Постанова

від 17.12.2020 по справі 540/1307/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/1307/20 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Херсон;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

02.09.2020 року;

Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Танасогло Т.М.

За участю: секретаря - Іщенка В.О.

представника позивача - Козечак О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сімге" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Сімге" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 08.04.2019 №UA504170/2019/000007/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови №UA 504170/2019/00269 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення товару позивачем надано всі матеріали, передбачені митним законодавством та які підтверджують його митну вартість за основним методом. Отже, для перевірки правильності її визначення у митного органу не виникло підстав для витребування додаткових документальних підтверджень заявленої митної вартості товару. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості не ґрунтується на законі, прийнято без достатніх правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 08.04.2019 № UA504170/2019/000007/1 про коригування митної вартості товарів. Визнав протиправним та скасував картку відмови від 08.04.2019 №UA504170/2019/00269 у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення товару позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а отже визначена позивачем митна вартість товарів відповідає вимогам митного законодавства. В свою чергу, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийнятих рішень щодо коригування митної вартості та відмови у митному оформленні товару, а відтак - про задоволення адміністративного позову та скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

В апеляційній скарзі Чорноморська митниця Держмитслужби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та помилково не враховано, що під час митного контролю товарів за митною декларацією, поданою позивачем, спрацював програмний комплекс автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), сформовані форми контролю щодо можливого заниження митної вартості товарів. Вказане зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів та витребувати у декларанта додаткові документи, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняти рішення про коригування митної вартості. З огляду на те, що за наданими до митного оформлення товару документами не можливо було підтвердити його митну вартість за ціною договору через їх неповноту, а додатково подані на вимогу митного органу матеріали не спростували сумніви контролюючого органу у заниженні митної вартості товару, відповідачем правомірно проведено коригування митної вартості товару згідно оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 27.03.2019 року між Приватним підприємством "Сімге"та Компанією UNIFARM GIDA SAN.IC VE DIS TIC.LTD STI (Туреччина) укладено контракт №28/03-19, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах СРТ- м. Херсон (відповідно Інкотермс-2010) поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, асортимент, ціна, кількість якої передбачена специфікаціями, підписаними обома сторонами та є невід`ємною частиною даного контракту на умовах Інкотермс в редакції 2010 року.

Відповідно до умов контракту та специфікації № 1 від 27.03.2019 позивач отримав від UNIFARM GIDA SAN.IC VE DIS TIC.LTD STI (Туреччина) саджанці волоського горіху сорту Чендлер у кількості 22000 штук за ціною 2,00 долари США за одиницю, на загальну суму 44000 доларів США.

08.04.2019 позивач через ТОВ Фірму "БРОКЕР СЕРВІС" подав митну декларацію №UA504170/2019/004639, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту, а саме - у сумі 1177823,06 грн. ( 44000 доларів США).

На підтвердження митної вартості товару декларант, разом з митною декларацією, надав наступні документи: пакувальний лист А-2019-03 від 27.03.2019; рахунок - фактура (інвойс) № 686725 від 27.03.2019; рахунок - фактура (інвойс) А-2019-03 від 27.03.2019; автотранспортна накладна без номера від 27.03.2019; сертифікат про походження товару форми А № С0801125 від 27.03.2019; акт про проведення огляду від 08.04.2019; специфікація № 1 від 27.03.2019; зовнішньоекономічний договір №28/03-19 від 27.03.2019; договір про надання послуг митного брокера від 16.11.2016 № 494; сертифікат країни-експортера, що засвідчує якість насіння та/або садивного матеріалу, або сертифікат ОЕСР, або документ, що засвідчує сортову відповідність № 2018.10458 від 31.12.2018; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами №3958147; акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки від 08.04.2019; копія митної декларації країни відправлення від 27.03.2019 № 19160100ЕХ024317.

У зв`язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митний орган направив електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості

На запит митного органу позивач додатково надав відповідачу лист-пояснення.

08.04.2019 митний орган відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що склав картку відмови №UA504170/2019/00269 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA504170/2019/000007/1, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості зазначено, метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв`язку з тим, що документи подані декларантом до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрат на страхування та транспортно-експедиційні витрати), надані документи містять розбіжності та неточності: - вага товару згідно акту про невідповідність від 08.04.2019 складає: 10135 кг, що не відповідає наданим пакувальному листу, рахунку, сертифікату походження та експортній декларації країни відправлення. Відсутні документи у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, використані декларантом відомості не підтверджено документально, надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Декларантом не надано в повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості. У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості ідентичних товарів метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст . 62 МКУ, метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст. 63 МКУ, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). За митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції - 10.77 USD кг (МД від 04.12.2018 № UA305210/2018/005751). Перелік додаткових документів, передбачених ст. 53 МКУ витребуваних митницею: 1. Виписку з бухгалтерської документації (щодо оплати складових митної вартості: витрат на страхування, витрат на транспортно-експедиційне обслуговування); 2. Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Митного кодексу України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 3, 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами ч. 2 цієї статті, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За змістом ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Разом з цим, відповідно до ст. 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

Водночас, апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; рахунок-фактуру; пакувальний лист; специфікацію; сертифікат про походження товару.

Колегія суддів враховує, що оформлення вказаних документів відповідає зовнішньоекономічному договору, а відповідно до приписів Контракту є супроводжувальними документами при відвантаженні товару.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до пунктів 2.1 та 2.3 Контракту № 28/03-19 від 27.03.2019 ціна на продукцію визначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту. Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 180 днів з моменту отримання товару на підставі рахунка-фактури.

Фактична оплата товару протягом визначеного Контрактом строку підтверджена позивачем під час апеляційного розгляду.

При цьому, згідно специфікації № 1 до вказаного контракту вартість 22000 штук саджанців волоського горіху сорту Чендлер становить 44000 доларів США, тобто 2 долари США за один саджанець.

Отже, за даних умов ціна товару обрахована за одиницю товару, а не на вагу, а відтак посилання відповідача на різницю у вазі садженців фактичної та вказаної у пакувальному листі, як на підставу для коригування ситної вартості, є необґрунтованими.

Крім того, згідно вказаної специфікації до контракту № 28/03-19 від 27.03.2019 сторонами визначено умови поставки СРТ - Херсон.

Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 (далі - Інкотермс 2010), які вводяться в дію МТП з 01.01.2011.

Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000 (лист Державної митної служби України від 29.12.2010 № 11/2-10.16/17217-ЕП).

Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін СРТ (CARRIAGE PAID TO "фрахт/перевезення оплачено до ...") означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

За договором продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям. Продавець не має зобов`язань зі страхування (стаття А.3).

Продавець зобов`язаний за власний рахунок надати покупцю, якщо так прийнято, звичайний(-і) транспортний(-і) документ(-и) відповідного транспорту, щодо якого укладено договір перевезення у відповідності зі статтею А.3 (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ внутрішнього водного транспорту, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення).

Згідно матеріалів справи, до митного оформлення позивачем подано документи, що містили відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - пакувальний лист А-2019-03 від 27.03.2019; зовнішньоекономічний договір № 28/03-19 від 27.03.2019 зі специфікацією № 1 від 27.03.2019; рахунок-фактура А-2019-03 від 27.03.2019; автотранспортна накладна без номера від 27.03.2019; копія митної декларації країни відправлення 19160100ЕХ024317 від 27.03.2019.

Згідно п. 5.1 контракту від 27.03.2019 № 28/03-19 продавець під час відвантаження має надати покупцю необхідні відвантажні документи: рахунок-фактуру, скріплену печаткою продавця; сертифікат походження; СМR; та/чи інші документи за згодою сторін.

Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу, про витрати на транспортно-експедиційне обслуговування.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, вказана ціна товару з урахуванням умов поставки СРТ-Херсон.

Таким чином, є помилковими твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Судом першої інстанції правильно визнано необґрунтованими твердження відповідача під час коригування митної вартості товару і посилання на ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації (щодо оплати складових митної вартості: витрат на страхування, витрат на транспортно-експедиційне обслуговування); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, оскільки такі документи згідно з ч. 2 ст. 53 МК України не є обов`язковими.

Враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, і ці обставини не підтверджені належними доказами, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже, сумніви митниці у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, є непідтвердженими, а за наданими до митного органу документами можливо було встановити ціну імпортованого товару.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товару слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також, відповідачем необґрунтовано використання декларації №UA305210/2018/005751 від 04.12.2018 у порівнянні з даними, наведеними позивачем. За цією митною декларацією не наведено ні походження товару, ні умови поставки товару, ні вік саджанців, ні їх сорт, кількість, що впливає на митну вартість товарів.

Посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації супутніми угоді документами. Відповідні умови контракту належним чином узгоджені між сторонами, тобто випливають із господарської діяльності позивача та його контрагента.

Самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов`язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.

У зв`язку із чим, не обґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товарів були неповними, не конкретизовані. Митним органом не зазначено, які витрати як складові митної вартості товарів не підтверджені або не включені.

З огляду на те, що митницею належним чином не обґрунтовано, в чому полягає розбіжність у поданих документах та як це впливає на числові значення показників митної вартості або яких відомостей не містять ці документи та які саме документи необхідно надати для їх підтвердження тощо, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що неподання позивачем всіх додатково витребуваних митницею документів не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

У зв`язку із цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару та відмови у його митному оформленні в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оспорюваних рішень митниці.

Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

Т.М. Танасогло