Постанова

від 14.12.2020 по справі 440/2807/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 р. Справа № 440/2807/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020, суддя С.О. Удовіченко, повний текст складено 08.07.20 по справі № 440/2807/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Ресурс-Лайф" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 5640 від 24.04.2020, № 6452 від 27.05.2020 в частині внесення ТОВ "Ресурс-Лайф" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2020 № 1579114/43041857, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 21.04.2020, яка подана ТОВ "Ресурс-Лайф" за датою її фактичного подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області № 5640 від 24.04.2020, № 6452 від 27.05.2020 в частині внесення ТОВ "Ресурс-Лайф" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.05.2020 № 1579114/43041857.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 21.04.2020, яка подана ТОВ "Ресурс-Лайф" датою її фактичного подання.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначає, що відповідно до податкової інформації позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: участь у схемі формування та розповсюдження ризикового податкового кредиту. Також, апелянт просив врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18, від 27.08.2019 по справі № 540/2077/18.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, вважала рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції законним таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, "Ресурс-Лайф" перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Полтавській області.

Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, що приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку від 24.04.2020 № 5640, від 27.05.2020 № 6452 про відповідність платника податку критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

ТОВ "Ресурс-Лайф" направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 2 від 21.04.2020.

Відповідно до квитанції № 1 від 15.05.2020 документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 21 квітня 2020 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критерії ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.05.2020 № 1579114/43041857 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 21.04.2020.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачем правомірності рішення про відповідність позивача як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та з відсутності у правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Відповідно до п.п. 201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Так, податковим органом у квитанції не зазначено перелік документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, що виключало можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Отже, з огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Як встановлено судовим розглядом, позивач здійснював господарські операції з КП "Київський метрополітен" (покупець) та ТОВ "Ресурс-Лайф" (постачальник), на підтвердження чого надано договір № 108-НХ-20 від 02.03.2020 з додатками; паспорта якості; видаткову накладну № 4 від 13.04.2020 року; товарно-транспортну накладну № 325888 від 13.04.2020; видаткову накладну № 5 від 21.04.2020; товарно-транспорту накладну № 325889 від 21.04.2020; податкову накладну № 2 від 21.04.2020, з доказами направлення її на реєстрацію; разовий договір № 27391549 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 20.03.2020; акт надання послуг № 98 від 24.03.2020; товарно-транспортну накладну № Р57 від 24.03.2020; акт надання послуг № 105 від 01.04.2020; платіжне доручення № 337 від 24.03.2020; платіжне доручення № 351 від 01.04.2020; податкову накладну № 37 від 24.03.2020; податкову накладну № 3 від 01.04.2020; договір № 160320/1 на виготовлення продукції з давальницької сировини з додатками від 16.03.2020; акт приймання-передачі виконаних робіт за договором № 160320/1 від 16.03.2020 на виготовлення продукції з давальницької сировини від 24.03.2020; акт приймання-передачі виконаних робіт за договором № 160320/1 від 16.03.2020 на виготовлення продукції з давальницької сировини від 07.04.2020; акт приймання-передачі виконаних робіт за договором № 160320/1 від 16.03.2020 на виготовлення продукції з давальницької сировини від 17.04.2020; видаткову накладну № 6 від 16.04.2020; податкову накладну № 886 від 07.04.2020; договір поставки № 1603-1 від 16.03.2020 разом із специфікаціями; видаткову накладну № 57 від 24.03.2020; сертифікат відповідності № 538; видаткову накладну № 64 від 01.04.2020; сертифікат відповідності № 544; платіжне доручення № 346; платіжне доручення № 328; податкову накладну № 11 від 17.03.2020; податкову накладну № 19 від 30.03.2020; договір транспортного перевезення № 0104/1 від 12.04.2020; акт № ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт від 13.04.2020; акт № ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт від 21.04.2020; товарно-транспортну накладну № 1704/1 від 17.04.2020; платіжне доручення № 355 від 01.04.2020; платіжне доручення № 372 від 16.04.2020; договір № 18032020 про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.03.2020; товарно-транспортну накладну № 325886 від 08.04.2020.

Так, зазначені вище первинні документи були надані позивачем до контролюючого органу на підтвердження реальності господарської операції із контрагентом, що підтверджується повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Однак, встановлюючи критерії оцінки ступеня ризиків, відповідачем не враховано надані документи на усунення вказаних ризиків.

За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність у контролюючого органу підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних з огляду на наявність документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та були надані контролюючому органу.

Також, слід враховувати відсутність підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відповідно до рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 5640, № 6452.

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктом 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

У свою чергу, додатками № 1, 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 5640 від 24.04.2020, № 6452 від 27.05.2020 в частині внесення ТОВ "Ресурс-Лайф" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, ґрунтується на висновках про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості.

Так, додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація".

У свою чергу зазначене поле оскаржуваного рішення містить наступну інформацію: "участь у схемі формування та розповсюдження ризикового податкового кредиту".

Втім, які саме дані свідчать про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у оскаржуваному рішенні не зазначено.

Крім того відсутні посилання на критерії ризиковості здійснення операцій, передбачені додатком 3 до Порядку № 1165.

Також встановлено, що позивачем не отримано додатків до оскаржуваних рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цього рішення.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення податкового органу не містять обґрунтованих підстав віднесення ТОВ "Ресурс-Лайф" до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Натомість з приводу наявності податкової інформації, зокрема, стосовно "участі у схемі формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту", колегія суддів вважає за необхідне вказати, що наявність певної податкової інформації, на яку посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Крім того наведена інформація має загальний характер та не підтверджена жодними доказами.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування до ТОВ "Ресурс-Лайф" п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з огляду на що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку колегія суддів зазначає наступне.

Так, доводи апеляційної скарги стосовно зазначеної частини позивних вимог зводяться до того, що оскаржуваним рішенням, внесенням до позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не породжуються правові наслідки для платника податків та не порушуються його права, що є підставою для відмови у задоволенні позову, на підтвердження чого відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у в постановах від 27.08.2019 по справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18.

Колегія суддів зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

При цьому, нормами Порядку № 1165 прямо передбачена можливість оскарження рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, у тому числі у судовому порядку.

Натомість, висновки Верховного Суду у зазначених постановах сформовані стосовно правовідносин, що склались до 31.01.2020, в момент чинності Порядку № 117, яким можливість оскарження таких рішень контролюючого органу не передбачалась.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 340/474/20 (адміністративне провадження № К/9901/29952/20).

Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати господарську діяльність.

Отже, не виключення позивача із наведеного переліку може призвести до певних правових наслідків, у зв`язку з чим, враховуючи, що судовим розглядом встановлено протиправність рішення про визначення ТОВ "Ресурс-Лайф" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, колегія суддів вважає, що зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, з огляду на що підлягає задоволенню.

При цьому, задоволення позовних вимог у цій частині не є втручанням у здійснення відповідачем дискреційних повноважень.

Відповідно до п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення), неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 21.04.2020 № 2 датою її фактичного подання.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 по справі № 440/2807/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 24.12.20.