Постанова

від 23.12.2020 по справі 640/13756/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13756/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві (правонаступника Головного управління ДФС у м.Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства Національний центр ділового та культурного співробітництва Український дім до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Головного управління ДФС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року №0323321209, податкову вимогу від 11 травня 2019 року №161781-17, рішення про опис майна у податкову заставу від 11 травня 2019 року №161781-17.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ГУ ДПС у м.Києві (правонаступник ГУ ДФС у м.Києві) подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняте нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскільки позивач є користувачем земельної ділянки у м.Києві по вул.Хрещатик 2 з кадастровим номером 8000000000:82:011:0002, на підставі нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки контролюючим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення про нарахування земельного податку та застосування штрафних санкцій і в подальшому винесено податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив, що при розрахунку розміру земельного податку позивача підлягає застосуванню пільга, яка становить 75%, що застосовується до державних підприємств, яким надано статус національних та які здійснюють діяльність із організації конгресів і торгівельних виставок, до яких належить позивач, при цьому позивач не є орендарем земельної ділянки по вул.Хрещатик 2 у Шевченківському районі м.Києва.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наданих у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Апелянтом заявлено клопотання про заміну первісного відповідача ГУ ДФС у м.Києві на ГУ ДПС у м.Києві, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано ГУ ДФС у м.Києві.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Наведене клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом заміни відповідача ГУ ДФС у м.Києві його правонаступником ГУ ДПС у м.Києві та після такої заміни усі дії, вчинені в адміністративному процесі до його вступу, обов`язкові для ГУ ДПС у м.Києві в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для ГУ ДФС у м.Києві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21 березня 2019 року посадовою особою Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2019 рік платника земельного податку - ДП Національний центр ділового та культурного співробітництва Український дім , за результатами якої складено акт від 21 березня 2019 року № 94/26-15-12-09-19/34299989 (а.с.22-26), в якому зафіксовано, що розмір податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за 2019 рік, визначений ДП Національний центр ділового та культурного співробітництва Український дім в звітній податковій декларації від 04 лютого 2019 року за № 9011044447, занижений на 261332,26 грн. Заниження податкового зобов`язання по земельному податку за 2019 рік обумовлено невиконанням вимог п.274.1 ст.274 ПК України, п.5.1 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві .

Вказані висновки перевірки ґрунтуються на тому, що згідно довідки Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради від 18 серпня 2015 року № Ю-45693/2018 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Хрещатик, 2, з кадастровим номером 8000000000:82:011:0002, площею 14260 м.кв. становить 316766373,40 грн. Відтак, сума податкового зобов`язання з земельного податку за січень 2019 року повинна складати 263971,98 грн, що становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Поряд з цим, позивачем задекларовано суму податкового зобов`язання в розмірі 2639,72 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем були подані до контролюючого органу заперечення від 12 квітня 2019 року №1/139 (а.с.27-29), яке листом від 23.04.2019 №77132/10/26-15-12-09-18 (а.с.36-37) залишено без розгляду.

На підставі вказаного акту перевірки, 16 квітня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0323321209, яким збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку на 326665,33 грн, у тому числі: 261332,26 грн - за податковим зобов`язанням та 65333,07 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.31).

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку (а.с.38-39) рішенням ДФС України від 18.06.2019 №27705/6/99-99-11-06-01-25 (а.с.47-49) скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

11 травня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві сформовано податкову вимогу №161781-17 на суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 335789,76 грн. (а.с.41) та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 161781-17 (а.с.42).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, податковою вимогою та рішенням про опис майна в податкову заставу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про невідповідність висновків акту перевірки дійсним обставинам справи, оскільки сума податкового зобов`язання з земельного податку у січні 2019 року повинна становити 65992,99 грн. та визначений ДП Національний центр ділового та культурного співробітництва Український дім в звітній податковій декларації від 04 лютого 2019 року за № 9011044447, за січень 2019 року розмір податкового зобов`язання занижений на 63353,27 грн, а не на 261332,26 грн, як вважає відповідач, при цьому, з огляду на оскарження податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року №0323321209, визначена ним сума податкового зобов`язання не є узгодженою, що свідчить про відсутність підстав для формування податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

За наслідком перегляду рішення суду в апеляційному порядку, в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Пунктом 270.1 ст.270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Рішенням Х сесії VI скликання Київської міської ради від 25 грудня 2012 року №735/9019 надано Державному підприємству Національний центр ділового та культурного співробітництва Український дім в постійне користування земельну ділянку площею 1,4260 га для експлуатації та обслуговування будівлі ДП Український дім на вул. Хрещатик, 2 у Шевченківському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.20).

Отже, позивач є платником земельного податку, відповідно, земельна ділянка площею 1,4260 га на вул. Хрещатик, 2 у Шевченківському районі м. Києва, - є об`єктом оподаткування вказаним податком.

Підпунктом 271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.284.1 ст.284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Пунктом 5.1 Положення про плату за землю в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що ставки податку за земельні ділянки для фізичних та юридичних осіб, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються залежно від цільового призначення землі у відсотках від їх нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці №1 цього Положення.

Зі змісту довідки Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2018 року № Ю-45693/2018 (а.с.50) вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні позивача, є 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:011:0002 складає 316766373,42 грн.

Отже, основний розмір земельного податку розраховується наступним чином - 316766373,42 грн х 1% = 3167663,73 грн.

Відповідно до таблиці №1 додатку 3 до Положення про плату за землю в місті Києві ставка земельного податку для земельних ділянок з цільовим призначенням 03.10 становить 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з п.7.2 Положення про плату за землю в місті Києві крім випадків, передбачених пунктом 7.1 цього Положення, пільги із сплати податку за земельні ділянки для юридичних осіб встановлюються відповідно до таблиці №2 цього Положення.

Таблицею №2 додатку 3 до Положення про плату за землю в місті Києві передбачено, що для державних підприємств , організацій, установ та закладів, яким указом Президента України надано статус національних та які здійснюють діяльність із організації конгресів і торговельних виставок , розмір пільги (відсотків суми податкового зобов`язання за рік) становить 75 відсотків.

З матеріалів справи вбачається, що Указом Президента України від 08 лютого 2010 року № 142/2010 Про надання Центру ділового та культурного співробітництва Український дім статусу національного за вагомий внесок центру ділового та культурного співробітництва Український дім у популяризацію національної культурної спадщини та сучасного мистецтва, розвиток культурного і суспільного життя, а також з метою сприяння дальшому розвитку центру надано Центру ділового та культурного співробітництва "Український дім" статус національного і надалі іменовано останній - Національний центр ділового та культурного співробітництва Український дім (а.с.51).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача за КВЕД є 82.30: Організація конгресів і торговельних виставок (а.с.17).

Таким чином, на позивача поширюється пільга зі сплати земельного податку, встановлена таблицею № 2 додатку 3 до Положення про плату за землю в місті Києві, у розмірі 75 % суми податкового зобов`язання за рік, однак наведена обставина не була встановлена контролюючим органом під час визначення суми податкового зобов`язання позивача з земельного податку за січень 2019 року.

Під час процедури адміністративного оскарження контролюючим органом також проігноровано доводи позивача в частині наявності у останнього відповідної пільги, відповідно до якої розмір суми податкового зобов`язання з земельного податку на 2019 рік становить 2375747,79 грн (75 % х 3167663,73 грн.).

У відповіді на відзив позивач визнає, що у звітній податковій декларації від 04 лютого 2019 року за № 9011044447 останнім невірно обраховано суму податкового зобов`язання з земельного податку.

Так, позивачем задекларовано розмір земельного податку за січень 2019 року в розмірі 2639,72 грн.

За змістом пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Враховуючи викладене, сума податкового зобов`язання з земельного податку у січні 2019 року фактично становить 65992,99 грн (2375747,79 грн/12), що свідчить про заниження позивачем суми земельного податку за січень 2019 року на 63353,27 грн, а не на 261332,26 грн, як помилково встановлено відповідачем.

Наведене свідчить про помилковість висновків контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов`язання з земельного податку за період січень 2019 року на суму 261332,26 грн., внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року №0323321209 не може вважатись законним та обґрунтованим, таким, що прийнято з урахуванням всіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Пункту 56.15 ст.56 ПК України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до положень пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

З аналізу наведених норм вбачається, що передумовою для прийняття вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу - є наявність у платника податку суми узгодженого податкового зобов`язання, що набуло статусу податкового боргу.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року №0323321209, яким визначено грошове зобов`язання з земельного податку було оскаржено позивачем як в адміністративному так і в судовому порядку, і на момент винесення оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу визначені позивачу грошові зобов`язання з земельного податку є неузгодженими, колегія суддів доходить висновку про відсутність у відповідача підстав для винесення 11.05.2019 оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, враховуючи, що рішення ДФС України за наслідками розгляду скарги позивача було прийнято лише 18.06.2019.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2019 року №0323321209, податкової вимоги від 11 травня 2019 року №161781-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 11 травня 2019 року №161781-17.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Замінити відповідача Головне управління ДФС у м.Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м.Києві.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві (правонаступника Головного управління ДФС у м.Києві) - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 23 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма