Рішення

від 21.12.2020 по справі 813/1452/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року справа №813/1452/15

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Демчина В.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача Дуркача І.І.,

від відповідача Холявка І.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АКО Індастріс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в :

24.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю АКО Індастріс звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (враховуючи заяву про уточнення позову від 29.04.2015 року за вх. № 14017) з наступними позовними вимогами:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000262210 від 06.03.2015 року;

-зобов`язати Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області підтвердити до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 3511751,00грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі №813/1452/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2016 у справі №876/8815/15 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 14.02.2020 у справі №К/9901/28839/18 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі №813/1452/15 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2016 у справі у справі №876/8815/15 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Верховним Судом матеріали адміністративної справи №813/1452/15 надіслано Львівському окружному адміністративному суду, відповідно до супровідного листа від 26.02.2020 №813/1452/15/13067/20.

13.03.2020 після автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено суддю Лунь З.І.

16.03.2020 суд прийняв до провадження справу №813/1452/15 та призначив цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.06.2020, занесеною до протоколу судового засідання суд замінив відповідача належним, правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Ухвалою суду від 05.10.2020 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АКО Індастріс про уточнення позовних вимог в адміністративній справі №813/1452/15 до розгляду, розгляд адміністративної справи №813/1452/15 здійснюється з урахуванням таких позовних вимог:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2015 №0000262210, видане Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області та зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКО Індастріс у розмірі 3511751,00грн.

Ухвалою суду від 02.12.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач покликається на те, що висновки податкового органу про заниження обсягу постачання по операціях на митній території України в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що призвело до заниження залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, не відповідає фактичних обставинам фінансово - господарської діяльності позивача. Відтак, висновки акта перевірки є необґрунтованими, а прийняте на його основі податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Так, позивач зазначає, що ним було здійснено умовний продаж товарів/послуг, необоротних активів в силу протиправних дій відповідача по анулюванню свідоцтва платника ПДВ12.06.2012 року. Однак, такий умовний продаж не мав відбутись ні в силу закону, ні по факту, оскільки рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ було скасовано за рішенням суду, яке набрало законної сили. Оскільки ТзОВ АКО Індастріс в подальшому подало до ДПІ в Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області уточнюючу декларацію, якою зменшило взяті на себе внаслідок вчинення умовного продажу зобов`язання, то відсутні підстави для визначення податковим органом грошового зобов`язання з ПДВ за червень 2012 року. Також позивач вважає, що ДПІ в Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області зобов`язане підтвердити до відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 3511751,00 грн., яку ТзОВ "АКО Індастріс" зазначило в уточнюючій податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року, поданій в грудні 2014 року, так як передбачені Податковим кодексом України строки для проведення камеральної перевірки та подання до органів казначейства висновку про відшкодування ПДВ пройшли. Водночас, жодних дій, спрямованих на повернення ПДВ відповідач не вчинив і на час подання до суду позову втратив право на їх вчинення.

Позивач також виклав свою правову позицію у цій справі у додаткових поясненнях від 02.10.2020 (Т.10, а.с.7-10), в яких зазначив, що позивач не втратив свого права подавати уточнюючий розрахунок у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Вважає, що позивач не припиняв бути платником ПДВ з моменту його першої реєстрації як платника, тобто з 24.06.2005, відтак у позивача не виникло обов`язку щодо здійснення процедури умовного продажу та позивач не був позбавлений права на задекларований податковий кредит. Позивач також наголошує, що відповідач протиправно відмовив у бюджетному відшкодуванні ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив. Свою позицію виклав у запереченні (Т.1, а.с.121-124), в якому зазначив, що при проведенні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за червень 2012 року, виявлені порушення ТзОВ АКО Індастріс норм податкового законодавства. Так, позивач занизив позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що призвело до заниження залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту. Дану позапланову перевірку було проведено на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, який поданий в грудні 2014 року. В ході перевірки позивачем не представлено документів, які підтверджують самостійно виявлені помилки, що містяться в декларації за червень 2012 року. Крім того, вважає, що слід ураховувати, що підприємством було самостійно визначено податкове зобов`язання за червень 2012 року, яке в подальшому не сплачено. Жодних рішень судів, які б давали право позивачу на уточнення податкового зобов`язання в сторону зменшення - немає. Додатково представник відповідача зазначив, позивач не мав права подавати уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, оскільки таке подання мало місце в грудні 2014 року, тобто, вже після того, як ДПІ в Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області обревізувало червень 2012 року під час проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, оформленої актом від 19.11.2013 року. На підставі вищенаведеного представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд встановив таке.

ТзОВ АКО Індастріс , код ЄДРПОУ 33622032, знаходиться за адресою: 80362, Львівська область, Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 73. Зареєстроване 22.06.2005 року розпорядженням голови Жовківської районної державної адміністрації, згідно державного реєстру від 22.06.2005 року № 13981020000000548.

ТзОВ АКО Індастріз 29 грудня 2014 року подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2012 року, вважаючи, що ним допущено помилку в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року в частині здійснення умовного продажу. Змістом і метою подання уточнюючого розрахунку було анулювання наслідків умовного продажу, а саме: зменшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 3532040,0 грн., що виникло як наслідок умовного продажу, який був здійснений позивачем у період до скасування рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість судом; відновлення залишку від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 1606288,0 грн. Цим уточнюючим розрахунком позивач вніс виправлення значень рядків 20.2 та 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року.

19 січня 2015 року позивач подав відповідачу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3511751,0грн.

У зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку відповідач, в порядку, визначеному п.50.3 ст. 50 Податкового кодексу України у період з 03 до 09 лютого 2015 року провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 до 30 червня 2012 року, за результатами якої склала акт від 16 лютого 2015 року № 58/13-23-2201/33622032.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем статті 23, пункту 50.1 статті 50, пункту 56.11 статті 56, пункту 184.7 статті 184, підпункту 185.1 статті 185, підпункту 188.1 статті 188, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого Товариством занижено обсяг постачання за операціями на митній території України на суму 17558755,0грн., зокрема за червень 2012 року на суму 17558755,0грн., в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року на суму 1606288,0грн., завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року на суму 1905463,0грн., що призвело до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 3511751,0грн.

На підставі акта перевірки 06 березня 2015 року ДПІ прийняла податкове повідомлення - рішення № 0000262210, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3511751,00грн.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000262210 від 06.03.2015 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3511751,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТзОВ АКО Індастріс звернулося з позовом до суду.

Суд при ухваленні рішення виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678.

Статтею 50 Податкового кодексу України врегульовано питання внесення змін до податкової звітності. Так, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені (пункт 50.1).

Водночас пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пункт 50.3).

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

На виконання зазначених нормативних вимог ТзОВ АКО Індастріс здійснив умовний продаж товарів/послуг, необоротних активів, який відобразив в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року.

Одночасно ТзОВ АКО Індастріс оскаржило рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ № 131 від 12.06.2012 року до суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2014 року у справі № 2а-6220/12/1370, залишено без змін ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2013 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2012 року, якою визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовківському районі №131 про анулювання реєстрації ТзОВ АКО Індастріс платником податку на додану вартість.У цьому рішенні зазначено, що незважаючи на повторну реєстрацію ТОВ АКО Індастріс платником ПДВ, що відбулося 01.08.2012 року, відповідно до реєстраційної заяви товариства, поданої 10.07.2012 року, вказане має наслідок лише те, що ТОВ АКО Індастріс такою реєстрацією набуло статусу добровільно зареєстрованого платника податку в розумінні п.п. и п.184.1 cт. 184, ст. 180, ст. 182 Податкового кодексу України з моменту його реєстрації платником ПДВ згідно з цією заявою, а саме, починаючи з 01.08.2012 року. До моменту прийняття податковим органом оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ ТОВ АКО Індастріс залишалося платником податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до вимог Закону № 168/97-В, чинного на момент його реєстрації платником ПДВ.

Оскільки право позивача в частині анулювання реєстрації платником ПДВ було поновлене, а чинне законодавство України не встановлює дієвого правового механізму, який дозволив би поновити порушені права позивача щодо бюджетного відшкодування сплаченого ПДВ за наслідками проведеного умовного продажу, то для поновлення порушеного права позивача на податковий кредит, право на яке було втрачене у зв`язку із здійсненням умовного продажу на підставі незаконного рішення контролюючого органу щодо анулювання свідоцтва ПДВ, позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 14.12.2014 та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3511751,0грн. від 19.01.2015.

Однак, відповідач не поновив право позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування ПДВ, а, провів перевірку, за результатами якої прийняв податкове повідомлення-рішення, яким зменшив розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 3511751,0грн.

При прийнятті такого рішення відповідач виходив з того, що позивач занизив обсяг постачання по операціях на митній території України, в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року на суму 1606288,0грн.; позивач завищив від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року на суму 1905463,0грн.; заниження позитивного значення різниці та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту призвело до завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 3511751,0грн.; позивач втратив право подавати уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за червень 2012 року, оскільки цей період вже був предметом податкової перевірки.

Суд зазначає, що власне анулювання свідоцтва позивача про реєстрацію платником ПДВ, стало причиною прийняття відповідачем рішень та вчинення дій, що призвели до втрати позивачем статусу платника ПДВ, втрату права на податковий кредит, відмову у бюджетному відшкодування та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як видно з постанови Верховного Суду від 14.02.2020, якою скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі №813/1452/15, що оскільки обставини, з якими було пов`язано здійснення умовного продажу припинили діяти, дата реєстрації позивача як платника ПДВ не змінилася, а відтак Позивач не втратив своє право подати уточнюючий розрахунок у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо втрати Товариством такого права у зв`язку з тим, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2012 року подано ним у грудні 2014 року після того, як контролюючим органом проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року до 31 грудня 2012 року, оформлена актом від 19 листопада 2013 року N 62/22-12/33622032 .

Колегія суддів Верховного Суду також зазначила, що з огляду на незаконність рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, проведення контролюючим органом перевірки не може бути перешкодою в реалізації позивачем свого права як платника податку на додану вартість на подання уточнюючого розрахунку у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2012 року.

Натомість, суди попередніх інстанцій мали перевірити правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, надавши оцінку доводам щодо фактичної наявності на балансі Позивача основних засобів, умовний продаж яких було здійснено, та, на підставі цього встановити обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Таким чином, Верховний Суд у постанові від 14.02.2020 року підтвердив право позивача на поновлення порушеного права бюджетне відшкодування ПДВ, водночас вказав на необхідність доведення фактичної наявності на балансі позивача основних засобів, умовний продаж яких було здійснено.

На виконання означених вимог постанови Верховного Суду від 14.02.2020 позивач долучив до матеріалів справи усі наявні в нього документи, що підтверджують право власності на такі основні засоби та їх наявність на балансі позивача у період видання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; частина з них є на балансі позивача і на час розгляду цієї справи (Т.9, а.с.44-179).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000262210 від 06.03.2015, видане ДПІ у Жовківському районі Львівської області є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Львівській області та зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКО ІНДАСТРІС у розмірі 3511751,00грн., то суд виходить з такого.

Відповідно до п.200.7 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.7.1. Податкового кодексу України передбачено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відтак, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. (п. 200.15 ПК України).

Водночас, станом на день прийняття рішення, в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ відсутня інформація та запис щодо оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та суми бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому суд зазначає, що пункт 200.7 ст.207 Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 200.7.1 згідно із Законом №909-VІІІ від 24.12.2015, відтак на день виникнення спірних правовідносин між сторонами цієї норми не існувало, тому у діях відповідача відсутня бездіяльність щодо внесення відповідних даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Втім, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, та з урахуванням передбаченого чинним законодавством України механізму такого захисту, суд дійшов висновку про задоволення означеної позовної вимоги в чаcтині зобов`язання вчинити дії.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст.139 КАС України, суд стягує з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача на суму 487,20грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АКО Індастріс (місцезнаходження: вул. Шевченка,73, смт. Куликів, Жовківський район, Львівська область, 80362, код ЄДРПОУ 33622032) до Головного управління ДПС України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.03.2015 №0000262210, видане Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКО Індастріс у розмірі 3511751,00грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКО Індастріс (місцезнаходження: вул. Шевченка,73, смт. Куликів, Жовківський район, Львівська область, 80362, код ЄДРПОУ 33622032) судовий збір на суму 487 (чотириста вісімдесят сім)грн.20коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.12.2020

Суддя Лунь З.І.