Ухвала

від 23.12.2020 по справі 921/152/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 921/152/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Кравчук Н. М., Кордюк Г. Т., Мирутенко О. Л.

від 10.11.2020

за позовом Дочірнього підприємства "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник плюс"

про стягнення 92 192,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2020 у справі № 921/152/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник плюс" на користь Дочірнього підприємства "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив" 67 580,44 грн основної заборгованості, 5 986,14 грн інфляційних нарахувань, 2 866,66 грн 3% річних. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що належним підтвердженням надання та споживання послуг у спірний період є акти виконаних робіт.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.06.2020 у справі № 921/152/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постанова Західного апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- між Дочірнім підприємством "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Супутник плюс" будь-які договори не укладалися, тобто, між сторонами відсутні договірні правовідносини;

- відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі;

- відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19, оскільки факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. При цьому, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг;

- з наданих позивачем актів виконаних робіт, на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, не можливо встановити факт виконання робіт з утримання будинку та прибудинкової території саме у приміщеннях, розташованих по вул. Руська,19, власником яких є відповідач, як і не доведено факту споживання таких послуг саме відповідачем;

- послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул. Руська,19 за заявлений період надавалися іншими організаціями, з якими відповідач уклав відповідні договори та підписав акти приймання-передачі таких послуг (а. с. 166-197);

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактичного направлення на адресу відповідача рахунків для оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг за спірний період;

- враховуючи недоведеність позивачем належними та допустимими доказами обставин фактичного надання відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території у період з лютого 2017 по лютий 2020 у розмірі 67 580,56 грн, за адресою м. Тернопіль, вул. Руська, 19, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

26 листопада 2020 року Дочірнє підприємство "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 921/152/20.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 92 192,61 грн, що значно менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2020 році - 210 200,00 грн), а тому у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа № 921/152/20 є малозначною.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Водночас в касаційній скарзі Дочірнє підприємство "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив" зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки висновки в оскаржуваній постанові суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 904/7183/17, від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 910/11312/17, від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.

Проте такі твердження скаржника Судом відхиляються, оскільки у перелічених вище постановах Верховного Суду зазначається, що відсутність письмово оформленого договору не позбавляє обов`язку оплачувати надані послуги за умови доведеності належними та допустимими доказами факту надання та споживання таких послуг. Посилання на невідповідність постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 921/152/20, що оскаржується, зазначеним висновкам Верховного Суду свідчить про тлумачення стороною власного їх викладення, до переоцінки доказів, які були здійснені судами під час розгляду справи по суті, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом. Доводи скаржника не містять інших обґрунтувань про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Скаржником також не обґрунтовано і виняткове значення цієї справи для нього як учасника справи. Само по собі зазначення, що існування оскаржуваної постанови унеможливлює захист порушеного права скаржника та помилковість сформованої правової позиції суду апеляційної інстанції у даній справі, за умови, що Західний апеляційний господарський суд саме і врахував перелічені Дочірнім підприємством "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив" постанови Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження, передбаченою підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального України.

Крім того, 03.12.2020 до Суду надійшло клопотання від 27.11.2020, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Супутник плюс" просить відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 921/152/20, оскільки вважає, що доводи касаційної скарги не містять належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального України, а зводяться до заперечення встановлених судом апеляційної інстанції та не встановлених судом першої інстанції обставин справи та спроби переконати Суд у необхідності втрутитися у зміст судового рішення і в цілому до заперечення результату розгляду справи Західним апеляційним господарським судом, тощо. Також звертає увагу Суду, що суд апеляційної інстанції ухвалював постанову фактично керуючись правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17 та від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19.

Зважаючи на викладене та враховуючи позицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник плюс", викладену в клопотанні від 27.11.2020, Суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених пунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального України для перегляду у касаційному порядку малозначної справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Дочірньому підприємству "Авторитет плюс" Приватного підприємства "Східний масив" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 921/152/20.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 15 аркушах (в тому числі платіжне доручення № 1629 від 26.11.2020 про сплату 4 204,00 грн). Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

В. І. Студенець