Рішення
від 15.12.2020 по справі 926/2696/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року м. ЧернівціСправа № 926/2696/19 Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Панкратова Р.П. розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/2696/19

за позовом Заступника прокурора Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України

до відповідачів: 1. Відділу освіти Хотинської районної державної адміністрації

2. ОСОБА_1

про визнання недійсними результатів відкритих торгів та договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти на суму 1847000,00 грн

Представники сторін:

від позивача - Голубова М.Г. - представник.

Скутар К.В. - представник.

від відповідача 1. - не з`явився.

від відповідача 2. - Павчук І.С. - представник.

від прокуратури - Золотухіна Ж.М. - прокурор.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до Відділу освіти Хотинської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення тендерного комітету Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації про визнання фізичної особи-підприємця Пістружака О.М. переможцем відкритих торгів, оформлене протоколом № 27 від 07.12.2016 року; про визнання недійсним договору поставки шкільних автобусів у кількості 2 (дві) одиниці № 562 від 20.12.2016 року, укладений між Управлінням освіти Хотинської районної державної адміністрації та фізичною особою-підприємцем Пістружаком О.М. на суму 1 847 000,00 грн.

Також в означеній позовній заяві прокурор просить зобов`язати фізичну особу-підприємця Пістружака О.М. повернути відділу освіти Хотинської районної державної адміністрації грошові кошти в сумі 1 847 000,00 грн, перераховані платіжним дорученням № 34 від 20.12.2016 р.; зобов`язати відділ освіти Хотинської районної державної адміністрації повернути фізичній особі-підприємцю Пістружаку О.М. автобус марки Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , та автобус марки Mersedes-Benz Sprinter 519 CDI, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , поставлених на виконання договору поставки № 562 від 20.12.2016 та стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений прокуратурою Чернівецької області при поданні позовної заяви.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.11.2019 справу № 926/2696/19 передано до провадження судді Тинку О.С.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.11.2019 р., якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, та призначено судове засідання на 23.12.2019 р.

Ухвалою суду від 23.12.2019 р. відкладено підготовче засідання на 08.01.2020 р.

Ухвалою від 08.01.2020 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.01.2020 р.

23.01.2020 р. до початку призначеного для розгляду справи по суті часу судового засідання представником відповідача 2 подано заяву про відвід судді (вх. № 149 від 23.01.2020 року).

Крім того, 23.01.2020 р. відповідачем подано заяву по суті справи в якій відповідач зазначає, що ревізія проведена позивачем на вимогу слідчого судді в межах кримінального провадження, є його невід`ємною частиною, і підлягає оцінки як доказ у кримінальній справі, а тому відносин між позивачем та відповідачем в розумінні вимог фінансового контролю не було. Будь-яких вимог як до підконтрольної установи позивач не заявляв, а тому відсутні підстави для звернення до суду як у позивача так і у прокурора.

Відповідач також вказує на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, що свідчить про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п.1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвалою суду від 23.01.2020 р. заяву про відвід судді Тинка О.С. (вх. № 149 від 23.01.2020 року) визнано необґрунтованою, провадження у справі № 926/2696/19 зупинено до вирішення питання про відвід судді Тинка О.С. у встановленому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2020 р. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Тинка О.С. передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.

Ухвалою суду від 27.01.2020 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 23.01.2020 р. (вх. № 149) про відвід судді ОСОБА_2 відмовлено, справу № 926/2696/19 передано для продовження розгляду.

Згідно розпорядження № 5/20 та протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.01.2020 р. справу № 926/2696/19 передано до провадження судді Миронку С.О. в зв`язку з перебуванням судді Тинка О.С. у відпустці.

Ухвалою суду від 29.01.2020 р. прийнято справу № 926/2696/19 до провадження, розпочато розгляд справи зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 18.02.2020 р.

Ухвалами суду підготовче засідання неодноразово відкладалось.

06.03.2020 р. відповідачем 1. подано відзив на позовну заяву в якому просить в задоволені позову відмовити з підстав зазначених в ньому.

Ухвалю суду від 23.06.2020 р. закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті на 07.07.2020 р.

Ухвалю суду від 27.10.2020 р. замінено найменування - Заступник прокурора Чернівецької області на Заступник прокурора Чернівецької обласної прокуратури.

Ухвалами суду розгляд справи по суті відкладався, судове засідання призначено на 08.12.2020 р.

В судовому засіданні 08.12.2020 р. прокурор та позивач позовні вимоги підтримали.

Відповідач 2. в задоволені позову просив відмовити.

Ухвалою суду від 08.12.2020 р. відкладено розгляд справи по суті на 15.12.2020 р.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 за № 922-VІІІ (надалі - Закон № 922-VІІІ). Враховуючи, що предметом закупівлі за оскаржуваним правочином є два шкільних автобуси, вартість яких становить 1 847 000 грн., що перевищує 1 мільйон гривень, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону № 922-VІІІ, з урахуванням змісту абз. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу № 11 від 14.11.2016 р. на засіданні тендерного комітету Управління освіти Хотинської РДА (Замовник) затверджено тендерну документацію щодо проведення закупівлі по предмету за кодом 29.10.3 - Автомобілі для перевезення не менше 10 людей (29.10.30.-00.00;034120000-4 - мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб) Шкільний автобус у кількості 2 одиниці.

Відповідно до тендерної документації (Розділ VI "Укладання договору про закупівлю"), до основних умов договору Замовником віднесено зобов`язання учасника передати замовнику у власність товар, зазначений у тендерній документації, який відповідає умовам ДСТУ 7013:2009.

На веб-сайті «Офіційний загальнодержавний веб-портал «Державні закупівлі» . 15.11.2016 оприлюднено оголошення Управління освіти Хотинської РДА про проведення відкритих торгів на закупівлю мототранспортного засобу на перевезення 10 і більше осіб UA-2016-11-15-000231-b. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій встановлено 01.12.2016 до 10:00 год.

Дата та час проведення електронного аукціону та дата і час розкриття тендерних пропозицій, відповідно до абз. 12 ч. 2 ст. 21 Закону, були визначені електронною системою закупівель автоматично - 02.12.2016 р. на 11:00 год.

Згідно реєстру отриманих тендерних пропозицій та протоколу № 26 розкриття тендерних пропозицій від 02.12.2016 р. для участі у процедурі закупівлі запропоновано пропозиції наступних учасників: ПП «Віп-транс-07» - 1 850 000 грн. та ФОП Пістружак О.М. - 1 847 000 грн.

Документи тендерної пропозиції, завантажені ФОП Пістружаком О.М. (відповідач 2) в електронну систему закупівель до початку аукціону, який відбувся 02.12.2016 р., не відкривались. З огляду на це, тендерний комітет Управління освіти не міг провести оцінку тендерної пропозиції ФОП Пістружака О.М., яка за результатами аукціону була визначена найбільш економічно вигідною. Повторно тендерна пропозиція ФОП Пістружаком О.М. дозавантажена в систему лише 05.12.2016 р.

Відповідно до п.30 ч.1 ст.1 Закону № 922-VІІІ тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно статті 3 зазначеного Закону, визначені принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали (ч. 3 ст. 25 Закону № 922-VІІІ).

Відповідно до ч.1 ст.27 вищезгаданого Закону розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі.

Частиною 2 статті 27 Закону № 922-VІІІ передбачено, що під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону.

Згідно зі ст. 28 Закону № 922-VІІІ оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону № 922-VІІІ після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 922-VІІІ, замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

За результатами аукціону найбільш економічно вигідною визнана пропозиція ФОП Пістружака О.М., документи якої були дозавантажені в систему після проведення аукціону.

Однак, тендерним комітетом Управління освіти не було прийнято рішення про відхилення даної пропозиції як такої, що не відповідає умовам тендерної документації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» , а всупереч вимог законодавства була розглянута та зазначений підприємець визнаний переможцем торгів (протокол № 27 від 07.12.2016 р.). Повідомлення про намір укласти договір було розміщено в електронній системі закупівель 07.12.2016 р.

Крім цього, вивченням документації проведених торгів встановлено, що тендерна документація не відповідає вимогам ч. 2 ст. 22 Закону № 922-VІІІ у редакції, чинній на момент її затвердження та оприлюднення, та Примірній тендерній документації для процедури закупівлі - відкриті торги, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.04.2016 р. № 680.

Так, у тендерній документації використані терміни та положення Закону України від 10.04.2014 № 1197-VI «Про здійснення державних закупівель» , який на час проведення даної процедури закупівлі втратив чинність.

У п. 2 «Місце, дата та час розкриття пропозицій конкурсних торгів» розділу «Подання та розкриття тендерної пропозиції» тендерної документації зазначена процедура розкриття пропозицій конкурсних торгів відповідно до Закону, який втратив чинність.

Також, у тендерній пропозиції у п.4 «Відхилення пропозицій конкурсних торгів» розділу «Оцінка пропозицій конкурсних торгів та визначення переможця» тендерної документації не зазначено про підстави відхилення пропозиції переможця процедури закупівлі згідно п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону № 922, натомість зазначено підставу відхилення пропозиції учасника, яка не передбачена ч. 1 ст. 30 Закону № 922, а саме: відхилення замовником тендерної пропозиції у разі, якщо учасник не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки.

До того ж Управлінням освіти зроблено посилання на зміни істотних умов договору відповідно до ст. 40 Закону, при цьому зміна істотних умов договору визначена у ч. 4 ст. 36 Закону України № 922.

Так, у п. 4.3 «Місце, кількість, обсяг поставки товарів (надання послуг, виконання робіт)» розділу «Загальні положення» тендерної документації зазначено про закупівлю 2 одиниць техніки, в той час як у Додатку 3 «Технічне завдання» тендерної документації та в проекті договору зазначено про 1 одиницю.

Наказом Держспоживстандарту України від 27.04.2009 № 168 затверджений Національний стандарт України ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги» , який набув чинності з 01 січня 2010 року. Цей стандарт поширюється на автобуси спеціалізовані, призначені для перевезення школярів, які сидять, у тому числі з обмеженою здатністю пересування, та осіб, які супроводжують школярів.

На виконання Державної цільової соціальної програми «Шкільний автобус» , затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 31 (зі змінами), та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 366 від 26.10.2010 р. (в редакції від 09.12.2014 р.), з метою організації безпечного, регулярного та безоплатного перевезення учнів, дітей і педагогічних працівників дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості до місця навчання, роботи та додому, з урахуванням положень ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги» , Наказом Міністерства освіти і науки України від 22.09.2015 № 966 затверджено Технічну специфікацію шкільних автобусів.

Згідно вказаної Специфікації та розділу «Вимоги безпеки» ДСТУ 7013:2009 (у т.ч.:п.5.1., - п. 5.5 та інші), автобуси спеціалізовані для перевезення школярів:

- мають відповідати Національному стандарту України ДСТУ 7013:2009, за виключенням автобусів для перевезення дітей з обмеженими фізичними можливостями на інвалідних візках;

- загальна кількість пасажирських місць повинна становити не менше 25;

- усі автобуси повинні мати торгову марку, сертифікати якості або відповідності, бути новими (2013-2015 року випуску);

- наявність пристрою обмеження швидкості руху, яка не повинна перевищувати 70 км/год.;

- кузов кожного автобуса має бути пофарбований у жовтий колір. На лівому та правому боках має бути нанесено напис «Шкільний автобус» ;

- обов`язкова наявність 2 (двох) проблискових маячків оранжевого кольору, які повинні бути встановлені на передній та задній частинах даху автобусу;

- всі та кожен із автобусів повинні бути виготовлені згідно нормативно-технічної документації виробника і готовими до експлуатації, відповідати вимогам нормативно-правових актів України щодо допуску транспортних засобів до експлуатації, чинним на дату розкриття конкурсних пропозицій.

- пасажирські сидіння автобуса мають відповідати вимогам стандарту ДСТУ 7013:2009 Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги до сидінь, призначених для перевезення школярів молодших, середніх і старших класів.

- гарантійний строк експлуатації на кожний автобус надається не менше ніж на 24 місяці або не менше ніж на 100000 км пробігу з моменту доставки та прийняття такого автобуса у місці його кінцевого призначення та інше.

Проте, всупереч зазначених вище вимог законодавства, Хотинської РДА не включила до тендерної документації (додаток № 3 «Технічне завдання» ) ключові вимоги положень ДСТУ 7013:2009 та проігнорувала обов`язкові вимоги Технічної специфікації шкільних автобусів затверджених Наказом профільного Міністерства освіти і науки України від 22.09.2015 р. № 966.

Крім того, тендерна пропозиція ФОП Пістружака О.М. не відповідає вимогам тендерної документації Управління освіти Хотинської РДА.

Зокрема, у технічній специфікації на автобус спеціалізований для перевезення школярів Mersedes-Benz Sprinter, 2010 року випуску (2 шт.), ФОП Пістружак О.М. зазначив, що автобуси відповідають вимогам нормативно-правових актів України щодо допуску транспортних засобів до експлуатації, чинним на дату розкриття тендерних пропозицій, сертифіковані на території України; термін першої реєстрації в Україні даних автобусів не перевищує 2 місяців. Зовні кузов автобусів з написами «ШКІЛЬНИЙ АВТОБУС» на лівому та правому бортах. На передній та задній частинах даху автобусів встановлено два проблискові маячки оранжевого кольору.

Крім цього, тендерна пропозиція містить повідомлення ФОП Пістружака О.М. про те, що він є власником транспортних засобів, які відповідають технічному завданню замовника, що дозволяє в повній мірі виконати поставку шкільних автобусів, та довідку, якою підтверджується відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі згідно вимог статті 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» .

До тендерної пропозиції ФОП Пістружак О.М. додав сертифікати відповідності типу UA.001.01868-16 та UA.001.01860-16 щодо індивідуального затвердження 2 колісних транспортних засобів марки Mersedes-Benz Sprinter (ідентифікаційні номери КТЗ (VIN): WDB9066551S445263 та НОМЕР_3 ), видані 05.07.2016 р. ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» .

Згідно вказаних сертифікатів власником даних автобусів являється не ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 , проте даний факт залишився поза увагою тендерного комітету Управління освіти Хотинської РДА. Відповідно до п. 52 «Примітки» даних сертифікатів відповідності вказані транспортні засоби не використовуються для пасажирських перевезень на міських та приміських маршрутах.

Первинна реєстрація транспортного засобу Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI (ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_1 ) на території України здійснена 17.12.2016 р. відповідно до заяви № 109814870 від 17.12.2016 р., поданої ОСОБА_4 на ім`я начальника Територіального сервісного Центру № 7341 (далі - Центр № 7341).

Згідно посвідчення про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 , виданого Чернівецькою ДФС 24.06.2016, даний транспортний засіб 15.06.2016 р. переміщений ОСОБА_3 через митний кордон України та оформлений на Львівській митниці ДФС.

20.12.2016 р. згідно договору купівлі-продажу № 7341/2016/251099 транспортного засобу ОСОБА_1 (покупець) придбав у ОСОБА_3 (продавець), в особі ОСОБА_5 , який діяв на підставі доручення продавця НАС № 497682 від 26.01.2016, транспортний засіб Mersedes- Benz Sprinter 516 CDI (2010 року випуску, колір білий , ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 ) за 200000 грн.

Наступного дня, 21.12.2016 р., автобус Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI (ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_1 ) знятий власником ОСОБА_1 (заява № 109981043 від 21.12.2016 р.) з обліку для реалізації (облікова картка № 109981043 від 21.12.2016 р.)

Тобто, станом на 01.12.2016 р. (на дату подання тендерної пропозиції) ОСОБА_1 не являвся власником транспортного засобу, а набув права власності тільки 20.12.2016 р., у день укладення оспорюваного договору № 562.

Аналогічно автобус Mersedes-Benz Sprinter 519 CDI (ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_3 ) був ввезений на територію України попереднім власником ОСОБА_3 15.06.2016 р. (посвідчення Чернівецької митниці ДФС про реєстрацію ТЗ серії HR № 0014545 від 24.06.2016 р.), первинна реєстрація транспортного засобу здійснена Центром № 7341 за заявою ОСОБА_3 № 109815495 від 17.12.2016 лише 17.12.2016 р.

Право власності на даний автобус (транспортний засіб Mersedes- Benz Sprinter 519 CDI, 2010 року випуску, колір синій , ідентифікаційний номер КТЗ (VIN): НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_9 ) ОСОБА_1 набув відповідно до договору купівлі-продажу № 7341/2016/251052 від 20.12.2016 р., укладеного між ним (покупцем) та ОСОБА_3 (продавцем), який діяв через ОСОБА_5 (довіреність НАС № 497682 від 26.01.2016) за 220000 грн.

Перереєстрація вказаного транспортного засобу на нового власника - ОСОБА_1 - відбулася відповідно до поданої ним 20.12.2016 заяви на ім`я начальника Центру № 7341.

Лише 21.12.2016 на підставі поданої власником ОСОБА_1 заяви до Територіального сервісного Центру № 7341 вказаний транспортний засіб знятий з обліку для реалізації (облікова картка № 109981043 від 21.12.2016 р.

За результатами проведеної закупівлі 20.12.2016 р. , між ФОП Пістружаком О.М. (постачальник) та Управлінням освіти Хотинської РДА (замовник) укладений договір поставки № 562 , на підставі якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Замовника товар згідно предмету закупівлі (Код 29.10.3 - автомобілі для перевезення не менше 10 людей (29.10.30-00.00; 34120000-4 - мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб), а саме шкільні автобуси у кількості 2 одиниці загальною вартістю 1 847 000 грн., а замовник зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених цим договором.

Відповідно Специфікації до договору поставки від 20.12.2016 р. та від 22.12.2016 р., а також видаткової накладної № 6 від 20.12.2016 р. постачальником передано покупцю шкільні автобуси марки Mersedes-Benz Sprinter, бувші у використанні, кількістю 2 одиниці, вартістю 923 500 грн. кожний. Загальна сума поставки 1 847 000 грн.

Передача вищевказаного товару проведена 20.12.2016 р., що підтверджується актом приймання-передавання № 1 до договору поставки від 20.12.2016 р.

При цьому Замовником платіжним дорученням № 34 від 20.12.2016 на розрахунковий рахунок Постачальника перераховано кошти згідно умов Договору у сумі 1847000 грн. (оплата здійснена 26.12.2016 р. - відмітка УДКСУ у Хотинському районі Чернівецької області на платіжному дорученні).

У подальшому, 28.12.2016 р. вищезазначені автобуси були зареєстровані в Територіальному сервісному центрі № 7341 за Управлінням освіти Хотинської РДА та їм надані державні номерні знаки НОМЕР_10 автобусу марки Mersedes- Benz Sprinter 516 CDI, 2010 р.в. , номер кузова НОМЕР_1 , колір білий (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 ) та НОМЕР_4 автобусу марки Mersedes-Benz Sprinter 519 CDI, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_3 , колір синій (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_12 ).

Звіт про результати проведення процедури закупівлі та звіт про виконання Договору про закупівлю було оприлюднено в електронній системі закупівель.

За фактом зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, 19.01.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017260000000015 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В рамках вказаного провадження, спеціалістом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведено судову автотоварознавчу експертизу щодо визначення відповідності транспортного засобу Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI, державний номерний знак НОМЕР_10 , вимогам ДСТУ 7013:2009 (Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів).

Як вбачається із висновку даної експертизи № 17-3234 від 03.08.2017 р., в ході дослідження проведено порівняння 40 характеристик даного автобуса із вимогами, які передбачені ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги» , з яких автобус марки Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_10 , не відповідає 25-ти вимогам зазначеного ДСТУ 7013:2009 (робоче місце водія не відокремлене від салону; автобус не обладнаний багажниками для шкільних портфелів; відсутнє освітлення сходинок; висота подушки сидіння відносно підлоги становить 46 см замість допустимих від 35 до 40 см; робоче місце водія не обладнане пристроєм обмеження швидкості руху, тахографом, звуковою та світловою сигналізацією про перевищення швидкості 70 км/год.; на даху автобуса відсутні проблискові маячки оранжевого кольору; кузов автобуса пофарбований у білий колір, замість жовтого; відсутній аварійний вихід тощо.

Крім цього, згідно висновку № 17-2107 від 18.07.2017 судової автотоварознавчої експертизи щодо визначення відповідності транспортного засобу Mersedes-Benz Sprinter 519 CDI, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , вимогам ДСТУ 7013:2009 (Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів) № 17-2107 від 18.07.2017, даний автобус не відповідає 23-м вимогам ДСТУ 7013:2009 із 39 , з якими проведено порівняння (робоче місце водія не відокремлене від салону; автобус не обладнаний багажниками для шкільних портфелів; відсутнє освітлення сходинок; висота подушки сидіння відносно підлоги становить 46 см замість допустимих від 35 до 40 см; робоче місце водія не обладнане пристроєм обмеження швидкості руху, тахографом, звуковою та світловою сигналізацією про перевищення швидкості 70 км/год.; на даху автобуса відсутні проблискові маячки оранжевого кольору; кузов автобуса пофарбований у синій колір, замість жовтого; відсутній аварійний вихід тощо).

Як вбачається із даних висновків, за своїми заводськими характеристиками зазначені автобуси були зроблені як вантажні транспортні засоби , про що свідчить відсутність переднього пасажирського сидіння та наявність 20 пасажирських сидінь у салоні; стабілізатор, передні пружини і амортизатори передні посилені, що характерно для вантажних автомобілів; пасажирські салони засобами освітлення не оснащені. Також автобуси оснащені трьома дверима: водія, пасажира та задніми, що не відповідає заводським характеристикам. Таким чином, з наявних ознак видно, що вказані автобуси переобладнані із вантажних на пасажирські.

Дані транспортні засоби були зареєстровані в якості вантажних а/м та за своїми технічними характеристиками є вантажними а/м, що підтверджується витягами з бази даних CARInfo щодо перевірки VIN для Mersedes-Benz WDB9066551S493522 та Mersedes-Benz НОМЕР_1 .

Все вищевикладене свідчить про факт надання ФОП Пістружаком О.М. у складі тендерної документації недостовірної інформації про предмет закупівлі щодо відповідності їх вимогам ДСТУ 7013:2009 (розділ VI тендерної документації).

Невідповідність тендерної пропозиції ФОП Пістружака О.М. вимогам тендерної документації за результатами процедури закупівлі, що проведена з порушенням законодавства у сфері державних закупівель, призвела до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідатиме меті Закону та принципам, за якими мають здійснюватися державні закупівлі, закріпленими в статті 3 Закону.

Факт невідповідності тендерної документації вимогам Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» та вимогам Національного стандарту України ДСТУ 7013:2009, невідповідності тендерної пропозиції ФОП Пістружака О.М. умовам тендерної документації відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922 та невідповідності договору поставки, укладеного за результатами тендеру, проекту договору - підтверджується також Актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації за період з 01.08.2016 р. по 31.10.2017 р. № 03-39/37 від 22.12.2017 р., проведеної Управлінням західного офісу Державної аудиторської служби в Чернівецькій області.

Враховуючи все вищевикладене, Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації (Замовник) зобов`язане було у відповідності до положень чинного законодавства у сфері публічних закупівель за бюджетні кошти відхилити пропозицію ФОП Пістружака О.М. як таку, що не відповідає умовам тендерної документації (які в свою чергу також не відповідають вимогам Національного стандарту України ДСТУ 7013:2009 та Технічній специфікації шкільних автобусів затверджених Наказом профільного Міністерства освіти і науки України від 22.09.2015 р. № 966) та відмінити відкриті торги.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону № 922-VІІІ та п.п. 7 п. 5.2.1. Розділу III, підпункту 3.1. Розділу V тендерної документації Замовник зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедур закупівліта/або з членом (членами) комітету з конкурсних торгів Замовника.

Так, запропоновані для закупівлі автобуси Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI, 2010 р.в., та Mersedes-Benz Sprinter 519 CDI, 2010 р.в., були придбані ОСОБА_1 у ОСОБА_3 через представника за довіреністю НАС № 497682 від 26.01.2016 в особі ОСОБА_5 за договорами купівлі-продажу від 20.12.2016. Однак, ОСОБА_5 є засновником та директором ПП «Віп-транс-07» (іншого учасника тендеру), що підтверджується довідкою з ЄДР.

Проте, обидва учасники процедури закупівлі подали до тендерного комітету неправдиві довідки про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» , оскільки вони є пов`язаними особами в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону.

Загальні підстави та наслідки визнання правочинів недійсними встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку здійснення державних закупівель належить до угод про закупівлю товару, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1).

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1).

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом.

Прийняття тендерним комітетом Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації зазначеного рішення та укладення на підставі нього договору поставки за бюджетні кошти суперечить нормам Закону та актам органів державної влади України, є прямим порушенням законності в бюджетній системі, що сприяє проявам корупції у цій сфері, негативно впливає на розвиток добросовісної конкуренції, що не може не відобразитись на державних інтересах.

Крім того, перевезення організованих груп дітей здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух» , Закону України «Про автомобільний транспорт» , постанови Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997 р. «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» та інших актів чинного законодавства України.

Зокрема, відповідно до п. 63 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997, перевезення організованих груп дітей повинно здійснюватися із забезпеченням високого рівня безпеки та надійності транспортного обслуговування.

Законодавство про охорону дитинства в Україні ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, Законі України «Про охорону дитинства» , а також інших нормативно-правових актах. Згідно до яких - держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

Таким чином суд вбачає, що проведення з порушенням тендерного законодавства процедури закупівлі транспортних засобів для перевезення дітей та в подальшому визначення переможцем торгів тендерну пропозицію, яка не відповідає встановленим тендерною документацією технічним характеристикам і укладення в подальшому договору поставки транспортних засобів для перевезення саме дітей, які небезпечно експлуатувати, може порушити зазначені вище норми законодавства та права дітей на життя, охорону здоров`я, безпечні умови життя і здорового розвитку.

Таким чином, рішення тендерного комітету про визнання ФОП Пістружака О.М. переможцем відкритих торгів, оформлене протоколом № 27 від 07.12.2016 р., а також Договір, укладений з останнім на суму 1 847 000 грн., підлягають визнанню недійсними.

Крім того, прокурором заявлено вимогу про застосування наслідків недійсного правочину, а саме: зобов`язати ФОП Пістружака О.М. повернути Управлінню освіти Хотинської районної державної адміністрації грошові кошти в сумі 1 847 000 грн. та зобов`язати Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації повернути ФОП Пістружаку Олегу Михайловичу автобус марки Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_10 , та автобус марки Mersedes-Benz Sprinter 519 CDI, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 .

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 2 статті 208 Господарського кодексу України передбачено, що у разі визнання недійсним зобов`язання, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

В 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз`яснено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об`єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). В пункті 2.10 цієї Постанови зазначено, що якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз`яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В Узагальненнях Верховного суду України від 24.11.2008 р. "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов`язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв`язку з недійсністю правочину, оскільки у ст. 16 ЦК немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав.

Таким чином чинне законодавство передбачає право не тільки сторін оспорюваного правочину, а й будь-якої заінтересованої особи, а в даному випадку - прокурора, звернутись з позовом до господарського суду про визнання такого правочину недійсним та про застосування наслідків недійсності такого правочину у вигляді двосторонньої реституції.

У випадку подання позову про застосування реституції заінтересованою особою (або прокурором), зазначений спосіб захисту передбачає зобов`язання відповідачів-сторін правочину здійснити відповідні дії з повернення одна одній отриманого за таким правочином.

Імперативна норма частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачає наслідком недійсності правочину саме двосторонню реституцію, яка полягає у поверненні у натурі кожною стороною одна одній всього, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином позовні вимоги, щодо застосування наслідків недійсності договору поставки шкільних автобусів № 562 від 20.12.2016, укладеного між Управлінням освіти Хотинської районної державної адміністрації та ФОП Пістружаком О.М. на суму 1 847 000 грн. у вигляді зобов`язання ФОП Пістружака О.М. повернути Управлінню освіти Хотинської районної державної адміністрації грошові кошти в сумі 1847000 грн., та зобов`язання Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації повернути ФОП Пістружаку О.М. автобус марки Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_10 , та автобус марки Mersedes-Benz Sprinter 519 CDI, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо аргументів заявлених відповідачами по справі:

У своєму відзиві від 06.03.2020 р. № 01-13-304 Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації заперечує проти задоволення усіх позовних вимог, так як, на думку відповідача 1, процедура проведення відкритих торгів була здійснена Управлінням освіти у відповідності до вимог Закону № 922-VІІІ.

Зокрема, відповідач 1 зазначає, що у відповідності до ст. 27 Закону 02.12.2016 р. після закінчення електронного аукціону, електронною системою закупівель було автоматично розкрито тендерні пропозиції учасників, розкрита вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, а також автоматично сформовано та оприлюднено протокол розкриття тендерних пропозицій №26. Дотримуючись положень ч. 4 ст. 28 Закону, 07.12.2016 тендерний комітет Управління освіти розглянув документи переможця ФОП Пістружака О.М. Деякі з документів, що були завантажені до електронної системи закупівель 01.12.2016, з невідомих причин не відкривалися, це: копія паспорту, сертифікат відповідності, тендерна пропозиція, технічна специфікація. Ці документи дозавантажені ФОП Пістружаком О.М. тільки 05.12.2016 р. о 17 год. 23 хв., після чого вони були відкриті та в сукупності з іншими розглянуті тендерним комітетом Управління освіти.

Тобто, після завершення електронного аукціону 02.12.2016 р. тендерний комітет Управління освіти не міг провести оцінку тендерної пропозиції ФОП Пістружака О.М., яка за результатами аукціону була визначена найбільш економічно вигідною.

Повторно тендерна пропозиція ФОП Пістружака О.М. була дозавантажена до електронної системи закупівель 05.12.2016 р. о 17 год. 23 хв., а саме: сертифікат відповідності, копія паспорту Пістружака О.М., тендерна пропозиція та технічна специфікація.

Однак, відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 922-VІІІ тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов`язково, крім іншого, зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Як вбачається з тендерної документації кінцевий строк подання тендерних пропозицій був встановлений 01.12.2016 р. до 10 год. 00 хв.

Пунктом 6 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 477 від 18.03.2016 р. (далі - Порядок), передбачено, що у випадку технічних збоїв під час внесення та/або заповнення інформації через автоматизовані робочі місця, які призводять до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник/учасник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації і документів. Пунктом 10 Порядку чітко визначено, що розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу.

Згідно із ч.ч. 3, 5 ст. 25 Закону, тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали. Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Повторне завантаження інформації та документів до електронної системи закупівель чинним законодавством не передбачено.

Однак, тендерним комітетом Управління освіти не було прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції ФОП Пістружака О.М. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону як такої, що не відповідає тендерній документації замовника. Перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників, визначений статтею 30 Закону, є вичерпним. Відповідно тендерним комітетом прийнято рішення про намір укласти договір саме з цим учасником відкритих торгів, що відображено у протоколі № 27 від 07.12.2016 р., проте у ньому не зазначено будь-яких відомостей про факт невідкриття деяких файлів тендерної пропозиції переможця торгів.

У відзиві відповідач 1. також не погоджується щодо невідповідності тендерної пропозиції ФОП Пістружака О.М. тендерній документації замовника - Управління освіти Хотинської РДА.

Так, тендерна пропозиція ФОП Пістружака О.М. містить повідомлення, що останній є власником транспортних засобів, які відповідають технічному завданню замовника, що дозволяє в повній мірі виконати поставку шкільних автобусів. Проте, до тендерної пропозиції ФОП Пістружак О.М. додав 2 сертифікати відповідності транспортних засобів марки Mersedes-Benz Sprinter, видані 05.07.2016 р. ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» , згідно яких власником даних автобусів є ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 , зазначений факт залишився поза увагою тендерного комітету Управління освіти Хотинської РДА.

Згідно п. 52 «Примітки» вищевказаних сертифікатів дані транспортні засоби не використовуються для пасажирських перевезень на міських та приміських маршрутах, що також залишилось поза увагою тендерного комітету.

Відповідач 1. у відзиві на позов зазначає, що Законом не передбачений обов`язок тендерного комітету перевіряти інформацію надану учасниками, чи проводити автотоварознавчу експертизу, а пп. 1.6 пункту 2 «Інша інформація» розділу «Оцінка тендерних пропозицій» тендерної документації містить застереження, що відповідальність за достовірність наданої інформації у своїй пропозиції несе учасник.

Проте, згідно п. 7 ст. 28 Закону № 922-VІІІ замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, зазначених у частині 1 статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Крім того, транспортні засоби за зовнішніми ознаками не відповідали вимогам, зазначеним в тендерній документації (п. 5.4 ДСТУ) та оспорюваному договорі і ця невідповідність була очевидною та не вимагала спеціальних технічних знань. Зокрема, згідно з п. 1.1 оспорюваного договору поставки №562 від 20.12.2016 р. постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Замовника товар згідно предмету закупівлі (Шкільний автобус жовтого кольору з написом «Шкільний автобус» 2 од.).

При цьому, фактично придбані автобуси пофарбовані в інші кольори (автобус Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI - білого кольору , а Mersedes-Benz Sprinter 519 CDI - синього кольору ) та без відповідних написів «Шкільний автобус» , що підтверджується реєстраційними картками та свідоцтвами про реєстрацію даних транспортних засобів.

Відповідно до акту приймання-передачі № 1 від 20.12.2016 р. до договору поставки № 562, підписаного та скріпленого печатками начальником Управління Раком В.М. та ФОП Пістружаком О.М., останній поставив, а Управління освіти прийняло автобуси спеціалізовані для перевезення школярів в кількості 2 одиниці загально вартістю 1 847 000 грн. Покупець підтверджує, що поставлені автобуси відповідають вимогам покупця. Претензій щодо якості та кількості до поставлених автобусів у покупця немає.

Також, відповідно до Технічного завдання (додаток № 3 до тендерної документації), на передній та задній частинах даху автобуса повинні бути встановлені два проблискових маячки оранжевого кольору.

На момент укладення договору поставки та підписання акту приймання-передавання транспортних засобів 20.12.2016 р., проблискових маячків на даху автобусів не було, оскільки вони не передбачені комплектацією цих транспортних засобів.

Втім, вказані акти прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) щодо встановлення обладнання на автобуси, засвідчують саме факт невідповідності транспортних засобів вимогам тендерної документації та Національного стандарту ДСТУ 7013:2009.

Крім цього, у тендерній документації Замовником визначено основні умови договору, а саме: учасник повинен передати (поставити) Замовнику товар, якість якого відповідає умовам ДСТУ 7013:2009.

Однак, автобуси, закуплені Управлінням освіти за бюджетні кошти у ФОП Пістружака О.М., не відповідають вимогам Національного стандарту України ДСТУ 7013:2009. Зокрема, у придбаних Управлінням автобусах для перевезення школярів відсутні: освітлення сходинок; проблискові маячки оранжевого кольору; аварійні виходи; багажники для шкільних портфелів тощо, автобуси пофарбовані не в жовтий колір, як це передбачено ДСТУ та умовами укладеного договору, а один з них - в синій, інший - в білий колір.

Крім цього, у відповідності до ч. 4 ст. 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. Однак, всупереч вказаних вимог, у п. 1.1 договору, оприлюдненому на ваб-порталі, зазначено «Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Замовника Товар згідно предмету закупівлі Код 29.10.3 - автомобілі для перевезення не менше 10 людей (29.10.30 - 00.00; 34120000-4 мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб) (Шкільний автобус жовтого кольору з написом «Шкільний автобус» 2 од.), а саме Шкільний автобус у кількості 2 шт.

Однак, як зазначено у тендерній пропозиції ФОП Пістружака О.М., останній надав пропозицію щодо участі у конкурсних торгах щодо закупівлі Код 29.10.3 - автомобілі для перевезення не менше 10 людей (29.10.30 - 00.00; 34120000-4 мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб ). Шкільний автобус, згідно з вимогами, що запропоновані Замовником конкурсних торгів. Тобто, умови договору відрізняються від запропонованої тендерної пропозиції, що також суперечить вимогам законодавства.

Враховуючи наведене, транспортні засоби, а саме 2 автобуси марки Mersedes-Benz Sprinter, 2010 року випуску, реалізовані ФОП Пістружаком О.М. Управлінню освіти Хотинської РДА, за своїми технічними та якісними характеристиками не відповідають вимогам, викладеним у тендерній документації Управління освіти, Національному стандарту України 7013:2009 та Технічній специфікації шкільних автобусів затверджених Наказом профільного Міністерства освіти і науки України від 22.09.2015 р. № 966.

У своєму відзиві ФОП Пістружак О.М. (відповідач 2) від 26.04.2018 заперечує проти задоволення позовних вимог, так як, на думку Відповідача 2, тендерна документація розроблена тендерним комітетом Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закону) та відповідає Примірній тендерній документації для процедури закупівлі - відкриті торги, затвердженій наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 682 від 13.04.2016; реалізовані ним автобуси відповідають тендерній документації замовника. Крім цього, у тендерній документації Замовником не зазначено, що учасник торгів повинен надати документи, які свідчать про право власності на транспортні засоби; Замовником ставилась лише вимога про надання інформації, яка підтверджує наявність обладнання та матеріально-технічної бази.

У п. 5.1.1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації «Наявність обладнання та матеріально-технічної бази» Управлінням освіти Хотинської РДА зазначені кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до ст. 16 Закону та перелік документів, які повинен надати учасник для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, зокрема, учасник повинен надати довідку у довільній формі, які підтверджує наявність у учасника обладнання та матеріально-технічної бази.

Матеріально-технічна база підприємства (фірми) - це сукупність необхідних для виробничого процесу засобів виробництва (устаткування, приладів, різноманітних транспортних засобів, допоміжних підприємств, під`їзних шляхів тощо).

Документи, надані ФОП Пістружаком О.М. у складі тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах, не містять відомостей про наявну матеріально-технічну базу, яка забезпечує здійснення ним підприємницької діяльності. Хоча, тендерна пропозиція ФОП Пістружака О.М. і містить повідомлення, що останній є власником транспортних засобів, які відповідають технічному завданню замовника, що дозволяє в повній мірі виконати поставку шкільних автобусів, до тендерної пропозиції ФОП Пістружаком О.М. додано 2 сертифікати відповідності транспортних засобів марки Mersedes-Benz Sprinter, згідно яких він не є власником даних транспортних засобів.

У своєму відзиві на позов ФОП Пістружак О.М. зазначає, що на момент його обрання переможцем відкритих торгів Товаровський С.І. також не був власником вищевказаних транспортних засобів, оскільки право власності на транспортні засоби виникає лише після їх державної реєстрації. Право власності за ОСОБА_3 на автобуси марки Mersedes-Benz Sprinter 516 та Mersedes-Benz Sprinter 519 виникло лише в день постановки їх на облік, а саме 17.12.2016 р., що було необхідною умовою для можливості подальшої реалізації останнім автобусів ФОП Пістружаку О.М.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею - продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 за № 1388 (з послідуючими змінами), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Відповідно до п. 8 вказаного Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі-правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Таким чином, законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід`ємно пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного автомобіля у відповідних органах. Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.02.2018 р. у справі № 910/11266/17.

Транспортні засоби, які були реалізовані ФОП Пістружаком О.М. Управлінню освіти Хотинської районної державної адміністрації, ввезені ОСОБА_3 на територію України 15.06.2016 р.

У відповідності до вимог Закону України «Про дорожній рух» та вищезазначеного Порядку, посадовою особою Чернівецької ДФС 24.06.2016 Товаровському С.І. (власнику) за його заявою на підставі митних декларацій, свідоцтв та рахунків-фактур видані посвідчення про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_13 та № НОМЕР_14 .

Таким чином, станом на 01.12.2016 р. (на дату подання тендерної пропозиції) ФОП Пістружак О.М. не являвся власником транспортних засобів, а набув права власності на підставі укладених з ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу тільки 20.12.2016 р. , в день підписання договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти з Управлінням освіти Хотинської РДА.

Щодо обґрунтованості підстав для звернення прокурором з позовом то суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Одним із зазначених органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява 61517/00, п. 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009 року, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (у неофіційному перекладі): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003р. № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону "Про прокуратуру".

Відтак, на думку суду, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Так, в даній справі, прокурор обґрунтував наявність порушення інтересів держави «Про публічні закупівлі» , оскільки на його думку, дії органу державної влади під час проведення зазначеної закупівлі призвели до порушення вимог чинного законодавства, принципів максимальної ефективності та економії, добросовісної конкуренції серед учасників та як наслідок неправомірного витрачення бюджетних коштів.

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках, тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під виключним випадком і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

В свою чергу, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Суд зазначає, що неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Крім того, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 310, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вказаним Положенням Державна фінансова інспекція України здійснює державний фінансовий контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України" Держфінінспекцію реорганізовано в Державну аудиторську службу України (Держаудитслужбу).

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 року «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2017 року затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи в Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністравтино-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

Таким чином, Західний офіс Державної аудиторської служби України є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Чернівецької області.

За таких обставин, суд вважає, що звертаючись з даним позовом до суду, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також довів суду, що даний орган не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Враховуючи вищенаведене прокурором обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В порядку ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення тендерного комітету Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації про визнання фізичної особи - підприємця Пістружака Олега Михайловича переможцем відкритих торгів, оформлене протоколом № 27 від 07.12.2016 р.

3. Визнати недійсним договір поставки шкільних автобусів у кількості 2 (дві) одиниці за № 562 від 20.12.2016 р., укладений між Управлінням освіти Хотинської районної державної адміністрації (60000, Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, 30, код ЄДРПОУ 39967399, р/р 35411047091684 в ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, МФО 856135) та фізичною особою - підприємцем Пістружаком Олегом Михайловичем (60034, Чернівецька область, Хотинський район, с. Зарожани, ІПН НОМЕР_15 ) на суму 1847000 грн.

4. Зобов`язати фізичну особу - підприємця Пістружака Олега Михайловича 60034, Чернівецька область, Хотинський район, с. Зарожани, ІПН НОМЕР_15 ) повернути Управлінню освіти Хотинської районної державної адміністрації (60000, Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, 30, код ЄДРПОУ 39967399, р/р 35411047091684 в ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, МФО 856135) грошові кошти в сумі 1847000 грн., перераховані платіжним дорученням № 34 від 20.12.2016 р.

5. Зобов`язати Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації (60000, Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, 30, код ЄДРПОУ 39967399, р/р 35411047091684 в ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, МФО 856135) повернути фізичній особі - підприємцю Пістружаку Олегу Михайловичу (60034, Чернівецька область, Хотинський район, с. Зарожани, ІПН НОМЕР_15 ) автобус марки Mersedes-Benz Sprinter 516 CDI, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_10 , та автобус марки Mersedes-Benz Sprinter 519 CDI, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , поставлених на виконання договору поставки № 562 від 20.12.2016.

6. Стягнути з Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації (60000, Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, 30, код ЄДРПОУ 39967399, р/р 35411047091684 в ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, МФО 856135) на користь Чернівецької обласної прокуратури (м. Чернівці, вул. Кордуби, 21; код 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р 35219056004946, класифікація видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 29626 грн.

7. Стягнути з фізичної особи - підприємця Пістружака Олега Михайловича (60034, Чернівецька область, Хотинський район, с. Зарожани, ІПН НОМЕР_15 ) на користь Чернівецької обласної прокуратури (м. Чернівці, вул. Кордуби, 21; код 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р 35219056004946, класифікація видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 29626 грн.

8. З набранням рішення законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.12.2020 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя С.О. Миронюк

СудГосподарський суд Чернівецької області
Дата ухвалення рішення15.12.2020
Оприлюднено24.12.2020
Номер документу93783403
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —926/2696/19

Судовий наказ від 19.01.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Судовий наказ від 19.01.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Рішення від 15.12.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 08.12.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 18.11.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 27.10.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 12.10.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 28.08.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 12.08.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

Ухвала від 07.07.2020

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Миронюк Сергій Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні