Рішення

від 23.12.2020 по справі 640/11451/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 року м. Київ № 640/11451/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Глас Трьош Київ доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Глас Трьош Київ (далі по тексту - позивач, ТОВ Глас Трьош Київ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2020 року №03542615050103 та №003552615050103.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно; позивачем правомірно відображено у складі податкового кредиту списаних матеріалів на промивку обладнання у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності з виготовлення металопластикових пакетів, оскільки даний вид витрат віднесено до виробничих; позивачем були оприбутковані надлишки ТМЦ за результатами інвентаризації без нарахування ПДВ, які в подальшому були списані також без нарахування ПДВ; щодо застосування до позивача штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних, позивачем зазначено про відсутність обов`язку їх реєстрації у зв`язку з відсутністю Правових підстав для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ; оскільки податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачу податкового зобов`язання є протиправним, то, відповідно, штрафні санкції не застосовуються.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/11451/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства та винесено спірні податкові повідомлення-рішення, підтримавши висновки акта перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Також позивачем подано додаткові пояснення у справі щодо неправомірності визначення відповідачем податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 282539,01 грн., виходячи з вартості списаних ТМЦ, оскільки не всі ТМЦ були придбані або виготовлені з нарахуванням ПДВ.

У відповіді на відзив позивач надав пояснення стосовно використання герметиків на промивку обладнання для здійснення власної господарської діяльності та щодо зв`язку проведених списань герметиків та силіконів на рахунку 947 з конкретними замовленнями, простоями (зупинками) обладнання, запусками та/або тестуваннями, наладкою, зазначено про проведення експертизи для отримання висновку експерта щодо спірних відносин, зазначено про помилковий розрахунок відповідачем під час проведення перевірки податкових зобов`язань з ПДВ, а балансова вартість сировини і матеріалів, списаних на рахунку 947 відрізняється від митної вартості сировини, при придбанні якої позивач отримав податковий кредит, на суму транспортно-заготівельних послуг, які придбавалися без ПДВ та, відповідно, не відносились позивачем до складу податкового кредиту.

Позивачем подано клопотання про подання в якості доказу висновку експерта про проведення судової експертизи, в якому просив суд встановити додатковий строк для подання доказу - висновку експерта.

Щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Вирішуючи подане представником позивача клопотання про поновлення строку на надання доказів у даній справі суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16. березня 2020 року № 215 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" внесено зміни, згідно з якими назву і текст постанови викладено в редакції "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та впроваджено ряд профілактичних і протиепідемічних заходів та запроваджено обмежувальні заходи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" визначено, що з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установити для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З урахуванням зазначеного, суд задовольняє клопотання позивача та приймає висновок експерта поданий позивачем 14 вересня 2020 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №03542615050103 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 57.3 статті 57, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення позивачем пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 959 058,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на 641940,00 грн. та за податковими зобов`язаннями 513552,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 128388,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №03552615050103 згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пункту 120 1 статті 120 1 , пунктом 198.5 статті 198, 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 513552,65 грн., у зв`язку з чим позивача попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування та застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 256776,41 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 07 лютого 2020 року №70/26-15-05-01-03/35519082 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Глас Трьош Київ (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення:

- пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 513552 грн., у тому числі за липень2017 року на 4570 грн., вересень 2017 року на 1190 грн., жовтень 2017 року на 1315 грн., квітень 2018 року на 6599 грн., вересень 2018 року на 170733 грн., жовтень 2018 року на 31443 грн., березень 2019 року на 247306 грн., квітень 2019 року на 25981 грн., липень 2019 року на 20661 грн., серпень 2019 року на 3714 грн.;

- пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами (необоротними активами), придбаними з податком на додану вартість, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю на загальну суму ПДВ 513552,65 грн.;

- пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 та пункту 51.1 статті 51, підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України щодо подання не в повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 2 квартал 2017 року, 3 квартал 2019 року.

До таких висновків контролюючий орган прийшов, виходячи з наступного:

1) під час перевірки в результаті співставлення сум вартості списаних на pax. 947 Нестачі і втрати від псування цінностей сировини та матеріалів, продукції, товарів, як використаних не в господарській діяльності, та сум вартості ТМЦ, по яким товариством самостійно визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, класифікованих підприємством як використані не в господарській діяльності, було встановлено, що сума списань на рах.947 значно більша, а саме: загалом у перевіряємому періоді списано на рах. 947 ТМЦ на 24516337,01 грн., в той же час податкові зобов`язання підприємством визначено з вартості 14121097.47 грн.; гідно з листом-поясненням позивача, наданих матеріалів та в результаті аналізу наданих до перевірки первинних документів було встановлено, що у перевіряємому періоді позивачем здійснено такі операції списання на суму 9043707,45 грн. у зв`язку з наступними причинами: понаднормове списання матеріалів, тестові та сертифікаційні зразки, списання в межах природних втрат, вартість матеріалів, використаних на промивку обладнання; за результатами перевірки встановлено, що позивач в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не визначив податкові зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2017 року - серпень 2019 року в сумі ПДВ 282539,01 грн. по операціях списання сировини та матеріалів по pax. 947 Нестачі і втрати від псування цінностей на суму 1412695,07 грн., зв`язок яких з господарською діяльністю підприємством не доведено;

2) під час перевірки встановлено, що позивачем списано товарно-матеріальні цінності (герметики) на промивку обладнання, встановлено, що частина списання здійснювалась по рахунку бухгалтерською обліку 947 Нестачі і втрати від псування цінностей , частина - на pax. 91 Загальновиробничі витрати ; в результаті детального аналізу використання у діяльності підприємства поліуретанів та силіконів було встановлено факт наявності їх значно більшої кількості номенклатур та факт їх постійного та стабільного використання підприємством та списання на рах. 947 їх нестач, втрат та понаднормового їх використання за період 2017 - 2019 роки, а саме: поліуретани на суму 1722400,00 грн., силікони на суму 231823,60 грн., при цьому позивач підчас перевірки повідомив, що списання у зв`язку з необхідністю промивки обладнання обумовлене постійною необхідністю використання поліуретанів та силіконів для технічних потреб перед кожним запуском роботи обладнання або на період його відладки. Але, враховуючи викладене, асортимент використовуваних у виробництві номенклатур набагато більший за ті, що використовувались підприємством у зв`язку з промивкою обладнання, а характер списань у зв`язку з промивкою не має ознак постійності, а відповідно не має прямого зв`язку виробничою діяльністю підприємства; згідно з наказом по підприємству від 03.01.2017 № 6 було передбачено можливість віднесення на конкретний об`єкт витрат (замовлення) витрати, що виникли в процесі списання герметику на. промивку обладнання, що передбачено технічними вимогами до використання обладнання (витрати не повинні перевищувати 300л компоненту А, та 30 л компоненту Б в місяць; витрати відносяться на готову продукцію склопакети по конкретному підрозділу пропорційно витратам згідно з технологічною картою на реалізовану продукцію в місяці списання; першого запуску та налагодження обладнання (особливості обладнання потребують обов`язкового використання реальної сировини, налагодження під конкретний вид сировини; витрати не повинні перевищувати 1% витрати певного виду сировини на місяць; витрати відносяться на готову продукцію склопакети по конкретному підрозділу пропорційно витратам згідно з технологічною картою на реалізовану продукцію в місяці списання. Відповідач дійшов висновку, що позивачем не було надано документальні підтвердження зв`язку проведених списань герметиків та силіконів на pax. 947 з конкретними замовленнями, простоями (зупинками) обладнання, запусками та/або тестуваннями, його наладкою, не було підтверджено конкретні факти переходів на нові види герметиків, не було надано документів, які б регламентували періодичність обовязкових промивок та підтверджували б конкретні факти (дату та час) їх проведення.

Листом від 28 лютого 2020 року №38106/10/26-15-05-01-03 за результатами розгляду заперечень на акт перевірки висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Рішенням ДПС України від 23 квітня 2020 року №14177/6/99-00-08-05-01-06 за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №03542615050103 та №003552615050103 зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

З наведеного вбачається про обов`язок платника ПДВ нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, та скласти у встановлені строки зведену податкову накладну за товарами/послугами.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частин четвертої-шостої Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

З наведених положень законодавства вбачається про наявність у підприємства права на відображення у даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідних сум на підставі первинних документів, складених відповідно до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які відображають факт вчинення господарських операцій.

Так, в акті перевірки по першому епізоду зазначено, що в результаті співставлення сум вартості списаних на pax. 947 Нестачі і втрати від псування цінностей сировини та матеріалів, продукції, товарів, як використаних не в господарській діяльності, та сум вартості ТМЦ, по яким товариством самостійно визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, класифікованих підприємством як використані не в господарській діяльності, було встановлено, що сума списань на рах.947 значно більша, ніж та, за якою визначено податкові зобов`язання позивачем.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надав суду жодних пояснень та доказів стосовно викладених в акті перевірки порушень щодо сум вартості списаних на pax. 947 Нестачі і втрати від псування цінностей сировини та матеріалів, продукції, товарів, як використаних не в господарській діяльності, та сум вартості ТМЦ, по яким товариством самостійно визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, класифікованих підприємством як використані не в господарській діяльності, зокрема, відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що позивачем не доведено під час проведення перевірки правомірність визначення податкових зобов`язань за період, що перевірявся та не підтверджено правомірність не віднесення до складу податкових зобов`язань списання сировини та матеріалів, зв`язок яких з господарською діяльністю підприємством не доведено на загальну суму 282539,01 грн. При цьому, в якості доказів відповідачем долучено до матеріалів справи додатки до акта перевірки, проте, не надано оцінку поясненням позивача, викладеним в адміністративному позові та долученим до нього доказам.

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт виписування позивачем зведених податкових накладних, проте, зазначається про заниження податкових зобов`язань.

Відповідно до п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг:

а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом;

б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом. До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об`єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об`єкта;

в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси. До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов`язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме: обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна); послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах; оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси); послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження правомірності формування податкових зобов`язань за період, що перевірявся та не віднесення зазначеної суми до складу податкових зобов`язань списання сировини та матеріалів, зв`язок яких з господарською діяльністю підприємством не доведено, зазначено наступне: при розрахунку бази для нарахування суми податкового зобов`язання під час перевірки була взята балансова вартість сировини і матеріалів, проте, відповідачем не було враховано, що більшість сировини і матеріалів, які використовує позивач, є імпортованими, а тому балансова вартість митну вартість та товарно-заготівельні витрати, які обкладаються ставкою ПДВ 0%. Таким чином, балансова вартість сировини і матеріалів, які списуються позивачем на рахунок 947 відрізняється від митної вартості сировини, а сума податкового зобов`язання розраховувалась позивачем за період, що перевірявся, виходячи із суми отриманого податкового кредиту відповідно до митних декларацій.

На підтвердження зазначеного, позивачем наведено приклад розрахунку податкових зобов`язань за період, що перевірявся, та надано докази, які підтверджують правомірність невключення всієї суми балансової вартості, яка відображена за товар, до складу податкових зобов`язань, а лише митної вартості товару без врахування понесених транспортних витрат, які оподатковуються за ставкою 0%, а саме: митна декларація від 27 листопада 2017 року №UA125110/2017/580818, рахунок-фактура від 24 листопада 2017 року №FV2017111525, акт здачі-прийняття робіт від 27 листопада 2017 року №370, акт від 27 листопада 2017 року№ТТ-0000583 та акт списання матеріалів від 29 грудня 2017 року №12Н.

Позивачем надавалися пояснення у запереченнях на акт перевірки з обґрунтуванням невключення до складу податкових зобов`язань понесених транспортних витрат, які оподатковуються за ставкою 0%, проте, як вбачається з позиції відповідача, акта перевірки, зазначені доводи та докази не враховані під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем не доведено правомірність обчислення податкового зобов`язання, виходячи з балансової вартості списаної сировини та матеріалів без вирахування вартості понесених транспортних витрат по імпортованим товарам, які оподатковуються за ставкою 0%, суд вважає, що висновки ГУ ДПС про заниження податкових зобов`язань на загальну суму 282539,01 грн. не знайшли свого документального та нормативного підтвердження під час судового розгляду справи.

Щодо доводів відповідача в частині списання позивачем товарно-матеріальних цінностей (герметики) на промивку обладнання, які, на думку контролюючого органу, не мають прямого зв`язку із господарською діяльністю позивача, суд зазначає наступне.

Під час проведення перевірки відповідач дійшов висновку, що асортимент використаних у виробництві номенклатур поліуретанів та герметиків значно більший за той, що використовується при промивці обладнання, а характер списань у зв`язку із промивкою обладнання не має ознак постійності, а тому не має прямого зв`язку з виробничою діяльністю позивача, а позивачем не надано документального підтвердження зв`язку проведених списань герметиків на рахунок 947 з конкретними замовленнями, простоями (зупинками) обладнання, запусками або тестуваннями, не підтверджено переходи на нові види герметиків, не надано документів, які б регламентували періодичність обовязкових промивок та підтверджували дати їх проведення.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що позивач займається таким видом діяльності, як виготовлення металопластикових склопакетів та обробка скла, в процесі яких використовується герметик для роботи спеціалізованого обладнання. Зокрема, відповідно до технічної документації, чистку та промивку обладнання з метою виготовлення якісної продукції необхідно проводити у випадках переходу на новий вид герметика, після зупинки обладнання на певний період, та стандартна промивка.

Відповідно до копії довідки від 22 травня 2020 року №1 позивачу на праві власності чи користування належить обладнання, яке знаходиться у м. Камянське, м. Харків, м. Київ, м. Львів, м. Одеса, яке використовується у власній господарській діяльності, що не оспорюється відповідачем.

Позивачем надано пояснення щодо необхідності промивки та чистки обладнання постійно та регулярно, що прописано у технічній документації до кожної одиниці обладнання (екструдеру), на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копію витягу з технічної документації та зазначено про наявність іншої документації на обладнання німецькою мовою та про можливість надання в якості доказів зазначеної документації разом з перекладом пізніше, оскільки позивач обмежений у процесуальних строках.

Матеріали справи містять копії актів на списання на підтвердження правомірності проведених списань герметиків для промивки обладнання.

При цьому, відповідачем не висловлено жодних пояснень чи клопотань стосовно необхідності залучення до матеріалів справи технічної документації по кожній одиниці обладнання, не вказано, що відповідач заперечує наявність обладнання у позивача та використання його у власній господарській діяльності, з урахуванням чого суд вважає, що у даному випадку відсутня необхідність витребування зазначених документів. Крім того, як вбачається із копії заперечень на акт перевірки, скарги на податкові повідомлення-рішення, у додатках до заперечень та скарги зазначено про надання контролюючому органу документації на обладнання, проте, з тексту рішення ДПС України за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення та листа ГУ ДПС у м. Києві за результатами розгляду заперечень на акт перевірки не вбачається про дослідження зазначених документів та прийняття їх до уваги контролюючими органами при складенні, зокрема, спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що наказом від 03 січня 2017 року №4 ТОВ Глас Трьош Київ затверджено технологічні карти на виготовлення продукції. Наказом від 03 січня 2017 року №5 з метою обліку природного убутку, порчі та псування ТМЦ, які є невід`ємною частиною господарської діяльності позивача встановлено норми природного убутку ТМЦ; наказом від 03 січня 2017 року №6 з метою правильного виробничих запасів, відображення їх в складі виробничих витрат та оптимізації їх використання, запобігання нераціональному використанню та порчі виробничих витрат, встановлено перелік причин витрат понад норми, встановлені в технологічних картах, які безпосередньо пов`язані з виробництвом та можуть бути віднесені на конкретний об`єкт витрат (замовлення), які віднесені до виробничих та відносяться на готову продукцію не по конкретному замовленню, а по певному підрозділу пропорційно витратам згідно з технологічною картою на реалізовану продукцію у місяці списання. Наказом від 02 січня 2018 року змінено норми списання герметику на промивку обладнання в межах одного підрозділу.

Позивачем під час проведення перевірки також надавалися контролюючому органу письмові пояснення та документальне підтвердження списання через рахунок 947, відповідно до яких на даному рахунку ведеться облік списання виробничих запасів як нестачі від інвентаризації, списання браків і переробок, що відноситься до негосподарської діяльності підприємства, а також витрати згідно наказу позивача від 03 січня 2017 року №6, які безпосередньо пов`язані із процесом виробництва, тобто виробнича діяльність яких неможлива або не відповідає вимогам (списання герметику на промивку обладнання, перший запуск нового обладнання, тендерні замовлення при наявності нестандартних розмірів та при використанні скла з особливим напиленням, списання витрат на готовий продукт на рекламні цілі або тестові зразки, виготовлення продукції для сертифікації), витрати по наказу від 03 січня 2017 року №5; надано реєстр документів по операціям, по яким ПДВ донараховувався.

Крім того, матеріали справи містять висновок експерта №ED-1725-6-1552.20 за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи рухомого майна, а саме обладнання та сировини для виготовлення склопакетів у справі №640/11451/20 за позовом ТОВ Глас Трьош Київ до ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, складений 25 серпня 2020 року, підготовлений для подання до суду експертом Ілюшик Ю.С. ; висновок містить відмітку про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку.

Відповідачем подано заперечення на висновок експерта, мотивовані тим, що експерт вийшов за межі своїх кваліфікаційних вимог та повноважень, а отже висновок є незаконним. Крім того, даний висновок не має відношення до спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Положеннями частини третьої статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України визначено два варіанти проведення експертизи - за ухвалою суду та на замовлення учасників процесу.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України визначено процедуру проведення експертизи на замовлення учасників справи, зокрема, учасник справи, який замовляє експертизу поза межами судового засідання, на власний розсуд обирає відповідного експерта або експертну установу, що буде проводити експертне дослідження та самостійно ставить питання, які потребують роз`яснення експертом. Якщо позасудове експертне дослідження пов`язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має повідомити про це особу, яка до нього звернулася.

Висновком експерта слід вважати наданий експертом у письмовій формі докладний опис проведених під час експертизи досліджень, зроблені у їх результаті висновки щодо досліджених об`єктів, явищ чи процесів та обґрунтовані відповіді на поставлені питання, що дають інформацію про обставини у справі.

Суд зазначає, що висновок експерта, підготовлений на замовлення учасника справи, має процесуальний статус доказу, поданого до суду при його відповідності вимогам законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що поданий позивачем висновок відповідає вимогам, встановленим статтею Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством; зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до частини восьмої статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України якщо інший учасник справи матиме підстави для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Проте, відповідач не скористався наданим йому правом на звернення до суду з відповідною заявою.

Крім того, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

У спростування доводів відповідача щодо того, що даний висновок не має відношення до спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що однією з підстав для винесення спірних податкових повідомлень-рішень є висновок відповідача, що асортимент використаних у виробництві номенклатур поліуретанів та герметиків значно більший за той, що використовується при промивці обладнання, а характер списань у зв`язку із промивкою обладнання не має ознак постійності, а тому не має прямого зв`язку з виробничою діяльністю позивача, а позивачем не надано документального підтвердження зв`язку проведених списань герметиків на рахунок 947 з конкретними замовленнями, простоями (зупинками) обладнання, запусками або тестуваннями, не підтверджено переходи на нові види герметиків, не надано документів, які б регламентували періодичність обовязкових промивок та підтверджували дати їх проведення.

При цьому, висновком експерта висвітлено питання необхідності здійснення промивки та/або прочистки екструдерів, їх частота, можливість використання герметиків (поліуретани та силікони) при промивці та/або прочистці, наслідки відсутності промивки та/або прочистки обладнання, та висновок щодо того, що процес промивки та/або прочистки основним матеріалом є невід`ємною частиною експлуатації обладнання із групи Екструдери, станки герметизації, змішувальні та дозуючі установки для двохкомпонентних герметиків .

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не наведено підстав для неприйняття висновку експерта в якості доказу та дослідження його разом із іншими доказами.

Судом приймається до уваги долучений позивачем висновок експерта №ED-1725-6-1552.20, в якому зазначено наступне:

1) промивка та/або прочистка основним матеріалом потрібна тільки обладнанню із групи Екструдери, станки герметизації, змішувальні та дозуючі установки для двохкомпонентних герметиків проводиться під час використання його за призначенням у наступних випадках: з метою уникнення затвердіння вже приготовленої сировини в системі трубопроводів самого обладнання при перервах в його роботі. Виконується перед запланованою перервою в роботі шляхом подачі в систему трубопроводів обладнання основного компоненту для герметизації без додавання закріплюючого компоненту до моменту повного заміщення в системі трубопроводів суміші основного та закріплюючого компоненту основним компонентом, який сам по собі не затвердіє тривалий час. При цьому, сировина, що виходить з трубопроводу в процесі такої промивки та/або прочистки не може використовуватись при виготовленні продукції та вважається відходами; з метою відновлення працездатності обладнання після короткої або тривалої перерви в його роботі. Виконується шляхом подачі в систему трубопроводів обладнання основного компоненту для герметизації із додаванням закріплюючого компоненту до моменту повного заміщення в системі трубопроводів основного компоненту змішаною сумішшю, яка швидко затвердіває та готова до нанесення на склопакети для їх герметизації. При цьому, сировина, що виходить з трубопроводу в процесі такої промивки та/або прочистки не може використовуватись при виготовленні продукції та вважається відходами;

2) промивка та/або прочистка основним матеріалом обладнання потрібна із наступною частотою: обов`язкові промивки та/або прочистки (кожен робочий день зранку промивка та/або прочистка після нічної перерви в експлуатації обладнання; кожен робочий день перед обідом промивка та/або прочистка перед перервою на обід; кожен робочий день після обіду промивка та/або прочистка після перерви на обід, перед відновленням роботи у другій половині дня; кожен робочий день ввечері після завершення роботи, перед нічною перервою); промивки та/або прочистки за необхідністю (протягом робочого дня у випадку необхідності зробити перерву в роботі обладнання на час понад 6-8 хвилин; протягом робочого дня після таких перерв для відновлення працездатності обладнання);

3) герметики (поліуретани та силікони) можуть використовуватись при промивці та/або прочистці основним матеріалом обладнання із групи Екструдери, станки герметизації, змішувальні та дозуючі установки для двохкомпонентних герметиків ;

4) відсутність промивки та/або прочистки обладнання із групи Екструдери, станки герметизації, змішувальні та дозуючі установки для двохкомпонентних герметиків в цілому призведе до неможливості використовувати обладнання у відповідності до його цільового призначення в порядку, передбаченому виробником і, як наслідок, до неможливості виготовлення якісної продукції чи до виготовлення продукції взагалі;

5) процес промивки та/або прочистки основним матеріалом є невід`ємною частиною експлуатації обладнання із групи Екструдери, станки герметизації, змішувальні та дозуючі установки для двохкомпонентних герметиків .

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем не доведено правомірність висновків щодо використання у діяльності підприємства поліуретанів та силіконів у кількості номенклатур значно більшій за ті, що використовувались підприємством у зв`язку з промивкою обладнання, відсутності ознак постійності списань у зв`язку з промивкою та, як наслідок, відсутності прямого зв`язку виробничою діяльністю позивача, враховуючи наявні в матеріалах справи пояснення позивача, підтверджені доказами та не спростовані відповідачем під час судового розгляду справи щодо правомірності визначення податкового зобов`язання у зв`язку зі списанням матеріалів на промивку обладнання суд вважає, що відповідачем протиправно збільшено ТОВ Глас Трьош Київ суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 959 058,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на 641940,00 грн. та за податковими зобов`язаннями 513552,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 128388,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 04 березня 2020 року №03542615050103.

Таким чином, висновки ГУ ДПС про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 513552,00 грн. не знайшли свого документального та нормативного підтвердження під час судового розгляду справи, а податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №03542615050103 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №03552615050103, яким встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 513552,65 грн., у зв`язку з чим позивача попереджено про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування та застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 256776,41 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 120 1 .2 статті 120 1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Матеріалами справи підтверджено, що застосування штрафних санкцій у відношенні позивача відбулось, оскільки ГУ ДПС у м. Києві податковим повідомленням-рішенням від 04 березня 2020 року №03542615050103 донарахував ТОВ Глас Трьош Київ податкові зобов`язання.

Проте, в межах даної справи суд дійшов висновку про неправомірність винесення вказаного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням чого відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної за протиправно визначеним позивачем податковим зобов`язанням, з урахуванням чого податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №03552615050103 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Глас Трьош Київ - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 04 березня 2020 року №03542615050103 та №003552615050103.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Глас Трьош Київ (04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 4, код ЄДРПОУ 35519082) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 480 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 74 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова