П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/513/20 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Дата і місце ухвалення 10.03.2020р., м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Тренд" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
23 січня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Тренд" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0043461410 та №00434814100 від 10.09.2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт посилався на те, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено факт заниження позивачем фактурної вартості товарів при їх митному оформленні. Згідно інформації, що надійшла від митних органів Туреччини встановлено справжню вартість товарів, ідентифіковано поставки, у зв`язку з чим товариству визначено податкові зобов`язання з податку на додану вартість та мита.
Апелянт вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання протиправними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому просить скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області №5735від 18.07.2019 року, у період з 22.07.2019 року по 23.07.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу митного аудиту управління аудиту Головного управління ДФС в Одеській області Бровченко Людмилою Миколаївною, була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ "Прогрес-Тренд" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 23.09.2017 року №UA100110/2017/106235.
За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено Акт №1501/15-32-14-10-11/40947150 від 29.07.2019 року.
В акті перевірки вказано про те, що за результатами проведеної перевірки, з урахуванням отриманої інформації від митних органів Республіки Туреччина та відомостей, що зазначені в митній декларації від 23.09.2017 року №UA100110/2017/106235, встановлено порушення ТОВ "Прогрес-Тренд" пункту 2 частини 2 статті 52 Митного Кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 72 955,82 грн. та податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 196 980,71 грн.
В акті зазначено, що згідно митної декларації від 23.09.2017 року №UA100110/2017/106235 позивачем було здійснено митне оформлення товару - "трикотажне полотно", виготовлене з синтетичних волокон, поперечнов`язане, пофарбовано в різні кольори. Відповідно до інформації, отриманої від митних органів Республіки Туреччина (лист від 11.10.2018 року № 29980007-724.01.03/UA-337221256), встановлено порушення вимог митного законодавства України в частині повноти декларування фактурної вартості товару. Зі співставлення даних, які містяться в наданих Республікою Туреччина експортній декларації, експортному інвойсі з відомостями митної декларації від 23.09.2017 року, контролюючим органом встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при митному оформленні товару в режимі імпорт є меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортній декларації, яка надана уповноваженим органом Турецької Республіки.
На підставі Акту 1501/15-32-14-10-11/40947150 від 29.07.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення від 10.09.2019 року:
№ 0043461410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товару, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на 72 955,82 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 18 238,95 грн.;
№ 0043481410, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, в розмірі 196 980,71 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 49 245,18 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне:
Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).
Пунктом 4 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.
У частині першій статті 345 МК України визначено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 345 МК України, органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;.
Відповідно до частини шостої вказаної статті МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Статтею 351 Митного кодексу України визначено, що предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Згідно ч. 2 ст. 351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:
1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;
2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.
Статтею 352 МК України визначено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Згідно з підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що органи ДФС з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів. При цьому, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків.
В свою чергу, положеннями статті 272 Митного кодексу України, підпункту в пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та податком на додану вартість.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.
Відповідно до статті 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ГУ ДФС в Одеській області оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про донарахування ТОВ "Прогрес-Тренд" грошових зобов`язань із ввізного мита та ПДВ стали документи, отримані від уповноважених органів Республіки Туреччина щодо відправлення товару "тканина".
З матеріалів справи встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту №2-17 від 18.07.2017, укладеного між ТОВ Прогрес-Тренд (Покупець) та Компанією Infort Trade LTD (Продавець), TOB Прогрес-Тренд виступало одержувачем товару тканина , що переміщувався у контейнері № ARKU8405264.
З метою митного оформлення товару ТОВ Прогрес-Тренд подало до Київської міської митниці ДФС відповідні товаросупровідні документи, та документи, що підтверджували митну вартість імпортованого товару, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2-17 від 18.07.2017, коносамент (Bill of lading) № ARKIST0000225768, CMR № 2016 від 22.09.2017, листи-розпорядження від відправника та продавця товару, рахунок-фактура (інвойс) № РТ-І/089/1 від 23.09.2017 на суму 5597 дол. США та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.
Митна вартість товарів за поданими митними деклараціями визначена за основним методом за ціною договору.
Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
На підставі виставленого Компанією Infort Trade LTD інвойсу № РТ-І/089/1 від 23.09.2017 ТОВ Прогрес-Тренд задекларувало вартість імпортованого товару за ціною договору на рівні 5597,00 дол. США.
В ході розгляду справи встановлено, що при митному оформленні позивачем товару, митним органом проводився фізичний огляд товарів, заявлених до митного оформлення та за наслідком такого огляду складено акт про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 23.09.2017 року, в якому визначено кількість вантажних місць товару, його вагу.
Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Слід зазначити, що підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що ТОВ Прогрес-Тренд за митною декларацією від 23.09.2017 року №UA100110/2017/106235 здійснено митне оформлення товару Трикотажне полоти: виготовлено з синтетичних волокон, поперечнов`язане, пофарбовано в різні кольори М-107 Вага нетто - 6305 кг, 2213 Вага нетто - 4313 кг, 89900 Вага нетто - 576кг. Торговельна марка - відсутня. Країна виробництва - TR,Туреччина Виробник -"Ucka Tekstil Veysel Karakose" за кодом згідно УКТЗЕД 6006329090 (ставка мита 8%). Фактурна вартість - 5597 дол. США, вага брутто - 12010 кг, вага нетто - 11194 кг кількість пакувальних місць 480.
Транспортування товару здійснювалося морським транспортом - назва судна YM INCREMENT у контейнері ARKU8405264. Умови поставки: CIF-Одеса.
Відповідно до МД від 23.09.2017 №UA100110/2017/106235, контракту від 18.07.2017№2-17, відповідно до якого продавцем товару є компанія INFORT TRAE LTD (Об`єднані Арабські Емірати), а покупцем та одержувачем є ТОВ Прогрес-Тренд .
Згідно коносаменту від 22.09.2017 № ARKIST0000225768 та інвойсу від 23.09.207 № РТ-І/089/1 відправником товару є Ucka Tekstil Veysel Karakose. (Туреччина)
У графі Notify Party (сторона, яку потрібно інформувати про прибуття вантажу) коносаменту від 22.09.2017 №ARKIST0000225768 зазначена фірму: YSM Tekstil Kristalovskaya (Одеса).
В свою чергу, з досліджених в ході перевірки контролюючим органом експортної митної декларації, отриманої відповідачем від Турецької Республіки №17343100ЕХ185429 від 11.09.2017 року та експортного інвойсу від 11.09.2017 року № 041849, встановлено, що відправником товару, вказаного у цих деклараціях є Ucka Tekstil Veysel Karakose (Туреччина), з яким позивачем не було укладено зовнішньоекономічний контракт.
Також встановлено, що відповідно до експортного інвойсу від 11.09.2017 №041849, вартість проданих товарів тканина , загальною вагою брутто - 12010, становить - 77 177,50 доларів США.
У графі 22 валюта та фактурна вартість вказаної експортної митної декларації зазначено фактурну вартість даних товарів, яка становить 77 177,50 доларів США.
В свою чергу, як встановлено з наданих позивачем документів, які подавались при митному оформленні товару, відправником товару на адресу ТОВ "Прогрес-Тренд" є компанія INFORT TRAE LTD згідно Договору поставки товару № 2-17 від 18.07.2017 року.
Таким чином, суб`єктний склад господарюючих суб`єктів, вказаних у митній декларації, яка подавалась позивачем при митному оформленні не відповідає відомостям декларації, отриманої від Турецької Республіки.
ТОВ Прогрес-Тренд стверджує, що не мало ділових зв`язків з компаніями Ucka Tekstile Veysel Karakose , YSM Tekstil , що відповідачем в ході судового розгляд не спростовано.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що одержувачем товару, що надійшов у контейнері №ARKU8405264 було саме ТОВ Прогрес-Тренд (а не YSM Tekstil ), що підтверджується листами від 18.09.2017 (а.с. 40, 41), відомості про які містяться в графі 44 МД, згідно яких відправник товару та продавець розпорядилися, що товар за ордерним коносаментом №ARKIST0000225768, який надійшов у контейнері № ARKU8405264, згідно контракту № 2-17 від 18.07.2017, належить позивачу.
В той же час, матеріали перевірки не містять доказів того, що подані до митного оформлення при імпорті документи є підробними чи одержаними незаконним шляхом, або містить неправдиві відомості.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про вжиття контролюючим органом заходів з метою перевірки юридичної особи YSM TEXTIL ( АДРЕСА_1 ) та встановлення/спростування фактів укладення цією компанією договору з Турецькою компанією Ucka Tekstil Veysel Karakose , виставлення до Компанії YSM TEXTIL фактури № 041849 від 11.09.2017, дійсності відправлення товару за експортною декларацією №17343100ЕХ185429 від 11.09.2017 на адресу YSM TEXTIL , чи можливо така поставка товарів планувалась, проте згодом була скасована та інших обставин, що могли вплинути на результати документальної перевірки.
Також слід зазначити, що подані відповідачем на підтвердження своїх доводів документи не містять офіційного перекладу з іноземної мови, а проведений аналіз товару, що поставлявся позивачем, із товаром, зазначеним в експортній декларації Турецької Республіки, свідчить про те, що контролюючий орган встановив лише часткове співпадіння позицій товару. Так, у наявних документах містяться, окрім неспівпадіння відправників/постачальників товару, також розбіжності у вазі товару, умов поставки товару.
Як встановлено з матеріалів справи, при митному оформленні товарів ТОВ "Прогрес-Тренд" контролюючим органом було здійснено огляд товару та встановлено, що в опломбованому контейнері № FRKU8405264 міститься товар за кодом УКТ ЗЕД 6006329090 (тоді як в турецьких документах товар має код 60019200), вагою 11 194 кг (тоді як в турецьких документах вага вказана на рівні 11 785 кг), виробництва Ucka Tekctile Veysel Karakose (тоді як в турецьких документах Horoz Tekstil Ticaret LTD , відправлений на адресу ТОВ Прогрес-Тренд (тоді як в турецьких документах YSM Tekctile ).
З огляду на викладене, висновок контролюючого органу про відповідність відомостей про найменування товару, їх вагу та кількість у поданій позивачем до митного оформлення МД та наданих Турецькою Республікою експортних деклараціях не відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно частини чотирнадцятої статті 354 Митного кодексу України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.
Контролюючий орган самостійно визначив митну вартість товару, що імпортувався позивачем, прийнявши за основу вартість ідентичних товарів, які зазначені в експортній декларації, надісланій Турецькою Республікою, однак, при цьому, жодних обґрунтувань щодо застосованого відповідачем методу визначення митної вартості товару акт перевірки не містить.
З огляду на викладене, висновки контролюючого органу про порушення позивачем положень митного та податкового законодавства є необґрунтованими та спростовуються наданими позивачем документами.
Враховуючи все вищевикладене, встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0043461410 та №00434814100 від 10.09.2019 року та наявність підстав для їх скасування.
Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2020 |
Оприлюднено | 28.12.2020 |
Номер документу | 93789832 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Бойко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні