Постанова

від 16.12.2020 по справі 916/2475/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/2475/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,

за участю помічника судді (за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання) - Овчаренко О.М.,

за участю представника

відповідача Русакова С.В. ;

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Річфлот Зерно"

на рішення Господарського суду Одеської області

(суддя - Цісельський О.В.)

від 28.01.2020

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Будішевська Л.О., судді - Таран С.В., Лавриненко Л.В.)

від 07.09.2020

у справі за позовом ОСОБА_1

до 1. Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD),

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Річфлот Зерно"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Ревітар Лімітед (Revitar Limited)

про розірвання договору та скасування рішень загальних зборів учасників товариства.

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

1.1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Річфлот Зерно" (далі ТОВ "Тіс Річфлот Зерно"), в якому просив суд:

1) розірвати договір купівлі-продажу частки у розмірі 48,74 % статутного капіталу ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" №06/10 від 10.10.2017, укладений між ОСОБА_1 та компанією Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) (далі договір купівлі-продажу);

2) скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ "Тіс Річфлот Зерно", оформлені протоколом загальних зборів учасників №10/10/17 від 10.10.2017 по наступним питанням порядку денного:

- питанню № 8 порядку денного: Про відчуження за договором купівлі - продажу ОСОБА_1 своєї частки у розмірі 48,74 % статутного капіталу ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" вартістю 1 591 707,65 грн на користь компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD);

- питанню № 9 порядку денного в частині: Про затвердження договору купівлі-продажу своїх часток в статутному капіталі ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" ОСОБА_1 на користь компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) та відмову учасників від переважного права придбання часток статутного капіталу товариства;

- питанню № 10 порядку денного в частині: Про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" у зв`язку з відчуженням частки в статутному капіталі товариства;

- питанню № 12 порядку денного: Про затвердження нового розподілу часток в статутному капіталі ТОВ "Тіс Річфлот Зерно".

1.2. Позов мотивований неналежним виконанням компанією Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD), як покупцем, прийнятих на себе зобов`язань за укладеним з ОСОБА_1 , як продавцем, договором купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" в частині сплати її вартості.

1.3. Відповідач заперечив проти позову, посилаючись на відсутність у компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) можливості виконати умови договору, оскільки у договорі незазначений банківський рахунок продавця; втрату позивачем права вимоги до компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) за договором купівлі-продажу з огляду на укладання договору про переведення боргу від 12.02.2018, а також сплив строку позовної давності, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. 28.01.2020 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, яким задовольнив позов повністю.

2.2. Суд розірвав договір купівлі-продажу та скасував рішення загальних зборів учасників ТОВ "Тіс Річфлот Зерно", оформлене протоколом загальних зборів учасників № 10/10/17 від 10.10.2017 в частині рішень з питань № 8, № 9, № 10, № 12 порядку денного.

2.3. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не надано суду належних доказів сплати компанією Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) вартості частки статутного капіталу ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" за договором купівлі-продажу, що свідчить про істотне порушення його умов і є достатнім для його розірвання відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

2.4. Задовольняючи вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Тіс Річфлот Зерно", оформлені протоколом загальних зборів учасників № 10/10/17 від 10.10.2017 в частині рішень по питанням № 8, № 9, № 10, № 12 порядку денного, суд першої інстанції зазначив, що саме у такий спосіб забезпечується повне відновлення порушених прав позивача у зв`язку із розірванням договору купівлі-продажу.

2.5. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" про застосування до вимог про визнання недійними рішень загальних зборів учасників товариства наслідків спливу строку позовної давності, передбаченого пункту 8 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції зазначив, що позивачем заявлена вимога про часткове скасування рішень загальних зборів, а не вимога про визнання цього рішення недійсним, для якої встановлений спеціальний (річний) строк позовної давності.

2.6. 07.09.2020 Південно-західний апеляційний господарський ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

3.1. 18.09.2020 ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у справі № 916/2475/19, у якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3.2. Скаржник визначає підставами касаційного оскарження судових рішень:

1) неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 611, 651 Цивільного кодексу України без урахування висновку про застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 916/1035/18 (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

2) неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 216, 258, 520, 613, 653 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду про застосування цих норм у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

3) розгляд справи з неповним дослідженням доказів, оскільки не враховано заяву свідка безпідставно та без належного повідомлення відповідача Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD), що є підставами для передачі справи на новий розгляд (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

3.3. 09.11.2020 ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" подало пояснення, в яких зазначило про необхідність врахування висновку застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19), зокрема, що такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів. За таких умов підлягає застосуванню частина 3 статті 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

3.4. 25.11.2020 представник ОСОБА_1 подав пояснення, в яких зазначив, що відсутні підстави для врахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19), оскільки такі висновки не є релевантними для цієї судової справи з огляду на різні обставини справи (у справі № 916/667/18 пункт 5 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства містив відомості про отримання покупцями грошей до підписання договору), та різний суб`єктний склад осіб. Окрім того, позивач зазначив, що зміна судової практики Великою Палатою Верховного Суду після постановлення судових рішень у цих справах не може бути підставою для їх скасування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

4.2. Відповідно до вимог частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. У пункті 6 частини 2 цієї статті передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

4.3. Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

4.4. Згідно із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.

4.5. Щодо доводів скаржника стосовно неправильного застосування судами норм статей 611, 651 Цивільного кодексу України та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм, викладеного у постанові від 28.05.2019 у справі № 916/1035/18, суд касаційної інстанції виходить з такого.

4.6. У цій постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов таких висновків:

4.6.1. частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено розірвання договору в разі істотного порушення договору однією зі сторін. Оцінка порушення договору як істотного повинна здійснюватися відповідно до критеріїв, що встановлені зазначеною нормою (пункт 43);

4.6.2. підставою для розірвання договору є не лише порушення стороною договору, а й наявність шкоди, завданої таким порушенням іншій стороні. Тобто вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (пункт 44);

4.6.3. зважаючи на відплатний характер договору купівлі-продажу, передання майнових прав за договором купівлі-продажу без отримання зустрічного грошового задоволення може бути підставою для висновку про позбавлення продавця того, на що він розраховував при укладенні такого договору (пункт 45);

4.6.4. відповідно до положень статті 653 Цивільного кодексу України самий лише факт розірвання договору не є достатньою підставою для повернення сторонами того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору. Спонукати до такого повернення можна лише у випадку, якщо воно передбачено договором або законом (пункт 62).

4.7. Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.8. 22.10.2020, тобто після подання касаційної скарги у справі, що переглядається, у Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18 (№ в ЄДРСР 92284198) про розірвання договору купівлі-продажу частки у розмірі 80 % статутного капіталу ТОВ та скасування рішення загальних зборів учасників з підстав несплати вартості придбаної частки у статутному капіталі.

4.9. За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у цій справі, розірвання договору належить до загальних способів захисту прав сторін договору, водночас глава 54 Цивільного кодексу України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем (пункти 7.40 -7.41).

4.10. Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що якщо покупець отримав товар (частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю), але не здійснив оплати, підлягає застосуванню частина третьої статті 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів (пункт 7.43).

4.11. Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів (пункт 7.44).

4.12. Щодо позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників товариства, то Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що оскарження рішень загальних зборів учасників не може призвести до захисту прав колишнього учасника цього товариства. Способом захисту позивача в цьому разі є примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України). Позовна вимога про стягнення майна з відповідача на підставі приписів глави 83 Цивільного кодексу України відповідає такому способу захисту (пункти 7.61, 7.66).

4.13. Оскільки за висновком Великої Палати Верховного Суду, який має враховуватися колегією суддів при виборі і застосуванні норми статті 651 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, позовна вимога про розірвання договору купівлі -продажу частки в статутному капіталі не підлягає задоволенню з огляду обрання позивачем неналежного способу захисту свого права, і немає підстав для задоволення спрямованої на повернення позивачу частки у статутному капіталі позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників товариства у частині рішень з питань № 8, № 9, № 10, № 12 порядку денного, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини статті 651 Цивільного кодексу України та дійшли помилково дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

4.14. З огляду на те, що неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин, колегія суддів не розглядає інші доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій статей 216, 258, 520, 613, 653 Цивільного кодексу України, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

4.15. Аргументи представника позивача, викладені у поясненнях від 25.11.2020, щодо відсутності підстав для скасування судових рішень з огляду на зміну судової практики та необхідності врахування висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2018 у справі № 911/3494/16, від 29.04.2020 у справі № 906/655/18; від 17.03.2020 у справі № 904/2476/19, відхиляються як необґрунтовані.

4.16. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Закону України від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права, а у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

4.17. Відповідно до частини 1 статті 317 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, а згідно з частиною 4 статті 300 цього Кодексу суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.18. Отже, якщо на момент перегляду справи в касаційній інстанції, Велика Палата Верховного Суду сформулювала новий висновок щодо застосування норм права, колегія суддів зобов`язана його враховувати, крім випадків, коли вважає за необхідне відступити від цього висновку.

4.19. Аргументи представника позивача стосовно того, що висновки Великої Палати Верховного Суду не повинні враховуватися, оскільки у справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що до предмету доказування в цьому спорі входило встановлення обставини проведення відповідачами розрахунку з позивачем у будь-якій формі (готівковій чи безготівковій), а у справі № 916/2475/19 суди встановили, що оплата за договором не була здійснена, також відхиляються.

4.20. Колегія суддів зауважує, що у пунктах 7.40 -7.52 постанови Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що позивачка, пред`явивши позовну вимогу про розірвання договору на підставі статті 651 Цивільного кодексу України, обрала неналежний спосіб захисту свого права, і у такому разі слід застосувати частину третю статті 692 цього Кодексу, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами і не може вимагати розірвання договору. Цей висновок має загальний характер, і з огляду на подібність застосований до спірних правовідносин, незалежно від встановлених обставин щодо здійснення розрахунків сторонами договору.

4.21. Посилання позивача на те, що учасником правовідносин є іноземна юридична особа, також не може бути підставою для неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, оскільки місцезнаходженням продавця є Україна, і у пункті 9.1 договору сторони погодили, що за невиконання (неналежне) виконання зобов`язань по договору сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства України. Тобто, до цього договору відповідно до статей 32, 43, 44 Закону України "Про міжнародне приватне право" застосовується право України і висновки Великої Палати Верховного Суду, навіть, незважаючи на те, що у справі бере участь іноземна юридична особа.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

5.2. За змістом статті 311 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

5.3. Зважаючи на необхідність врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 року в справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19) після подання касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу "Тіс Річфлот Зерно" слід задовольнити, скасувати постанову та рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту свого права шляхом пред`явлення позовної вимоги про розірвання спірного договору.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.2. За змістом пункту 1 частини 4 цієї статті судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

6.3. За результатом вирішення спору Верховний Суд відмовив у задоволення позовних вимог, відповідно судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Річфлот Зерно" задовольнити.

Скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у справі № 916/2475/19 та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до компанії Сілвертакс ЛТД (Silvertax LTD) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Річфлот Зерно" про розірвання договору купівлі-продажу частки у розмірі 48,74 % статутного капіталу ТОВ "Тіс Річфлот Зерно" №06/10 від 10.10.2017 та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "Тіс Річфлот Зерно", оформленого протоколом загальних зборів учасників № 10/10/17 від 10.10.2017, в частині рішень з питань № 8, № 9, № 10, № 12 порядку денного відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Річфлот Зерно" (65481, м. Южне, проспект Григорівського десанту, буд. 34/4, офіс 13, код 39826099) 7684,00 грн - судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги; 5763,00 - судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко