Постанова

від 21.12.2020 по справі 916/401/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/401/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МУСКАТ-Т" (далі - ТОВ "МУСКАТ-Т", позивач, скаржник) - не з`явилися,

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІСТЕРА" (далі - ТОВ "ДНІСТЕРА", Товариство) - не з`явилися,

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" (далі - ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ", Завод) - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу ТОВ "МУСКАТ-Т"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 (головуючий - суддя Колоколов С.І., судді: Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)

у справі № 916/401/17

за позовом ТОВ "МУСКАТ-Т"

до: ТОВ "ДНІСТЕРА";

ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ"

про визнання недійсним договору.

1. Історія справи

1.1. У лютому 2017 року ТОВ "МУСКАТ-Т" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "ДНІСТЕРА" та ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015, укладеного між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА".

1.2. Позов обґрунтовано тим, що договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015, який нібито укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА", є підробленим, оскільки його створено з метою уникнення сплати боргу за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.10.2019 (головуючий -суддя Смелянець Г.Є., судді: Гут С.Ф., Мостепаненко Ю.І.) відмовлено ТОВ "МУСКАТ-Т" у задоволенні позову.

2.2. Відмову суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015, який укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" і ТОВ "ДНІСТЕРА" мотивовано тим, що вказаний договір є неукладеним.

Так, суд першої інстанції виходив з того, що:

- правочин, на підставі якого виникло зобов`язання ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ"

щодо оплати грошових коштів ТОВ "МУСКАТ-Т" за поставлену продукцію укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" і ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" у письмовій формі, підписаний сторонами та підписи сторін засвідчено печатками сторін. При цьому, у вказаному правочині (договір купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13) відсутні умови щодо узгодження сторонами використання факсимільного відтворення підпису;

- договір про відступлення права вимоги від 02.04.2015, підписаний сторонами ТОВ "МУСКАТ-Т" в особі директора Кирпичова І.С. та ТОВ "ДНІСТЕРА" в особі директора Шкуліпа О.А. з використанням факсимільних підписів (факсиміле). Водночас письмової згоди сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога власноручних підписів сторонами до суду не надано. Крім того, ТОВ "МУСКАТ-Т", як сторона договору про відступлення права вимоги, посилається на те, що ТОВ "МУСКАТ-Т" ніколи не виготовлялося факсимільне кліше (факсимільний підпис, факсиміле) підпису директора товариства та директором товариства ніколи не підписувався оспорюваний позивачем договір;

- судом неодноразово витребовувався у ТОВ "ДНІСТЕРА" оригінал договору відступлення права вимоги від 02.06.2015, укладеного між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА", проте вказаний оригінал не було надано суду;

- відсутність цього договору унеможливило проведення судової технічної експертизи документів з метою встановлення обставин справи щодо підписання оспорюваного позивачем договору та засобів, використаних сторонами під час його підписання, про що свідчить наявний у справі Висновок судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи №916/401/17, який складений 26.10.2017 судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз;

- судом 07.05.2018 постановлено ухвалу, якою застосовано заходи процесуального примусу до ТОВ "ДНІСТЕРА" шляхом тимчасового вилучення письмових доказів державним виконавцем для дослідження судом, а саме оригіналу договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015, укладеного між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА" та провадження у справі зупинено до закінчення виконавчого провадження. Проте, постановою державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 13.03.2019 за №57899127 виконавчий документ, ухвалу суду від 07.05.2018, повернуто до суду, оскільки у ході проведення виконавчих дій з виходом за адресою, що зазначена у виконавчому документі встановлено, що боржник та належне йому майно, на яке можливо звернути стягнення за вказаною у виконавчому документі адресою, відсутні;

- з огляду на вищевикладене, враховуючи, неподання ТОВ "ДНІСТЕРА" без поважних причин витребуваних судом доказів - оригіналу договору відступлення права вимоги від 02.06.2015, суд першої інстанції визнав встановленими обставини того, що договір відступлення права вимоги не підписаний ТОВ "МУСКАТ-Т".

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020: апеляційну скаргу ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" задоволено частково; рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2019 у справі № 916/401/17 змінено, виключено з його мотивувальної частини висновки суду щодо неукладення договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015 між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА"; у решті рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2019 у справі № 916/401/17 залишено без змін.

2.4. Приймаючи постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі №916/2008/16 встановлено факт виконання умов договору купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13 у частині поставки позивачем відповідачу винограду у кількості 200 000 кг на загальну суму 520 000 грн та, окрім зазначених сортів, поставку позивачем відповідачу товару в кількості 586 660 кг на загальну суму 1 588 686,76 грн; факт часткової оплати відповідачем винограду та наявність заборгованості відповідача в сумі 2 036 906,76 грн. Обставини того, що з 02.06.2015 кредитором за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13 є ТОВ "ДНІСТЕРА" та право вимоги заборгованості за цим договором належить ТОВ "ДНІСТЕРА", встановлені апеляційним господарським судом на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015, який укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" (первісний кредитор) та ТОВ "ДНІСТЕРА" (новий кредитор), згідно з яким первісний кредитор передав новому кредиторові право вимоги за договором купівлі продажу винограду від 02.09.2013 №02/09-13 у розмірі 2 036 906,76 грн. При цьому оригінал цього договору оглянутий апеляційним господарським судом ;

- ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" перерахувало ТОВ "ДНІСТЕРА" 550 000 грн за виноград згідно з договором про відступлення права вимоги від 02.06.2015, що підтверджується банківською випискою та оригіналом платіжного доручення від 08.09.2015 № 400, з печаткою банківської установи.

Суд апеляційної інстанції зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції щодо визнання оскаржуваного договору неукладеним на стадії його фактичного виконання, оскільки визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладання договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "МУСКАТ-Т" просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 у справі № 916/401/17, а рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2019 у справі № 916/401/17 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ "МУСКАТ-Т" у поданій касаційній скарзі вказує, що судове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування постанови апеляційної інстанції на підставі статей 312, 314 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Разом з тим, скаржник вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано та законно застосував до спірних правовідносин положення частини десятої статті 81 ГПК України та визнав факт того, що спірний договір не підписаний ТОВ "МУСКАТ-Т", а суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що цей договір укладений та виконувався сторонами. З огляду на що, на думку скаржника, оскаржуване судове рішення ухвалене при неповному з`ясуванню обставин у справі, без належної оцінки усіх доказів по справі та невірному використанні висновків іншого суду (у справі № 916/2008/16) при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

4.3. ТОВ "МУСКАТ-Т" звертає увагу на те, що згідно з висновком судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи № 916/401/17, який складений ОНДІСЕ 26.10.2017, відтиск печатки, який розміщено у нижній частині листа ТОВ "МУСКАТ-Т" від 16.07.2015, адресованого ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" нанесений не печаткою ТОВ "МУСКАТ-Т", вільні та експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження. Підпис, що розміщений у наданому на експертизу листі ТОВ "МУСКАТ-Т" від 16.07.2015 адресованого ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ", нанесений за допомогою факсимільного кліше, виготовленого фото полімерним способом, а не виконаний рукописним способом за допомогою пишучого приладу. Тобто, ТОВ "МУСКАТ-Т" не направляло ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" вищевказаний лист від 16.07.2015 та вказаний лист є підробленим.

4.4. На переконання скаржника, суд першої інстанції законно та обґрунтовано прийняв до уваги показання свідка - ОСОБА_2 , та, враховуючи всі обставини та докази у справі і у відповідності до вимог чинного законодавства, та у зв`язку з неподанням ТОВ "ДНІСТЕРА" без поважних причин витребуваних судом доказів - оригіналу оскаржуваного Договору, цілком обґрунтовано зробив вірні та справедливі висновки та встановив факт того, що Договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015 ТОВ "МУСКАТ-Т" не підписувало.

4.5. Скаржник зазначає, що після нібито укладення договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015, який не підписувало ТОВ "МУСКАТ-Т", що встановлено судом першої інстанції та не спростовано апеляційним судом, ТОВ "МУСКАТ-Т" не вчиняло жодних дій, направлених на його виконання, а саме: не узгоджувало з ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" передачу прав вимоги за Договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13, не повідомляло ТОВ "Виноробний завод "Ударний" про заміну кредитора за вказаним Договором, та не приймало участі в переписці між відповідачами.

4.6. Крім того, ТОВ "МУСКАТ-Т" відзначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування положень частини десятої статті 81 ГПК України (у разі не подання спірного документу відповідачем на вимогу суду) та наявності підстав для визнання факту не укладення та не підписання договору.

Скаржник вважає, що справа №916/401/17 містить виключну правову проблему і для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики ця справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

5. Позиція учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу

5.1. Від ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" 26.11.2020 на електронну пошту Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Завод просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін. Аналогічний за змістом відзив направлено ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" засобами поштового зв`язку 27.11.2020, зареєстрований Верховним Судом 01.12.2020.

5.2. ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" зазначає, що з приводу аналогічних правовідносин існує судова практика Верховного Суду, а саме викладена у постановах: Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2020 у справі № 927/718/17, від 09.02.2020 у справі № 915/411/19; Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/ 13-ц.

5.3. На переконання ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ", обставина наявності оригіналу оскаржуваного договору та підписання його належним чином сторонами встановлена постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі № 916/2008/16 та не підлягає доказуванню.

5.4. ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "ДНІСТЕРА" отримувало ухвали та будь-які інші документи по даній справі, ТОВ "ДНІСТЕРА" не з`являлось в жодне засідання по справі (як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції), ТОВ "ДНІСТЕРА" не отримувало ухвали про витребування доказів та ухвали про вилучення документів, вищевказані факти у сукупності не давали суду першої інстанції підстав вважати, що ТОВ "ДНІСТЕРА" ухиляється від подання витребуваних доказів та застосування частини десятої статті 81 ГПК України.

5.5. ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" вказує на те, що заява свідка ОСОБА_2 від 27.12.2017року не є доказом по справі та суд першої інстанції протиправно прийняв як доказ такі показання. Суд апеляційної інстанції, на думку Заводу, правомірно відхилив такі докази та застосував положення статті 218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 87 ГПК України.

5.6. ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" зазначає, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Судом апеляційної інстанції правомірно встановлено, що оскаржуваний договір знаходиться на стадії його фактичного виконання. Так позивачем укладено договір про відступлення права вимоги та передано відповідні документи на його виконання, після чого вказаний договір та документи були пред`явлені ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" для відповідного стягнення боргу на користь нового кредитора та ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" було здійснено відповідну сплату боргу новому кредитору. Отже, не можливо стверджувати, що визнання договору неукладеним здійснюється в момент укладення.

Відповідач вказує на те, що аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 29.10.2019 у справі № 904/3713/18 та Верховний Суд України в постановах від 23.09.2015 у справі № 914/2846/14 та від 06.07.2016 у справі № 914/4540/14, а саме виконання сторонами зобов`язань за договором виключає кваліфікацію договору як неукладеного та визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

5.7. ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" вказує, що факт укладення договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015 підтверджується доказами, що були подані до суду у цій справі: постановою у справі №916/2008/16, копією оскаржуваного договору, листами відповідача та позивача, листами ТОВ "ДНІСТЕРА", платіжними дорученнями щодо сплати заборгованості.

5.8. ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" звертає увагу на те, що навіть якщо припустити, що позивач не направляв зазначений лист-повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ", то не здійснення такого повідомлення не тягне правових наслідків таких як не укладення та/або недійсність договору.

5.9. Від ТОВ "ДНІСТЕРА" на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу не надходив.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Відповідно до статті 14 Статуту ТОВ "МУСКАТ-Т", затвердженого рішенням загальних зборів засновників від 21.07.2006 №1, виконавчим органом товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності товариства за винятком тих, які входять до компетенції зборів. Директор має право укладати від імені товариства контракти, угоди та забезпечувати їх виконання. Директор має право діяти без довіреності від імені товариства.

6.2. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "МУСКАТ-Т", які оформлені протоколом від 17.01.2012 №4, директором ТОВ "МУСКАТ-Т" призначено ОСОБА_2 .

6.3. На підставі наказу від 17.01.2012 № 97/ОК ОСОБА_2 прийнято на посаду директора товариства з 17.01.2012.

6.4. 02.09.2013 між ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" (покупець) і ТОВ "МУСКАТ-Т" (продавець) укладений договір купівлі-продажу винограду №2/09-13 , згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупця виноград врожаю 2013, а покупець зобов`язується прийняти виноград і оплатити його на умовах цього договору.

6.5. Відповідно до умов пункту 12.2 договору жодна із сторін не має права передавати свої права за цим договором третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

6.6. 20.09.2016 Господарським судом Одеської області прийнято рішення у справі № 916/2008/16, яким позов ТОВ "МУСКАТ-Т" до ТОВ „Виноробний завод „Ударний" задоволено. З ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" на користь ТОВ "МУСКАТ-Т" стягнуто частину суми боргу в розмірі 500 000 грн. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "МУСКАТ-Т" до ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" про стягнення 500 000 грн відмовлено.

При цьому у постанові Одеського апеляційного господарського суду встановлено факт виконання умов договору купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13 в частині поставки позивачем відповідачу винограду у кількості 200 000 кг на загальну суму 520 000 грн та, окрім зазначених сортів, поставку позивачем відповідачу товару в кількості 586 660 кг на загальну суму 1 588 686,76 грн. Факт часткової оплати відповідачем винограду та наявність заборгованості відповідача в сумі 2 036 906,76 грн . Обставини того, що з 02.06.2015 кредитором за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13 є ТОВ "ДНІСТЕРА" та право вимоги заборгованості за цим договором належить ТОВ "ДНІСТЕРА", встановлені апеляційним господарським судом на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015, який укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" (первісний кредитор) та ТОВ "ДНІСТЕРА" (новий кредитор) та згідно з яким первісний кредитор передав новому кредиторові право вимоги за договором купівлі продажу винограду від 02.09.2013 №02/09-13 у розмірі 2 036 906,76 грн. При цьому оригінал цього договору оглянутий апеляційним господарським судом. Окрім того, апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ "ДНІСТЕРА" новий кредитор розстрочив виконання боргового зобов`язання ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" в сумі 2 036 906,76 грн у такі строки: 500 000 грн до 31.12.2016, 1 000 000 грн до 31.12.2017, 536 906,76 грн до 01.06.2018 та ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" перераховано на користь ТОВ "ДНІСТЕРА" 550 000 грн.

6.7. Згідно з договором про відступлення права вимоги від 02.06.2015 , який укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" в особі директора Кирпичова І.С. (первісний кредитор) та ТОВ "ДНІСТЕРА" в особі директора Шкуліпа О.А. (новий кредитор) відповідно до умов основного договору: сторони мають право використовувати факсимільний підпис (факсиміле) при підписанні змін або доповнень та інших документів, що складаються на виконання (забезпечення виконання основного договору). Даний договір складений для забезпечення виконання основного договору (а також змінює кредитора за основним договором) та підписанням даного договору усі сторони підтверджують свою згоду на використання факсимільних підписів (факсиміле) у даному договорі.

6.8. Листом від 03.06.2015 за вих.№03/06/15/1 ТОВ "ДНІСТЕРА" повідомило ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" про укладення договору про відступлення права вимоги та у разі відсутності заперечень щодо укладання цього договору просило погасити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту отримання даного листа.

6.9. Листом від 03.06.2015 ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" повідомило ТОВ "ДНІСТЕРА" про те, що не заперечує проти передання права вимоги від ТОВ "МУСКАТ-Т" до ТОВ "ДНІСТЕРА" та заміни кредитора за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13.

6.10. Листом від 16.07.2015 ТОВ "МУСКАТ-Т" повідомлено ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" про укладення договору про відступлення права вимоги з ТОВ "ДНІСТЕРА", про наявність у ТОВ "ДНІСТЕРА" права вимоги оплати боргу ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" в розмірі 2 036 906,76 грн за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13, та просило оплату заборгованості здійснювати на користь ТОВ "ДНІСТЕРА".

6.11. Листом від 05.11.2015 за вих. №186/1 ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" запропонувало ТОВ "ДНІСТЕРА" графік погашення заборгованості 500 000 грн до 31.12.2016, 1 000 000 грн до 31.12.2017, 536 906,76 грн до 01.06.2018, всього 2 036 906,76 грн із датою повного погашення заборгованості 01.06.2018.

6.12. У листі від 05.11.2015 за вих. №05/11/15/1 ТОВ "ДНІСТЕРА" погодило запропонований графік оплати заборгованості.

6.13. У листі від 07.10.2016 за вих.№38/1 ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" просило повідомити чи являється ТОВ "ДНІСТЕРА" кредитором за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13, чи є дійсним станом на сьогоднішній день договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015 та графік погашення заборгованості.

6.14. Листом від 07.10.2016 за вих. №07/10/16/1 ТОВ "ДНІСТЕРА" повідомлено, що договір відступлення права вимоги від 02.06.2015 укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА" є дійсним та не підлягав розірванню чи будь-яким змінам.

6.15. Згідно з висновком судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи № 916/401/17, який складений ОНДІСЕ 26.10.2017, зображення відтисків печатки ТОВ "МУСКАТ-Т", які розміщені на першому та другому аркуші в нижньому правому куті „електрографічної копії Договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015 поряд із штампом „Згідно з оригіналом директор" виконано електрографічним способом тонером чорного кольору та є непридатним для ідентифікації . Зображення підпису директора ТОВ "МУСКАТ-Т" ОСОБА_2 , розміщено на першому та другому аркуші в нижньому правому куті „електрографічної копії Договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015 поряд із штампом „Згідно з оригіналом директор" виконані електрографічним способом тонером чорного кольору .

6.16. Відтиск печатки, який розміщено у нижній частині листа ТОВ "МУСКАТ-Т" від 16.07.2015, адресованого ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" нанесений не печаткою ТОВ "МУСКАТ-Т", вільні та експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження.

Підпис, що розміщений у наданому на експертизу листі ТОВ "МУСКАТ-Т" від 16.07.2015 адресованого ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ", нанесений за допомогою факсимільного кліше, виготовленого фото полімерним способом, а не виконаний рукописним способом за допомогою пишучого приладу.

Оскільки запитаний експертом оригінал договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015 із Господарського суду Одеської області до ОНДІСЕ не надійшов , а без нього неможливе вирішення першого і другого питань, поставлених в ухвалі суду, на підставі статті 31 ГПК України, пунктів 2.1 та 4.9 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу МЮ України від 30.12.2004 № 144/5 зі змінами, внесеними відповідно з наказами МЮ України від 10.06.2005 № 59/5, від 29.12.2006 № 126/5, від 15.07.2008 № 1198/5, від 01.06.2009 № 965/5, від 26.12.2012 1950/5, № 1350/5 від 27.07.2015), повідомлено про неможливість надання висновків по наступним питанням: 1. Чи нанесено відтиск печатки від імені ТОВ "МУСКАТ-Т", який розташований на другій сторінці в нижньому лівому куті в графі "Директор Кирпичов І.С. в Договорі про відступлення права вимоги від 02.06.2015р. печаткою ТОВ "МУСКАТ-Т"?"; 2. "Яким засобом вчинено підпис директора ТОВ "МУСКАТ-Т" ОСОБА_2 , який розташований на другій сторінці в нижньому лівому куті в графі "Директор Кирпичов І.С. " в Договорі про відступлення права вимоги від 02.06.2015р.?"

6.17. У заяві свідка від 27.12.2017 ОСОБА_2 , який є директором ТОВ "МУСКАТ-Т" з 17.01.2012, надав свідчення, згідно з якими директора ТОВ "МУСКАТ-Т" ОСОБА_2 не виготовлялося факсимільне кліше (факсимільний підпис, факсиміле) його підпису ні під час перебування на посаді директором ТОВ "МУСКАТ-Т" чи до цього. Факсимільне кліше (факсимільний підпис, факсиміле) підпису директора товариства ніколи не виготовлялося ним власноручно та ніколи не існувало. Печатка ТОВ "Мускат-Т" виготовлена та до теперішнього часу існує тільки в єдиному екземплярі, та саме ця печатка використовується тільки для господарських цілей товариства. Печатка ніколи не передавалася в користування іншим/третім особам, вона використовувалася та використовується тільки Кирпичовим І.С. Останнім ніколи не укладалося та не підписувалось жодних документів (договорів, угод, тощо), які стосуються передачі права вимоги ТОВ "МУСКАТ-Т" за договором купівлі-продажу за від 02.09.2013 №2/09-13, у тому числі жодних документів на виконання вказаного правочину. ОСОБА_2 ніколи не укладав, не підписував та не завіряв печаткою товариства договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 916/401/17 за касаційною скаргою ТОВ "МУСКАТ-Т" на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

7.2. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.12.2020 №29.3-02/3325 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/401/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.

Розгляд справи відкладався у межах строку розгляду касаційної скарги, встановленого ГПК України.

7.3. У касаційній скарзі, ТОВ "МУСКАТ-Т" зазначає про необхідність передання справи № 916/401/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як такої, що містить виключну правову проблему і забезпечить розвиток права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначено у частинах 3- 6 статті 302 ГПК України, згідно з якими суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що подаючи назване клопотання, скаржник не навів вагомих та переконливих доводів на обґрунтування вказаного клопотання.

Розглянувши подане клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду під час розгляду справи № 916/401/17 наведених процесуальних підстав не виявила, тому клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не може бути задоволено.

7.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

8.2. За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

8.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

8.4. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

8.5. Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

8.6. Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

8.7. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

8.8. При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли .

8.9. За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

8.10. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, підпис є невід`ємним елементом (реквізитом) письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

8.11. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.12. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

8.13. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

8.14. Якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним , тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

8.15. У статті 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Загальної норми, яка б безпосередньо встановлювала можливість бути визнаними недійсними договорів, які мають такий юридичний дефект, цивільне законодавство не містить.

У той же час однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, а тому у разі, якщо сторони, які укладають договір, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, то правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Частиною третьою статті 215 ЦК України унормовано: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

При цьому, Верховний Суд зазначає, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним ; наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено .

8.16. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги ). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

8.17. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі , що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).

Відступлення права вимоги за правовою суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 517 ЦК України (докази прав нового кредитора у зобов`язанні) первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права , що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

При цьому, Верховний Суд враховує те, що саме лише невиконання первісним кредитором обов`язку з передачі документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором, не свідчить про відсутність у нового кредитора права вимоги до боржника. Так, здійснення цесії, а отже, і набуття статусу нового кредитора у зобов`язанні, підтверджується саме договором цесії, укладеним між старим та новим кредитором, а не переданням доказів щодо виникнення та розміру зобов`язання.

8.18. Звертаючись з позовом до суду, ТОВ "МУСКАТ-Т" просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015, укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА".

При цьому, ТОВ "МУСКАТ-Т" зазначав, що договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015, який нібито укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА", є підробленим, оскільки позивач не укладав з ТОВ "ДНІСТЕРА" такого договору, директор позивача не підписував названого договору.

З огляду на викладене, вирішуючи спір, що є предметом розгляду у цій судовій справі, попередні судові інстанції, з урахуванням вагомих та ключових доводів позивача, перш за все мали встановити чи є оспорюваний правочин вчиненим (укладеним) та з якого моменту.

8.19. Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

8.20. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити про закріплений в статтях 2, 13 ГПК України принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони . Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним , ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

8.21. Верховний Суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів ", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування . Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

8.22. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, виходив з того, що оскаржуваний договір не може бути визнаний неукладеним на момент його фактичного виконання, оскільки визнання договору неукладеним може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.

При цьому, як на докази виконання названого договору суд апеляційної інстанції послався на те, що ТОВ "ДНІСТЕРА" (новий кредитор) розстрочив виконання боргового зобов`язання ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ", а ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" перерахувало ТОВ "ДНІСТЕРА" 550 000 грн за виноград згідно з договором про відступлення права вимоги від 02.06.2015 (права щодо якого були відступлені за оспорюваним договором).

Разом з тим, вказуючи про виконання сторонами оскаржуваного договору відступлення права вимоги, суд апеляційної інстанції помилково ототожнив зобов`язання виконане за договором купівлі-продажу та зобов`язання за договором про відступлення права вимоги. Апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, не звернув уваги на питання встановлення (доведеності) факту вчинення певних (будь-яких) дій саме позивачем (ТОВ "МУСКАТ-Т", як сторони договору про відступлення права вимоги, яка безоплатно передає право вимагати від боржника сплати боргу у розмірі 2 036 906,76 грн ) спрямованих на його виконання (зокрема, передача новому кредиторові документів, які засвідчують права на вимогу до боржника за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13).

Таким чином, вказавши про виконання сторонами договору щодо оплати, суд апеляційної інстанції не навів жодної дії позивача (первісного кредитора), так і відповідача щодо позивача, яка б вказувала на виконання саме оскаржуваного договору.

Крім того, згідно з висновком судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи № 916/401/17, який складений ОНДІСЕ 26.10.2017, відтиск печатки, який розміщено у нижній частині листа ТОВ "МУСКАТ-Т" від 16.07.2015, адресованого ТОВ „Виноробний завод „Ударний" нанесений не печаткою ТОВ "МУСКАТ-Т", вільні та експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження. Підпис, що розміщений у наданому на експертизу листі ТОВ "МУСКАТ-Т" від 16.07.2015 адресованого ТОВ „Виноробний завод „Ударний", нанесений за допомогою факсимільного кліше, виготовленого фото полімерним способом, а не виконаний рукописним способом за допомогою пишучого приладу .

Доказів того, що ТОВ „Виноробний завод "УДАРНИЙ" звертався до ТОВ "МУСКАТ-Т" (первісного кредитора), як то було зроблено відповідно до нового кредитора (ТОВ "ДНІСТЕРА") у листі від 07.10.2016 за вих. №38/1 у якому ТОВ „Виноробний завод „Ударний" просило повідомити чи являється ТОВ "ДНІСТЕРА" кредитором за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 №2/09-13, чи є дійсним станом на сьогоднішній день договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015, матеріали справи не містять.

8.23. До того ж, приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що у справі №916/2008/16 встановлені преюдиційні факти, які мають значення для розгляду цієї справи. Так, судом вказано, що з 02.06.2015 кредитором за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 № 2/09-13 є ТОВ "ДНІСТЕРА" та право вимоги заборгованості за цим договором належить ТОВ "ДНІСТЕРА". Також, судом вказано, що оригінал оскаржуваного договору оглянутий апеляційним господарським судом під час розгляду справи №916/2008/16.

8.24. Щодо наведеного, Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пункті 32 постанови від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом , що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

8.25. Зі змісту постанови Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 у справі №916/2008/16 вбачається, що судовою колегією встановлено, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015, укладеному між ТОВ "МУСКАТ-Т" (первісний кредитор) та ТОВ "ДНІСТЕРА" (новий кредитор) первісний кредитор передав новому кредиторові право вимоги за договором купівлі продажу винограду від 02.09.2013 № 02/09 -13. Згідно з цим договором новий кредитор (ТОВ "ДНІСТЕРА") має право стягнути з боржника грошову суму 2 036 906,76 грн. При цьому, судом зазначено, що оцінюючи зазначений договір , судова колегія звертає увагу на вимоги статті 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину та відхиляє доводи позивача про відхилення цього доказу, оскільки зазначений договір не визнано недійсним у судовому порядку , його недійсність прямо не встановлена законом. І саме тому договір про відступлення права вимоги від 02.06.2015, укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА", оригінал якого оглянуто у судовому засіданні, прийнято судовою колегією як належний та допустимий доказ.

З огляду на викладене Верховний Суд звертає увагу на те, що предметом розгляду у справі № 916/2008/16 було питання наявності/відсутності підстав для стягнення боргу за договором купівлі-продажу винограду від 02.09.2013 № 02/09-13, а питання укладення/дійсності/недійсності договору про відступлення права вимоги не було предметом розгляду справи №916/2008/16, на відміну від справи що розглядається (№ 916/401/17) у якій предметом розгляду було саме питання щодо визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, пославшись на обставини щодо договору про відступлення права вимоги встановлені у справі № 916/2008/16, не дотримався норм статей 75, 86 ГПК України та фактично ухилився від виконання покладених на суд обов`язків щодо встановлення обставин справи на підставі дослідження та оцінки доказів наявних у матеріалах справи.

8.26. Відповідно до частин першої - третьої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною десятою статті 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення , може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Подані на підтвердження певних обставин докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Верховний Суд наголошує на тому, що вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом у порядку та з дотриманням статті 86 ГПК та відображено у судовому рішенні.

Отже із змісту оскаржуваного судового рішення у цій справі вбачається, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам статті 86 ГПК України, не надав належної правової оцінки всім доказам у справі з урахуванням предмета та підстав позову та не вірно кваліфікував спірні правовідносини.

8.27. Натомість, ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що: правочин, на підставі якого виникло зобов`язання ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" щодо оплати грошових коштів ТОВ "МУСКАТ-Т" за поставлену продукцію укладений між ТОВ "МУСКАТ-Т" і ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" у письмовій формі , підписаний сторонами та підписи сторін засвідчено печатками сторін, у вказаному правочині відсутні умови щодо узгодження сторонами використання факсимільного відтворення підпису; оригінал оскаржуваного договору суду не надавався, судом неодноразово витребовувався у відповідача оригінал оскаржуваного договору, вживалися заходи процесуального примусу для витребування у відповідача оригіналу названого договору; відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи № 916/401/17, який складений ОНДІСЕ 26.10.2017, зображення відтисків печатки ТОВ "МУСКАТ-Т", які розміщені на першому та другому аркуші в нижньому правому куті „Електрографічної копії Договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015 поряд із штампом „Згідно з оригіналом директор" виконано електрографічним способом тонером чорного кольору та є непридатним для ідентифікації , зображення підпису директора ТОВ "МУСКАТ-Т" ОСОБА_2 , розміщено на першому та другому аркуші в нижньому правому куті „Електрографічної копії Договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015 поряд із штампом „Згідно з оригіналом директор" виконані електрографічним способом тонером чорного кольору; відсутність оригіналу оскаржуваного договору унеможливила проведення судової технічної експертизи з метою встановлення обставин справи щодо підписання оспорюваного договору та засобів, використаних сторонами під час його підписання; -

та, враховуючи неподання ТОВ "ДНІСТЕРА" без поважних причин витребуваних судом доказів - оригіналу договору відступлення права вимоги від 02.06.2015, з урахуванням інших доказів, дійшов у цій конкретній справі вмотивованого висновку про те, що договір про відступлення права вимоги не підписаний ТОВ "МУСКАТ-Т".

8.28. Верховним Судом враховано те, що розглядаючи цю справу суд першої інстанції, за клопотанням позивача у справі, вжив всіх необхідних заходів щодо витребування оригіналу оскаржуваного договору, зокрема, судом неодноразово витребовувалися докази у відповідача; судом застосовано заходи процесуального примусу до ТОВ "ДНІСТЕРА" шляхом тимчасового вилучення письмових доказів державним виконавцем для дослідження судом, а саме оригіналу договору про відступлення права вимоги від 02.06.2015, укладеного між ТОВ "МУСКАТ-Т" та ТОВ "ДНІСТЕРА"; направлено ухвали про витребування доказів на адресу відповідача зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

8.29. З огляду на викладене у пунктах 8.22 - 8.26 цієї постанови, знайшли підтвердження доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

8.30. Доводи ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ", викладені у відзиві, відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів викладених у розділі 8 цієї постанови.

8.31. З огляду на викладене у розділі 8 цієї постанови є прийнятними доводи касаційної скарги ТОВ "МУСКАТ-Т" з урахуванням мотивів, викладених у цьому розділі. Крім того, Верховний Суд зазначає, що посилання ТОВ "МУСКАТ-Т" на практику Верховного Суду не є релевантною, з огляду на мотиви викладені у пункті 8.17 - 8.22 цієї постанови.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. За таких обставин доводи ТОВ "МУСКАТ-Т" щодо про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.

9.2. У контексті спірних правовідносин, кваліфікованих судом першої інстанції під час розгляду цієї справи та з урахуванням обставин справи зазначених у пунктах 2.2, 6.15 - 6.17, 8.22 щодо частини десятої статті 81 ГПК України Верховний Суд зазначає, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Щодо доводу касаційної скарги про відсутність висновку щодо питання наявності підстав для визнання факту не укладення та не підписання договору, Верховний Суд зазначає, що відсутні підстави для формування такого висновку у цій справі, оскільки предметом окремого судового розгляду не було (і не могло бути; як спір, що не охоплюється юрисдикцією судів) визначення підстав не укладення та не підписання договору.

9.3. Зважаючи на вказані у розділі 8 цієї постанови доводи, Верховний Суд скасовує постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 та залишає в силі рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2019 у справі № 916/401/17.

10. Судові витрати

10.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 3 200 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню пропорційно з ТОВ "ДНІСТЕРА" та ТОВ "Виноробний завод "УДАРНИЙ" на користь ТОВ "МУСКАТ-Т".

10.2. У матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання оскаржуваної постанови в частині стягнення з ТОВ "МУСКАТ-Т" суми судового збору за подання апеляційної скарги, тому поворот виконання зазначеної постанови в цій частині касаційною інстанцією не здійснюється. Водночас ТОВ "МУСКАТ-Т" не позбавлене права, за наявності підстав, звернутися з відповідною заявою в порядку статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МУСКАТ-Т" задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 у справі № 916/401/17 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2019 у справі № 916/401/17 залишити в силі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІСТЕРА" (65033, Одеська обл., місто Одеса, 3-й Аеропортовський провулок, будинок 4, код ЄДРПОУ 39598959) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУСКАТ-Т" (68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, селище міського типу Тарутине, вул. Дзержинського, будинок 54, квартира 2, код ЄДРПОУ 34243187) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноробний завод "УДАРНИЙ" (68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, селище міського типу Тарутине, вул. Квіткова, будинок 47, код ЄДРПОУ 33840296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МУСКАТ-Т" (68500, Одеська обл., Тарутинський р-н, селище міського типу Тарутине, вул. Дзержинського, будинок 54, квартира 2, код ЄДРПОУ 34243187) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова