Рішення

від 23.12.2020 по справі 160/11801/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Справа № 160/11801/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом приватного підприємства Сунатко (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 84, кв. 22, код ЄДРПОУ 31459088) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування вимоги та рішення,-

ВСТАНОВИВ :

25 вересня 2020 року приватне підприємство Сунатко звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати податкову вимогу форми Ю винесену головним Управлінням ДПС у Дніпропетровській області 25 червня 2020 року №47512-50/65-06 відносно Приватного підприємства СУНАТКО , код ЄДРПОУ 31459088.

- визнати протиправним і скасувати рішення № 47152-50/65 про опис майна у податкову заставу від 07.02.2020 року, що перебуває у власності приватного підприємства СУНАТКО , код ЄДРПОУ 31459088.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною вимогою та рішенням, оскільки наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої було винесено податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для їх прийняття, був скасований рішенням суду.

На думку позивача, оскаржувані вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Після усунення позивачем недоліків зазначених в ухвалі суду від 02.10.2020 року, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України).

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 року на адресу суду від відповідача 02.12.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач вважає податкові повідомлення-рішення № 47152-50/65 від 07.02.2020 року та № 47512-50/65-06 від 25.06.2020 року правомірними, відсутніми правові підстави для скасування зазначених податкових повідомлень рішень.

У зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову.

22.12.2020 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому останнім зазначено, що, навмисне ухилення відповідача від надання змістовного відзиву, який стосується предмету розгляду у даній справі, свідчить про визнання по суті позовних вимог, відсутності заперечень щодо їх задоволення, що фактично підтверджується змістом відзиву по справі, який не містить будь-яких заперечень з приводу наведених позивачем у позові обставин.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне підприємство СУНАТКО зареєстроване як юридична особа 05.04.2001 року, директором з 06.05.2014 року є ОСОБА_1 . Підприємство знаходиться за юридичною адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 84, кв. 22. Позивач є платником податку на додану вартість з 11.04.2001 року.

30 липня 2019 року Приватне підприємство СУНАТКО отримало наказ головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.07.2019 року за № 4329-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП СУНАТКО та відповідне повідомлення від 18.07.2019 року за № 1468 на підставі п.п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до вказаного вище наказу, була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП СУНАТКО з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТБС І К (код ЄДРПОУ 35113434) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За результатами даної перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток від 10.10.2019 року № 000327520 (ФОРМА Р) на загальну суму 48600 грн. 00 коп.( в т.ч. за податковими зобов`язаннями 32400 грн. 00 коп., за штрафники (фінансовими) санкціями 16200 грн.) та з податку на додану вартість від 10.10.2019 року №000329520 (форма В4) на загальну суму 36000 грн. 00 коп. (зменшення від`ємного значення податку на додану вартість).

В обґрунтування неправомірності винесення оскаржуваних податкової вимоги та рішення позивач зазначає, що наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої було винесено податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для їх прийняття, були скасовані рішенням суду.

Як вбачається з акта від 09.09.2019 року за № 61/04-36-05-20/31459088, на підставі повідомлення від 18.08.2019 №1468 та відповідно до наказу від 18.07.2019 року № 4329-П ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП СУНАТКО з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ ТБС І К (код ЄДРПОУ 31459088) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

На підставі даного акта ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток від 10.10.2019 року № 000327520 (ФОРМА Р) на загальну суму 48600 грн. 00 коп.( в т.ч. за податковими зобов`язаннями 32400 грн. 00 коп., за штрафники (фінансовими) санкціями 16200 грн.) та з податку на додану вартість від 10.10.2019 року №000329520 (форма В4) на загальну суму 36000 грн. 00 коп. (зменшення від`ємного значення податку на додану вартість).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року по справа № 160/7698/19, позовну заяву приватного підприємства СУНАТКО (49000, м.Дніпро, вул. Філософська, буд. 84, кв. 22, код ЄДРПОУ 31459088) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування наказу задоволено частково, а саме:

- визнано протиправним та скасовано наказ головного управління ДФС у Дніпропетровській області Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "СУНАТКО" (код ЄДРПОУ 31459088) за №4329-п від 18 липня 2019 року.

Ухвалою Третього адміністративного апеляційного суду від 11 січня 2020 року по справа № 160/7698/19, апеляційну скаргу головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2019 року у справі № 160/7698/19 повернуто скаржнику.

Таким чином, станом на момент винесення оскаржуваного рішення № 47152-50/65 про опис майна у податкову заставу від 07.02.2020 року та податкової вимоги від 25 червня 2020 року №47512-50/65-06, рішенням суду було встановлено факт незаконності проведення перевірки, за результатами якої було винесено податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для їх прийняття.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з таких міркувань.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з п.п.89.1.2 п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п. 58.13 ст. 58 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Суд зазначає, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення та, як наслідок, прийняття рішення про опис майна у заставу, податкової вимоги.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа N1570/7146/12).

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що підставою для винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу є наявність у платника податку узгоджених сум податкового боргу.

Сума податкового зобов`язання, визначена податковим повідомленням-рішенням № 000327520 (ФОРМА Р) від 10.10.2019 року на загальну суму 48600 грн. 00 коп. та податковим повідомленням-рішенням №000329520 (форма В4) на загальну суму 36000 грн. 00 коп. , станом на момент винесення оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу була відсутня, у зв`язку з встановленням рішенням суду протиправності проведення перевірки, оскільки прийняті за її результатами акти індивідуальної дії підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

У постановах від 07.02.2020 року у справі № 815/5748/15 та від 15.05.2020 року у справі № 816/3238/15 Верховний Суд вказав про незаконність проведення невиїзної документальної перевірки і, як наслідок, відсутності правових наслідків такого контрольного заходу у вигляді податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що податкова вимога від 25 червня 2020 року №47512-50/65-06 та рішення № 47152-50/65 про опис майна у податкову заставу від 07.02.2020 року, підлягають скасуванню судом.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 4204,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 17.09.2020 року № 28.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 4204,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного підприємства Сунатко (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 84, кв. 22, код ЄДРПОУ 31459088) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування вимоги та рішення - задоволити.

Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу форми Ю винесену головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 25 червня 2020 року №47512-50/65-06 відносно приватного підприємства СУНАТКО , код ЄДРПОУ 31459088.

Визнати протиправним і скасувати рішення № 47152-50/65 про опис майна у податкову заставу від 07.02.2020 року, що перебуває у власності приватного підприємства СУНАТКО , код ЄДРПОУ 31459088.

Стягнути на користь приватного підприємства Сунатко (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 84, кв. 22, код ЄДРПОУ 31459088) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) судовий збір у розмірі 4204 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук