Постанова

від 23.12.2020 по справі 620/232/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/232/20 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Бабенка К.А., Собківа Я.М.,

секретаря Ткаченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РБТ до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю РБТ (далі - позивач, ТОВ РБТ ) звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про зобов`язання списати податковий борг.

Позовні вимоги мотивує тим, що податковий борг виник, починаючи з 2014-2015 років, не стягнутий в межах 1095 днів з моменту виникнення, а тому вважається безнадійним та має бути списаний.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та не дослідження всіх обставин у справі, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у період з вересня 2015 року по грудень 2019 року позивач перебував у процесі ліквідації. До того ж, списання безнадійної заборгованості є виключними повноваження податкового органа.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що ТОВ РБТ зареєстроване 18 січня 2011 року та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області.

Згідно даних інтегрованих карток платника, що ведуться органами ДПС, ТОВ РБТ має заборгованість по платежах до бюджету, а саме:

- по податку на додану вартість (14060100) заборгованість у сумі 194384,63 грн. виникла з 20 березня 2014 року внаслідок несплати донарахованих штрафних санкцій за актами перевірок, згідно податкових повідомлень-рішень та самостійно визначених податкових зобов`язань;

- по орендній платі з юридичних осіб (18010600) заборгованість у сумі 55347,85 грн. виникла з 30 травня 2014 року внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов`язань;

- по земельному податку з юридичних осіб (18010500) заборгованість у сумі 7543,60 грн. виникла з 30 січня 2015 року внаслідок несплати донарахованих штрафних санкцій за актами перевірок, згідно податкових повідомлень-рішень та самостійно визначених податкових зобов`язань;

- по екологічному податку (19010100) заборгованість у сумі 1004,44 грн. виникла з 11 вересня 2014 року внаслідок несплати донарахованих штрафних санкцій за актами перевірок, згідно податкових повідомлень-рішень.

Позивач стверджує, що оскільки податковий борг підприємства виник у період з 2014-2015 роки, не стягнутий в межах 1095 днів з моменту виникнення, а тому вважається безнадійним та має бути списаний відповідачем, що і зумовило його звернення до суду з відповідним позовом.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин (далі - ПК України).

Відповідно до положень статті 19 ПК України до функцій контролюючих органів відносить забезпечення ведення обліку податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.29 пункта 20.1 статті 20 ПК України закріплено право контролюючих органів приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

З метою реалізації цієї функції наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422), який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

За визначеннями, наведеними у пункті 2 розділа І цього Порядка, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Згідно з пунктами 3-6 того ж розділа оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

Підпунктом 1 глави 1 розділа ІІ Порядка передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до пункта 1 глави 1 розділа ІІІ Порядка для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Виходячи з аналіза наведених вище положень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у платника податків правового інтересу, щоб дані його інтегрованої картки відповідали показникам його податкової звітності та відображали реальний стан розрахунків з бюджетом.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14 липня 2020 року справі №826/4423/17 та від 06 серпня 2020 року у справі №805/834/16-а.

Як установлено судом та проти чого не заперечує відповідач, сума заборгованості, яка обліковується за позивачем по податку на додану вартість у розмірі 194384,63 грн. виникла з 20 березня 2014 року внаслідок несплати донарахованих штрафних санкцій за актами перевірок, згідно податкових повідомлень-рішень та самостійно визначених податкових зобов`язань; по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 55347,85 грн. виникла з 30 травня 2014 року внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов`язань; по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 7543,60 грн. виникла з 30 січня 2015 року внаслідок несплати донарахованих штрафних санкцій за актами перевірок, згідно податкових повідомлень-рішень та самостійно визначених податкових зобов`язань; по екологічному податку у розмірі 1004,44 грн. виникла з 11 вересня 2014 року внаслідок несплати донарахованих штрафних санкцій за актами перевірок, згідно податкових повідомлень-рішень.

28 вересня 2015 року учасником ТОВ РБТ прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації.

16 жовтня 2015 року товариством до контролюючого органа подано заяву про ліквідацію платника податків форми №8-ОПП.

Відповідно до положень ПК України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказа від 22 квітня 2014 року №462, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за №503/25280), затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок №1588).

Згідно пункта 1.2 розділа І цього Порядка ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Розділом ХІ Порядка №1588 врегульовано порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах.

Згідно пункта 11.1 цього розділа платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку про його ліквідацію або реорганізацію протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі).

Пунктом 11.6 передбачено, що при проведенні заходів, пов`язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Положеннями частини 5 статті 105 Цивільного кодексу України закріплено, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

У визначені законодавством строки відповідач будь-яких заяв щодо погашення заборгованості по податками і зборам позивачу не подавав.

Як зазначено вище, підпунктом 20.1.29 пункта 20.1 статті 20 ПК України закріплено, що контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Тим часом пункт 101.1 статті 101 ПК України закріплює, що безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, підлягає списанню.

Відповідно до підпункта 101.2.3 пункта 101.2 цієї правової норми під терміном безнадійний розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Згідно пункта 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно пункта 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На реалізацію наведеної бланкетної норми наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 577).

У пункті 2.1 цього Порядка зазначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункта 3.1 Порядка № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Згідно пункта 3.2 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункта 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Приписами пунктів 4.3 - 4.5 Порядка № 577 закріплено, що у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заборгованість позивача з податка на додану вартість в сумі 194384,63 грн., з орендної плати з юридичних осіб в сумі 55347,85 грн., із земельного податка з юридичних осіб в сумі 7543,60 грн., з екологічного податка в сумі 1004,44 грн., визначається як безнадійний податковий борг, оскільки позивач добровільно не сплатив самостійно визначені податкові зобов`язання та нараховані податковим органом суми, а самим податковим органом протягом 1095 днів не вживались заходи щодо примусового стягнення зазначеного податкового боргу. Тобто, податковий борг у відповідності до положень ПК України визнається безнадійним, а тому мав бути списаний відповідачем автоматично.

Твердження відповідача про те, що списання податкового борга, згідно приписів підпункта 20.1.29 пункта 20.1 статті 20 ПК України є правом, а не обов`язком контролюючого органа, колегія суддів уважає помилковим, оскільки зазначеною правовою нормою закріплено юрисдикційну належність повноваження по списанню податкового борга. До того ж, наведеними вище нормами закріплено обов`язок контролюючого органа по належному обліку зобов`язань платників податків, що передбачає, у тому числі, і списання безнадійного податкового борга.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді К.А. Бабенко

Я.М. Собків