Рішення

від 23.12.2020 по справі 520/16577/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2020 року № 520/16577/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 397992822), третя особа - Міськрайонне управління у Харківському районі та м. Люботин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 397992822) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 28.10.2020 року №1888-УБД про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224;

- зобов`язати відповідача Головне управління Держгеокадастру в Харківській області видати наказ на надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га., яка розташована на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, для ведення садівництва, яка на сході межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки наведені відповідачем підстави відмови, а саме те, що запитувана земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, а відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України відповідач має право розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, є протиправними та такими, що не відповідають дійсності.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України Головне управління Держгеокадастру в Харківській області має право розпоряджатись виключно земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, а відповідно до планово-картографічних матеріалів Міськрайонного управління у Харківській області та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру в Харківській області запитувана земельна ділянка розташована за межам населених пунктів на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, знаходиться на контурі №31 згідно експлікації земельних угідь по землекористувачам визначений за Харківкомунпровод , назва угідь під водою , категорія земель не визначена. Також встановлено, що дана земельна ділянка розташована на землях Донець-Харківводобуду.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.06.2020 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, розташованої на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:63258185000, зона 03, квартал 023, для ведення індивідуального садівництва.

Наказом від 28.10.2020 року за №1888-УБД позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення індивідуального садівництва земельної ділянки орієнтованою площею 0,1200 га, розташованої за межами населених пунктів на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, з підстав того, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, а відповідач розпоряджається виключно земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

За приписами абз.1 ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України) .

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст. 117 ЗК України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч.6 ст.118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

З огляду на викладене, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розглядаючи вказану справу, судом встановлено, що спірний наказ не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми Земельного кодексу України.

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стала інформація Міськрайонного управління у Харківській області та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру в Харківській області щодо того, що запитувана земельна ділянка розташована в контурі №31 визначеному за Харківкомунпровод , угіддя - під водою.

Проте, доказів на підтвердження такої підстави у якості відмови - відповідачем до матеріалів справи не надано.

Суд зазначає, що відповідач не надає до суду жодних доказів, які б свідчили про те, що земельна ділянка відноситься до земель водного фонду.

Відповідно до інформації яка міститься на сайті публічної кадастрової карти України зазначена земельна ділянка з кадастровим номером 6323955700:01:000:1003, є землею запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Тобто, позивачу фактично відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки з підстав, які не передбачені положеннями ЗК України.

Враховуючи приписи п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає вказаному, водночас, при розгляді заяви позивача не встановлено підстав, передбачених ч.7 ст. 118 ЗК України, крім того, позивачем було подано разом з заявою необхідний пакет документів, до яких у відповідача відсутні зауваження, тому відсутні законні підстави для винесення оскаржуваного наказу про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не було законних підстав для відмови йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.10.2020 року за №1888-УБД, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно зобов`язальної частини позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Зі змісту наведених норм вбачається, що питання надання дозволу на розробку землеустрою, за вищенаведеними нормами ЗК України, є саме дискреційними повноваженнями відповідача.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд зазначає, що позовні вимоги в зобов`язальній частині є дискреційними повноваженнями відповідача.

В той же час, враховуючи обставини того, що у даному випадку позивачу було протиправно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає за необхідне обтяжити відповідача обов`язком повторно розглянути заяву з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що підстави, на яких ґрунтується оскаржене рішення владного суб`єкта, визнані судом юридично та фактично не спроможними, а тому не можуть бути причиною повторної відмови під час розгляду клопотання зацікавленої особи.

Відтак, з метою всебічного та повного захисту порушених прав позивача, виходячи з положень ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.06.2020 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, розташованої за межами населеного пункту на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, для ведення індивідуального садівництва.

При розгляді даної справи судом враховано правові висновки в аналогічних правовідносинах, які викладено Верховним Судом в постановах по справам №820/3087/17, №803/1067/17, №263/16221/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 397992822) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.10.2020 року за №1888-УБД.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 397992822) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) від 24.06.2020 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,12 га, розташованої за межами населеного пункту на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, КОАТУУ:6325185000, зона 03, квартал 023, яка межує на сході з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:023:0032, з півдня межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6325185000:03:010:0224, для ведення індивідуального садівництва.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.