Постанова

від 23.12.2020 по справі 640/12893/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12893/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Ткаченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Регул-19 до Київського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови та розрахунку, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Регул-19 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Регул-19 (далі - позивач, ТОВ Регул-19 ) звернулось у суд з позовом до Київського міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафа від 29 квітня 2020 року та розрахунка плати за проїзд великих та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Позовні вимоги мотивує тим, що із акта неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг. Також наголошує, що транспортний засіб був навантажений сипучим вантажем, у зв`язку з чим він не міг бути розподілений рівномірно через специфіку його транспортування та не може бути сталим по навантаженню на осі транспортного засобу. До того ж, після проходження габаритно-вагового контролю не затримувався, а продовжив подальший рух.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунка плати за проїзд великих та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування закрито. Рішенням суду від 15 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для прави, недоведення обставин, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що повідомлення про розгляд справи про притягнення його до відповідальності не отримав завчасно, що позбавило його можливості бути присутнім під час відповідного розгляду. Також зазначає, що відповідачем не доведено факт використання вимірювального засобу, документи на який надано суду, оскільки чек, виданий за результатами зважування, не містить будь-яких реквізитів такого обладнання. Акцентує увагу на тому, що акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складений із порушенням, оскільки інформація зазначена в ньому не вірно або взагалі не зазначена.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що відсутність методики зважування сипучих вантажів не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Наголошує, що зважування проведено на повіреному належним чином засобі, а відсутність інформації про такий засіб в акті та довідці обумовлена затвердженою нормативно-правовими актами їх формою, яка не передбачає наявності такої інформації. Акцентує увагу, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких цінностей. Також зазначає, що про розгляд справи позивача було повідомлено завчасно, а тому він мав можливість подати свої пояснення та заперечення до винесення спірної постанови.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області 16 березня 2020 року проведено рейдову перевірку транспортного засобу Renault моделі Premium 450 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який експлуатується для здійснення перевезення вантажів, за наслідками габаритно-вагового контролю якого було складено акт №034159 від 16 березня 2020 року.

У наведеному акті та довідці №030623 про результати здійснення габаритно-вагового контролю зафіксовано, що під час надання послуг перевезення кукурудзи встановлено перевищення вагових обмежень: повна маса 40,3 т при допустимих 40,0 т; навантаження на вісь 6,58 т при допустимих 11,0 т, навантаження на вісь 9,9 т при нормі 11т; навантаження на строєну вісь - 24,02 т (8,02+8,14+7,86) при нормативно допустимому - 22 т.

Про наведені вище результати габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування №28216 від 16 березня 2020 року, час зважування 16:43.

Також складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки автомобіля марки Renault моделі Premium 450 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 16 березня 2020 №1470, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 80,80 євро.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем 29 квітня 2020 року прийнято постанову №195433 про застосування до перевізника ТОВ Регул-19 адміністративно-господарського штрафа в розмірі 8500,00 грн. на підставі абзаца 14 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Уважаючи постанову протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажа без відповідного дозволу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08 вересня 2005 року № 2862-IV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 2862-IV), рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункта 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінета Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до підпункта 4 пункта 2 Порядка здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 цього Порядка габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено положеннями Порядка здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Пунктом 2 цього Порядка закріплено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункта 4 Порядка №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно пукнта 15 Порядка №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Законом України №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункта 16 Порядка № 1567 під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Пункт 21 Порядка № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до підпунктів 4-8 пункта 4 Порядка взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю; реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Як установлено судом та підтверджується наявними у справі доказами, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Renault моделі Premium 450 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 під час рейдової перевірки встановлено, що його повна маса становить 40,3 т при допустимих 40,0 т, а навантаження на строєну вісь - 24,02 т (8,02+8,14+7,86) при нормативно допустимому - 22 т.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що 16 березня 2020 року належний позивачу транспортний засіб рухався автомобільними дорогами з перевищенням встановлених вагових обмежень, при цьому у водія даного транспортного засобу був відсутній дозвіл, який дає право на рух вказаним автомобілем.

Відповідно до абзаца 14 частини 1 статті 60 Закону України №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посилання позивача на відсутність методики зважування транспортних засобів, що здійснюють перевезення сипучих вантажів, колегія суддів до уваги не приймає. Оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України №3353-ХІІ, статті 33 Закону України № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, відтак відповідачем правомірно встановлено факт порушення вимог вагових обмежень.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме пункт 19 Порядка №879 постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 викладено у новій редакції, без визначення необхідності застосування спеціальної методики.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2018 року у справі №820/1420/17.

Також колегія суддів не приймає до уваги ствердження позивача про несвоєчасне його повідомлення про розгляд справи про порушення.

Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядка №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що розгляд справи без участі особи суб`єкта господарювання можливий за умови повідомлення останнього.

Як убачається із матеріалів справи, повідомлення про призначення розгляду справи направлено на адресу позивача завчасно. Судом не встановлено, що розгляд справи за його відсутності призвів до безпідставного притягнення до відповідальності.

Також, на переконання колегії суддів, не спростовує правомірність накладення на позивача штрафа і відсутність певної інформації у акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, оскільки така інформація не має наслідком спростування допущеного позивачем порушення.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Регул-19 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька