Ухвала

від 02.08.2021 по справі 520/1242/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/1242/2020

адміністративне провадження № К/9901/21865/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Київської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №520/1242/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрвіз до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови,

УСТАНОВИВ:

14.06.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №520/1242/2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення скаргу надіслано 10.06.2021).

Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2021 касаційну скаргу залишено без руху, зобов`язано скаржника усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, належних доказів отримання копії оскаржуваного судового рішення, викладення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, надання документів, що підтверджують різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, надання платіжного доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги. Для усунення зазначених недоліків скаржнику встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

У межах встановленого судом строку скаржник надіслав клопотання щодо усунення недоліків касаційної скарги.

Скаржником надано копію конверта, у якому було надіслано копію постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №520/1242/2020. Відповідно до трек-номеру поштового відправлення копію судового рішення контролюючим органом було отримано 31.05.2021. Таким чином, враховуючи положення частини 2 статті 329 КАС України, клопотання податкового органу про поновлення строку на касаційне оскарження є обґрунтованим.

Щодо підстав касаційного оскарження Київською митницею Держмитслужби зазначено, що судом апеляційної інстанції при прийнятті рішення не враховані висновки Верховного Суду, зроблені у справах №К/9901/14498/18, №К/9901/4716/18, №К/9901/4863/18, №К/9901/12417/18, №К/9901/14824/18, №К/9901/50782/18, що надає право на касаційне оскарження відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Митного кодексу України, висловлення незгоди з судовими рішеннями та необхідності здійснення переоцінки доказів у справі, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Щодо надання документів для підтвердження ціни позову та платіжного доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги, контролюючим органом надано копію митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення, відповідно до якої різниця митних платежів та, відповідно, ціна позову складає 303609,01 грн.

Скаржником заявлено клопотання про продовження строку виконання ухвали Верховного Суду від 30.06.2021 в частині сплати судового збору, оскільки станом на 09.07.2021 залишок коштів на поточному рахунку митниці за кодом економічної класифікації видатків 2800 Інші поточні видатки для здійснення оплати судового збору становить 230,03 грн, що підтверджується наданою копією довідки.

Верховний Суд зауважує, що скаржником не надано доказів вчинення дій, спрямованих на отримання фінансування, достатнього для сплати судового збору у справі №520/1242/2020. Крім того, скаржником не зазначено, коли саме він буде в змозі сплатити судовий збір у разі продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, положення наведеної статті процесуального закону надає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України Про судовий збір у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов`язку сплачувати судовий збір, серед яких органи доходів і зборів відсутні (стаття 5 цього Закону).

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні видатки , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Таким чином, клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 1 частини 4 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Київської митниці Держмитслужби про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №520/1242/2020 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко