Рішення

від 06.08.2007 по справі 10/122пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

06.08.07 р.                                                                              

Справа № 10/122пд                              

Господарський суд Донецької області

у складі:      головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання -

Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                           від позивача -

Лядова І. І. - керівник;         

                           від відповідача  -  ОСОБА_1

- свідоцтво;

                          від посадової  особи - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому

засіданні суду справу 

за позовною заявою

Житлово-будівельного кооперативу „Світоч” м. Маріуполь                 

до відповідача - суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 м. Маріуполь ,

про спонукання до укладення

договору, -          

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся

позивач - Житлово-будівельний кооператив „Світоч”  м. Маріуполь, з позовом до відповідача -

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Маріуполь, про спонукання до

укладення договору про встановлення земельного сервітуту з користування

земельною ділянкою для проходу   до

магазину „Роксолана”.

           В обґрунтування своїх позовних вимог

позивач посилається на рішення Маріупольської міської ради №5/6-824 від

31.10.2006р., висновок №754 від 16.12.2005р., лист №2006/3875 від 10.10.2006р.,

відмову відповідача укласти  договору про

встановлення земельного сервітуту з користування земельною ділянкою для

проходу  до  магазину „Роксолана”.

Відповідач  у судовому засіданні та відзиві позов не

визнав, посилався на відсутність у позивача повноважень на укладення сервітуту,

договір купівлі-продажу від 04.03.2002р. квартири 40 у буд.109 по вул.

Будівельників м. Маріуполь, рішення виконавчого комітету Маріупольської міської

ради №285/13 від 19.06.2002р. про виведення зазначеної квартири з житлового

фонду.

Відповідно до ст. 30 ГПК України

суд залучив до участі у справі посадову особу Міського управління земельних

ресурсів  м. Маріуполь ( м. Маріуполь,

вул. Метрополітська, 4) для надання пояснень з питань, що виникають під час

розгляду справи.

Посадова  особа в судовому  засідання 

06.06.2007 р. надала  усні  пояснення, 

що   рішенням Маріупольської

міської ради затверджений  проект  землевіводу 

позивачу,  але  договір 

оренди  не  укладений. З 

відповідачем  будь-яких  договорів 

на  укладання  земельною 

ділянкою  не  укладалось, 

пояснив,  що  віповідач 

сплачує  податок  на 

земельну  ділянку.

          Розглянув матеріали справи, додатково

представлені документи, заслухав пояснення учасників процесу, оцінив  докази за своїм внутрішнім переконанням, суд

вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Підставою  звернення 

позивача  до  суду, 

стали  ті  обставини, 

що   будинок № 109 по  пр.Будівельників у м.Маріуполі  належить 

та  обслуговується  Житлово-будівельним  кооперативом 

“Світоч”.

            Як 

убачається  з  свідоцтва 

про  право  власності, 

відповідач  по  справі, СПД 

ОСОБА_1,   набув  право 

власності  на  приміщення 

загальною  площею 60,5  кв.м, 

яке  знаходиться  в багатоквартирному  жилому 

будинку  АДРЕСА_1.

           Позивач  вважає, 

що,  оскільки  відповідач 

є  власником  частки 

не житлового  приміщення  багатоквартирного  будинку 

№ 109,  він  повинен 

укласти  договір  на 

обслуговування  земельної  ділянки 

шляхом  укладання  земельного 

сервітуту.

            Приймаючи  рішення, 

суд  враховує  наступне.

Статтею 41 Земельного кодексу України

передбачено, що житлово-будівельним (житловим) кооперативам за рішенням органів

виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для

житлового будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду

у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної

документації. Житлово-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у

власність за цивільно-правовими угодами.

Згідно висновку № 754 від

16.12.2005р. Маріупольського міського управління земельних ресурсів, позивачу

було надано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,3188га за

умови отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної

документації в Донецькому обласному головному управлінні земельних ресурсів та

укладення сервітутів з СПД ОСОБА_1 тощо.

          Матеріалами справи встановлено, що,

відповідно до рішення Маріупольської міської ради № 5/6-824 від 31.10.2006р.

було  затверджено проект землеустрою по

відводу у власність позивачу 

земельної  ділянки  загальною площею 0,3188  га для функціонування житлового будинку по

АДРЕСА_1.

         Крім 

того,  позивач  під 

час  розгляду  справи, 

надав  до  суду 

копію  Державного  акту 

на  право  користування 

на  земельну  ділянку 

загальною  площею 0,3188 га,  яка 

розташован  по АДРЕСА_1,  виданий   

Маріупольським  міським  управлінням 

земельних  ресурсів 21.05.2007 р.

         Отже, на час розгляду справи,

позивач   є   законним 

користувачем  земельної  ділянки загальною площею 0,3188га ,  відведеної 

йому  для  функціонування  житлового 

будинку по АДРЕСА_1.

         Згідно свідоцтва про право власності

на нерухоме майно №313563 від 26.01.2004р. відповідач є власником приміщення

загальною площею 60,5кв.м. по АДРЕСА_1, яке рішенням  виконавчого комітету Маріупольської міської

ради №285/13 від 19.06.2002р. виведено з житлового фонду,  але не 

користується  земельною  ділянкою 

на  праві  Державного 

акту  або  договору 

оренди,  в  той 

же  час  сплачує 

земельний  податок за  розрахунками 

оцінки  земельної  ділянки.

         Відмовляючи  у 

задоволенні  позовних вимог,  суд 

виходить  з  наступного.

        Як вбачається з матеріалів справи,   позивач 

не  надав  доказів 

того,  що  відповідач  

використовує  земельну  ділянку  

підставі  права  власності 

або  оренди.

        Посилання його на довідку № 74В/02 від

17.10.2002р. судом до уваги не приймаються, оскільки,  вказаний 

документ  не  відповідає 

положенням  статті  116 

Земельного  кодексу  України, 

якими  визначено,  що   

набуття  права  на 

землю  громадянами  та 

юридичними  особами  здійснюється 

шляхом  передачі  земельних 

ділянок  у  власність 

або  надання  їх 

у  користування.

        Отже, на час розгляду справи,  відповідач не є законним користувачем

(власником) земельної ділянки по пр. Будівельників, 109 (Ж-2) в м. Маріуполі

загальною площею 14,78кв.м.

         Відповідно до положень ст. 98

Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або

землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне

користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Частиною 2 статті  100 Земельного кодексу України встановлено,

що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає

його встановлення, та власником (користувачем) земельної ділянки.

З аналізу вищевказаних норм можна

зробити висновок, що земельні сервітути укладаються виключно між власниками

(землекористувачами) з одного боку та власником (користувачем) - з іншого боку.

Доказів того, що відповідач на час розгляду справи є власником

(користувачем)  земельної ділянки, що

надає позивачу право вимагати укладення договору на встановлення сервітуту, до

суду надано не було.

З огляду на зазначені обставини,

суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають

задоволенню.

Відповідно до ст.43 Господарського

процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.  

Відповідно до вимог ст.33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивачем не було надано   до 

суду  інших  обґрунтувань позовних  вимог та додаткових документів.

Судові витрати підлягають

віднесенню на позивача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу

України.

          На підставі статей 41, 98, 100

Земельного кодексу України, керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84,

85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И  В  :

           Відмовити у задоволенні позовних

вимог Житлово-будівельного кооперативу „Світоч”           м. Маріуполь до відповідача -

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Маріуполь, про спонукання до

укладення договору про встановлення земельного сервітуту з користування

земельною ділянкою для проходу к магазину „Роксолана”.

           У судовому засіданні за згодою

сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

           Повний текст рішення підписано

13.08.2007р.

Суддя                                                                                                       

Пом.

с: Давидовська Т.В.

Надруковано

4 прим.:

1

прим. -позивачу;

1

прим. -відповідачу;

1

прим. -посадовій особі;

1

прим. -у справу.