Постанова

від 17.03.2021 по справі 640/17508/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17508/19 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Марс Девелопмент на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марс Девелопмент до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Марс Девелопмент (далі - позивач, апелянт, ТОВ Марс Девелопмент ) з позовом до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент) з вимогами про визнання протиправними та скасування приписів без номера від 30 вересня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем в порушення вимог законодавства перед початком позапланової перевірки не надано копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), тобто Державної архітектурно-будівельної інспекції, на проведення позапланової перевірки, чим порушено вимоги статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у зв`язку з чим винесені за результатами перевірки приписи є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ Марс Девелопмент подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, при його прийнятті неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо непоширення на дії органів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) усіх вимог Закону №877-V є безпідставними, а Порядок №533 не може встановлювати для зазначених органів додаткових привілеїв та повноважень, які суперечать нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

На думку позивача, ураховуючи зміст пояснювальної записки до Закону №877-V, з 01.01.2017 року зазначений Закон є обов`язковим для органів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) в цілому, виключення для зазначених органів не передбачені, а отже, перед початком здійснення заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, а суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо ними не пред`явлені документи, передбачені цим абзацом (абз.6 частини першої статті 6 Закону №№877-V).

Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що позивачем ані в позові, ані в апеляційній скарзі не наводиться жодних доводів по суті виявлених за результатами позапланової перевірки порушень, що свідчить про їх визнання. Окрім іншого відповідач стверджує, що пункт 5 частини першої статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , зокрема щодо здійснення позапланового заходу виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, не розповсюджується на органи державного архітектурно-будівельного контролю, а процедура проведення перевірок визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553). Відповідно до Порядку №553 уповноваженою на перевірку особою надано представнику позивача копію довіреності, паспорту та ідентифікаційного коду на підтвердження своїх повноважень. Перевірка проводилася у присутності уповноваженої особи позивача Кононенко Т.О.

Посилаючись на такі та інші підстави, відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Виходячи з фактичних обставин справи, 26 липня 2019 року Громадська організація Стоп свавіллю звернулася до директора Департаменту зі скаргою щодо ймовірного порушення вимог містобудівного законодавства України з проханням провести перевірку дотримання замовником та проектною організацією вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання робіт з реконструкції нежитлових приміщень №14а (приміщення №4 та з №8 по №32) та нежитлових приміщень №Х, ХІ, ХІІ за адресою: м. Київ, вулиця Московська, 8 (літера Б, корпус №3а); перевірити наявність необхідних вихідних даних для розробки проектної документації на об`єкті; у разі наявності порушень вимог містобудівного законодавства, винести приписи про їх усунення та про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт.

Наказом відповідача від 26 липня 2019 року №574 відповідно до законів України Про регулювання містобудівної діяльності , Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року №533, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978 та на підставі звернення ГО Стоп свавіллю від 26 липня 2019 року №654 призначено проведення позапланової перевірки ТОВ Марс Девелопмент , ТОВ Еко Проект , ТОВ Будівельна компанія Інтергал-Буд на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: Реконструкція частини нежитлових приміщень групи приміщень №14а (приміщення №4 та приміщень з №8 по №32) та нежитлових приміщень №Х, ХІ, ХІІ на вул. Московська, 8 (літера Б, корпус №3а) в Печерському районі м. Києва.

На підставі зазначеного наказу відповідачем видано направлення від 26 липня 2019 року №б/н для проведення позапланового заходу.

У період з 29 серпня 2019 року по 30 серпня 2019 року посадовою особою відповідача у присутності уповноваженої особи ТОВ Марс Девелопмент Кононенко Т.О. (довіреність від 30 липня 2019 року) проведено позапланову перевірку, результати якої оформлені актом від 30 серпня 2019 року б/н; перевіркою встановлено порушення позивачем статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність , статей 26, 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , частини восьмої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Зокрема, за результатами перевірки виявлено, що Замовником будівництва - ТОВ Марс Девелопмент виконуються будівельні роботи із надбудовою декількох поверхів (наразі збудовано 6) із зміною зовнішньої конфігурації нежитлової будівлі по вул. Московській, 8, літ Б у Печерському районі м. Києва: з відхиленням від наданого Робочого проекту, оскільки проектною документацією не передбачається надбудова додаткових поверхів, чим порушено статтю 9 Закону України Про архітектурну діяльність ; без отриманих містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, які є необхідними, чим порушено статті 26,31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Окрім того зазначено, що Замовником будівництва - ТОВ Марс Девелопмент наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 03.04.2019 року №КВ 061190930323 на об`єкт будівництва: Реконструкція частини нежитлових приміщень групи приміщень №14а (приміщення №4 та приміщень з №8 по №32) та нежитлових приміщень №Х, ХІ, ХІІ на вул. Московська, 8 (літера Б, корпус №3а) в Печерському районі м. Києва в частині надання інформації щодо належно розробленої та затвердженої проектної документації, а також щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, та з відхиленням від наданого Робочого проекту, чим порушено частину восьму статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

У зв`язку з виявленням під час перевірки порушень вимог містобудівного законодавства відповідачем винесено у відношенні ТОВ Марс Девелопмент приписи від 30 серпня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою усунути допущені порушення у термін до 30 вересня 2019 року та зупинення підготовчих робіт, яким від позивача вимагається зупинити виконання будівельних робіт з 02 серпня 2019 року до усунення допущених порушень.

Не погодившись із винесеними приписами позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається з доводів адміністративного позову та апеляційної скарги, відповідач не оспорює виявлених за результатами проведеної перевірки порушень вимог містобудівного законодавства, а оскаржує приписи від 30 серпня 2019 року з підстав недотримання відповідачем процедури проведення перевірки, зокрема, в частині обов`язку відповідача пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Отже, колегія суддів переглядає ухвалене судом першої інстанції рішення від 23 грудня 2020 року у межах заявлених відповідачем в апеляційній скарзі доводів та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про архітектурну діяльність для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на момент проведення позапланової перевірки позивача визначав Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (Порядок №553).

Суд зазначає, що дію постанови №553 зупинено з 18 березня 2020 року у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року №219 Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду . Водночас, на момент проведення позапланової перевірки позивача (з 29.07 по 09.08.2019 року та з 29.08 по 30.08 2019 року) та складення документів за її результатами (30 серпня 2019 року) постанова №553 була чинною та застосовувалася до учасників перевірки.

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Положеннями статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до частини третьої, четвертої, п`ятої статті 2 вказаного Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади. презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно частини третьої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої - четвертої та шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акту відповідний запис. Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Так, єдиною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних приписів позивач зазначає не надання уповноваженою особою відповідача перед початком проведення позапланової перевірки копії погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Водночас, сам же позивач в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо ними не пред`явлені документи, передбачені цим абзацом (абз.6 частини першої статті 6 Закону №№877-V).

Натомість, як вбачається з наявних у справі матеріалів, уповноважену на перевірку особу відповідача було допущено до перевірки, яка проводилася у присутності уповноваженої особи позивача - Кононенко Т.О. (довіреність від 30.07.2019 року), також надавалися копія довіреності, паспорту ідентифікаційного коду уповноваженої особи відповідача.

Окрім того, за результатами проведеної перевірки складено Акт від 30.08.2019, видано оскаржувані приписи, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена особа позивача мала можливість викласти свої зауваження щодо недотримання процедури проведення перевірки, або ненадання додатково погодження центрального органу виконавчої влади, проте зазначена особа відмовилася від отримання Акту, приписів та протоколу, у зв`язку з чим Департаментом направлено останні рекомендованим листом від 02.09.2019 року №073-7762 з повідомленням про розгляд справи про правопорушення.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

З наведеного вбачається, що лише в разі призначення позапланової перевірки на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, позаплановий захід здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади.

Як вже встановлено вище, у даному випадку перевірку призначено за зверненням Громадської організації Стоп свавіллю , а не на підставі звернення фізичної особи.

Інших доводів на підтвердження протиправності оскаржуваних приписів апеляційна скарга ТОВ Марс Девелопмент не містить.

З урахування викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду апеляційної скарги доводи позивача щодо протиправності винесення оскаржуваних приписів не знайшли свого документального та нормативного підтвердження, а отже підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не знаходить.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, у скарзі відповідачем не наведено інших аргументів ніж ті, що вже були досліджені судом першої інстанції з наданням правової оцінки за наведеними аргументами, при цьому судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та дотримано норм процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Марс Девелопмент залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко