Ухвала

від 24.12.2020 по справі 640/21157/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/21157/18

адміністративне провадження № К/9901/32908/20

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 640/21157/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стерео Плаза Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Стерео Плаза Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 6252615147 від 21 листопада 2018 року та № 6242615147 від 21 листопада 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року позов задоволено. Повний текст рішення було складено 17 травня 2019 року та отримано відповідачем 30 січня 2020 року, отже останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є 29 лютого 2020 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав 02 березня 2020 року апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків, який обчислюється з дня закінчення строку дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Вказану ухвалу отримано скаржником 27 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У межах встановленого строку, скаржник подав до суду клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року повернуто особі, яка її подала.

Податковий орган 14 вересня 2020 року повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року. При цьому, скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, однак причин пропуску строку не зазначив, доказів наявності поважних причин пропуску строку суду не надав, а тому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху у зв`язку пропуском строку апеляційного оскарження, а також з несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Вказану ухвалу отримано скаржником 13 жовтня 2020 року, що підтверджується відповідною відміткою про отримання.

У межах встановленого строку, скаржник подав до суду докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі, тобто недоліки апеляційної скарги було усунуто. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивоване неможливістю сплати судового збору при поданні першої апеляційної скарги та правом на повторне подання апеляційної скарги.

Проте, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, внаслідок чого, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2019 року на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку не є поважними. Окрім того, суд апеляційної інстанції наголошував на тому, що повторну апеляційну скаргу подано скаржником більш як через рік після складення повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Отже, за умови подання суб`єктом владних повноважень апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки) доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку не є поважними. Окрім того, суд апеляційної інстанції наголошував на тому, що повторну апеляційну скаргу подано скаржником більш як через рік після складення повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд констатує, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд вірно застосував положення частини другої статті 299 КАС України.

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 640/21157/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов