Рішення

від 22.12.2020 по справі 160/8786/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22 грудня 2020 року Справа №160/8786/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про розподіл судових витрат в адміністративній справі № 160/8786/20 за позовом приватного підприємства ВІКСАН ГРУП (бульвар Слави, буд. 52, кв. 21, м.Дніпро, 49126, код ЄДРПОУ 20250905) до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - публічне акціонерне товариство "Актабанк" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом приватного підприємства ВІКСАН ГРУП до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - публічне акціонерне товариство "Актабанк".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року позовну заяву приватного підприємства «ВІКСАН ГРУП» задоволено, а саме:

- визнано протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0057105130 від 04.06.2020 року.

- стягнуто на користь приватного підприємства «ВІКСАН ГРУП» (бульвар Слави, буд. 52, кв. 21, м.Дніпро, 49126, код ЄДРПОУ 20250905) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

08.12.2020 року представником позивача подано до суду клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року призначено клопотання про розподіл судових витрат на 22 грудня 2020 року о 10:30 год.

В обґрунтовування заяви представником позивача зазначено, що при розгляді справи приватне підприємство ВІКСАН ГРУП користувалось юридичними послугами адвоката на підставі договору про надання правової допомоги № 03/07-20 від 03.07.2020 року. загальна сума послуг складає 10 000,00 грн, що підтверджується відповідними документами.

Представники сторін в судове засіданні не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником відповідача заперечень на заяву про стягнення судових витрат з відповідача, не надано.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд зробив наступні висновки.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне адміністративне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу зробити висновок про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано:

- акт здачі-приймання наданих послуг від 04.12.2020 р. № 04/12/20 на підставі договору № 03/07-20 від 03.07.2020 року про надання правової (правничої) допомоги

- платіжним дорученням № 1 від 17.12.2020 року;

- договір № 03/07-20 від 03.07.2020 року укладений між приватним підприємством Віксан Груп та адвокатом Лущенко Станіславом Володимировичем укладено договір № 03/07-20 від 03.07.2020 року про надання правової (правничої) допомоги, який подано представником позивача під час звернення до суду з позовною заявою та наявний в матеріалах справи.

Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 03.07.2020 року № 03/07-20 вартість однієї години роботи адвоката становить 1 000, 00 грн.

Визначена сума витрат на професійну правничу допомогу заявлена у розмірі 10 000 грн відповідно до акта приймання -передачі від 04.12.2020 року № 04/12/20 складається з наступних наданих адвокатом послуг:

- збирання доказів, необхідних для підготовки адміністративного позову (2 години) - 2000,00 грн;

- аналіз актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції (2 години) - 2000,00 грн;

- підготовка адміністративного позову та формування додатків до позову (4 години) - 4000,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив на адміністративний позов (1 година) - 1000,00 грн;

- участь у судовому засіданні (1 година) - 1000,00 грн.

Всього на суму 10000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в рахунках на оплату, мають бути здійснені адвокатом фактично та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Проте, суд звертає увагу на те, що в даному випадку частина з наданих послуг не може бути віднесена до правничої допомоги, зокрема, аналіз актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції, як такі що не підтверджені належними доказами.

Так, згідно з п.4 ч.1 ст.1 закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 5.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У п. 9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI установлено, зокрема, представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 закону №5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є:

- надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення;

- надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні;

- представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні;

- представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами;

- представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

- надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Аналіз адвокатом законодавства під час підготовки до судового процесу -йдеться про окрему оплату цієї роботи, проте суд робить висновок, що її слід у звіті деталізувати, наприклад, дати перелік назв науково-практичних монографій, коментарів, публікацій, судових рішень, які вивчалися тощо.

Суд враховує, що позивач, в порушення частини 4 статті 134 КАС, не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом щодо аналізу законодавства під час підготовки до судового процесу, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат.

Відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зокрема, із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Так, матеріали заяви не містять, а заявником не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу з аналізу актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції (2 години) у розмірі 2000,00 грн не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене, суд зробив висновок про часткового задоволення заяви представника заявника про розподіл судових витрат у розмірі 8000,00 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю ВІКСАН ГРУП про стягнення витрат на правничу допомогу - задоволити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВІКСАН ГРУП (бульвар Слави, буд. 52, кв. 21, м.Дніпро, 49126, код ЄДРПОУ 20250905) за рахунок бюджетних асигнувань до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015)сплачені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук