Постанова

від 21.12.2020 по справі 520/1242/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 р.Справа № 520/1242/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.07.20 року по справі № 520/1242/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвіз"

до Київської митниці Держмитслужби

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвіз", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2020 року №UA100000/2020/000010/2;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Державної митної служби України від 11 січня 2020 року №UA100060/2020/00049.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в ході вивчення отриманої від підприємства ТОВ Групп СВ (декларант) ВМД №UA100060/2020/370259 від 09.01.2020 щодо товарів, ввезених на митну територію України ТОВ Укрвіз , були встановлені розбіжності, що вказувало на те, що вартість отриманого товару не підтверджена належним чином. Відповідачем направлено запит на отримання додаткових документів. Після аналізу отриманих додаткових документів було прийняте рішення про складання картки відмови в прийнятті декларації від 11 січня 2020 року №UА100060/2020/00049 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2020 року № UA 100000/2020/000010/2 за резервним методом визначення митної вартості. Вважає прийняті рішення правомірними.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01 листопада 2019 року підприємством ТОВ Укрвіз як Покупцем товарів було укладено зовнішньоекономічний контракт №PL-01/11/2019 від 01.11.2019 з підприємством P.H.U Kostar Slawomir Ziniuk , республіка Польща, як Продавцем товарів, на придбання комплектуючих до меблів, а саме - направляючих різної номенклатури. Пунктом 4.1 Контракту передбачена загальна сума контракту 300 000 доларів США. Пункт 5.1 Контракту передбачає проведення розрахунків в доларах США, відповідно до отриманих інвойсів шляхом банківського переводу Покупцем на рахунок Продавця як у формі попередньої оплати, так і у формі оплати за відвантажений товар відповідно до Вантажної митної декларації.

Позивачем отримана фактура (інвойс) за №2019/026 від 04 листопаду 2019 року на здійснення поставки шести найменувань товарів загальною вартістю 24981,20 доларів США.

ТОВ Укрвіз перераховано суму 6000,00 доларів США за платіжним дорученням в іноземній валюті (свіфт-перевод) від 26 грудня 2019 року через ПАТ Кредобанк на рахунок Продавця товарів P.H.U Kostar Slawomir Ziniuk (республіка Польща). В платіжному документі зазначена підстава для перерахування коштів - Контракт №PL-01/11/2019 від 01 листопаду 2019 року, а також рахунок-фактура (інвойс) від виробника товару VAT №2019/026/PF від 04 листопаду 2019 року.

Після отримання товарів на митній території України, ТОВ Укрвіз перерахована сума 18981,20 доларів США за платіжним дорученням в іноземній валюті (свіфт-перевод) від 10 січня 2020 року через ПАТ Кредобанк на адресу Продавця товарів P.H.U Kostar Slawomir Ziniuk (республіка Польща). В платіжному документі зазначена підстава для перерахування коштів - Контракт №PL-01/11/2019 від 01 листопаду 2019 року, а також рахунок-фактура (інвойс) від виробника товару VAT №2019/026/PF від 04 листопаду 2019 року.

Позивачем, як замовником, було укладено Договір №335 від 02 січня 2020 року на транспортно-експедиційне обслуговування перевезення вантажів з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . За вказаним договором був отриманий рахунок №1/п від 09 січня 2020 року на оплату послуг з перевезення вантажу та складено акт здачі-приймання робіт №1/п від 11 січня 2020 року на загальну суму 40800,00 грн., з яких сума 15578,00 грн. - вартість послуг перевезення за межами митної території України за маршрутом місто Хелм (Республіка Польща) до п/п Ягодин (Україна). Перевезення здійснене автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Від перевізника отримана міжнародна авто-транспортна накладна (GMR) від 08 січня 2020 року. Оплата послуг по перевезенню вантажу здійснена ТОВ Укрвіз за платіжним дорученням №1145 від 13 січня 2020 року у сумі 40800 грн. 00 коп.

Маса отриманого позивачем товару була визначена у пакувальному листі від 02 січня 2020 року та склала 15425,54 кг.

Митним органом було оформлено картку відмови в митному оформленні (випуску товарів) від 11 січня 2020 року №UA100060/2020/00049 (а.с. 99) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2020 року №UA 100000/2020/000010/2. (а.с. 86-87).

Непогодившись із карткою відмови та прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що картка відмови не відповідає вимогам ст. 256 МК України. У спірному рішенні про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належною та достатньою підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно частини 1 ст.49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч частини 1 ст. 50 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частина 2 ст. 53 МК України вказують, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до вказаних документів, контракту, рахунку (інвойсу), платіжних документів, визначена фірмою - постачальником вартість товарів за контрактом становить 24981,20 доларів США.

З урахуванням вказаної договірної вартості було зроблено розрахунок загальної вартості товарів, яка визначена у графі 12 ВМД №UA100060/2020/370259 від 09 січня 2020 року в суму 614319,91 грн., виходячи з наступного розрахунку: 24981,20 доларів США х 23,9677 (курс НБУ гривня/долар) = 598741,91 грн. (вартість товару за договором) + 15578,00 грн. (вартість транспортування до митної території України) = 614319,91 грн. митна вартість товару.

Судом встановлено, що вартість товару в розмірі 24981,20 доларів США також підтверджена платіжними документами, які перевірені банківською установою при перерахування грошових коштів, в розумінні вимог Закону України Про банки та банківську діяльність , Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та свідчать про фактичну сплату вказаної суми.

Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 ст.54 МКУ).

За результатами розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією від 14.01.2020 № UА 100020/2020/010660 документів відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

банківські реквізити продавця Р.Н.U Kоstar Slawomir Ziniuk зазначені в зовнішньоекономічному договорі від 01.11.2019 № РL-01/11/2019 та інвойсі від 04.11.2019 № 2019/026 мають розбіжності. 2) Пунктом 5 зовнішньоекономічного договору від 01.11.2019 № РL - 01/11/2019 передбачено як передоплату так і відстрочення платежу. В товаросупровідних документах відсутня інформація щодо умов оплати за оцінюваний товар.

У зв`язку з вищенаведеним, відповідач зазначив, що відсутня можливість встановити, який спосіб оплати дійсний для даної поставки, а зазначені обставини не дають можливості органу доходів і зборів перевірити декларування усіх складових митної вартості у повному обсязі, з огляду на що, на думку митного органу, наявний обґрунтований сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, що став підставою для витребування додаткових документів за ч. 3 ст. 53 МК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України було проведено процедуру консультацій між митницею та декларантом.

10.01.2020 декларанту відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України шляхом надіслання електронного повідомлення, запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;

6) копію митної декларації країни відправлення;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

8) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

9) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

10) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач листом за вих. № 1 від 10.01.2020 на запит митного органу було надано документи щодо походження товарів, а саме: прайс-лист від 07 грудня 2019 року від виробника продукції SUNSAME INDUSTIAL CO LIMITED (Китай), рахунок (інвойс) виробника продукції SUNSAME INDUSTIAL CO LIMITED (Китай), рахунок-фактура (інвойс) від виробника товару proforma VAT №2019/026/PF від 04 листопаду 2019 року, відривний талон Корнет-ТИР (KARNET TIR) №ХZ82771546 від 08 січня 2020 року, транзитний супровідний документ MRN 20PL301010TS31IJ87 від 08 січня 2020 року, міжнародний автомобільний пакувальний лист до міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 08 січня 2020 року. Перевод вказаних документів з польської мови на українську здійснено та посвідчено нотаріально. Також у вказаному листі було зазначено про відсутність у позивача можливості подачі інших додаткових документів.

Крім того, листом від 10.01.2020 № 10/01-1 позивач повідомив відповідача, що імпортує направляючі та замки з інвойсу FAKTURA VAT nr 2019/026 від 04.11.2019 вперше, з огляду на що в бухгалтерських виписках дані товари відсутні.

За результатом аналізу додаткових документів та документів, поданих до митного оформлення, встановлено наступне:

1) Умовами поставки оцінюваного товару є FCA Chelm. Відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва міста) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання по завантаженню і розвантаженню товару на даному місці. Якщо поставка здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Відповідно до контракту № PL- 01/11/2019 від 01.11.2019 адреса продавця Nowy Szczeslin 41, 06213 Svpniewo Polska , а відповідно до автотранспортної накладної б/н завантаження продукції відбулось в місті Chelm. Таким чином продавець не несе відповідальності за відвантаження товару. Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; Однак, ТОВ "УКРВІЗ" при обчисленні митної вартості за МД від 09.10.2019 № UA100060/2019/ 370194 не враховано вищенаведену складову митної вартості.

2) В копії митної декларації країни відправлення № MRN 20PL301010TS31IJ87 відсутні вартісні показники оцінюваної продукції. У зв`язку із зазначеним, відсутня можливість ідентифікації вартісних характеристик оцінюваного товару.

3) Підпис уповноваженої особи P.H.U Kostar Slawomjr Ziniuk , наведений в рахунку-проформі № 2019/026/PF, має відмінності від підпису, зазначеному в інвойсі №2019/026. Вказаний факт суперечить вимогам підпункту 2 пункту 2 статті 52 МК України, оскільки викликає сумніви у достовірності відомостей, зазначених в рахунку-проформі № 2019/026/PF.

4) банківські реквізити, зазначені в рахунку-проформі № 2019/026/PF, мають розбіжності з банківськими реквізитами, зазначеними в платіжному дорученні від 26.12.2019.

Декларант електронним листом до митниці повідомив, що надав усі наявні документи. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складові митної вартості у повному обсязі.

Митним органом було оформлено картку відмови в митному оформленні (випуску товарів) від 11 січня 2020 року №UA100060/2020/00049 (а.с. 99) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2020 року №UA 100000/2020/000010/2. (а.с. 86-87)

А саме, по чотирьом позиціям товарів, визначним у фактурі (інвойсу), пакувальному листі, міжнародній товарно-транспортній накладній (GMR), митній декларації: направляючі-350mm4502-14VM, L-550mm4502-22VM, L-400mm4502-16VM, L-550mm5301-22НD митним органом прийняте рішення про коригування вартості, та визначена загальна митна вартість товару у сумі 62781,95 доларів США, замість суми 22557,2 долари США, яка передбачена умовами Контракту, фактурою (інвойсом).

Вказана митна вартість товару визначена відповідачем із застосуванням резервного методу. Як вбачається з матеріалів справи визначення митної вартості товару, ввезеного позивачем, було здійснено виключно з урахуванням маси товару, яка складає 15425,54 кг. за ціною 4,07 долари США за один кілограм маси товару. Так, розрахунок митної вартості товару відповідно до рішення митного органу: 15425,54х4.07=62781,95 доларів США.

В обґрунтування незастосування попередніх методів визначення митної вартості товару відповідач у рішенні про коригування митної вартості зазначив наступне.

Метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не застосований відповідно до ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 МК України у зв`язку із тим, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ст. 53 МК України, містять розбіжності та не містять відомостей щодо числових значень складових митної вартості.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку із тим, що відсутні ціни угоди на ідентичні товари у органу доходів і зборів та декларанта відповідно до умов, зазначених у ст. 59 МК України.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку із тим, що у органу доходів і зборів та декларанта відсутні ціни угоди на подібні товари відповідно до умов, зазначених у ст. 60 МК України.

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень ст. 62 МК України.

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у ст. 63 МК України.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях на підставі найнижчого із можливих рівня митної вартості, оформленого за МД від 26.12.2019 № UА500020/2019/202201.

На підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 11.01.2020 № UА 100000/2020/000010/2, товар випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Кодексу за електронною митною декларацією від 11.01.2020 № UА100020/2020/370259.

Щодо доводів скаржника про невідповідність даних, зазначених у митній декларації позивача та доданих до неї документах, а також правомірності застосування резервного методу з використанням ваги товару, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Підставою відмови в митному оформленні товару в картці відмови зазначено стаття 54 п. 6 МК України. Прийнято рішення про коригування митної вартості товару .

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що пункт 6 статті 54 міститься в ч. 5 зазначеної статті, яка передбачає права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема п. 6 - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відтак, зазначена норма не визначає підстав для відмови в митному оформленні ввезеного позивачем товару, з огляду на що зазначена картка відмови не відповідає вимогам ст. 256 МК України.

Так, частина 1 ст.55 МК України, визначає, що Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Застосуванню другорядних методів визначення митної вартості товарів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, що передбачає частина 4 ст.57 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Згідно з частиною 2 ст.64 МК України, вказує, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод відповідно до вимог частини 4 ст. 64 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при визначення митної вартості товару виходив з наявності підстав застосування резервного методу, виходячи з ваги товару без врахування особливостей окремих товарних позицій та відповідно, їх різної ціни за одиницю, зокрема:

направляючі L-350mm4502-14VM вартість 1,33 доларів США за 1 кг. маса направляючих 4451,50 кг.;

направляючі L-550mm4502-22VM вартість 2.052 доларів США за 1 кг, маса направляючих 12804,80 кг.;

направляючі L-400mm4502-16VM, вартість 1,506 доларів США за 1 кг, маса направляючих 896,00кг.;

направляючі L-550mm5301-22НD, вартість 6,072 доларів США за 1 кг, маса направляючих 4050,00кг.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що митним органом не враховані особливості характеристик товару в частині довжини (L-350mm, L-550mm, L- L-400mm, ширини (14 дюймів, 16 дюймів, 22 дюйми), маркування окремих виробів (4502-14VM, 4502-22VM, 4502-14VM, 5301-22VM), даних про виробника продукції (підприємство SUNSAME INDUSTRIAL CO LIMITED), країни походження (Китай), та інших властивостей товару.

Митний орган при визначені вказаної митної вартості посилається на показник митної вартості на підставі найнижчого із можливих рівнів митної вартості, оформленого за МД від 26.12.2019 № UА500020/2019/202201.

При цьому відповідачем до суду митної декларації від 26.12.2019 № UА500020/2019/202201, на основі даних якої визначалася митна вартість товарів, ввезених позивачем, не надано, що унеможливлює співставлення умов поставок, встановлення застосованого при розмитненні методу, а отже, не доводить обґрунтованості здійсненого відповідачем розрахунку митної вартості за резервним методом.

Відтак, у суду відсутня можливість встановити, які саме товари та з якими характеристиками возилися на територію України за митною декларацією від 26.12.2019 № UА500020/2019/202201, на основі даних якої визначено митну вартість позивачу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем ані у рішенні про коригування митної вартості товару, ані в ході судового розгляду відомостей про те, які саме дані за вказаною митною декларацією та документами позивача було співставними під час визначення митної вартості товару, та з яких причин митна вартість готового виробу, що має індивідуально визначені характеристики та функції, визначалася на підставі маси товару, не зазначено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосований відповідачем метод для визначення митної вартості виключно з урахуванням загальної маси товару 15425,54 кг та на підставі іншої митної декларації, співставність даних якої не доведена відповідачем, не відповідає вимогам ст.ст. 49, 50, 55, 58-63 МК України. Наявність підстав застосування резервного методу, виходячи з ваги товару не обґрунтована у рішенні про коригування митної вартості товару та не доведена відповідачем в ході розгляду справи судом.

Частина 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що у спірному рішенні про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належною та достатньою підставою для його скасування.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби від 11 січня 2020 року №U А100060/2020/00049 та рішення про коригування митної вартості товарів від 11 січня 2020 року №UA 100000/2020/000010/2.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року по справі №520/1242/2020 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року по справі № 520/1242/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 24.12.2020 року