Рішення
від 24.12.2020 по справі 640/7343/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Київ № 640/7343/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Прем`єр Інтернешнл до проГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2019 року,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Прем`єр Інтернешнл (далі - позивач та/або ТОВ Прем`єр Інтернешнл ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган, ГУ ДФС у м. Києві) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000501402 від 16.01.2019 року, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби України у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000491402 від 16.01.2019 року, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби України у місті Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001961406 від 16.01.2019 року, прийняте Головним управління Державної фіскальної служби України у місті Києві;

- судові витрати присудити на користь позивача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого, зазначає, що висновки акту перевірки від 14.12.2018 року №833/26-15-14-02-02/32455414 не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ТОВ Прем`єр Інтернешнл правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Туристична фірма Прем`єр Тревел , Публічним акціонерним товариством Прем`єр Палац .

Також, ТОВ Прем`єр Інтернешнл стверджує про відсутність обов`язку дисконтувати заборгованість за кредитним договором №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, а відповідач не має право визначати методику дисконтування.

Крім цього, позивач вказує, про існування неоднозначного тлумачення положень підпункту 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, а тому відповідно до пункту 56.21 статті 56, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України фіскальний орган повинен приймати рішення на користь платника податку, не виносити податкове повідомлення-рішення та не визначати грошове зобов`язання з податку на прибуток нерезидента.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому контролюючий орган стверджує про правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні 11.07.2019 року представник позивач просив задовольнити адміністративний позов, а представник ГУ ДФС у м. Києві у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі направлень Головного управління ДФС у м. Києві від 29.10.2018 року №1753/26-15-14-02-02, від 29.10.2018 року №1752/26-15-14-02-02, від 29.10.2018 року №2166/26-15-42-08, від 29.10.2018 року №3010/26-15-14-06-04, від 30.10.2018 року №6907/26-15-14-09 контролюючим органом здійснено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Прем`єр Інтернешнл з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 рік, валютного - за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 рік, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 рік, за наслідком якої складено акт перевірки від 14.12.2018 року №833/26-15-14-02-02/32455414 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки в ході її проведення встановлено наступні порушення (т. 1, а.с. 68-69):

1) підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, пункту 7 П(с)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153 завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму за 3 квартали 2016 року у сумі 227385 грн., за 2016 рік у сумі 1473022 грн., за I квартал 2017 року у сумі 3293126 грн., та заниження податку на прибуток на загальну суму 1520143 грн., в тому числі за період півріччя 2017 року у сумі 622147 грн.), за 2017 рік у сумі 886193 (в тому числі за 3 квартали 2017 року у сумі 1211417 грн.), за I квартал 2018 року у сумі 659277 грн., за півріччя 2018 року у сумі 6339502 (в тому числі за I квартал 2018 року у сумі 659277 грн.);

2) пункту 49.1, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

3) підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму ПДВ 5914300 грн., в тому числі по періодам: січень 2016 рік на суму 6758 грн., лютий 2016 рік на суму 9580 грн., березень 2016 рік на суму 14524 грн., квітень 2016 рік на суму 30763 грн., травень 2016 рік на суму 18180 грн., червень 2016 рік на суму 23371 грн., липень 2016 рік на суму 12188 грн., серпень 2016 рік на суму 13620 грн., вересень 2016 рік на суму 22245 грн., жовтень 2016 рік на суму 25041 грн., листопад 2016 рік на суму 17507 грн., грудень 2016 рік на суму 21193 грн., січень 2017 рік на суму 12965 грн., лютий 2017 рік на суму 16842 грн., березень 2017 рік на суму 18231 грн., квітень 2017 рік на суму 53269 грн., травень 2017 рік на суму 10731 грн., червень 2017 рік на суму 12205 грн., липень 2017 рік на суму 11769 грн., серпень 2017 рік на суму 19742 грн., вересень 2017 рік на суму 15146 грн., жовтень 2017 рік на суму 20823 грн., листопад 2017 рік на суму 21737 грн., грудень 2017 рік на суму 24255 грн., січень 2018 рік на суму 13878 грн., лютий 2018 рік на суму 19138 грн., березень 2018 рік на суму 22178 грн., квітень 2018 рік на суму 46938 грн., травень 2018 рік на суму 15640 грн., червень 2018 рік на суму 20861 грн.;

4) пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за березень, жовтень, грудень 2017 року;

5) підпункту 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України в частині не сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів за 2017 рік у сумі 97995 грн., за ставкою 20% від суми отриманого компанією eSubstance ltd Trading as lnk , (Великобританія) доходу джерелом походження з України у вигляді реклами;

6) пункту 49.2 підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 року №4, а саме, подання не в повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб (в податковому розрахунку за 3 квартал 2016 рік, податковий номер фізичної особи або реєстрацію за серією та номером паспорту фізичної особи закрито).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем подано заперечення на акт перевірки (т. 1, а.с. 124-142), за наслідком розгляду яких, листом від 11.01.2019 року №4157/10/26-15-14-02-02 ГУ ДФС у м. Києві (т. 1, а.с. 143-151) повідомлено ТОВ Прем`єр Інтернешнл по викладення висновків акту перевірки від 14.12.2018 року №833/26-15-14-02-02/32455414 в наступній редакції:

1) підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 140.4 статті 140 ПК України, пункт 7 П(с)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 внаслідок чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму за 3 квартали 2016 у сумі 227385 грн., за 2016 у сумі 1473022 грн., за І квартал 2017 сумі 3293126 гривень, та заниження податку на прибуток на загальну суму 1520143 грн, тому числі за період півріччя 2017 у сумі 622147 грн., за 3 квартали 2017 у сумі 11417 грн. (в тому числі за півріччя 2017 у сумі 622147 грн.), за 2017 у сумі 886193 (в тому числі за 3 квартали 2017 у сумі 1211417 грн.), за І квартал 2018 у сумі 659277 грн, півріччя 2018 у сумі 633950 грн. (в тому числі за І квартал 2018 у сумі 659277 грн.).

2) підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14, пункту 198.5. статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, загальну суму ПДВ 591 300 грн, в тому числі по періодам: січень 2016 на суму 6758 грн., лютий 2016 на суму 9580 грн., березень 2016 на суму 14524 грн., квітень 2016 на суму 30763 грн., травень 2016 на суму 18180 грн., червень 2016 на суму 23371 грн., липень 2016 на суму 12188 грн., серпень 2016 суму 13620 грн., вересень 2016 на суму 22245 грн., жовтень 2016 на суму 25041 грн., листопад 2016 на суму 17507 грн., грудень 2016 на суму 21193 грн., січень 2017 на суму грн., лютий 2017 на суму 16842 грн., березень 2017 на суму 18231 грн., квітень 2017 . му 53269 грн., травень 2017 на суму 10713 грн., червень 2017 на суму 12205 грн., липень 2017 на суму 11769 грн., серпень 2017 на суму 19742 грн., вересень за суму 15146 грн., жовтень 2017 на суму 20823 грн., листопад 2017 на суму 21737 грн., грудень 2017 на суму 24255 грн., січень 2018 на суму 13878 грн., лютий 2018 на суму 19138 грн., березень 2018 на суму 22178 грн., квітень 2018 на суму 46938 грн., травень 2018 на суму 15640 грн., червень 2018 на суму 20861 грн.

3) пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість за березень, жовтень, грудень 2017 року.

4) підпункту 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 ПК України, в частині не сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів за 2017 рік у сумі 97995 грн., за ставкою 20% від суми отриманого компанією eSubstance ltd Trading as lnk (Великобританія) доходу джерелом походження з України у вигляді реклами.

З урахуванням встановлених порушень Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято, зокрема такі податкові повідомлення-рішення:

1. податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 року №00000491402, яким ТОВ Прем`єр Інтернешнл збільшено суму за податковим зобов`язаннями за платежем податок на прибуток у розмірі 1701877 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 425469 грн. (далі - спірне та/або оскаржуване рішення №1) (т. 1, а.с 152);

2. податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 року №00000501402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями за платежем податок на додану вартість у розмірі 591300 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 147825 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2) (т. 1, а.с. 153-154);

3. податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 року №0001961406, яким ТОВ Прем`єр Інтернешнл збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, пені за податковим зобов`язанням у розмірі 97955 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 24499 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №3) (т. 1, а.с. 155).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

За наслідком адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 03.04.2019 року №15586/6/99-99-11-04-01-25 спірні рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ Прем`єр Інтернешнл без задоволення (т. 1, а.с. 162-169).

Позивач категорично не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Прем`єр Інтернешнл та Публічним акціонерним товариством Перший інвестиційний банк (далі - сторони) укладено кредитний договір №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів та ведення статутної діяльності та встановлює позичальнику кредитний ліміт протягом встановленого періоду в наступних розмірах:

• у сумі 1 500 000, 00 (один мільйон п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) з 30 квітня 2015 року по 10 травня 2015 року включно:

В період з травня 2015 року по квітень 2016 року кожного 10 (десятого) числа кожного місяця зазначеного періоду кредитний ліміт щомісяця автоматично зменшується, шляхом самостійного переведення банком відповідних операцій, на 2 000 (дві тисячі доларів США 00 центів);

• з 11 квітня 2016 року по 21 квітня 2016 року кредитний ліміт встановлюється у сумі 1 476 000, 00 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч доларів США 00 центів).

Тут і надалі - кредитний договір (т. 1, а.с. 170-176).

Відповідно до пункту 2.2 кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 13% (тринадцяти процентів) річних.

Кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 21 квітня 2016 рік включно з встановленням графіку повернення визначених сум отриманих кредитних коштів (частин кредиту), а позичальник зобов`язується своєчасно сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісію за кредитно-розрахункове обслуговування та в межах встановленого строку своєчасно здійснювати повернення визначених сум отриманих кредитних коштів (частин кредиту) з дотриманням наступного графіку: щомісячно до кожного 10 (десятого) числа (включно) кожного місяця в період травня 2015 року по квітень 2016 року суму у розмірі 2 000, 00 (дві тисячі доларів США 00 центів), причому кожне десяте число кожного місяця є граними терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту; до 21 квітня 2016 року (включно) суму у розмірі 1 476 000, 00 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч доларів США 00 центів), причому 21 квітня 2016 року вважається граничним терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту (п. 2.3 кредитного договору).

Приписами пунктів 2.4, 2.5 кредитного договору встановлено, що строк для виконання позичальником зобов`язань по сплаті процентів складає певний період, починаючи з останнього робочого дня місяця, в якому позичальник отримав кредитні кошти, та закінчується 10 (десятим) числом наступного місяця включно та одночасно з настанням, встановленого пунктом 2.3 цього договору, кінцевого терміну користування кредитними коштами. Наступний календарний день, що слідує за днем закінчення граничного строку для виконання зобов`язань по сплаті процентів, визначений відповідно до цього пункту договору, вважається днем початку періоду прострочення по сплаті процентів з наслідками, передбаченими законодавством України та цим договором.

Кредитні кошти, проценти за користування ними, а також будь-які інші платежі за цим договором вважаються провернутими банку в момент зарахування цих коштів на відриті в ПАТ Перший інвестиційний банк рахунки, які визначені в цьому договорі.

Надалі, сторонами укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, відповідно до якого пункту 3.9 кредитного договору викладено в наступні редакції: Виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується іпотекою земельної ділянки, яка розташована на території Пашківської сільської ради, Київської області Макарівського району, що належить майновому поручителю - Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕСА ПЛЮС (код ЄДРПОУ 36644876).

Інші умови кредитного договору залишаються без змін (т. 1, а.с. 177).

Також сторонами укладено договір №2 від 10.09.2015 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, відповідно до якого сторонами кредитного договору внесено наступні зміни, зокрема:

1. Сторони дійшли згоди, що нараховані банком відсотки за користування кредитними коштами, отриманими у іноземній валюті, в серпні - листопал 2015 року, сплачуються позичальником відповідно до розрахунків банку у період з останнього робочого дня місяця, в якому позичальник отримав кредитні кошти, до сімнадцятого числа наступного місяця включно.

2. Інші умови кредитного договору залишаються без змін (т. 1, а.с. 178).

Крім цього, сторонами укладено договір №3 від 18.03.2016 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року (т. 1, а.с. 179-180), відповідно до якого у зв`язку із досягненням між Банком та Позичальником згоди щодо зміни графіку погашення кредиту, Сторони домовились внести відповідні зміни до Кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, а саме викласти пункти 2.1. та 2.3. Кредитного договору у наступній редакції:

2.1. Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів та ведення статутної діяльності та встановлює Позичальнику кредитний ліміт протягом встановленого періоду в наступних розмірах:

• у сумі 1 500 000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч доларів США 00 центів) з 30 квітня 2015 року до 10 травня 2015 року включно;

в період з травня 2015 року по квітень 2016 року кожного 10 (десятого) числа кожного місяця зазначеного періоду кредитний ліміт щомісячно автоматично зменшується, шляхом самостійного проведення Банком відповідних операцій, на 2 000,00 (дві тисячі доларів США 00 центів);

• з 11 квітня 2016 року по 15 квітня 2016 року кредитний ліміт встановлюється у сумі 1 476 000,00 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч дол. США 00 центів).

• з 16 квітня 2016 року по 21 квітня 2016 року кредитний ліміт встановлюється у сумі 476 000,00 (чотириста сімдесят шість тисяч дол. США 00 центів).

2.3. Кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 21 квітня 2016 року включно з встановленням графіку повернення визначених сум отриманих кредитних коштів (частин кредиту), а Позичальник зобов`язується своєчасно сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісію за кредитно-розрахункове обслуговування та в межах встановленого строку своєчасно здійснювати повернення визначених сум отриманих кредитних коштів (частин кредиту) з дотриманням наступного графіку:

щомісячно до кожного 10 (десятого) числа (включно) кожного місяця в період з травня 2015 року по квітень 2016 року суму у розмірі 2 000,00 (дві тисячі доларів США 00 центів), причому кожне десяте число кожного місяця є граничним терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту;

до 15 квітня 2016 року (включно) суму у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон дол. США 00 центів), причому 15 квітня 2016 року вважається граничним терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту.

до 21 квітня 2016 року (включно) суму у розмірі 476 000,00 (чотириста сімдесят шість тисяч дол. США 00 центів), причому 21 квітня 2016 року вважається граничним терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту.

Наступний календарний день, що слідує за днем, який є кінцевим терміном для виконання зобов`язань по поверненню кредитних коштів, встановлений в абзаці першому цього пункту Договору, вважається днем початку періоду прострочення по поверненню кредитних коштів з наслідками, передбаченими законодавством України та цим Договором.

2. Інші умови Кредитного договору залишаються без змін.

Водночас, сторонами укладено договір №4 від 21.03.2016 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, відповідно до якого пункту 3.9 кредитного договору викладено в наступні редакції: Виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується іпотекою нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, б. 1-А та належать майновому поручителю - Публічному акціонерному товариству Київобленерго .

Інші умови кредитного договору залишаються без змін (т. 1, а.с. 181).

Поряд з цим, сторонами укладено договір №5 від 15.04.2016 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року (т. 1, а.с. 182-183), відповідно до якого, у зв`язку із досягненням між Банком та Позичальником згоди щодо зміни графіку погашення кредиту, Сторони домовились внести відповідні зміни до Кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, а саме викласти пункти 2.1., 2.2., 2.3., 3.3., 3.4. Кредитного договору у наступній редакції:

Інші умови Кредитного договору залишаються без змін.

Цей Договір №3 про внесення змін вступає в силу з дати його підписання Сторонами.

Цей Договір №3 про внесення змін є невід`ємною частиною Кредитного договору, а у разі дострокової відмови від послуг Банку за цим Договором - на день фактичної відмови від подальшого кредитування, оформленої письмово та підписаної уповноваженим представником Позичальника з проставлянням відбитку печатки Позичальника.

Проценти нараховуються на суму фактично отриманого траншу (траншів) по день фактичного повного (їх) повернення. Кількість днів у році для розрахунку процентів визначається Сторонами у 360 (триста шістдесят) днів, кількість днів у місяці - фактична. Перший та останній день користування кредитними коштами враховуються як один день.

Наступний календарний день, що слідує за днем, визначеним як граничний термін виконання зобов`язань по сплаті процентів, визначений відповідно до цього пункту Договору, вважається днем початку періоду прострочення по сплаті процентів з наслідками, передбаченими законодавством України та цим Договором.

2. Інші умови Кредитного договору залишаються без змін.

3. Згідно із діючими Тарифами Банку, протягом 10-ти календарних днів після підписання цього Договору №5, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку плату за зміну терміну дії кредитного договору в розмірі 37 614,00 (тридцять сім тисяч шістсот чотирнадцять грн. 00 коп.) гривень на рахунок № НОМЕР_1 , МОЮ 300506, код ЄДРПОУ 26410155.

Між тим, 16.08.2016 року сторонами укладено договір №6 про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, відповідно до якого у зв`язку з досягненням між сторонами згоди щодо зміни типу кредитної лінії, а саме переведення відновлювальної кредитної лінії у відновлювальну мультивалютну кредитну лінію, збільшення ліміту кредитування та продовження строку користування кредитними коштами, сторони вирішили викласти кредитний договору у новій редакції (т. 1, а.с.184-191), зокрема:

2.1. Банк, з урахуванням підпункту 2.1.1. цього договору відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів та ведення статутної діяльності та встановлює позичальнику кредитний ліміт у загальному розмірі еквівалентному 2 300 000, 00 (два мільйони триста тисяч) доларів США, користування якими здійснюється позичальником відповідно до умов цього договору, а позичальник зобов`язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими коштами, в поряду, розмірі та в строк, що передбачені цим договором.

2.1.1. Банк відкриває позичальнику кредитну лінію строком до 12 серпня 2017 року включно з встановленням графіку повернення визначених сум отриманих кредитних кошті (частин кредиту), а позичальник зобов`язується своєчасно сплатити проценту за користування кредитними коштами та в межах встановленого строку своєчасно здійснювати повернення сум отриманих кредитних коштів (частин кредиту) з дотриманням наступного графіку:

• з 16 серпня 2016 року по 10 вересня 2016 року (включно) кредитний ліміт встановлюється у розмірі еквівалентному 2 300 000, 00 (два мільйони триста тисяч доларів США 00 центів) доларів США.

• щомісяця кожного 10 (десятого) числа (включно) кожного місяця, періоду, починаючи з вересня 2016 року та закінчуючи липнем 2017 року, розмір кредитного ліміту кредитної лінії зменшується на суму у розмірі, еквівалентному 2 000 (дві тисячі грн. 00 коп.) гривень, причому кожне число кожного місяця у визначений вище період є граничним терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту;

• з 11 липня 2017 року по 12 серпня 2017 року (включно) кредитний ліміт встановлюється у розмірі еквівалентному 2 278 000, 00 (два мільйони двісті сімдесят вісім тисяч доларів США 00 центів) доларів США.

2.1.2. За користування кредитними коштами: наданими в національній валюті встановлюється плата у розмірі 23% (двадцять три цілих нуль десятих процентів річних); наданими в доларах США встановлюється плата у розмірі 10,25% (десять цілих двадцять п`ять сотих процентів річних.

2.1.3. Кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 12 серпня 2018 року.

В подальшому, сторони уклали договір №7 від 16.12.2016 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року (т. 1, а.с. 192-193), відповідно до якого, серед іншого, у зв`язку із досягненням між Банком та Позичальником згоди щодо продовження строку користування кредитними коштами, зміни графіку погашення кредиту та прийняттям додаткового забезпечення за кредитом, Сторони домовились звести відповідні зміни до Кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015, а саме закласти пункти 2.1.1., 2.1.3., 3.1., 3.3., 3.4., 4.1.1., 4.3.2. Кредитного договору у наступній редакції:

Банк відкриває Позичальнику Кредитну лінію строком до 12 серпня 2019 року включно з встановленням графіку повернення визначених сум отриманих кредитних коштів (частин кредиту), а Позичальник зобов`язується своєчасно сплатити проценти за користування кредитними коштами та в межах встановленого строку своєчасно здійснювати повернення визначених сум отриманих кредитних коштів (частин кредиту) з дотриманням наступного графіку:

з 16 серпня 2016 року по 10 вересня 2016 року (включно) кредитний ліміт встановлюється у розмірі еквівалентному 2 300 000,00 (два мільйона триста тисяч доларів США 00 центів) доларів США;

щомісячно до кожного 10 (десятого) числа (включно) кожного місяця, періоду, починаючи з вересня 2016 року та закінчуючи груднем 2016 року, розмір кредитного ліміту Кредитної лінії зменшується на суму у розмірі, еквівалентному 2 000,00 (дві тисячі дол. США 00 центів) доларів США, причому кожне десяте число кожного місяця у визначений вище період є граничним терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту;

з 11 грудня 2016 року по 10 січня 2018 року (включно) кредитний ліміт встановлюється у розмірі еквівалентному 2 292 000,00 (два мільйона двісті дев`яносто дві тисячі доларів США 00 центів) доларів США;

щомісячно до кожного 10 (десятого) числа (включно) кожного місяця, періоду, починаючи з січня 2018 року та закінчуючи липнем 2019 року, розмір кредитного ліміту Кредитної лінії зменшується на суму у розмірі, еквівалентному 10 000,00 (десять тисяч доларів США 00 центів) доларів США, причому кожне десяте число кожного місяця у визначений вище період є граничним терміном виконання зобов`язань по поверненню визначеної частини кредиту;

з 11 липня 2019 року по 12 серпня 2019 року (включно) кредитний ліміт встановлюється у розмірі еквівалентному 2 102 000,00 (два мільйона сто дві тисячі доларів США 00 центів) доларів США.

2.1.3. Кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 12 серпня 2019 року включно.

3.1. Виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором забезпечується іпотекою нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1-А та належать майновому поручителю - ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КИЇВОБЛЕНЕРГО (код ЄДРПОУ 23243188) та наступною іпотекою цілісного майнового комплексу, будівлі готельного комплексу, площею 15 674,5 кв. м, який знаходяться за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, буд. 1 та належить на праві власності майновому поручителю - ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХОТЕЛ ПРОПЕРТІ (код ЄДРПОУ 40091004).

3. Період нарахування процентів складає певну кількість календарних днів. Датою початку періоду нарахування процентів є дата надання першого траншу. Нарахування Банком процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день поточного місяця станом на перше число наступного місяця та на день настання кінцевого терміну користування кредитними коштами 12 серпня 2019 року включно, а у разі дострокової відмови від послуг Банку за цим Договором - на день фактичної відмови від подальшого кредитування, оформленої письмово та підписаної уповноваженим представником Позичальника з проставлянням відбитки печатки позичальника. Проценти нараховуються на суму фактично отриманого траншу (траншів) по день фактичного повного (їх) повернення. Перший та останній день користування кредитними коштами враховуються як один день.

3.4. Проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником відповідно до розрахунків Банку у період з останнього робочого дня місяця, в якому Позичальник отримав кредитні кошти, до десятого числа кожного наступного місяця (включно) та одночасно з настанням кінцевого терміну користування кредитними коштами 12 серпня 2019 року включно, а у разі дострокової відмови від послуг Банку за цим Договором - в день фактичної відмови від подальшого кредитування, оформленої письмово та підписаної уповноваженим представником Позичальника з проставлянням відбитку печатки Позичальника. Наступний календарний день, що слідує за днем закінчення граничного строку для виконання зобов`язань по сплаті процентів, визначений відповідно до цього пункту Договору, вважається днем початку періоду прострочення по сплаті процентів з наслідками, передбаченими законодавством України та цим Договором.

Також, сторонами укладено договір №8 від 21.12.2016 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, відповідно до якого пункту 3.1 кредитного договору викладено в наступні редакції: Виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується наступною іпотекою цілісного майнового комплексу, будівлі, готельного комплексу, площею 15 674, 5 кв. м, який знаходить за адресою: м. Київ, площа Перемоги, б. 1 та належить на праві власності майновому поручителю - Товариству з обмеженою відповідальністю Хотел Проперті . (т. 1, а.с. 194).

10.01.2017 року сторонами укладено договір №9 про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди, що нараховані Банком відсотки за користування кредитними коштами у грудні 2016 року в сумі 12 889,94 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять дол. США 94 цента) доларів США та 389 617,49 (триста вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сімнадцять грн. 00 коп.) гривень за кредитним договором №02/1511-КЮ від 30.04.2015 р. (надалі - Кредитний договір) сплачуються Позичальником в строк до 30 січня 2017 року включно (т. 1, а.с. 195).

Крім цього, сторонами було укладено договір №10 від 22.03.2017 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, договір №11 від 24.10.2017 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, договір №12 від 01.12.2017 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року (т. 1, а.с. 196-198), відповідно до умов яких в зв`язку з домовленістю Сторін щодо зменшення процентної ставки за користування кредитними коштами, Сторони вирішили внести відповідні зміни до Кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 р. (далі - Кредитний договір), а саме: викласти п. 2.1.2. Кредитного договору в наступних редакціях:

2.1.2. За користування кредитними коштами: наданими в національній валюті встановлюється плата у розмірі 19,0% (дев`ятнадцять цілих нуль десятих процентів річних); наданими в доларах США встановлюється плата у розмірі 8,5% (вісім цілих п`ять десятих процентів річних);

2.1.2. За користування кредитними коштами: наданими в національній валюті встановлюється плата у розмірі 18,0% (вісімнадцять цілих нуль десятих процентів річних); наданими в доларах США встановлюється плата у розмірі 8,5% (вісім цілих п`ять десятих процентів річних);

Разом з цим, сторонами укладено договір №13 від 29.12.2017 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року (т. 1, а.с. 199), відповідно до умов якого сторони дійшли згоди, що нараховані Банком відсотки за користування кредитними коштами у грудні 2017 року в сумі 305 753, 42 (триста п`ять тисяч сімсот п`ятдесят три грн. 42 коп. ) гривень та 10 689, 39 (десять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять доларів США 39 центів) доларів США сплачуються Позичальником в строк до 30 січня 2018 року включно.

Водночас, сторонами укладено договір №14 від 08.02.2018 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року (т. 1, а.с. 200), згідно умов якого, в зв`язку з домовленістю Сторін щодо зміни граничного терміну сплати нарахованих процентів, Сторони вирішили внести відповідні зміни до Кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 р. (далі - Кредитний договір), а саме, викласти п. 3.4. Кредитного договору в наступній редакції: 3.4. Проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником відповідно до розрахунків Банку у період з останнього робочого дня місяця, в якому Позичальник отримав кредитні кошти, до двадцять п`ятого числа кожного наступного місяця (включно) та одночасно з настанням кінцевого терміну користування кредитними коштами 12 серпня 2019 року включно, а у разі дострокової відмови від послуг Банку за цим Договором - в день фактичної відмови від подальшого кредитування, оформленої письмово та підписаної уповноваженим представником Позичальника з проставлянням відбитку печатки Позичальника. Наступний календарний день, що слідує за днем закінчення граничного строку для виконання зобов`язань по сплаті процентів, визначений відповідно до цього пункту Договору, вважається днем початку періоду прострочення по сплаті процентів з наслідками, передбаченими законодавством України та цим Договором. .

Також, сторонами укладено договір №15 від 30.08.2018 року про внесення змін до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року (т. 1, а.с. 201-202), відповідно до умов якого, у зв`язку із досягненням між банком та позичальником згоди щодо збільшення кредитного ліміту кредитної лінії та продовження строку користування кредитними коштами, зміни графіку погашення кредиту, сторони домовились внести відповідні зміни до кредитного договору №02/1511-КЮ від 30.04.2015 року, а саме викласти пункти 2.1., 2.1.1., 2.1.3., 3.1., 3.3., 3.4. кредитного договору у наступній редакції:

2.1. Банк, з урахуванням п. 2.1.1. цього Договору відкриває Позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію (надалі - Кредитна лінія ) на поповнення обігових коштів та ведення статутної діяльності, та встановлює Позичальнику кредитний ліміт у загальному розмірі еквівалентному 2 740 000,00 (два мільйона сімсот сорок тисяч) доларів США, користування яким здійснюється Позичальником відповідно до умов цього Договору, а Позичальник зобов`язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитним коштами в порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим Договором

2.1.1. Банк відкриває Позичальнику Кредитну лінію строком до 12 грудня 2021 року включно з встановленням графіку повернення визначених сум отриманих кредитних коштів (частин кредиту), а Позичальник зобов`язується своєчасно сплатити проценти за користування кредитними коштами та в межах встановленого строку своєчасно здійснювати повернення визначених сум отриманих кредитних коштів (частин кредиту) з дотриманням наступного графіку:

• з 30 серпня 2018 року по 12 грудня 2021 року (включно) кредитний ліміт встановлюється у розмірі еквівалентному 2 740 000,00 (два мільйона сімсот сорок тисяч доларів США 00 центів) доларів США.

У разі якщо, Позичальник здійснює дострокове часткове погашення основної заборгованості, Банк враховує суму переплати, як суму платежу за наступний період. В разі реалізації Позичальником права на дострокове погашення заборгованості за цим Договором, новий графік платежів не оформлюється, в той же час Банком здійснюється коригування зобов`язань Позичальника за Договором, шляхом зменшення чергового платежу. Наступний календарний день, що слідує за днем, який є граничним терміном для виконання зобов`язань по поверненню визначених відповідно до графіку частин кредиту, вважається днем початку періоду прострочення по поверненню кредитних коштів з наслідками, передбаченими законодавством України та цим Договором. Якщо день настання граничного терміну виконання зобов`язань по поверненню визначених частин кредиту та/або процентів за користування ним є неробочим або святковим днем, то граничний термін виконання зобов`язання по поверненню кредитних коштів та/або процентів переноситься на перший робочий день, який слідує за таким неробочим або святковим днем.

2.1.3. Кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 12 грудня 2021 року включно.

3.1. Виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором забезпечується іпотекою цілісного майнового комплексу, будівлі готельного комплексу, площею 15 674,5 кв. м, який знаходяться за адресою: м. Київ, пл. Перемоги, буд. 1 та належить на праві власності майновому поручителю -ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ХОТЕЛ ПРОПЕРП (код ЄДРПОУ 40091004), а також порукою ПрАТ Київобленерго (Код ЄДРПОУ 23243188).

3.3. Період нарахування процентів складає певну кількість календарних днів. Датою початку періоду нарахування процентів є дата надання першого траншу. Нарахування Банком процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день поточного місяця станом на перше число наступного місяця та на день настання кінцевого терміну користування кредитними коштами 12 грудня 2021 року включно, а у разі дострокової відмови від послуг Банку за цим Договором - на день фактичної відмови від подальшого кредитування, оформленої письмово та підписаної уповноваженим представником Позичальника з проставлянням відбитку печатки Позичальника. Проценти нараховуються на суму фактично отриманого траншу (траншів) по день фактичного повного (їх) повернення. Перший та останній день користування кредитними коштами враховуються як один день. Проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником відповідно до розрахунків Банку у період з останнього робочого дня місяця, в якому Позичальник отримав кредитні кошти, до двадцять п`ятого числа кожного наступного місяця (включно) та одночасно з настанням кінцевого терміну користування кредитними коштами 12 грудня 2021 року включно, а у разі дострокової відмови від послуг Банку за цим Договором - в день фактичної відмови від подальшого кредитування, оформленої письмово та підписаної уповноваженим представником Позичальника з проставлянням відбитку печатки Позичальника. Наступний календарний день, що слідує за днем закінчення граничного строку для виконання зобов`язань по сплаті процентів, визначений відповідно до цього пункту Договору, вважається днем початку періоду прострочення по сплаті процентів з наслідками, передбаченими законодавством України та цим Договором.

2. Інші умови Кредитного договору залишаються без змін.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до визначень, які містяться в статті 1 вказаного Закону національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 N 20 (далі - П (С)БО 11).

Згідно пункту 4 П (С)БО 11 поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Водночас, довгостроковими зобов`язаннями є всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.

Згідно з пунктом 5 П (С)БО 11 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

За приписами пункту 6 П (С)БО 11 з метою бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на довгострокові; поточні; непередбачені зобов`язання; доходи майбутніх періодів.

Водночас, до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення (п. 7 П (С)БО 11).

Відповідно до пункту 10 П (С)БО 11 довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що для відображення в балансі довгострокових зобов`язань за їх теперішньою вартістю останні мають відповідати наступним критеріям: 1) зобов`язання мають бути довгостроковими; 2) на такі зобов`язання мають нараховуватися відсотки. При цьому зі змісту пункту 10 П (С)БО 11 слідує, що ці дві умови мають існувати одночасно.

З матеріалів справи вбачається, що в умовах договорів укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю Прем`єр Інтернешнл та Публічним акціонерним товариством Перший інвестиційний банк , передбачено, що позика, надана позивачу відповідно до них як у відношенні окремих траншів, так і в повному обсязі, може бути погашена останнім достроково, що дає підстави вважати дану позику короткостроковою, тобто такою, яку може бути погашено в період менший від 12 місяців.

Таким чином, умови договору позики дозволяють позивачу погашати позику в період, що менший за 12 місяців. Відтак зобов`язання за договором позики не є довгостроковими, що унеможливлює дисконтування кредиторської заборгованості за договором позики.

Окрім того, положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові Інструменти", що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 N 559 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 19.12.2001 за N 1050/6241 (далі - П (С)БО 13), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності.

Поворотна фінансова допомога відповідає визначенню поняття "фінансовий інструмент", що передбачене у пункті 4 вказаного Положення - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого.

Також, згідно визначених понять у пункті 4 вказаного Положення передбачено, фінансовий актив - це:

а) грошові кошти та їх еквіваленти;

б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;

в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Фінансове зобов`язання - контрактне зобов`язання:

а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;

б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Пунктом 10 П (С)БО 13 передбачено, що фінансовий актив або фінансове зобов`язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною-укладачем угоди щодо фінансового інструмента.

Отже, видана позика це фінансовий актив, оскільки є контрактним правом до отримання коштів у майбутньому, а отримана позика - це фінансове зобов`язання, оскільки його погашення призведе до майбутньої виплати коштів.

Згідно з пунктом 29 П (С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

Пункт 30 цього Положення передбачає, що на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю.

Суд зазначає, що П (С)БО 13 не передбачає порядок визначення справедливої вартості та не розглядає й методологію обліку щодо короткострокових та довгострокових фінансових зобов`язань.

При цьому, пунктом Б5.1.1 Додатка Б до Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 "Фінансові інструменти" визначено, що для оцінки справедливої вартості позики, виданої на неринкових умовах, необхідно продисконтувати всі майбутні грошові надходження по такій позиції за переважаючою ринковою ставкою відсотка для аналогічного інструмента з аналогічним кредитним рейтингом.

Під аналогічним інструментом розуміється кредит або позика з аналогічним терміном, валютою, типом відсоткової ставки, схемою руху грошових коштів, наявністю застави і базою для нарахування відсотків.

Справедлива вартість виданої позики дорівнюватиме величині усіх майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ринковою ставкою відсотка на подібний інструмент (подібний за валютою, строками, типом ставки відсотка та іншими ознаками). Різниця між сумою позики та її справедливою вартістю є витратами. Водночас, в процесі амортизації фінансового активу визнаються фінансові доходи (п. 5.7.2 МСФЗ 9).

Згідно з параграфом К384 Додатка В до МСФЗ 9 грошові потоки, пов`язані з короткостроковою дебіторською заборгованістю, не дисконтують, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.

Отже, якщо поворотна фінансова допомога є короткостроковою (якщо її буде повернуто протягом 12 місяців), то Позикодавець може не дисконтувати грошові потоки. Якщо ж поворотна допомога є довгостроковою, то необхідно провести дисконтування грошових потоків, суму дисконту віднести на витрати, а в подальшому визнавати фінансові доходи в процесі амортизації такого дисконту.

Разом з тим, пунктом 5.4.2 МСФЗ 9 кращим свідченням справедливої вартості є ціни котирування на активному ринку. Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, суб`єкт господарювання встановлює справедливу вартість, застосовуючи метод оцінювання. Мета застосування методу оцінювання - встановити, якою буде ціна операції на дату оцінки в обміну між незалежними сторонами, виходячи з звичайних міркувань бізнесу.

Згідно пункту Б5.4.3 фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо ціни котирування легко і регулярно доступні (за допомогою біржі, дилера, брокера, промислової групи, служби інформації про ціни або регулівного органу) та відображають фактичні й регулярно здійснювані ринкові операції між незалежними сторонами. Справедлива вартість визначається як ціна, узгоджена між зацікавленим покупцем та зацікавленим продавцем в операції незалежних сторін. Мета визначення справедливої вартості для фінансового інструмента, який відкрито купується та продається на активному ринку - отримати ціну, за якою відбулась би операція з цим інструментом (тобто без модифікації або перепакування інструмента) на кінець звітного періоду на найсприятливішому активному ринку, до якого суб`єкт господарювання має безпосередній доступ.

Відповідно до пункту Б5.4.6 МСФЗ 9 якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, суб`єкт господарювання встановлює справедливу вартість, застосовуючи метод оцінювання. Цей метод базується на застосуванні останніх ринкових операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (якщо вони доступні), посиланні на поточну справедливу вартість іншого інструмента, який є практично таким самим, аналізі дисконтованих грошових потоків та моделі опціонного ціноутворення. Якщо є метод оцінювання, який зазвичай використовують учасники ринку для визначення ціни інструмента, і доведено, що він надає достовірні оцінки цін, отриманих у фактичних ринкових операціях, то суб`єкт господарювання застосовує цей метод.

Звідси слідує, що МСФЗ 9 встановлено необхідність дисконтування всіх майбутніх грошових надходжень по позиці, яка видана на неринкових умовах із застосування справедливої вартості позики, яка, в свою чергу, встановлюється з урахуванням приписів 5.4.2 МСФЗ 9.

Судом встановлено, що процентна ставка за кредитним договором у 2017 році становила 10.25% у валюті до 24.10.2017 року, потім 8.5% та 23% у гривні до 24.10.2017 року, потім 19%.

Натомість з таблиці, яка наведене в акті перевірки судом вбачається, що відповідачем застосовано середньозважені (ринкові) ставки.

Тобто, встановлені кредитним договором ставки є ринковими, а тому виключають необхідність дисконтування всіх майбутніх грошових надходжень по позиці із застосування справедливої вартості позики.

Доводи в частині ринковості виданого кредиту підтверджується також листом ПАТ Перший інвестиційний банк від 26.12.2018 року вих. №3090/0/2-18, згідно якого ПАТ Перший інвестиційний банк здійснював кредитування позичальників юридичних осіб під наступні процентні ставки: за кредитами у національній валюті - від 18 до 19 процентів річних; за кредитними у іноземній валюті - від 8, 5 до 8, 75 процентів річних.

Разом з цим, пунктом 29 П (С)БО 13 визначено, що позичальник повинен первісно оцінити фінансові зобов`язання (позику) та відобразити її в обліку за фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості зобов`язань (суми позики) і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням фінансового інструмента.

Виходячи з положень МСФЗ перед тим як оцінювати грошові потоки платник податків сам має право визначити за якою методикою їх оцінювати: за ціною котирування ціни на активному ринку чи, застосовуючи метод оцінювання, у разі відсутності активного ринку.

Національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, відтак, підприємство не зобов`язане визначати методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно, а ДФС не має права визначати цю методику та давати вказівки платнику податків щодо методики.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Тобто визначення національних стандартів не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку у разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах. А тому позиція контролюючого органу щодо посилання на міжнародні стандарти у разі, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами є неправомірною та не відповідає положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, розрахунок застосований контролюючим органом за формулою дисконтування заборгованості позивача є неправомірним, оскільки він використовував норми МСБО, в той час як позивач використовує П (С)БО.

Контролюючим органом не надано належних, допустимих та достатніх доказів у їх сукупності, про те, що застосування до спірних відносин міжнародних стандартів фінансової звітності є обов`язковим. Отже, перевіряючими під час проведення перевірки не вірно застосовані положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування для цілей податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в сукупності суд вважає хибними висновки акту перевірки про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Прем`єр Інтернешнл підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 140.4 статті 140 ПК України, пункт 7 П(с)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153.

За таких обставин наявні підстави для скасування спірного рішення №1, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги в частині оскаржуваного рішення №2 суд зверне увагу на наступне.

Так, судом встановлено, що нарахування визначені спірним рішенням №2 здійснено контролюючим органом по взаємовідносинам ТОВ Прем`єр Інтернешнл з ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел , ПАТ Готель Прем`єр Палац .

Висновок щодо заниження позивачем податкових зобов`язань по взаємовідносинам з ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел базується на наступному.

Станом на 05.12.2018 рік ТОВ Прем`єр Інтернешнл не було надано списків клієнтів по програмі лояльності, замовлень та пояснень про що складено акт від 05.12.2018 року №14763/26-15-14-02-02.

В актах виконаних робіт оформлених ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел наданих ТОВ Прем`єр Інтернешнл до перевірки зазначене наступне: послуги готелю за період …. по програмі лояльності , що на думку контролюючого органу не розкриває в повній мірі зміст даної послуги.

В наданих до перевірки звітах про надання готельних послуг по програмі лояльності оформлених ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел зазначено наступне: Згідно договору №1339 від 01.03.2013 за місяць, рік, обсяги по програмі лояльності склали суму… , що також, на думку відповідача не розкриває в повній мірі змісту наданої послуги.

Як стверджує Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві в наданих позивачем документах не зазначено, які послуги та кому надавалися ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел .

Контролюючи орган в акті перевірки зазначав, що позивачем не надано списків клієнтів по програмі лояльності, замовлень та пояснень про що складено акт від 05.12.21018 року №1763/26-15-14-02-02.

Також відповідач стверджує, що перевіркою встановлено, що ТОВ Прем`єр Інтернешнл послуг по розміщенню клієнтів за перевіряємий період не надавало, грошові кошти за розміщення клієнтів не надходили, реалізація послуг по ланцюгу постачання не відбулося, віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по програмі лояльності для клієнтів готелів від яких ТОВ Прем`єр Інтернешнл в господарській діяльності не отримувало доходу.

ТОВ Прем`єр Інтернешнл у період з 01.01.2016 по 30.06.2018 не отримувало доходу від розміщення клієнтів в готелях, що свідчить про відсутність набуття економічних вигод від програми лояльності. .

Зазначене відображено в акті перевірки (ар. 28-32) (т. 1, а.с. 54).

Суд критично ставиться до наведеного мотивуючи це наступним.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем та ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел укладено договір №1339 від 01.03.2013 року (далі - договір №1339) за умовами якого з метою реалізації програми лояльності, запроваджених в готелях замовником, замовник замовляє надання готельних послуг клієнтам та відшкодовує їх вартість, на умовах, в строки та у розмірах визначених у даному договорі, а виконавець зобов`язується реалізовувати за замовленням замовника готельні послуги на умовах даного договору (т. 1, а.с. 205-207).

Відповідно до підпункту 1.1.5 пункту 1.1 статті 1 договору №1339 програма лояльності це комплекс маркетингових заходів, спрямований на пізнаванність серед споживачів брендів готельних мереж ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 або ІНФОРМАЦІЯ_3 , що належать замовнику. Програми лояльності є спеціально розробленими замовником заходами, правилами та процедурами з реалізації готельних та додаткових послуг з використання систем винагород та застосування інших маркетингових інструментів, що сприяють продажу та повторному споживанню основних та додаткових готельних послуг в майбутньому клієнтами, які одного разу скористалися послугами готелю. Програми лояльності запроваджені в готелях відповідно до окремо укладених угод між замовником та готелем-учасником. В готелях реалізується програма лояльності ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Пунктом 2.2 статті 2 договору №1339 визначено, що клієнт повідомляє замовника про бажання здійснити обмін балів бонусів, нарахованих йому відповідно до умов програми лояльності, в результаті чого отримує від замовника сертифікат, який підтверджує набуття ним права на отримання готельної послуги, зазначеної в ньому та в межах встановленої сертифікатом суми. Замовник здійснює замовлення виконавцеві про надання готельних послуг відповідно до виданого ним сертифікату, і в подальшому, оплачує надання таких послуг згідно статті 3 даного договору. Клієнт з метою отримання послуг в готелі пред`являє сертифікат.

Замовлення послуг за даним договором мають оформлюватися замовником на власному фірмовому бланку, за підписом уповноваженої посадової особи замовника та з обов`язковим прикладанням його печатки або шляхом відправлення повідомлення за допомогою електронної пошти адреси: travel@premier-international.net (п. 2.3 ст. 2 договору №1339).

Загальна вартість договору складається з вартості всіх замовлень, що відшкодовується замовником відповідно до даного договору (п. 3.1 ст. 3 договору №1339).

Протягом 5 (п`яти) робочих днів місяця, наступного за звітним, виконавець направляє замовнику рахунок на оплату замовлених послуг за звітний місяць. Замовник сплачує вартість отриманих послуг за звітний місяць протягом 5 (п`яти) днів з дати отримання ним рахунку (п. 3.2, 3.3 ст. 3 договору №1339).

Відповідно до пункту 3.6 виконавець щомісячно, до 25 числа наступного за звітним місяцем, надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг за попередній місяць. Замовник протягом 3 робочих днів розглядає наданий акт приймання-передачі і затверджує його або вносить свої зауваження (п. 3.7 ст. 3 договору №1339).

Додатковою угодою №1 від 01.02.2016 року до договору №1339 від 01.03.2013 року сторони домовилися викласти п. 3.3 та п. 3.6 договору в наступній редакції: 3.3 Протягом п`яти) робочих днів місяця, наступного за звітним, виконавець направляє замовнику рахунок на оплату замовлених послуг за звітний місяць та зобов`язується надати оформлену, відповідно до вимог чинного законодавства, податкову накладну в електронній формі .

3.6. Виконавець щомісячно, протягом 5 (п`яти) робочих днів місяця, наступного за звітним, направляє замовнику акт приймання-передачі наданих послуг за попередній місяць (т. 1, а.с. 208).

На виконання умов договору №1339 сторонами підписано акти надання послуг (т.1, а.с. 209-250) (т. 2, а.с. 1-160).

В актах надання послуг визначено послуги готелю …. з … по… по програмі лояльності .

Між тим, судом встановлено, між позивачем та Державним підприємством Стар (Прем`єр Готель Стар (Мукачеве)) укладено додаткову угоду №1 від 01.01.2015 року до договору про надання послуг №18 від 01.01.2015 року, додаток №1 від 01.01.2015 року до додаткової угоди №1 від 01.01.2015 року до договору про надання послуг №18 від 01.01.2015 року Програма лояльності Прем`єр Клуб для постійних гостей , додаток №2 до додаткової угоди №1 від 01.01.2015 року до договору про надання послуг №18 від 01.01.21015 року Програма лояльності Прем`єр аврдс (т. 2, а.с. 174-187); з Товариством з обмеженою відповідальністю Прогресивний альянс (Прем`єр Готель Почаїв) додаткову угоду №1 від 21.03.2016 року до договору про надання послуг від 21.03.2016 року, додаток №1 від 01.01.2015 року до додаткової угоди №1 від 21.03.2016 року до договору про надання послуг №23 від 21.03.2016 року Програма лояльності PREMIRE CLUB постійних гостей (т. 2, а.с. 188-200); з ФОП ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6 City (Одеса)) додаткову угоду №1 від 12.09.2014 до договору про надання послуг №15 від 12.09.2014 року, додаток №1 від 12.09.2014 року до додаткової угоди №1 від 12.09.2014 року до договору про надання послуг №15 від 12.09.2014 року Програма лояльності Прем`єр Клуб для постійних гостей , додаток №2 від 12.09.2014 року до додаткової угоди №1 від 12.09.2014 року до договору про надання послуг №15 від 12.09.2014 року Програма лояльності для партнерів ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 2, а.с. 201-215); з ТОВ Шафран і К додаткову угоду №1 від 30.12.2014 року до договору про надання послуг №16 від 30.12.2014 року (Прем`єр готель Шафран (Суми)), додаток №1 від 20.12.2014 року до додаткової угоди №1 від 30.12.2014 року до договору про надання послуг №16 від 30.12.2014 року Програма лояльності Прем`єр клуб для постійних клієнтів , додаток №2 від 30.12.2014 року до додаткової угоди №1 від 30.12.2014 року до договору про надання послуг №16 від 30.12.2014 року Програма лояльності для партнерів ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 2, а.с. 216-227), з ТОВ Кампус Плюс (Палаццо Прем`єр Готель (Полтава)) додаткову угоду від 05.12.2012 року до договору про надання послуг №13 від 05.12.2012 року, додаток №1 від 05.12.2012 року до додаткової угоди №1 від 05.12.2012 року до договору про надання послуг №13 від 05.12.2012 року Програма лояльності Прем`єр Клуб для постійних клієнтів, додаток №2 від 05.12.2012 року до додаткової угоди №1 від 05.12.2012 року до договору про надання послуг №13 від 05.12.2012 року Програма лояльності для партнерів ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1, а.с. 228-241), з ТОВ Абрі Плюс (Прем`єр Готель Абрі) додаткову угоду №1 до договору про надання послуг №17 від 02.04.2015 року, додаток №1 від 02.04.2015 року до додаткової угоди №1 до договору про надання послуг №17 від 02.04.2015 року (т. 2, а.с. 242-250), додаток №2 від 02.04.2015 року до додаткової угоди №1 від 02.04.2015 року до договору про надання послуг №17 від 02.04.2015 року Програма лояльності для партнерів ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 3, а.с. 1-5), з ТОВ Готель Космополіт (Прем`єр готель Космополіт ) додаткову угоду №1 від 01.04.2017 року до договору про надання послуг №25 від 01.04.2017 року, додаток №1 від 01.04.2017 року до додаткової угоди №1 від 01.04.2017 року до договору про надання послуг №25 від 01.04.2017 року Програма лояльності PREMIRE CLUB постійних гостей , додаток №2 до додаткової угоди №1 від 01.04.2017 року до додаткової угоди №1 від 01.04.2017 року до договору про надання послуг №25 від 01.04.2017 року Програма лояльності PREMIER CORPORATE CLUB (т. 3, а.с. 7-16); з ТОВ Готель Прем`єр Палац додаткову угоду від 01.08.2015 року про провадження Програми лояльності до договору про надання послуг №19 від 01.08.2015 року, додаток №1 до додаткової угоди від 01.08.2015 року до договору про надання послуг №19 від 01.08.2015 року Програма лояльності PREMIRE CLUB постійних гостей , додаток №2 до додаткової угоди №1 від 01.08.2015 року до договору про надання послуг №19 від 01.08.2015 року Програма лояльності PREMIER CORPORATE CLUB (т. 3, а.с. 17-31); з ТОВ Харків Палас (Харків Палац) додаткову угоду №1 від 13.02.2012 року до договору про надання послуг від 13.02.2012 року №9, додаток №1 до додаткової угоди 1 від 13.02.2012 року до договору про надання послуг від 13.02.2012 року №9 Програма діяльності Прем`єр клуб для постійних клієнтів , додаткову угоду №2 від 13.02.2012 року до договору про надання послуг від 13.02.2012 року №9, додаток до додаткової угоди №2 до договору про надання послуг від 13.02.2012 року №9 Програма лояльності для партнерів ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 3, а.с. 32-46); з ПАТ Туристично-готельний комплекс Дністер (Прем`єр Готель Дністер) додаткову угоду від 01.08.2015 року про провадження Програми лояльності до договору про надання послуг №20 від 01.08.2015 року, додаток №1 до додаткової угоди від 01.08.2015 року до договору про надання послуг №20 від 01.08.2015 року Програма лояльності PREMIRE CLUB постійних гостей , додаток №2 до додаткової угоди №1 від 01.08.2015 року до договору про надання послуг №20 від 01.08.2015 року Програма лояльності PREMIER CORPORATE CLUB (т. 3, а.с. 47-61); з ТОВ Готельний комплекс Русь (Прем`єр Готель Русь (Київ)) додаткову угоду від 01.08.2015 року про провадження Програми лояльності до договору про надання послуг №21 від 01.08.2015 року, додаток №1 до додаткової угоди від 01.08.2015 року до договору про надання послуг №21 від 01.08.2015 року Програма лояльності PREMIRE CLUB постійних гостей , додаток №2 до додаткової угоди №1 від 01.08.2015 року до договору про надання послуг №21 від 01.08.2015 року Програма лояльності PREMIER CORPORATE CLUB (т. 3, а.с. 62-76); з Товариством з обмеженою відповідальністю Ходос (Прем`єр Готель Аврора) договір №1128 по програмі лояльності від 04.01.2011 року, додаткову угоду №1 від 04.01.2011 року до договору №1128 від 04.01.2011 року, додаток №1 до додаткової угоди №1 від 04.01.2011 року до договору №1128 від 04.01.2011 року, додаткову угоду №2 до договору №1128 від 04.01.2011 року, додаток до додаткової угоди №2 від 04.01.2011 року до договору №1128 від 04.01.2011 року, додаткову угоду від 01.03.2017 року про провадження Програми лояльності до договору про надання послуг №24 від 01.03.2017 року, додаток №1 до додаткової угоди від 01.08.2015 року до договору про надання послуг №24 від 01.03.2017 року Програма лояльності PREMIRE CLUB постійних гостей , додаток №2 до додаткової угоди №1 від 01.08.2015 року до договору про надання послуг №24 від 01.03.2017 року Програма лояльності PREMIER CORPORATE CLUB (т. 3, а.с. 77-109); З ТОВ Хотел Проперті (Прем`єр Готель Либідь) додаток №3 від 15.09.2016 року до генеральної угоди по управлінню готельним комплексом від 12.04.2016 року Згода про програму лояльності , додаток №1 від 15.09.2016 року до згоди про програму лояльності до генеральної угоди по управлінню готельним комплексом від 12.04.2016 року, додаток №2 від 15.09.2016 року до згоди про програму лояльності до генеральної угоди по управлінню готельним комплексом від 12.04.2016 року Програма лояльності PREMIRE CLUB постійних гостей (т. 2, а.с. 161-173), з ПП Банс (Компас Готель Херсон) додаток №4 до згоди №14 від 22.11.2013 року Згода про програму лояльності , додаток №1 від 22.11.2013 року до згоди №14 від 22.11.2013 року Програма лояльності ІНФОРМАЦІЯ_5 для партнерів управляючої компанії Прем`єр Інтернешнл , додаток №2 до згоди №14 від 22.11.2013 року програма лояльності Прем`єр клуб для постійних гостей (т. 3, а.с. 110-120).

Тут і надалі разом договори з Готелями - учасниками.

За умовами вищенаведених договорів, Готель-учасник замовляє та зобов`язується оплачувати, а Товариство з обмеженою відповідальністю Прем`єр Інтернешнл (Управляюча компанія) приймає на себе зобов`язання розробити та пропонувати Учаснику для затвердження програми заохочення придбання готельних та супутніх послуг - Програми лояльності. Програма лояльності - це комплекс методів заохочення та залучення клієнтів, спеціально розроблені заходи, правила та процедури з реалізації готельних та додаткових послуг з використання систем винагород та застосування інших маркетингових інструментів, що сприяють продажу та повторному споживанню основних та додаткових готельних послуг у майбутньому клієнтами, які одного разу скористалися послугами Готелю.

Відповідно до копій оборотно-сальдових відомостей розмір винагороди позивача від провадження програми лояльності серед Готелів-Учасників становить 3784171,95 грн., з яких ПДВ - 630695,33 грн. (т. 4, а.с. 245-250) (т. 5 (а.с. 30).

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, в розрізі приспів пункту 198.3 статті 198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З вказаного слідує, що господарською діяльністю, зокрема є діяльність особи, що пов`язана з наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В матеріалах справи міститься відповідь ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел вих. №28/01 від 28.01.2019 року на запит позивача №2 від 18.01.2019 року, в якому ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел повідомляє, що усі укладені ним договори з готелями мережі Прем`єр Готелі , Акорд Готелі або Компас Готелі містять положення, що передбачають участь у програмі лояльності.

До вказаної відповіді долучені договори комісії (т. 3, а.с. т. 3, а.с. 122-250) (т. 4, а.с. 1-244).

Тобто, подачі позивачем документи свідчать, що ним надавалися послуги по програмі лояльності фактично через ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел , з урахуванням договорів, що перелічені судом вище та договорів комісії, які були укладені ТОВ Туристична фірма Прем`єр тревел з Готелями-учасниками програми лояльності.

Висновки акту перевірки в частині відсутності списків клієнтів по програмі лояльності, замовлень не спростовують висновків суду, оскільки наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника у зв`язку з його господарською діяльністю відбулись.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №825/501/15-а.

При цьому, суд наголошує, що списки клієнтів по програмі лояльності, замовлення не є первинним документами в розумінні податкового законодавства.

Що ж стосується тверджень контролюючого органу в частині відсутності в актах наданих послуг та звітів деталізації наданих послуг та списків клієнтів слід вказати, відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в поставі Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №809/2161/14.

Суд наголошує, що в актах наданих послуг вказано послуги готелю…. з …по…по програмі лояльності .

В даному випадку, зазначене визначення, з урахуванням договору №1339, на думку суду, в повній мірі деталізує надані позивачем послуги.

Вищевикладене в своїй сукупності спростовує висновок акту перевірки про відсутність набуття економічних вигод від програми лояльності, у тому числі, відсутність надходження коштів за розміщення клієнтів, відсутність реалізації послуг по ланцюгу постачання, і як наслідок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по програмі лояльності для клієнтів готелів від яких ТОВ Прем`єр Інтернешнл в господарській діяльності підприємство не отримувало доходу.

Разом з цим, з приводу взаємовідносин ТОВ Прем`єр Інтернешнл з ПАТ Готель Прем`єр Палац слід звернути увагу на таке.

В акті перевірки контролюючим органом вказано, що перевіркою встановлено віднесення до податкового кредиту ТОВ Прем`єр Інтернешнл сум по взаємовідносинам з ПАТ Готель Прем`єр Палац по харчуванню на загальну суму 24713,00 грн. (аркуш 32 акту перевірки) (т. 1, а.с. 54).

Відповідач стверджує, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по харчуванню співробітників від яких в господарській діяльності товариство не отримувало доходу.

Також контролюючий орган вважає, що безоплатне харчування співробітників не передбачене Законом України Про охорону праці та не є обов`язком для підприємства роботодавця.

За таких обставин, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийшло до висновку, що відсутність отримання ТОВ Прем`єр Інтернешнл доходу у період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 рік від харчування співробітників свідчить про відсутність економічних вигод.

Суд проаналізувавши матеріли справи, з урахуванням доводів сторін не погоджується з висновком контролюючого органу мотивуючи це наступним.

01.01.2014 року між ТОВ Прем`єр Інтернешнл та ПАТ Готель Прем`єр Палац укладено договір №1402, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги з організації харчування співробітників в приміщенні кафетерію ПАТ Готель Прем`єр Палац за адресою: Україна, 01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 5-7/29, а замовник зобов`язується оплатити ці послуги на умовах та в порядку, визначених цим договором (далі - договір №1402) (т. 5, а.с. 31-32).

Згідно пункту 1.2 статті 1 договору №1402 сума наданих послуг визначається згідно фактичного отримання послуг із розрахунку 1 (одного) комплексного обіду вартістю 15, 00 грн. (п`ятнадцять гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ - 2,50 грн. Вартість може бути змінена виконавцем, у випадку збільшення собівартості продуктів.

По факту надання виконавцем послуг, передбачених пунктом 2.1 договору, сторони складають акт виконаних робіт. На підставі акту виконавцем виставляється рахунок-фактура, який замовник зобов`язаний сплатити протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання.

Окрім цього, сторонами укладено додаткову угоду №1 від 01.10.2014 року до договору №1402 від 01.01.2014 року, якою змінено вартість комплексного обіду (т. 5, а.с. 33): додаткову угоду №2 від 25.12.2014 року до договору №1402 від 01.01.2014 року, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2015 року (т. 5, а.с. 34); додаткову угоду №3 від 01.04.2015 року до договору №1402 від 01.01.2014 року, якою збільшено вартість комплексного обіду (т. 5, а.с. 35); додаткову угоду №4 від 01.01.21016 року до договору №1402 від 01.01.2014 року, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2016 року (т. 4, а.с. 36); додаткову угоду №5 від 18.02.2016 року до договору №1402 від 01.01.2014 року, якою збільшено вартість комплексного обіду (т. 5, а.с. 37); додаткову угоду №6 від 01.03.2017 року до договору №1402 від 01.01.2014 року, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2017 року та збільшено вартість комплексного обіду (т. 5, а.с. 38).

Також в матеріалах справи міститься колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом ТОВ Прем`єр Інтернешнл , прийнятий загальними зборами трудового колективу ТОВ Прем`єр Інтернешнл протокол №2 від 22.03.2011 року та зареєстрований Управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської РДА, адміністрацією та трудовим колективом 29.03.2011 року №165 (з рекомендаціями від 04.04.2011 №37/17-86/ (далі колективний договір).

Згідно підпункту 6.1.2 пункту 6.1 статті 6 колективного договору адміністрація зобов`язується забезпечувати працівникам одноразове безкоштовне харчування протягом дня.

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини регулює Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частини 1 статті 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 КЗпП України).

При цьому, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації (ч. 1 ст. 18 КЗпП України).

Наведені положення дають суду підстави дійти до висновку про наявність у ТОВ Прем`єр Інтернешнл обов`язку забезпечити працівникам одноразове безкоштовне харчування протягом дня.

Водночас, частиною 3 статті 7 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 року №2694-XII передбачено, що роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Отже, доводи контролюючого органу в частині відсутності обов`язку у роботодавця (позивача) забезпечити безоплатне харчування у відповідності до Закону №2694-XII судом не приймається, оскільки останній і не забороняє вчиняти такі дії, а містить посилання на можливість роботодавця встановлювати додаткові пільги і компенсації, що не передбачені законом за колективним договором.

Суд наголошує, що обов`язок позивача забезпечити працівникам одноразове безкоштовне харчування протягом дня визначено колективним договором.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачання товарів/послуг включає в себе безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п. в п.п. 14.1.185, п.п. в п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу визначено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.

Таким чином, операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників для такого підприємства - платника ПДВ є об`єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні якої ПДВ нараховується у загальновстановленому порядку.

Водночас платник податку при придбанні продуктів харчування включає суми ПДВ, сплачені (нараховані) при їх придбанні, до складу податкового кредиту за наявності складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Одночасно згідно з підпунктом г пункту 198.5 статті ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, суми ПДВ, нараховані (сплачені) підприємством - платником податку у зв`язку з придбанням продуктів харчування для забезпечення безкоштовного харчування своїх працівників включаються до складу податкового кредиту такого підприємства за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Аналогічний позиція викладена в листі Державної фіскальної служби України від 23.11.2016 року №25307/6/99-99-13-02-15.

Разом з цим, згідно підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПК України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Суд акцентує увагу на тому, що безоплатне харчування включено до фонду оплати праці (інші заохочувальні та компенсаційні витрати) з якого сплачено податки, що, в свою чергу, є безумовним підтвердженням використання даної операції в господарській діяльності ТОВ Прем`єр Інтернешнл .

Підсумовуючи наведене суд вважає хибним висновок ГУ ДФС у м. Києві, що відсутність отримання ТОВ Прем`єр Інтернешнл доходу у період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 рік від харчування співробітників свідчить про відсутність економічних вигод.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд вважає не підтвердженими належними та достатніми доказами висновки контролюючого органу про порушення позивачем підпункту 14.1.36. пункту 14.1 статті 14, пункту 198.5. статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, загальну суму ПДВ 591 300 грн, в тому числі по періодам: січень 2016 на суму 6758 грн., лютий 2016 на суму 9580 грн., березень 2016 на суму 14524 грн., квітень 2016 на суму 30763 грн., травень 2016 на суму 18180 грн., червень 2016 на суму 23371 грн., липень 2016 на суму 12188 грн., серпень 2016 суму 13620 грн., вересень 2016 на суму 22245 грн., жовтень 2016 на суму 25041 грн., листопад 2016 на суму 17507 грн., грудень 2016 на суму 21193 грн., січень 2017 на суму грн., лютий 2017 на суму 16842 грн., березень 2017 на суму 18231 грн., квітень 2017 . му 53269 грн., травень 2017 на суму 10713 грн., червень 2017 на суму 12205 грн., липень 2017 на суму 11769 грн., серпень 2017 на суму 19742 грн., вересень за суму 15146 грн., жовтень 2017 на суму 20823 грн., листопад 2017 на суму 21737 грн., грудень 2017 на суму 24255 грн., січень 2018 на суму 13878 грн., лютий 2018 на суму 19138 грн., березень 2018 на суму 22178 грн., квітень 2018 на суму 46938 грн., травень 2018 на суму 15640 грн., червень 2018 на суму 20861 грн.

Таким чином, судом вбачаються підстави для скасування оскаржуваного рішення №2 і, як наслідок задоволення адміністративного позову в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги в частині наявності/відсутності порушення позивачем підпункту 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 ПК України, в частині не сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів за 2017 рік у сумі 97995 грн., за ставкою 20% від суми отриманого компанією eSubstance ltd Trading as lnk (Великобританія) доходу джерелом походження з України у вигляді реклами суд зверне увагу на наступне.

Так, в акті перевірки вказано, що перевіркою повноти суми податку з доходу нерезидента в період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року встановлено порушення ТОВ Прем`єр Інтернешнл пункту 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 ПК України в частині не сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів за 2017 рік у сумі 97998 грн., за ставкою 20% від суми отриманого нерезидентом eSubstance ltd Trading as lnk (Великобританія) доходу із джерелом походження з України у вигляді реклами (т. 1, а.с. 47).

Судом встановлено, що між ТОВ Прем`єр Інтернешнл та eSubstance ltd Trading as lnk (Великобританія) укладено договір про розміщення реклами №0433374 від 16.03.2017 року (далі - договір №0433374), згідно умов якого замовник (позивач) доручає, а виконавець зобов`язаний розмістити рекламу замовника в журналах: 1 (одна) кольорова (рекламна) полоса (права) в п`яти виходах бортового журналу авіакомпанії Wizz Air Magazine (т. 5, а.с. 49-53).

Згідно пункту 3.1 розділу 3 договору №0433374 загальна вартість послуг виконавця (ціна договору) складає 18 503 доларів США не включаючи ПДВ, яке складається з п`яти виходів бортового журналу авіакомпанії Wizz Air Magazine, вартість кожного зазначена у пункті 1.3 даного договору. Вартість виставлена замовнику (компанії нерезиденту Великобританії) не обкладаються ніякими податками і додатковими банківськими зборами, які замовник сплачує самостійно, в тому числі нараховує та сплачує НДС від суми винагороди виконавця в порядку, встановленому чинним законодавством України, зокрема на підставі підпункту б пункту 186.3 Податкового кодексу України в розмірі 20%.

Приписами пункту 141.4 статті 141 ПК України визначено особливості оподаткування нерезидентів.

Так, в розрізі норм підпункту 141.4.1 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Відповідно до п.п. 141.4.2 статті 141 ПК України резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Тобто, п. 141.4 статті 141 ПК України встановлює правила оподаткування доходів нерезидентів виключно з джерелом походження з України.

У свою чергу, п.п. 14.1.54 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, зі змісту вищенаведених норм вбачається, що під доходом із джерелом походження з України розуміється дохід від будь-яких видів діяльності на території України, в тому числі доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Тобто, дохід із джерелом походження з України від господарської діяльності виникає у нерезидента у тому випадку, коли така діяльність здійснюється через постійне представництво і на території України.

Вказане також зазначено в листі ДФС України від 03.06.2016 №12298/6/99-99-15-02-02-15. Отже, нерезидент, який не має в Україні представництва та надає послуги з виготовлення та/або розповсюдження реклами резиденту України, не здійснює господарську діяльність на території України, а відповідно виплата на користь такого нерезидента не є доходом з джерелом походження з України.

Вказана правова позиція була викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/58075/14 від 17.02.2016.

Відповідно до п.п. 141.4.6 п. 141.4 статті 141 ПК України резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

Вказані положення п.п. 141.4.6 п. 141.4 статті 141 ПК України не підлягають застосуванню у даному випадку з урахуванням конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, укладених Урядом України з урядами інших країн про уникнення подвійного оподаткування.

Судом встановлено, що між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії підписано 10.02.1993 року Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і приріст майна (далі - Конвенція), яка буде застосовуватися до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Відповідно до статті 3 ПК України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 2 Конвенції визначено, що вона застосовується до податків на доход і приріст майна, стягненні від імені Договірних Держав або їх політичних підрозділі, або місцевої влади, незалежно від способу стягнення податків.

Податками на доход і приріст вартості майна вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходів або елементів доходу, включаючи податки на доходи від відчуження рухомого майна або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і платні, що виплачуються підприємствами.

Податки, на які поширюється Конвенція, є:

(а) у Сполученому Королівстві:

(і) прибутковий податок

(іі) корпоративний податок і

(ііі) податок на приріст майна (надалі - податок Сполученого королівства );

(б) в Україні:

(і) податок на прибуток (доходи) підприємств; і

(іі) прибутковий податок з громадян України, іноземних осіб без громадянства (надалі - податок Україна ).

Ця Конвенція також застосовується до всіх подібних або суті аналогічних податків, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, в доповненнях до або замість податків Договірної держави, згаданих в пункті 3 цієї статті. Компетентні органи Договірних держав будуть повідомляти один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їхніх законодавствах щодо оподаткування.

Згідно статті 4 Конвенції для її цілей термін "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Пунктом 1 статті 21 Конвенції визначено, що види доходу, справжнім власником яких є резидент Договірної Держави, незалежно від джерел їх виникнення, про які не йде мова в попередніх статтях цієї Конвенції, інші, ніж доходи, сплачувальні із трасту або із майна, яка померла, в ході розподілу, оподатковуються тільки в цій державі.

Відповідно до пункту 4 статті 25 Конвенції визначено, що, за винятком випадків, коли застосовуються положення пункту 1 статті 9, пункту 5 або 7 статті 11, пункту 4 або пункту 5 статті 12 цієї конвенції, проценти, роялті та інші виплати, що сплачуються підприємством Договірної Держави резидентові другої Договірної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого підприємства будуть підлягати вирахуванню на таких же умовах, на яких б вони сплачувалися резиденту першої згаданої Держави.

Тобто, виплати, які здійснюються резидентом України на користь резидента Великобританії, підлягають врахуванню для цілей оподаткування резидентів України за таких же умов, які застосовуються при виплаті на користь нерезидентів України. Податковий кодекс України таку умову для врахування виплат (за розміщення реклами) на користь резидента України як сплату додатково 20% від вартості послуг за рахунок власних коштів замовника не передбачає. Відповідно, такі ж тотожні умови мають застосовуватися за Конвенцією і при оплаті коштів резиденту договірної держави. При іншому застосуванні такий податок виступає додатково (порівняно зі здійсненням аналогічних виплат резидентам України) умовою (обтяженням) для належного врахування таких виплат для цілей оподаткування.

Підсумовуючи вищевикладене в сукупності суд приходить до висновку про безпідставність висновків відповідача, що викладені в Акті перевірки, з огляду на що, суд погоджується з доводами позивача, викладеними в позовній заяві про відсутність порушення ТОВ Прем`єр Інтернешнл пункту 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 ПК України в частині не сплати податку на прибуток з доходів нерезидентів за 2017 рік у сумі 97998 грн., за ставкою 20% від суми отриманого нерезидентом eSubstance ltd Trading as lnk (Великобританія) доходу із джерелом походження з України у вигляді реклами, а тому податкове повідомлення - рішення від 16.01.2019 №0001961406 є протиправним та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судової і збору у розмірі 19210,00грн. з бюджетних асигнувати. Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Прем`єр Інтернешнл (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, б. 4а, код ЄДРПОУ 32455414) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.01.2019 №00000501402, №00000491402 та №0001961406, прийняті Головним управління ДФС у м. Києві.

Присуди ти за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прем`єр Інтернешнл (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, б. 4а, код ЄДРПОУ 32455414) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210,00грн.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін


Суд	Окружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	24.12.2020
Оприлюднено	28.12.2020
Номер документу	93788740
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —640/7343/19

Ухвала від 27.09.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 02.08.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 05.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Ухвала від 07.06.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Ухвала від 27.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Ухвала від 16.02.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Парінов Андрій Борисович

Рішення від 24.12.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Амельохін В.В.

Ухвала від 26.04.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Амельохін В.В.

Ухвала від 09.04.2019

Кримінальне

Київський районний суд м.Харкова

Єфіменко Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 24.12.2020 по справі 640/7343/19ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —640/7343/19

Рішення від 24.12.2020

Рішення
від 24.12.2020 по справі 640/7343/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА