - 19.02.2020; завершення - 29.02.2020. Обидві дати включно.
Відповідно до п. 5.10 Договору постачання і приймання товару здійснюється у Пункті призначення відповідно до договірної кількості і якості товару згідно з умовами ІНКОТЕРМС - 2010, з урахуванням положень цього договору.
Відповідно до п. 5.11 Договору сторони домовились, що право власності на товар, всі ризики пошкодження, знищення чи загибелі товару, в тому числі випадкові переходять від продавця до покупця в момент приймання товару покупцем або його експедитором у пункті призначення.
Відповідно до п. 5.12 Договору датою поставки товару (партії товару) при відправці автомобільним та залізничним транспортом є дата приймання товару вантажоотримувачем у пункті призначення.
Відповідно до п. 5.15 Договору вантажоотримувач у порту і відправник по коносаменту є компанія:
CEREALES Y HARINAS GARSAN S.L.
C/SIERRA DE LA CASTELLANA 2
P.I. LOS PENONES
30817-LORCA (MURCIA) SPAIN
Відповідно до п. 5.16 Договору експедитор - ТОВ «Укртарнсюг» .
Відповідно до п. 6.1 Договору Покупець здійснює приймання товару у Пункті призначення із технічно справних і придатних для перевезення зерна стандартних залізничних вагонів і автомобільного транспорту з перевантаженням на вагах Терміналу за умови, що кількість товару відповідають умовам цього договору та даним, зазначеним у документах на товар, передбачених в цьому договорі, що підтверджується повідомленням, актом або сертифікатом лабораторії терміналу, та/або першокласного незалежного сюрвеєра, залученого покупцем.
Відповідно до п. 6.2 Договору зразки товару для проведення контролю по якості повинні бути відібрані з вагонів та/або автотранспорту в пункті призначення.
Відповідно до п. 6.3 Договору Покупець вправі не приймати товар та/або зупинити вивантаження в разі виявлення в Пункті призначення лабораторією Терміналу та/або незалежним сюрвеєром Покупця товару, який не відповідає вимогам по кількості та якості, які встановлені цим договором і нормативними актами.
Всі витрати понесені у зв`язку з доставкою такого Товару або його заміною включаючи компенсацію всіх залізничних видатків, пов`язаних з простоєм, та поверненням вагонів та/або автотранспорту Продавцю чи іншому вантажоотримувачу згідно інструкцій Продавця, витрат за додаткову інспекцію по якості товару, покладаються на Продавця.
Відповідно до п. 7.1.1 Договору Продавець зобов`язується доставити особисто або на свій страх і ризик і за свій рахунок укласти з перевізником договір перевезення товару до Пункту призначення і передати товар перевізнику.
Відповідно до п. 7.2.2 Договору Покупець зобов`язується здійснити за власний рахунок перевірку Товару у Пункті призначення на предмет відповідності кількості та якості Товару даним, зазначеним у залізничних / товарно-транспортних накладних та умовам цього Договору.
Відповідно до п. 9.1 Договору кожна сторона має право на відшкодування прямих збитків (неотриманий прибуток не враховується), понесених у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням іншою стороною своїх зобов`язань за цим договором.
Відповідно до п. 12.1 Договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається, набирає сили, підлягає тлумаченню та виконанню відповідно до законодавства Англії .
Відповідно до п. 12.2 Договору виконання будь-якого рішення, прийнятого відповідно до статті «Арбітраж» цього договору, здійснюється відповідно до законодавства країни, в якій відбувається виконання такого рішення.
Відповідно до п. 13.1 Договору «Арбітраж» будь-які та всі спори, що виникають відповідно до цього контракту, або будь-які претензії щодо тлумачення або виконання цього контракту будуть вирішуватись Арбітражним GAFTA, Лондон, відповідно до Арбітражних Правил GAFTA 125 в редакції, дійсні на момент укладення цього контракту. Вказані правила є невід`ємною частиною цього контракту, цим сторони підтверджують, що зміст зазначених правил їм зрозумілий, та погоджуються на застосування цих Правил.
Відповідно до п. 13.2 Договору жодна зі сторін, або будь-які особи від їх імені, не подаватиме будь-які позови та не вчинятиме інших процесуальних дій щодо іншої сторони у зв`язку з таким спором або претензією, доки такий спір або претензія буде заслуханий та вирішений арбітром (-ми) або апеляційною радою відповідно до Арбітражних Правил. Сторони дійшли згоди, що отримання рішення арбітрів або апеляційної ради є обов`язковою передумовою для сторін та осіб, що діють від їх імені при поданні будь-якого позову або вчинення інших процесуальних дій проти іншої сторони у зв`язку з таким спором або претензією.
Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного контракту № 19/02/20-1 від 19.02.2020 (договору поставки) продавцем ТОВ фірма «ОЛТО» було поставлено покупцю іноземній компанії Соraleni Trading Ltd товар (сою) та виставлено рахунок-проформу №19/02 від 19.02.2020 року на загальну суму 90574,00 доларів США (том 1, арк. 24).
Відповідно до вищевказаного рахунку-проформи відправником зазначено ТОВ фірма «ОЛТО» , покупцем - Соraleni Trading Ltd, умови поставки - СРТ - ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» , опис товару - соя, не насіннєва, українського походження, врожаю 2019. Торгівельна марка відсутня.
Вантажоотримувач у порту і відправник по коносаменту є компанія: CEREALES Y HARINAS GARSAN S.L.
Тобто, за умовами контракту товар поставлено продавцем (позивач) покупцю іноземній компанії Соraleni Trading Ltd в Пункт призначення (місце поставки) ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» .
З метою визначення якості зерна ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» комісією у складі лаборанта в присутності представника водія проведено відбір проб культури соя з автомобілів, що надійшли від ТОВ фірма «ОЛТО» в квоту ТОВ «УкрТрансЮг» , за результатами якого встановлено невідповідність якості зерна вимогам контракту (несвойственный запах; водитель отказался от сдачи), про що складено Акти повернення від 22.02.2020 року, 23.02.2020 року та 28.02.2020 року з зазначенням про невідповідність якості зерна вимогам укладеного контракту та неможливістю прийняття зерна на зберігання (том 1, арк. 31, 32, 42, 43). ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» не прийнято товар на зберігання.
Враховуючи вищевикладене, позивач ТОВ фірма «ОЛТО» повернув автомобілі з вантажем соя до ТОВ «Людмилівський елеватор» .
Позивач ТОВ фірма «ОЛТО» відрядив своїх працівників до м. Миколаєва для спільного взяття проб з метою проведення арбітражного аналізу у першокласного незалежного сюрвеєра. Позивач вказує, що поніс збитки в розмірі 3286,96 грн. за виїзд спеціалістів 26 і 28 лютого 2020 до ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» , що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ «Людмилівський елеватор» (том 1, арк. 59).
23.02.2020 було відібрано зразки сої в присутності сервеєра компанії «Контектна Україна» та 24.02.2020 складено акт відбору зразків, а також інспекторський звіт №СН2001113/5 (том 1, арк. 65, 66).
Також, 27.02.2020 було відібрано зразки сої в присутності сюрвеєра компанії «Контектна Україна» , складено акти відбору зразків (том 1, арк. 44, 45) та надіслано до Державного підприємства «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та у Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України для проведення випробувань зразків продукції, отриманих в присутності сюрвеєра компанії «Контектна Україна» , на відповідність вимогам ДСТУ 4964:2008 «Соя. Технічні умови» , за результатами чого Державним підприємством «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» складено протокол випробувань харчової продукції № 195/02-20Х від 26.02.2020 (з урахуванням довідки про виправлення описок від 23.07.2020), за висновками якого проконтрольовані зразки насіння сої по фактичному вмісту токсичних елементів та мікотоксинів відповідають вимогам ДСТУ 4964:2008 «Соя. Технічні умови» та Науковим центром превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України складено протокол випробувань харчової продукції № 3/28-А-535/28 від 10.03.2020, за висновками якого не виявлено пестицидів на рівні межі кількісного визначення (0,01 мг/кг), в тому числі пестицидів, що використовуються в якості протруйників зерна (том 1, арк. 46-48, 201, 49-54).
На підставі рахунку фактури № 588 від 28.02.2020 ТОВ «Людмилівський елеватор» проведено оплату за проведені Державним підприємством «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» лабораторні випробування харчової продукції, що підтверджується платіжним дорученням № 3770 від 03.03.2020 року на суму 9600,00 грн. (том 1, арк. 57, 58).
Позивач ТОВ фірма «ОЛТО» вказує, що поніс збитки внаслідок неналежного надання відповідачем ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» послуг із якісного аналізу проб сої, що складаються з суми понесених витрат на перевезення вантажу згідно договорів перевезення, укладених позивачем ТОВ фірма «ОЛТО» зі своїми контрагентами, а також вищевказаної суми на проведення лабораторних випробувань.
Так, на підтвердження суми понесених витрат на перевезення вантажу згідно договорів перевезення, укладених позивачем ТОВ фірма «ОЛТО» зі своїми контрагентами, позивачем подано наступні докази, а судом встановлено, що:
03.01.2019 року між ТОВ фірма «ОЛТО» (замовник) та ТОВ «Людмилівський Елеватор» (перевізник) укладено договір перевезення вантажу № 1, на виконання умов якого ТОВ «Людмилівський Елеватор» було здійснено перевезення вантажу (соя) до пункту призначення ТОВ «Людмилівський елеватор» автотранспортом марки Камаз АА 6596 НХ, причіп НОМЕР_1 , що підтверджується товарно-транспортними накладними від 26.02.2020 року №№ 144265, 144266. Для проведення оплати виставлено рахунки № Лм000000047 від 29.02.2020 на суму 14579,39 грн. та № Лм000000048 від 29.02.2020 на суму 7289,41 грн. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 2716 від 12.03.2020 та листами № 12/03 від 12.03.2020 і № 41 від 16.03.2020 (том 1, арк. 55, 56, 64; том 2, арк. 34, 35).
01.02.2020 року між ТОВ фірма «ОЛТО» (замовник) та ТОВ «Локарус Україна» (виконавець) укладено договір перевезення вантажу № 03, на виконання умов якого ТОВ «Локарус Україна» було здійснено перевезення вантажу (соя) до пункту призначення ТОВ «Людмилівський елеватор» автотранспортом марки Камаз НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 та Камаз НОМЕР_4 , причіп НОМЕР_5 , що підтверджується товарно-транспортними накладними від 22.02.2020 року №№ 141228, 144260. Факт оплати послуг позивачем на підставі виставлених рахунків на оплату № 308 від 29.02.2020 на суму 27909,73 грн. та № 315 від 28.02.2020 на суму 16339,20 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 2755 від 24.03.2020 року на суму 16339,20 грн. та № 2787 від 27.03.2020 на суму 27909,73 грн. (том 1, арк. 33, 34, 60, 61).
20.03.2020 позивачем направлено на адресу відповідача претензію на суму 79004,69 грн. № 18/03 від 18.03.2020 року, в якій позивач вимагав сплатити збитки у вказаному розмірі (том 1, арк. 69-73). Факт направлення претензії підтверджується копією опису вкладення та поштовою накладною (том 1, арк. 74, 75).
Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом. Отже, предметом спору у даній справі є вимога про стягнення збитків в розмірі 79004,69 грн., які складаються з понесених витрат на проведення ДП «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» лабораторних випробувань харчової продукції, витрат на виїзд (відрядження) спеціалістів для взяття проб, витрат на перевезення (повернення) вантажу згідно договорів перевезення, укладених позивачем ТОВ фірма «ОЛТО» зі своїми контрагентами. Позивач зазначає, що відповідачем порушено права позивача, які підлягають захисту, оскільки відповідач вчинив дії, які спрямовані на неприйняття якісного товару (неналежне надання відповідачем послуг із якісного аналізу проб сої).
Позивач в позовній заяві зазначає, що вимагає відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки товар (соя) був безпідставно повернутий відповідачем позивачу. Позивач за звичайних обставин мав реальні підстави розраховувати на одержання доходу. Доказом наявності неодержаного доходу (упущеної вигоди) є зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, які поніс позивач.
Крім того, усно в судовому засіданні представник позивача зазначив, що відповідач також порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» .
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 8 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Приписами ст. 226 ГК України визначено умови і порядок відшкодування збитків.
Так, відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача. З аналізу наведеного слідує, що вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила (п. 5.16 постанови ВП ВС від 18.06.2019 по справі № 920/85/18).
Відповідно до ст. 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.
Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором.
Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.
Відповідно до ст. 961 ЦК України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерно підлягає зберіганню у зернових складах.
Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.
При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов`язаний здійснити аналіз його якості.
Зерновий склад зобов`язаний вживати усіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
Регламент зберігання зерна та продуктів його переробки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Державний контроль за дотриманням зерновими складами зазначеного регламенту у процесі зберігання зерна та продуктів його переробки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.
Кожна із сторін договору складського зберігання зерна при відвантаженні зерна має право вимагати перевірки його якості. Витрати, пов`язані із проведенням аналізу його якості, несе сторона, що зажадала його перевірки.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна.
Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.
Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, не може бути відчужене без правомірної передачі простого або подвійного складського свідоцтва.
Якщо договір складського зберігання зерна передбачає, що зерновий склад має право розпоряджатися ним (або його частиною), то відносини сторін базуються на правилах про позику. Порядок повернення зерна обумовлюється окремо в договорі його зберігання.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до Правил Інкотермс-2010 термін CPT (Carriage Paid To) Фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення). Поставка відбулася - у момент, коли продавець доправив товар названому ним перевізнику або іншій особі в узгодженому сторонами місці. Продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Доказом виконання продавцем своїх обов`язків із поставки товару є відповідний транспортний документ. Перехід ризиків - із моменту передачі товару перевізнику. Розподіл затрат - у місці призначення. Вид транспорту - будь-який.
Дії за рахунок продавця (витрати): контроль безпеки, перевірка якості, кількості, ваги, розміру, пакування, маркування товару, виконання експортних митних формальностей, доставка товару до узгодженого пункту в місці призначення, вивантаження товару в місці призначення; виконання транзитних митних формальностей, якщо за договором перевезення ці витрати оплачує продавець.
Дії за рахунок покупця (витрати): вивантаження товару в порту призначення та виконання транзитних митних формальностей, якщо за договором перевезення ці витрати не оплачує продавець; виконання імпортних митних формальностей, доставка з пункту призначення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступних висновків.
19.02.2020 року між ТОВ фірма «ОЛТО» (продавець) та іноземною компанією Соraleni Trading Ltd (покупець) укладено договір поставки № 19/02/20-1, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити залізничним транспортом або автомобільним транспортом на умовах СРТ (згідно правил ІНКОТЕРМС - 2010) до пункту призначення (місце поставки - ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» ) і передати покупцю, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити товар на умовах, погоджених у цьому договорі (п. 1, 2.1, 5.1 договору).
Отже, договірні правовідносини виникли між позивачем та іноземною компанією.
В договорі поставки сторонами (позивач та іноземна компанія) також погоджено характеристики товару, кількість та якість товару, порядок та умови здійснення аналізу якості товару. Умовами п. 6.1 договору передбачено, що саме покупець (іноземна компанія) здійснює приймання товару у пункті призначення, а умовами п. 6.3 договору поставки погоджено дії покупця (іноземної компанії) у формі неприйняття та/або зупинення вивантаження товару в разі виявлення в Пункті призначення лабораторією Терміналу та/або незалежним сюрвеєром Покупця товару, який не відповідає вимогам по кількості та якості.
Вказаним п. 6.3 договору погоджено, що всі витрати понесені у зв`язку з доставкою такого товару або його заміною включаючи компенсацію всіх залізничних видатків, пов`язаних з простоєм, та поверненням вагонів та/або автотранспорту продавцю чи іншому вантажоотримувачу згідно інструкцій продавця, витрат за додаткову інспекцію по якості товару, покладаються на продавця.
Отже, умовами укладеного між ТОВ фірма «ОЛТО» (продавець) та іноземною компанією Соraleni Trading Ltd (покупець) договору поставки погоджено, зокрема, умови та порядок прийняття товару, перевірки його якості, а також наслідки дій щодо товару, який не відповідає вимогам по кількості та якості. В свою чергу, п. 9.1 договору сторони домовились, що кожна сторона (тобто продавець та покупець ) має право на відшкодування прямих збитків (неотриманий прибуток не враховується), понесених у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням іншою стороною своїх зобов`язань за цим договором.
Суду не подано доказів наявності договірних відносин між позивачем ТОВ фірма «ОЛТО» та відповідачем ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» , що в свою чергу в силу положень ст. 509, 526, 527, 610, 611 ЦК України унеможливлює твердження про порушення відповідачем договірного господарського зобов`язання.
Посилання позивача ТОВ фірма «ОЛТО» на укладений з іноземною компанією договір поставки як на наявність договірних правовідносин з відповідачем ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» є, на думку суду, помилковим, оскільки: по-перше, відповідач ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» не є стороною вказаного правочину та не підписував його; по-друге, умовами договору поставки не передбачено прав або обов`язків ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» ; по-третє, договір поставки укладено на умовах СРТ, які передбачають, що поставка відбулася у момент, коли продавець доставив товар названому ним перевізнику або іншій особі в узгодженому сторонами місці. В розумінні положень Інкотермс 2010 "узгодженим місцем" в спірному випадку є ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» (місце поставки, пункт призначення за умовами п. 1 договору поставки), що в свою чергу не встановлює нових, не змінює та не припиняє правовідносин саме між сторонами договору (продавцем ТОВ фірма «ОЛТО» та іноземною компанією).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про помилковість тверджень позивача щодо допущення відповідачем протиправної поведінки за договором поставки (невиконання зобов`язань за договором).
Суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про те, що ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, оскільки правовідносини виникли з договору поставки, укладеного між позивачем ТОВ фірма «ОЛТО» та іноземною компанією. В свою чергу, умовами п. 12.1, 12.2, 13.1, 13.2 договору поставки сторони погодили розгляд спорів щодо виконання умов договору поставки № 19/02/20-1 від 19.02.2020 відповідно до законодавства Англії з передачею спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу (Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (Grain and Feed Trade Association), яка вирішує будь-які спори, що виникли у зв`язку з порушенням сторонами зобов`язань по договору поставки зернових або кормів, в які включено Арбітражні Правила GAFTA № 125, зокрема, спори, пов`язані з порушенням зобов`язань по строкам та порядку поставки товару, по фактам несвоєчасної оплати, невідповідності якості та кількості поставленого товару обумовленим в договорі умовам тощо).
В силу положень ч. 2 ст. 48 ГПК України заміна первісного відповідача належним відповідачем можлива лише на підставі клопотання позивача, якого суду не подано (не заявлено).
Щодо посилань позивача на порушення відповідачем положень ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (в частині обов`язків належно здійснювати перевірку якості зерна), то суд зазначає, що між сторонами у справі не укладено договір складського зберігання зерна, що не заперечується самими сторонами.
Натомість, 15.11.2019 року між ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» (зерновий склад) та ТОВ «Укртрансюг» (поклажодавець) укладено договір складського зберігання № 15-11/нк/19/1 (з урахуванням додаткових угод про продовження строку дії договору), згідно умов якого зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання від поклажодавця в опціоні товар, що надходить автомобільним транспортом на зерновий склад та у встановлений строк повернути його поклажодавцеві (том, 1 арк. 145-159).
ТОВ «Укртрансюг» в свою чергу є експедитором за договором поставки № 19/02/20-1 від 19.02.2020, укладеним між ТОВ фірма «ОЛТО» та іноземною компанією Соraleni Trading Ltd (п. 5.16 договору).
Відтак в суду відсутні правові підстави для тверджень про допущення відповідачем ТОВ «АГРОАЛЬФАТЕРМІНАЛ» порушень прав позивача ТОВ фірма «ОЛТО» та положень ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" у даному спорі.
Як вказано вище, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини. Вимога про відшкодування збитків (шкоди) може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила, чого в спірному випадку позивачем не доведено (не доведено протиправної поведінки відповідача, що, як наслідок, виключає наявність вини та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками).
Враховуючи вищенаведене, судом в межах даної господарської справи не надається правова оцінка питанню щодо якості товару (сої).
На підставі викладеного, в задоволенні позову слід відмовити.
За приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір, у зв`язку з відмовою у позову, покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020.
Суддя В.С. Адаховська
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2020 |
Оприлюднено | 24.12.2020 |
Номер документу | 93782562 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Адаховська В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні