Постанова

від 14.07.2021 по справі 380/1777/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1777/20 пров. № А/857/9709/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В.,

представника відповідача Болотіна М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року (прийняте у м. Львові суддею Костецьким Н.В.) у справі № 380/1777/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експорт-Буд до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Експорт-Буд (далі - позивач, ТОВ Експорт-Буд , Товариство) звернулося із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України) в якому просило:

- визнати протиправними і скасувати рішення ГУ ДФС України у Львівській області від 02.04.2018 за №№ 625763/39733282, 625788/39733282, 625805/39733282;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ Експорт-Буд податкові накладні № 23 від 12.07.2017, № 26 від 13.09.2017 та № 75 від 31.10.2017.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 позов задоволено.

Представник позивача у судовому засіданні до судових дебатів усно заявив про стягнення судових витрат на правову допомогу, докази, яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

09.09.2020 на адресу суду надійшла письмова заява представника позивача, скерована поштою 10.08.2020, про долучення доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та відповідно стягнення таких.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 заяву позивача задоволено частково.

Стягнуто на користь ТОВ Експорт-Буд за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9300 грн.

Не погодившись із цим додатковим рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Львівській області, вважаючи, що таке є незаконним та прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому просило скасувати оскаржуване додаткове рішення і ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що витрати на правничу допомогу є безпідставно завищеними, необґрунтованими в частині надання певних послуг, не підтверджені належними доказами, не відповідають принципам розумності та є неспівмірними зі складністю справи і обсягом виконаних робіт.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із зазначених вище підстав.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, що відповідно до приписів частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

А відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 суд висловив правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 по справі № 826/856/18.

На підтвердження понесених витрат позивач надав суду договір про надання правничої допомоги № 18/02 від 18.02.2020, рахунки на оплату послуг, акти наданих послуг та платіжні доручення.

При цьому, загальний розмір винагороди адвоката становить 12 300 грн, в т. ч.:

- аналіз обставин та матеріалів справи, складання позовної заяви - 3000,00 грн;

- аналіз обставин та матеріалів справи, написання відповіді на відзив, написання заперечення на клопотання - 4000,00 грн;

- підготовка до виступу в судовому засіданні, відвідування судового засідання - 1500;

- підготовка до виступу в судовому засіданні, відвідування судового засідання - 1500;

- підготовка до виступу в судовому засіданні, написання клопотання про поновлення строку на подання позовної заяви, відвідування судового засідання - 2300.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що відповідач був повідомлений про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення і подавав заперечення щодо відшкодування витрат.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд першої інстанції вважав, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому суд вважав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9300,00 грн.

Так, згідно матеріалів справи судом встановлено, що представник позивача брав участь у трьох засідання (01.07.20, 15.07.20, та 29.07.20), які тривали в сукупності близько 30 хв., а тому відшкодування за кожне по 1500 грн суд вважає необгрунтованим, оскільки час адвоката, потрачений на ці судові засідання, є незначний.

Крім того, колегія суддів вважає завищеним розмір правової допомоги за написання відповіді на відзив на позовну заяву, оскільки його обгрунтування побудовані на доводах позовної заяви, за написання якої адвокат теж визначив розмір оплати.

Також завищеним є розмір правової допомоги в частині написання заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду і написання клопотання про поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки вони стосуються одних і тих же обставин щодо строку звернення до суду.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного дійшла висновку про необхідність відшкодування судових витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6150 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.

Щодо решти обставин та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що такі не спростовують викладених вище висновків та на законність судового рішення не впливають.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що з метою відшкодування належного розміру витрат на професійну правничу допомогу, необхідно замінити в резолютивній частині додаткового рішення суду першої інстанції розмір суми відшкодування з 9300 на 6150 .

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, проте встановлені обставини у справі дають підстави суду апеляційної інстанції змінити рішення суду першої інстанції шляхом зміни його резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 380/1777/20 змінити, замінивши в абзаці другому його резолютивної частини цифри 9300 грн цифрами 6150 (шість тисяч сто п`ятдесят) грн .

У решті додаткове рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 14 липня 2021 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду