Постанова

від 24.12.2020 по справі 380/1777/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 рокуСправа № 380/1777/20 пров. № А/857/11155/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Большакової О.О., Курильця А.Р.,

при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від5 серпня 2020 року (суддя Костецький Н.В., м.Львів, повний текст складено 5 серпня 2020 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-Буд до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-Буд (далі - ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Головне управління) та Державної податкової служби України (далі - ДПС) в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія, ЄРПН, Реєстр відповідно) про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 02.04.2018№№625763/39733282, 625788/39733282, 625805/39733282 (далі - Рішення №№625763/39733282, 625788/39733282, 625805/39733282 відповідно);

зобов`язати ДПС зареєструвати податкові накладні від 12.07.2017 №23 (далі - ПН №23), 13.09.2017 №26 (далі - ПН №26), 31.10.2017 №75 (далі - ПН №75).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржило Головне управління, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги вказує, що позивачем не надано копій документів, достатніх для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації ПН в Реєстрі. Зокрема, після зупинення реєстрації ПН, позивачем не було надано повного пакету документів, передбаченого вимогами пункту 14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117). За сукупністю наведених обставин, вважає, що Рішення є правомірними і обґрунтованими. Крім того, звертає увагу, що позовна заява ТОВ подана з пропуском шестимісячного строку. Зазначає, що оскаржувані Рішення не є рішеннями про нарахування грошового зобов`язання в розумінні статті 102 та пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК), яким встановлюється право та строки оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної на яке в силу наведеного застосовується шестимісячний строк звернення до суду.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи надавались разом із повідомленням, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови ТОВ у реєстрації ПН №№23, 26, 73, що відповідно має наслідком зобов`язання суб`єкта владних повноважень зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ з 07.04.2015 перебуває на обліку у відповідача, як платник податків, основний вид діяльності КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт (т.1 а.с.210-212).

10.07.2015 між ТОВ та Товариством з обмеженою відповідальністю Камерія (далі - ТОВ-1) укладений договір купівлі-продажу №100715 (далі - Договір №100715). Відповідно до пункту 1.1. Договору, продавець зобов`язується передати належний йому товар (цемент ПЦ ІІ/АШ-500 навал) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (т.1 а.с.28).

Здійснення господарських операцій позивач оформив ПН №23, яку надіслав для реєстрації в ЄРПН (т.1 а.с.16).

Згідно з отриманою квитанцією №1 ПН №23 прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК. ПН №23 відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі - Критерії, Наказ відповідно). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 2523. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (т.1 а.с.16 зворот).

Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, позивач направив до контролюючого органу повідомлення від 30.03.2018 №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено та копії документів: Договір №100715; договір на поставку цементу №МИК_ЗА_15_06 від 04.06.2015; видаткова накладна від 08.06.2017№1040036554, №10400037508; товарно-транспортна накладна від 08.06.2017 №0080415836, №0080415837, №0080415838. №0080415839, №0080427829; видаткова накладна від 12.07.2017 №РН-0000620, №РН-0000621, №РН-0000622, №РН-0000623, №РН-0000624; товарно-транспортна накладна від 12.07.2017 №620, №621, №622, №623, №624; договір суборенди автомобіля від 01.06.2017; договір суборенди автомобіля від 01.06.2017; договір суборенди автомобіля від 01.06.2017; повідомлення про прийняття працівника на роботу від 31.05.2017; картка рахунку: 361 від 01.07.2017.

Відповідно до Рішення №625763/39733282 в реєстрації ПН №23 в ЄРПН відмовлено, з підстав ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (т.1 а.с.23).

30.06.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальність Шляховик-97 укладений договір купівлі-продажу №3006-17/3 (далі - Договір №3006-17/3). Відповідно до пункту 1.1. Договору, постачальник на умовах цього договору зобов`язується передати у власність покупцеві цемент (товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати вартість вказаного товару на умовах договору (т.1 а.с.75-79).

Здійснення господарських операцій позивач оформив ПН №26 (т.1 а.с.18).

Згідно з отриманою квитанцією ПН №26 прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК. Податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 2523. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (т.1 а.с.18 зворот).

Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, позивач направив до контролюючого органу повідомлення від 30.03.2018 №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено та копії документів: від 30.06.2017 Договір №3006-17/3; видаткова накладна від 13.09.2017 №1040042852; товарно-транспортна накладна від 13.09.2017 №0080489162, №0080489163; видаткова накладна від 13.09.2017 №РН-0000868, №РН-0000867; товарно-транспортна накладна від 13,09.2017 №867, №868; картка рахунку: від 01.09.2017361; повідомлення про прийняття працівника на роботу від 31.05.2017: договір суборенди автомобіля від 01.06.2017; договір суборенди автомобіля від 01.06.2017; банківська виписка від 19.09.2017.

Відповідно до Рішення №625788/39733282 в реєстрації ПН №26 в ЄРПН відмовлено, з підстав ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (т.1 а.с.24).

Також між ТОВ та Приватним акціонерним товариством Компанія Ензим (далі - ПрАТ) укладений договір на перевезення вантажів від 21.09.2017 №21/09/2017 (далі - Договір №21/09/2017). Відповідно до підпункту 1.1. Договору, замовник замовляє, а перевізник здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні (т.1 а.с.205-208).

Здійснення господарських операцій позивач оформив ПН №75 (т.1 а.с.21).

Згідно з отриманою квитанцією ПН №75 прийнято, реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК. Податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД: 49.41. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, позивач направив до контролюючого органу повідомлення від 30.03.2018 №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено та копії документів: Договір №21/09/2017; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.04.2015; повідомлення про прийняття працівника на роботу від 31.05.2017; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2017 №ОУ-0000053; банківська виписка від 03.11.2017; товарно-транспортна накладна від 24.10.2017, 24.10.2017, 25.10.2017, 25.10.2017, 26.10.2017; товарно-транспортна накладна від 31.10.2017, 28.10.2017, 27.10.2017, 27.10.2017; договір суборенди автомобіля від 01.06.2017; договір суборенди автомобіля від 01.06.2017.

Відповідно до Рішення №625805/39733282 в реєстрації ПН №75 в ЄРПН відмовлено, з підстав ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (т.1 а.с.25-26).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений Порядком №117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Як визначено положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Положеннями пункт 7 Порядку №117 передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

При цьому, вимоги пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Міністерству фінансів України в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Відповідно до вимог пункту 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Критерії, затверджені Наказом (зареєстровано в Міністерстві юстиції України) 16.06.2017 за №753/30621).

В квитанціях, якими зупинено реєстрацію ПН №№23, 26, 75 зазначено, що податкові накладні відповідають Критеріям визначених пунктом 6 Критеріїв. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Отже, контролюючий орган зобов`язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів відповідно до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого Наказом №567 (далі - Вичерпний перелік).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку у розрізі Критеріїв для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв такими документами є: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Необхідно зауважити, що вказаний Вичерпний перелік закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за Вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 7 травня 2020 року у справі №300/183/19.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту квитанцій видно, що контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Проте, у квитанціях не вказано конкретного Критерію із переліку передбаченого у відповідних підпунктах пункту 6Критеріїв.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі).

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

На виконання вимоги контролюючого органу платник податку скерував повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН №№23, 26, 75, реєстрацію яких зупинено, до яких додав пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарських операцій з його контрагентами (т.1 а.с.16-134).

Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації ПН №№23, 26, 75 в ЄРПН. Крім того, відповідачем не обґрунтовано підстав вважати, що позивач відповідає пункту 6 Критеріїв. Тому спірні Рішення №№625763/39733282, 625788/39733282, 625805/39733282 відповідно є необґрунтованими та безпідставними, а тому підлягають скасуванню.

За змістом пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, то порушені права останнього підлягають захисту, як шляхом визнання протиправним Рішень, так і шляхом зобов`язання ДПС зареєструвати ПН №№23,26, 75 в ЄРПН.

Щодо посилань апелянта на постанову Верховного Суду від 2 липня 2020 року у справі №1.380.2019.006119, відповідно до правової позиції, яка у ній сформована строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору (що також має місце у даному спорі), визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами позивач не оскаржував спірних Рішень від 02.04.2018 в адміністративному порядку. З позовом до суду звернувся 26.02.2020 (т.1 а.с.135 конверт).

Судом першої інстанції 01.07.2020 та 17.07.2020 вирішував питання за клопотанням відповідача щодо залишення позову без розгляду у задоволенні якого було відмовлено та за клопотанням ТОВ про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом (т.1 а.с.230-231, 238, 239).

При цьому, цей суд вказав, що зміна Верховним Судом правової позиції є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Наведене твердження також підтримується і Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, де Суд вказав, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Необхідно також зауважити, що станом на час звернення ТОВ до суду із цим позовом була актуальною позиція Верховного Суду, що викладена у постанові від 17 липня 2019 року справа №640/46/19, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

За змістом частини першої, другої статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Як вказує, ЄСПЛ, у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду зі скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення .

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права .

Відповідно, на момент подачі позовної заяви ТОВ не міг очікувати, що буде сформовано позицію відповідно до якої, строк на звернення до суду для оскарження рішень про відмову у реєстрації ПН буде скорочено.

Відтак, не є слушними посилання скаржника на безумовну необхідність застосування до спірних відносин позиції Верховного Суду у справі №1.380.2019.006119, оскільки позивач скористався правом оскарження Рішень №№625763/39733282, 625788/39733282, 625805/39733282 відповідно, станом на час, коли постанови Верховного Суду у №1.380.2019.006119 ще не існувало, залишення позову без розгляду, попри те, що під час судового розгляду справи встановлено неправомірність прийняття вказаних Рішень, буде мати наслідком порушення права доступу до суду, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності у залишенні розглядуваного позову без розгляду.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 24 грудня 2020 року.