Постанова

від 23.12.2020 по справі 160/12137/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12137/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року (суддя 1-ї інстанції Царікова О.В.) у справі №160/12137/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кривбаспромобладнання" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0021921419 від 26.07.2019 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 281628,75 грн., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 225303,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56325,75 грн; №0021911419 від 26.07.2019 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 312 921,25 грн., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 250337,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 62584,25 грн..

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за наслідком проведеної Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бандлес Трейд» (код ЄДРПОУ 41161957) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 складено акт від 24.06.2019 №34703/04-36-14-19/33873782. На підставі означеного акта перевірки відповідачем прийняті оскаржені податкові повідомлення - рішення від 26.07.2019: №0021911419, №0021921419. Прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень від 26.07.2019 №0021911419 та №0021921419 обумовлено висновками відповідача про нереальність господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромобладнання» (далі - ТОВ «Кривбаспромобладнання» ) із контрагентом ТОВ «Бандлес Трейд» .

Такі висновки контролюючого органу позивач вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та зазначеним контрагентом у періоді, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, а на момент правовідносин з позивачем ТОВ «Бандлес Трейд» мав необхідний обсяг правосуб`єктності та був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Позивач наголосив на тому, що не повинен нести відповідальність за поведінку свого контрагента, оскільки в податковому праві визнається принцип індивідуальної відповідальності платника податків за невиконання своїх податкових зобов`язань, отже, ніхто не повинен відповідати за протиправну поведінку та невиконання своїх зобов`язань перед бюджетом третіми особами. Також зазначає на процедурні порушення проведення перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року позов задоволено.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом. Також перевіркою враховано інформацію щодо контрагента позивача: відсутність трудових ресурсів, виробничих фондів, тощо, та вирок суду щодо засновника товариства контрагента позивача за ч. 1 ст. 205 КК України.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначив, що відповідач в апеляційній скарзі не зазначає доводів на спростування висновків суду першої інстанції. Так відсутні доводи правомірності проведення перевірки. Щодо суті виявлених порушень, позивачем були подані суду первинні документи на спростування таких. Посилання відповідача на вирок суду є безпідставним, оскільки такий не містить жодних обставин, що б підтверджували факт безтоварності операцій.

Сторони повідомлялись про день та час розгляду справи.

Позивачем у відзиві зазначено про розгляд справи в суді апеляційної інстанції у відсутності представника товариства.

Судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 23.12.2020р. було здійснено заміну відповідача правонаступником.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав просив її задовольнити. Надав пояснення відповідно доводам апеляційної скарги. Суду наголосив, що основною підставою для висновків щодо відсутності реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом є наявність вироку відносно керівника контрагента позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Кривбаспромобладнання» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бандлес Трейд» (код ЄДРПОУ 41161957) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, результати якої оформлені актом від 24.06.2019 №34703/04-36-14-19/33873782.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кривбаспромобладнання» :

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток за 2017 рік у сумі 225 303 грн.

- п.44.1, ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість за листопад 2017 року у сумі 250 337 грн.

Висновки перевіряючих грунтуються на відсутності права на формування позивачем податкового кредиту податковий орган вказує на те, що операції з ТОВ «Бандлес Трейд» не мали реального характеру, у зв`язку з тим, що проведеною перевіркою неможливо підтвердити факт отримання ТОВ «Кривбаспромобладнання» товарів/робіт/послуг від ТОВ «Бандлес Трейд» на суму ПДВ, оскільки відповідно до податкової інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу контрагентом позивача - ТОВ «Бандлес Трейд» з моменту реєстрації подано податкову декларацію з податку на додану вартість лише за грудень 2017 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податків не подавався; відсутні власні та орендовані основні засоби; не встановлено придбання товарів/робіт/послуг, які надані в адресу позивача; наявність вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 по справі №755/4749/18 (провадження №1-кп/755/806/18.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.07.2019:

- № 0021921419 від 26.07.2019 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 281628,75 грн., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 225303,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56325,75 грн;

- №0021911419 від 26.07.2019 (форми "Р"), за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 312 921,25 грн., в тому числі: визначено податкове зобов`язання у розмірі 250337,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 62584,25 грн..

За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач не погодившись з рішеннями відповідача звернувся до суду із зазначеним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи митного органу не обґрунтованими, враховуючи наступне.

Спір полягає у протиправності рішень відповідача з підстав порушення процедури проведення перевірки, та реальності господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ Бандлес Трейд .

Щодо висновків суду першої інстанції про протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В силу норм пунктів 44.1-44.3 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Базою оподаткування визначено грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (п. 137.4 ст. 137 ПК України).

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За правилами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності обставини придбання товару, послуг або в разі якщо придбані товар, послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як свідчать встановлені обставини справи, між позивачем - ТОВ «Кривбаспромобладнання» та ТОВ «Бандлес Трейд» було укладено договір купівлі - продажу від 03.11.2017 №03/11_2017, відповідно до якого ТОВ «Бандлес Трейд» (Постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ «Кривбаспромобладнання» (Покупець) товар, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений товар та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором, а саме: Підігрівач ПЖД-600, ПЖД-600-101-5-8-А. Вартість придбаного у ТОВ «Бандлес Трейд» товару склала 28448 грн., у тому числі ПДВ - 4748 грн.

Вказана сума ПДВ позивачем включена до складу податкового кредиту у листопаді 2017 року.

На підтвердження поставки товару за вказаним договором позивачем надані: договір купівлі - продажу від 03.11.2017 №03/11_2017, специфікація від 03.11.2017 №1, видаткова накладна від 03.11.2017 №245, податкова накладна від 20.11.2017 №30, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У подальшому товар, який був придбаний у ТОВ «Бандлес Трейд» - Підігрівач ПЖД-600, ПЖД-600-101-5-8-А був реалізований Публічному акціонерному товариству "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" на підставі Договору від 25.08.2016 №2016/П/ОО/1078.

Вартість реалізованого позивачем Підігрівача ПЖД-600, ПЖД-600-101-5-8-А склала 30000 грн., в тому числі ПДВ - 5000 грн.

На підтвердження даного факту позивач надав до матеріалів справи договір від 25.08.2016 №2016/П/ОО/1078, видаткову накладну від 03.11.2017 №03/11/1-12, податкову накладну від 03.11.2017 №3, платіжне доручення від 28.12.2017 №43937, оборотно-сальдову відомість, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Також між позивачем - ТОВ «Кривбаспромобладнання» та ТОВ «Бандлес Трейд» було укладено договір субпідряду №01/10_17, відповідно до якого ТОВ «Кривбаспромобладнання» доручає, а ТОВ «Бандлес Трейд» зобов`язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного Договору роботу. ТОВ «Кривбаспромобладнання» зобов`язується прийняти роботу та оплатити її. Роботи зазначаються згідно специфікацій до даного Договору. Вартість придбаних робіт/послуг у ТОВ «Бандлес Трейд» склала 1473536 грн., у тому числі ПДВ - 245589,33 грн.

Вказана сума ПДВ позивачем включена до складу податкового кредиту у листопаді 2017 року.

На підтвердження отриманих робіт/послуг за вказаним договором позивачем надані: договір від 01.10.2017 №01/10_17, специфікації від 01.11.2017 №1, №2, від 17.11.2017 №3, №4, №5, №6, від 21.11.2017 №7, від 23.11.2017 №8, акти виконаних робіт від 01.11.2017 №01/11_1, №01/11_2, від 17.11.2017 №17/11_1, №17/11_2, №17/11_3, №17/11_4, від 21.11.2017 №21/11_1, від 23.11.2017 №23/11_1, податкові накладні від 01.11.2017 №19, №20, від 17.11.2017 №54, 55, 57, 81, від 21.11.2017 № 82, від 23.11.2017 № 62, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У подальшому роботи/послуги, які були придбані у ТОВ «Бандлес Трейд» були реалізовані наступним чином: роботи, які придбані та підтверджені актами виконаних робіт від 01.11.2017 №01/11_1, №01/11_2 від 17.11.2017 №17/11_2, №17/11_3, від 21.11.2017 №21/11_1, від 23.11.2017 №23/11_1 були реалізовані Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» на підставі договору від 20.07.2017 №70.

На підтвердження даного факту позивач надав до матеріалів справи договір від 20.07.2017 №70, акти виконаних робіт від 20.11.2017 №521, від 20.11.2017 №519, від 20.11.2017 №522, від 20.11.2017 №517, від 22.11.2017 №537, від 24.11.2017 №541, податкові накладні від 20.11.2017 №8, від 20.11.2017 №10, від 20.11.2017 №11, від 20.11.2017 №12, від 22.11.2017 №13, від 24.11.2017 №14, платіжні доручення від 22.12.2017 №2956, від 05.01.2018 №26, від 05.01.2018 №27, від 11.01.2018 №131, від 19.01.2018 №209, від 19.01.2018 №210, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Роботи, які придбані та підтверджені актами виконаних робіт від 17.11.2017 №17/11_4, №17/11_1 були реалізовані Приватному акціонерному товариству «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі Договору підряду від 06.04.2017 №451 та Договору підряду від 22.09.2017 №1257.

На підтвердження даного факту позивач надав до матеріалів справи договір підряду від 06.04.2017 №451, Акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2017 року №01/11 від 17.11.2017, податкову накладну від 21.11.2017 №5; платіжне доручення від, від 15.01.2018 №4500004800; договір підряду від 22.09.2017 №1257 зі специфікаціями, акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2017 року №01/11, №02/11, №03/11, податкові накладні від 20.11.2047 №6, від 13.11.2017 №7, від 13.11.2017 №6, платіжні доручення від 15.01.2018 №4500004797, від 15.01.2018 №4500004798, від 15.01.2018 №4500004801, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за поставлені ТОВ «Бандлес Трейд» товар/роботи/послуги в розмірі 496717 грн. позивачем здійснена згідно з платіжними дорученнями від 12.12.2017 №12, 138, 137, від 25.12.2017 №13, від 26.12.2017 №141, від 22.01.2018 №10, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Наявна заборгованість в розмірі 1005307 грн.

Видача позивачу належним чином оформлених податкових накладних контрагентами-продавцями не є спірним питанням. Також не є спірним питанням факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також не є спірним наявність вищевказаних первинних документів у позивача.

Первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, повністю відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товарів, послуг та подальший рух та використання у власній господарській діяльності.

Порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. в справі № 820/4648/13-а, в справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Таким чином колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підтвердження позивачем здійснення господарських операцій.

Щодо посилання відповідача як у акті перевірки, так і в апеляційній скарзі на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2018 по справі №755/4749/18 (провадження №1-кп/755/806/18), по контрагенту позивача, колегія суду зазначає, що належно засвідченої копії вироку, відповідачем не надано суду.

Не надано представником відповідача в суді апеляційної інстанції відповідь, чи була наявна засвідчена копія вироку, на час проведення перевірки.

Крім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт наявності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого існує нагальна потреба перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення та здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій, враховуючи обставини, встановлені вироком, який набрав чинності, період часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретну особу та наслідки її дій для реалізації конкретних господарських операцій.

Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду, від 05.03.2019 у справі №814/569/16.

Проте колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що визначальною підставою для задоволення позову є встановлення судом першої інстанції порушення відповідачем процедури проведення перевірки.

Відповідно до приписів п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 21.02.2018 №821/371/17 та від 16.01.2018 по справі №2а/1570/4582/11, виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення. Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Як свідчать встановлені обставини справи, наказ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.05.2019 №3050-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кривбаспромобладнання» та повідомлення від 28.05.2018 №932 вручене позивачу 20.06.2019. Перевірка проводилась з 10.06.2019 по 14.06.2019.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положення податкового законодавства не дають підстави вважати, що законодавець ототожнює такі поняття як "вручення" та "надіслання" наказу в розумінні належного повідомлення про проведення перевірки.

Проте що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Так, вимога, яку Податковий кодекс України ставить до контролюючого органу, щодо необхідності пересвідчитись чи вручено платнику податків у визначений законодавством спосіб копію наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, кореспондує з чітко зазначеними в статті 17 ПК України правами платника податків, а саме: право бути присутнім під час проведення перевірок; право подавати письмові звернення щодо проведення замість документальної невиїзної перевірки- документальну виїзну.

Подібні правові висновки вже було зроблено Верховним Судом при ухваленні постанови від 6 серпня 2019 року у справі №520/8681/18 та постанови від 12 серпня 2020р. у справі №160/2116/19.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковими доводи представника відповідача, що у разі наявності доводів у платника податків про порушення процедури перевірки, останній має право оскаржити наказ про проведення перевірки або дії органу, оскільки наказ реалізовано, за результатам якого прийнято спірні рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі №160/12137/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та в строки передбачені ст. 328, ст.329 КАС України.

Повне судове рішення складено 24 грудня 2020року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак