Рішення

від 23.12.2020 по справі 640/17508/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року м. Київ № 640/17508/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марс Девелопмент

до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю

м. Києва Виконавчого органу Київській міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування приписів,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Марс Девелопмент (далі по тексту - позивач, ПАТ Марс Девелопмент ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київській міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБК) з наступними позовними вимогами: визнати протиправними та скасувати припис б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 30 вересня 2019 року, припис б/н від 30 серпня 2019 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог законодавства при проведенні позапланової перевірки не було надано копію погодження на проведення позапланової перевірки, чим порушено ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у зв`язку з чим винесені за результатами перевірки приписи є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки перевірка проведена у відповідності до вимог діючого законодавства та за її наслідками встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудування, наслідком чого стало винесення спірних приписів.

У відповіді на відзив позивачем зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів своїх повноважень щодо проведення позапланової перевірки відповідно до чинного законодавства, повторно зазначивши про необхідність предявлення погодження

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позивача зобов`язано надати суду належним чином засвідчену копію довіреності від 30 липня 2019 року, якою позивачем уповноважено Кононенко Т.О. представляти інтереси позивача та пояснення щодо повноважень Кононенко Т.О. на час проведення оскаржуваної перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року позивача повторно зобов`язано надати суду належним чином засвідчену копію довіреності від 30 липня 2019 року, якою позивачем уповноважено Кононенко Т.О. представляти інтереси позивача та пояснення щодо повноважень Кононенко Т.О. на час проведення оскаржуваної перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 26 липня 2019 року Громадська організація Стоп свавіллю звернулася до директора Департаменту ДАБК зі скаргою щодо ймовірного порушення вимог містобудівного законодавства України з проханням провести перевірку дотримання замовником та проектною організацією вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання робіт з реконструкції нежитлових приміщень №14а (приміщення №4 та з №8 по №32) та нежитлових приміщень №Х, ХІ, ХІІ за адресою: м. Київ, вулиця Московська, 8 (літера Б, корпус №3а); перевірити наявність необхідних вихідних даних для розробки проектної документації на об`єкті; у разі наявності порушень вимог містобудівного законодавства, винести приписи про їх усунення та про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт.

Наказом відповідача від 26 липня 2019 року №574 відповідно до законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року №533, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978 та на підставі звернення ГО Стоп свавіллю від 26 липня 2019 року №654 призначено проведення позапланової перевірки ТОВ Марс Девелопмент , ТОВ Еко Проект , ТОВ Будівельна компанія Інтергал-Буд на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: Реконструкція частини нежитлових приміщень групи приміщень №14а (приміщення №4 та приміщень з №8 по №32) та нежитлових приміщень №Х, ХІ, ХІІ на вул. Московська, 8 (літера Б, корпус №3а) в Печерському районі м. Києва. На підставі зазначеного наказу відповідачем видано направлення від 26 липня 2019 року №б/н для проведення позапланового заходу.

У період з 29 серпня 2019 року по 30 серпня 2019 року посадовою особою відповідача у присутності уповноваженої особи ТОВ Марс Девелопмент Кононенко Т.О. (довіреність від 30 липня 2019 року) проведено позапланову перевірку, результати якої оформлені актом від 30 серпня 2019 року б/н; перевіркою встановлено порушення позивачем статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність , статей 26, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , частини восьмої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

У зв`язку з виявленням під час перевірки порушень вимог містобудівного законодавства відповідачем винесено у відношенні ТОВ Марс Девелопмент припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30 серпня 2019 року б/н з вимогою усунути допущені порушення у термін до 30 вересня 2019 року.

Приписом від 30 серпня 2019 року б/н про зупинення підготовчих робіт від позивача вимагається зупинити виконання будівельних робіт з 02 серпня 2019 року до усунення допущених порушень.

Не погоджуючись з винесеними приписами, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Положеннями статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини третьої, четвертої, пятої статті 2 вказаного Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади. презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частинами першою, четвертою, шостою - восьмою, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках, або в разі виникнення у неї конфлікту інтересів згідно із законодавством у сфері запобігання і протидії корупції.

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) не допускається вилучення у суб`єктів господарювання оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп`ютерів, їх частин, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов`язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

Під час та після здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію суб`єкта господарювання. Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом. Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої - четвертої та шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Так, єдиною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних приписів позивач зазначає не надання перед початком проведення позапланової перевірки копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю)

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували необхідність отримання відповідачем погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на виконання вимог частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

В свою чергу, положеннями частин четвертої - пятої статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено обов`язок дотримання відповідачем лише певних окремих положень вказаного Закону.

Так, у частині другій вказаної статті чітко закріплено перелік правовідносин, на які не поширюється дія Закону, серед яких відсутній відповідач.

Проте, у частині п`ятій статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності окремо акцентовано на обов`язку дотримання відповідачем вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Щодо процедури проведення заходів архітектурно-будівельного контролю, судом вже зазначалося, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до положень частині пятої статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності законодавцем чітко встановлено перелік положень вказаного Закону, які поширюють свою дію на процедуру здійснення заходів контролю відповідачем. При цьомву, зазначений перелік не містить положень щодо обов`язку отримання відповідачем погодження на проведення позапланової перевірки.

Інших доводів на підтвердження протиправності винесення спірних приписів матеріали справи не містять.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що під час судового розгляду справи доводи позивача щодо протиправності винесення спірних приписів не знайшли свого документального та нормативного підтвердження, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо довіреності від 30 липня 2019 року, якою позивачем уповноважено Кононенко Т.О. представляти інтереси позивача та пояснення щодо повноважень Кононенко Т.О. на час проведення оскаржуваної перевірки, витребуваної судом відповідно до ухвал від 20 травня 2020 року та 22 вересня 2020 року суд зазначає, що, оскільки під час судового розгляду справи позивачем не виконано вимоги ухвал суду та не надано копію вказаної довіреності чи пояснень стосовно невідповідності дати видачі довіреності та дати, до якої дійсна довіреність, з урахуванням положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначена довіреність приймається в якості належного та допустимого доказу як така, в якій міститься технічна описка в частині дати, до якої дійсна дана довіреність. З урахуванням викладеного суд вважає, що під час проведення перевірки була присутня уповноважена позивачем особа відповідно до довіреності від 30 липня 2019 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем доведена правомірність винесення приписів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Марс Девелопмент - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова